Філософська біографія І.Я. Колубовського як віддзеркалення часу
У статті висвітлюється філософсько-наукова діяльність Ігоря Яковича Колубовського – сина нашого земляка-глухівчанина Я.М. Колубовського, коли- шнього професора і ректора Глухівського ІНО (нині – Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка). Ігор Колубовський – сучасни...
Gespeichert in:
| Datum: | 2022 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
2022
|
| Schriftenreihe: | Сіверщина в історії України |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202867 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Філософська біографія І.Я. Колубовського як віддзеркалення часу / М.Й. Заремський, І.М. Заремська // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2022. — Вип. 15. — С. 108-113. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| Zusammenfassung: | У статті висвітлюється філософсько-наукова діяльність Ігоря Яковича Колубовського – сина нашого земляка-глухівчанина Я.М. Колубовського, коли- шнього професора і ректора Глухівського ІНО (нині – Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка). Ігор Колубовський – сучасник подій післяреволюційного (1917) періоду радянської історії, творчий доробок якого у царині літературної, перекладацької, бібліографічної творчості ще належить неупереджено оцінити майбутнім дослідникам. Філософська біографія цього талановитого науковця яскраво увиразнює долі всього покоління ліберальної інтелігенції у період більшовизму, дозволяючи в деталях біографії і змісті творчості об’єктивніше і достеменніше усвідомити час – за Кантом, як основу будь-якої мислительної діяльності.
Дослідження філософської біографії І.Я. Колубовського у контексті подій соціального і культурного життя на зламі двох епох дозволяє зробити висновок про те, що будь-який тиск на філософію і філософів і вибудовування заборонних редутів поступово знищує вільну творчу думку і, попри збереження зовнішніх форм і атрибутів наукової діяльності, не супроводжується приростом наукового знання чи генерацією нових ідей, а тим паче – розкриттям їх духовно-творчого потенціалу. |
|---|