Відлуння давніх традицій на Чернігівському Поліссі (за польовими дослідженнями села Надинівка Чернігівської області)

Авторка досліджує збереження та трансформацію традиційних обрядів та звичаїв на Чернігівському Поліссі, зокрема в селі Надинівка, аналізуючи вплив сучасних соціокультурних процесів на місцеві традиції. The author examines the preservation and transformation of traditional rituals and customs in the...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :Народна творчість та етнологія
Дата:2013
Автор: Гудченко, З.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України 2013
Теми:
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202782
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Відлуння давніх традицій на Чернігівському Поліссі (за польовими дослідженнями села Надинівка Чернігівської області) / З. Гудченко // Народна творчість та етнологія. — 2013. — № 3. — С. 115-117. — Бібліогр.: 2 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-202782
record_format dspace
spelling Гудченко, З.
2025-04-14T09:56:09Z
2013
Відлуння давніх традицій на Чернігівському Поліссі (за польовими дослідженнями села Надинівка Чернігівської області) / З. Гудченко // Народна творчість та етнологія. — 2013. — № 3. — С. 115-117. — Бібліогр.: 2 назв. — укр.
0130-6936
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202782
728.6(477.51)
Авторка досліджує збереження та трансформацію традиційних обрядів та звичаїв на Чернігівському Поліссі, зокрема в селі Надинівка, аналізуючи вплив сучасних соціокультурних процесів на місцеві традиції.
The author examines the preservation and transformation of traditional rituals and customs in the Chernihiv Polissya, particularly in the village of Nadynivka, analyzing the influence of modern socio-cultural processes on local traditions.
uk
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
Народна творчість та етнологія
З експедиційних досліджень
Відлуння давніх традицій на Чернігівському Поліссі (за польовими дослідженнями села Надинівка Чернігівської області)
Echo of Ancient Traditions on the Region of Chernihiv-Polissia (on Materials of Field Research in the Village Nadynivka in the Chernihiv Region)
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title Відлуння давніх традицій на Чернігівському Поліссі (за польовими дослідженнями села Надинівка Чернігівської області)
spellingShingle Відлуння давніх традицій на Чернігівському Поліссі (за польовими дослідженнями села Надинівка Чернігівської області)
Гудченко, З.
З експедиційних досліджень
title_short Відлуння давніх традицій на Чернігівському Поліссі (за польовими дослідженнями села Надинівка Чернігівської області)
title_full Відлуння давніх традицій на Чернігівському Поліссі (за польовими дослідженнями села Надинівка Чернігівської області)
title_fullStr Відлуння давніх традицій на Чернігівському Поліссі (за польовими дослідженнями села Надинівка Чернігівської області)
title_full_unstemmed Відлуння давніх традицій на Чернігівському Поліссі (за польовими дослідженнями села Надинівка Чернігівської області)
title_sort відлуння давніх традицій на чернігівському поліссі (за польовими дослідженнями села надинівка чернігівської області)
author Гудченко, З.
author_facet Гудченко, З.
topic З експедиційних досліджень
topic_facet З експедиційних досліджень
publishDate 2013
language Ukrainian
container_title Народна творчість та етнологія
publisher Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
format Article
title_alt Echo of Ancient Traditions on the Region of Chernihiv-Polissia (on Materials of Field Research in the Village Nadynivka in the Chernihiv Region)
description Авторка досліджує збереження та трансформацію традиційних обрядів та звичаїв на Чернігівському Поліссі, зокрема в селі Надинівка, аналізуючи вплив сучасних соціокультурних процесів на місцеві традиції. The author examines the preservation and transformation of traditional rituals and customs in the Chernihiv Polissya, particularly in the village of Nadynivka, analyzing the influence of modern socio-cultural processes on local traditions.
issn 0130-6936
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202782
citation_txt Відлуння давніх традицій на Чернігівському Поліссі (за польовими дослідженнями села Надинівка Чернігівської області) / З. Гудченко // Народна творчість та етнологія. — 2013. — № 3. — С. 115-117. — Бібліогр.: 2 назв. — укр.
work_keys_str_mv AT gudčenkoz vídlunnâdavníhtradicíinačernígívsʹkomupolíssízapolʹovimidoslídžennâmiselanadinívkačernígívsʹkoíoblastí
AT gudčenkoz echoofancienttraditionsontheregionofchernihivpolissiaonmaterialsoffieldresearchinthevillagenadynivkainthechernihivregion
first_indexed 2025-11-24T16:11:41Z
last_indexed 2025-11-24T16:11:41Z
_version_ 1850484271118024704
fulltext 115 ВІДЛУННЯ ДАВНІХ ТРАДИЦІЙ НА ЧЕРНІГІВСЬКОМУ ПОЛІССІ (за польовими дослідженнями села Надинівка Чернігівської області) Зоя Гудченко УДК 728.6(477.51) Село Надинівка Козелецького району Чер- нігівської області, що розташоване на лівому березі швидкоплинної Десни в оточенні луків, лісів та ланів, приваблює етнографів яскравою регіональною своєрідністю, не втраченою ще й сьогодні. Ці землі були заселені ще в глибоку дав- нину, одне з поселень – у добу неоліту, три – у добу бронзи, ще три – у VIII–III ст. до н. е. [2, с. 331]. Власне поява с. Надинівка датується в деяких джерелах XV ст. [1], в ін- ших – часом першої писемної згадки названо 1670 рік [2, с. 711]. На початку 1970-х років у селі нараховува- лося 360 дворів, 815 мешканців, а на початку 2013 року – 115 дворів, 206 жителів. Разом із приєднаним в останні роки до с. Надинівка сусіднім хутором Копачів ця кількість скла- дає 136 дворів, 236 осіб. Поступове вимиран- ня старшого покоління селян та відтік молоді в міста в пошуках роботи незначною мірою компенсується дачною забудовою приїжджих людей, які або купують та модернізують старе житло, або ж споруджують на місцях поперед- ніх розвалених будівель нові котеджі. Планувальною віссю села є головна вули- ця, що має хвилясті окреслення, а наближаю- чись до Десни, розгалужується на три гілки, скеровані до річки. Забудова вулиць – пере- важно двобічна, лише при в’їзді з боку с. Кра- силівка й місцями по вулицях Набережна та Зелена – однобічна. Це пов’язано з низин- ними (затоплюваними навесні) ділянками, де утворюються ковбані та заболочені луки. Від головної вулиці відгалужуються короткі глу- хі провулки. Десна змінювала своє русло в час паводків, тому деякі частини села пішли під воду. Архітектурно-ландшафтне обличчя села ви- значається його надрічковим розташуванням, помітним впливом водних компонентів (Десни, Старухи, Рівчака). Волога місцевість сприяє тому, що сільські вулиці вподобали численні сім’ї лелек, які звили гнізда чи не на кожному стовпі й так прилюдно опікують своїх нащад- ків. Порівняно неглибокий рівень ґрунтових вод спричинив і таку особливість с. Надинів- ка, як значна кількість колодязів на вулицях – «журавлів» з мальовничими силуе тами зводів. Природні умови цієї місцевості визначили також заняття селян: найдавніші – мислив- ство, рибальство, збиральництво, потім – скотарство, землеробство, певні ремесла та промисли. Ліс як будівельний матеріал, лісові дари (гриби, ягоди, горіхи), а також просторі луки (косовища) – це ті природні багатства, які вабили сюди перших поселенців і не втра- тили своєї вартісності й дотепер. Як згадують старші респонденти, завдяки цій благодатній землі навіть у роки голодомо- рів 1932–1933 та 1947 років майже ніхто із селян не помер від голоду. Риба, ягоди, гриби, трави допомогли вижити. Із лози, що росте скрізь по берегах і луках, плели огорожі, стіни господарських будівель, корзини, верейки, кошики для риболовлі. Вер- бу, яку люди садили на своїх обійстях та біля тинів, використовували в будівництві, а також з неї робили жлукта для вибілювання полотна, дуплянки для бджіл тощо. Лозоплетінням до останнього часу займався майже кожен чоловік. Кошики використовували самі, а також про- давали під час ярмарків у райцентрі Козелець та більших селах. До речі, у с. Надинівка теж улаш товували ярмарки, особливо до Другої сві- тової війни. Там продавалося все, крім худоби. http://www.etnolog.org.ua 116 ISSN 01306936 * НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ ТА ЕТНОЛОГІЯ* 2/2012ISSN 01306936 * НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ ТА ЕТНОЛОГІЯ* 3/2013 Хати будували переважно із сосни «у зруб», стіни робили з тесаного дерева або круг ляка, обмазували й обов’язково білили зовні і зсередини. Стеля із дощок «внаклад» спиралася на попередні балочки – «полутрям- ки», а ті вже – на поздовжній «трям» (сволок), що йшов посередині 1. Хати були переважно дводільні («хата – сіни»), інколи – тридільні, разом з коморою або хатиною. У сінях трапля- лося двоє зовнішніх дверей 2, стіни господар- ських будівель були, як згадувалося, плетені або шальовані, з дощок. Усі споруди крилися соломою. Проте зараз вони давно вже пере- криті шифером та іншими матеріалами сучас- ного виробництва. У с. Надинівка аж до 1980-х років була двоповерхова пристань на Десні для паса- жирського й вантажного річкового транспор- ту: «Бази стояли, зерно возили на склади і тут грузили у баржі, і відправляли кудись на Дніпро петровськ, тютюнова база була – увесь район звозив чи навіть область, і тут пресували кулі у баржі. Возили дрова з лєсу. Понад Дес- ною стильки понакладають метрівки у баржі і десь у воєнщину кудись відправляли. Крейду звідкісь привезуть і вигружають на березі у нас» 3. По Десні курсували катери, пароплави, баржі. Річка була такою широкою, що баржі з причепами могли плисти у два ряди. За остан- ні кілька десятиліть річкове сполучення зане- пало, пристань перестала існувати. На Десні стояли водяні млини. Навіть при колгоспі працював один з них, мірошникам за роботу нараховували трудодні. Млин – «таке, як хата, на два дуби – акі товсті колоди на плаву. Лопасті такії, шоб бистра ́ крутила. На березі поряд копається яма, в неї вкидається брусок, прикидається грунтом, приштахову- ється веровками, сами плели веровки коноп- ляниї» 4. Тобто водяні млини на так званих «дубах» були на плаву, на відміну від млинів біля греблі, що стояли на землі або на палях. Млини на річках прив’язували до берега, щоб їх не знесла течія. Були в селі й вітряки на пагорбах, шатро- ві, у яких повертався тільки верх із крилами, а корпус нерухомо стояв на землі 5. Функціонували також у с. Надинівка ко- пачові кузні, ще в колгоспні часи. Старші селяни добре пам’ятають не тільки виснажливу працю, але й розваги: молодіжні вечорниці, храмові та календарні свята (Різд- во, Великдень, Івана Купала, Трійця та ін.). Завдяки гурту зацікавлених осіб збері- гаються й популяризуються серед населен- ня культурні надбання с. Надинівка. Адже зав жди в селах та на хуторах лунала музика, співи. На вечорницях грали на баяні, мандо- ліні, гітарі, балалайці, бубні, навіть скрипці. У 1980–1990-х роках квартет музик часто ви- ступав на сцені місцевого будинку культури. А тепер створено народознавчий клуб «Спад- щина», куди входить однойменний фольклор- ний ансамбль, душею якого є керівник Ста- ніслав Якович Давидко. Члени ансамблю: директор будинку культури Світлана Олек- сіївна Мельник, художній керівник Галина Марківна Садовенко, бібліотекар Ніна Дмит- рівна Кисла (вона продовжує культурниць- Майстер лозоплетіння О. І. Ольховик та його вироби. с. Надинівка Козелецького р-ну Чернігівської обл. 2013 р. Світлина З. Гудченко http://www.etnolog.org.ua 117 З експедиційних досліджень 1. Грицик О. А. Надинівка, звідки ім’я твоє // Деснянська правда. – 1992. – 10 березня. 2. Історія міст і сіл Української РСР. – К., 1972. 1 Записала З. Гудченко у с. Копачів Козелець- кого р-ну Чернігівської обл. від Олексія Івановича Ольховика, 1930 р. н. 2 Записала З. Гудченко у с. Надинівка Козе- лецького р-ну Чернігівської обл. від Параски Кос- тівни Цюман, 1925 р. н. 3 Записала З. Гудченко у с. Копачів Козелець- кого р-ну Чернігівської обл. від Олексія Івановича Ольховика, 1930 р. н. 4 Записала З. Гудченко у с. Копачів Козелець- кого р-ну Чернігівської обл. від Олексія Івановича Ольховика, 1930 р. н. 5 Записала З. Гудченко у с. Надинівка Козе- лецького р-ну Чернігівської обл. від Параски Кос- тівни Цюман, 1925 р. н. 6 Записала З. Гудченко у с. Надинівка Козе- лецького р-ну Чернігівської обл. від Ніни Дмит- рівни Кислої, 1954 р. н. ку місію свого батька – майстра на всі руки Дмитра Івановича Дарнопиха, який колись для старого клубу робив усі меблі власноруч, писав плакати). Для сучасного фольклорного ансамблю його організатори пишуть сценарії свят, проводять репетиції, виступи, мобілізу- ють учасників на виготовлення костюмів тощо. Серед заходів клубу «Спадщина» – різдвяні конкурси на кращі колядки й щедрівки, ново- річні віншування вулицями села, посиденьки «Моя хустина калиною палахкотить», свята Івана Купала (навколо «Мареноньки»), Трій- ця, старовинний обряд «Коси, коса, допоки роса» та ін. У бібліотеці створено краєзнавчий куточок «Краю мій рідний», де експонова- но деякі вироби місцевих селян, сплетені не- величкі тини, у які зверху встромлені квіти: маки, соняшники, волошки. На ляльці – ви- шивана хрестиком сорочка, віночок із різно- кольоровими стрічками. У кутку – малюнки юних художників. Привертає увагу виставка книги «Безсмертний Кобзар»: на тлі рушника, вишитого прабабусею Н. Кислої ще до рево- люції, – Кобзар, чорнильниця, гусяче перо, гасова лампа. Є в бібліотеці невеличка вистав- ка дитячих виробів та куточок читача. У 2012 році бібліотека в с. Надинівка була визнана кращою бібліотекою року в Чернігів- ській області, а її натхненна господиня нагоро- джена дипломом і подарунком 6. Учасники клубу «Спадщина», переважно пенсіонери (колишні вчителі), – як одна сім’я. Вони підтримують один одного, вітають з юві- леями, відвідують людей похилого віку. Навіть їздили до сусідів святкувати з ними День села. А головне – члени клубу глибоко шанують народні традиції і роблять усе можливе для їх збереження. Їхній приклад, любов до рідної пісні, прадідівських звичаїв та обрядів гідні поваги, наслідування, державної підтримки. Куточок у сільській бібліотеці «Безсмертний Кобзар». с. Надинівка Козелецького р-ну Чернігівської обл. 2013 р. Світлина З. Гудченко http://www.etnolog.org.ua