Глухівський округ у системі адміністративної реформи 20-х років ХХ ст.
У статті проаналізоване становлення сучасного адміністративно-територіального устрою України через призму реформаційних перетворень у системі адміністрування у 20-х роках ХХ ст. та адміністративне, територіальне, соціальне, національне, демографічне місце Глухівського округу у цій системі реформуван...
Saved in:
| Published in: | Сіверщина в історії України |
|---|---|
| Date: | 2022 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
2022
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202865 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Глухівський округ у системі адміністративної реформи 20-х років ХХ ст. / І.В. Мошик // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2022. — Вип. 15. — С. 118-123. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860124720216670208 |
|---|---|
| author | Мошик, І.В. |
| author_facet | Мошик, І.В. |
| citation_txt | Глухівський округ у системі адміністративної реформи 20-х років ХХ ст. / І.В. Мошик // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2022. — Вип. 15. — С. 118-123. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Сіверщина в історії України |
| description | У статті проаналізоване становлення сучасного адміністративно-територіального устрою України через призму реформаційних перетворень у системі адміністрування у 20-х роках ХХ ст. та адміністративне, територіальне, соціальне, національне, демографічне місце Глухівського округу у цій системі реформування. Досліджуючи становлення сучасного адміністративно-територіального устрою України, варто звернути увагу на його нинішні проблеми через спектр історії формування сучасних адміністративно-територіальних утворень, що сприятиме уникненню прийняття необдуманих рішень у майбутньому.
Переведення у практичну площину завдань адміністративно-територіальної реформи в Україні диктує необхідність уважного вивчення минулого досвіду таких перетворень. У 20-х роках ХХ ст. в УСРР була проведена низка адміністративно-територіальних реформ, покликаних економічними проблемами та скороченням витрат на державний апарат. Однак, вже на початку 30-х років, з утвердженням сталінської тоталітарної влади, в Україні відбувається уніфікація всіх галузей суспільно-політичного життя, що позначилося черговим адміністративно-територіальним реформуванням. У жовтні 1932 р. відновлюється Чернігівська область, до складу якої і увійшла територія колишнього Глухівського округу. Підсумком цієї реформаторської лихоманки стало фактично повернення системи адміністративно-територіального устрою УРСР до системи, яка діяла до революції.
The article analyzes the formation of the modern administrative-territorial system of Ukraine through the prism of reformation changes in the administration system in the 20s of the 20th century. and the administrative, territorial, social, national, demographic place of the Hlukhiv district in this system of reform. Studying the formation of the modern administrative-territorial system of Ukraine, it is worth paying attention to its current problems through the spectrum of the history of the formation of modern administrative-territorial entities, which will help to avoid making rash decisions in the future.Transferring the tasks of administrative and territorial reform in Ukraine into a practical plane dictates the need to carefully study the past experience of such transformations. In the 1920s, a number of administrative and territorial reforms were carried out in the USSR, caused by economic problems and the reduction of expenses for the state apparatus. However, already in the early 1930s, with the establishment of Stalin’s totalitarian power, the unification of all spheres of social and political life took place in Ukraine, which resulted in another administrative and territorial reform. In October 1932, the Chernihiv region was restored, which included the territory of the former Hlukhiv district. The result of this reform fever was actually the return of the system of administrative territorial organization of the Ukrainian SSR to the system that operated before the revolution.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:41:32Z |
| format | Article |
| fulltext |
Сіверщина в історії України, випуск 15, 2022
118
УДК 94.(477):35.071.5
І.В. Мошик
ГЛУХІВСЬКИЙ ОКРУГ
У СИСТЕМІ АДМІНІСТРАТИВНОЇ
РЕФОРМИ 20-х РОКІВ ХХ ст.
У с т а т т і п р о а н а л і з о в а н е с т а н о в л е н н я с у ч а с н о г о
адміністративно-територіального устрою України через призму
реформаційних перетворень у системі адміністрування у 20-х
роках ХХ ст. та адміністративне, територіальне, соціальне,
національне, демографічне місце Глухівського округу у цій
системі реформування. Досліджуючи становлення сучасного
адміністративно-територіального устрою України, варто звернути
увагу на його нинішні проблеми через спектр історії формування
сучасних адміністративно-територіальних утворень, що сприятиме
уникненню прийняття необдуманих рішень у майбутньому.
Переведення у практичну площину завдань адміністративно-те-
риторіальної реформи в Україні диктує необхідність уважного ви-
вчення минулого досвіду таких перетворень. У 20-х роках ХХ ст. в
УСРР була проведена низка адміністративно-територіальних ре-
форм, покликаних економічними проблемами та скороченням ви-
трат на державний апарат. Однак, вже на початку 30-х років, з
утвердженням сталінської тоталітарної влади, в Україні відбу-
вається уніфікація всіх галузей суспільно-політичного життя, що
позначилося черговим адміністративно-територіальним рефор-
муванням. У жовтні 1932 р. відновлюється Чернігівська область,
до складу якої і увійшла територія колишнього Глухівського окру-
гу. Підсумком цієї реформаторської лихоманки стало фактично
повернення системи адміністративно-територіального устрою
УРСР до системи, яка діяла до революції.
Ключові слова: адміністративна реформа, територіальне об-
лаштування, Глухівський округ, демографічний, соціальний, наці-
ональний стан.
Кожна держава, готуючи реформи адміністратив-
но-територіального устрою, ставить за мету здійснюва-
ти державне управління територіями більш ефективно
та менш затратно. Водночас адміністративно-територі-
альні одиниці мають концентрувати на своїх територіях
певні ресурси для життєдіяльності визначеного регіону,
а також забезпечувати населенню отримання публіч-
них послуг, що надаються органами влади відповідної
адміністративно-територіальної одиниці.
Аналізуючи становлення сучасного адміністратив-
но-територіального устрою України, варто звернути
увагу на його нинішні проблеми через призму істо-
рії формування сучасних адміністративно-територі-
альних утворень, що сприятиме уникненню прийнят-
тя необдуманих рішень у майбутньому. Переведення у
практичну площину завдань адміністративно-терито-
ріальної реформи в Україні диктує необхідність уваж-
ного вивчення минулого досвіду таких перетворень.
Проблемами адміністративно-територіальних пере-
творень визначеного періоду займалися такі дослідни-
ки, як А. Ткачук [1], Я. Верменич [2; 3], О. Сагач [4; 5; 6].
Питання впливу зазначених перетворень на соціаль-
но-економічне становище Донбасу та діяльність міс-
цевих органів влади вивчав А. Михненко [7]. Однак, ад-
міністративно-територіальні перетворення на півночі
сучасної Сумщини залишилися поза межами наукових
інтересів дослідників.
У 20-х роках ХХ ст. в УСРР була проведена низка ад-
міністративно-територіальних реформ, покликаних
економічними проблемами та скороченням витрат на
державний апарат. Перший етап реформи був здійсне-
ний у 1923 р. Постановою від 7 березня 1923 р. «Про
адміністративно-територіальний поділ України» по-
віти і волості були ліквідовані, натомість 12.04.1923 р.
створені округи і райони [2, с. 51]. В листопаді того ж
таки року у Постанові 4-ї сесії ВУЦВК VІІ скликання
«Про підсумки та чергові завдання районування Укра-
їни» реформи визнавались як такі, що цілком відпо-
відають поставленій меті – спрощення й скорочення
радянського апарату та його зміцнення і наближення
до населення [4, с. 207].
У 1925 р. в Україні, крім іншого, відбулась ліквідація
губерній. Без серйозних наукових обґрунтувань було
зроблено висновок щодо перетворення губернського
апарату у джерело непродуктивних витрат. Керівниц-
тво республіки вважало, що губернія являє собою тільки
передавальну (від республіканського центру до округу)
інстанцію, отже, завдання кооперування села успішно
здійснюватимуться за умови уважнішого ставлення
центру до місць. Пленум ЦК КП(б)У, що відбувався 6–8
жовтня 1924 р., ухвалив рішення щодо переходу УСРР на
триступеневу систему врядування. В результаті округи
отримали права губернських виконкомів в бюджетному,
адміністративному і господарському відношенні. Сенс
ліквідації губерній у політичному плані пояснювався
необхідністю вироблення загальної лінії щодо поси-
лення активної роботи компартії і радянського апарату
на селі. Підготовчі роботи до переходу на триступеневу
систему врядування, що їх проводила Центральна ко-
місія, були закінчені до 1 квітня 1925 р. Реформу санк-
ціонували як губернські з’їзди Рад, так і ІХ Всеукраїн-
ський з’їзд [6, с. 40]. У серпні 1925 р. відбувається цей
етап адміністративно-територіального реформуван-
ня. Були ліквідовані губернії і система адміністратив-
но-територіального устрою знову стала трирівневою:
округ – район – рада (міська, селищна, сільська). Тери-
торію України було поділено на 41 округ, до яких на-
лежав і Новгород-Сіверський. Однак, 19 серпня того ж
таки року відповідно до Постанови ВУЦВК і РНК УСРР
«Про перенесення округового центру Новгород-Сівер-
ського округу з міста Новгород-Сіверська в місто Глу-
хів, з перейменуванням Новгород-Сіверського округу
в Глухівський та зміни адміністративно-територіаль-
ного поділу Новгород-Сіверського та Конотопського
округів» був створений Глухівський округ. Його тери-
торіальні межі майже співпадали з межами колишньо-
го Новгород-Сіверського округу, окрім Охроміївського
та Холменського районів, які відійшли до Конотопсько-
го округу [8, с. 107–112]. Та ще 17 березня 1925 р. ЦАТК
ухвалила постанову про розформування Клишківсько-
го району Новгород-Сіверського округу, враховуючи
його невелику економічну потужність. Одночасно був
відхилений проєкт розформування Хильчицького ра-
йону того ж округу [9, с. 65–67].
ISSN 2218-4805
119
Отже, до складу Глухівського округу увійшло 11 ра-
йонів: Глухівський, Есманський, Костобобрівський,
Мамекинський, Новгород-Сіверський, Понорницький,
С.-Будський, Тулиголівський, Хильчицький, Шосткин-
ський та Ямпільський.
У листопаді 1925 р. РНК України дала завдання Цен-
тральному статистичному бюро скласти статистич-
ні описи округів у відповідності до останньої адміні-
стративної реформи, яка на 1 жовтня 1925 р. вважалася
формально завершеною. Однак, на місцях фактично ще
Карта Глухівського округу (1925−1930 рр.)
відбувалися процеси зміни меж територій районів. З ог-
ляду на вищезазначене, статистичні описи новоство-
рених округів з’явилися тільки у 1926 р. Саме ці описи
стали історичним джерелом для вивчення та аналізу
територіальних, демографічних економічних, соціаль-
них та культурних потужностей визначених територій.
Опис Глухівського округу датується травнем 1926 р. і дає
повноцінне уявлення про його територіальні межі, ста-
тевий, віковий та національний склад населення, його
адміністративну та соціальну приналежність.
Сіверщина в історії України, випуск 15, 2022
120
Територія та населення
Адміністративний поділ та селища [10, с. 1]
Райони
Число Розподіл селищ сільського типу за кількістю дворів
П
ер
ес
іч
на
кі
ль
кі
ст
ь
го
сп
о-
д
ар
ст
в
на
1
с
ел
ищ
е
Загальна кількість
Сі
ль
ра
д
Се
ли
щ
1
д
ві
р
2
-2
5
2
6
-5
0
5
1
-1
0
0
1
0
1
-3
0
0
Б
іл
ьш
3
0
0
Го
сп
од
ар
ст
в
у
се
ла
х
В
ол
од
ін
ь
у
м
іс
та
х
а 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
Разом по округу 179 795 116 349 79 63 102 82 92 72764 7432
У тому числі:
м. Глухів
Райони
-
179
1
794
-
116
-
349
-
79
-
63
-
109
-
82
-
92
-
72764
2969
4463
1. Глухівський 19 98 28 40 1 9 13 7 64 6227 -
2. Есманський 14 64 9 22 10 10 7 6 90 5784 -
3.Костобобрівський 9 75 7 45 9 4 6 4 67 5029 -
4. Мамекинський 17 58 5 23 10 5 9 6 97 5606 -
5. Новгород-Сіверський 18 89 15 44 4 5 15 5 73 6431 2084
6. Понорницький 14 70 27 16 8 4 7 8 89 6203 -
7. Середино-Будський 18 77 1 42 8 7 10 8 77 5843 1097
8. Тулиголівський 12 39 1 21 4 1 3 9 145 5640 -
9. Хильчицький 19 44 5 11 4 4 12 8 155 6827 -
10. Шосткинський 19 88 11 39 11 6 8 12 120 10454 1282
11. Ямпільський 20 92 7 46 10 8 12 9 94 8627 -
Загальна кількість населення та його національний склад [10, с. 1]
Райони
П
ло
щ
а
(к
ва
д
.к
іл
ом
ет
р)
Кількість населення (на 1-І 1926 р.) Припадає
мешканців
Націон. склад
сільського
населення
В селах В містах По окрузі
Н
а
1
к
в.
км
(г
ущ
ин
.
на
се
ле
нн
я)
Н
а
1
в
ол
од
ін
ня
в
м
іс
та
х
Н
ай
чи
сл
ен
.
Н
ац
іо
на
ль
н
Д
ру
га
з
а
на
й-
чи
сл
ен
іш
ою
Ра
зо
м
В
т
.ч
. ж
ін
ок
Ра
зо
м
В
т
.ч
. ж
ін
ок
Ра
зо
м
В
т
.ч
. ж
ін
ок
а 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
Разом по округу 8227,2 398197 203638 50854 26450 449051 230088 54,6 6,9 - -
м. Глухів 18,5 - - 18386 9563 18386 9563 994,4 6,2 - -
Райони 8208,7 398197 203638 32468 16887 430665 220525 52,5 7,3 - -
Глухівський 697,9 35744 18279 - - 35744 18279 51,2 - укр рос
Есманський 542,3 31791 16258 - - 31791 16258 58,6 - рос укр
Костобобрівський 766,4 27038 13827 - - 27038 13827 35,3 - рос укр
Мамекинський 812,1 30100 15398 - - 30100 15398 37,1 - рос укр
Новгород-
Сіверський 656,2 35361 18084 14535 7560 49896 25644 76,0 7,0 укр рос
Понорницький 730,7 33857 17314 - - 33857 17314 46,3 - укр рос
Середино-
Будський 675,5 31990 16360 8704 4527 40694 20887 60,2 7,9 рос укр
Тулиголівський 612,0 31635 16178 - - 31635 16178 51,7 - укр рос
Хильчицький 566,0 37504 19180 - - 37504 19180 66,3 - рос укр
Шосткинський 1328,3 54929 28091 9229 4800 64158 32891 48,3 7,2 укр рос
Ямпільський 821,3 48248 24674 - - 48248 24674 58,7 - укр рос
ISSN 2218-4805
121
Віковий склад сільського населення (у %%) [10, с. 2]
Вік Чол. Жін. Вік Чол. Жін. Вік Чол. Жін. Вік Чол. Жін.
0 3,21 2,86 25 1,66 1,68 50 0,72 0,70 75 0,13 0,11
1 2,84 2,71 26 1,52 1,69 51 0,54 0,55 76 0,11 0,11
2 2,99 2,75 27 1,66 1,97 52 0,86 0,99 77 0,23 0,17
3 2,65 2,53 28 1,54 1,63 53 0,40 0,48 78 0,09 0,07
4 2,69 2,45 29 1,61 1,46 54 0,44 0,34 79 0,06 0,04
5 2,61 2,40 30 1,51 1,63 55 0,44 0,46 80 0,11 0,08
6 2,40 2,30 31 1,08 1,09 56 0,41 0,48 81 0,06 0,06
7 1,97 1,91 32 1,41 1,61 57 0,65 0,97 82 0,14 0,11
8 2,07 2,06 33 0,91 0,95 58 0,48 0,74 83 0,05 0,04
9 2,40 2,40 34 1,18 0,95 59 0,37 0,50 84 0,04 0,02
10 3,06 2,97 35 1,12 1,02 60 0,56 0,65 85 0,04 0,02
11 2,56 2,54 36 1,03 0,99 61 0,41 0,49 86 0,04 0,02
12 3,31 2,80 37 1,18 1,41 62 0,97 1,09 87 0,05 0,03
13 2,57 2,33 38 1,09 1,08 63 0,48 0,50 88 0,01 0,01
14 3,10 2,80 39 1,01 0,92 64 0,45 0,36 89 0,01 0,01
15 2,40 2,44 40 1,16 1,05 65 0,42 0,41 90 0,03 0,02
16 2,32 2,53 41 0,78 0,84 66 0,33 0,32 91 0,02 0,00
17 2,27 2,39 42 1,07 1,29 67 0,56 0,67 92 0,03 0,03
18 2,06 2,43 43 0,73 0,74 68 0,26 0,29 93 0,01 0,01
19 1,90 1,93 44 0,85 0,66 69 0,24 0,18 94 0,00 0,00
20 2,00 2,00 45 0,78 0,68 70 0,23 0,26 95 0,00 0,01
21 1,79 1,72 46 0,71 0,66 71 0,21 0,22 96 0,00 0,01
22 1,70 1,90 47 0,85 1,05 72 0,41 0,47 97 0,01 0,00
23 1,46 1,61 48 0,60 0,63 73 0,10 0,16 98 0,01 0,00
24 1,72 1,70 49 0,58 0,52 74 0,10 0,07 99 0,01 0,01
Міське населення [10, с. 2]
Міста та селища
міського типу
Загальна кількість населення Національний склад населення (у % %)
На 1-І 1926 р.
Н
а
1
5
-І
ІІ
1
9
2
3
р
.
Ра
зо
м
Ук
ра
їн
ці
Ро
сі
ян
и
Б
іл
ор
ус
и
Є
вр
еї
П
ол
як
и
Н
ім
ці
Гр
ек
и
В
ір
м
ен
и
Ін
ш
і
Чол. Жін. Разом
а 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13
Разом 24404 26450 50854 40457 45,21 35,47 0,13 17,34 0,29 0,06 0,01 - 1,49
Глухів 8823 9563 18386 13692 64,02 15,56 0,32 17,25 0,24 0,07 0,01 0,01 2,52
Новгород-Сіверський 6975 7560 14535 10430 5,80 64,44 0,06 28,02 0,32 0,02 0,01 - 1,33
Середино-Буда 4177 4527 8704 7507 41,04 41,37 - 16,88 0,28 0,07 - - 0,36
Шостка 4429 4800 9229 8828 66,10 27,13 0,04 5,24 0,34 0,09 - - 1,05
Міське населення (закінчення)
Міста та
селища
міського
типу
%
с
ам
од
ія
ль
ни
х
се
ре
д
н
ас
ел
ен
ня
Соціальний склад самодіяльн.
(у % %) Самодіяльне населення за галузями праці (у % %)
Ро
бі
тн
ик
и
Сл
уж
бо
вц
і
Го
сп
од
ар
і
Ін
ш
і
Сі
ль
сь
ке
го
сп
од
ар
-
ст
во
Промисловість Транспорт
То
рг
ів
ля
й
тр
ак
т.
пр
ом
ис
ел
Д
ер
ж
ав
на
сл
уж
ба
Ін
ш
і г
ал
уз
і
Гі
рн
иц
тв
о
Ф
аб
р.
-
за
в.
п
ро
м
.
Ре
м
ес
н.
й
ку
ст
ар
.
пр
ом
.
За
лі
зн
иц
і
Ін
ш
ий
тр
ан
с-
по
рт
А 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27
Разом 32,74 20,37 22,88 28,1 28,7 15.96 0,12 19,4 21,30 2,31 0,64 9,44 18,02 12,9
Глухів 31,45 15,16 20,47 35,17 29,20 19,42 - 4,80 24,63 1,84 0,43 10,63 20,75 17,50
Новгород-
Сіверський 34,89 13,00 24,07 29,35 33,58 28,52 0,41 2,43 19,28 1,89 0,59 10,10 21,07 15,41
Середино-Буда 26,96 12,80 17,93 46,34 22,93 7,07 - 2,10 40,97 6,60 1,23 14,61 14,08 13,34
Шостка 37,11 40,08 27,78 6,13 26,01 1,87 - 71,2 6,12 0,62 0,23 3,58 13,25 3,16
Сіверщина в історії України, випуск 15, 2022
122
У вищезазначених таблицях переважна більшість ін-
формації не може претендувати на повну точність, бо
взята з урядових матеріалів і не ґрунтується на перепи-
сах. Адміністративний поділ подано на 1 жовтня 1925 р.,
а кількість населення станом на 1 січня 1925 р. Цифри на
1 січня 1926 р. вирахувані за попередніми даними при-
роднього руху населення. Віковий склад людності подано
за даними так званих динамічних досліджень; числа за-
значають лише приблизний опис вікової структури насе-
лення. Відомості про міста – національний та соціальний
склад міських жителів і розподіл їх за галузями праці –
подано за інформацією міського перепису 1923 р. [10, V].
Отже, на середину 20-х років ХХ ст. Глухівський округ
обіймав територію більш ніж 8 тис. км2, на якій мешкало
майже 450 тис. населення, у переважній більшості селяни.
Міське населення становило лише дев’яту частину від його
загальної кількості. За національним складом переважа-
ли українці, другу сходинку займали росіяни, які не на-
багато відставали, а у Новгород-Сіверському, Есмансько-
му, Костобобрівському, Мамекинському, Хильчицькому
районах навіть переважали. Єврейське населення обій-
мало третю сходинку і в середньому становило близько
20 % від загальної кількості. Цей показник був найбіль-
шим у Новгороді-Сіверському, найменший – у Шостці.
За галузями діяльності більшість населення було зайня-
те у сільському господарстві, далі йшли службовці дер-
жавних установ, а третю сходинку обіймали робітники
різноманітних фабрик та заводів. Варто зазначити, що
у містах був чималий відсоток приватних підприємств,
переважно у галузі обслуговування населення. Політи-
ка НЕПу мала свої підприємницькі наслідки і у Глухів-
ському окрузі.
На початку 30-х років ХХ ст., з утвердженням сталін-
ської тоталітарної влади, в Україні відбувається уніфі-
кація всіх галузей суспільно-політичного життя, що по-
значилося черговим адміністративно-територіальним
реформуванням. У 1930 р. постановами ВУЦВК та РНК
УРСР була встановлена двоступенева система управлін-
ня (район – центр) районного адміністративного поділу,
що відповідав новим умовам, які склалися в Україні. У
зв’язку з цим було ліквідовано округи, а на їх територіях
створено райони. Однак, управляти такою кількістю ра-
йонів напряму з центру виявилося занадто важко, тому
дворівнева система управління проіснувала недовго.
Вже у 1932 р. регіональний рівень системи адміністра-
тивно-територіального устрою було відновлено у вигля-
ді областей. ІV позачергова сесія ВУЦВК XII скликання
9 лютого 1932 р. прийняла Постанову про створення в
Україні п’яти областей: Вінницької, Дніпропетровської,
Київської, Одеської та Харківської. А у жовтні того ж таки
року відновлюється Чернігівська область, до складу якої і
увійшла територія колишнього Глухівського округу. Під-
сумком цієї реформаторської лихоманки стало фактич-
но повернення системи адміністративно-територіаль-
ного устрою УРСР до системи, яка діяла до революції.
ДЖЕРЕЛА
1. Територіальна реформа: вчора, сьогодні, завтра / За ред.
А. Ткачука. К.: ІКЦ «Леста», 2007. 116 с.
2. Верменич Я.В. Адміністративно-територіальний устрій
України: еволюція, сучасний стан, проблеми реформування: у 2-х
ч. К.: Інститут історії України НАН України, 2009. 364 с.
3 Верменич Я.В. Адміністративно-територіальний устрій укра-
їнських земель [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.
history.org.ua/?termin=Administratyvny_podil.
4. Сагач. О.М. Діяльність Центральної адміністративно-терито-
ріальної комісії по підготовці до переходу на триступеневу систему
врядування у 1924–1925 рр. Регіональна історія України: зб. наук. ст.
К.: Інститут історії України НАН України, 2011. Вип. 5. С. 209–222.
5. Сагач О.М. Діяльність Центральної адміністративно-тери-
торіальної комісії при ВУЦВК із здійснення реформи територі-
ального устрою в УСРР (20-ті рр. ХХ ст.): автореф. дис. на здо-
буття наукового ступеня канд. іст. наук: спец. 07.00.01 Історія
України. К., 2011. 20 с.
6. Сагач О.М. Діяльність Центральної адміністративно-тери-
торіальної комісії при ВУЦВК щодо районування території УСРР
у 20-х рр. ХХ ст. Сумська старовина. 2017. № L. С. 34–45.
7. Михненко А. Зміни в адміністративно-територіально-
му складі Донбасу та діяльність органів місцевої влади
(1920 – 1938 рр.). Історико-географічні дослідження в Україні.
Зб. наук. праць. Ч. 5. К, 2001. 297 с.
8. Центральний державний архів вищих органів влади Украї-
ни (далі – ЦДАВО), ф. 1. Всеукраїнського Центрального Виконав-
чого Комітету Рад робітничих, селянських і червоноармійських
депутатів, оп. 2, спр. 1847. Mатеріали про районування Чернігів-
ської губернії (постанови, протоколи, заяви). 1925 р.
9. ЦДАВО, ф. 1. Всеукраїнського Центрального Виконавчого Ко-
мітету Рад робітничих, селянських і червоноармійських депута-
тів, оп. 2, спр. 1818. Протоколи засідань ЦАТК. Оригінали. 1924 р.
10. Матеріяли до опису округ УСРР. Глухівська округа. Статис-
тична хроніка Центрального статистичного управління УСРР.
Харків, 1926. VIII+44 ст.
Moshyk I.V. Hlukhiv district in the system of administrative reform
of the 20s of the 20th century
The article analyzes the formation of the modern administrative-territorial
system of Ukraine through the prism of reformation changes in the administration
system in the 20s of the 20th century. and the administrative, territorial, social,
national, demographic place of the Hlukhiv district in this system of reform.
Studying the formation of the modern administrative-territorial system of Ukraine,
it is worth paying attention to its current problems through the spectrum of the
history of the formation of modern administrative-territorial entities, which
will help to avoid making rash decisions in the future.Transferring the tasks of
administrative and territorial reform in Ukraine into a practical plane dictates
the need to carefully study the past experience of such transformations. In the
1920s, a number of administrative and territorial reforms were carried out in
the USSR, caused by economic problems and the reduction of expenses for the
state apparatus. However, already in the early 1930s, with the establishment of
Stalin’s totalitarian power, the unification of all spheres of social and political
life took place in Ukraine, which resulted in another administrative and territorial
reform. In October 1932, the Chernihiv region was restored, which included
the territory of the former Hlukhiv district. The result of this reform fever was
actually the return of the system of administrative territorial organization of
the Ukrainian SSR to the system that operated before the revolution.
Key words: administrative reform, territorial arrangement, Hlukhiv district,
demographic, social, national state.
REFERENCE
1. Tkachk, A. (2007). Terytorialna reforma: vchora, sohodni, zavtra [Territorial
reform: yesterday, today, tomorrow.]. Kyiv: IKTs «Lesta”. [in Ukrainian].
2. Vermenych, Ya. V. (2009). Administratyvno-terytorialnyi ustrii Ukrainy:
evoliutsiia,suchasnyi stan, problemy reformuvannia [Administrative and territorial
system of Ukraine: evolution, current state, problems of reform]. Kyiv: Instytut
istorii Ukrainy NAN Ukrainy. [in Ukrinian].
3. Vermenych, Ya.V. (2003). Administratyvno-terytorialnyi ustrii
Ukrainskykh zemel [Administrative and territorial structure of Ukrainian
lands]. Retrieved from
http://www.history.org.ua/?termin=Administratyvny_podil. [in Ukrainian].
4. Sahach, O. M. (2011). Diialnist tsentralnoi administratyvno-
terytorialnoi komisii po pidhotovtsi do perekhodu na trystupenevu
systemu vriaduvannia u 1924–1925 rr. [Activities of the central
administrative and territorial commission on preparation for the
transition to a three-level system of government in 1924–1925].
Rehionalna istoriia Ukrainy: Zb. nauk. st., essue 5, pp. 209-222. Kyiv: Instytut
istorii Ukrainy NAN Ukrainy. [in Ukrainian].
5. Sahach, O. M. (2011). Diialnist Tsentralnoi administratyvno-terytorialnoi
komisii pry VUTsVK iz zdiisnennia reformy terytorialnoho ustroiu v USRR (20-
ti rr. XX st.) [Activities of the Central Administrative and Territorial
ISSN 2218-4805
123
пільну комсомольську організацію.
Найбільш помітний інтерес до вивчення життя та твор-
чості М.Н. Шуста, як і до діяльності підпільної організа-
ції під керівництвом Я.П. Батюка, почав проявлятися у
1990- х рр., тобто у період отримання Україною незалеж-
ності. Відомий ніжинський краєзнавець В.М. Ємельянов
досліджував участь Миколи Наумовича у підпільній орга-
нізації Я.П. Батюка, був особисто знайомий з М. Шустом.
Саме через нього письменник передав особові документи
до Ніжинського краєзнавчого музею ім. І. Спаського [11; 12].
На cучасному етапі дослідженням діяльності «батю-
ківської» організації займається М.О. Жирохов [13]. Твор-
чий доробок Н.М. Шуста досліджував літературознавець
О.Ф. Мінгазутдінов [16]. Варто відзначити, що найбільше
всі аспекти піднятої проблеми допомагає розкрити дже-
релознавча база у вигляді творів М.Н. Шуста, які зберіга-
ються у фондах НКМ ім. І. Спаського. Крім того, до джерел
з вивчення означеної теми відносяться і рецензії на його
твори, написані І. Костенком [14] та Л. Горлачем [10], а та-
кож опубліковані Г. Самойленком та О. Самойленком [7],
В. Ємельяновим спогади М.Н. Шуста.
Відомий український письменник, громадський діяч
та педагог Микола Наумович Шуст народився 15 серпня
1916 р. в с. Припутні Ічнянського повіту Чернігівської гу-
бернії. Вищу освіту здобув на літературно-мовному фа-
культеті Ніжинського педагогічного інституту ім. М.В. Го-
голя, який закінчив 1939 р.
У роки Другої світової війни М.Н. Шуст брав актив-
ну участь у бойових діях, починаючи з 1940 р., коли був
призваний до лав червоної армії, а у вересні 1941 р. під
м. Золотоношею потрапив до німецького полону, з яко-
го йому вдалося вибратися. Спочатку він дістався пішки
до станції Прилуки, а звідти – до Пролетарського хутора
Ічнянського району, де проживали його батьки. У трав-
ні 1942 р. він переїхав до м. Ніжина, де знаходились його
дружина та донька. У статті В.М. Ємельянова, присвяче-
ній антинацистському руху в Ніжині, написаній на осно-
ві спогадів М.Н. Шуста та інших учасників підпілля, гово-
риться про діяльність та викриття організації, очолюваної
Я.П. Батюком [12, с. 38]. В ній автор зауважує, що одним з
її організаторів був М.Н. Шуст, куди спочатку входили Єв-
генія Батюк, Віктор Нелеп та Віктор Тищенко.
На думку М.О. Жирохова, створення підпільної органі-
зації Я.П. Батюка розпочалося у 1942 р. після того, як він
став директором артілі з виробництва канатів. Яків Пе-
трович уважно придивлявся до робітників, знаходив се-
ред них однодумців, запрошував на розмову до себе до-
дому під приводом послухати патефон (щоб уникнути
зайвих підозр). Так була створена диверсійна група. Бе-
ручи від окупаційної влади замовлення на виготовлен-
ня кінської упряжі, підпільники обробляли готові вироби
спеціальним хімічним розчином, зробленим самим Ба-
тюком. Коли така оброблена упряж промокала від дощу
чи поту, хімічні речовини викликали подразнення шкі-
ри у тварин, які не могли далі продовжувати свою роботу.
Commission under the VUCVK for the implementation of the reform of
the territorial system in the USSR (20s of the 20th century)]. (Extended
abstract of Candidate’s). Kyiv. [in Ukrainian].
6. Sahach, O.M. (2017). Diialnist Tsentralnoi administratyvno-
terytorialnoi komisii pry VUTsVK shchodo raionuvannia terytorii
USRR u 20-kh rr. XX st. [The activities of the central administrative
and territorial commission under the VUCVK regarding the zoning
of the territory of the USSR in the 20s of the 20th century.]. Sumska
starovyna, (L), pp. 34-45. [in Ukrainian].
7. Mykhnenko, A. (2001). Zminy v administratyvno-terytorialnomu
skladi Donbasu ta diialnist orhaniv mistsevoi vlady (1920 – 1938 rr.)
[Changes in the administrative and territorial composition of Donbas
and the activities of local authorities (1920-1938)]. Istoryko-heohrafichni
doslidzhennia v Ukraini. Zbirka naukovykh prats, essue 5. Kyiv. [in Ukrainian].
8. TsDAVO f. 1, op. 2, spr.1847.
9. TsDAVO f. 1, op. 2, spr.1818.
10. Materiialy do opysu okruh USRR. Hlukhivska okruha [Materials
for the description of the district of the Ukrainian SSR. Hlukhiv district].
Statystychna khronika Tsentralnoho statystychnoho upravlinnia USRR.
Kharkiv. (1926). [in Ukrainian].
Стаття надійшла до редакції 21.08.2022 р.
Рекомендована до друку 15.09.2022 р.
УДК 94(477.51):[821.161.2-92](092)
С.В. Рой
ДІЯЛЬНІСТЬ ПІДПІЛЬНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ
ПІД КЕРІВНИЦТВОМ Я.П. БАТЮКА
У ТВОРЧІЙ СПАДЩИНІ М.Н. ШУСТА
Стаття присвячена історії заснування та основним етапам функ-
ціонування підпільної організації, створеної та керованої Я.П. Ба-
тюком у 1941–1943 рр. у м. Ніжині, на основі опублікованих спога-
дів М.Н. Шуста, що зберігаються у фондах Ніжинського краєзнавчого
музею ім. І. Спаського. Метою даної публікації є висвітлення участі
Миколи Шуста у цій організації, характеристика її діяльності та
спогадів письменника, розгляд їх як джерела з вивчення історії ан-
тифашистського руху в Ніжині та на Ніжинщині.
Ключові слова: Я.П. Батюк, М.Н. Шуст, Друга світова війна, під-
пільна організація, спогади, художньо-документальна повість, збірка
оповідань та повістей, героїчна драма, Ніжинський краєзнавчий музей.
Одним з найвідоміших діячів освітнього та громад-
сько-культурного простору Ніжинщини другої половини
ХХ ст. був Микола Наумович Шуст – педагог, письмен-
ник, публіцист і громадський діяч, учасник підпільної
організації Я.П. Батюка. В історичній та філологічній
літературі творчий доробок М.Н. Шуста жодного разу
не був предметом спеціального наукового дослідження,
але у науковій літературі має місце фрагментарне ви-
світлення творчої спадщини письменника. Варто від-
значити, що за радянські часи діяльність Я.П. Батюка
згадувалася у творах мемуаристів-документалістів, у
тому числі О.Ф. Федорова [19] та Л.І. Синельникова [18].
Вони, згідно з ідеологічною радянською концепцією,
розглядали групу під керівництвом Я.П. Батюка як під-
j
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-202865 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2218-4805 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:41:32Z |
| publishDate | 2022 |
| publisher | Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| record_format | dspace |
| spelling | Мошик, І.В. 2025-04-16T13:40:52Z 2022 Глухівський округ у системі адміністративної реформи 20-х років ХХ ст. / І.В. Мошик // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2022. — Вип. 15. — С. 118-123. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. 2218-4805 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202865 94.(477):35.071.5 У статті проаналізоване становлення сучасного адміністративно-територіального устрою України через призму реформаційних перетворень у системі адміністрування у 20-х роках ХХ ст. та адміністративне, територіальне, соціальне, національне, демографічне місце Глухівського округу у цій системі реформування. Досліджуючи становлення сучасного адміністративно-територіального устрою України, варто звернути увагу на його нинішні проблеми через спектр історії формування сучасних адміністративно-територіальних утворень, що сприятиме уникненню прийняття необдуманих рішень у майбутньому. Переведення у практичну площину завдань адміністративно-територіальної реформи в Україні диктує необхідність уважного вивчення минулого досвіду таких перетворень. У 20-х роках ХХ ст. в УСРР була проведена низка адміністративно-територіальних реформ, покликаних економічними проблемами та скороченням витрат на державний апарат. Однак, вже на початку 30-х років, з утвердженням сталінської тоталітарної влади, в Україні відбувається уніфікація всіх галузей суспільно-політичного життя, що позначилося черговим адміністративно-територіальним реформуванням. У жовтні 1932 р. відновлюється Чернігівська область, до складу якої і увійшла територія колишнього Глухівського округу. Підсумком цієї реформаторської лихоманки стало фактично повернення системи адміністративно-територіального устрою УРСР до системи, яка діяла до революції. The article analyzes the formation of the modern administrative-territorial system of Ukraine through the prism of reformation changes in the administration system in the 20s of the 20th century. and the administrative, territorial, social, national, demographic place of the Hlukhiv district in this system of reform. Studying the formation of the modern administrative-territorial system of Ukraine, it is worth paying attention to its current problems through the spectrum of the history of the formation of modern administrative-territorial entities, which will help to avoid making rash decisions in the future.Transferring the tasks of administrative and territorial reform in Ukraine into a practical plane dictates the need to carefully study the past experience of such transformations. In the 1920s, a number of administrative and territorial reforms were carried out in the USSR, caused by economic problems and the reduction of expenses for the state apparatus. However, already in the early 1930s, with the establishment of Stalin’s totalitarian power, the unification of all spheres of social and political life took place in Ukraine, which resulted in another administrative and territorial reform. In October 1932, the Chernihiv region was restored, which included the territory of the former Hlukhiv district. The result of this reform fever was actually the return of the system of administrative territorial organization of the Ukrainian SSR to the system that operated before the revolution. uk Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК Сіверщина в історії України Нова історія Глухівський округ у системі адміністративної реформи 20-х років ХХ ст. Hlukhiv district in the system of administrative reform of the 20s of the 20th c entury Article published earlier |
| spellingShingle | Глухівський округ у системі адміністративної реформи 20-х років ХХ ст. Мошик, І.В. Нова історія |
| title | Глухівський округ у системі адміністративної реформи 20-х років ХХ ст. |
| title_alt | Hlukhiv district in the system of administrative reform of the 20s of the 20th c entury |
| title_full | Глухівський округ у системі адміністративної реформи 20-х років ХХ ст. |
| title_fullStr | Глухівський округ у системі адміністративної реформи 20-х років ХХ ст. |
| title_full_unstemmed | Глухівський округ у системі адміністративної реформи 20-х років ХХ ст. |
| title_short | Глухівський округ у системі адміністративної реформи 20-х років ХХ ст. |
| title_sort | глухівський округ у системі адміністративної реформи 20-х років хх ст. |
| topic | Нова історія |
| topic_facet | Нова історія |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202865 |
| work_keys_str_mv | AT mošikív gluhívsʹkiiokrugusistemíadmínístrativnoíreformi20hrokívhhst AT mošikív hlukhivdistrictinthesystemofadministrativereformofthe20softhe20thcentury |