Регіональна культура як предмет наукового дослідження
У статті розглянуто стан культурно-мистецького життя Рівненщини на прикладі аналізу монографії С. Виткалова «Рівненщина: культурно-мистецький потенціал в парадигмах сучасності». The state of cultural and art life of the Rivne area is examined on the example of the analysis of the monograph of S. Vit...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Народна творчість та етнологія |
|---|---|
| Дата: | 2013 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
2013
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202788 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Регіональна культура як предмет наукового дослідження / Я. Мельник // Народна творчість та етнологія. — 2013. — № 3. — С. 81-84. — Бібліогр.: 2 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-202788 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Мельник, Я. 2025-04-14T09:59:48Z 2013 Регіональна культура як предмет наукового дослідження / Я. Мельник // Народна творчість та етнологія. — 2013. — № 3. — С. 81-84. — Бібліогр.: 2 назв. — укр. 0130-6936 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202788 304.44(477.81) У статті розглянуто стан культурно-мистецького життя Рівненщини на прикладі аналізу монографії С. Виткалова «Рівненщина: культурно-мистецький потенціал в парадигмах сучасності». The state of cultural and art life of the Rivne area is examined on the example of the analysis of the monograph of S. Vitkalov the «Rivne area: cultural and art potential in the paradigms of contemporaneity». В статье рассматривается состояние культурно-художественной жизни Ровенщины на примере анализа монографии С. Виткалова «Ровенщина: культурно-художественный потенциал в парадигмах современности». uk Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України Народна творчість та етнологія Розвідки та матеріали Регіональна культура як предмет наукового дослідження Regional Culture as a Subject of Scientific Research Региональная культура как предмет научного исследования Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Регіональна культура як предмет наукового дослідження |
| spellingShingle |
Регіональна культура як предмет наукового дослідження Мельник, Я. Розвідки та матеріали |
| title_short |
Регіональна культура як предмет наукового дослідження |
| title_full |
Регіональна культура як предмет наукового дослідження |
| title_fullStr |
Регіональна культура як предмет наукового дослідження |
| title_full_unstemmed |
Регіональна культура як предмет наукового дослідження |
| title_sort |
регіональна культура як предмет наукового дослідження |
| author |
Мельник, Я. |
| author_facet |
Мельник, Я. |
| topic |
Розвідки та матеріали |
| topic_facet |
Розвідки та матеріали |
| publishDate |
2013 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Народна творчість та етнологія |
| publisher |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Regional Culture as a Subject of Scientific Research Региональная культура как предмет научного исследования |
| description |
У статті розглянуто стан культурно-мистецького життя Рівненщини на прикладі аналізу монографії С. Виткалова «Рівненщина: культурно-мистецький потенціал в парадигмах сучасності».
The state of cultural and art life of the Rivne area is examined on the example of the analysis of the monograph of S. Vitkalov the «Rivne area: cultural and art potential in the paradigms of contemporaneity».
В статье рассматривается состояние культурно-художественной жизни Ровенщины на примере анализа монографии С. Виткалова «Ровенщина: культурно-художественный потенциал в парадигмах современности».
|
| issn |
0130-6936 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202788 |
| citation_txt |
Регіональна культура як предмет наукового дослідження / Я. Мельник // Народна творчість та етнологія. — 2013. — № 3. — С. 81-84. — Бібліогр.: 2 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT melʹnikâ regíonalʹnakulʹturaâkpredmetnaukovogodoslídžennâ AT melʹnikâ regionalcultureasasubjectofscientificresearch AT melʹnikâ regionalʹnaâkulʹturakakpredmetnaučnogoissledovaniâ |
| first_indexed |
2025-11-25T22:57:44Z |
| last_indexed |
2025-11-25T22:57:44Z |
| _version_ |
1850576940649414656 |
| fulltext |
81
РЕГІОНАЛЬНА КУЛЬТУРА ЯК ПРЕДМЕТ НАУКОВОГО
ДОСЛІДЖЕННЯ
Ярослав Мельник
УДК 304.44(477.81)
У статті розглянуто стан культурно-мистецького життя Рівненщини на прикладі аналізу монографії С. Виткало-
ва «Рівненщина: культурно-мистецький потенціал в парадигмах сучасності».
Ключові слова: Рівненщина, сучасна регіональна практика, мистецтво, дослідження.
The state of cultural and art life of the Rivne area is examined on the example of analysis of monograph of S. Vitkalov the
«Rivne area: cultural and art potential in the paradigms of contemporaneity».
Keywords: Rivne area, modern regional practice, art, research.
Сучасна Рівненщина, як специфічний край
культурних ініціатив, цікава сьогодні багать-
ма чинниками: активно розбудовується еко-
номічна сфера, намагаючись наблизитися до
провідних областей регіону; дедалі активніше
заявляє про себе «зелений туризм», відпочи-
нок іноземців в оригінальних садибах краю не
лише поліпшив матеріальне становище окре-
мих господарів, але й розширив уявлення про
потенційні можливості краю, певною мірою
ствердив його у свідомості туристів.
Утім, найпомітнішими є зрушення у сфері
культури, яка завжди репрезентувала духов-
ний потенціал, специфіку мислення місцевого
населення, його глибинні корені, майбутню
культурну перспективу тощо.
Декоративно-ужиткове мистецтво краю – це
окрема сторінка культурної творчості загалом.
Адже роботи рівненських вишивальниць (Орисі
Рябунець, Віри Нестерук), як і художні зразки
майстрів по дереву (Василя Позніка), писанкарів
(Наталки Дребот, Миколи Коритнюка, Вікторії
Степанюк), майстра керамічної писанки Леоніда
Гринбокого, фахівців із чорнодимленої кераміки
та скульптури малих форм (Віктора Андрощу-
ка, Ганни Крилошанської, Леоніда Тимощука,
Миколи Бондарчука та ін.), уже давно пере-
йшли кордони України й широко репрезентують
її художнє сьогодення в різних країнах світу. (До
речі, за даними науковців, понад 2/3 художніх
пам’яток сучасних рівненських митців зберіга-
ються нині саме в іноземних колекціях [1]).
Широкий фестивальний рух, започатко-
ваний уже чимало років у краї, є тому під-
твердженням. Та й майже 100 різноманітних
культурно-мистецьких заходів, проведених у
2011 році, виводять Рівненщину на одне з по-
мітних місць саме за культурним чинником.
Вирізняє область і зміна ставлення до про-
фесійного мистецтва. Багаторічні міжнародні
фестивалі «Дивовижний світ органа», «Ду-
ховні піснеспіви», «Древлянські джерела»
тощо це також підтверджують переконливо.
Як і засвідчують зміну ставлення до народної
творчості міжнародні фестивалі «Котилася
торба...», «Коляда» чи «Тарас Бульба». А за-
початкований у серпні 2011 року міжнародний
фестиваль «Блага вість Пересопниці» з наго-
ди 450-річчя від часу підготовки Української
Першо книги, сподіваюся, стане традиційним
також в Украї ні та принесе чимало художніх
відкриттів для мистецтва і його споживачів.
Принаймні те розмаїт тя хорових колективів із
шести країн Європи, творчість яких базована на
духовній музиці, не лише сприяло взаємообміну
думками та художніми технологіями фахівців,
але й змінило погляди щодо можливості хорово-
го мистецтва загалом, розширило обрії сприй-
няття духовної музики, поглибило уявлення
про Поліський регіон у країнах Західної Євро-
пи. Тож сподіваюся, що створений у 2011 році
культурно- археологічний центр у с. Пересоп-
ниця принесе ще чимало яскравих відкриттів
Україні в її матеріально-духовній сфері.
http://www.etnolog.org.ua
82
ISSN 01306936 * НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ ТА ЕТНОЛОГІЯ* 3/2013
Окрему сторінку в історію культури Украї-
ни вписує й Консорціум «Історична Волинь»,
започаткований обласною універсальною біб-
ліотекою. Адже об’єднання установ культури
(історико-культурних заповідників, обласних
архівів, музейних установ та бібліо тек шес-
ти областей України та республіки Білорусь)
колишньої території Великої Волині з метою
пошуку історико-культурної інформації і пере-
ведення її в цифровий формат зробить не лише
доступною широкому загалу інформацію про
культурний потенціал Волині, але й допомо-
же краще вивчати наш терен для майбутньої
співпраці, міжкультурного діалогу. І факт
звертання на сайт бібліотеки понад 75 тис.
користувачів з багатьох країн лише за останні
два роки засвідчує зацікавленість Рівненщи-
ною як майбутнім партнером у будь-якій сфері
діяльності, зокрема культурній.
Зрозуміло, що все це певною мірою зна-
ходить своє відображення й у відповідній фа-
ховій літературі, свідченням чого є розмаїта
періодика про саме культурний чинник: друк
у краї декількох літературно-краєзнавчих
часописів «Погорина», «Проріст», «Мистець-
кі грані» тощо, поява різноманітних наукових
збірників як місцевих вищих навчальних за-
кладів, так і регіональних товариств крає-
знавців, видання альманахів обласного крає-
знавчого музею, Острозького, Дубенського
національних історико-культурних заповід-
ників, Сарненського історико-етнографічного
музею тощо, де подібна проблематика є пред-
метом особливого аналізу.
Відзначимо також у цьому зв’язку і факт
виділення значних коштів, що надаються міс-
цевими органами державної влади на друк
численних художніх альбомів, як засвідчують
матеріали книг («Культурна спадщина Рівнен-
ського краю», «Берестечко. Козацькі могили»,
«Острог. На межі тисячоліть», «Волинь. Єв-
ропейські перехрестя», «Рівненщина запро-
шує», «150 святинь Великої Волині» та ін.), що
мистецьки репрезентують край, а також част-
кове фінансування міжнародних фестивалів
фотомистецтва «Фотовернісаж на Покрову»,
що впродовж багатьох років є візиткою Рів-
ненської області.
Вирізняє Рівненщину й друк останнім ча-
сом окремих колективних монографій та збір-
ників, серед яких – «Етнокультура Рівнен-
ського Полісся», «Пересопниця. Рівненський
край: історія та культура», «Декоративно-
прикладне мистецтво Рівненщини», «Історія
театрального мистецтва Рівненщини» та інші
праці, присвячені, зокрема, і розгляду творчого
шляху окремих митців області – Т. Перенчук,
М. Фарини, Б. Забути, О. Тарасенка та ін.,
про що йдеться в аналізованому виданні.
Утім, серед ґрунтовних монографічних ви-
дань, що побачили світ у краї, слід виокреми-
ти монографію кандидата мистецтвознавства,
доцента кафедри культурології Рівненського
державного гуманітарного університету Сергія
Виткалова «Рівненщина: культурно-мистець-
кий потенціал в парадигмах сучасності» [2].
Це – перше синтетичне видання, що достат-
ньо повно (майже 500 сторінок – 39,7 друко-
ваних аркушів, з яких 416 сторінок основного
тексту, понад 150 художніх ілюстрацій, чимало
унікальних світлин з архівів та фондів музеїв
області) висвітлює різні грані культурного по-
ступу області.
П’ять розділів (25 параграфів) книги до-
сить об’ємно охоплюють широку картину
культурного розвитку Поліського регіону:
акцентують увагу на культурологічній освіті,
започаткованій 1971 року Рівненським фа-
культетом Київського державного інституту
культури (згодом – Інститут мистецтв РДГУ),
і виявляють сферу творчої самореалізації його
випускників; аналізують діяльність місцевих
художніх, музичних та шкіл мистецтв загалом,
музичного училища й коледжу культури та
мистецтв РДГУ; подають цікаву інформацію
про фестивальний рух; аналізують питання
розвитку культури, охорони історико-культур-
ної спадщини в Цільових програмах обласної
державної адміністрації та інших цільових об-
ласних програмах, спрямованих на підтримку
митців та піднесення духовності населення
(«Забезпечення населення українською кни-
http://www.etnolog.org.ua
83
Розвідки та матеріали
гою», «Підтримка творчих спілок», іменні
стипендії – ім. І. К. Свєшнікова, ім. Світочів,
ім. Г. Леончук тощо).
Чимало інформації в монографії відведено
характеристиці фольклорної основи художньої
культури краю, її проявам у сучасному мисте-
цтві Рівненщини.
До переваг згаданого дослідження слід за-
рахувати й широке історичне тло, на яке на-
кладаються сучасні події сфери культури, до-
сить переконливо розглянуте автором, що дає
можливість виявити тенденції розвитку куль-
турного процесу в області, зіставити культурні
здобутки інших історичних періодів, залуча-
ючи потужний різновекторний дослідницький
матеріал.
Чимало уваги С. Виткалов приділяє аналі-
зу музейної мережі Рівненщини, яка сьогодні
є унікальним культурним потенціалом, адже
зберігає багато зразків рукописної літератури,
іконопису ХІІІ ст., художні твори видатних
майстрів ХVІІ–ХІХ ст.; також у праці автор
акцентує увагу на замкових, монастирських
комплексах, пам’ятках сакральної архітекту-
ри, які б могли стати в нагоді при організації
туристично- екскурсійної діяльності Рівнен-
ської області. Розглянуто тут і питання щодо
окремих видів фольклорної творчості, зокрема
організації різних видів презентацій культур-
ної діяльності (наприклад, «Музейні гости-
ни», «Музей одного села»), форм виготовлен-
ня унікального «поліського серпанку», що
завжди вирізняли Рівненщину з-поміж інших
областей України уважним і дбайливим став-
ленням до зразків народної культури тощо.
Викликає повагу спроба автора розкрити
еволюцію аматорського кіно- та фотомисте-
цтва, проаналізувати його яскраві здобутки,
висвітлити постаті окремих організаторів цієї
справи, показати досягнення місцевих кіно-
студій у документальному кіно.
Фахово насиченим є також розділ щодо
аналізу інформаційного простору сучасної
Рівненщини, адже досить детально розгля-
нуто можливості місцевих телерадіокомпаній,
тематичне розмаїття їх програм, а надто –
культурно-мистецького плану; видавництв,
окремих книго видавців тощо.
У дослідженні виокремлено кроки держав-
ної влади щодо експериментальної діяльності
у справі реформування бібліотечної і клубної
сфери, потреба в яких останнім часом дедалі
зростає. А реформовані культурно-дозвільні
комплекси Рівненської області за вже декілька
років функціонування не лише значно покра-
щили свою діяльність і, відповідно, культур-
ний клімат поліського села, але й виступають
важливим чинником формування та піднесен-
ня соціальної активності місцевого населен-
ня. Оригінальним, на мою думку, є і матеріал
щодо культурно-мистецької діяльності націо-
нальних меншин області, представники яких
також сприяють розбудові молодої української
держави, конституційно забезпечуючи також
реалізацію своїх духовно-культурних потреб.
Узагалі працю вирізняє широка аналітич-
ність, уміння оперувати місцевим матеріа-
лом, достатньо складним для наукової інтер-
претації.
Перевагою цієї книги є також спроба авто-
ра дати художні замальовки результатів твор-
чої праці та здобутків окремих, найпомітніших
постатей художньої практики краю, місцевих
краєзнавців, організаторів культурного життя
тощо. У монографії вміщено каталог художніх
творів перших (доби державної незалежності
України) організаторів культурного життя, їх
експонентську діяльність, «географію» місце-
знаходження творів мистецтва тощо.
До переваг цього синтетичного досліджен-
ня можна зарахувати і той факт, що воно на-
писане переважно на матеріалах поточних
архівів установ культури та мистецтва краю,
а також інформації, одержаної автором у ході
безпосереднього спілкування з митцями й ор-
ганізаторами культурного життя. Позитивним
є також широке залучення архівного матеріалу
з поточної діяльності установ культури та мис-
тецтв інших областей, отже, наведена в ньому
інформація в такій інтерпретації вводиться до
наукового обігу вперше. Це робить аналізова-
ну працю особливо цінною в науковому плані.
http://www.etnolog.org.ua
84
ISSN 01306936 * НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ ТА ЕТНОЛОГІЯ* 3/2013
Адже лише в такий спосіб можна підготувати
розвідку щодо виявлення об’єктивного куль-
турного поступу України, що складається з
культурних регіональних здобутків. І саме в
такий спосіб можна підготувати об’єктивну іс-
торію культури нашої країни.
Дослідження буде цікавим значною мірою і
для фахівців сфери культури, її управлінсько-
го апарату, оскільки зібрана й опрацьована в
ньому інформація надає широкі можливості
для майбутньої інтерпретації фактів, зістав-
лення наукового бачення галузі з практичним
досвідом, підготовки нових «творчих портре-
тів» місцевих майстрів культури, узагальнення
творчих здобутків, створення широкої пано-
рами культурного розвитку області. Вона спо-
нукає подивитися на сферу культури іншими
очима і спробувати розв’язати хоча б частину
тих питань, що поставлені автором в аналізо-
ваній вище розвідці.
Додані до видання Географічний та Імен-
ний покажчики прискорюють пошук необхід-
ного матеріалу й роблять книгу доступною для
широкого загалу читачів.
1. Чурікова Л. І. Проблеми розвитку образо-
творчого мистецтва на Рівненщині: результати
соціологічного дослідження сфери художнього
життя регіону [Електронний ресурс] / Людмила
Іванівна Чурікова. – Режим доступу : www.nbuv.
gov.ua/portal/soc_gum/kis/2009_2/5.pdf.
2. Виткалов С. В. Рівненщина: культурно-
мистецький потенціал в парадигмах сучасності.
Монографія / Сергій Виткалов. – Рівне : ППДМ,
2012. – 416 с., 48 іл.
http://www.etnolog.org.ua
|