Борисоглібський собор за дослідженнями та реставрацією Миколи Холостенка (та ще раз про «чернігівського звіра»)

Мета публікації: проаналізувати дослідження та реставрацію видатної пам’ятки архітектури ХІІ ст. – Борисоглібського собору у 40–50-х рр. минулого століття, показати, наскільки аргументованим було відновлення храму у формах ХІІ ст. Методи дослідження: використання історико-хронологічного методу в поє...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2025
1. Verfasser:	Травкіна, О.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України 2025
Schriftenreihe:	Сiверянський літопис
Schlagworte:	У глиб віків
Online Zugang:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202846
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Борисоглібський собор за дослідженнями та реставрацією Миколи Холостенка (та ще раз про «чернігівського звіра») / О. Травкіна // Сіверянський літопис. — 2025. — № 1. — С. 56-78. — Бібліогр.: 9 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-202846
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-2028462025-07-31T00:09:29Z Борисоглібський собор за дослідженнями та реставрацією Миколи Холостенка (та ще раз про «чернігівського звіра») Borysoglib cathedral based on the research and restoration of Mykola Kholostenko (and once again about the Chernihiv beast) Травкіна, О. У глиб віків Мета публікації: проаналізувати дослідження та реставрацію видатної пам’ятки архітектури ХІІ ст. – Борисоглібського собору у 40–50-х рр. минулого століття, показати, наскільки аргументованим було відновлення храму у формах ХІІ ст. Методи дослідження: використання історико-хронологічного методу в поєднанні з аналітичним, порівняльним й узагальнювальним підходами. Наукова новизна: оприлюднені нові дані з історії дослідження та реставрації пам’ятки, які в результаті комплексного аналізу джерел дозволили зробити висновки, що під час дослідження храму були виявлені раніше невідомі просторово-конструктивні, оздоблювальні елементи та встановлені особливості будівельної техніки Борисоглібського собору ХІІ ст. Це дозволило отримати нові відомості не лише про його архітектурні форми та декор, але й установити, що собор був взірцем новаторського стилю, який склався під впливом романської архітектури й отримав значне розповсюдження на території Київської Русі. У той же час, вигляд Борисоглібського собору, особливо горішній, набутий після реконструкційно-реставраційних робіт за проєктом Миколи Холостенка, проведених не лише на основі архітектурно-археологічних досліджень, а й за аналогіями, є досить гіпотетичним, а отже, не може вважатися таким, що беззаперечно відповідає автентичному. The purpose of the publication: to analyze the research and restoration of an outstanding architectural monument of the 12th c. of the Borysoglib cathedral in the 40s and 50s of the last century, to show that the reconstruction of the temple in the forms of the 12th c. was so well-argued. Research methods: the use of the historical-chronological method in combination with analytical, comparative and generalizing approaches. The scientific novelty: the publication presents new data on the history of research and restoration of the monument, which, as a result of a comprehensive analysis of sources, led to the conclusion that during the study of the church, previously unknown spatial, structural, and decorative elements were discovered and the features of the construction technique of the twelfth-century Borysoglib cathedral were established. At the same time, the appearance of the Borysoglib cathedral, especially the lofty one, acquired after the reconstruction and restoration works according to the project of Mykola Kholostenko, carried out not only on the basis of architectural and archaeological research, but also according to analogies and in the spirit of restoration practices that developed back in the Russian empire, is quite hypothetical and cannot be considered as unquestionably authentic. 2025 Article Борисоглібський собор за дослідженнями та реставрацією Миколи Холостенка (та ще раз про «чернігівського звіра») / О. Травкіна // Сіверянський літопис. — 2025. — № 1. — С. 56-78. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. 2518-7430 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202846 72.033(477.51-25) 10.58407/litopis.250104 uk Сiверянський літопис application/pdf Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	У глиб віків У глиб віків
spellingShingle	У глиб віків У глиб віків Травкіна, О. Борисоглібський собор за дослідженнями та реставрацією Миколи Холостенка (та ще раз про «чернігівського звіра») Сiверянський літопис
description	Мета публікації: проаналізувати дослідження та реставрацію видатної пам’ятки архітектури ХІІ ст. – Борисоглібського собору у 40–50-х рр. минулого століття, показати, наскільки аргументованим було відновлення храму у формах ХІІ ст. Методи дослідження: використання історико-хронологічного методу в поєднанні з аналітичним, порівняльним й узагальнювальним підходами. Наукова новизна: оприлюднені нові дані з історії дослідження та реставрації пам’ятки, які в результаті комплексного аналізу джерел дозволили зробити висновки, що під час дослідження храму були виявлені раніше невідомі просторово-конструктивні, оздоблювальні елементи та встановлені особливості будівельної техніки Борисоглібського собору ХІІ ст. Це дозволило отримати нові відомості не лише про його архітектурні форми та декор, але й установити, що собор був взірцем новаторського стилю, який склався під впливом романської архітектури й отримав значне розповсюдження на території Київської Русі. У той же час, вигляд Борисоглібського собору, особливо горішній, набутий після реконструкційно-реставраційних робіт за проєктом Миколи Холостенка, проведених не лише на основі архітектурно-археологічних досліджень, а й за аналогіями, є досить гіпотетичним, а отже, не може вважатися таким, що беззаперечно відповідає автентичному.
format	Article
author	Травкіна, О.
author_facet	Травкіна, О.
author_sort	Травкіна, О.
title	Борисоглібський собор за дослідженнями та реставрацією Миколи Холостенка (та ще раз про «чернігівського звіра»)
title_short	Борисоглібський собор за дослідженнями та реставрацією Миколи Холостенка (та ще раз про «чернігівського звіра»)
title_full	Борисоглібський собор за дослідженнями та реставрацією Миколи Холостенка (та ще раз про «чернігівського звіра»)
title_fullStr	Борисоглібський собор за дослідженнями та реставрацією Миколи Холостенка (та ще раз про «чернігівського звіра»)
title_full_unstemmed	Борисоглібський собор за дослідженнями та реставрацією Миколи Холостенка (та ще раз про «чернігівського звіра»)
title_sort	борисоглібський собор за дослідженнями та реставрацією миколи холостенка (та ще раз про «чернігівського звіра»)
publisher	Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
publishDate	2025
topic_facet	У глиб віків
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202846
citation_txt	Борисоглібський собор за дослідженнями та реставрацією Миколи Холостенка (та ще раз про «чернігівського звіра») / О. Травкіна // Сіверянський літопис. — 2025. — № 1. — С. 56-78. — Бібліогр.: 9 назв. — укр.
series	Сiверянський літопис
work_keys_str_mv	AT travkínao borisoglíbsʹkijsoborzadoslídžennâmitarestavracíêûmikoliholostenkataŝerazpročernígívsʹkogozvíra AT travkínao borysoglibcathedralbasedontheresearchandrestorationofmykolakholostenkoandonceagainaboutthechernihivbeast
first_indexed	2025-11-27T01:52:18Z
last_indexed	2025-11-27T01:52:18Z
_version_	1849906528318914560
fulltext	Сіверянський літопис. 2025. № 1 56 УДК 72.033(477.51-25) Ольга Травкіна • БОРИСОГЛІБСЬКИЙ СОБОР ЗА ДОСЛІДЖЕННЯМИ ТА РЕСТАВРАЦІЄЮ МИКОЛИ ХОЛОСТЕНКА (та ще раз про «чернігівського звіра») DOI: 10.58407/litopis.250104 © О. Травкіна, 2025. CC BY 4.0 ORCID: https://orcid.org/0000-0001-5658-2490 Мета публікації: проаналізувати дослідження та реставрацію видатної пам’ятки архітекту- ри ХІІ ст. – Борисоглібського собору у 40–50-х рр. минулого століття, показати, наскільки аргу- ментованим було відновлення храму у формах ХІІ ст. Методи дослідження: використання істори- ко-хронологічного методу в поєднанні з аналітичним, порівняльним й узагальнювальним підходами. Наукова новизна: оприлюднені нові дані з історії дослідження та реставрації пам’ятки, які в ре- зультаті комплексного аналізу джерел дозволили зробити висновки, що під час дослідження храму були виявлені раніше невідомі просторово-конструктивні, оздоблювальні елементи та встановлені особливості будівельної техніки Борисоглібського собору ХІІ ст. Це дозволило отримати нові відо- мості не лише про його архітектурні форми та декор, але й установити, що собор був взірцем но- ваторського стилю, який склався під впливом романської архітектури й отримав значне розпов- сюдження на території Київської Русі. У той же час, вигляд Борисоглібського собору, особливо го- рішній, набутий після реконструкційно-реставраційних робіт за проєктом Миколи Холостенка, проведених не лише на основі архітектурно-археологічних досліджень, а й за аналогіями, є досить гіпотетичним, а отже, не може вважатися таким, що беззаперечно відповідає автентичному. Ключові слова: Борисоглібський собор у Чернігові, Микола Холостенко, реставрація. У 2023 р. виповнилося 900 років з часу першої писемної згадки про видатну пам’ятку Чернігова – Борисоглібський собор, споруджений на поч. ХІІ ст. чернігівським князем Да- видом Святославичем (помер 1123 р.). У Національному архітектурно-історичному заповіднику «Чернігів стародавній», на балансі якого знаходиться Борисоглібський собор як пам’ятка національного значення (охоронний номер 250052), готувалося наукове видання, присвячене собору. Нами підго- товлені два розділи цієї книги: «Борисоглібський собор (за дослідженнями та реставраці- єю Миколи Холостенка)» і «Борисороглібський собор та кафедральний монастир кінця ХІІІ–XVIII ст.». Проте через відсутність фінансування, військові дії, напад Росії на Укра- їну, видання навряд чи побачить світ у найближчий час. Тому в цій публікації хотілося, з одного боку, показати, що було досліджено під час обстежень Борисоглібського собору, та висвітлити реконструкційно-реставраційні робо- ти, проведені на пам’ятці в післявоєнний час, з іншого – акцентувати на деяких маловідо- мих та суперечливих фактах, зрозуміти, наскільки аргументованим і достовірним було відновлення храму у формах ХІІ ст. Борисоглібський собор розташований у північній частині історичного центру Черніго- ва – Дитинця-фортеці. Як домовий храм та усипальня князя Давида Святославича і його нащадків, він, вочевидь, знаходився на території князівського двору, неподалік від Спась- кого собору ХІ ст. Сучасний вигляд Борисоглібського собору є результатом реконструк- ційно-реставраційних робіт, проведених у 50-ті рр. ХХ ст. Борисоглібський собор належить до хрестовокупольних, тринавових, шестистовпних (стовпи хрещаті) храмів, усі фасади якого завершуються реконструйованими закомарами. Масивний горизонтальний об’єм собору увінчаний шестиметровою банею з куполом. Довжина собору 26,5 м, ширина – 18,5 м, висота – 25 м. Невідбудованими залишилися га- лереї, які оточували храм з північної та західної сторін, з південної сторони була каплиця та притвор перед порталом. Відтворили лише їх фундаменти із залишками мурування, які нині оперізують собор (Іл. 1). Упродовж 900-річного існування Борисоглібський собор зазнавав чималих руйнувань та змін як у зовнішньому вигляді, так і в інтер’єрі. У різні періоди храм прагнули перебу- дувати в стилі та уподобаннях, притаманних тій чи іншій епосі. До сер. ХХ ст. він дійшов у досить видозміненому вигляді. Найбільш суттєвої перебудови, вочевидь, собор зазнав у Siverian chronicle. 2025. № 1 57 першій пол. XVII ст., коли храм перетворили в католицький костел, у др. пол. XVII ст. до нього із західної сторони прибудували восьмигранний притвор, у ХІХ ст. звели на сході нову абсиду. Після значних руйнувань під час Другої світової війни Борисоглібський собор у 50-ті рр. ХХ ст. був відбудова- ний у формах ХІІ ст. за проєктом архі- тектора М. Холостенка. Реставрацій- ним роботам передували обміри та до- слідження собору, а також навколиш- ньої території, на якій були виявлені прибудови храму та споруди, що пере- дували будівництву собору, а також ті, що могли входити до складу його ансамблю. Дослідження розпочалися в 1947 р. і тривали паралельно з відновленням Борисоглібського собору, до якого фактично приступили у 1952 р.1 і яке було завершене підписанням акту дер- жавного приймання робіт 29 грудня 1961 р.2 У червні 1945 р. комісія у складі архітекторів та реставраторів: М. Рзяніна, Д. Сухова, П. Барановського, М. Цапенка, І. Ігнаткіна, П. Букловського – провела обстеження пам’я- ток архітектури м. Чернігова, які знаходилися під державною охороною. Зокрема, стосов- но Борисоглібського собору комісія зазначила, що він дуже постраждав під час бомбарду- вань Чернігова й перебуває в аварійному стані. Пам’ятка вигоріла, зовсім не мала даху, верхній карниз споруди в багатьох місцях зруйнований, тиньк осипався, оголивши стародавнє мурування, яке в багатьох місцях ушкоджене уламками бомб, а також руйнується від атмо- сферних опадів. Двері та вікна відсут- ні3 (Іл. 2). За дорученням Відділу охорони па- м’яток Управління у справах архітек- тури при Раді Міністрів Української РСР у 1947–1949 рр. творчими проєкт- ними майстернями треста «Будмону- мент» проводилися роботи щодо обмі- рів Борисоглібського собору та до- слідження храму з метою обстеження наявних частин і виявлення в ньому первісних форм і наступних перебу- дов4. Архітектор М. Холостенко був науковим керівником бригади трес- ту, що здійснювала обстеження, авто- ром звітів та проєктів реставраційно- реконструкційних робіт5. Були досліджені зовнішні архітек- турні елементи храму: пілястри, кар- низи, вікна, портали, склепіння й пе- рекриття, центральна баня з куполом, його внутрішня архітектура всередині 1 Комплект документів з реставрації Борисоглібського собору 50–70-ті рр. ХХ ст. Акти приймання виконаних робіт 1952–1959 рр. Національний архітектурно-історичний заповідник «Чернігів стародавній». Документаль- ний фонд. Інв. № КН–1834/28. ДФ-1179. Арк. 1. 2 Державний архів Чернігівської області (далі – ДАЧО). Ф. Р-1046. Оп. 1. Спр. 374. Арк. 2. 3 Там само. Спр. 11. Арк. 1. 4 Остапенко М. Дослідження Борисоглібського собору в Чернігові. Київ, 1950. C. 64. 5 Архів М. Холостенка. Щоденник розкопок Борисоглібського собору в м. Чернігові та супутні документи. 1948– 1950 рр. Національний заповідник «Софія Київська». Документальний фонд. Інв. № КН–5261/35. Арк. 81. Ил. 1. Борисоглібський собор. Початок ХІІ ст. Сучасний вигляд. Реставрація, 1950-ті рр. – Світлина В. Кошмала. Ил. 2. Руйнування Борисоглібського собору під час Другої світової війни. Північно-західний фасад. Світлина 1940-х рр. – Національний архітектурно-історичний заповідник «Чернігів стародавній». Фотодокументальний фонд. КН-152/58, Ф-1-7. Сіверянський літопис. 2025. № 1 58 собору, а також проведені розвідувальні роботи стосовно виявлення стародавніх абсид па- м’ятки6. Паралельно із цим у 1948 р. почали готувати проєкт реставрації Борисоглібського со- бору у формах, близьких до перебудов, в яких він зберігся до Другої світової війни7. Під час архітектурно-археологічного обстеження Борисоглібського собору встановле- но, що його центральна частина збереглася в первісному вигляді, східна – абсида – муро- вана у ХІХ ст., західний восьмигранний притвор прибудований у XVII ст. Дослідження собору засвідчили, що баня з куполом, попружні арки, пілони – первісні. Збереглися стародавні стіни собору до карнизів, окрім східної частини храму, у деяких місцях й нижні частини закомар з основами вікон: центральна закомара західного фасаду із залишками трьох вікон, у закомарі північного прясла цього фасаду за-лишки одного вік-на (або ніші)8. Усі стародавні частини собору складені з плінфи світло-жовтого кольору розмі-рами 32х28х4,0–4,5 см; 31х27х4,5 см; 29х26х4,0–4,5 см на вапняно-цем’ян- ковому розчині. Цегляне мурування Борисоглібського собору рівношарове, з односторон- ньою верхньою підрізкою швів. Цегла має рельєфні тавра на бічних сторонах та знаки на постелі у вигляді букв, князівських тризубців та різноманітних півовальних, вигнутих, пе- рехресних ліній. Дослідивши систе- му використання таврованої цегли, М. Холостенко висловив думку, що, можливо, у залежності від типу тавр та знаків на плінфі, найбільш відпові- дальні частини споруди виконувалися основними майстрами, а кладка стін – рядовими9. Первісний зовнішній архітектур- ний декор Борисоглібського собору не зберігся. Вікна, портали також зазна- ли змін: одні були закладені, інші роз- тесані. Під час обстеження були вияв- лені стародавні архітектурні елементи храму: за допомогою шурфів, закладе- них уздовж зовнішнього периметра споруди та зондажів, установлено, що собор мав двоступінчасті кутові пі- лястри, другий уступ яких був зруба- ний у XVII cт.; на місці існуючих пі- лястр на фасадах були розміщені пі- лястри з півколонами, які відповіда- ли внутрішньому членуванню собору. Півколони були зрубані, вважав М. Холостенко, у 20–30-х рр. XVII cт. під час перебудови храму в костел10. Нижні частини їх виявлено на півден- ному, західному і північному фасадах. Коли їх знищували, рівень землі на- вколо храму вже значно піднявся. То- му залишки півколон виявили, заклав- ши розкопи, на глибині приблизно пів метра від поверхні землі. На цій гли- бині діаметр півколон становив 83– 85 см. Складені вони зі спеціальної лекальної плінфи11 (Іл. 3). 6 Архів М. Холостенка. Борисоглібський собор в м. Чернігові. Дослідження 1947 р. Національний заповідник «Софія Київська». Документальний фонд. Інв. № КН-5261/36. Арк. 1. 7 Борисоглібський собор. Кресленики до проекта реставрації 1947–1952 рр. Національний архітектурно-істо- ричний заповідник «Чернігів стародавній». Документальний фонд. Інв. № КН–456/80. Арк. 1, 2, 4, 5. 8 Холостенко Н. Исследования Борисоглебского собора в Чернигове. Советская археология. 1967. № 2. С. 191; Міхеєнко К. Домонгольські храми. Українська академія мистецтва: дослідницькі та науково-методичні праці. Київ, 2017. Вип. 26. С. 127. 9 Холостенко Н. Исследования Борисоглебского собора в Чернигове. С. 192–193. 10 Архів М. Холостенка. Борисоглібський собор в м. Чернігові. Дослідження 1947 р. Арк. 24. 11 Архів М. Холостенка. Борисоглібський собор в м. Чернігові. Підсумки досліджень Борисоглібського собору у Чернігові (1947–48–49 рр.). Національний заповідник «Софія Київська». Документальний фонд. Інв. № КН– 5261/36. Арк. 7. Ил. 3. Нижня частина півколони з цоколем, виявлена на південному фасаді Борисоглібського собору. – Архів Українського державного науково-дослідного і проєктного інституту «УкрНДІпроектреставрація» (далі – АУДНДПІ). Борисоглібський собор у Чернігові. Світлина 1947 р. № 28. Siverian chronicle. 2025. № 1 59 Зондаж існуючого карнизу, який увінчував собор, виявив залишки стародавнього арочного фриза, що проходив нижче закомар і оперізував південний, західний та північ- ний фасади. Арочний карниз був зрубаний урівень зі стіною, але оскільки він викладений з лекальної цегли, глибоко зануреної в мурування, ці заглиблені його частини зберегли- ся12. Борисоглібський собор мав три портали: західний – центральний, бічні: північний та південний. Дослідження центрального порталу засвідчило, що він був виразно перспективний, чо- тирьохступінчастий, акцентував головний вхід до храму. Під час обстеження цегляного порогу на глибині 2,2–2,25 м виявлений кутовий камінь розміром 40х60 см з вапняку із різьбленим зображенням крилатого звіра зі зміїним хвостом та птаха (за версією М. Хо- лостенка – кутовий камінь порталу)13 (Іл. 4). У результаті дослідження північ- ного порталу встановлено, що він був двоступінчастий, закладений цеглою, як вважав М. Холостенко, ХІІІ ст., на міцному цем’янковому розчині14. Південний портал виявився три- ступінчастим. Він також був закладе- ний. У цегляній закладці виявлені ві- сім фрагментів різьблених детелей із вапняка, залитих вапняним розчином із цем’янкою великої міцності. До- слідник вважав, що виявлені різьблені деталі – це дві капітелі з парними зві- рами, які увінчували півколони на фа- садах Борисоглібського собору15. Отже, оформлення порталів Бори- соглібського собору було різне: захід- ний виявився чотирьохступінчастим, північний – двоступінчастим, півден- ний – триступінчастим. Отвори порта- лів – прямокутні, перекривалися піро- філітовими плитами. На думку М. Хо- лостенка, найбільш складними є захід- ний та південний портали, оскільки західний був головним входом, а пів- денний – князівським. Покликаючись на матеріали Н. Кондакова, дослідник зазначав, що «південний вхід слугував для входу князів у храм, якщо не йшли че-рез хори, то заходили через нього і проходили у правий приділ, де слухали службу»16. Були проведені дослідження вікон- них отворів та ніш собору: зроблені зондажі на всіх перемичках вікон, на- вколо них і ніш. Над порталом західного фасаду знаходилися дві двоступінчасті ніші із за- лишками фрескового розпису, нижні частини яких були перерізані карнизом першого яру- су восьмигранного притвору XVII ст. Над ними виявлені три декоративні ніші17. У південному пряслі західного фасаду верхнє вікно було закладене, і там знаходилося зображення свт. Феодосія Углицького. У північному пряслі цього ж фасаду верхній отвір був більший, ніж аналогічне вікно на південному пряслі. Цей отвір також був закладений, і там знаходилося зображення Свв. Бориса і Гліба. Розкриття його закладки з боку хор відкрило стародавній двірний отвір із залізними дверима, на думку М. Холостенка, 12 Архів М. Холостенка. Борисоглібський собор в м. Чернігові. Дослідження 1947 р. Арк. 8–10. 13 Архів М. Холостенка. Борисоглібський собор в м. Чернігові. Дослідження 1947 р. Арк. 16; Холостенко Н. Ис- следования Борисоглебского собора в Чернигове. С. 198. 14 Архів М. Холостенка. Борисоглібський собор в м. Чернігові. Дослідження 1947 р. Арк. 18. 15 Там само. Арк. 20–21. 16 Там само. Арк. 26. 17 Архів М. Холостенка. Борисоглібський собор в м. Чернігові. Підсумки досліджень Борисоглібського собору у Чернігові (1947–48–49 рр.). Арк. 7–8. Ил. 4. Розкоп біля порогу західного порталу Борисоглібського собору. Виявлення кутового каменю. – АУДНДПІ. Борисоглібський собор у Чернігові. Світлина 1947 р. № 59. Сіверянський літопис. 2025. № 1 60 XVI ст. На лудках отвору дверей під шаром тиньку XVІІ ст. збереглося фрескове зображе- ння «розквітлого хреста» з розвиненим орнаментальним низом — пророслими пагінцями, які звивалися догори, що свідчило про пишне живописно-декоративне оформлення цього входу18 (Іл. 5). На думку дослідника, подібне оздоблення дверей указувало на те, що цей вхід міг призначатися для потреб князя і вів у князівські приміщення19. На стародавньому тиньку виявлені також численні написи поминального змісту, деякі з них датовані: най- більш пізня дата цих написів – 1620–1625 рр.20 На північному та південному фаса- дах первісна форма вікон установлена обстеженням тих, які збереглися або були закладені між великими, готич- ної форми, вікнами XVII ст., а також за верхніми частинами перемичок, що уціліли під час розтесування вікон21. Виявлено, що на всіх фасадах собору знаходилося два ряди вікон, причому характерним було високе розташуван- ня вікон першого ряду. Над другим ярусом вікон по віссю кожного вікна розташовувалися двоступінчасті ніші, «заповнені розписом»; на центрально- му пряслі північного фасаду їх було дві, на південному – три. Виняток ста- новив західний фасад, на якому від- сутні вікна верхнього ярусу на цент- ральному та північному пряслах, окрім верхнього ряду південного прясла. Первісні вікна були досить ву- зенькі, щілиноподібної форми22. Обстежуючи та ретельно обміряю- чи баню з куполом, яка увінчувала Бо- рисоглібський собор і збереглася, як уже зазначалося, у первісному вигля- ді, М. Холостенко відзначив своєрідну її форму. У нижній частині вона пря- мокутна із заокругленими краями, ви- ще переходить в овал, близький до ко- ла та спирається на підбанне кільце з пірофіліту. Бочкоподібна баня пере- крита куполом в одну цеглину. У розрізі баня має ентазис до 12 см, який починається на одній третині його висоти. Архітектор зазначив плавність переходу від бані до купола, пластичність форм та пропорційність, що свідчило про роботу професійних майстрів, до- свічених у техніці цегляного мурування23. На момент обстеження відкритими були чотири вікна бані, які розташовувалися по чо- тирьох основних сторонах світу, інші закладені. Установлено, що вікна стесувалися та за- кладалися в різні часи, у тому числі й цеглою ХІІ–ХІІІ ст., XVII, XVIII–ХІХ ст. Первісно вікон було дванадцять. Збереглися їх нижні частини, установлена стародавня форма ві- кон. Вони були вузькі, щілиноподібні24. Іззовні баня мала стримане, але вирішене в стилі всього собору, оздоблення: вікна від- окремлені одне від одного вертикальними тягами, під самим куполом її оперізував реб- ристий орнамент, нижче – аркатурний фриз. 18 Архів М. Холостенка. Борисоглібський собор в м. Чернігові. Підсумки досліджень Борисоглібського собору у Чернігові (1947–48–49 рр.). Арк. 8. 19 Архів М. Холостенка. Борисоглібський собор в м. Чернігові. Дослідження 1948 р. Національний заповідник «Софія Київська». Документальний фонд. Інв. № КН-5261/36. Арк. 7. 20 Остапенко М. Дослідження Борисоглібського собору в Чернігові. C. 65. 21 Архів М. Холостенка. Борисоглібський собор в м. Чернігові. Дослідження 1947 р. Арк. 29. 22 Там само. Арк. 35. 23 Архів М. Холостенка. Борисоглібський собор в м. Чернігові. Підсумки досліджень Борисоглібського собору у Чернігові (1947–48–49 рр.). Арк. 4. 24 Архів М. Холостенка. Борисоглібський собор в м. Чернігові. Дослідження 1947 р. Арк. 52; Остапенко М. Дослідження Борисоглібського собору в Чернігові. С. 68. Ил. 5. Фреска на лудці дверей на хорах Борисоглібського собору. – АУДНДПІ. Борисоглібський собор у Чернігові. Світлина № 27. Siverian chronicle. 2025. № 1 61 Усередині бані виявлені залишки фрескового розпису. Вікна були обрамлені орнамен- тальними рамками та смугами, між вікнами розміщувалися фігури святих у повний зріст25. Баня з куполом усередині храму спирається на чотири пілони, з’єднані між собою чо- тирма попружними арками, які складаються із двох арок в одну цеглину кожна (29 см) і мають форму півкола. Перехід від арок здійснюється сферичними вітрилами, які викладе- ні ретельними рядами цегляного мурування, що злегка нависають один над одним. У п’я- ти вітрил, у місці, де сходяться попружні арки, закладені голосники. Вище, на третині ви- соти вітрил, закладені по два голосники в кожному вітрилі з двох сторін упритул до по- пружних арок. Усередину собору вони виходять вузькими отворами. П’яти попружних арок підкреслювалися карнизом із пірофіліту, який був зрубаний26. Нижче такий же піро- філітовий карниз проходив на рівні хор собору. Дослідження засвідчило, що всі верхні перекриття храму не збереглися, існуючі закла- дені значно нижче первісних. Складені вони зі стародавньої, уживаної цегли і частково – із цегли, подібної до цегли Благовіщенської церкви, зазначав М. Холостенко, покладені на розчин досить поганої якості й більш пізнього походження27. Якраз у цей час Б. Рибаков проводив дослідження залишків храму в північно-східній частині Чернігівського дитинця, на березі р. Стрижень, ідентифікованого як Благовіщенська церква, споруджена у 1186 р. князем Святославом Всеволодовичем. М. Холостенко зазначав, що обстеженнями все ж вдалося встановити систему первіс- них перекриттів Борисоглібського собору. На підбанному кубі збереглися залишки старо- давнього циліндричного склепіння центральної нави й трансепта, які в стародавні часи за- вершувалися закомарами на відповідних фасадах28. Тут також були виявлені залишки склепінь прилеглих частин храму. Установлено, що над хорами вздовж південного та пів- нічного фасадів розташовувалися по два циліндричних склепіння перпендикулярно пере- криттю центральної нави, які також у ХІІ ст., як вважав дослідник, завершувалися закома- рами на фасадах. Зі східної сторони знаходилося по одному склепінню паралельно пере- криттю цієї ж середньої нави29. Отже, робить висновок М. Холостенко, зі східного боку храму дах перекривали три паралельні циліндричні склепіння, що стало підставою для дослідника вважати, що всі три первісні абсиди Борисоглібського собору були однієї висоти. Залишки цих трьох стародавніх абсид храму архітектор виявив і дослідив: центральної та південної на висоту стін 60–70 см із фрагментами пілястр, які розділяли, зокрема, цент- ральну на три частини. У підвалі, під північним вівтарем, знайдені та обстежені фунда- менти північної абсиди. Нез’ясованим залишалося питання первісних перекриттів західних компартаментів між рамен просторового хреста, оскільки їх слідів не виявлено. М. Холостенко звернувся до Успенського собору Єлецького монастиря. Обстеження його відповідних місць засвід- чило наявність на західному фасаді Успенського собору декоративних закомар з нішами замість вікон. Отже, на думку дослідника, можна припустити, що перекриття західного фасаду Борисоглібського собору мало також аналогічне вирішення30. Дослідження первісних склепінь Борисоглібського собору дало можливість установи- ти, що собор належав до хрестовокупольних, закомарних типів храму: закомарами на фа- садах увінчувалися не лише циліндричні склепіння рамен просторового хреста, але й бічні компартаменти між ними. За версією М. Холостенка, усі фасади Борисоглібського собору завершувалися закомарами як конструктивними, так і декоративними незалежно від конс- трукцій перекриття. Первісні склепіння собору були покриті тонкими свинцевими листа- ми, фрагменти яких та їх розплавлені злитки були знайдені біля стін собору31. Обстеження Борисоглібського собору засвідчило, що первісно храм був отинькований. Були виявлені фрагменти первісного тиньку в деяких місцях: на залишках півколон пів- денного та північного фасадів, на залишках кутових пілястр, на бані, де проходив арочний фриз, на лудці її вікна. Стародавній тиньк мав шорстку поверхню із гладенькими смужка- 25 Архів М. Холостенка. Борисоглібський собор в м. Чернігові. Дослідження 1947 р. Арк. 53. 26 Там само. Арк. 51. 27 Архів М. Холостенка. Борисоглібський собор в м. Чернігові. Підсумки досліджень Борисоглібського собору у Чернігові (1947–48–49 рр.). Арк. 6. 28 Архів М. Холостенка. Борисоглібський собор в м. Чернігові. Дослідження 1947 р. Арк. 65. 29 Архів М. Холостенка. Борисоглібський собор в м. Чернігові. Підсумки досліджень Борисоглібського собору у Чернігові (1947–48–49 рр.). Арк. 6–7. 30 Архів М. Холостенка. Борисоглібський собор в м. Чернігові. Дослідження 1947 р. Арк. 50. 31 Архів М. Холостенка. Борисоглібський собор в м. Чернігові. Підсумки досліджень Борисоглібського собору у Чернігові (1947–48–49 рр.). Арк. 7–8. Сіверянський літопис. 2025. № 1 62 ми шириною 12–15 мм32. Подібне тинькування з розбивкою на «русти», які імітували му- рування із тесаного каменю, М. Холостенко виявив на південній стіні Успенського собо- ру Єлецького монастиря, на північній стіні Іллінської церкви й на Кирилівській церкві (1144 р.) у Києві. Дослідник робить висновок, що покриття зовнішніх поверхонь шорст- ким тиньком «під камінь» було характерним для храмів з рівношаровим муруванням33. Дослідження інтер’єру Борисоглібського собору показало, що він вирізняється своє- рідними рисами. Західна частина храму – нартекс – не виокремлений суцільною стіною і практично зливається з наосом. Його простір об’єднано з центральною частиною храму західною аркою та широкими проходами, які ведуть у бічні нави, що забезпечує круговий обхід по всій західній частині храму, зокрема, і північній, і південній навах, у потовщених стінах яких знаходилися по три ніші-аркасолії. М. Холостенко припускав, що ця особли- вість інтер’єру була викликана прагненням об’єднати простір, в якому розміщувалися ні- ші-аркасолії, які вочевидь призначалися для поховань, що підкреслювало призначення Бо- рисоглібського собору як князівського храму-усипальні. Зроблені ніші-аркасолії у вигляді півциркульних ніш та перекриті подвійною аркою (Іл. 6). Сучасні їх розміри з урахуванням отинькування: довжина – 2,50 м, висота – 2,20– 2,25 м, глибина – 0,93 м. Усередині ніш аркасолій нічого не збереглося, вони були отинь- ковані у XVII–XVIII ст.34 Товщина стін у місці, де розташовані аркасолії, ширша (до рівня вікон першого ярусу), так само і в північно-західній частині західної стіни, у якій розмі- щується внутрішньостінний хід на хори, сягає 1,8–2,25 м. Натомість в інших місцях собо- ру товщина стін – 1,5 см. Вхід-арка із нартекса в центральну частину за висотою та розмірами при- близно дорівнювала аркам аркасолій і була, як і арки аркасолій, подвійною, що підкреслювало, на думку дослідни- ка, особливе значення храму, який мав яскраво виражений меморіальний ха- рактер князівської усипальні. Проте після ремонтів з підняттям підлоги первісна арка стала низькою, а відтак її вирубали та склали більш високу ар- ку, тобто вона була перекладена35. Під час досліджень установлено, що вхід на сходи, які ведуть на П-по- дібні хори (у давнину – князівське місце у храмі), які розташовувалися над нартексом та частково над захід- ними частинами бічних нав, у первіс- ному вигляді не зберігся. Він був роз- тесаний по висоті та ширині. Сходи прокладені у товщі західної стіни і ви- ходять на хори в середній частині цієї стіни над західним порталом. Пере- криття сходів виготовлене із пірофілі- тових плит36. Освітлення сходів здійс- нювалося через маленькі щілинопо- дібні віконця. Виявлене віконце, яке зберегло свою первісну форму, ана- логічне вікнам Успенського собору Єлецького монастиря37. Як показало обстеження, цилінд- ричне перекриття під хорами вздовж ширини центральної нави збереглося первісним. Такими ж первісними ви- явилися всі чотири хрещаті склепіння 32 Архів М. Холостенка. Борисоглібський собор в м. Чернігові. Зовнішнє оформлення собору. Національний за- повідник «Софія Київська». Документальний фонд. Інв. № КН–5261/36. Арк. 164–166. 33 Там само. 34 Архів М. Холостенка. Борисоглібський собор в м. Чернігові. Дослідження 1947 р. Арк. 37. 35 Там само. Арк. 60–61. 36 Там само. 37 Там само. Арк. 32. Ил. 6. Аркасолій у західній частині північної нави Борисоглібського собору. – АУДНДПІ. Борисоглібський собор у Чернігові. Світлина № 37. Siverian chronicle. 2025. № 1 63 під бічними частинами хор та західними частинами північної й південної нав. У п’яти склепінь закладені голосники, отвори яких виходили всередину храму. Голосники також були вмуровані в кути пілястр західних і центральних стовпів. Розміри голосників: глибина – 36–40 см, ширина – 26 см. По два голосники були також вмуровані над арками аркасолій і поставлені під кутом, зверненим до вівтаря38. Як зазначалося вище, первісні верхні перекриття Борисоглібського собору не зберег- лися. Рамена просторового хреста перекриваються пізнішими ціліндричними склепіння- ми, але поставленими значно нижче первісних. Установлено, що склепіння західної частини собору спирається на нову арку з вели- кою розпалубкою, яка перекриває простір хор. Два північно-західні та південно-західні кути, обабіч циліндричного склепіння над хорами, зроблені у вигляді хрещатих склепінь того ж самого мурування, що й нові циліндричні склепіння39. Відповідні компартаменти у східній частині Борисоглібського собору зроблені у вигляді циліндричних склепінь, по- ставлених перпендикулярно до головного циліндричного склепіння. Простір вівтаря пере- крито системою циліндричного склепіння з розпалубками40. М. Холостенко спочатку припускав, що оскільки пізніші склепіння Борисоглібського собору складені в основному зі стародавньої цегли, але на іншому, значно гіршому розчи- ні, ніж первісне мурування, то вони були зведені під час першого відновлення храму, яке було проведене після татарського погрому 1239 р., тобто у ХІІІ ст.41 Проте згодом дослідник вочевидь змінив свою позицію, оскільки у статті «Исследова- ния Борисоглебского собора в Чернигове», яка вийшла 1967 р., він зазначав, що склепіння храму були відновлені під час перебудов його в костел (1627–1628 рр.)42. Плінфу для цьо- го могли брати зі зруйнованої Благовіщенської церкви та інших стародавніх споруд43. Обстеження вівтарної частини Борисоглібського собору показало, що дві пари східних пілонів є продовженням стін стародавніх абсид, нижні частини яких збереглися. На пів- нічній та південній поверхнях двох пілонів були зрубані пілястри з кутами, які витесали. М. Холостенко припустив, що тут до них могла прилягати вівтарна перегородка. Ці місця були закладені цеглою XVII ст.44 Дослідник вважав, що перегородка була дерев’яною. На місці збереглася частина брусів основи. Рівень підлоги у вівтарі був вищий на 20–22 см від підлоги собору, тобто храм мав солею45. У нижніх частинах стін абсид, які збереглися, виявлені двері для вільного проходу між центральною, південною та північною абсидами46. Розкоп, закладений у центрі головної абсиди, ближче до південної сторони, який зай- няв більше половини її площі, виявив на глибині 2,6–2,62 м і пірофілітові плити, які були покладені у вигляді двох доріжок під лаги дерев’яної підлоги47 (Іл. 7). Біля престолу ХІХ ст. під час розбирання стовпчиків під лаги знайдені два фрагменти пірофілітових плит з різьбленим орнаментом. Фрагменти, зазначав М. Холостенко, характерні для «ши- ферно-мозаїчної підлоги, яка і була, судячи по залишках у вівтарі. Їх заглиблений орна- мент складався із частин кругів і прямих ліній»48. Пізніше, у статті 1967 р. М. Холостенко писав, що в центральній абсиді знайдені «шиферні плити від престолу, покладені як під- кладки під підлогу 1627–1628 рр.; під закладкою (на цеглі цього ж часу) отвору між абси- дами знайдена частина верхньої плити престолу з різьбленим орнаментом під мозаїку»49. Престол, зазначав дослідник, зроблений із чотирьох бокових плит, з’єднаних між собою в паз50. Первісний престол був зруйнований склепом, виявленим у центрі розкопу, на глибині 3 м, складений як зі стародавньої цегли, так і ХІІІ та XVII cт., в якому було поховано троє дорослих і двоє дітей51. Можливо, це було поховання світської родини часів перебування Чернігівщини у складі Речі Посполитої. 38 Архів М. Холостенка. Борисоглібський собор в м. Чернігові. Підсумки досліджень Борисоглібського собору у Чернігові (1947–48–49 рр.). Арк. 7–8. 39 Архів М. Холостенка. Борисоглібський собор в м. Чернігові. Дослідження 1947 р. Арк. 62. 40 Там само. 41 Там само. Арк. 63. 42 Холостенко Н. Исследования Борисоглебского собора в Чернигове. С. 208. 43 Там само. С. 210. 44 Там само. Арк. 40–41. 45 Там само. С. 196. 46 Архів М. Холостенка. Борисоглібський собор в м. Чернігові. Підсумки досліджень Борисоглібського собору в м. Чернігові (1947–48–49 рр.). Арк. 3. 47 Архів М. Холостенка. Борисоглібський собор в м. Чернігові. Дослідження 1948 р. Арк. 52. 48 Там само. 49 Холостенко Н. Исследования Борисоглебского собора в Чернигове. С. 196. 50 Там само. 51 Архів М. Холостенка. Борисоглібський собор в м. Чернігові. Дослідження 1948 р. Арк. 56. Сіверянський літопис. 2025. № 1 64 У цьому розкопі на глибині нижче 3,2–3,80 м виявлено завал із фрагмен- тів мурування зруйнованої споруди, яка існувала, очевидно, до побудови храму. Цегла, зазначав М. Холостен- ко, була тоненька, товщиною 2,8– 3,2 см, розчин у швах до 5 см рожево- го кольору зі слідами штучного удар- ного руйнування мурування метале- вими інструментами52. Дослідження фундаментів Борисоглібського собору засвідчило, що вони стрічкові, склада- ються із плит пісковику, валунів і цег- ли сильного випалювання, містять во- ни також уламки мурування більш ранніх споруд і мають глибину 2,5 м від стародавнього рівня землі, від су- часного – 4,2 м на піщано-глиняному материковому ґрунті53. М. Холостенко зазначав, що в Борисоглібському соборі виявлено фрагменти декількох шарів підлоги: залишки дерев’яної підлоги, яка згоріла під час руйнування пам’ятки в роки Другої світової війни, підлоги ХІХ ст., XVIII ст. (першої та другої її половини), сер. XVII ст., XVI–XV ст., підлоги ХІІІ ст.54 Установлено, що під нашаруваннями пізніших часів збереглася підлога ХІІ ст., яка бу- ла зроблена із великих пірофілітових плит розмірами від 152 до 216 см, товщиною 6– 8 см55. У центральній частині храму виявлені фрагменти пірофілітових плит, інкрустова- них смальтою жовтого, зеленого та кремового кольорів. Це дало можливість повністю ре- конструювати первісну підлогу Борисоглібського собору. У підкупольному просторі пам’ятки, очевидно, знаходився омфалій (з грецької: όμφάλος, όμφάλιον, όμφάλια – середина, пуп, центр щита), який був поширений у візантій- ських храмах, зберіг символічне значення центра і відігравав певну роль у богослужбових і церемоніальних практиках. У центрі омфалій складається із двох пласких плит (частково реконструйованих), розмірами 1,52×0,76 м, по кутах яких вирізьблені чотири концентрич- них кола (збереглося одне, інші три реконструйовані) діаметром – 35 см, з бортиками ви- сотою 2 см. Цей квадрат, утворений двома плитами з колами, по периметру оточений бор- дюром шириною 47–53 см, декорований звивистими смужками, заповненими смальтою, які, чергуючись, обрамляють пласкі круги та квадрати. Загальний розмір реконструйова- ного омфалія становить 2,9х2,9 м. У той же час, первісна підлога у вівтарній частині Борисоглібського собору не зберег- лася: у північній абсиді підлога знищена розташованим тут пізнішим підвалом, значну частину підлоги центральної абсиди зруйнував склеп XVII ст. Досить суперечливими є свідчення М. Холостенка щодо того, якою могла бути підлога у трьох стародавніх абси- дах храму. Як зазначалося вище, під час досліджень у центральній абсиді були виявлені пірофілітові плити, біля престолу ХІХ ст. два фрагменти пірофілітових плит з різьбленим орнаментом, які, на думку дослідника, були характерні для підлоги у вівтарі56. Пізніше, у 1967 р. М. Холостенко писав, що в центральній абсиді знайдені плити від престолу, верхня плита якого була з різьбленим орнаментом під мозаїку57. А у вівтарній частині на підготовці під підлогу збереглися відбитки і фрагменти керамічних полив’яних плиток розмірами 19х19,5х1,8 см та 20х19,5х1,8–2,0 см зеленого і жовтого кольорів58. Як бачимо, М. Холостенко спочатку висував версію про «шиферно-мозаїчну» підлогу в цент- ральній абсиді, а потім, очевидно, змінив свої погляди й знайдені пірофілітові плити міг ідентифікувати як плити від первісного престолу. Натомість він написав про керамічні по- лив’яні плитки у вівтарі, якими врешті й була рекоструйована підлога у східній частині собору. Доповнював оздоблення храму фресковий розпис, фрагменти якого виявлені під час обстеження Борисоглібського собору на стінах: на північно-східній пілястрі, трохи вище 52 Архів М. Холостенка. Борисоглібський собор в м. Чернігові. Дослідження 1948 р. Арк. 56. 53 Архів М. Холостенка. Борисоглібський собор в м. Чернігові. Результати досліджень Борисоглібського собору у Чернігові (1947–48–49 рр.). Арк. 12. 54 Холостенко Н. Исследования Борисоглебского собора в Чернигове. С. 195. 55 Там само. 56 Архів М. Холостенка. Борисоглібський собор в м. Чернігові. Дослідження 1948 р. Арк. 52. 57 Холостенко Н. Исследования Борисоглебского собора в Чернигове. С. 196. 58 Там само. Ил. 7. Пірофілітові плити, покладені у вигляді двох доріжок під лаги дерев’яної підлоги у центральній абсиді Борисоглібського собору. – Національний архітектурно-історичний заповідник «Чернігів стародавній». Фотодокументальний фонд. КН-152/39, Ф-1-7. Siverian chronicle. 2025. № 1 65 першого карнизу – фресковий розпис у вигляді орнаменту, на північній стіні на цій же ви- соті – фрагменти тиньку із зображенням фігур святих, від яких залишилися тільки фраг- менти одягу й частини німбів. Невеликі фрагменти фрескового розпису знайдені і на пів- нічній стороні пілону в цій частині храму59. Між простінками вікон бані виявлені зобра- ження святих, на лудках вікон, дверей – орнаментальний розпис. Як стверджував М. Хо- лостенко, одвірки порталів та ніші ззовні храму також прикрашалися фресковим розпи- сом60. Паралельно з обстеженням та вивченням архітектурних конструкцій, елементів Бори- соглібського собору, його оздоблення, як ззовні, так і всередині, проводилися досліджен- ня території навколо храму, оскільки, як зазначав М. Холостенко, він був князівським со- бором і родовою усипальнею, не був ізольованим, а входив у якийсь ансамбль будівель, складав, хоч і головну, але лише частину комплексу споруд, вочевидь, князівського дво- ру61. Одним із поштовхів для виявлення будівель, прилеглих до собору, було відкриття в північному пряслі західного фасаду, на хорах, зовнішніх дверей, які вели, на думку М. Холостенка, у прибудову, на терасу галереї, або ж на її другий поверх62. Дослідник та- кож припускав, що біля північно-західного кута собору міг розташовуватися князівський палац або якась інша князівська споруда, яка сполучалася з храмом через ці двері і, мож- ливо, з’єднувалася з ним переходом63. У 1948 р. біля північно-західної пілястри північного фасаду собору на глибині 3,36 м виявлено стіну, яка йшла перпендикулярно стіні храму й була складена в техніці муруван- ня із прихованим рядом, цеглою розмірами 34,5х27х3 см, тобто системою мурування та цеглою більш стародавньою, ніж у Борисоглібському соборі. Цегла була біло-жовтувата або рожева, розчин із рожевою цем’янкою. Ширина стіни – 1,12 см. Під стінку підкладені пірофілітові плити на розчині, товщиною 6–8 см. Ця стіна, зазначав М. Холостенко, мала поворот у східній своїй стороні, який виходив за межі розкопу у східному напрямку. У за- хідному вона мала виступ у вигляді пілястри товщиною 20 см і йшла в північному на- прямку за межі розкопу64. У плані робіт на 1950–1951 рр. передбачалося «встановити розміри, форму і уточнити датування споруди ХІ ст., виявленої біля північного фасаду, здійснюючи розкопки у цьо- му місці у північному напрямку, а також всередині собору біля північного порталу, куди вело продовження стіни»65. У 1948–1950-х рр. були закладені два розкопи біля північного фасаду, три – біля захід- ного, два – біля південного фасаду Борисоглібського собору66. У результаті цих розкопок удалося встановити, що храм оточували галереї: західна та північна, біля південного фаса- ду – каплиця і притвор. Дослідник вважав, що прибудова галерей зроблена у другу чергу будівництва, але в дуже близький проміжок часу, оскільки вони були муровані із такої са- мої цегли з такими ж мітками, у такій же системі мурування, на такому ж розчині, як і сам собор67. Було встановлено, що галереї мали ніші-аркасолії для поховань, під голови не- біжчиків клали плінфу. Вочевидь вони були прикрашені фресковим розписом і мали під- логу із керамічних плиток. Дослідження показало, що зі сходу північна галерея закінчува- лася одноабсидною каплицею та мала престол. У 1957 р. західніше, між південною стіною притвору південного фасаду Борисогліб- ського собору та похованням ХІХ ст., яке розташовувалося паралельно цій стіні, на рівні стародавнього мощення виявили скарб золотих та срібних прикрас. Він лежав біля самого краю поховання серед розвалу цегли та розчину мурування. Прикраси були спеціально складені: два срібні браслети нанизані на золотий перстень зі щитком. Усередину було вміщено 11 золотих жіночих прикрас: колти, ажурні скроневі кільця (сережки) та золоте 59 Архів М. Холостенка. Борисоглібський собор в м. Чернігові. Дослідження 1947 р. Арк. 64. 60 Там само. С. 195. 61 Архів М. Холостенка. Борисоглібський собор в м. Чернігові. Результати досліджень Борисоглібського собору у Чернігові (1947–48–49 рр.). Арк. 14. 62 Архів М. Холостенка. Борисоглібський собор в м. Чернігові. Дослідження 1948 р. Арк. 4. 63 Архів М. Холостенка. Борисоглібський собор в м. Чернігові. План робіт по вивченню та дослідженню Борисо- глібського собору в м. Чернігові і розкопам пов’язаним з ним вивченням. 1948 р. Національний заповідник «Со- фія Київська». Документальний фонд. Інв. № КН-5261/35. Арк. 3–4. 64 Архів М. Холостенка. Борисоглібський собор в м. Чернігові. Дослідження 1948 р. Арк. 31. 65 Архів М. Холостенка. Борисоглібський собор в м. Чернігові. План робіт експедиції щодо дослідження Бори- соглібського монастиря в м. Чернігові на 1950–1951 рр. Національний заповідник «Софія Київська». Докумен- тальний фонд. Інв. № КН-5261/35. Арк. 2. 66 Архів М. Холостенка. Борисоглібський собор в м. Чернігові. Щоденник розкопок Борисоглібського собору в м. Чернігові 1948–1950 рр. Національний заповідник «Софія Київська». Документальний фонд. Інв. № КН- 5261/35. Арк. 2. 67 Архів М. Холостенка. Борисоглібський собор в м. Чернігові. Результати досліджень Борисоглібського собору у Чернігові (1947–48–49 рр.). Арк. 9. Сіверянський літопис. 2025. № 1 66 кільце, які були обмотані чотирма золотими ланцюгами. Усього виявлено 19 ювелірних виробів: 17 золотих і 2 срібних. Можливо, скарб був чимось обгорнений і вкладений в шпарину чи нішу стіни південного притвору. М. Холостенко вважав, що скарб був захова- ний не раніше кінця 30-х рр. ХІІ ст., тобто, очевидно, коли будували південний притвор до собору68. Його передали до Чернігівського державного обласного музею (Іл. 8–12). Ил. 8–12. Скарб золотих і срібних прикрас, виявлений біля південного фасаду собору. 30-ті рр. ХІІ ст. – Холостенко Н.В. Клад у Борисоглебского собора в Чернигове. Советская археология. 1962. № 2. Рис. 1–5. Цікаво, що ще у 1883 р. біля Борисоглібського собору під час копання могили для по- мерлого кафедрального протоієрея Є. Пучковського, «з правої сторони вівтаря, на від- стані двох аршин від стіни храму», був виявлений скарб, речі якого нагадували скарб 1957 р.69 Він складався із двох золотих колтів, прикрашених перлинами, 11 золотих сере- жок, 2 срібних ланцюгів. Порівняння скарбів засвідчило не лише їх близьку подібність, але й те, що до шести скроневих кілець (сережок) скарбу 1883 р., які були непарні, підіб- ралися пари із скарбу 1957 р. Серед прикрас дослідників привернув увагу золотий перс- тень, на якому, як вважається, зображений популярний у середньовічному мистецтві сю- жет «Вознесіння Олександра Македонського». Цей перстень міг належати комусь із дав- ньоруських князів70. 68 Холостенко Н. Клад у Борисоглебского собора в Чернигове. Советская археология. 1962. № 2. С. 238. 69 Кибальчич Н. Новая археологическая находка в Чернигове. Черниговские епархиальные известия. Часть не- официальная. 1983. № 5. С. 241–246. 70 Ситий І. Сигнет Олександра Македонського з музею ім. В. Тарновського. Сіверянський літопис. 2015. № 4. С. 10–17. Siverian chronicle. 2025. № 1 67 Результати обстеження залишків зовнішніх прибудов Борисоглібського собору: гале- рей, каплиць, притвору – засвідчили, що від них залишилися невеликі частини, і це не дозволило ставити питання про їх відновлення, зазначав М. Холостенко. Дослідник вва- жав, що залишилося багато питань і деталей, які могли бути вирішеними по-різному та в їх відбудові був би певний процент домислів і вірогідностей71. Тому було вирішено в про- цесі благоустрою території та пониження ґрунту навколо Борисоглібського собору здійс- нити реставрацію залишків галерей і прибудов ХІІ ст. вище поверхні землі шляхом від- новлення мурування в місцях руйнацій та його вирівнювання, а потім покриття 2–3 ряда- ми нової цегли. Ставилася мета виявлення цих решток, щоб вони були доступні для огля- ду і створювали більш цільне враження й пізнання такого стародавнього і значного пам’- ятника, яким є Борисоглібський собор, зауважував дослідник72. Під час дослідження Борисоглібського собору та прилеглої до нього території М. Хо- лостенко натрапляв на мурування із цегли, розчину, які були відмінні від мурування са- мого собору. Так, у 1948 р., як зазначалося вище, біля північного фасаду виявлено стіну, яка перерізалася стіною собору і була складена цеглою та системою мурування більш дав- ньою, ніж у Борисоглібському соборі. Розвал із муруванням зруйнованої споруди із цегли товщиною 2,8–3,2 см зафіксовано на глибині 3,0 м у розкопі, закладеному в центральній абсиді собору73. Обстеження фундаменту цієї абсиди виявило, що для його мурування за- стосовувалася цегла із більш давньої споруди разом зі знечищеним розчином74. У центрі собору, під первісними пірофілітовими плитами, на глибині від 3,20 до 3,80 см, також був знайдений розвал цегляного мурування із більш давньої цегли, товщи- ною 2,8–3,3 см та міцного світло-рожевого розчину зі слідами руйнування гострим мета- левим знаряддям75. Під час дослідження залишків північної галереї встановлено, що частина фундаментів і мощення в північно-східній частині галереї зроблені із залишків більш давньої спору- ди76, зокрема північно-східний кут абсиди каплиці77. Досліджуючи територію навколо Борисоглібського собору в 1950–1951 рр., М. Холос- тенко з його південної сторони під альтанкою ХХ ст. виявив рештки споруди, розмірами 7,5х7,5 м, яку він ідентифікував як однокамерний терем і датував 50–60-ми рр. ХІ ст.78 Дослідник припускав, що споруда могла бути триповерховою, оздобленою аркатурним фризом, ребристим орнаментом та фресковим розписом. Він вважав, що задля будівницт- ва Борисоглібського собору було здійснено перепланування частини князівського двору зі старими будівлями, які розібрали, коли споруджували князівський храм79. На його думку, імовірно, розібрали й однокамерний терем, його будівельний матеріал використали в якості забутовки фундаментів, мощень південних прибудов собору, у підсипці під підлогу його південної нави80. За версією І. Ігнатенка, споруда, яку визначив М. Холостенко як однокамерний терем, могла бути дзвіницею на зразок італійських кампаніл81. Про те, що Борисоглібський собор був побудований на місці більш давніх мурованих споруд, свідчили, вочевидь, і рештки будівлі, виявленої під первісною підлогою в північ- ній наві собору в 1956 р.82 Між стінами цієї споруди та частково на них розташовували- ся три архієрейські гробниці XVII–XVIII ст., оскільки Борисоглібський собор був у ті ча- си кафедральним монастирським храмом. Тут були поховані чернігівський архієпископ Ла-зар Баранович (1616–1693 рр.), чернігівські єпископи Кирило Ляшевецький (близько 1718–1770 рр.) та Феофіл Ігнатович (1726–1788 рр.). Кам’яні склепи архієреїв, які заважа- ли дослідженням, розібрали, поховання Лазаря Барановича та Феофіла Ігнатовича пере- несли в північну наву, Кирила Ляшевецького – під сходи, що ведуть на хори. На думку М. Холостенка, були виявлені рештки північної стіни давньої споруди, яка йшла пара- 71 Архів М. Холостенка. Борисоглібський собор в м. Чернігові. Щоденник розкопок Борисоглібського собору в м. Чернігові 1948–1950 рр. Арк. 34. 72 Там само. 73 Архів М. Холостенка. Борисоглібський собор в м. Чернігові. Дослідження 1948 р. Арк. 139. 74 Там само. Арк. 149. 75 Там сам. Арк. 142. 76 Архів М. Холостенка. Борисоглібський собор в м. Чернігові. Щоденник розкопок Борисоглібського собору в м. Чернігові 1948–1950 рр. Арк. 77–78. 77 Архів М. Холостенка. Щоденник експедиції 1957 р. Борисоглібський собор. Національний заповідник «Софія Київська». Документальний фонд. Інв. № КН–5261/34. Арк. 29 зв., 30, 38. 78 Холостенко Н. Черниговские каменные княжеские терема ХІ в. Архитектурное наследие. Москва, 1963. Вып. 15. С. 3–17. 79 Холостенко Н. Исследования Борисоглебского собора в Чернигове. С. 207–208. 80 Холостенко Н. Черниговские каменные княжеские терема ХІ в. С. 10. 81 Ігнатенко І. Споруди Чернігівського Борисоглібського монастиря та їх оборонне призначення. Чернігівські старожитності. Чернігів, 2015. Вип. 2 (5). С. 178–179. 82 Холостенко Н. Черниговские каменные княжеские терема ХІ в. С. 3–17. Сіверянський літопис. 2025. № 1 68 лельно північній стіні собору, а також частини західної, східної та середньої стін83. Дослі- дник розкопами у трансепті, центральній наві та нартексі намагався встановити загальний обрис давньої будівлі. У результаті були виявлені південно-західні та південно-східні ку- ти споруди та внутрішня частина південної стіни в місці її прилягання до середньої стіни. На схід і південь продовження споруди не було84. Тобто, на думку М. Холостенка, її пів- денна стіна закінчувалася в центрі собору, у межах омфалія, східна – перед вівтарною час- тиною. Розміри будівлі, яку М. Холостенко ідентифікував як двокамерний терем, становили 9,8х6,5 см. Дослідник припускав, що двокамерна споруда була двоповерхова, оздоблена фресковим розписом. Він вважав, що двокамерний терем за стратиграфією (обріз його фундаменту лежав у тих же шарах, що й обріз фундаменту Спаського собору) та будівель- ною технікою близький до будівництва Спаського собору ХІ ст.85 Як бачимо, дослідник, визначаючи межі обрису двокамерного терему, не взяв до уваги розвали цегли споруди, знайденої в центральній абсиді собору та її фундаменті, а також частини стіни із більш давньої цегли в районі північно-східного кута абсиди північної каплиці, стіну біля північного фасаду, яка перерізалася стіною собору й була складена цеглою та системою мурування більш ранньою, ніж у Борисоглібському соборі, тощо. Тобто можна припустити, що конфігурація та розміри споруди чи споруд під Борисо- глібським собором та навколо нього могла бути іншою. Деякі дослідники висловили гіпотезу про те, що виявлені М. Холостенком рештки, як він вважав, двокамерного терему, це і є власне Борисоглібський собор, зведений князем Давидом Святославичем до 1123 р., а той, що зберігся, можливо, був споруджений пізні- ше, у середині, другій половині або в кінці ХІІ ст.86 П. Раппопорт вважав, що знайдена М. Холостенком споруда в північній наві – це Бо- рисоглібський собор, побудований Володимиром Мономахом у 1086–1089 рр.87 Уже 1952 р. на основі проведених архітектурно-археологічних досліджень Борисогліб- ського собору та прилеглої території у 1947–1952 рр. М. Холостенком був складений про- єкт «реставрації і відбудови пам’ятника з урахуванням максимально наближеного до його первісних форм, які він мав на момент створення (1090–1120 рр.)»88. Проєкт був затверд- жений на науково-методичній раді з охорони пам’яток культури при Президії АН СРСР у червні 1953 р.89 Відзначалося, що робота архітектора М. Холостенка стосовно виявлення первісних форм Борисоглібського собору в Чернігові представляє великий науковий інте- рес. Наголошувалося, що в процесі проведення робіт необхідно уточнити питання, пов’я- зані із влаштуванням покриття над пам’яткою, з висотою та характером абсид, з архітек- турним виглядом галерей, з формою купола та хреста, зі збереженням чи розбиранням склепінь XVII ст. Проєкт передбачав знесення пізніших перебудов та прибудов Борисоглібського собору й гіпотетичну реконструкцію втрачених частин і деталей. Замість однієї великої абсиди ХІХ ст. та прибудов біля неї було реконструйовано шляхом надбудови нижніх частин центральну та південну абсиду, а північну – на первісному фундаменті, який зберігся. Склепіння підвалу в північній абсиді було розібрано. За проєктом М. Холостенка всі три абсиди звели однієї висоти. У той же час дослідником було запропоновано всередині храму зберегти частину скле- пінь, перекладених у XVII ст. Оскільки їх розібрання та відновлення на первісних місцях, зауважував М. Холостенко, пов’язане з великим ризиком, особливо в частині стійкості центральної давньої системи храму, і створить великий обсяг реконструкційних робіт90. 83 Холостенко Н. Черниговские каменные княжеские терема ХІ в. С. 3–4. 84 Там само. 85 Там само. 86 Богусевич Б. Зображення Сімаргла в древньоруському мистецтві. Археологія. 1961. Т. 12. С. 82; Каргер М. Древний Киев. Очерки по истории материальной культуры древнерусского города: В 2-х т. Москва–Ленинград: Из-во Академии наук СССР, 1961. Т. 2. С. 479; Асеев Ю.С. Стилистические особенности черниговского зодчест- ва ХІІ–ХІІІ вв. Чернигов и его округа в ХІ–ХІІІ вв. / АН УССР, Ин-т археологии; отв. ред. П.П. Толочко. Київ: Наукова думка, 1988. С. 138; Ігнатенко І. Періодизація кам’яного зодчества Чернігова ХІІ ст. за історичними джерелами та будівельними матеріалами. Чернігівські старожитності. Чернігів, 2020. Вип. 6 (9). С. 190–191; Черненко О., Ярошенко О. Пам’ятки монументальної архітектури Північного Лівобережжя ХІ–ХІІІ ст. Каталог. Чернігів: Scriptorium, 2019. С. 37. 87 Раппопорт П. Древнерусская архитектура. Санкт-Петербург, 1993. С. 236–257, 263. 88 Борисоглібський собор в м. Чернігові. Пам’ятник архітектури ХІІ ст. Техніко-робочий проект відбудови і рес- таврації споруди. 1952 р. Національний архітектурно-історичний заповідник «Чернігів стародавній». Докумен- тальний фонд. Інв. № КН–1193/10 ДФ-1010. Арк 3. 89 ДАЧО. Ф. Р-1046. Оп. 1. Спр. 121. Арк. 145–146. 90 Борисоглібський собор в м. Чернігові. Пам’ятник архітектури ХІІ ст. Техніко-робочий проєкт відбудови і рес- таврації споруди. 1952 р. Арк. 4. Siverian chronicle. 2025. № 1 69 Над склепіннями XVII ст., які були закладені значно нижче первісних, здійснили ре- конструкцію первісного закомарного перекриття собору. На даху замість парапетів і сті- нок XVII ст. виклали стінки (люнети) закомар на всіх фасадах і влаштували дерев’яне пе- рекриття з дерев’яними кружальними формами у відповідності до форм закомар та покри- ли оцинкованим залізом91. Отже, на західному фасаді було реконструйовано центральну закомару з трьома вікна- ми, менші – бічні, вочевидь, були декоративними й мали по одній ніші. На північному та південному фасадах звели по одній великій закомарі з трьома вікнами й двома меншими бічними, які завершували західні прясла на цих фасадах, а також – по одній закомарі у східних пряслах. Малі прясла мали по одному вікну. Над абсидами реконструювали три невеликі закомари. На фасадах Борисоглібського собору були відновлені двоступінчасті кутові пілястри та півколони, які увінчалися капітелями, виготовленими за зразками віднайдених: на пів- нічному та південному фасадах – 6 капітелів (із них – чотири з парними звірами, дві – з парними звірами та пальметою). На західному фасаді – дві капітели, виготовлені за світ- линами капітелі, виявленої у 1860 р. біля західного порталу, та на той час втраченої92 (Іл. 13). Оригінальні капітелі та кутовий камінь експонуються в соборі. По всьому периметру стін собору та на бані був реконструйований ароч- ний карниз (розбивку аркатури прово- дили згідно зі збереженими на місці слідів арочного фризу), відновлені первісні двоступінчасті ніші на всіх фасадах, а також пілястри на заново зведених абсидах. Арочний карниз, вікна, ніші на них зроблені за аналогі- ями. На південному та північному фа- садах заклали великі, готичної форми вікна XVII ст., первісні, щілиноподіб- ні, відновили, орієнтуючи їх розташу- вання за збереженими арочними пере- мичками та середнім вікном, розташо- ваним між готичними, яке зберегло свою первісну форму. У закомарах вікна зроблені за аналогіями вікон на фасадах93. Дерев’яні рами у вікнах со- бору відновили за аналогіями старо- давніх. Розібрали закладки південного та північного порталів, а також закладки новою цеглою західного порталу, від- новили всі їх ушкоджені та зрублені первісні частини, зокрема, замість пірофілітових плит, які давно випали, та дерев’яних перемичок, що згнили, зроблені залізобетонні94. У порталах установили дубові двері з кованими накладками. У проєкті відбудови Борисоглібського собору 1952 р. М. Холостенко запропонував ро- зібрати притвор-ротонду XVII ст., яка впритул прилягала до західного фасаду собору і, вочевидь, заважала реконструкції центрального фасаду у формах ХІІ ст.95 На засіданні Колегії Управління у справах архітектури при Раді Міністрів УРСР від 28 грудня 1953 р. постановили: «Враховуючи, що реставрація унікального пам’ятника архітектури загаль- носоюзного значення к. Борисоглібського собору ХІІ ст. в м. Чернігові у первісному ви- гляді неможлива без розібрання прибудови до його західного фасаду – трапези XVII ст. (притвор-ротонда – О.Т.), а також аварійний стан цієї прибудови, недоцільність її відбудо- ви і наявність в м. Чернігові інших аналогічних щодо часу і характеру пам’яток XVII ст., Колегія Управління у справах архітектури при Раді Міністрів УРСР вважає необхідним дозволити Чернігівському Облвідділу у справах архітектури провести роботи стосовно реставрації Борисоглібського собору ХІІ ст. у точній відповідності із затвердженим про- 91 Борисоглібський собор в м. Чернігові. Пам’ятник архітектури ХІІ ст. Техніко-робочий проєкт відбудови... Арк. 10. 92 Там само. Арк. 9. 93 Там само. Арк. 7. 94 Там само. 95 Там само. Арк. 6. Ил. 13. Капітель з плетінкою. Виявлена у 1860 р. під другим порогом Борисоглібського собору. Втрачена в роки Другої світової війни. – Картины церковной жизни Черниговской епархии из IX-вековой ее истории. Киев, 1911. С. 8. Сіверянський літопис. 2025. № 1 70 ектом і розібрати для цього прибудову до західного його фасаду – трапезу XVII ст.»96. От- же, притвор-ротонда XVII ст. була розібрана, на західному фасаді собору заклали двері, пробиті для входу у притвор-ротонду, відновили дві ніші, розташовані обабіч закладеного вже входу вище порталу в центральному пряслі, та три ніші під арочним карнизом.97 Зовнішні стіни Борисоглібського собору були отиньковані, побілені, місцями залишені зондажі давнього мурування. Усередині собору проведені укріплення пілонів, попружних арок, нижньої частини ба- ні, відремонтовані стіни, закладені пробоїни у вітрилах. На бані розібрано закладені вікна та відновлено їх у первісному вигляді. Були також відновлені стесані частини пілястр пі- лонів та первісна форма дверей на хори й на хорах98. Розібрали закладки ніш-аркасолій. Відновили міжярусні карнизи та за аналогіями орнаментовані, різьблені парапетні плити хор. Борисоглібський собор усередині був також отинькований та побілений вапняним роз- чином, місцями залишені зондажі мурувань. М. Холостенко у проєкті 1952 р. передбачав закріплення частини фрескових розписів на північній стіні біля східного пілона й на пів- денній стіні в аналогічному місці99. На сьогодні вони відсутні, незначні фрагменти фрес- кового розпису залишилися на лудці середнього вікна верхнього ярусу північної стіни. М. Холостенко зазначав, що оскільки збереглася первісна центральна система собору з банею та куполом і чотирма пілонами, то враження від споруди в його центральній части- ні буде давати можливість отримувати уяву про цю пам’ятку в її первісних пропорціях, оскільки ним було запропоновано понизити підлогу до первісного рівня100. Як, зазначалося, у соборі були зняті пізніші нашарування підлоги й відновлена первіс- на із плит пірофілітового сланцю, у центральній частині – омфалій ХІІ ст. У трьох абси- дах вівтарної частини, замість первісної підлоги, яка не вціліла, була зроблена підлога із сучасних керамічних плиток за зразком стародавніх. Отже, у Борисоглібському соборі, єдиному з усіх храмів Київської Русі, у всій його повноті був відновлений омфалій, що дає можливість наочно уявити, який вигляд мала підлога в центральній частині стародавнього собору. До того ж був відновлений не лише омфалій, але й первісна підлога на більшій площині наосу храму, яка покрита великими пірофілітовими плитами, що є також унікальним серед пам’яток домонгольського періо- ду. Для огляду рештків двокамерного терему в північній наві їх було укріплено та огоро- жено дубовим парапетом. Аналіз відбудови Борисоглібського собору за проєктом М. Холостенка засвідчив: оскільки основна конструктивно-просторова система пам’ятки збереглася в первісному вигляді, окрім склепінь, понижених і перекладених у XVII ст., то ця центральна частина храму може бути більш-менш достовірною до першовзірця ХІІ ст. Під час реставраційних робіт вона була відремонтована й зазнала мінімум втручань та змін (Іл. 14). Ил. 14. Сучасний вигляд інтер’єру Борисоглібського собору. – Світлина В. Кошмала. 96 Виписка із протокола № 109 засідання Колегії Управління у справах архітектури при Раді Міністрів УРСР від 28 грудня 1953 р. Національний архітектурно-історичний заповідник «Чернігів стародавній». Документальний фонд. Інв. № КН-2098/30. Арк. 1–2. 97 Борисоглібський собор в м. Чернігові. Пам’ятник архітектури ХІІ ст. Техніко-робочий проєкт відбудови і рес- таврації споруди. 1952 р. Арк. 8. 98 Там само. Арк. 8, 10. 99 Там само. Арк. 11. 100 Там само. Арк. 4. Siverian chronicle. 2025. № 1 71 Розташування та відновлення переважної більшості віконних і дверних отворів, ніш на фасадах, підлоги (на нашу думку, окрім підлоги у вівтарній частині) було здійснено на основі достатньо аргументованих даних, отриманих у результаті обстежень пам’ятки. Реконструкція декору на фасадах Борисоглібського собору, а саме аркатурного фризу, зроблена, ґрунтуючись на обстеженнях та за аналогіями Успенського собору Єлецького монастиря, півколон – за архітектурно-археологічними дослідженнями та за аналогіями, зокрема, знову того ж Успенського собору. Питання реконструкції капітелів, які, на думку М. Холостенка, завершували виявлені півколони на фасадах, у деяких дослідників викли- кали сумніви, оскільки віднайдені різьблені деталі не збереглися in situ, то існує невпевне- ність, чи всі вони походять із Борисоглібського собору, деякі з них могли бути із Благові- щенської церкви або ж Успенського собору Єлецького монастиря, які також мали півко- лони, що могли завершуватися капітелями101. М. Холостенко зазначав, що виявлення та- кої великої кількості рельєфних фрагментів під час архітектурно-археологічних дослід- жень саме в Борисоглібському соборі «навряд чи буде переконливим для будь-кого вва- жати, що такий великий тягар взялися сюди переносити на таку велику відстань, від якої розташовувалися ці храми (Благовіщенський собор та Успенський собор Єлецького мо- настиря – О.Т.), лише для того, щоб потім кинути їх як баласт біля порогу храма або за- класти у мурування, маючи на місці купу цегли із зруйнованих частин храму»102. У відпо- відь на зауваження про те, що діаметр капітелів не відповідав діаметру півколон, дослід- ник зазначав, що, визначаючи діаметр півколон у верхній частині, де вони, імовірно, за- вершувалися капітелями, треба враховувати їх ентазис, оскільки діаметр колони зменшу- ється знизу догори. У нижній частині діаметр півколон становив 83–85 см103. Тому, зазна- чав М. Холостенко, можна вважати, що розмір півколон Борисоглібського собору у верх- ній частині міг бути 79–80 см. Дослідник робить висновок, що віднайдені капітелі більше відповідають Борисоглібському собору, до того ж вони виявлені на місці104. Гіпотетичним є відновлення трьох абсид Борисоглібського собору, які не збереглися й були відбудовані заново, а також реконструкція первісного закомарного перекриття собору, насамперед, за- хідного фасаду, оскільки тип склепінь західних кутових компартиментів наоса та бічних компартиментів нартекса собору залишився невідомий105. Відбудова Борисоглібського собору у первісних формах ХІІ ст., здійснена за проєктом М. Холостенка, не була першим прикладом подібних реконструкцій храмів часів Київ- ської Русі. Вона проводилася на теренах Російської імперії ще в ХІХ ст. і переслідувала, зокрема, у Правобережній Україні, політичні цілі. Тут відбудова храмів у стародавніх формах здійснювалася з метою викорінення слідів польсько-католицького панування й повернення до «російських витоків». Як приклад, можна навести реконструкцію Успен- ського собору (1156–1160 рр.) у м. Володимирі (Волинська обл.), напівзруйнованого й ду- же видозміненого перебудовою в католицький костел (Іл. 15). Наприкінці ХІХ ст. всі його пізніші перебудови розібрали, він був реконструйований у формах пам’яток Київської Ру- сі як однобанний, закомарний тип храму: усі його фасади завершувалися закомарами. Знову-таки відбудова первісних перекриттів Успенського собору, як і в інших подібних храмах, а також кількість бань залежала від того, наскільки збереглися їх рештки, і не могла бути повністю достовірною. На жаль, у первинному вигляді жоден із закомарних храмів повністю не зберігся. Ил. 15. Успенський собор (1156–1160) м. Володимир, Волинська область. 101 Воробьева Е. Семантика и датировка черниговских капителей. Средневековая Русь. Москва: Наука, 1976. С. 176–178. 102 Архів М. Холостенка. Борисоглібський собор в м. Чернігові. Дослідження 1947 р. Арк. 23. 103 Там само. 104 Там само. Арк. 25. 105 Міхеєнко К. Домонгольські храми Чернігова. Українська академія мистецтва. Київ, 2017. Вип. 26. С. 128. Сіверянський літопис. 2025. № 1 72 Можна припустити, що М. Холостенко, приймаючи рішення про відбудову Борисо- глібського собору у формах ХІІ ст., міг орієнтуватися на реконструкції пам’яток, які про- водилися раніше. Слід узяти до уваги й те, що собор був значно ушкоджений під час Дру- гої світової війни та після проведених архітектурно-археологічних досліджень, у резуль- таті яких виявили його давні конструктивні форми, архітектурні деталі, оздоблення та ступінь їх збереженості, було прийнято рішення про відновлення пам’ятки в первісному вигляді. Нагадаємо, що спочатку Борисоглібський собор, вочевидь, планували відбудува- ти таким, яким він був до воєнних руйнувань. Дослідження та проведені реконструкційно-реставраційні роботи пам’ятки засвідчили, що Борисоглібський собор за своїми конструктивними особливостями й елементами озна- менував новий тип храму, який почав формуватися на Русі з кінця ХІ ст. Це був синтез ві- зантійської архітектурно-просторової композиції та закомарного храму з виразними еле- ментами романського стилю. Вважається, що закомарний тип храму, який виник у кінці ХІ – на поч. ХІІ ст., визна- чив самобутність архітектури Київської Русі в порівнянні з візантійською архітектурною традицією. У храмах Візантії закомарами, переважно, завершувалися лише центральні прясла, які відповідали раменам просторового хреста, а закомарний тип храму передба- чав, що всі прясла фасадів мали півкруглі закомари. Існує думка, що закомарний тип хра- му сформувався в Києві (Успенський собор Києво-Печерської лаври, Михайлівський Зо- лотоверхий собор). Борисоглібський собор повторює їх об’ємно-просторову композицію. Проте київські собори споруджені у змішаній техніці мурування «opus mixtum» (плінфа та камінь) і системою прихованого ряду (візантійська традиція), а в Борисоглібському соборі застосоване рівношарове муруванням «opus isodos»106. Рівношарова техніка мурування, а також хрещаті склепіння, елементи декору у вигляді аркатурних карнизів, півколони фа- садів, увінчані різьбленими капітелями, профільовані портали, імітація каменю на зовніш- ніх поверхнях стін за допомогою розбивки тиньку на квадри (на Заході храми часто буду- вали із каменю) – це основні елементи західноєвропейського романського стилю, харак- терні для цієї пам’ятки. Ще одним новаторством у Борисоглібському соборі було влашту- вання внутрішньостінних сходів у західній стіні, які вели на другий поверх собору – кня- зівське місце у храмі (суч. назва – хори). Поєднання закомарного типу храму з рівношаро- вою технікою мурування та романськими конструктивними й декоративними елементами втілено ще в одному чернігівському храмі – Успенському соборі Єлецького монастиря, який, на думку М. Холостенка, передував будівництву Борисоглібського собору (1094– 1097 рр.)107. Чернігівський варіант закомарного храму з яскравими елементами роман- ського стилю, який представляли собою Борисоглібський собор та Успенський собор Єлецького монастиря, став популярним, він поширився на значній території Русі упро- довж усього ХІІ ст. Серед них – Успенський собор «Пирогоща» у Києві (1130–1132 р.), Георгіївський собор (1144 р.) у Каневі, Петропавлівська церква (1145 р.) у Смоленську, Кирилівська церква (після 1147 р.) у Києві, Успенський собор (1156 р.) у Володимирі (Во- линська обл.) тощо. Визначаючи можливе джерело романських елементів у чернігівських пам’ятках, деякі дослідники припускають, що впливи романського стилю могли бути запозиченими із кола романських майстрів Північної Італії. Саме в Італії могла виникнути будівельна артіль, у діяльності якої органічно поєднувалися традиції візантійської та романської архітекту- ри108. Існує версія про прихід візантійської артілі, яка на Заході зазнала впливу романської архітектури або ж можливого з’єднання візантійських та романських традицій уже в Чер- нігові109. Найвиразнішими зразками європейського романського стилю вважаються елементи декоративного обрамлення Борисоглібського собору, виявлені під час архітектурно-архе- ологічних досліджень храму. За ідентифікацією М. Холостенка: це кутовий камінь порта- лу галереї (1947 р. знайдений під порогом західного порталу собору), дві різьблені капіте- лі зі звірами (1947–1948 рр. виявлені в закладці південного порталу) та половина капітелі з гривастим звірем (левом) (без голови), виявлена в 1956 р. у нартексі храму, у засипці гробниці XVII ст., а також пласка капітель із трьох плит від пілястри, виявлена під підло- гою в південній наві. Тут слід додати капітель з плетінкою та півколонку, вочевидь, від 106 Міхеєнко К. Домонгольські храми Чернігова. С. 131. 107 Холостенко Н. Архитектурно-археологическое исследование Успенского собора Елецкого монастыря в Чер- нигове. Памятники культуры. 1961. Вып. 3. С. 65. 108 Иоаннисян О. О происхождении, датировках и хронологиях черниговского зодчества ХІІ в. Ruthenika. Киев, 2007. Т. VІ. С. 134–188. 109 Раппопорт П. Из истории киево-черниговского зодчества XII в. Краткие сообщения Института археологии. Москва, 1984. Вып. 179. С. 62. Siverian chronicle. 2025. № 1 73 порталу собору, знайдені ще в 1860 р. під час розкопу порогу західного порталу (не збе- реглися)110. Різьблені деталі витесані із вапняка, залежі якого, зазначав дослідник, знаходилися в районі м. Новгорода-Сіверського111. Проведене в наш час петрографічне та палеонтоло- гічне дослідження вапняка виявили, що він міг походити із басейну р. Оки, муромо-рязан- ських земель, які входили на поч. ХІІ ст. до складу Чернігівського князівства112. Кутовий камінь прямокутної форми має розміри 64х46–51х47–54 см. На його перед- ній, видовженій стороні вирізьблено фантастичного звіра – дракона з короткою мордою, повернутою назад, невеликими загнутими вухами, двома передніми лапами з кігтями, крилами та змієподібним хвостом, укритим лускою, який плавно переходить у плетінку. Кінець звивистої плетінки знаходиться в пащі дракона. На меншій, бічній стороні каме- ня, – рельєфне зображення птаха із загнутим дзьбом, довгим хвостом, голова якого повер- нута до дерева із стовбуром та широким листям і плодом. М. Холостенко вважав, що ку- товий камінь оформлював західний портал галереї собору і був вмурований у п’яту арки, що обрамляла портал, з іншого боку, симетрично йому, вочевидь, розташовувався ще один кутовий камінь. Капітелі із зображенням парних звірів мають форму оберненого зрізаного конуса. Рельєфним різьбленням покрито як передні стінки, так і бічні, останні у частинах, які вхо- дили в мурування стіни – пласкі, залишена була смужка, що дорівнювала ширині верхньо- го бортика капітелі. Задні частини, які прилягали до пілястри, мали заглиблення, особли- во глибока виїмка була в другій капітелі, що спричинило її значне руйнування113. Капітель, яка збереглася краще, тільки була розколота навпіл, має розміри 73×55х44 см. На ній вирізьблено двох звірів, що сидять спинами один до одного. Їхні го- лови повернені назад, а хвости переплетені між собою, переходять у звивисту плетінку, яка з двох боків обрамляє фігури тварин, заповнюючи і торці капітелі. У центральній час- тині композиції плетінка у вигляді сердцеподібної розетки завершується драконоподібни- ми голівками. На другій капітелі із парними звірами, яка збереглася гірше, передня частина прикра- шена плетінкою, яка в центрі завершується пальметою. Обабіч неї – двоє звірів, зберегли- ся їх нижні частини з когтистими лапами та шерстю. Висота капітелі – 60 см. На половинці третьої капітелі також вирізьблено звіра з довгою гривою, оскільки голова не була знайде- на, то за гривою тварину визначено як лева. На другій половині цієї капітелі, вочевидь, симетрично першій, теж розташовувся лев, а центральна частина заповню- валася плетінкою. М. Холостенко вважав, що всі ці капітелі, як і капі- тель з плетінкою 1860 р., за розмірами, технікою виго- товлення, матеріалом і композиціями були близькими між собою114. Три капітелі мають подібну симетричну композицію: на них зображені пари звірів, розміщених дзеркально один против одного, простір між ними за- повнений плетінкою (Іл. 16). Дослідник зазначав, що тематично зображення на капітелях та кутовому камені належать до звірино- орнаментального стилю, указуючи на зв’язок чернігів- ських рельєфів з мистецтвом Русі попереднього пе- ріоду ІХ–Х ст. і наступним етапом розвитку монумен- тального різьблення у пам’ятках Володимиро-Суздаль- ської землі115. При цьому він відкидав впливи Заходу, які «стверджувалися багатьма дослідниками», та наго- лошував, що монументально-скульптурна декорація чернігівських і володимиро-суздальських пам’яток представляє собою закономірне явище в загальному 110 Холостенко Н. Исследования Борисоглебского собора в Чернигове. С. 198. 111 Холостенко Н. Неизвестные памятники монументальной скульптуры Древней Руси. Искусство. 1951. № 3. С. 89. 112 Черненко О., Нікітенко І. Результати дослідження сировини білокам’яних архітектурних деталей кінця XI – XII ст. з Чернігова. Чернігівські старожитності. Чернігів, 2015. Вип. 2 (5). С. 73–81. 113 Холостенко Н. Неизвестные памятники монументальной скульптуры Древней Руси. С. 85. 114 Там само. 115 Там само. С. 89. Ил. 16. Графічна реконструкція симетричних зображень на капітелях за версією Миколи Холостенка. – Холостенко Н.В. Исследования Борисоглебского собора в Чернигове. Советская археология. 1967. № 2. Рис. 13. Сіверянський літопис. 2025. № 1 74 процесі мистецтва стародавньої Русі, форми якого визначалися його власними внутрішні- ми закономірностями розвитку116. М. Холостенко наводив приклади оформлення архітек- турно-скульптурної декорації в Десятинній церкві, Софії Київській, Софії Новгородській, Спасо-Преображенському соборі м. Чернігова, зооморфних сюжетів, властивих для мис- тецтва Давньої Русі, які йшли від уявлень і зразків місцевої народної творчості, у тому числі й поширення плетінки117. Характерно, що дослідник, який виявив і обстежив конструкції та елементи романіки в Борисоглібському соборі: систему мурування та розбивку отинькування храму у вигляді рустів, хрещаті склепіння, півколони, перспективні портали, капітелі, аркатурні карнизи, – не зазначав, що вони притаманні романському стилю й могли бути запозиченими із Єв- ропи. Усе ж треба зазначити, що М. Холостенко був ознайомлений із романськими пам’- ятками в Європі, і, коли йому було необхідно для підтвердження атрибуції знайденого різьбленого кутового каменя вказати на аналогію, він для ілюстрації вказав на кутовий ка- мінь з порталу Шлезвізького собору св. Петра, але при цьому зауважив, що собор значно примітивніший за Борисоглібський (Іл. 17) і для його рельєфів характерна деяка варва- ризованість, спрощеність тощо118 (Іл. 18). Знайомий він був і з думкою І. Моргилевського, який ще 1928 р. називав капітель з плетінкою 1860 р. «типовим романським зразком», проте, вочевидь, у нього була інша думка. М. Холостенко не підтримав версію І. Морги- левського про походження її з Успенського собору Єлецького монастиря119. Починаючи з радянських часів, до- слідники, дотримуючись думки про виготовлення білокам’яного різьблен- ня Борисоглібського собору місцеви- ми майстрами, намагалися конкрети- зувати представлених на різьблених деталях звірів: стосовно парних звірей висловлювалися припущення про вов- ків, барсів, гепардів120. У зображенні фантастичного звіра з драконоподіб- ним хвостом убачали давньослов’ян- ське божество Сімаргла121 (його ще називають чернігівським звіром). По- ряд із з’ясуванням тематики симво- ліко-алегоричного значення сюжетів різьблених деталей були спроби дослі- дити манеру виконання та стилістичні витоки зображень: зазначалося про впливи скандинаво-новгородських та італо-візантійських традицій, вислов- лювалися припущення й про роман- ський характер кутового каменю122. При цьому їх вивчали ізольовано, зауважуючи лише незвичність цих ар- хітектурно-пластичних деталей, часто не бралося до уваги, що капітелі та ку- товий камінь були невід’ємними кон- структивно-декоративними частинами ордерних романських елементів Бори- соглібського собору: різьблені капітелі, вочевидь, увінчували півколони, а рельєфний ку- 116 Холостенко Н. Неизвестные памятники монументальной скульптуры Древней Руси. С. 89–90. 117 Там само. С. 86–88. 118 Там само. С. 88. 119 Моргилевський І. Успенська церква Єлецького монастиря в Чернігові. Чернігів і Північне Лівобережжя. Чер- нігів, 1928. Т. ХХІІІ. С. 199–200. 120 Воробьева Е. Семантика и датировка черниговских капителей. С. 175–183. 121 Богусевич Б. Зображення Сімаргла в древньоруському мистецтві. С. 82. 122 Воробьева Е. Семантика и датировка черниговских капителей. С. 178; Гладкая М. Белокаменная резьба Бори- соглебского собора в Чернигове и Дмитриевского собора во Владимире как проявление единства культурного пространства. Чернігів у середньовічній та ранньомодерній історії Центрально-Східної Європи. Чернігів, 2007. С. 258; Иоаннисян О. О происхождении черниговской школы зодчества. Чернігів у середньовічній та ранньомо- дерній історії Центрально-Східної Європи. С. 240; Архипова Е. Романская архитектурная резьба Борисоглебско- го собора в Чернигове. Матеріальна та духовна культура Південної Русі: Мат. Міжнар. польового археол. се- мінару, присвяч. 100-літтю від дня народження В. Довженка. Чернігів, 2012. С. 25–35; Черненко О. Чернігів- ський звір з Борисоглібського собору. Сіверянський літопис. 2023. № 5. С. 7–20. Ил. 17. Портал собору св. Петра м. Шлезвіг, Німеччина. – Stange A. Der Schleswiger Dom und seine Wandmalereiеn. Berlin–Dahlem, 1940. Табл. 4. Siverian chronicle. 2025. № 1 75 товий камінь оздоблював перспектив- ний головний вхід у храм. Вони не могли бути виконані майстрами без урахування загальної архітектурно- пластичної композиції храму та його декору. Різьблені деталі необхідно бу- ло погоджувати та ув’язувати зі сти- лістично-композиційними елементами собору. Розміри, форма капітелів мали відповідати розмірам цегляних півко- лон, а кутовий камінь – архівольтам порталу. Вочевидь, майстри, які виго- товили ці деталі, мали досвід, відпо- відні навички у витесуванні та оброб- ці кам’яних блоків, різьбленні більш- менш традиційних сюжетів та монту- ванні деталей у композиційну струк- туру собору. Різьблення на капітелях та кутовому камені свідчить, що його виконували професійні майстри. Традиції кам’яного різьблення саме таких конструктивно-декоративних деталей із вапняка на той час, на поч. ХІІ ст., на Русі були відсутні. Очевидно, їх зробили майстри із тих країн, а саме захід- ноєвропейських, де була стала традиція виготовлення подібних ордерних елементів у ро- манському стилі, на яких часто зображали фантастичних звірів та чудовиськ в обрамленні причудливо звитих рослинних орнаментів. Характерною особливістю Борисоглібського собору є поєднання цегляного мурування й декору із каменя, що зустрічається не досить часто. Більш звичним для Європи було ка- м’яне будівництво. Проте, у Північній Італії, у Мілані церква Сант Амброджо – основна пам’ятка північно-італійської романіки ХІ ст., побудована в цегляній техніці із застосу- ванням різьблених кам’яних деталей123. Отже, різьблені деталі Борисоглібського собору є ще одним підтвердженням того, що будівельна артіль, яка споруджувала та оздоблювала Борисоглібський собор, складалася із досвідчених майстрів, які вміли працювати в техніці цегляного, рівношарового муру- вання, викладати хрещаті склепіння та перспективні портали із білокам’яним оздоблен- ням, півколони на фасадах з лекальної цегли та різьбленими капітелями, виготовляти ар- катурні карнизи – усі ці елементи, притаманні романській архітектурі. М. Холостенко про арочний карниз Борисоглібського собору зазначав, що він зробле- ний із лекальної цегли. Кожна арочка складалася із двох цеглин, половинки яких з’єдну- валися зі швом у замку. Розмір арочки по внутрішньому діаметру становив 32 см, висота – 19 см. Арочки спиралися на кронштейни, виготовлені з лекальної цегли спеціальної фор- ми, висотою 6,5 см. У ці арочки вставлялися плафончики у вигляді півкруглих плиток розміром 29 см і висотою 18 см. У пазухи арочок вставлялися також цегляні плитки спеці- альної форми. Аналогічний арочний карниз був і в Успенському соборі Єлецького монас- тиря124. Процес виготовлення аркатурного карниза, який складався із декількох лекальних частин, вимагав навичок. На думку деяких дослідників, аркатурні карнизи, які були од- ним із найпоширеніших прийомів оздоблення пам’ятників романської архітектури, у цей час виготовлялися із цегли тільки в Північній Італії125. Навичок і досвіду вимагало й мурування хрещатих склепінь, які також були характер- ними конструктивними елементами романських храмів Європи і до цього часу були неві- домі в чернігівських пам’ятках. М. Холостенко ретельно їх обстежив у Борисоглібському соборі, що дало йому можливість реконструювати процес мурування хрестових склепінь. Деякі фахівці висловлюють думку, що лише з розповсюдженням у Київській Русі роман- ських хрестових склепінь стало можливим звести всі малі закомари конструктивними й помістити в них віконні отвори. Тому перекриття компартиментів між раменами цент- ральної нави та трансепта хрестовими склепіннями виявилося найраціональнішим конст- руктивним вирішенням для виробленої раніше естетичної моделі закомарного храму126. 123 Иоаннисян О. О происхождении черниговской школы зодчества. С. 239. 124 Архів М. Холостенка. Борисоглібський собор в м. Чернігові. Дослідження 1947 р. Арк. 8–10. 125 Иоаннисян О. О происхождении черниговской школы зодчества. С. 240–241. 126 Міхеєнко К. Етапи еволюції закомарного завершення храмів Київської Русі. Вісник Національного універси- тету «Львівська політехніка». Архітектура. 2015. № 836. С. 42–43. Ил. 18. Кутовий камінь порталу собору св. Петра м. Шлезвіг, Німеччина. – Stange A. Der Schleswiger Dom und seine Wandmalereiеn. Berlin–Dahlem, 1940. Табл. 5. Сіверянський літопис. 2025. № 1 76 На думку М. Холостенка, зведення центральної купольної системи собору також пока- зало велику майстерність і велику будівельну культуру майстрів, які мали неабиякий до- свід спорудження арочних і купольних перекриттів127. Отже, вочевидь, у кінці ХІ – на поч. ХІІ ст. для кам’яного будівництва, зокрема мону- ментальних храмів у Чернігові, Святославичами була запрошена артіль, яка складалася із професійних, досвідчених майстрів, пов’язаних із традиціями романської архітектури. Їм було доручено побудувати, можливо, спочатку, за версією М. Холостенка, Успенський со- бор Єлецького монастиря, а потім – домову церкву та княжу усипальню Давида Святосла- вича – Борисоглібський собор, імовірно, за зразком Успенського собору Києво-Печер- ської лаври. Відомо, що головний кам’яний собор Лаври в 1073 р. почали споруджувати на кошти батька Давида Святославича, – великого київського князя Святослава Ярослави- ча. Однокупольний, шестистовпний, тринавовий Успенський собор Києво-Печерської лаври (32,4х21,6х43 м) став взірцем для побудови аналогічних культових споруд у бага- тьох містах Київської Русі. Проте зодчі, які будували чернігівські храми, узявши за осно- ву його хрестовокупольну візантійську систему, як уже зазначалося вище, спорудили со- бори в іншій, рівношаровій техніці мурування, використавши деякі конструктивні елемен- ти та оздоблення романської архітектури. Саме цей тип хрестовокупольного, закомарного храму з елементами романської архітектури, який склався в Чернігові та представляв со- бою чернігівську архітектурну школу (так її називали), отримав широке розповсюдження в архітектурі Придніпров’я й Волині середини та другої половини ХІІ ст. Синтез візантійської архітектури та романських елементів був характерний у цей час не лише для культових споруд Русі, але й для південних слов’ян на Балканах. Як приклад, можна навести рашську архітектурну школу в Сербії др. пол. ХІІ – ХІІІ ст., для якої влас- тиві поєднання візантійських та романських традицій. Наразі простежується загальна тен- денція впливу та проникнення елементів романської архітектури у візантійську архітекту- ру, на Русі вона приводить до формування усталеного та популярного типу храму, який собою й представляв Борисоглібський собор. Як бачимо, Борисоглібський собор у Чернігові був прикладом новаторського мурова- ного будівництва поч. ХІІ ст. на Русі. Його масивний та міцний силует із вузькими вікна- ми мав вигляд, наближений до романського храму. Лаконізм та простота зовнішніх фаса- дів із розчленованими широкими пілястрами з півколонами, симетрично розташованими вікнами та невеличкими нішами, відповідали чіткому, зальному інтер’єру храму з масив- ними пілонами й поховальними нішами-аркасоліями. Для спорудження власної церкви, вочевидь, на князівському дворі, Давидом Святосла- вичем, як вважав М. Холостенко, було здійснено перепланування території зі знесенням старої забудови, про що свідчили виявлені дослідником рештки так званих двокамерного та однокамерного теремів. До речі, територія князівського двору, який знаходився побли- зу Спаського собору ХІ ст. (у той час кафедрального єпископського храму), могла відме- жвуватися від єпископського парадною брамою з надбудованою церквою з проїздом, фун- даменти стін якої виявлені М. Холостенком у 1951 р.128 Борисоглібський собор, на думку дослідника, входив до складу князівського палацово- го ансамблю, про що свідчили зовнішні двері на хорах, галереї, які оточували храм, а та- кож брама, залишки більш старих споруд129. Тогочасна практика показує, що домовий храм міг бути з’єднаним із житловими та іншими спорудами князівського двору130. Борисоглібський собор як домова князівська церква, хоча й не вражав великими розмі- рами, проте навколо був облаштований галереями та іншими прибудовами, мав пишне оздоблення як ззовні, так і всередині (Іл. 19). Про це свідчить, зокрема, широке застосу- вання дороговартісного, як для традицій регіону, кам’яного оздоблення. Фасади храму прикрашали білокам’яні різьблені капітелі на півколонах, ніші та одвірки порталів – фрес- ковий розпис. Вхід до храму був оформлений у вигляді перспективного порталу з різьбле- ним обрамленням. Тимпани порталів, передовсім центральний, могли бути прикрашени- ми різьбленням або фресковим розписом, мозаїчно-пірофілітова підлога підкреслювала парадність входу. Усередині собор був оздоблений фресковим розписом, а кам’яна піро- філітова підлога з мозаїчною інкрустацією в центрі свідчила про князівський стутус хра- му. Різьбленими пірофілітовими плитами був обрамлений і князівський другий ярус (хо- 127 Архів М. Холостенка. Борисоглібський собор в м. Чернігові. Результати досліджень Борисоглібського собору у Чернігові (1947–48–49 рр.). Арк. 4. 128 Черненко О., Ярошенко О. Пам’ятки монументальної архітектури Північного Лівобережжя ХІ–ХІІІ ст. С. 22– 23. 129 Архів М. Холостенка. Борисоглібський собор в м. Чернігові. Результати досліджень Борисоглібського собору у Чернігові (1947–48–49 рр.). Арк. 14. 130 Раппопорт П. Русское зодчество X–XIII вв. Каталог памятников. Археология СССР. Свод археологических ис- точников. Ленинград: Наука, 1982. Вып. Е1–47. С. 56–58. Siverian chronicle. 2025. № 1 77 ри) та стеля східців на нього, а також між’ярусні карнизи собору. Галереї собору, які ви- користовувалися для поховань, також прикрашав фресковий розпис, підлогу – кольорові керамічні плитки. Отже, у результаті обстеження та дослідження Борисоглібського собору, а також тери- торії навколо нього, здійснені під керівництвом та за участю М. Холостенка, були виявле- ні раніше невідомі його просторово-конструктивні, оздоблювальні елементи та встановле- ні особливості будівельної техніки храму ХІІ ст. Це дозволило отримати нові відомості не лише про його архі- тектурні форми та декор, але й устано- вити, що собор був взірцем новатор- ського стилю, який склався під впли- вом романської архітектури й отримав значне розповсюдження на території Київської Русі. У той же час, вигляд Борисогліб- ського собору, особливо горішній, на- бутий після реконструкційно-рестав- раційних робіт за проєктом М. Хо- лостенка, проведених не лише на ос- нові архітектурно-археологічних до- сліджень, а й за аналогіями, є досить гіпотетичним, а отже, не може вважа- тися таким, що беззаперечно відпові- дає автентичному. References Arkhypova, E. (2012). Romanskaia arkhytekturnaia rezba Borysohlebskoho sobora v Chernyhove. [Ro- manesque architectural carving of the Borisoglib cathedral in Chernihiv]. Chernihiv, Ukraine. Chernenko, O. (2023). Chernihivskyi zvir z Borysohlibskoho soboru [Chernihiv beast from Borysoglib cathedral]. Siverianskyi litopys – Siverian chronicle, 5, P. 7–20. Chernenko, O., Nikitenko, I. (2015) Rezultaty doslidzhennia syrovyny bilokamianykh arkhitekturnykh detalei kintsia XI–XII st. z Chernihova. [Results of the study of the raw materials of white stone architectu- ral details of the end of the 11th–12th c. from Chernihiv]. Chernihivski starozhytnosti – Chernihiv antiqui- ties, 2 (5), P. 73–81. Chernihiv, Ukraine. Chernenko, O., Yaroshenko, O. (2019). Pamiatky monumentalnoi arkhitektury Pivnichnoho Livobe- rezhzhia XI–XIII st. Kataloh [Sights of the monumental architecture of the Northern Left Bank of the 11th– 13th c. Catalog]. Chernihiv. Ukraine. Ihnatenko, I. (2015). Sporudy Chernihivskoho Borysohlibskoho monastyria ta yikh oboronne pryzna- chennia [Buildings of the Chernihiv Borysoglib monastery and their defensive purpose]. Chernihivski sta- rozhytnosti – Chernihiv antiquities, 2 (5), P. 175–196. Chernihiv, Ukraine. Ihnatenko, I. (2020). Periodyzatsiia kamianoho zodchestva Chernihova XII st. za istorychnymy dzhere- lamy ta budivelnymy materialamy [Periodization of the stone architecture of Chernihiv of the 12th c. accor- ding to historical sources and building materials]. Chernihivski starozhytnosti – Chernihiv antiquities, 6 (9), P. 175–193. Chernihiv, Ukraine. Mikheienko, K. (2015). Etapy evoliutsii zakomarnoho zavershennia khramiv Kyivskoi Rusi [Stages of the evolution of the elaborate completion of the temples of Kyivan Rus]. Architecture visnyk natsionalnoho universytetu «Lvivska politekhnika». Arkhitektura – Bulletin of the «Lviv polytechnic» national university. Architecture, 836, P. 36–44. Mikheienko, К. (2017). Domonholski khramy Chernihova [Pre-Mongol temples of Chernihiv]. Ukrain- ska akademiia mystetstva: Doslidnytski ta naukovo-metodychni pratsi – Ukrainian academy of arts: Rese- arch and scientific-methodological works, 26, P. 122–134. Kyiv, Ukraine. Yoannysian, O. (2007). O proyskhozhdenyy, datyrovkakh y khronolohyiakh chernyhovskoho zodchest- va ХII v. [On the origin, dating and chronology of Chernigov architecture of the 12th c.]. Ruthenika, VІ, Р. 134–188. Kyiv, Ukraine. Травкіна Ольга Іванівна – краєзнавиця, кандидат історичних наук (вул. Самостро- ва 22, 46, м. Чернігів, Україна, 14000). Travkina Olha – local historian, the candidate of historical sciences (46 22 Samostrova str., Chernihiv, Ukraine, 14000). E-mail: travkinaoi@ukr.net Ил. 19. Борисоглібський собор з галереями. Реконструкція Миколи Холостенка. – Холостенко Н.В. Исследования Борисоглебского собора в Чернигове. Советская археология. 1967. № 2. Рис. 18. Сіверянський літопис. 2025. № 1 78 BORYSOGLIB CATHEDRAL BASED ON THE RESEARCH AND RESTORATION OF MYKOLA KHOLOSTENKO (and once again about the Chernihiv beast) The purpose of the publication: to analyze the research and restoration of an outstanding architectu- ral monument of the 12th c. of the Borysoglib cathedral in the 40s and 50s of the last century, to show that the reconstruction of the temple in the forms of the 12th c. was so well-argued. Research methods: the use of the historical-chronological method in combination with analytical, comparative and generalizing approaches. The scientific novelty: the publication presents new data on the history of research and resto- ration of the monument, which, as a result of a comprehensive analysis of sources, led to the conclusion that during the study of the church, previously unknown spatial, structural, and decorative elements were discovered and the features of the construction technique of the twelfth-century Borysoglib cathedral were established. At the same time, the appearance of the Borysoglib cathedral, especially the lofty one, acqui- red after the reconstruction and restoration works according to the project of Mykola Kholostenko, carried out not only on the basis of architectural and archaeological research, but also according to analogies and in the spirit of restoration practices that developed back in the Russian empire, is quite hypothetical and cannot be considered as unquestionably authentic. Key words: Borysoglib cathedral in Chernihiv, Mykola Kholostenko, restoration. Дата подання: 16 вересня 2024 р. Дата затвердження до друку: 11 лютого 2025 р. Цитування за ДСТУ 8302:2015 Травкіна, О. Борисоглібський собор за дослідженнями та реставрацією Миколи Холостенка (та ще раз про «чернігівського звіра»). Сіверянський літопис. 2025. № 1 С. 56–78. DOI: 10.58407/lito- pis.250104. Цитування за стандартом APA Travkina, O. (2025). Borysohlibskyi sobor za doslidzhenniamy ta restavratsiieiu Mykoly Kholostenka (ta shche raz pro «chernihivskoho zvira») [Borysoglib cathedral based on the research and restoration of Mykola Kholostenko (and once again about the Chernihiv beast)]. Siverianskyi litopys – Siverian chronicle, 1, Р. 56–78. DOI: 10.58407/litopis.250104.

Борисоглібський собор за дослідженнями та реставрацією Миколи Холостенка (та ще раз про «чернігівського звіра»)

Institution

Ähnliche Einträge