Малярська спадщина Тараса Шевченка в контексті візуальної антропології
У статті порушено проблему витоків такого напряму науки, як візуальна антропологія, яка передбачає точну фіксацію культурно-побутових реалій. До часу зародження наукового напряму відносимо і творчість Тараса Шевченка, який, роблячи замальовки для Археографічної комісії, науково підходив до зображенн...
Saved in:
| Published in: | Народна творчість та етнологія |
|---|---|
| Date: | 2013 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
2013
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202792 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Малярська спадщина Тараса Шевченка в контексті візуальної антропології / В. Борисенко // Народна творчість та етнологія. — 2013. — № 3. — С. 48-51. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-202792 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Борисенко, В. 2025-04-14T10:03:18Z 2013 Малярська спадщина Тараса Шевченка в контексті візуальної антропології / В. Борисенко // Народна творчість та етнологія. — 2013. — № 3. — С. 48-51. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. 0130-6936 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202792 7.071.1Шевченко+572-029:7 У статті порушено проблему витоків такого напряму науки, як візуальна антропологія, яка передбачає точну фіксацію культурно-побутових реалій. До часу зародження наукового напряму відносимо і творчість Тараса Шевченка, який, роблячи замальовки для Археографічної комісії, науково підходив до зображення тогочасного побуту українських селян. Також розглянуто питання подальшого розвитку візуальної антропології з виникненням фотографії. The article touches on the problem of such a direction of science source as visual anthropology that assumes accurate fixation of cultural-everyday realities. The creation of Taras Shevchenko can be assigned to the inception of a scientific direction. This poet and artist collaborated with the Archeographical Commission and based his creation on a scientific approach to Ukrainian peasants' everyday life. The article explores the questions of the further development of visual anthropology with the development of photography. В статье затронута проблема истоков такого направления науки, как визуальная антропология, которое предполагает точную фиксацию культурно-бытовых реалий. К зарождению научного направления можно отнести и творчество Тараса Шевченко, который, сотрудничая с Археографической комиссией, исходил из научного подхода при изображении быта украинских крестьян того времени. Рассматриваются также вопросы дальнейшего развития визуальной антропологии с возникновением фотографии. uk Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України Народна творчість та етнологія Народні засади та образно-стильові системи спадщини Тараса Шевченка в контексті сучасних національно-культурних пріоритетів Малярська спадщина Тараса Шевченка в контексті візуальної антропології Taras Shevchenko’s Paintings in the Context of Visual Anthropology Живописное наследие Тараса Шевченко в контексте визуальной антропологии Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Малярська спадщина Тараса Шевченка в контексті візуальної антропології |
| spellingShingle |
Малярська спадщина Тараса Шевченка в контексті візуальної антропології Борисенко, В. Народні засади та образно-стильові системи спадщини Тараса Шевченка в контексті сучасних національно-культурних пріоритетів |
| title_short |
Малярська спадщина Тараса Шевченка в контексті візуальної антропології |
| title_full |
Малярська спадщина Тараса Шевченка в контексті візуальної антропології |
| title_fullStr |
Малярська спадщина Тараса Шевченка в контексті візуальної антропології |
| title_full_unstemmed |
Малярська спадщина Тараса Шевченка в контексті візуальної антропології |
| title_sort |
малярська спадщина тараса шевченка в контексті візуальної антропології |
| author |
Борисенко, В. |
| author_facet |
Борисенко, В. |
| topic |
Народні засади та образно-стильові системи спадщини Тараса Шевченка в контексті сучасних національно-культурних пріоритетів |
| topic_facet |
Народні засади та образно-стильові системи спадщини Тараса Шевченка в контексті сучасних національно-культурних пріоритетів |
| publishDate |
2013 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Народна творчість та етнологія |
| publisher |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Taras Shevchenko’s Paintings in the Context of Visual Anthropology Живописное наследие Тараса Шевченко в контексте визуальной антропологии |
| description |
У статті порушено проблему витоків такого напряму науки, як візуальна антропологія, яка передбачає точну фіксацію культурно-побутових реалій. До часу зародження наукового напряму відносимо і творчість Тараса Шевченка, який, роблячи замальовки для Археографічної комісії, науково підходив до зображення тогочасного побуту українських селян. Також розглянуто питання подальшого розвитку візуальної антропології з виникненням фотографії.
The article touches on the problem of such a direction of science source as visual anthropology that assumes accurate fixation of cultural-everyday realities. The creation of Taras Shevchenko can be assigned to the inception of a scientific direction. This poet and artist collaborated with the Archeographical Commission and based his creation on a scientific approach to Ukrainian peasants' everyday life. The article explores the questions of the further development of visual anthropology with the development of photography.
В статье затронута проблема истоков такого направления науки, как визуальная антропология, которое предполагает точную фиксацию культурно-бытовых реалий. К зарождению научного направления можно отнести и творчество Тараса Шевченко, который, сотрудничая с Археографической комиссией, исходил из научного подхода при изображении быта украинских крестьян того времени. Рассматриваются также вопросы дальнейшего развития визуальной антропологии с возникновением фотографии.
|
| issn |
0130-6936 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202792 |
| citation_txt |
Малярська спадщина Тараса Шевченка в контексті візуальної антропології / В. Борисенко // Народна творчість та етнологія. — 2013. — № 3. — С. 48-51. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT borisenkov malârsʹkaspadŝinatarasaševčenkavkontekstívízualʹnoíantropologíí AT borisenkov tarasshevchenkospaintingsinthecontextofvisualanthropology AT borisenkov živopisnoenasledietarasaševčenkovkontekstevizualʹnoiantropologii |
| first_indexed |
2025-11-27T06:14:06Z |
| last_indexed |
2025-11-27T06:14:06Z |
| _version_ |
1850801046851420160 |
| fulltext |
48
МАЛЯРСЬКА СПАДЩИНА ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
В КОНТЕКСТІ ВІЗУАЛЬНОЇ АНТРОПОЛОГІЇ
Борисенко Валентина
УДК 7.071.1Шевченко+572–029:7
У статті порушено проблему витоків такого напряму науки, як візуальна антропологія, яка передбачає точну фік-
сацію культурно-побутових реалій. До часу зародження наукового напряму відносимо і творчість Тараса Шевченка,
який, роблячи замальовки для Археографічної комісії, науково підходив до зображення тогочасного побуту укра-
їнських селян. Також розглянуто питання подальшого розвитку візуальної антропології з виникненням фотографії.
Ключові слова: Тарас Шевченко, малюнок, візуальна антропологія, фотографія, побут, традиційна культура.
The article touches the problem of such direction of science source as visual anthropology that assumes accurate fixation
of cultural-everyday realities. Creation of Taras Shevchenko can be assigned to incipience of scientific direction. This poet
and artist collaborated with Archeographical Commission and based his creation on scientific approach to Ukrainian peasants
everyday life. The articles explores the questions of further development of visual anthropology with development of photography.
Keywords: Taras Shevchenko, a drawing, visual anthropology, а photograph, everyday life, traditional culture.
На сьогодні в антропологічній науці сфор-
мувалися різні напрями: філософський, фі-
зичний, соціальний і культурний. Серед
них порівняно новим напрямом є візуальна
антропо логія. Однак саме ця галузь – над-
звичайно важлива, заслуговуючи на всебічне
осмислення та розкриття. Візуальна антропо-
логія займається вивченням людини, етносу на
основі точної документальної бази – фотодо-
кументів, відеоматеріалів, фотомистецтва, гра-
фіки, живопису. Ця галузь науки є потужним
джерелом для вивчення культури, про що за-
свідчує низка досліджень. Документальні за-
мальовки та фотознімки мають не лише статус
джерела, але й дають глибші уявлення про пси-
хологічний стан людини, її вподобання в моді,
ставлення до звичаїв та обрядів, дозвілля, ре-
лігії. Вони фіксують мить, яка відображає сві-
тогляд людини. Ми маємо змогу ніби спосте-
рігати світ її очима. Для світового порівняння
культурних явищ різних народів світу важко
переоцінити здобутки візуальної антропології.
Біля витоків цієї науки стояли такі знамени-
тості, як мандрівник В. Григорович- Барський
(1723–1747), О. Шафонський (1740–1811) і,
безперечно, Т. Шевченко.
Відомо, що внесок Тараса Григоровича
Шевченка в розвиток української етнології
знач ний. Етнологи, мистецтвознавці, фолькло-
ристи широко висвітлювали внесок Т. Шев-
ченка в розвиток різних напрямів гуманітарної
науки. Ще в ХІХ ст. професор М. Сумцов
звернув увагу на те, що його поезія дуже тісно
пов’язана з усною народною творчістю, що ін-
коли важко розпізнати, де закінчується народ-
на творчість, а де починається власне поезія.
Дослідники В. Щепотьєв, Ю. Івакін та інші
висвітлювали відображення в поезії Т. Шев-
ченка духовної культури українців. О. Кра-
вець присвятила спеціальне монографічне до-
слідження про здобуток поета й художника в
галузі етнографії [4]. Учена розкрила наукові
підходи поета до зображення багатьох ділянок
української традиційної культури, який у своїх
художніх творах зафіксував такі етнографічні
реалії, як сімейний і громадський побут, на-
родні звичаї, весільні обряди. Особливу увагу
поет приділив зарисовкам культових споруд:
Вознесенський собор у Переяславі (1845),
костьол у Києві (1846), Богданова церква в
Суботові (1845), Почаївська лавра (1846) та
багато інших [6]. Автор вступної статті до цьо-
го видання зауважив на емоційному характері
зобра ження родинної сцени, а також на точ-
ності фіксації побутових речей: «Один з харак-
терних моментів сімейної злагоди відображено
в картині “На пасіці”: малі дітки принесли обід
своєму батькові, який працює за селом у лісі.
Привітні обличчя, широко відкриті очі малят і
навіть така деталь, як віночок на голові старшої
http://www.etnolog.org.ua
49
Спеціальна тема випуску: «Народні засади та образно-стильові системи спадщини
Тараса Шевченка в контексті сучасних національно-культурних пріоритетів»
дів чинки, – все промовляє про радість зустрічі
з батьком...» [6, с. 11].
Т. Шевченко найбільше замальовував
об’єкти народної архітектури. Його картини
«Повідь» (1845), «Будинок І. Котляревського
в Полтаві» (1845), «Комора в потоках» (1845),
«Андруші» (1845), «На околиці» (1845) та
інші є цінним джерелом для вивчення народ-
ного житла.
Чимало статей присвятила вивченню
фольк лорних мотивів у творчості великого ге-
нія України і М. Шубравська. У них вона по-
казала, що поет, використовуючи народні тра-
диції, дуже точно дотримувався правдивості
етнографічних реалій. Зокрема, здійснила по-
рівняльний аналіз промови сватів у п’єсі «На-
зар Стодоля» з етнографічним матеріалом, зі-
браним П. Чубинським [9].
У Тетіївському районі на Київщині у
1980-х роках було зафіксовано цікавий зви-
чай викликання дощу при засусі. Раненько,
до схід сонця, будили дівчинку, проказували з
нею молитву, а потім посилали її полити кали-
ну. Дівчина, набравши в рот води, не огляда-
ючись, бігла до калини і поливала її [1, с. 54].
Цей народний звичай в етнографічній літера-
турі маловідомий, але Т. Шевченко, очевидно,
добре знав його і точно використав у своїй лі-
тературній творчості.
То дівчина заручена
Калину саджає,
І сльозами поливає,
І господа просить,
Щоб послав він дощі вночі...
...Широкая, високая,
Калино моя,
Не водою до схід сонця
Поливаная...
[7, с. 319]
Узагальнюючу статтю про діяльність пое-
та опублікувала Г. Скрипник, у якій усебічно
розкрила розмаїття етнографічної тематики,
що домінувала у творчості генія [5]. Особливо
слушна заувага вченої, що «...твори Т. Шевчен-
ка є не лише цінним джерелом з етнокультури
українців – вони проливають світло на харак-
тер міжетнічних взаємин в Україні Шевченко-
вих часів, розкривають особливості процесів
національної самоідентифікації, окреслюють
риси української характерології» [5, с. 5].
Уже задум і план Т. Шевченка про видання
«Живописної України» (1843) пов’язані з ви-
токами візуальної антропології в Україні. Його
малюнки «Старости», «Судня рада» виконані
на етнографічну тематику. Він глибоко розу-
мів, що точна фіксація етнографічних предме-
тів, явищ (народне житло, одяг, побут) матиме
важливе наукове значення. Знаменитий лист
поета до П. Гессе засвідчує, що Т. Шевченко
мав дуже серйозні наміри щодо висвітлення іс-
торії і побуту свого народу, а саме: знамениті
своєю красою види України, народний побут
того часу та історія краю [8, с. 226–227].
Певним новим етапом життя художника
і поета можна назвати його співпрацю з Ар-
хеографічною комісією в 1845–1846 роках.
«Роз’їжджаючи по Україні з метою зарисовок
історичних та археологічних пам’яток, Шев-
ченко глибоко вивчає народне життя і збирає
численні відомості з матеріальної і духовної
культури українського народу» [2, с. 155].
Його робота в Київській археографічній комі-
сії (1845–1857) хоч і тривала недовго, проте
етнографічні малюнки «Селянська родина»,
«Сліпий», «Вдовина хата на Україні», «Хата
над водою», «Селянське подвір’я», «Хутір на
Україні», «В Решетилівці», «Курінь Стрюч-
ка», «Хата біля річки», «Хата батьків» та ба-
гато інших, виконані переважно на території
Середньої Наддніпрянщини (Полтавщина,
Київщина, Чернігівщина), дають можли-
вість порівняти предмети традиційної куль-
тури українців з пізнішою фотофіксацією,
що становить важливий напрям візуальної
антропології.
Як відомо, з появою фотографії одним
з перших в Україні зайнявся документаль-
ною фіксацією предметів народної культури
українців Бессарабії та Поділля М. Грейм із
Кам’янця-Подільського, який фотографував
предмети побуту українських селян у 1860–
http://www.etnolog.org.ua
50
ISSN 01306936 * НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ ТА ЕТНОЛОГІЯ* 3/2013ISSN 01306936 * НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ ТА ЕТНОЛОГІЯ* 3/2013
1890 роках. Приділив значну увагу фотографії
на етнографічну тематику Середньої Наддні-
прянщини і знаний колекціонер та мистецтво-
знавець К. Скалацький з Полтавщини.
У контексті розвитку джерелознавчої бази
з питань історії та етнології важливе значен-
ня в ділянці збирання фотодокументів має
унікаль на колекція відомого українського
скульптура, художника І. Гончара. Цей ли-
цар українського духу зібрав понад 20 тис.
історико- документальних світлин кінця
ХІХ – сере дини ХХ ст., частину яких сис-
тематизував у вісімнадцяти томах історико-
етнографічного альбому «Україна та Україн-
ці». Оприлюдненням цієї неймовірної праці
займається тепер Український цент народної
культури «Музей Івана Гончара» [3].
Достойний учень І. Гончара, заслужений
художник України, лауреат Національної
премії імені Тараса Шевченка, колекціонер
М. Бабак не лише продовжив працю свого
вчителя, але й привніс нові аспекти в дослі-
дження документів візуальної антропології.
На основі багатотисячної колекції фотодо-
кументів він систематизував фото сільських
фотографів ХІХ – першої половини ХХ ст.
Середньої Наддніпрянщини з побуту, житла,
одягу, звичаїв, вірувань, дозвілля, святково-
обрядової культури, соціальної антропології
українців.
До 200-річчя з дня народження Т. Шев-
ченка художник М. Бабак готує об’ємне ви-
дання фотодокументів сільських фотографів
саме з Київщини, Полтавщини, Черкащини,
на основі яких майбутній читач ознайомиться
з різними етнографічними реаліями в жит-
ті сільського трудівника. Порівнюючи цей
знач ний фотолітопис українського селянства,
відштовху ючись від етнографічних малюн-
ків Т. Шевченка і фотодокументів середини
ХХ ст., можна зрозуміти складність транс-
формації народної традиційної культури. Се-
ред світлин ХІХ – першої половини ХХ ст.
маємо старі житла, які можна порівняти із за-
мальовками народної архітектури, здійснені
ще Т. Шевченком. Фото з народного одягу,
побуту також фіксують численні факти ма-
теріальної і духовної культури, унаочнюючи
динаміку змін у традиційній культурі Шев-
ченкового краю. Фотоілюстративний мате-
ріал супроводжено ґрунтовними текстами про
етнокультурні явища за певною систематиза-
цією: житло, одяг, свята та звичаї, життя кол-
госпного селянства, дозвілля селян, вірування.
У роботі вперше широко висвітлено історію
фотографування на території Середньої Над-
дніпрянщини, долю і побут сільських фото-
графів на оригінальному польовому матеріалі.
Можна порівняти з минувшиною і таку важ-
ливу соціальну сторінку, як життя селянської
молоді. Ми знаємо, як багато уваги приділяв
великий поет зображенню життя, долі дівчат
і козаків. «Головним об’єктом етнографічних
досліджень Т. Г. Шевченка було кріпосне се-
лянство. Численні зарисовки з натури україн-
ського народного житла й одягу являють за-
раз для нас найціннішу спадщину» [2, с. 155].
Важливим джерелом візуальної антропології
є малюнки Т. Шевченка: «Голова селяни-
на» (1846), «Парубок з люлькою», «Хлопець
з граблями» та багато інших. Ми погоджуємо-
ся з думкою, що «...широкий спектр етнокуль-
турних явищ, відтворених у творчій спадщи-
ні мистця, дозволяє розглядати її не лише як
художньо-літературний набуток національної
культури, але й як джерело для етнографічного
вивчення народу» [5, с. 11].
Отже, для порівняльного аналізу з пізніши-
ми науковими колекціями малюнків та фото-
знімків знаних художників України – І. Гонча-
ра, К. Скалацького, М. Бабака, В. Козюка та
інших – для дослідників вагоме значення ма-
ють і документальні зарисовки з народної тра-
диційної культури українців та інших народів,
а також Т. Шевченка. Його твори посприяли
розвиткові візуальної антропології в Україні.
http://www.etnolog.org.ua
51
Спеціальна тема випуску: «Народні засади та образно-стильові системи спадщини
Тараса Шевченка в контексті сучасних національно-культурних пріоритетів»
1. Борисенко Валентина. Традиції і життє-
діяльність етносу. На матеріалах святково-обря-
дової культури українців. – К., 2000.
2. Горленко В. Ф. Нариси з історії української
етнографії. – К., 1964.
3. Історико-етнографічний мистецький
аль бом Івана Гончара. Україна та Українці. –
К., 2006.
4. Кравець О. Діяльність Т. Шевченка в галузі
української етнографії. – К., 1961.
5. Скрипник Ганна. Етнографічні аспекти твор-
чості Тараса Шевченка // Етнічна історія народів
Європи. – К., 2000. – С. 4–12.
6. Тарас Шевченко. Живопис, графіка. Аль-
бом / авт.-упоряд. Д. Степовик. – К., 1986.
7. Тарас Шевченко. Кобзар. – К., 1974.
8. Шевченко Тарас. Твори : у 5 т. – К., 1985. – Т. 5.
9. Шубравська М. Весільні обряди у творчості
Т. Г. Шевченка. Гаптування рушників і сватання //
Народна творчість та етнографія. – 1983. – № 2. –
С. 42–49.
http://www.etnolog.org.ua
|