ХІІІ «Розумовські зустрічі»
28–29 листопада 2024 р. в Чернігові пройшла тринадцята міжнародна науково-практична конференція «Розумовські зустрічі». Відкрилися Зустрічі незвично: у виконанні творчого колективу Чернігівського фахового музичного коледжу ім. Левка Ревуцького прозвучали композиції Людвига ван Бетховена з українськи...
Saved in:
| Published in: | Сiверянський літопис |
|---|---|
| Date: | 2024 |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
2024
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202802 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | ХІІІ «Розумовські зустрічі» // Сіверянський літопис. — 2024. — № 6. — С. 182-185. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859824056457494528 |
|---|---|
| citation_txt | ХІІІ «Розумовські зустрічі» // Сіверянський літопис. — 2024. — № 6. — С. 182-185. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Сiверянський літопис |
| description | 28–29 листопада 2024 р. в Чернігові пройшла тринадцята міжнародна науково-практична конференція «Розумовські зустрічі». Відкрилися Зустрічі незвично: у виконанні творчого колективу Чернігівського фахового музичного коледжу ім. Левка Ревуцького прозвучали композиції Людвига ван Бетховена з українським мелосом, насамперед – варіації на тему української народної пісні «Їхав козак за Дунай» (Schöne Minka). З’явилися вони завдяки підтримці Андрієм Кириловичем Розумовським славетного німецького композитора, їхній багаторічній дружбі, та засвідчують залученість України до загальноєвропейських процесів. А в основі – сумна історія трьохсотлітньої давнини, свого роду – пересторога нащадкам.
|
| first_indexed | 2025-12-07T15:27:08Z |
| format | Article |
| fulltext |
Сіверянський літопис. 2024. № 6
182
НАУКОВІ НОВИНИ
•
ХІІІ «РОЗУМОВСЬКІ ЗУСТРІЧІ»
28–29 листопада 2024 р. в Чернігові пройшла тринадцята міжнародна науковопрак
тична конференція «Розумовські зустрічі». Відкрилися Зустрічі незвично: у виконанні
творчого колективу Чернігівського фахового музичного коледжу ім. Левка Ревуцького
прозвучали композиції Людвига ван Бетховена з українським мелосом, насамперед – варі
ації на тему української народної пісні «Їхав козак за Дунай» (Schöne Minka). З’явилися
вони завдяки підтримці Андрієм Кириловичем Розумовським славетного німецького ком
позитора, їхній багаторічній дружбі, та засвідчують залученість України до загальноєвро
пейських процесів. А в основі – сумна історія трьохсотлітньої давнини, свого роду – пере
сторога нащадкам.
Цього року конференція зібрала понад сто учасників: відомих експертів у сфері пуб
лічного управління, істориків, економістів, представників органів державної влади та міс
цевого самоврядування, медіа, громадських організацій України (11 регіонів) та Польщі.
Зустрічі проводилася в змішаному форматі – як із безпосередньою присутністю, так і он
лайн.
Організатори: Чернігівський регіональний центр підвищення кваліфікації, Сіверський
інститут регіональних досліджень, Школа врядування Національного університету «Ост
розька академія»; за організаційного сприяння Чернігівської обласної державної адмініст
рації та обласної ради. Підтримка – від Hanns Seidel Stiftung Ukraine.
Відкрили конференцію директор Чернігівського регіонального центру підвищення
кваліфікації Володимир Бойко та директор Сіверського інституту регіональних дослід
жень Сергій Лепявко. Вони зазначили: конференція працює як діалогова платформа тих,
хто генерує ідеї в сфері державного будівництва, конструює їх та реалізовує. Співоргані
затори подякували захисникам України та запропонували вшанувати пам’ять полеглих
хвилиною мовчання.
Із вітальним словом до учасників конференції звернулася перший заступник голови
Чернігівської обласної ради Ніна Лемеш. Вона зазначила: зустрічі стали значною подією
для області, діяльність таких інтелектуальних майданчиків важлива за таких складних ча
сів, як нинішні.
Від імені облдержадміністрації до учасників звернулася керівник її апарату Наталія
Мужикова. Вона згадала про шлях, який пройшла конференція від часу свого виникнення,
про сумніви, які існували на самому початку – чи вдасться привернути увагу та збирати в
Чернігові відомих фахівців? Втім, «Розумовські зустрічі» довели свою необхідність та ви
сокий рівень.
Конференцію також привітав завідувач Школи врядування Національного університе
ту «Острозька академія» Валерій Тертичка, зазначивши: організаціїпартнери Зустрічей
можуть змінюватися, а партнерська взаємодія колег – залишається сталою.
Конференція проходила у формі п’яти послідовних панельних дискусій. Перша – істо
рикополітологічна: «Геополітика та історія ЧерніговоСіверщини». Відкрила її головний
редактор газети «День» Лариса Івшина. Вона згадала американськоукраїнського історика
Джеймса Мейса, який наголошував на необхідності для українців спиратися на власні си
ли, переосмислювати історичні події та будувати своє майбутнє на основі чесного погля
ду на колоніальне минуле. Спікерка наголосила: Україна довгий час перебувала під впли
вом імперій, нинішня російськоукраїнська війна має чітко виражений антиколоніальний
характер.
Польський експерт, Пьотр Кульпа, впевнений, що Україна неодмінно переможе у цій
війні. Він представив кілька можливих сценаріїв завершення нинішньої російськоукраїн
ської війни та обґрунтував, чому для України спрацює саме оптимістичний. Водночас, на
думку спікера, такий розвиток подій передбачає створення нової моделі управління дер
жавності – ефективнішої ніж та, що існувала дотепер.
Siverian chronicle. 2024. № 6
183
Політолог Євген Магда підкреслив: боротьба проти залишків імперського впливу –
частина сучасної стратегії України. На його переконання, «чим ближче до російського
кордону ми обговорюємо, як знищити російську імперію, тим краще для нас». Спікер та
кож наголосив на важливості розвитку білоруського вектору в післявоєнний період.
Генераллейтенант Ігор Романенко сконцентрував свій виступ на необхідності подо
лання постколоніальної спадщини та ствердження нового українського політикуму – віль
ного від тягаря минулого.
У виступах істориків Олександра Кухарука, Ігоря Кондратьєва, Геннадія Єфименка
прозвучали маловідомі сторінки формування кордонів гігантського макрорегіону – Черні
говоСіверщини, її ролі та місця в минулому України.
Друга панельна дискусія – «Оновлена державна стратегія регіонального розвитку на
2024–2027 рр.: ключові інновації, проблеми їх реалізації, врахування потреб громад Укра
їни у реконструкції та відновленні» – присвячувалася питанням економіки воєнного пе
ріоду та післявоєнного відновлення, стратегічного планування. Спікери, а це в минулому
міський голова Маріуполя Михайло Поживанов та міський голова Львова Василь Куйбіда
(засновники Фонду муніципальних реформ «Магдебурзьке право»), сконцентрувалися на
аналізі викликів, що стоять перед територіальними громадами, особливо тими, які зазнали
значних руйнувань внаслідок бойових дій. Зокрема, яким чином має бути організована
ефективна допомога держави органам місцевого самоврядування, підтримка мешканців
населення за кризових умов. На переконання доповідачів, приклади Мелітополя, Павло
града та Харкова показали, як міські голови знаходили способи забезпечити життєдіяль
ність громад навіть за найскладніших часів.
На думку голови благодійного фонду «Нова країна» Андрія Новака, економіка – це по
єднання математики та психології: «Математика – це лише розрахунок витрат, а психоло
гія – це стратегія майбутнього». Такий підхід закликає до стратегічного мислення й зосе
редженості на розвитку промисловості, створенні нових робочих місць.
Юрій Ганущак акцентував на необхідності впровадження проєктного підходу до дер
жавного управління. Без цього місцеві органи державної влади та місцевого самовряду
вання ризикують залишатися пасивними спостерігачами – замість того, аби стати рушія
ми змін. Успішна реалізація будьякої стратегії можлива лише за умови поєднання профе
сійного управління, використання сучасних інструментів планування та залучення бізнесу
до післявоєнного відновлення.
Учасники панельної дискусії погодилися: лише поєднання зусиль центральної та міс
цевої влади, громадського сектору та міжнародних партнерів дозволить створити умови
для сталого розвитку України.
Третя панельна дискусія – «Як російськоукраїнська війна змінює Україну: суспільст
во та ветерани» – виявилася чи не найемоційнішою, адже йшлося про вплив війни на кож
ного з нас, формування в суспільстві шанобливого ставлення до ветеранів, їхню інтегра
цію до мирного життя. Спікери зосередили увагу на ключових викликах, з якими стика
ється держава, і на необхідних кроках для подолання цих викликів.
Учасник оборони Чернігова професор Сергій Лепявко зазначив: ветерани (люди, які
ризикували своїм життям та здоров’ям заради інших, заради держави) мають право та по
винні розраховувати на відповідне до них ставлення. І навів приклад США, де ветерани,
мабуть, єдина привілейована верства, хоча серед них існують свої відмінності. Ми дуже
часто сприймаємо їх як лицарів, – зазначив спікер, – а вони в мирному житті можуть від
чувати себе незахищеними як діти чи підлітки. Цю психологічну особливість необхідно
бачити та враховувати під час формування ветеранської політики.
Діалог продовжили Сергій Довбиш (співзасновник громадської організації «ВСУ
“Серцевір”») та Оксана Петренко (начальник відділу з питань ветеранської політики Чер
нігівської облдержадміністрації). Погодившись із попереднім спікером стосовно викликів
інтеграції ветеранів у суспільне життя, вони водночас наголосили на необхідності форму
вання у ветеранів віри у власні сили, підтримки здатності робити свій внесок у розвиток
території – цьому дуже сприяє малий та мікро бізнес, а також освіта. Українське суспіль
ство має розуміти, що ветерани – це не лише ті, хто потребує допомоги, але й ті, хто може
стати рушійною силою у відбудові країни.
Сергій Джердж (голова громадської ліги Україна – НАТО, ветеран російськоукраїн
ської війни) звернув увагу на таке явище: солдат двічі відчуває культурний шок, перший
раз – коли потрапляє на війну, а вдруге – коли повертається додому, адже він вже не може
повернутися туди, звідки пішов – навколо все інакше. Доповідач згадав інформаційну вій
ну, що точилася проти ідеї вступу України до НАТО, а час довів, наскільки прибічники
такого рішення виявилися праві.
Ярослав Пилинський (старший науковий співробітник Інституту педагогічної освіти і
освіти дорослих України) назвав свою доповідь так: «Зброя та демократія. Або ж – навіщо
Сіверянський літопис. 2024. № 6
184
демократії зброя?» Спікер згадав Швейцарію та Ізраїль як приклади, де озброєне суспіль
ство може бути ефективним захистом від зовнішньої агресії. Спікер наголосив: «Кожен
громадянин має знати правила поводження зі зброєю та проходити регулярні тренінги,
щоб зброя залишалася інструментом захисту, а не загрозою».
Роман Захарчук (інформаційний центр «Майдан моніторинг», Харків) зосередився на
впливі війни на психоемоційний стан населення.
«Освіта майбутнього як фактор сталого розвитку території» – тема четвертої панельної
дискусії. Відкрив її Юрій Музика, начальник Управління освіти і науки облдержадмініст
рації. На його переконання, освіта лежить в основі розвитку людини, нації – тобто «всього
того, що у нас намагаються забрати». На тепер влада намагається гарантувати безпеку
освітнього процесу, аби перейти до очного навчання як більш ефективного. А воно не
можливе без добре облаштованих укриттів, забезпечення техногенної та пожежної безпе
ки, створення класів безпеки, охорони закладів освіти, забезпечення їх енергонезалежнос
ті, реформи харчування дітей, змін в національнопатріотичному вихованні дітей, форму
вання здатності учнів до критичного мислення.
Про допомогу громадам у цілому та освітянам Чернігівщини зокрема розповіла коор
динатор напряму з професійного розвитку управлінців у сфері освіти проєкту DECIDE
Леся Прудіус. Олег Фасоля (керівник компоненту підтримки освіти на місцевому та регіо
нальному рівні Шведськоукраїнського проєкту «Підтримка багаторівневого врядування в
Україні») звернув увагу на проблематику, яка існує в освітній галузі на рівні громад та ре
гіонів: розподіл коштів, вкрай нерівномірна якість надання освітніх послуг, захоплення
другорядними питаннями, що мають опосередковане відношення до освітнього процесу, а
також політичні впливи. Без сталого функціонування освітньої галузі, – переконаний до
повідач, – неможливо досягнути сталого розвитку громад та регіонів.
Також на панельній дискусії йшлося про низку аспектів організації вищої освіти до
рослих, зокрема: вивчення Голокосту (Алла Попружна, Пенітенціарна академія України),
розбудова національної стійкості України через освіту цінностей (Світлана Москаленко,
Вища школа публічного управління).
Спеціальний гість конференції, народний депутат України Ганна Бондар розповіла про
проєкт порятунку Покорщини – унікальної пам’ятки садибної архітектури XVIII ст. роди
ни Розумовських–Дараганів у селищі Козелець. Нині завдяки волонтерським зусиллям
вдалося прибрати багаторічне сміття, для порятунку історичної будови потрібно закрити
дах та отвори, а надалі постає наступне питання: кому належить майно та яким може бути
подальше функціональне призначення цього об’єкту української історикокультурної
спадщини? До речі, учасники конференції зробили свій вибір одноголосно – на користь
постаті Наталії Розумихи.
П’ята панельна дискусія – «Співпраця України з Європейським Союзом: нові можли
вості для територіальних громад та регіонів» – розпочалася з виступу Миколи Бутка, про
фесора кафедри менеджменту та адміністрування національного університету «Чернігів
ська політехніка». Він зазначив: 20 років тому пропонувалося зв’язати Покорщину з Бату
рином, тоді можна було б створити цілий комплекс, зрештою, мовиться про відродження
потенціалу спадку Розумовських як цілісності. Що ж до післявоєнної відбудови України,
то, на думку доповідача, провідну роль мають зіграти територіальні громади. Для цього в
Україні необхідно внести зміни до піраміди управління, а зусилля сконцентрувати на фор
муванні критичної маси інвестиційних програм та проєктів з відновлення. Війна закін
читься, а що у нас у арсеналі? Треба також повернутися до смартспеціалізації регіону. На
порядку денному й впровадження новітніх форм організації господарства – насамперед,
кластерів.
Надалі Микола Силенко (Чернігівське регіональне відділення АМУ) розповів про дос
від співпраці зі словацьким проєктом щодо розбудови мережі укриттів у територіальних
громадах області, а секретар Менської міської ради Юрій Стальніченко представив істо
рію успіху Менської громади щодо налагодження партнерства з різними міжнародними
структурами.
Віталій Загайний (консалтингова група Центру громадських ініціатив – ЦЕГРІН,
Львів) привернув увагу до засадничої проблеми – спроможності органів місцевого само
врядування працювати з іноземними партнерами. Максимально готові на тепер міські гро
мади, а неготові – сільські. Європейські кошти заходять завжди на умовах співфінансу
вання. І тут постає питання – скільки наших громад готові забезпечити його в значно біль
ших розмірах, ніж досі? До того ж є очевидний регіональний розподіл, пов’язаний із фак
тором безпеки. Вочевидь, держава мала б підсилити органи місцевого самоврядування.
Тетяна Котенко (експертка з регіонального розвитку, фандрейзингу та підтримки ма
лого та середнього бізнесу, Кропивницький) зауважила: щоб ми ні говорили про проєкти
та фонди, якщо це не буде кому робити – справа не зрушиться ні на крок. Система освіти
Siverian chronicle. 2024. № 6
185
має готувати фахівців, які спроможні працювати як проєктні менеджери, вони стануть до
помогою для органів місцевого самоврядування, однією з основ його успішності. Там,
де громади вміють мотивувати до такої діяльності, ми вже бачимо результати. Нинішній
час – це неабиякий шанс, адже європейські партнери прагнуть працювати безпосередньо з
органами місцевого самоврядування. Ми маємо навчитися працювати спільно.
Конференція відбулася в рамках проєкту «Організація та проведення міжнародної нау
ковопрактичної конференції «XІІІ “Розумовські зустрічі”», що здійснюється Чернігів
ським регіональним центром підвищення кваліфікації у партнерстві з Сіверським інститу
том регіональних досліджень, Школою врядування Національного університету «Ост
розька академія» за організаційного сприяння Чернігівської облдержадміністрації, Черні
гівської обласної ради та підтримки фонду Ганнса Зайделя (Баварія, Німеччина).
Чернігівський регіональний центр підвищення кваліфікації
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-202802 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2518-7430 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T15:27:08Z |
| publishDate | 2024 |
| publisher | Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | 2025-04-14T11:46:11Z 2024 ХІІІ «Розумовські зустрічі» // Сіверянський літопис. — 2024. — № 6. — С. 182-185. — укр. 2518-7430 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202802 28–29 листопада 2024 р. в Чернігові пройшла тринадцята міжнародна науково-практична конференція «Розумовські зустрічі». Відкрилися Зустрічі незвично: у виконанні творчого колективу Чернігівського фахового музичного коледжу ім. Левка Ревуцького прозвучали композиції Людвига ван Бетховена з українським мелосом, насамперед – варіації на тему української народної пісні «Їхав козак за Дунай» (Schöne Minka). З’явилися вони завдяки підтримці Андрієм Кириловичем Розумовським славетного німецького композитора, їхній багаторічній дружбі, та засвідчують залученість України до загальноєвропейських процесів. А в основі – сумна історія трьохсотлітньої давнини, свого роду – пересторога нащадкам. uk Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України Сiверянський літопис Наукові новини ХІІІ «Розумовські зустрічі» XIIІ “Razumovsky meetings” Article published earlier |
| spellingShingle | ХІІІ «Розумовські зустрічі» Наукові новини |
| title | ХІІІ «Розумовські зустрічі» |
| title_alt | XIIІ “Razumovsky meetings” |
| title_full | ХІІІ «Розумовські зустрічі» |
| title_fullStr | ХІІІ «Розумовські зустрічі» |
| title_full_unstemmed | ХІІІ «Розумовські зустрічі» |
| title_short | ХІІІ «Розумовські зустрічі» |
| title_sort | хііі «розумовські зустрічі» |
| topic | Наукові новини |
| topic_facet | Наукові новини |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202802 |