Подорожуючи Поділлям (етнографічні спостереження учасників експедиції у Могилів-Подільський район Вінницької області)

У статті висвітлено власні спостереження учасників експедиції на Поділля та її попередні результати. Оскільки етнографічне вивчення регіону здійснювалося давно і не було цілісним, метою експедиції було обрано заповнення прогалин у дослідженні традиційності, а також її трансформацій у просторі міжетн...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :	Народна творчість та етнологія
Дата:	2013
Автори:	Головко, О., Сауляк, Б.
Формат:	Стаття
Мова:	Українська
Опубліковано:	Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України 2013
Теми:	Етнографічна панорама сучасного українського села (з експедиційних досліджень)
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202855
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Подорожуючи Поділлям (етнографічні спостереження учасників експедиції у Могилів-Подільський район Вінницької області) / О. Головко, Б. Сауляк // Народна творчість та етнологія. — 2013. — № 4. — С. 117-122. — Бібліогр.: 15 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1860265507009069056
author	Головко, О. Сауляк, Б.
author_facet	Головко, О. Сауляк, Б.
citation_txt	Подорожуючи Поділлям (етнографічні спостереження учасників експедиції у Могилів-Подільський район Вінницької області) / О. Головко, Б. Сауляк // Народна творчість та етнологія. — 2013. — № 4. — С. 117-122. — Бібліогр.: 15 назв. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Народна творчість та етнологія
description	У статті висвітлено власні спостереження учасників експедиції на Поділля та її попередні результати. Оскільки етнографічне вивчення регіону здійснювалося давно і не було цілісним, метою експедиції було обрано заповнення прогалин у дослідженні традиційності, а також її трансформацій у просторі міжетнічної взаємодії на пограниччі. Зосереджуючись на методах збору та обробки польового матеріалу, нами було опитано 27 респондентів у 12-ти населених пунктах. Зібрані відомості, що стосуються усної історії, календарної та родинної обрядовості, народної архітектури, промислів та ремесел, можуть бути використані етнологами, істориками, краєзнавцями для подальших досліджень. In the paper, members of the expedition over Podillia present their observations and preliminary results of the journey. Since the ethnographic study of the region was conducted long ago and was not combined, the objective of the expedition was to fill the gaps in the research of traditionality as well as its transformations in the space of inter-ethnic interaction on a borderland. By focusing on the techniques of collection and processing of field data, we have interviewed 27 respondents in 12 settlements. The information dealing with oral history, calendar, and family rituals, folk architecture, handicrafts, and trades could be used by ethnologists, historians, and regional historians for further research.
first_indexed	2025-12-07T19:00:19Z
format	Article
fulltext	117 ПодороЖуючи Поділлям (етнографічні спостереження учасників експедиції у могилів-Подільський район вінницької області) Олександр Головко, Богдан Сауляк УДК 39(477.44) У статті висвітлено власні спостереження учасників експедиції на Поділля та її попередні результати. Оскільки етнографічне вивчення регіону здійснювалося давно і не було цілісним, метою експедиції було обрано заповнення прогалин у дослідженні традиційності, а також її трансформацій у просторі міжетнічної взаємодії на пограниччі. Зосереджуючись на методах збору та обробки польового матеріалу, нами було опитано 27 респондентів у 12ти населених пунктах. Зібрані відомості, що стосуються усної історії, календарної та родинної обрядовості, народної архітектури, промислів та ремесел, можуть бути використані етнологами, істориками, краєзнавцями для подальших досліджень. Ключові слова: Поділля, міжетнічна взаємодія, пограниччя, матеріальнопобутові практики, духовна культура. In the paper, members of the expedition over Podillia present their own observations and preliminary results of the journey. Since the ethnographic study of the region was conducted long ago and was not combined, the objective of the expedition was to fill the gaps in the research of traditionality as well as its transformations in the space of interethnic interaction on a borderland. By focusing on the techniques of collection and processing of field data, we have interviewed 27 respondents in 12 settlements. The information dealing with oral history, calendar and family rituals, folk architecture, handicrafts and trades, could be used by ethnologists, historians, regional historians for further research. Keywords: Podillia, interethnic interaction, borderland, material and domestic practices, spiritual culture. Сучасні суспільнополітичні, економічні та етнокультурні реалії в умовах глобаліза ції трансформують усталені традицією норми життя. Ці обставини скеровують спектр до сліджень соціогуманітарних наукових інсти туцій у бік фіксації та аналізу подібних змін. Зважаючи на це, відділами Інституту мисте цтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України викону ються актуальні планові теми. Відділ «Україн ський етнологічний центр», зокрема, займаєть ся вивченням українського етносу в просторі сучасної міжкультурної взаємодії, зосереджу ючи увагу на етнокультурних взаємовпливах, пограничних територіях, трансформаціях тра диційності тощо. У рамках планової теми під розділу проводяться етнографічні експедиції, про одну з яких хотілося б розповісти трохи детальніше. З 9 по 19 липня 2013 року тривала етно графічна експедиція у регіон Подільського Придністров’я, зокрема в МогилівПоділь ський район Вінницької області. У ході по льової роботи було досліджено 12 населених пунктів, безпосередньо розташованих в укра їнськомолдовській прикордонній смузі (села Бернашівка, Липчани, Козлів, Нагоряни, Ля дова, Яришів, СлободаЯришівська, Серебрія, Немія, Бронниця, Оленівка, Яруга) та опита но 27 респондентів – українців, уродженців та постійних жителів указаних сіл. Доцільність вибору напрямку та складання маршруту експедиції була зумовлена насампе ред тим, що комплексне етнографічне вивчення зазначеної території проводилося ще в другій половині ХІХ ст. О. АфанасьєвимЧужбин ським [1] та ПівденноЗахідним відділом Ро сійського географічного товариства на чолі з П. Чубинським [7]. У 1960х роках науковий колектив нашого Інституту здійснював спро би розглянути специфіку матеріальної культу ри українців та молдован, їхні взаємозв’язки в просторі пограниччя, готуючи «Регіональний історикоетнографічний атлас України, Біло русі і Молдови». Шкода, що заплановане ви дання так і не було опублікованим, окрім лише http://www.etnolog.org.ua 118 119 ISSN 01306936 * Народ На творчість та етНоЛоГія* 4/2013 етнографічна панорама сучасного українського села (з експедиційних досліджень) ті) [14]. Цінними є згадки про те, що в містечку Яришів (нині – село) функціонувало загоро джене єврейське гетто, а також, що українські жителі крадькома надавали продовольчу до помогу ув’язненим. Багато реципієнтів наво дять приклади уникання примусової депорта ції до Німеччини, тим самим підтверджуючи, що «остарбайтерство» було одним із головних проявів діяльності окупаційної адміністрації. Крім матеріалів усної історії, історико етнографічну специфіку краю відображають усталені господарські заняття населення, серед яких головне місце слід відвести зем леробству та городництву. Скотарство було представлене розведенням великої рогатої худоби, кіз та овець. Череди та отари випа сались на пологих схилах придністровських пагорбів. У с. Яруга, наприклад, зафіксовано традицію найму громадських пастухів (пере важно підлітків або літніх людей), плата за послуги яких здійснювалася пропорційно до кількості голів худоби кожного господаря. Розвивалися також присадибні та колгоспні садівництво й виноградарство. Вищевказане містечко Яруга (нині – село) колись славило ся вирощуванням французьких сортів білого винограду, завезених сюди після Вітчизняної війни 1812 року. За свідченнями жителів, французи привезли сюди свій виноград для експериментального висаджування і навчили місцевих мешканців його культивувати. З ча сом, маючи значні запаси мідного купоросу (у народі – «синього каменю») як засобу від шкідників і бажаючи його збути, ті ж експе риментатори завезли сюди виноградну міль. У 1950–1960х роках два ярузькі колгоспи отримували величезні прибутки від посадже них на схилах виноградників, експортуючи вино в Росію. Масове виноградарство по страждало від горбачовської антиалкогольної кампанії і припинилося [15]. Нині лише деякі господарі тримають невеликі виноградники (5–7 соток) для домашніх потреб. Як бачи мо, традиційні господарські заняття населен ня Подільського Придністров’я ідентичні з тими, що були зафіксовані в другій полови ні ХІХ – на початку ХХ ст. О. Афанасьє вимЧужбинським, П. Нестеровським [5] та Л. Бергом [2] у русинів (українців) Бессара бії та в молдован. Не менш вагомими візитівками етнокульту ри регіону є календарна та родинна обрядовості. Зокрема, збираючи дані щодо зимового циклу обрядів, нами зафіксовано кілька фольклорних текстів, якими супроводжувалися колядування, щедрування, «маланкування» у регіоні. Весняно літня обрядовість найяскравіше представлена в пам’яті реципієнтів великодніми та купаль ськими дійствами, структура яких однотипна із загальноподільським варіантом. Записано кілька свідчень про обряд колядування на пер шому снопі після свята Петра і Павла, пісенний супровід якого такий самий, як і взимку. Осінні звичаї найяскравіше представлені святкуван ням Покрови та Андрія (відбувалися вечорниці з кусанням калити, гадання на балабушках). Виходячи із вищесказаного, прослідковуємо подібності з обрядовістю молдован, особливо в різдвяноноворічному святкуванні. Родильнохрестильна обрядовість свід чить про запозичення українським населен ням пограниччя деяких назв некровної спо рідненості від молдован. Зокрема, як вказує жителька с. Немія Валентина Олександрів на Галактіонова, 1951 р. н., весільні батько й мати, які в подальшому ставали головною па рою кумів і хрестили дитину в церкві, і досі називаються «нанашками» [12]. Структура весільного обряду така сама, як і в інших міс цевостях Поділля, деякі відмінності бачимо лише в пісенному супроводі окремих актів ве сілля та інгредієнтах, з яких робили весільне печиво (тут використовували переважно ку курудзяне борошно). Інформативні свідчення були надані з приводу поховальнопоминаль ної обрядовості. Наприклад, у с. Яришів запи сано кілька народних переказів про «ходячих мерців», у с. Немія респондентами вказуються запозичення деяких елементів обряду від насе лення по той бік Дністра (звичай одразу ж піс ля винесення домовини з хати віддаровувати всі речі померлого іншим; звичай простилати короткого проспекту [6]. Краєзнавчі, а також фрагментарні народознавчі відомості збирали ся також у 1970х роках – під час підготовки тому «Вінницька область» із серії «Історія міст і сіл УРСР» [3], однак цілісного викладу питань етнокультури сіл місцевими дописувачами не було здійснено. Вважаємо, що цей регіон неви правдано залишався поза увагою, нівелювався його етнокультурний колорит як порубіжного простору з тісною міжетнічною взаємо дією. Тому метою експедиції було обрано доповнення існуючих прогалин у дослідженні традиційності краю, а також фіксацію сучасних трансформа ційних процесів на пограниччі. Знайомлячись із Подільським Придніст ров’ям, учасники експедиції передусім відміча ють його екологічну своєрідність. Ландшафт но кліматичні умови території (родючі ґрунти у низовинах та пасовиська на пологих схилах пагорбів, можливість риболовства, численні джерела питної води) здавна робили її при вабливою для поселенців. Варто зазначити, що саме тут, як показують дані археології, майже кожен клаптик землі таїть у собі сліди людського перебування. Поблизу більшос ті відвіданих нами сіл вченими було знайде но низку археологічних культур, наприклад, біля с. Бернашівка – ранньотрипільське по селення, пам’ятки черняхівської культури [4]; в околицях сіл Бронниця та Немія – скіфські городища; біля с. Нагоряни – стоянку доби пізнього палеоліту [3, с. 448, 450]. Хоча перші писемні згадки про аналізовані населені пункти датуються XIV–XVI ст. [4], можна стверджувати, що заселення та гос подарське освоєння регіону відбувалося ще з кінця кам’яного віку, як безперервний процес. Природа вплинула на вибір занять населення, типи і характер забудови поселень, матеріали та технологію будівництва, харчовий раціон, обрядову сторону культури (вірування та світо гляд мешканців). Навіть зараз, попри пробле ми техногенного забруднення планети, екологія Придністров’я та його віддаленість від вели ких промислових центрів сприяють довголіттю жителів, про що власним прикладом свідчать кілька опитаних нами 90літніх респонден тів. Щоправда, наслідки індустріалізації у Придністров’ї також відчуваються, зокрема, у зв’язку з будівництвом Дністровської ГЕС та укріпленням берегів на випадок повені. Це, як справедливо нарікають місцеві жителі, спричи нило знищення зелених лугів і «заточення річки у камінь» [11]. Окрім зміни природних умов, у ході істо ричного розвитку значно модифікувався со ціокультурний образ розглядуваних населених пунктів. Наприклад, відомі в ХІХ ст. поділь ські єврейські містечка Яришів та Яруга за раз перетворилися у середньостатистичні села (1–2 тис. жителів), де єврейський компонент в етнічному їх складі майже повністю відсутній. Варто наголосити, що описана О. Афанасьє вимЧужбинським у праці «Очерки Днестра» інфраструктура МогилівПодільського повіту (дороги, річковий транспорт, ярмарки, реміс ничі крамниці тощо) у сучасних селах одно йменного району майже не спостерігається. Зараз села потерпають від міграції молоді до міст, закриття сільськогосподарських підпри ємств, процесів старіння нації, віддаленості і поганого автомобільного сполучення із рай центром. Однак, незважаючи на ці негативні обставини, такі населені пункти більше збе рігають, порівняно з перспективнішими посе леннями, основні елементи етнічної традиції, що є вартим уваги етнологів. Факт трансформації умов життя конста тується місцевим населенням крізь призму усноісторичної інформації, яка є важливою, незважаючи на її суб’єктивізм. У процесі опи тування нами було записано чимало відомос тей щодо повсякденності окупаційного пері оду. Так, респонденти насамперед вказують на відмінності румунського та німецького вій ськового управління прикордонною територі єю. Наприклад, зі слів Анатолія Степановича Поліщука, 1931 р. н., у с. Козлів німецькі влас ті були поміркованішими, ніж неорганізована румунська армія (німці відбирали худобу, але ліберальніше ставилися до селянської щоден ності, до вечорниць та весільної обрядовос http://www.etnolog.org.ua 120 121 ISSN 01306936 * Народ На творчість та етНоЛоГія* 4/2013 етнографічна панорама сучасного українського села (з експедиційних досліджень) Процес виготовлення бондарних виробів розпочинався із заготовки дерева для клепки, яка зазвичай відбувалася восени або взимку. Виготовляючи заготовки для клепки, майстер різав дерево на ковбочки потрібної довжини і колов їх. Обробляли заготовки на кобилниці прямим стругом (висняком). Готові клепки укла далися у заздалегідь підготовлений обруч необ хідного розміру, що міг бути як дерев’яним, так і залізним, залежно від можливостей майстра. Серед інструментарію, необхідного бондареві в роботі, були як традиційні столярні інструменти (рубанок, фуганок, струг, пилки, циркуль), так і суто бондарні – уторнік та натягач [9]. У всіх досліджуваних селах зафіксовано наявність, у минулому, колгоспних «плотень» (штельмашень), у яких виготовляли традиційні засоби пересування (вози та сани) для потреб колгоспу. Майстрів, які там працювали, у ре гіоні називали штельмахами або стельмахами. Традиційно увесь процес виготовлення воза від колеса і до ящика здійснювався одним майстром, рідше колективно. Найскладнішою за виготовленням деталлю воза було колесо. Воно складалося з колодки, яку виточували з ясена на токарному верстаті, ясенових або акацієвих шпиць та обода. Обід гнули в спеці альних парнях з колотого ясену. Рідше замість суцільного обода використовували «чола ни» – напівкруглі дерев’яні обідки. Конструк тивно віз складався з ящика і ходової частини. Структурними елементами ящика були два ясенові полудрабки з 8–10 щаблів. Полудраб ки з’єднувалися у передній і задній частинах воза із верхньою і нижньою крижівницями, а сам ящик воза зашальовувався дошками [10]. Зимовим видом транспорту жителів По дільського Придністров’я були сани, які мали досить просту конструкцію: два полози (сан ки), чотири копили, два оплени, що поверх оббивалися кругляком, дошками або ліскою. Для виготовлення полозів майстри підбирали в лісі ясен, дуб або акацію із природно зігну тим стовбуром, а потім розколювали дереви ну на дві половини. Інколи полози обковували металом, однак, як вказують респонденти, від цього швидше втомлювалися коні. Продукція місцевих ковалів задовольняла потреби населення у знаряддях праці (косах, сапах, серпах тощо); майстри підковували ко ней, а також виготовляли деталі возів, ободи для бочок та ін. Шевці працювали переважно із приносним матеріалом (хоча в деяких на селених пунктах були люди, що виправляли шкіри), мали весь комплект інструментів, по трібних для пошиття чобіт. Однак сучасні соціокультурні реалії вно сять вагомі корективи в розвиток промислів і ремесел. У зв’язку з ростом промислового ви робництва, економічною нерентабельністю та відсутністю бажання у молоді переймати до свід, деревообробництво, ткацтво, шевство та ковальство в регіоні занепадає, а тому зростає актуальність фіксації та збереження подібних технологій. Таким чином, виходячи з власних спосте режень та попередніх результатів експедиції, можна стверджувати, що пограничний регіон Поділь ського Придністров’я має своєрідний етно культурний колорит. У дечому відмінні від загальноподільського стандарту матері альнопобутові та духовні практики місцевого населення пояснюються специфічними ланд шафтнокліматичними, історичними та соці альними умовами, а також безпосереднім кон тактом з іноетнічним середовищем. Фіксована дослідниками ХІХ – початку ХХ ст. тради ційність краю, що вказувала на українсько молдовські взаємовпливи в культурі, зараз простежується слабо. Однак, незважаючи на різні трансформації впродовж радянсько го часу, найважливіші господарські, харчові, календарні та сімейнопобутові звичаєво традиційні практики зберігаються і досі. на кладовищі перед ямою килим і переносити через нього труну) [13]. У ході польової роботи нами зафіксовано перелік та матеріали виготовлення повсяк денного та обрядового (насамперед весільно го) одягу. Комплекс повсякденного вбрання, за згадками респондентів, складали сорочка, спідниця, постоли для жінок; сорочка, полот няні штани – для чоловіків. Верхній одяг – чугаїни та кожухи. Весільний одяг відрізнявся від буденного меншою щільністю тканини та її кращим оздобленням. У жіночих весільних сорочках вишивалися полики й погрудки, у чоловічих – погрудки й комірець. Вишивка – дрібна, містить переважно геометричний орна мент, або стилізований рослинний. Святковим взуттям були чоботи, які або купували, або шили на замовлення місцеві майстри (замов ники приносили власну сировину). Серед чо ловічих головних уборів старожилами найчас тіше згадуються смушкові шапки. Асортимент повсякденної їжі населення не був досить великим, переважали страви з кукурудзяного борошна (мамалига, малай), борщ, продукція вівчарства (наприклад брин за) та виноградарства (різні сорти вин). Таким чином, спостерігаємо, що щоденне харчуван ня придністровських подолян подібне до мол довської національної кухні. Зі слів житель ки с. Яришів Ольги Гаврилівни Волошиної, 1924 р. н., обрядовою їжею під час різдвяних свят була кутя, у весільних обрядах – коровай, у поховальній обрядовості – коливо і борщ [8]. Деякі локальні відмінності варто відміти ти в житловому комплексі населення. У від віданих нами селах переважає хаотична за будова поселень, що пояснюється, на нашу думку, горбистим характером місцевості. Гос подарські приміщення, а також торцеві сто рони житлових будівель найчастіше виходять безпосередньо на вулицю. Місцевими мате ріалами для будівництва були і залишаються камінь (вапняк і пісковик, якими багаті схили навколишніх пагорбів), глина (видобувалася у невеликих копанках) та дерево (переважно місцева акація або привозна деревина). Біль шість хат збудовано з опоки (помісцевому – «ґрейди») на фундаменті, хоча трапляються і глиняні будівлі «на стовпах». Стеля – глиняна (для вимісу глини скликали толоку («клаку»), наймали майстрів, або ж місили глину кінь ми). Як вказують реципієнти, раніше будинки перекривали соломою (таких покрівель нами не зафіксовано), черепицею (у с. Яришів, на приклад, при колгоспі існував цех з її вироб ництва), а в післявоєнний час – шифером та крицею. Вікна й двері виготовляли місцеві столяри. Інтер’єр будівель не відрізнявся від інших місцевостей: хата на одну або дві по ловини, посередині сіни, у житловій частині були піч і груба, стіл, лави, скриня, мисник, дощатий поміст – лежанка. У сінях був вихід на горище (помісцевому – «на під»), до якого прикладали дерев’яну драбину. Ремесла та промисли краю найбільше ре презентовані ткацтвом, деревообробництвом (столярство, стельмаство, бондарство), ко вальством, шевством. Так, технологія виго товлення конопляного полотна аналогічна тій, що побутувала на території України та Молдо ви. З коноплів ткали «гребінний» одяг, налав ники, ряднини («веретки»), рушники; із вов ни – килими (робили або власноручно, або ж завозили матеріали в Молдову, де їх виготов ляли майстри). У с. Бернашівка, наприклад, і досі зберігаються кілька ткацьких верстатів із комплектуючим начинням та іншими пристро ями (мотовилом, вияшками тощо), за допомо гою яких отримували полотно. Доцільно дещо детальніше розглянути деревообробні промисли регіону. Одним із найголовніших з них було бондарство. Асор тимент бондарних виробів використовувався у широкому вжитку до середини ХХ ст. – часу, коли традиційні вироби були витіснені промисловими зразками. Із клепок різних розмірів бондарі виготовляли діжки, бочки, зільниці, бодні, пікні діжі, ночви, маслобійки тощо. Як матеріал майстри найчастіше ви користовували деревину дуба, осики, липи, а для виробів, призначених для зберігання си пучих продуктів – сосну. http://www.etnolog.org.ua 122 ISSN 01306936 * Народ На творчість та етНоЛоГія* 4/2013 1. Афанасьев-Чужбинский А. С. Поездка в Южную Россию. – Т. 2. Очерки Днестра. – С.Пб., 1863. – 438 с. 2. Берг Л. С. Бессарабия: Страна. Люди. Хозяй- ство. – Кишинев, 1993. – 196 с. 3. Історія міст і сіл Української РСР : в 26 т. Вінницька область / гол. ред. П. Т. Тронько ; АН УРСР, Інститут історії. – К., 1972. – 777 с. 4. Могилів-Подільська районна рада: Офіцій- ний сайт [Електронний ресурс]. – Режим досту- пу : http://mogpod-rayrada.org.ua. 5. Нестеровский П. А. Бессарабские русины. Историко-этнографический очерк. – Варшава, 1905. – 174 с. 6. Региональный историко-этнографический атлас Украины, Белоруссии и Молдавии : Про- спект. – К., 1969. – 40 с. 7. Чубинский П. П. Труды этнографическо- статистической экспедиции в Западно-Русский край. – С.Пб., 1872. – Т. 7. – Ч. ІІІ. 8. Записав О. Головко 10 липня 2013 р. в с. Яри- шів Могилів-Подільського р-ну Вінницької обл. від Ольги Гаврилівни Волошиної, 1924 р. н. 9. Записав Б. Сауляк 11 липня 2013 р. в с. Се- ребрія Могилів-Подільського р-ну Вінниць- кої обл. від Михайла Іларіоновича Тягульського, 1933 р. н. 10. Записав Б. Сауляк 11 липня 2013 р. в с. Сереб рія Могилів-Подільського р-ну Вінниць- кої обл. від Едуарда Івановича Залізного, 1949 р. н. 11. Записав О. Головко 12 липня 2013 р. в с. Бернашівка Могилів-Подільського р-ну Він- ницької обл. від Докії Аксентіївни Стецюк, 1924 р. н. 12. Записав О. Головко 15 липня 2013 р. в с. Не- мія Могилів-Подільського р-ну Вінницької обл. від Валентини Олександрівни Галактіонової, 1951 р. н. 13. Записав О. Головко 15 липня 2013 р. в с. Не- мія Могилів-Подільського р-ну Вінницької обл. від Галини Іванівни Почапинської, 1937 р. н. 14. Записав О. Головко 18 липня 2013 р. в с. Коз- лів Могилів-Подільського р-ну Вінницької обл. від Анатолія Степановича Поліщука, 1931 р. н. 15. Записав О. Головко 19 липня 2013 р. в с. Яру- га Могилів-Подільського р-ну Вінницької обл. від Михайла Дмитровича Калініченка, 1934 р. н.
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-202855
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	0130-6936
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-07T19:00:19Z
publishDate	2013
publisher	Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
record_format	dspace
spelling	Головко, О. Сауляк, Б. 2025-04-16T08:20:45Z 2013 Подорожуючи Поділлям (етнографічні спостереження учасників експедиції у Могилів-Подільський район Вінницької області) / О. Головко, Б. Сауляк // Народна творчість та етнологія. — 2013. — № 4. — С. 117-122. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. 0130-6936 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202855 39(477.44) У статті висвітлено власні спостереження учасників експедиції на Поділля та її попередні результати. Оскільки етнографічне вивчення регіону здійснювалося давно і не було цілісним, метою експедиції було обрано заповнення прогалин у дослідженні традиційності, а також її трансформацій у просторі міжетнічної взаємодії на пограниччі. Зосереджуючись на методах збору та обробки польового матеріалу, нами було опитано 27 респондентів у 12-ти населених пунктах. Зібрані відомості, що стосуються усної історії, календарної та родинної обрядовості, народної архітектури, промислів та ремесел, можуть бути використані етнологами, істориками, краєзнавцями для подальших досліджень. In the paper, members of the expedition over Podillia present their observations and preliminary results of the journey. Since the ethnographic study of the region was conducted long ago and was not combined, the objective of the expedition was to fill the gaps in the research of traditionality as well as its transformations in the space of inter-ethnic interaction on a borderland. By focusing on the techniques of collection and processing of field data, we have interviewed 27 respondents in 12 settlements. The information dealing with oral history, calendar, and family rituals, folk architecture, handicrafts, and trades could be used by ethnologists, historians, and regional historians for further research. uk Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України Народна творчість та етнологія Етнографічна панорама сучасного українського села (з експедиційних досліджень) Подорожуючи Поділлям (етнографічні спостереження учасників експедиції у Могилів-Подільський район Вінницької області) Travelling over Podillia (Ethnographic Observations Made by Members of the Expedition to Mohyliv-Podilskyi District of Vinnytsia Region) Article published earlier
spellingShingle	Подорожуючи Поділлям (етнографічні спостереження учасників експедиції у Могилів-Подільський район Вінницької області) Головко, О. Сауляк, Б. Етнографічна панорама сучасного українського села (з експедиційних досліджень)
title	Подорожуючи Поділлям (етнографічні спостереження учасників експедиції у Могилів-Подільський район Вінницької області)
title_alt	Travelling over Podillia (Ethnographic Observations Made by Members of the Expedition to Mohyliv-Podilskyi District of Vinnytsia Region)
title_full	Подорожуючи Поділлям (етнографічні спостереження учасників експедиції у Могилів-Подільський район Вінницької області)
title_fullStr	Подорожуючи Поділлям (етнографічні спостереження учасників експедиції у Могилів-Подільський район Вінницької області)
title_full_unstemmed	Подорожуючи Поділлям (етнографічні спостереження учасників експедиції у Могилів-Подільський район Вінницької області)
title_short	Подорожуючи Поділлям (етнографічні спостереження учасників експедиції у Могилів-Подільський район Вінницької області)
title_sort	подорожуючи поділлям (етнографічні спостереження учасників експедиції у могилів-подільський район вінницької області)
topic	Етнографічна панорама сучасного українського села (з експедиційних досліджень)
topic_facet	Етнографічна панорама сучасного українського села (з експедиційних досліджень)
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202855
work_keys_str_mv	AT golovkoo podorožuûčipodíllâmetnografíčnísposterežennâučasnikívekspedicííumogilívpodílʹsʹkiiraionvínnicʹkoíoblastí AT saulâkb podorožuûčipodíllâmetnografíčnísposterežennâučasnikívekspedicííumogilívpodílʹsʹkiiraionvínnicʹkoíoblastí AT golovkoo travellingoverpodilliaethnographicobservationsmadebymembersoftheexpeditiontomohylivpodilskyidistrictofvinnytsiaregion AT saulâkb travellingoverpodilliaethnographicobservationsmadebymembersoftheexpeditiontomohylivpodilskyidistrictofvinnytsiaregion

Подорожуючи Поділлям (етнографічні спостереження учасників експедиції у Могилів-Подільський район Вінницької області)

Репозитарії

Схожі ресурси