Чотири празькі видання творів Тараса Шевченка періоду Другої світової війни
У статті розглянуто місце Праги в історії україністики та історію чотирьох видань творів Т. Шевченка періоду Другої світової війни. У кожному із цих видань цензура Протекторату Чехії та Моравії викреслила з його віршів і приміток до них місця з негативною оцінкою німців. Наперекір тому, ці видання в...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Народна творчість та етнологія |
|---|---|
| Datum: | 2013 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
2013
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202798 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Чотири празькі видання творів Тараса Шевченка періоду Другої світової війни / М. Мушинка // Народна творчість та етнологія. — 2013. — № 3. — С. 7-14. — Бібліогр.: 20 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-202798 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Мушинка, М. 2025-04-14T10:06:55Z 2013 Чотири празькі видання творів Тараса Шевченка періоду Другої світової війни / М. Мушинка // Народна творчість та етнологія. — 2013. — № 3. — С. 7-14. — Бібліогр.: 20 назв. — укр. 0130-6936 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202798 081Шевченко(437)"1876/1945" У статті розглянуто місце Праги в історії україністики та історію чотирьох видань творів Т. Шевченка періоду Другої світової війни. У кожному із цих видань цензура Протекторату Чехії та Моравії викреслила з його віршів і приміток до них місця з негативною оцінкою німців. Наперекір тому, ці видання відіграли важливу роль у боротьбі українців за свободу й незалежність своєї країни. У шевченкознавстві Радянського Союзу та сателітних країн ці видання невільно було згадувати. Поза увагою дослідників вони залишаються й досі. Автор закликає до їх перевидання з нагоди 200-ліття з дня народження Т. Шевченка в 2014 році. The article analyzes Prague’s place in the history of Ukrainian Studies and the history of four editions of T. Shevchenko during the Second World War. In every one of these editions, Bohemia and Moravia Protectorate censorship crossed out spaces with negative evaluation of Germans in poems and notes to them by T. Shevchenko. Іn defiance, these editions played an important role in the struggle of Ukrainians for the freedom and independence of their state. In Shevchenko Studies in the Soviet Union and the satellite states, it was prohibited to mention these editions. They remain outside the interest of the researchers even now. The author calls to their new edition on the occasion of 200-anniversary of T. Shevchenko's birth in 2014. В статье рассматривается место Праги в истории украинистики и история четырёх изданий сочинений Т. Шевченко периода Второй мировой войны. В каждом из этих изданий цензура Протектората Чехии и Моравии вычеркнула из его стихов и примечаний к ним места с отрицательной оценкой немцев. Вопреки всему, эти издания сыграли важную роль в борьбе украинцев за свободу и независимость своей страны. В шевченковедении Советского Союза и сателлитных стран эти издания запрещено было вспоминать. Исследователи не берут их во внимание и сегодня. Автор призывает к их переизданию по случаю 200-летия со дня рождения Т. Шевченко в 2014 году. uk Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України Народна творчість та етнологія Народні засади та образно-стильові системи спадщини Тараса Шевченка в контексті сучасних національно-культурних пріоритетів Чотири празькі видання творів Тараса Шевченка періоду Другої світової війни Four Editions of Taras Shevchenko’s Works in Prague during World War II Четыре пражских издания произведений Тараса Шевченко периода Второй мировой войны Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Чотири празькі видання творів Тараса Шевченка періоду Другої світової війни |
| spellingShingle |
Чотири празькі видання творів Тараса Шевченка періоду Другої світової війни Мушинка, М. Народні засади та образно-стильові системи спадщини Тараса Шевченка в контексті сучасних національно-культурних пріоритетів |
| title_short |
Чотири празькі видання творів Тараса Шевченка періоду Другої світової війни |
| title_full |
Чотири празькі видання творів Тараса Шевченка періоду Другої світової війни |
| title_fullStr |
Чотири празькі видання творів Тараса Шевченка періоду Другої світової війни |
| title_full_unstemmed |
Чотири празькі видання творів Тараса Шевченка періоду Другої світової війни |
| title_sort |
чотири празькі видання творів тараса шевченка періоду другої світової війни |
| author |
Мушинка, М. |
| author_facet |
Мушинка, М. |
| topic |
Народні засади та образно-стильові системи спадщини Тараса Шевченка в контексті сучасних національно-культурних пріоритетів |
| topic_facet |
Народні засади та образно-стильові системи спадщини Тараса Шевченка в контексті сучасних національно-культурних пріоритетів |
| publishDate |
2013 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Народна творчість та етнологія |
| publisher |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Four Editions of Taras Shevchenko’s Works in Prague during World War II Четыре пражских издания произведений Тараса Шевченко периода Второй мировой войны |
| description |
У статті розглянуто місце Праги в історії україністики та історію чотирьох видань творів Т. Шевченка періоду Другої світової війни. У кожному із цих видань цензура Протекторату Чехії та Моравії викреслила з його віршів і приміток до них місця з негативною оцінкою німців. Наперекір тому, ці видання відіграли важливу роль у боротьбі українців за свободу й незалежність своєї країни. У шевченкознавстві Радянського Союзу та сателітних країн ці видання невільно було згадувати. Поза увагою дослідників вони залишаються й досі. Автор закликає до їх перевидання з нагоди 200-ліття з дня народження Т. Шевченка в 2014 році.
The article analyzes Prague’s place in the history of Ukrainian Studies and the history of four editions of T. Shevchenko during the Second World War. In every one of these editions, Bohemia and Moravia Protectorate censorship crossed out spaces with negative evaluation of Germans in poems and notes to them by T. Shevchenko. Іn defiance, these editions played an important role in the struggle of Ukrainians for the freedom and independence of their state. In Shevchenko Studies in the Soviet Union and the satellite states, it was prohibited to mention these editions. They remain outside the interest of the researchers even now. The author calls to their new edition on the occasion of 200-anniversary of T. Shevchenko's birth in 2014.
В статье рассматривается место Праги в истории украинистики и история четырёх изданий сочинений Т. Шевченко периода Второй мировой войны. В каждом из этих изданий цензура Протектората Чехии и Моравии вычеркнула из его стихов и примечаний к ним места с отрицательной оценкой немцев. Вопреки всему, эти издания сыграли важную роль в борьбе украинцев за свободу и независимость своей страны. В шевченковедении Советского Союза и сателлитных стран эти издания запрещено было вспоминать. Исследователи не берут их во внимание и сегодня. Автор призывает к их переизданию по случаю 200-летия со дня рождения Т. Шевченко в 2014 году.
|
| issn |
0130-6936 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202798 |
| citation_txt |
Чотири празькі видання творів Тараса Шевченка періоду Другої світової війни / М. Мушинка // Народна творчість та етнологія. — 2013. — № 3. — С. 7-14. — Бібліогр.: 20 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT mušinkam čotiriprazʹkívidannâtvorívtarasaševčenkaperíodudrugoísvítovoívíini AT mušinkam foureditionsoftarasshevchenkosworksinpragueduringworldwarii AT mušinkam četyrepražskihizdaniâproizvedeniitarasaševčenkoperiodavtoroimirovoivoiny |
| first_indexed |
2025-11-27T03:47:46Z |
| last_indexed |
2025-11-27T03:47:46Z |
| _version_ |
1850797500729917440 |
| fulltext |
7
Чехію прийнято вважати колискою славіс-
тики та зарубіжної україністики. Саме тут в
1876 році було видано перший безцензурний
«Кобзар» Тараса Шевченка [12], який зазнав
численних перевидань, зокрема, у міжвоєнний
та воєнний періоди, коли Чехія стала головним
центром української політичної еміграції [8].
У 1918 році тут окремим виданням появи-
лася поема Т. Шевченка «Єретик» з чесько-
мовною вступною статтею Степана Смаль-
Стоцького про трагічну долю поета [14].
Поему Т. Шевченка було надруковано укра-
їнською мовою (латиницею) з її паралельним
перекладом Франтішка Тіхого чеською 2.
Восени 1921 року з Відня в Прагу було
переселено Український вільний університет
(УВУ), побудований на афоризмі Т. Шевчен-
ка: «В своїй хаті своя правда і сила, і воля»,
тобто в самостійній незалежній Україні (своїй
хаті), побудованій на демократичних принци-
пах (воля) має бути своє право і справедли-
вість (правда) та міцна армія (сила). В Універ-
ситеті щороку проходили святкування ювілеїв
Т. Шевченка, а вивчення його життя і творчості
ЧОТИРИ ПРАЗЬКІ ВИДАННЯ ТВОРІВ ТАРАСА
ШЕВЧЕНКА ПЕРІОДУ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ 1
Микола Мушинка
УДК 081Шевченко(437)"1876/1945"
У статті розглянуто місце Праги в історії україністики та історію чотирьох видань творів Т. Шевченка періоду
Другої світової війни. У кожному із цих видань цензура Протекторату Чехії та Моравії викреслила з його віршів і
приміток до них місця з негативною оцінкою німців. Наперекір тому, ці видання відіграли важливу роль у боротьбі
українців за свободу й незалежність своєї країни. У шевченкознавстві Радянського Союзу та сателітних країн ці
видання невільно було згадувати. Поза увагою дослідників вони залишаються й досі. Автор закликає до їх переви-
дання з нагоди 200-ліття з дня народження Т. Шевченка в 2014 році.
Ключові слова: Тарас Шевченко, «Кобзар», Прага, Протекторат, Євген Вировий, Дмитро Дорошенко, Степан
Сірополко, Леонід Білецький, Юрій Тищенко.
The article analyzes Prague’s place in history of Ukrainian Studies and history of four editions of T. Shevchenko during the
Second World War. In every of these editions Bohemia and Moravia Protectorate censorship crossed out spaces with negative
evaluation of Germans in poems and notes to them of T. Shevchenko. Іn defiance these editions played an important role in
struggle of Ukrainians for freedom and independence of their state. In Shevchenko Studies in Soviet Union and in the satellite
states it was prohibited to mention these editions. They remain outside interest of the researchers even now. The author calls to
their new edition on the occasion of 200-anniversary of T. Shevchenko birth in 2014.
Keywords: Taras Shevchenko, «Kobzar» («Kobza Player»), Protectorate, Yevhen Vyrovyj, Dmytro Doroshenko, Stepan
Siropolko, Leonid Bilets’ky, Yuriy Tyshchenko.
Титульний лист першого безцензурного
видання творів Т. Шевченка (Прага, 1876)
http://www.etnolog.org.ua
8
ISSN 01306936 * НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ ТА ЕТНОЛОГІЯ* 3/2013ISSN 01306936 * НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ ТА ЕТНОЛОГІЯ* 3/2013
входило в програму навчання обох його фа-
культетів – філософського та юридичного [11].
У 1925 році з ініціативи професорів УВУ,
зокрема Дмитра Антоновича, у Празі було за-
сновано Музей визвольної боротьби України
(МВБУ), у фондах якого була велика колекція
шевченкіани [6]. У 1936 році з нагоди 75-річчя
смерті Тараса Шевченка в музеї було засно-
вано Шевченківський відділ, у якому систе-
матично зосереджувалися матеріали про культ
Шевченка за межами України 3.
Шевченківський відділ постійно зрос-
тав і став одним з найбільших у музеї [13].
До 125-річчя з дня народження Т. Шевченка
МВБУ зі своїх фондів влаштував величаву
виставку в просторах Національного музею
в Празі. Її відкриття відбулося 12 березня
1939 року за участю найвищих представників
чеської культури. Про цю подію широко ін-
формувала чеська преса [1, с. 219].
15-ліття заснування Музею визвольної бо-
ротьби України 1940 року українська грома-
да Праги вирішила відзначити серією тема-
тичних виставок в новопридбаному будинку
музею, з яких найвизначнішою була виставка
до 100-ліття видання «Кобзаря», урочисте
відкриття якої, наперекір несприятливим по-
літичним умовам, переросло в маніфестацію
чесько-української дружби [6, с. 41–42].
Успіх виставки спричинився до того, що
українська громада Праги вирішила випус-
тити до 100-ліття виходу «Кобзаря» репре-
зентативне перевидання цієї найвизначнішої
книжки в історії української літератури. Для
реалізації задуму було засновано підготов-
чий комітет, до складу якого ввійшли кращі
шевченкознавці на еміграції: Дмитро Доро-
шенко (голова), Дмитро Антонович (заступ-
ник голови), Степан Сірополко (секретар) та
Євген Вировий (скарбник; також скарбник
МВБУ). Найбільша відповідальність лягла
на плечі Є. Вирового, якому довелося роздо-
бути кош ти для видання, оскільки каса МВБУ
була порожньою у зв’язку з купівлею для му-
зею триповерхового будинку з 21 кімнатою
та 9 підвалами у празькому кварталі Нус-
лє [6, с. 29–34], а найбільший приплив гро-
шей (від заокеанської та західноєвропейської
української еміграції) був герметично закри-
тий через окупацію Чехо словаччини німець-
кою армією та початком Другої світової війни
(1939–1945). Проте Є. Вировому все-таки
вдалося придбати солідну суму від 64 націо-
нально свідомих «меценатів», головним чином
з Протекторату Чехії й Моравії, і оргкомітет
зміг приступити до реалізації проекту.
За основу перевидання було взято так зване
«народне видання Кобзаря» Євгена Вирового
1921 року [15], однак, оскільки Василь Сімо-
вич був тоді професором Львівського універ-
ситету (а Львів тоді входив до складу Радян-
ського Союзу), він не зміг фігурувати в ньому
як автор передмови, приміток і пояснень. Його
замінив Дмитро Дорошенко – тоді професор
Українського вільного університету. Той напи-
сав для нового видання ґрунтовну передмову,
а на поля «Кобзаря» Є. Вирового наклеїв нові
машинописні примітки, які не дуже відрізняли-
ся від приміток Сімовича. Та перше ніж здати
«рукопис» книжки до друку, він повинен був
пройти ухвалою протекторатної цензури, у якій
головне слово мали німецькі «дорадники». Цен-
зура червоним олівцем викреслила з «Кобзаря»
всі вірші з негативною оцінкою німців, з-поміж
іншого – усе «Послання» до поеми «Єретик».
Звісно, з такими змінами не можна було випус-
кати «Кобзар», тим більше в місті, де 65 років
тому з’явилося його перше безцензурне видання.
Видавці почали вести переговори з цен-
зурою, очолюваною міністерським радником
Хмеларжем і, мабуть, переконали його, що
Євген
Вировий
http://www.etnolog.org.ua
9
Спеціальна тема випуску: «Народні засади та образно-стильові системи спадщини
Тараса Шевченка в контексті сучасних національно-культурних пріоритетів»
викреслені вірші не мають антинімецького ха-
рактеру. Урешті-решт, між цензурою і видав-
цями «byla sjednana dohoda» («була укладена
угода»), згідно з якою з «Кобзаря» мали бути
вилучені лише рядки виразно «антинімецько-
го» та «вільнодумного» характеру [18, с. 425] 4.
Перед видавцями стояло питання: «Як
бути? Чи друкувати Шевченка з купюрами, чи
взагалі не друкувати?» Найбільше йшлося про
«Послання славному Шафарикові», єдиний
вірш Шевченка, що мав безпосередній стосу-
нок до Праги. Після затяжних переговорів з
цензурою видавці вирішили випустити книжку,
респектуючи її вимоги. Іншого виходу не було 5.
368-сторінковий «Кобзар» Т. Шевченка
було надруковано в празькій друкарні Яна
Андреска тиражем 2000 примірників. На
його третій сторінці зазначено: «На пошану
століття першого «Кобзаря» спільним коштом
видали...». Слідує список 64 імен, наведених
не за величиною фінансового внеску (як це
часто буває в таких випадках), а за алфавітом,
тобто всі жертводавці були взаємно зрівня-
ні [17, с. ІІ]. У 27-сторінковій вступній статті
Д. Дорошенко подав біографію поета та роз-
глянув його твори на тлі загальноукраїнських
літературних змагань. Про появу «Кобзаря» в
українській літературі він пише: «Рік 1840 –
поява першого “Кобзаря” – став вікопомною
датою не тільки в діях української літератури,
але і в діях українського національного від-
родження. Своїми творами Шевченко відра-
зу зробив українське письменство поважною
громадською силою і забезпечив йому певне
місце серед всесвітніх літератур. Шевченко
виступив на літературне поле відразу як вповні
визначний талант і з певним, зложеним уже
національним світоглядом. Але, розуміється, з
часом його талант усе ріс, набирав усе більшої
сили, а його світогляд невпинно поширювався
та поглиблювався» [17, с. ХХVIII]. Видання
закінчується бібліографічним розділом «Важ-
ніша література життя і творчість Шевченка»
[17, с. 360–363], що охоплює понад сто по-
зицій, головним чином, праці «що їх можна
хоч подекуди знайти в більших бібліотеках
за кордоном, а деякі то й набути по книгар-
нях» [17, с. 363]. Зміст подано за алфавітом
інципітів віршів [17, с. 364–368].
Крім «Кобзаря» 1941 року, виданого за ре-
дакцією Дмитра Дорошенка та Степана Сіро-
полка, у Празі під час Другої світової війни
з’явилися ще три інші видання творів Т. Шев-
ченка, а саме:
Фронтиспіс
«Народного
видання Кобзаря»
Є. Вирового
1921 року
http://www.etnolog.org.ua
10
ISSN 01306936 * НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ ТА ЕТНОЛОГІЯ* 3/2013ISSN 01306936 * НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ ТА ЕТНОЛОГІЯ* 3/2013
1. Тарас Шевченко. Кобзар. Ювілейне ви-
дання / редакція, статті й пояснення Л. Бі-
лецького. – Прага, 1941. – 352 с. [16].
Обкладинка «Кобзаря» під редакцією
Леоніда Білецького (Прага, 1941)
Перший том із задуманого чотиритомника
охоплює всього-на-всього 29 творів Т. Шев-
ченка (ліричних віршів, поем, балад, «посла-
ній»), до того ж до кожного твору упорядник
долучив ґрунтовну аналітичну статтю та при-
мітки. Крім того, у вступі наведено вичерпну
біографічну розвідку. Ці «доповнення» займа-
ють більшу частину книжки, причому вони аж
ніяк не обтяжують зміст творів поета, а навпа-
ки, допомагають читачеві глибше проникнути
у його творчість.
На жаль, виданню наступних трьох томів
зібраних творів Т. Шевченка перешкодила
Друга світова війна.
2. Тарас Шевченко. Кобзар / ред. О. При-
ходько. – Прага, 1943. – 336 с. [19].
Книгу видано без передмови, лише з неве-
личкою післямовою «Від редакції» [19, с. 327–
331], у якій упорядник Олекса Приходько
наголосив: «Текст цього Кобзаря подано за
найновішими академічними виданнями, що їх
основою стали Шевченкові автографи (руко-
писи)» [19, с. 327; підкреслення Олекси При-
ходька. – М. М.]. Які це видання, автор не на-
водить. Немає сумніву, що ними були видання
Д. Дорошенка, А. Білецького, П. Зайцева,
але й видання українських радянських шев-
ченкознавців 20-х років. Основна увага редак-
тора тут була зосереджена на дрібні поправки
в текстах віршів Т. Шевченка.
До цього видання долучено «Словник до
Кобзаря» [19, с. 303–325], у якому пояснено
не лише архаїзми, русизми та діалектизми, але
подано пояснення до окремих імен, географіч-
них назв та творів поета 6.
3. Тарас Шевченко. Поезія / ред. П. Бо-
гацький, В. Дорошенко ; обкладинка В. Ма-
сютина. – Прага : Видавництво Юрія Тищен-
ка, 1944. – 344 с. – (Літературна бібліотека
«ЮТ», ч. 6) (наклад – 5000 прим.) [20].
Обгортка «Кобзаря» під редакцією
Олекси Приходька (Прага, 1943)
http://www.etnolog.org.ua
11
Спеціальна тема випуску: «Народні засади та образно-стильові системи спадщини
Тараса Шевченка в контексті сучасних національно-культурних пріоритетів»
Видавництво Юрія Тищенка було найпо-
тужнішим видавництвом української еміграції
міжвоєнного та воєнного періодів. За порівня-
но короткий час свого існування воно випус-
тило понад двісті українських книжок. Крім
Праги, воно мало свої книгарні в Ужгороді й
Перечині. «Поезія» Т. Шевченка була однією
з останніх книжок видавництва.
У короткій передмові «Від видавництва»
підкреслено, що книга призначена для «ши-
рокого читача, щоб задовольнити його ху-
дожньо-естетичні та національно-громадські
потреби» [20, с. 5]. «Реалізуючи наш задум, –
заявляє видавництво, – ми виходили з того
засновку, що всі досьогодніші методологічні та
едиційно-практичні досяги шевченко знавства
мусять бути тою основною базою, на якій єди-
но можна та необхідно продовжувати дальшу
роботу перевидання. Тому-то своїм скром-
ним виданням ми не вносимо ніяких новин,
не розв’язуємо жодних нових проблем, тільки
пробуємо дати посильний підсумок досягнено-
го шевченкознавством, як в опрацьовані тексту,
так і в його впорядкуванні, а ще більше в низці
багатьох інших проблем, піднесених кількома
науково критичними виданнями української
поетичної творчості Т. Шевченка» [20, с. 5].
За основу «Поезії» Т. Шевченка видання
Юрія Тищенка 1944 року взято тексти з дво-
томника зібраних творів Т. Шевченка Інсти-
туту української літератури ім. Т. Шевченка
АН УРСР 1939 року (Київ), що вийшло під
головною редакцією Бориса Якубовського 7.
У вступі видавництво запевняє читача, що
редакція радянського видання «через спе-
ціальну редакційну комісію та низку відпо-
відальних фахових співробітників проробила
заново всю підготовчу для видання роботу, не
беручи на віру й найменшої дрібниці [під-
креслення видавництва. – М. М.] і що воно
[Видавництво Юрія Тищенка. – М. М.] ви-
дає «точно текст поезій Т. Шевченка за цим
виданням» [20, с. 6] 8.Обкладинка збірки поезій Т. Шевченка,
виданої Видавництвом Юрія Тищенка
(Прага, 1944)
Обгортка «Кобзаря» під редакцією
Д. Дорошенка та С. Сірополка
(Прага, 1941)
http://www.etnolog.org.ua
12
ISSN 01306936 * НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ ТА ЕТНОЛОГІЯ* 3/2013ISSN 01306936 * НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ ТА ЕТНОЛОГІЯ* 3/2013
Твори поета розподілено до одинадцятьох
розділів за так званим «альбомним» принци-
пом. Замість вступної статті подано «Авто-
біографічний нарис Т. Шевченка» із січня
1860 року [20, с. 9–10] та «Автобіографічний
лист Т. Шевченка до редактора часопису “На-
родное Чтеніе” О. О. Оболонського» з лютого
1860 року, тобто з останнього періоду корот-
кого життя поета. А замість післямови – де-
тальну «Хронологічну канву: Життя і твор-
чість Т. Шевченка», укладену Володимиром
Дорошенком [20 с. 323–338], у якій зазначено
всі відомі етапи його біографії від народження
по смерть та перевіз його тіла з Петербурга в
Україну і його перепоховання на Чернечій горі
біля Канева над Дніпром у травні 1861 року.
Таким чином, жодне із чотирьох книжко-
вих видань творів Т. Шевченка, що вийшли
друком у Празі під час Другої світової війни,
не можна вважати ні повним, ні автентичним.
Відповідальність за це, однак, не несуть ні ви-
давці, ні редактори та, мабуть, ані німецькими
нацистами насаджена чеська цензура – Відділ
преси президії Міністерської ради, якій при
виданні творів найбільшого українського поета
йшлося лише про те, аби «не образити» й «не
прогнівати» нацистів і не дати їм приводу для
репресій. Отже, чеська цензура протекторату
не заборонила видання творів Т. Шевченка
(хоч могла це зробити), а лише викреслила з
них місця, за які могло б зачепитися гестапо
або інші німецькі спецслужби.
Так чотири празькі видання творів Т. Шев-
ченка дійшли до своїх читачів і в надзвичайно
складній політичній ситуації відіграли важ-
ливу роль у справі патріотичного виховання
української громадськості.
Усі зазначені празькі видання творів
Т. Шевченка були реалізовані українською
еміграцією на громадські кошти без наймен-
шої підтримки держави. Навпаки, як уже було
сказано, вони підлягали суворій нацистській
цензурі, яка з кожним виданням проявляла
себе дедалі брутальніше. Та слово Т. Шевчен-
ка все ж таки доходило до читача і в неймовірно
важкі для України воєнні роки було, мабуть,
найбільшою моральною опорою та підтримкою
українців за межами батьківщини. Вірші поета
вселяли їм віру у звільнення України від чужо-
го ярма та виникнення самостійної й незалеж-
ної Української держави, про яку Шевченко
мріяв усе своє короткочасне життя.
До всіх цих видань так або інакше був
причетний Євген Вировий. А якою була його
доля?
На відміну від переважної більшості укра-
їнських емігрантів, він не тікав із Праги на
Захід перед наступаючою Червоною армією,
вірячи, що керівництво Українського фронту
визнає його заслуги в розвитку української
культури (політикою він ніколи не займався).
Проте, коли 17 травня 1945 року (десять днів
після «визволення» Праги) органи військової
контррозвідки «Смерш» («смерть шпіонам»)
прийшли арештувати його, він покінчив життя
самогубством, вискочивши з третього поверху
своєї квартири на брук перед машиною («чор-
ного ворона»), якою його мали відвезти в тюр-
му. «Смершівці» зробили ґрунтовний обшук
його квартири, однак у підвал не заглянули.
А там я наприкінці 60-х років ХХ ст. знай-
шов справжні скарби української літератури
(Є. Вировий, крім іншого, був прекрасним біб-
ліофілом), між ними й чотири вище розглянуті
празькі видання творів Т. Шевченка у воєн-
ний період та ґрунтовну документацію до пер-
шого з них [7, с. 417–418, 437–438].
Документацію, що охоплювала примірник
«Кобзаря», підготовлений до друку з познач-
ками протекторатної цензури, листування ви-
давництва з цензурою та друкарнями, кошто-
риси, рахунки тощо, я ще 1998 року передав
Музеєві Т. Г. Шевченка в Києві, щоб ними
змогли користатися дослідники його творчос-
ті [5]. Досі я в пресі не побачив використання
або хоча б цитування цих матеріалів.
На жаль, у Радянському Союзі ці унікаль-
ні книги були під суворою забороною. Згадки
про них не знайдено ні у двотомному «Шев-
ченківському словнику» [21], ні в жодній іншій
шевченкознавчій праці, виданій у Радянській
Україні.
http://www.etnolog.org.ua
13
Спеціальна тема випуску: «Народні засади та образно-стильові системи спадщини
Тараса Шевченка в контексті сучасних національно-культурних пріоритетів»
Указівки з Москви та Києва діяли і в са-
телітних комуністичних країнах. Немає ін-
формацій про цей важливий внесок у шев-
ченкознавство ні в науково-бібліографічному
довіднику «Сто п’ятдесят років чесько-україн-
ських літературних зв’язків», упорядкованому
Орестом Зілинським [1], ні в жодній з його
дванадцятьох шевченкознавчих праць [2], ні
в кандидатській дисертації Михайла Моль-
нара «Тарас Шевченко у чехів і словаків» (за-
хищеній у Києві [3]), ні в монографії Миколи
Неврлого «Шевченко – революційний поет
України» [9].
На превеликий жаль, ці важливі шевченко-
знавчі праці оминає і сучасне шевченко-
знавство 9. А всі вони заслуговують на те, щоб їх
не лише згадати «незлим тихим словом», але щоб
їх і перевидати як важливий документ бороть-
би української еміграції за визволення України.
Я вірю, що 200-річчя з дня народження Тара-
са Шевченка 2014 року стане вдячною нагодою
для перевидання цих унікальних книжок.
1 Доповідь виголошена (у скороченому вигля-
ді) на Міжнародній науковій конференції «Народ-
ні засади та образно-стильові системи спадщини
Тараса Шевченка в контексті сучасних національ-
но-культурних пріоритетів» у Києві 24 травня
2013 року.
2 Через десять років Ст. Смаль-Стоцький у
Празі опублікував окремим виданням значно по-
ширену статтю про Т. Шевченка українською мо-
вою [10].
3 У Шевченківському відділі МВБУ зберіга-
лися рідкісні видання творів Т. Шевченка: «Чи-
гиринський Кобзар» 1867 року (зі спадщини
О. Борковського), женевське мініатюрне видання
«Кобзаря» 1878 року (дар Л. Чикаленка), київське
видання Череповського 1918 року, п’ятитомне
львівське видання Б. Лепкого, варшавський
13-томник «Повного видання творів Тараса Шев-
ченка» за редакцією П. Зайцева та багато інших.
Серед матеріалів про Т. Шевченка важливе місце
займало академічне видання «Шевченко і його
доба» та майже повна збірка львівських брошур
про Шевченка: М. Павлика, Б. Лепкого, О. Колес-
си, Д. Лукіяновича, В. Панейка, М. Лозинсько-
го та ін. Неабияку цінність для шевченкознавства
представляла велика збірка афіш та програмок
концертів на роковини Шевченка в різних країнах
Європи, Америки та Азії [6, с. 37].
4 Найбільше з цього погляду постраждав
вступ до поеми «Єретик». З нього цензура вилу-
чила більше ніж половину – 52 рядки: від «Отак
німота запалила» по «На широких хвилях». Знач-
ні перекреслення зробила цензура і в коментарях
до «Єретика».
5 Слід відзначити, що на сторінках книги ви-
креслені рядки здебільшого залишено вільними,
чим упорядники наочно звертали увагу читача на
факт, що тут чогось бракує і давали йому можли-
вість поповнити пропущені рядки на підставі ін-
ших видань. Тим упорядники ясно дали читачеві
знати, що із втручанням празької протекторатної
цензури вони аж ніяк не погоджуються і не несуть
за прогалини відповідальності [18, с. 427–428].
6 І з видання О. Приходька протекторатна цен-
зура викинула з віршів Т. Шевченка цілі рядки. Ці
рядки редактор (як і Д. Дорошенко, С. Сірополко
та Л. Білецький) залишив вільними, пояснивши
це приміткою: «Інші зміни в текстах знайде уваж-
ний читач, особливо той, що добре знає твори на-
шого найбільшого поета» [19, с. 331].
7 Директора Інституту української літератури
ім. Т. Шевченка Бориса Якубовського було аре-
штовано вже 1930 року, а 1937 року розстріляно.
Майже всіх наукових працівників шевченківської
комісії інституту було репресовано за так званий
«український буржуазний націоналізм». Вступ-
ну статтю та примітки В. Якубовського пізніше
приписано іншим «упорядникам» творів Т. Шев-
ченка. Даючи високу позитивну оцінку шевченко-
знавцям радянської України в часі, коли більшість
з них була репресована, Видавництво Юрія Ти-
щенка непрямо висловлювало солідарність з ними.
8 Та все ж протекторатна цензура і тут дала себе
знати, викресливши з поезій Т. Шевченка буквально
всі рядки про німців-колоністів, як і в попередніх
двох виданнях (у поезіях «Єретик», «І мертвим,
і живим, і ненародженим...», «Розрита могила», «Ве-
ликий льох», «Гоголю», «Гайдамаки» та ін.).
9 Як мені відомо, перевиданою була лише пер-
ша з наведених книжок [18].
10 У збірнику подано 12 статей про Т. Шевчен-
ка (с. 145–265).
http://www.etnolog.org.ua
14
ISSN 01306936 * НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ ТА ЕТНОЛОГІЯ* 3/2013ISSN 01306936 * НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ ТА ЕТНОЛОГІЯ* 3/2013
1. Сто п’ятдесят років чесько-українських літе-
ратурних зв’язків / ред. О. Зілинский ; Слов’янська
бібліотека та Інститут мов і літератур ЧСАН. –
Прага, 1968.
2. Зілинський О. Літературознавчі праці /
упоряд. М. Мушинка, Р. Радишевський ; Міжна-
родна школа україністики, Інститут літератури
ім. Т. Г. Шевченка, Київський національний уні-
верситет ім. Т. Шевченка, Університет «Украї-
на». – К., 2013 10.
3. Мольнар М. Шевченко у чехів та словаків /
Чехословацько-радянський інститут САН ; Від-
діл української літератури Словацького педаго-
гічного видавництва. – Пряшів, 1961.
4. Мушинка М. Тарас Григорович Шевченко
і цензура німецького протекторату Чехії і Мо-
равії // Наукові записки Союзу русинів-україн-
ців Чехо-Словаччини. – Пряшів, 1991. – Т. 17. –
С. 167–174.
5. Мушинка М. До історії празького видання
«Кобзаря» Т. Г. Шевченка 1941 // Тарас Шевченко:
національно-визвольні змагання українського на-
роду. – К. : Київський університет, 1998. – С. 81–90.
6. Мушинка М. Музей визвольної боротьби
України в Празі і доля його фондів. Історико-ар-
хівні нариси / вступне слово Г. Боряк ; Держав-
ний комітет архівів України, Асоціаіція україніс-
тів Словаччини та НТШ у Словаччині. – К., 2005.
7. Мушинка М. Історія празького перевидання
«Кобзаря» Тараса Шевченка 1941 // Тарас Шев-
ченко. Кобзар 1840–1940. – Репринтне відтворен-
ня видання 1941 року. – Черкаси : Брама-Україна,
2006. – С. 417–440.
8. Наріжний С. Українська еміграція. Куль-
турна праця української еміграції між двома сві-
товими війнами. – Прага, 1942. – [Друге репринт-
не видання : Острог, 2008].
9. Nevrlý M. T. H. Ševčenko – revolučný básnik
Ukrajiny. – Bratislava : Osveta, 1960.
10. Смаль-Стоцький С. Причинки до зро-
зуміння Шевченкових поем. І. Шевченкове По-
сланіє. ІІ. Дві невеличкі Шевченкові думки. –
Пра га, 1929.
11. Shafoval M. Universitas Libera Ukrainensis:
1921–2006. – München, 2006.
12. Шевченко Т. Г. Кобзарь з додатком споми-
нок про Шевченка Костомарова і Микішина. –
Прага : Nákladem knihkupectví dra Gregora a Ferd.
Dattla, 1876. – Sv. 69.
13. Шевченкіана в Музеї Визвольної бороть-
би України // Пробоєм. – Прага, 1941. – Чис. 3. –
С. 183–188.
14. Ševčenko T. Jan Hus (Kacíř) / překlad Fr. Ti-
chý ; úvod Š. Smal-Stockyj. – Kyjev ; Praha : Nákla-
dem Ukrajinského družstva «Čas», 1919.
15. Шевченко Т. Кобзарь, Народнє видання з
поясненнями і примітками д-ра Василя Сімовича /
Українське видавництво в Катерино славі захода-
ми Єв. Вирового. – Катертинослав ; Кам’янець ;
Ляйпціґ, 1921.
16. Шевченко Т. Кобзар. Ювілейне видання.
Т. І / редакція, статті й пояснення Л. Білецького ;
мистецьке оформлення Р. Лісовського ; Книго-
збірня «Пробоєм». – Прага, 1941. – Ч. 8.
17. Шевченко Т. Кобзарь. 1840–1940 / про жит-
тя і творчість Т. Шевченка написав проф. Д. До-
рошенко ; текст поезій перевірив і за виданням
книги доглядав д-р Ст. Сірополко ; примітки та
огляд літератури: Д. Дорошенко та Ст. Сіропол-
ко. – Прага, 1941.
18. Шевченко Т. Кобзар 1840–1940 / упоряд.
Д. Дорошенко, Ст. Сірополко ; автори післямов
О. Солопченко, М. Мушинка, Р. Лупківський. –
Прага, 1941. – 448 с. – [Перевидання: Черкаси :
Брама-Україна, 2003].
19. Шевченко Т. Кобзар / ред. О. Приходько ;
культурно-наукове видавництво УНО. – Прага,
1943.
20. Шевченко Т. Поезія / ред. П. Богацький,
В. Дорошенко ; обкладинка В. Масютина. – Пра-
га : Видавництво Юрія Тищенка, 1944. – 344 с. –
(Літературна бібліотека «ЮТ», ч. 6).
http://www.etnolog.org.ua
|