Антикознавець Микола Пікус: чернігівські сторінки біографії
Мета статті полягає в детальному з’ясуванні першовитоків життєпису відомого вченого-антикознавця М.М. Пікуса (1907–1971), який народився й провів дитячі та юнацькі роки в Чернігові. Методологічну основу дослідження складають принципи історизму, об’єктивності та цілісності, які реалізуються за допомо...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Сiверянський літопис |
|---|---|
| Дата: | 2024 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
2024
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202809 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Антикознавець Микола Пікус: чернігівські сторінки біографії / О. Коваленко // Сіверянський літопис. — 2024. — № 6. — С. 138-143. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859736934333546496 |
|---|---|
| author | Коваленко, О. |
| author_facet | Коваленко, О. |
| citation_txt | Антикознавець Микола Пікус: чернігівські сторінки біографії / О. Коваленко // Сіверянський літопис. — 2024. — № 6. — С. 138-143. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Сiверянський літопис |
| description | Мета статті полягає в детальному з’ясуванні першовитоків життєпису відомого вченого-антикознавця М.М. Пікуса (1907–1971), який народився й провів дитячі та юнацькі роки в Чернігові. Методологічну основу дослідження складають принципи історизму, об’єктивності та цілісності, які реалізуються за допомогою історико-біографічного та історико-порівняльного методів. Наукова новизна студії полягає у запровадженні до наукового обігу та систематизації нововиявлених документів із фондів Державного архіву Чернігівської області, що дозволяють відтворити драматичні обставини, в яких розпочався життєвий шлях майбутнього вченого. Висновки. Наведені та проаналізовані у статті відомості свідчать, що соціокультурне середовище й оточення М.М. Пікуса під час навчання в школі та Чернігівському інституті народної освіти, спілкування з місцевими істориками та архівістами справили визначальний вплив на формування його світогляду, інтересів та уподобань. Саме в цей час М.М. Пікус здобув, хоча й неофіційний, але досить серйозний науковий вишкіл у галузі історії України, зокрема завдяки активній участі в роботі Історико-архівного гуртка, який діяв під керівництвом викладачів Чернігівського інституту народної освіти на базі Чернігівського крайового історичного архіву. Зміна дослідницької траєкторії М.М. Пікуса, яка відбулася протягом 1930-х рр., була зумовлена життєвими обставинами, знищенням здобутків української історичної науки та репресіями проти наукової і творчої інтелігенції. Подальша науково-педагогічна діяльність М.М. Пікуса була пов’язана із закладами вищої освіти Іванова, Ярославля й Москви, де він сформувався як викладач і дослідник історії Стародавньої Греції та елліністичного Єгипту.
The purpose of the article is to clarify in detail the origins of the biography of the famous scientist and antiquarian M.M. Pikus (1907–1971), who was born and spent his childhood and youth in Chernihiv. The methodological basis of the study consists of the principles of historicism, objectivity and integrity, which are implemented using historical-biographical and historical-comparative methods. The scientific novelty of the study lies in the introduction into scientific circulation and systematization of newly discovered documents from the funds of the State Archive of Chernihiv Region, which allow us to recreate the dramatic circumstances in which the life path of the future scientist began. Conclusions. The information presented and analyzed in the article indicates that the socio-cultural environment and surroundings of M.M. Pikus’s studies at school and the Chernihiv Institute of Public Education, communication with local historians and archivists had a decisive influence on the formation of his worldview, interests and preferences. It was at this time that M.M. Pikus received, albeit unofficial, but quite serious scientific training in the field of Ukrainian history, in particular through active participation in the work of the Historical and Archival Group, which operated under the leadership of teachers of the Chernihiv Institute of Public Education on the basis of the Chernihiv Regional Historical Archive. The change in the research trajectory of M.M. Pikus, which occurred in the 1930s, was due to life circumstances, the destruction of the achievements of Ukrainian historical science and repressions against the scientific and creative intelligentsia. Further scientific and pedagogical activity of M.M. Pikus was associated with higher education institutions in Ivanovo, Yaroslavl and Moscow, where he served as a teacher and researcher of the history of Ancient Greece and Hellenistic Egypt.
|
| first_indexed | 2025-12-01T15:35:30Z |
| format | Article |
| fulltext |
Сіверянський літопис. 2024. № 6
138
РОЗВІДКИ
УДК 929 Пікус (477.51 – 25): 001:94 «652»
Ольга Коваленко
•
АНТИКОЗНАВЕЦЬ МИКОЛА ПІКУС:
ЧЕРНІГІВСЬКІ СТОРІНКИ БІОГРАФІЇ
DOI: 10.58407/litopis.240612
© О. Коваленко, 2024.CC BY4.0
ORCID: https://orcid.org/0000000204563834
Мета статті полягає в детальному з’ясуванні першовитоків життєпису відомого вченого-ан-
тикознавця М.М. Пікуса (1907–1971), який народився й провів дитячі та юнацькі роки в Чернігові.
Методологічну основу дослідження складають принципи історизму, об’єктивності та цілісності,
які реалізуються за допомогою історико-біографічного та історико-порівняльного методів. Науко-
ва новизна студії полягає у запровадженні до наукового обігу та систематизації нововиявлених до-
кументів із фондів Державного архіву Чернігівської області, що дозволяють відтворити драма-
тичні обставини, в яких розпочався життєвий шлях майбутнього вченого. Висновки. Наведені та
проаналізовані у статті відомості свідчать, що соціокультурне середовище й оточення М.М. Піку-
са під час навчання в школі та Чернігівському інституті народної освіти, спілкування з місцевими
істориками та архівістами справили визначальний вплив на формування його світогляду, інтересів
та уподобань. Саме в цей час М.М. Пікус здобув, хоча й неофіційний, але досить серйозний науко-
вий вишкіл у галузі історії України, зокрема завдяки активній участі в роботі Історико-архівного
гуртка, який діяв під керівництвом викладачів Чернігівського інституту народної освіти на базі
Чернігівського крайового історичного архіву. Зміна дослідницької траєкторії М.М. Пікуса, яка від-
булася протягом 1930-х рр., була зумовлена життєвими обставинами, знищенням здобутків укра-
їнської історичної науки та репресіями проти наукової і творчої інтелігенції. Подальша науково-
педагогічна діяльність М.М. Пікуса була пов’язана із закладами вищої освіти Іванова, Ярославля й
Москви, де він сформувався як викладач і дослідник історії Стародавньої Греції та елліністичного
Єгипту.
Ключові слова: М.М. Пікус, Чернігів, Чернігівський інститут народної освіти, історія України,
антикознавство.
Серед відомих учених, уродженців Чернігова, по
мітне місце належить досліднику історії античної
доби, доктору історичних наук, професору Миколі
Миколайовичу Пікусу (1907–1971). Його життєвий
шлях і науковий доробок у загальних рисах описані
в некрологах і енциклопедичних гаслах, але чима
ло сюжетів потребують подальшого з’ясування1. Це
стосується, зокрема, чернігівського періоду біографії
М.М. Пікуса, який лише частково висвітлений у на
рисі Є.С. Данилова2. Нововиявлені архівні матеріали
дозволяють доповнити й урізноманітнити відомості
про дитячі та юнацькі роки вченого.
Його дід Григорій Григорович Пікус (1835–1917),
одружений із Ганною Луківною Проніною, від
1851 р. перебував на цивільній службі в різних міс
тах Чернігівської губернії, мав чин статського радни
ка, був нагороджений кількома орденами та медаля
1 Кузищин В.И. Николай Николаевич Пикус (1907–1971). Вестник древней истории. 1972. № 1. С. 274–275; Но
виков С.В. Пикус Николай Николаевич. Энциклопедический словарь Московского университета. Исторический
факультет. Москва, 2004. С. 361–362; та ін.
2 Данилов Е.С. Николай Николаевич Пикус: становление историка. Lumen intellectus (Свет разума). Памяти
И.Л. Маяк: сборник статей. Ярославль, 2019. С. 170–171.
М.М. Пікус. Чернігів. 1925 р.
Siverian chronicle. 2024. № 6
139
ми й разом із дітьми Миколою, Іллею, Катериною та Анастасією у 1893 р. був внесений
до ІІІ частини Родовідної книги Чернігівського дворянства («дворянство бюрократичес
кое, приобретенное чином гражданской службы или пожалованием ордена»). На початку
1903 р. вийшов у відставку за станом здоров’я. Помер у жовтні 1917 р. від астми й був по
хований у Чернігові3.
Батько майбутнього історика Микола Григорович Пікус (1874–1919) після закінчен
ня Чугуївського піхотного юнкерського училища розпочав у 1893 р. військову службу в
99му піхотному Івангородському полку. У чині штабскапітана 33го піхотного Єлецько
го полку брав участь у російськояпонській війні та був поранений у битві під Мукденом.
У квітні 1906 р. одружився з дочкою відставного підполковника Анною Іванівною Луча
ніновою. Таїнство шлюбу в чернігівській Катерининській церкві звершили священник
Макарій Смельницький та псаломник Павло Тищенко. Свідками від нареченого були гу
бернський секретар Іполіт Олександрович Гросдевич і поручник 36го піхотного полку
Михайло Іванович Лучанінов; від нареченої – поручник 37го резервного батальйону Сте
пан Іванович Лучанінов, підпоручник 42го Артилерійського полку Володимир Іванович
Лучанінов і контролер Чернігівського акцизного управління Ілля Григорович Пікус4.
Надалі М.Г. Пікус деякий час служив у 201му піхотному резервному Лебединському
полку, а потім у 167му піхотному Острозькому полку, в складі якого командував ротою.
Під час Першої світової війни був контужений і комісований по інвалідності. Нагородже
ний орденом св. Анни 3го ступеня. При виході 1915 р. у відставку одержав чин підпол
ковника. У 1917 р. служив у Чернігівському міському продовольчому комісаріаті5. Пе
ребував у Добровольчій армії та Збройних силах Півдня Росії. Після повернення до Черні
гова влітку 1919 р., за свідченням колишнього чернігівського тюремного інспектора
Д.В. Країнського, був заарештований за участь у «контрреволюційній змові» й розстріля
ний6. Інша чернігівська мемуаристка М.В. Чорносвитова (у дівоцтві Хижнякова) навела у
спогадах відомості про жахливі події, пов’язані з більшовицьким терором, свідком яких
був 12літній М. Пікус, що напевно назавжди закарбувалося в його пам’яті7.
Микола Миколайович Пікус – єдина дитина подружжя, народився 28 липня й був
охрещений 3 серпня 1907 р. у чернігівський Катерининській церкві священником Макарі
єм Смельницьким і псаломником Павлом Тищенком. Хрещеним батьком новонароджено
го став його дідусь Григорій Григорович Пікус, а хрещеною матір’ю – сестра його матері
Ольга Іванівна Лучанінова, яка відіграла важливу роль у житті історика8.
Протягом 1916–1919 рр. М. Пікус навчався в Чернігівській чоловічій гімназії, а згодом
у новоствореній Чернігівській середній школі № 3, яку закінчив 1924 р. Як зазначалося у
«Посвідченні» педагогічної ради, «за час перебування в школі М. Пікус приймав участь в
праці гуртків літературного, фізичного та математичного і має нахил до соціальних та
прикладових знань, виявляючи особливу енергію та працьовитість на протязі всього пере
бування в школі»9. Після загибелі батька родина потерпала від безгрошів’я (мати заробля
ла на життя приватними уроками), відтак М. Пікус від 1922 р. займався репетиторством і
підпрацьовував у статистичному бюро.
Під час навчання в школі він долучився до Історикоархівного гуртка, створеного ви
кладачем Чернігівського інституту народної освіти В.В. Дубровським (у майбутньому ві
домим ученимісториком) на базі Чернігівського губернського історичного архіву з ме
тою залучення студентів і школярівстаршокласників до вивчення історії рідного краю та
підготовки архівістів10. Зокрема під керівництвом фахівців гуртківці розпочали упорядку
вання унікального архіву НовгородСіверського намісницького правління кінця XVIII ст.
Найкраще підготовлені члени гуртка самостійно опрацьовували, спираючись на джерела,
окремі сюжети й проблеми з історії Чернігівщини. Так, М. Пікус підготував ґрунтовну
студію «Про винний відкуп по містах НовгородСіврського намісництва 1780–1790 ро
ків», доопрацьований текст якої у 1927 р. був опублікований у «Записках історичнофіло
логічного відділу Української Академії наук» – найпрестижнішому фаховому періодично
3 Державний архів Чернігівської області (далі – ДАЧО). Ф. 127. Оп. 1. Спр. 9712; Милорадович Г.А. Родословная
книга Черниговского дворянства. СанктПетербург: Губернская типя, 1901. Т. ІІ. Часть ІІІ. С. 248.
4 ДАЧО. Ф. 679. Оп. 10. Спр. 1301. Арк. 60 зв.– 61.
5 Данилов Е.С. Николай Николаевич Пикус… С. 170–171.
6 Краинский Д.В. Записки тюремного инспектора. Москва: Институт русской цивилизации, 2016. С. 107, 113,
116.
7 Красный террор глазами очевидцев / Сост., предислов. С.В. Волкова. Москва: Айриспресс, 2009. С. 86–92.
8 ДАЧО. Ф. 679. Оп. 10. Спр. 1335. Арк. 289 зв.–290.
9 ДАЧО. Ф. Р621. Оп. 1. Спр. 55. Арк. 52.
10 Ткаченко В.В. Історичне краєзнавство: ЧерніговоСіверщина у перше пожовтневе двадцятиріччя. Київ: Знан
ня, 2007. С. 81–84; Казимір В.А. «Правда і добра воля переможуть». Життя та діяльність Василя Дубровського в
Україні (1897–1943). Харків–Чернігів: Видавець Олександр Савчук, 2018. С. 61–63.
Сіверянський літопис. 2024. № 6
140
му виданні тієї доби, – коли автору виповнилось лише 20 років!11 Крім власне роботи в
архіві, гуртківці допомагали впорядковувати музейні зібрання Чернігова, а під час літніх
вакацій брали участь в археологічних розкопках, збирали фольклорноетнографічні мате
ріали. Упродовж 1923–1924 рр. члени гуртка були задіяні в архітектурноархеологічних
дослідженнях чернігівських СпасоПреображенського й Успенського соборів, які прово
дили відомі вчені М.О. Макаренко та І.В. Моргилевський. На засіданнях гуртка з лекція
ми виступали крім місцевих фахівців М.С. Грушевський, В.О. Барвінський, Й.Ю. Гермай
зе, В.В. Веретнніков та інші вчені, які відвідували Чернігів12. Отже, М. Пікус здобув хоча
й неофіційний, але досить серйозний науковий вишкіл у галузі історичної науки.
У 1925 р. він вступив на факультет соціального виховання Чернігівського інституту
народної освіти за направленням профспілки «совработников» Чернігівської округи. В ан
кеті абітурієнта М. Пікус приховав причину смерті батька й зазначив, що він був «совслу
жащим», мати «нетрудоспособная», а сам він перебуває на «иждивении тети Лучанино
вой, служащей в Окрстатбюро»13.
Факультет соціального виховання з трирічним терміном навчання, на який вступив
М. Пікус, готував учителівуніверсалів для семирічних шкіл регіону14. Слід зазначити, що
Чернігівський інститут народної освіти, як і всі інші заклади вищої освіти, перебував тоді
в стані перманентних трансформацій. Зокрема, було запроваджено так званий Дальтонів
ський лабораторний план організації навчального процесу, що передбачав суттєве змен
шення кількості лекцій і натомість зростання питомої ваги практичних і лабораторних за
нять. Причому навчальний матеріал поділявся на розділи («підряди»), котрі самостійно
виконували невеликі групи («бригади») студентів у формі письмових робіт, які перевіряв,
рецензував і оцінював викладач. Паралельно тривали активна українізація навчального
процесу та його «нопизація» – тобто запровадження «наукової організації праці», що
спричинило справжню бюрократичну вакханалію. Саме в цей час, у серпні 1924 р., Черні
гівський інститут народної освіти очолив кадровий партпрацівник В.К. Щербаков – реч
ник командноадміністративної системи, який переймався зміцненням дисципліни та по
силенням відповідальності викладачів і студентів за виконання усіляких розпоряджень і
постанов15. Усе це призвело до напруги й конфліктних ситуацій у колективі. Зрештою по
саду декана факультету соціального виховання залишив один із найдосвідченіших і най
авторитетніших викладачів – історик П.К.Федоренко, який добре знав М.М. Пікуса по ро
боті в історикоархівному гуртку і, вірогідно, консультував його наукові студії16.
У жовтні 1925 р. четверо «студентівноваків» І курсу, у тому числі М. Пікус, зверну
лись із заявою до Правління інституту, «щоб їм дозволили складати іспити для переходу
на ІІ курс, бо вони, на їхню думку, мають достатні знання для цього». На засіданні Прав
ління, що відбулося 18 жовтня 1925 р., було ухвалено: до 1 листопада «зорганізувати іс
пити для всіх цих осіб з усіх дисциплін, що встановлено для Іго курсу»17.
Навчальний план І курсу складали 14 дисциплін: «математика, фізика, хімія, енцикло
педія виробництва (техніка з практичним вивченням виробництва), ботаніка, анатомія та
фізіологія людини, економічна географія СРСР та УСРР, економічна політика, політеко
номія, історія української літератури та мови, мистецтвознавство, організація дитячих
установ, французька мова, техніка речі»18. М. Пікус та інші заявники оперативно впорали
ся із цим завданням, успішно склали іспити і, згідно з рішенням Правління інституту від
11 листопада 1925 р., були переведені на ІІ курс.
Однак подальше навчання М. Пікуса тієї ж осені 1925 р. опинилося під загрозою.
12 листопада він звернувся до стипендіальної комісії інституту із заявою щодо звільнення
від сплати за навчання у зв’язку з фінансовою скрутою – О.І. Лучанінова, на утриманні
якої він перебував разом зі своєю бабусею, була звільнена з посади в Окрстатбюро й отри
мувала жалюгідну допомогу як безробітна19.
Чим закінчилася ця справа, на жаль, встановити не поталанило, але М. Пікус продов
жив навчання на ІІ курсі, на якому вивчалися 12 дисциплін: «математика, фізика, хімія
(аналітична), енциклопедія сільськогосподарського виробництва (з практичним вивчен
11 Пікус М.М. Про винний відкуп по містах НовгородСіверського намісництва 1780–1790х років. Записки істо-
рично-філологічного відділу Української Академії наук. Київ, 1927. Кн. ХІ. С. 242–261.
12 Ткаченко В.В. Історичне краєзнавство… С. 84.
13 ДАЧО. Ф. Р608. Оп. 1. Спр. 2801. Арк. 2–2 зв.
14 Півстоліття невтомної праці: Нарис історії Чернігівського державного педагогічного інституту ім. Т.Г. Шев
ченка / В.С. Кролевець та ін. Київ: Радянська школа, 1966. С. 13.
15 Див.: Боровик А.М., Боровик М.А. Історія Чернігівського національного педагогічного університету в біогра
фіях його керівників. Київ, 2016. С. 50–65.
16 ДАЧО. Ф. Р608. Оп. 1. Спр. 243. Арк. 86 зв.–87.
17 ДАЧО. Ф. Р608. Оп. 1. Спр. 243. Арк. 40.
18 ДАЧО. Ф. Р608. Оп. 1. Спр. 2801. Арк. 15; Спр. 243. Арк. 44.
19 ДАЧО. Ф. Р608. Оп. 1. Спр. 2801. Арк. 6.
Siverian chronicle. 2024. № 6
141
ням виробництва), зоологія, геологія з ґрунтознавством, рефлексологія, історія класової
боротьби, історія української та російської літератури, мовознавство (загальне), мис
тецтвознавство (з педухилом), соціальне виховання»20.
Щоб мати бодай мінімальні засоби до існування, М. Пікус мусив шукати підробітки.
Так, від 9 червня по 1 липня 1925 р. він виконував обов’язки «временного счетчика» в
Чернігівському окружному статистичному бюро й займався впорядкуванням матеріалів
сільськогосподарського перепису 1917 р. і «весеннего опроса» 1925 р.21, а протягом
31 липня – 29 серпня того ж таки 1925 р. працював у Чернігівському окружному архівно
му управлінні «по впорядкуванню архівних фондів Істархіву»22. До того ж М. Пікус брав
участь у роботі «Товариства природничонаукової пропаганди» при інституті й керував
біологічним гуртком у Чернігівському центральному клубі юних піонерів23.
Як зазначалося в офіційній «Посвідці», М. Пікус «протягом 1925/26 академроку всі
завдання й роботи, що вимагались навчальним планом ІІ курсу, виконав доволі успіш
но»24, але з переведенням його на ІІІ курс трапилася несподівана затримка. Річ у тім, що
недоброзичливціактивісти з числа студентів закидали йому «ідеологічну відсталість» на
підставі того, що він відвідував служби в храмах Чернігова25. Це змусило М. Пікуса
26 липня 1926 р. звернутися із заявою до Правління інституту, яка становить, на нашу
думку, значний інтерес: «Те, що я одвідував молельні будинки (обновленців, автокефаліс
тів, тихоновців, євангелістів), я ніколи і ні від кого не таїв і не мав навіть на увазі цього
робити, бо зацікавлений досить інтересним ментом сучасного громадського життя, з нау
ковою метою, де можна, вступаючи в суперечки з представниками культу (наприклад, у
євангелістів), я ніколи не гадав, що це все переробиться в фантазії моїх товаришів в такі
досить і досить “чудові” форми, … що зложені цілком із протиріч, коли помнити, що я
читав доповіді в кількох антирелігійних гуртках од “Природничонаукового товариства”. І
тут кажуть на мене, що я сказав щось непотрібне за час однієї із доповідей, щось про те,
що моя ідеологія розходиться з тим, щоб робити ув’язку природнонаукової доповіді з ан
тирелігійною пропагандою»26. Важко сказати, наскільки був щирий М. Пікус у своїх ви
правдовуваннях, але він постав перед реальною загрозою – активісти вимагали залишити
його на другий рік на ІІ курсі задля «перевиховання». Втім, здоровий глузд переміг, і
27 липня 1926 р. М. Пікуса таки було переведено на ІІІ курс27. Більше того, він одержав
«Посвідку», згідно з якою, «маючи ґрунтовну підготовку і належний розвиток, … в час
академічних занять виявив вповні визначений інтерес до циклу наук суспільствознавства,
пророблюючи завдання з цього циклу завжди уважно й вдумчиво»28.
Утім, уже за кілька днів, 9 серпня 1926 р. М. Пікус несподівано звернувся до Правлін
ня інституту з проханням дати згоду на переведення його до Київського інституту народ
ної освіти, створеного в 1920 р. на базі ліквідованого Університету св. Володимира. Мо
тивація виглядала переконливо: «За переїздом до Києва тітки моєї О. Лучанінової, на
утриманні якої я живу, в Чернігові залишитися по матеріальним обставинам я не можу»29.
Того ж таки 9 серпня 1926 р. до Правління інституту надійшов лист від самої О.І. Лучані
нової, яка просила дати згоду на переведення свого племінника до Київського інституту
народної освіти: «По недостатку средств я ничего не смогу ему высылать в Чернигов, он
же, помимо моих средств, никаких других средств к жизни не имеет»30. Ситуацію підтвер
див місцевком профспілки працівників Окружного статистичного бюро, який засвідчив,
що О.І. Лучанінова, справді, «за матеріальними обставинами виїжджає цього тижня на
життя до Києва»31, де, вочевидь, знайшла роботу.
Отже, дитячі та юнацькі роки, проведені М. Пікусом у Чернігові, значною мірою ви
значили вибір його життєвого шляху. Соціокультурне середовище, участь у роботі істори
коархівного гуртка, спілкування з місцевими фахівцямигуманітаріями сформували його
світогляд, інтереси та уподобання, а вже перші «проби пера» засвідчили здатність до по
дальшого наукового пошуку. Показово, що навчання в Київському інституті народної
освіти, згодом перетвореного у Київський державний університет, М. Пікус продовжив
саме на історичному відділенні факультету професійної освіти. Відтак Правління інститу
20 ДАЧО. Ф. Р608. Оп. 1. Спр. 2801. Арк. 15.
21 ДАЧО. Ф. Р942. Оп. 1. Спр. 7153. Арк. 1.
22 ДАЧО. Ф. Р647. Оп. 3. Спр. 18. Арк. 7.
23 ДАЧО. Ф. Р608. Оп. 1. Спр. 2801. Арк. 22.
24 ДАЧО. Ф. Р608. Оп. 1. Спр. 2801. Арк. 13.
25 ДАЧО. Ф. Р608. Оп. 1. Спр. 2801. Арк. 23.
26 ДАЧО. Ф. Р608. Оп. 1. Спр. 2801. Арк. 23 –23 зв.
27 ДАЧО. Ф. Р608. Оп. 1. Спр. 2801. Арк. 82 зв., 88.
28 ДАЧО. Ф. Р608. Оп. 1. Спр. 2801. Арк. 13.
29 ДАЧО. Ф. Р608. Оп. 1. Спр. 2801. Арк. 9, 12.
30 ДАЧО. Ф. Р608. Оп. 1. Спр. 2801. Арк. 11.
31 ДАЧО. Ф. Р608. Оп. 1. Спр. 2801. Арк. 10.
Сіверянський літопис. 2024. № 6
142
ту 16 серпня 1926 р. дало згоду на переведення М. Пікуса до Київського інституту народ
ної освіти32.
Зміна дослідницької траєкторії М. Пікуса, яка відбулася протягом 1930х рр. (такої ж
трансформації зазнали, до речі, наукові зацікавлення однокурсника М. Пікуса, у майбут
ньому відомого вченого в галузі новітньої історії О. Нарочницького, який того ж таки
1926 р. перебрався до Києва)33, була пов’язана, на нашу думку, з життєвими обставинами,
знищенням здобутків української історичної науки та репресіями проти наукової і творчої
інтелігенції України, що розгорнулися саме в цей час. Сучасник цих подій, видатний кіно
драматург і режисер О.П. Довженко зазначив у своєму «Щоденнику»: «Професорів за
арештовували майже щороку, і студенти знали, що таке історія, що історія – це паспорт на
загибель»34.
На початку 1930х рр. після служби в армії М. Пікус переїхав до Москви і розпочав пе
дагогічну діяльність у тамтешніх професійнотехнічних та загальноосвітніх навчальних
закладах, а в 1937 р. вступив до аспірантури на кафедру історії стародавнього світу Мос
ковського державного університету. Подальша науковопедагогічна діяльність М. Пікуса
була пов’язана із закладами вищої освіти Іванова, Ярославля та Москви, в яких він сфор
мувався як висококваліфікований викладач і науковець з історії Стародавньої Греції та ел
ліністичного Єгипту35.
References
Borovyk, A.M., and Borovyk, M.A. (2016). Istoriia Chernihivskoho natsionalnoho pedahohichnoho
universytetu v biohrafiiakh yoho kerivnykiv [The history of Chernihiv National Pedagogical University in
the biographies of its leaders]. Kyiv, Ukraine.
Danilov, E.S. (2019). Nikolaj Nikolaevich Pikus: stanovlenie istorika [Nikolai Nikolaevich Pikus: the
formation of a historian]. Lumen intellectus (Svet razuma). Pamyati I.L. Mayak: sbornik statej – Lumen in-
tellectus (Light of Reason). In Memory of I. L. Mayak: A Collection of Articles, Р. 170–171. Yaroslavl,
Russia.
Kazymir, V.A. (2018). «Pravda i dobra volia peremozhut». Zhyttia ta diialnist Vasylia Dubrovskoho v
Ukraini (1897–1943) [«Truth and Goodwill Will Prevail». The Life and Work of Vasyl Dubrovsky in
Ukraine (1897–1943)]. Kharkiv–Chernihiv, Ukraine.
Kovalenko, O.B. (2004). Akademik O.L. Narochnytskyi: chernihivskyi slid. Visnyk Chernihivskoho
derzhavnoho pedahohichnoho universytetu imeni T.H. Shevchenka – Bulletin of Chernihiv State Pedagogi-
cal University named after T.H. Shevchenko, 24, 2, Р. 104–113.
Tkachenko, V.V. (2007). Istorychne kraieznavstvo: ChernihovoSivershchyna u pershe pozhovtneve
dvadtsiatyrichchia [Historical local history: Chernihiv Severshchyna in the first postOctober twenty
years]. Kyiv, Ukraine.
Коваленко Ольга Олександрівна – кандидат історичних наук, доцент кафедри все
світньої історії та міжнародних відносин, Національний університет «Чернігівський коле
гіум» імені Т.Г. Шевченка (вул. Гетьмана Полуботка, 53, 14013, Чернігів, Україна).
Kovalenko Olha – PhD in Historical Sciences, Associate Professor of the Department of
World History and International Relations, T. Н. Shevchenko National University «Chernihiv
Colehium» (53 Hetmana Polubotka Str., 14013, Chernihiv, Ukraine).
Email: olyaina@ukr.net
ANTIQUITIES SCHOLAR MYKOLA PIKUS: CHERNIHIV PAGES OF BIOGRAPHY
The purpose of the article is to clarify in detail the origins of the biography of the famous scientist and
antiquarian M.M. Pikus (1907–1971), who was born and spent his childhood and youth in Chernihiv. The
methodological basis of the study consists of the principles of historicism, objectivity and integrity, which
are implemented using historical-biographical and historical-comparative methods. The scientific novelty
of the study lies in the introduction into scientific circulation and systematization of newly discovered docu-
ments from the funds of the State Archive of Chernihiv Region, which allow us to recreate the dramatic cir-
cumstances in which the life path of the future scientist began. Conclusions. The information presented and
analyzed in the article indicates that the socio-cultural environment and surroundings of M.M. Pikus’s stu-
dies at school and the Chernihiv Institute of Public Education, communication with local historians and
archivists had a decisive influence on the formation of his worldview, interests and preferences. It was at
this time that M.M. Pikus received, albeit unofficial, but quite serious scientific training in the field of
Ukrainian history, in particular through active participation in the work of the Historical and Archival
Group, which operated under the leadership of teachers of the Chernihiv Institute of Public Education
on the basis of the Chernihiv Regional Historical Archive. The change in the research trajectory of
32 ДАЧО. Ф. Р608. Оп. 1. Спр. 2801. Арк. 17–19, 89 зв.
33 Див.: Коваленко О.Б. Академік О.Л. Нарочницький: чернігівський слід. Вісник Чернігівського державного пе-
дагогічного університету імені Т.Г. Шевченка. Чернігів, 2004. Вип. 24. Серія: Історичні науки. № 2. С. 104–113.
34 Довженко О.П. Україна в огні. Київ: Радянський письменник, 1990. С. 135.
35 Данилов Е.С. Николай Николаевич Пикус… С. 172–176.
Siverian chronicle. 2024. № 6
143
M.M. Pikus, which occurred in the 1930s, was due to life circumstances, the destruction of the achieve-
ments of Ukrainian historical science and repressions against the scientific and creative intelligentsia.
Further scientific and pedagogical activity of M.M. Pikus was associated with higher education institutions
in Ivanovo, Yaroslavl and Moscow, where he served as a teacher and researcher of the history of Ancient
Greece and Hellenistic Egypt.
Key words: M.M. Pikus, Chernihiv, Chernihiv Institute of Public Education, history of Ukraine, ancient
studies.
Дата подання: 3 липня 2024 р.
Дата затвердження до друку: 14 грудня 2024 р.
Цитування за ДСТУ 8302:2015
Коваленко, О. Антикознавець Микола Пікус: чернігівські сторінки біографії. Сіверянський літо-
пис. 2024. № 6. С. 138–143. DOI: 10.58407/litopis.240612.
Цитування за стандартом APA
Kovalenko, O. (2024). Antykoznavets Mykola Pikus: chernihivski storinky biohrafii [Antiquities scho
lar Mykola Pikus: Chernihiv pages of biography]. Siverianskyi litopys – Siverian chronicle, 6, P. 138–143.
DOI: 10.58407/litopis.240612.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-202809 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2518-7430 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-01T15:35:30Z |
| publishDate | 2024 |
| publisher | Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Коваленко, О. 2025-04-14T11:47:35Z 2024 Антикознавець Микола Пікус: чернігівські сторінки біографії / О. Коваленко // Сіверянський літопис. — 2024. — № 6. — С. 138-143. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. 2518-7430 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202809 929 Пікус (477.51 – 25): 001:94 «652» 10.58407/litopis.240612 Мета статті полягає в детальному з’ясуванні першовитоків життєпису відомого вченого-антикознавця М.М. Пікуса (1907–1971), який народився й провів дитячі та юнацькі роки в Чернігові. Методологічну основу дослідження складають принципи історизму, об’єктивності та цілісності, які реалізуються за допомогою історико-біографічного та історико-порівняльного методів. Наукова новизна студії полягає у запровадженні до наукового обігу та систематизації нововиявлених документів із фондів Державного архіву Чернігівської області, що дозволяють відтворити драматичні обставини, в яких розпочався життєвий шлях майбутнього вченого. Висновки. Наведені та проаналізовані у статті відомості свідчать, що соціокультурне середовище й оточення М.М. Пікуса під час навчання в школі та Чернігівському інституті народної освіти, спілкування з місцевими істориками та архівістами справили визначальний вплив на формування його світогляду, інтересів та уподобань. Саме в цей час М.М. Пікус здобув, хоча й неофіційний, але досить серйозний науковий вишкіл у галузі історії України, зокрема завдяки активній участі в роботі Історико-архівного гуртка, який діяв під керівництвом викладачів Чернігівського інституту народної освіти на базі Чернігівського крайового історичного архіву. Зміна дослідницької траєкторії М.М. Пікуса, яка відбулася протягом 1930-х рр., була зумовлена життєвими обставинами, знищенням здобутків української історичної науки та репресіями проти наукової і творчої інтелігенції. Подальша науково-педагогічна діяльність М.М. Пікуса була пов’язана із закладами вищої освіти Іванова, Ярославля й Москви, де він сформувався як викладач і дослідник історії Стародавньої Греції та елліністичного Єгипту. The purpose of the article is to clarify in detail the origins of the biography of the famous scientist and antiquarian M.M. Pikus (1907–1971), who was born and spent his childhood and youth in Chernihiv. The methodological basis of the study consists of the principles of historicism, objectivity and integrity, which are implemented using historical-biographical and historical-comparative methods. The scientific novelty of the study lies in the introduction into scientific circulation and systematization of newly discovered documents from the funds of the State Archive of Chernihiv Region, which allow us to recreate the dramatic circumstances in which the life path of the future scientist began. Conclusions. The information presented and analyzed in the article indicates that the socio-cultural environment and surroundings of M.M. Pikus’s studies at school and the Chernihiv Institute of Public Education, communication with local historians and archivists had a decisive influence on the formation of his worldview, interests and preferences. It was at this time that M.M. Pikus received, albeit unofficial, but quite serious scientific training in the field of Ukrainian history, in particular through active participation in the work of the Historical and Archival Group, which operated under the leadership of teachers of the Chernihiv Institute of Public Education on the basis of the Chernihiv Regional Historical Archive. The change in the research trajectory of M.M. Pikus, which occurred in the 1930s, was due to life circumstances, the destruction of the achievements of Ukrainian historical science and repressions against the scientific and creative intelligentsia. Further scientific and pedagogical activity of M.M. Pikus was associated with higher education institutions in Ivanovo, Yaroslavl and Moscow, where he served as a teacher and researcher of the history of Ancient Greece and Hellenistic Egypt. uk Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України Сiверянський літопис Розвідки Антикознавець Микола Пікус: чернігівські сторінки біографії Antiquities scholar Mykola Pikus: Chernihiv pages of biography Article published earlier |
| spellingShingle | Антикознавець Микола Пікус: чернігівські сторінки біографії Коваленко, О. Розвідки |
| title | Антикознавець Микола Пікус: чернігівські сторінки біографії |
| title_alt | Antiquities scholar Mykola Pikus: Chernihiv pages of biography |
| title_full | Антикознавець Микола Пікус: чернігівські сторінки біографії |
| title_fullStr | Антикознавець Микола Пікус: чернігівські сторінки біографії |
| title_full_unstemmed | Антикознавець Микола Пікус: чернігівські сторінки біографії |
| title_short | Антикознавець Микола Пікус: чернігівські сторінки біографії |
| title_sort | антикознавець микола пікус: чернігівські сторінки біографії |
| topic | Розвідки |
| topic_facet | Розвідки |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202809 |
| work_keys_str_mv | AT kovalenkoo antikoznavecʹmikolapíkusčernígívsʹkístorínkibíografíí AT kovalenkoo antiquitiesscholarmykolapikuschernihivpagesofbiography |