Пам’яткоохоронна діяльність краєзнавця М.Ф. Пономаренка на теренах Черкащини у 1950–1990-х рр.
У статті досліджуються основні напрямки пам’яткоохоронної діяльності краєзнавця з Черкащини М.Ф. Пономаренка, якою він займався упродовж 1950–1990-х рр. Аналізується його внесок у розбудову музейної справи регіону в період перебування на посаді директора Золотоніського краєзнавчого музею на громадсь...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Сіверщина в історії України |
|---|---|
| Datum: | 2022 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
2022
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202871 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Пам’яткоохоронна діяльність краєзнавця М.Ф. Пономаренка на теренах Черкащини у 1950–1990-х рр. / Б.В. Карабін // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2022. — Вип. 15. — С. 31-35. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859805348686200832 |
|---|---|
| author | Карабін, Б.В. |
| author_facet | Карабін, Б.В. |
| citation_txt | Пам’яткоохоронна діяльність краєзнавця М.Ф. Пономаренка на теренах Черкащини у 1950–1990-х рр. / Б.В. Карабін // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2022. — Вип. 15. — С. 31-35. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Сіверщина в історії України |
| description | У статті досліджуються основні напрямки пам’яткоохоронної діяльності краєзнавця з Черкащини М.Ф. Пономаренка, якою він займався упродовж 1950–1990-х рр. Аналізується його внесок у розбудову музейної справи регіону в період перебування на посаді директора Золотоніського краєзнавчого музею на громадських засадах у 1960–1978 рр. Розглядається робота краєзнавця по збереженню та захисту історико-культурної спадщини на теренах Черкаського краю, яку він проводив, очолюючи секцію археології при обласній організації Українського товариства охорони пам’яток історії та культури. Характеризуються напрямки діяльності М.Ф. Пономаренка як заступника голови обласної організації Всеукраїнської спілки краєзнавців. На підставі вивчення джерельної бази та численних спогадів колег і знайомих краєзнавця формується основна думка цього дослідження – проблематика охорони історичних пам’яток є наскрізною ланкою краєзнавчої діяльності М.Ф. Пономаренка.
The article examines the main directions of monument protection activities of the local lore specialist from Cherkasy region M.F. Ponomarenko, which he was engaged in during the 1950s and 1990s. His contribution to the development of museum studies of the region during the period of his holding the position of a director of Zolotonosha Museum of Local Lore on a voluntary basis in 1960–1978 is analyzed. The article deals with the work of a local lore specialist in regard to the preservation and protection of historical and cultural heritage on the territory of Cherkasy region, which he performed as a head of the archeology section at the oblast organization of the Ukrainian Association for the Protection of Historical and Cultural Monuments. Areas of activity of M.F. Ponomarenko as the deputy chairman of the oblast organization All-Ukrainian Union of Local Lore Specialists are characterized. The article highlights the main positions expressed by Mykhailo Fedorovych in regard to solving issues in the field of monument protection. The article analyzes the local lore specialist’s publications in newspapers, reports at conferences in which he familiarized the public with the work of the museum, general trends and difficulties in the protection of historical monuments. Based on the study of the source base and numerous memoirs of colleagues and acquaintances of the local lore specialist, the main idea of this study is formed - the issue of historical monuments protection is a cross-cutting topic of local lore activities of M.F. Ponomarenko. However, according to the literature analysis, his local lore contribution, in particular, monument protection activities, has not yet been theoretically studied. This is a strong argument for continuing in-depth research of this topic. As a result, it was concluded that M.F. Ponomarenko was one of the first who restored museum work in Cherkasy region in the postwar period, worked on a development of a program concerning identifying, certifying and protection of the archeological monuments of the region, highlighting the concealed pages of local history.
Biographical and chronological methods of historical research and general scientific method of system analysis were used in the process of elaboration of the topic.
|
| first_indexed | 2025-12-07T15:15:41Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 2218-4805
31
development of the population, namely the history and culture of the area,
its ethnic composition.
Key words: regional identity, regional museums, exposition work, Natural
History Museum of Poltava Provincial Zemstvo.
REFERENCES
1. Biezrukikh, P. (2003). Na Poltavshchyni [In Poltava region].
Poltavskyi kraieznavchyi muzei: Zbirnyk naukovykh statei 2001-2003 rr. Malovidomi
storinky istorii, muzeieznavstvo, okhorona pamiatok, рр. 273-284. Poltava:
Dyvotsvit. [in Ukrainian].
2. Bondarenko, H. P. (2020). Suchasni formy identychnosti v
Ukraini: transformatsii, chynnyky vplyvu [Modern forms of identity
in Ukraine: transformations, factors of influence]. Suchasni problemy
natsionalno-kulturnoi identychnosti: rehionalnyi vymir : zb. nauk. statei za
materialamy Vseukrainskoi naukovo-praktychnoi konferentsii (24-25 veresnia 2020
roku), pp. 8-13. Poltava: PNPU imeni V. H. Korolenka. [in Ukrainian].
3. Halian, H. (2003). Arkhitekturno-khudozhnii obraz etnomystetskoi
ekspozytsii v budynku Vasylia Krychevskoho [Architectural and
artistic image of the ethno-artistic exposition in the house of Vasyl
Krychevsky]. Poltavskyi kraieznavchyi muzei: Zbirnyk naukovykh statei 2001-
2003 rr. Malovidomi storinky istorii, muzeieznavstvo, okhorona pamiatok, pp. 115-
117. Poltava: Dyvotsvit. [in Ukrainian].
4. Halian, H. Etnolohichnyi ekskurs i model suchasnoi
narodnomystetskoi ekspozytsii [Ethnological excursion and model of
modern folk art exposition]. NAPKM. F. 09. Spr. 05. 7 ark. [in Ukrainian].
5. Yermak, O. P. (1991). Silski kustarni promysly na Poltavshchyni v
20-i roky [Rural handicrafts in Poltava region in the 1920 s]. 100-richchia
Poltavskoho kraieznavchoho muzeiu: Materialy yuvileinoi naukovoi konferentsii,
Vol. 3. Poltava. [in Ukrainian].
6. Zaretskiy, I. A. (1894). Goncharnyy promysel v Poltavskoy gubernii [Pot-
tery in the Poltava province]. Poltava: Publisher L. Frishberga. [in Russian].
7. Kapeliushnyi, V. P. (2020). Etnichnist, identychnist i kultura yak
kliuchovi poniattia etnolohii ta etnokulturolohii: analitychnyi ohliad
novitnikh doslidzhen [Ethnicity, identity and culture as key concepts
of ethnology and ethnocultural studies: an analytical review of recent
research]. Suchasni problemy natsionalno-kulturnoi identychnosti: rehionalnyi
vymir : zb. nauk. statei za materialamy Vseukrainskoi naukovo-praktychnoi
konferentsii (24-25 veresnia 2020 roku), pp. 3-8. Poltava: PNPU imeni V. H.
Korolenka. [in Ukrainian].
8. Kyrydon, A. M. (2020). Muzei yak instrument derzhavnoi polityky
pamiati [Museums as a tool of state memory policy]. Piati Cherevanivski
naukovi chytannia (na poshanu profesora A.S.Cherevania): zbirnyk naukovykh statei,
issue V, pp. 239–250. Poltava: PNPU imeni V. H. Korolenka. [in Ukrainian].
9. Mokliak, V. (2005). Vymohy suchasnoi kontseptsii shchodo
pobudovy i funktsionuvannia ekspozytsii muzeiv na hromadskykh
zasadakh [Requirements of the modern concept for the construction
and operation of museum exhibitions on a voluntary basis].
Poltavskyi kraieznavchyi muzei: zbirnyk naukovykh statei 2004 r. Malovidomi
storinky istorii, muzeieznavstvo, okhorona pamiatok, pp. 608-614. Poltava:
Dyvotsvit. [in Ukrainian].
10. Otchet Poltavskoy gubernskoy zemskoy upravy za 1905
god. (1906). [Report of the Poltava Provincial Zemstvo for 1905]. Poltava:
Elektrich. Publisher. Torg. Doma I. Frishberg i S. Zorokhovich. (Issue 1).
[in Ukrainian].
11. Poshyvailo, O. (2010). Opishnenska malovana myska druhoi
polovyny ХІХ – pochatku XX stolittia (u zibranni Rosiiskoho
etnohrafichnoho muzeiu v Sankt-Peterburzi) [Opishne painted bowl
of the second half of the XIX - early XX century (in the collection
of the Russian Ethnographic Museum in St. Petersburg)]. Opishne:
Ukrainske Narodoznavstvo. [in Ukrainian].
Стаття надійшла до редакції 10.01.2022 р.
Рекомендована до друку 15.09.2022 р.
УДК 719(477.46):908(477.46)(092)
Б.В. Карабін
ПАМ’ЯТКООХОРОННА ДІЯЛЬНІСТЬ
КРАЄЗНАВЦЯ М.Ф. ПОНОМАРЕНКА НА
ТЕРЕНАХ ЧЕРКАЩИНИ У 1950–1990-х рр.
У статті досліджуються основні напрямки пам’яткоохоронної
діяльності краєзнавця з Черкащини М.Ф. Пономаренка, якою він за-
ймався упродовж 1950–1990-х рр. Аналізується його внесок у роз-
будову музейної справи регіону в період перебування на посаді дирек-
тора Золотоніського краєзнавчого музею на громадських засадах у
1960–1978 рр. Розглядається робота краєзнавця по збереженню та
захисту історико-культурної спадщини на теренах Черкаського краю,
яку він проводив, очолюючи секцію археології при обласній організа-
ції Українського товариства охорони пам’яток історії та культу-
ри. Характеризуються напрямки діяльності М.Ф. Пономаренка як
заступника голови обласної організації Всеукраїнської спілки краєз-
навців. На підставі вивчення джерельної бази та численних спогадів
колег і знайомих краєзнавця формується основна думка цього дослі-
дження – проблематика охорони історичних пам’яток є наскрізною
ланкою краєзнавчої діяльності М.Ф. Пономаренка.
Ключові слова: краєзнавчий музей, пам’яткоохоронна діяльність,
УТОПІК, музей на громадських засадах, історико-культурна спадщина.
Проблематика пам’яткоохоронної діяльності є досить
актуальною темою сучасних наукових досліджень. Причи-
ною зростання уваги до питань функціонування музейних
установ та структур у сфері охорони пам’яток на терито-
рії України стали трансформаційні процеси в різних галу-
зях життя, переоцінка культурних цінностей, пошук нових
шляхів історичного розвитку. Зазначені аспекти постави-
ли на перший план низку питань, які вимагають науково
обґрунтованої відповіді. Оскільки культурна спадщина ві-
діграє провідну роль у розбудові духовної сфери україн-
ського суспільства, відновленні його історичної пам’яті,
зміцненні національної самосвідомості, то, окрім аналізу
сучасних вимог і тенденцій, її вивчення й охорона перед-
бачає звернення до досвіду фахівців попередніх поколінь.
Саме тому актуальність розгляду пам’яткоохоронної діяль-
ності відомого краєзнавця Михайла Федоровича Понома-
ренка (1920–2010 рр.), яку він проводив на теренах Черка-
щини у 1950–1990-х рр., не викликає сумніву.
Ґрунтовного дослідження про діяльність М.Ф. Поно-
маренка у вітчизняній та закордонній історіографії на-
разі немає. Частково тему розкривають у своїх роботах
колеги та знайомі краєзнавця. Це насамперед Г.М. Го-
лиш та Т. Клименко [2; 6]. Про пам’яткоохоронну діяль-
ність М.Ф. Пономаренка йдеться й у працях Д. Куштана,
В.М. Мельниченка, О.О. Прядко [9; 12; 17]. Спробу осмис-
лити музейну роботу краєзнавця зробив М. Борщ [1]. Дже-
рельну базу дослідження складають архівні матеріали з
фонду особового походження № 5428, що зберігаються у
Державному архіві Черкаської області [14; 16]. Також цін-
ними для розкриття цієї тематики є книга самого Ми-
хайла Федоровича «Золотоніський краєзнавчий музей»
та його публікації в районних і обласних газетах [13; 15].
У спогадах колег та знайомих М.Ф. Пономаренко по-
стає різнобічною особистістю з широким колом науко-
вих інтересів, яке охоплює археологію, історію, літера-
турознавство, етнографію, фольклористику, поезію та
j
Сіверщина в історії України, випуск 15, 2022
32
мовознавство. Основною метою нашої розвідки є роз-
гляд пам’яткоохоронної діяльності Михайла Федорови-
ча як комплексного краєзнавчого доробку. Зауважимо,
що останню він поєднував із музейною справою, педа-
гогічною роботою та науковими пошуками.
Варто зауважити, що пам’яткоохоронна справа є особли-
вою сферою культури, яка включає виявлення, облік, збе-
реження, охорону, вивчення та використання в суспільно-
му житті культурної спадщини країни, як нерухомої, так
і рухомої [18, c. 5]. І одну з головних ролей у цьому проце-
сі відіграє діяльність музеїв, адже працівники зазначених
установ виконують ряд таких важливих функцій, як пошук
археологічних пам’яток за документальним матеріалом,
ініціювання археологічних розвідок, проведення науко-
вих, рятівних робіт, збір матеріалу, реставрацію, оцінку му-
зеальності предмета, залучення до фондів музею, охорону
пам’ятки, публікацію матеріалу [3, с. 133–134]. Саме тому
Михайло Федорович наголошував на вагомому значенні
музеїв для збереження історико-культурної спадщини та
підкреслював свою позицію власним прикладом. Його ді-
яльність як пам’яткоохоронця у 1950–1980-х рр. тісно пов’я-
зана із Золотоніським краєзнавчим музеєм.
Застосування своєї праці і зусиль у галузі музейної
справи М.Ф. Пономаренко розпочав у 1947 р. зі створен-
ня музейної кімнати на базі Золотоніської школи № 4, де
він працював учителем іноземної мови. Згодом музей-
на кімната розширилася і стала шкільним музеєм, про-
існувавши у такому вигляді до 1959 р. Цьому певною мі-
рою сприяла робота краєзнавчого товариства «Слідопит»,
яке заснував Михайло Федорович у 1946 р. спочатку як
шкільний краєзнавчий гурток [8, c. 63]. Учні-гуртківці із
задоволенням брали активну участь в археологічних роз-
відках селами Золотоніщини, які організовував М.Ф. По-
номаренко. У своїй статті «Перший директор Золотоні-
ського музею» краєзнавець Микола Борщ зазначає, що
«одного разу, в урочищі Острів, біля с. Чехівки, вони від-
крили багатошарове поселення, де знайшли предмети
доби неоліту, черняхівської культури і Київської Русі. І
такі випадки були не поодинокі. Подібним шляхом було
накопичено стільки експонатів, що можна було створи-
ти шкільний музей. Сам організатор, вчитель М.Ф. Поно-
маренко, постійно працював у бібліотеках, музеях, архі-
вах Москви, Ленінграда, Києва, Черкас. Активніі пошуки
сприяли швидкому зростанню кількості експонатів, пере-
ростанню шкільного музею в районний» [1, с. 304].
Про цей напрям діяльності М.Ф. Пономаренка зга-
дує у своїх спогадах і його учень та колега, краєзнавець
Г.М. Голиш: «По школі пролетіла чутка, що М. Понома-
ренко збирає старі черепки, монети і всілякий інший,
як нам тоді здавалося, мотлох. Та коли ми щось прино-
сили із старожитностей, то відразу Михайло Федорович
читав захоплюючу мікролекцію про її значення для від-
криття якоїсь сторінки давнини. Вже пізніше ми дізна-
лися, що Учитель збирав експонати для районного кра-
єзнавчого музею Золотоніщини» [2, c. 18].
Варто зазначити, що музейна історія міста Золотоноша
розпочалася ще у 20-х рр. ХХ ст. Відомо, що у 1923 р. пер-
ший музей було перетворено з повітового на окружний. А
вже 1925 р., зі скасуванням округів, його експонати пере-
дали до Черкаського краєзнавчого музею. Далі музей од-
ним із перших на Черкащині відновив свою історію аж у
повоєнний період, і саме за ініціативи М.Ф. Пономаренка.
Це відбулося 6 листопада 1960 р., коли шкільний музей от-
римав нове приміщення і статус Золотоніського краєзнав-
чого музею на громадських засадах. Розміщувався заклад у
будинку відомого в Золотоноші початку ХХ ст. лікаря, гро-
мадського діяча і письменника Олександра Даниловича
Цися по вул. Петровській, 15 (колишній Благовіщенській).
Його директором було призначено М.Ф. Пономаренка. На
цій посаді він перебував до 1978 р. [4]. Як зазначає краєз-
навець В.М. Мельниченко, «завдяки власним досліджен-
ням і неабияким організаторським зусиллям Михайла Фе-
доровича у Золотоніському районі і на Черкащині, в період
хрущовської «відлиги», велась плідна робота з формуван-
ня краєзнавчих осередків, охорони пам’яток історії і куль-
тури, налагодження мережі громадських музеїв» [11, c. 5].
Функціонуванню музею сприяло створення у 1964 р.
Золотоніського краєзнавчого товариства «Супій», члени
якого допомагали зі збором експонатів та популяризаці-
єю краєзнавства [14, арк. 7]. На початку 1970-х рр. фонди
музею налічували 3 тис. експонатів. Музейними праців-
никами було опубліковано майже 1000 статей, випуще-
но 12 номерів краєзнавчого збірника «Золотоніщина» та
3 номери альманаху «Супій» [5, с. 272]. Серед рідкісних
експонатів музею є підшивка районної газети «Червоний
жовтень». Вона починається примірниками за 1943 р. Ак-
тивно експозиція музею поповнювалася під час роботи
Михайла Федоровича у складі авторського колективу над
томом «Історія міст і сіл. Черкаська область» [1, c. 305].
Як зазначалося у спогадах, Михайло Федорович бага-
то зусиль приділяв детальному вивченню історії Золото-
ніського краю й активно співпрацював з архівними уста-
новами. Такі пошуки збагачували як наукову спадщину
М.Ф. Пономаренка, так і експозицію музею. Як згадував
про краєзнавця М. Борщ, «колись Золотоніський райвій-
ськкомат послав його на офіцерську перепідготовку в
Ленінград. Таке відрядження краєзнавець сприйняв як
заслання. Але і тут, щоб не марнувати даремно часу, знай-
шов собі любиму справу. Він використав вільний час для
вивчення матеріалів Ленінградського архіву колишньо-
го Священного Синоду, де знайшов цікаві відомості про
заснування в місті Золотоноша Благовіщенського монас-
тиря. А це була неабияка знахідка для музею» [1, c. 306].
Копітка праця в архівах і бібліотеках, зустрічі з очевид-
цями подій дозволили М.Ф. Пономаренку дослідити тему
«Революція 1905–1907 рр. на Золотоніщині». Матеріали
цього студіювання стали підґрунтям історичного нарису
щодо революційних подій на Золотоніщині і були музеє-
фіковані. Краєзнавець дослідів і тематику Другої світової
війни. Як наслідок, музей поповнився експонатами про
ISSN 2218-4805
33
діяльність Золотоніського партизанського загону, Чапа-
євської підпільної організації, про особливості організа-
ції окупаційного режиму в районі [1, c. 305].
Окремою частиною наукового доробку М.Ф. Понома-
ренка є дослідження ним біографій відомих уродженців
Черкащини. Окреслений напрямок краєзнавець вдало
поєднував з музейною діяльністю. Михайлу Федоровичу
вдалося прослідкувати життєвий шлях багатьох вихідців
краю, серед яких Ф.М. Зінченко (Герой Радянського Сою-
зу), О.Ф. Романенко (льотчик-гастелівець), Д.П. Неверов-
ський (учасник війни 1812 р.), О.П. Баранников (сходозна-
вець), О.М. Бах (біохімік), Н. Ужвій (актриса). Більше того,
краєзнавець вів листування з відомими місцевими та
українськими письменниками, котрі відвідували регіон
(А. Ярмульський, М. Негода, М. Драй-Хмара, І. Ле, І. Дроб-
ний). Їхні листи, фотокартки, деякі особисті речі ставали
частиною музейної експозиції [1, c. 306; 16].
Вивчаючи біографії відомих краян, Михайло Федоро-
вич сприяв увічненню пам’яті земляків шляхом встанов-
лення їм пам’ятних знаків, меморіальних дошок, при-
своєння імен школам та вулицям. У своїй статті «Берегти
пам’ять про наших славних земляків», яка була присвя-
чена товаришу Т.Г. Шевченка О.О. Навроцькому, краєзна-
вець зазначав: «Потрібно берегти і вивчати прогресив-
ні традиції минулого, щоб на прикладах таких людей, як
О. Навроцький, виховувати нашу молодь в дусі беззавіт-
ної любові до нашої Батьківщини» [15, арк. 1].
Невід’ємною частиною краєзнавчих досліджень М.Ф. По-
номаренка була археологія. Відповідно цей напрямок знай-
шов своє відображення в пам’яткоохоронній та музейній
діяльності краєзнавця. Упродовж тривалого часу М.Ф. По-
номаренко очолював секцію археології при обласній орга-
нізації Українського товариства охорони пам’яток історії та
культури (далі – УТОПІК). Керував експедиціями «Звениго-
родка», «Золотоноша», «Сміла» та «Черкаси», відкрив понад
300 пам’яток археології. Науковець брав участь у археоло-
гічних експедиціях під керівництвом Д. Телегіна, Є. Махно,
М. Брайчевського, М. Кучери та О. Петрашенко, розробляв
програму з питань виявлення, паспортизації та охорони
пам’яток археології Черкащини. Археолог Д. Куштан за-
значав: «Очолювані ним археологічні експедиції «Замкова
гора» та «Черкаси» започаткували археологічні досліджен-
ня на території міста. Саме М. Пономаренко виявив най-
визначніші археологічні пам’ятки (городища) у Черкасах.
На початку 1980-х рр. він проявив наполегливість і непри-
миренність у боротьбі з відверто псевдонауковими теорія-
ми заснування міста… Власне, діяльність М. Пономаренка
стала прологом для подальшого розвитку археології у Чер-
касах. В останні десятиліття його естафету підхопили інші
археологічні підрозділи в місті: сектор археології Черкась-
кого обласного краєзнавчого музею, Черкаська Лісостепова
археологічна експедиція, Черкаська археологічна інспек-
ція» [11, с. 39–40]. Про археологічні розвідки М.Ф. Понома-
ренка пише й інший археолог О.О. Прядко: «За 1,5 км на
північний схід від м. Золотоноша в ур. Городище він ви-
явив городище, селище та могильник, які датував за під-
йомним матеріалом давньоруською добою. Виявлені ним
матеріали поповнили експозицію Золотоніського краєз-
навчого музею» [17, с. 15].
Про діяльність працівників музею, події, пов’язані з роз-
ширенням та поповненням його фондів, Михайло Федо-
рович розповідав громадськості на шпальтах районних та
обласних газет. Так, у своїй статті «Створити бібліографічні
покажчики» М.Ф. Пономаренко зазначав, що працівники
музею надавали великого значення бібліографії як основі
музейної роботи, про що свідчить укладення ними вели-
кої картотеки краєзнавчої літератури, на підставі якої було
створено бібліографічний покажчик «Лівобережна Черка-
щина». «Він нараховує понад 10 тис. назв книжок, журна-
лів, газет, окремих статей та архівних документів і охоплює
основні джерела про лівобережну частину Черкаської об-
ласті від IX ст. до XX ст. Покажчик поділяється на два від-
діли: до і післяреволюційний», – зазначає М.Ф. Понома-
ренко. Окрім опису бібліографічного покажчика, Михайло
Федорович надає і рекомендації щодо його використання
у музейній роботі: «Слід також проводити з читачами бі-
бліографічні огляди нової літератури… Проте бібліотеки
і музеї не повинні обмежуватися лише описуванням на-
явних книжкових та краєзнавчих фондів. З бібліографіч-
ною роботою слід тісно пов’язати зберігання книжково-
та журнально-газетних (періодичних) фондів» [15, арк. 4].
У статті «Краєзнавець Золотонощини» М.Ф. Понома-
ренко писав про діяльність місцевого діяча краєзнавчо-
го руху Федоренка, указуючи, що зібрані ним фотома-
теріали стали частиною фондів музею й експонуються у
відділі «Революція 1905–1907 рр.» та «Соціалістичне бу-
дівництво» [15, арк. 6]. А в газетній замітці під назвою
«Ювілейний подарунок» краєзнавець повідомляв про
підтримку Золотоніського музею відомим українським
скульптором, уродженцем Черкащини Іваном Гончарем.
«Влітку він відвідав наше місто в пошуках експонатів для
домашнього етнографічного музею. Недавно земляк по-
дарував Золотоніському музею ювілейний експонат – ста-
тую «Молодий Тарас Шевченко». Рада музею щиро вдячна
Іванові Макаровичу за цей цінний подарунок» [15, арк. 7].
У 1982 р. було опубліковано путівник «Золотоніський
краєзнавчий музей» з його детальним описом, зробле-
ним М.Ф. Пономаренком. Видання знайомить читача з
експозиціями, які створював краєзнавець, адже за остан-
ній період заклад декілька разів змінював приміщення та
облаштування. Варто зауважити, що для музеїв краєзнав-
чого профілю характерний збір геологічних, ботанічних,
зоологічних, палеонтологічних, археологічних, етнографіч-
них колекцій, знарядь праці, виробів місцевих промислів
різних історичних періодів, творів мистецтва, літератури,
народної творчості [7]. За роки діяльності М.Ф. Понома-
ренка на посаді директора фонди Золотоніського музею
поповнювалися аналогічними артефактами. З путівника
дізнаємося, що в експозиції знаходились археологічні зна-
хідки краю доби палеоліту, неоліту, бронзи, раннього за-
Сіверщина в історії України, випуск 15, 2022
34
лізного віку. Також тут були присутні знахідки зі скіфських
поховань, поселень черняхівської культури, зразки часів
Київської Русі. Середньовічна історія Золотоніщини була
репрезентована предметами побуту та грошима із золо-
тоніської фортеці, картами, фотоілюстраціями, картина-
ми, документами, холодною та вогнепальною зброєю ча-
сів козацьких повстань та національно-визвольної війни
під проводом Б. Хмельницького. Період XVIII – першої по-
ловини XIX ст. представлявся документами, у тому числі
царськими указами, малюнками про участь населення Зо-
лотоноші у війні 1812 р., біографіями та фотоматеріалами
відомих земляків, зразками народного одягу. Розділ, при-
свячений історії краю другої половини ХІХ ст. – початку
ХХ ст., знайомив із знаряддями праці, статистичними да-
ними про розвиток промисловості, фотоілюстраціями про-
мислових об’єктів, матеріалами з історії першої російської
революції та революції 1917 р., документами про розви-
ток культури. Період ХХ ст. містив інформацію про Дру-
гу світову війну, про персоналій, удостоєних звання «Ге-
рой Соціалістичної Праці», діяльність діячів культури [13].
Попри те, що Михайло Федорович сам активно займався
музейною справою як важливою складовою пам’яткоохо-
ронної роботи, він також переймався розвитком музейно-
го руху на Черкащині. Про це краєзнавець неодноразово
писав у своїх публікаціях. Так, у вересні 1969 р. на сторін-
ках наукового часопису «Український історичний журнал»
з’явилася стаття М.Ф. Пономаренка «Народним музеям –
більше уваги», яка була реакцією на підтримку публіка-
ції Г.М. Шевчука і А.С. Василенка «Про організацію народ-
них музеїв України». У статті автор зазначав, що більшість
музеїв, у тому числі і Золотоніський, не мають належних
приміщень, що призводить до неефективності екскурсій
та ускладнює зберігання фондів. Краєзнавець закликав до
створення проєкту будівництва нових музеїв коштом дер-
жави, місцевих рад, підприємств із можливістю довільного
плану, щоб уникнути «трафарету». М.Ф. Пономаренко під-
креслював, що успішність праці музеїв на громадських за-
садах полягає в поєднанні наявності краєзнавчого активу
й підтримки їх діяльності державними органами. Важли-
вим для музейної справи, на його думку, була і наявність
періодичного видання з музеєзнавства, яке «сприяло б ор-
ганізованому розгортанню краєзнавчого руху і вихован-
ню кадрів для цієї справи, поліпшенню роботи по охороні
пам’ятників історії та культури». Наголошував М. Понома-
ренко й на доцільності створення курсів підготовки ква-
ліфікованих кадрів, науково-методичної літератури, кра-
єзнавчих товариств [14, арк. 7]. Дослідник також зазначав,
що попри активну появу громадських музеїв у 1950–1960-
ті рр., система їх забезпечення мала серйозні недоліки і
потребувала удосконалення.
Свою пам’яткоохоронну діяльність М. Пономаренко
продовжував й у другій половині 1980-х рр., разом з ін-
шими краєзнавцями активно виступаючи за збереження
та захист історико-культурної спадщини Шевченкового
краю. 9 грудня 1989 р. Михайло Федорович брав участь в
установчій конференції, присвяченій створенню обласного
краєзнавчого товариства. Виголошені у доповіді М.Ф. По-
номаренка актуальні проблеми музейної та пам’яткоохо-
ронної справи лягли в основу завдань організації. Конфе-
ренція сприяла процесу відродження краєзнавчого руху
на Черкащині. Варто підкреслити, що стурбованість кра-
єзнавця питаннями охорони історико-культурної спад-
щини мала вагомі підстави. Наприкінці 1980-х – на почат-
ку 1990-х рр. зміни суспільно-політичного життя країни
значно вплинули і на стан громадських музеїв: звузилась
їх мережа, змінилися профілі. Відтоді проблемами закла-
дів переймалися лише окремі громадські організації, на-
уковці та музейники, підіймаючи ці питання на Всеукра-
їнських, регіональних конференціях, круглих столах, у
місцевій пресі [10, c. 138; 11, c. 8].
Ось як описує цей період у своїй доповіді Михайло Фе-
дорович: «Останнім часом можна спостерігати затухання
музеїв – цих маяків культури – в багатьох селах. Так, при-
пинили існування музейні кімнати в Бубнівській Слобідці,
Деньгах і Софіївці на Золотоніщині. Понад 10 років не мо-
жуть налагодити справу в Дмитрівці того ж району: є при-
міщення й експонати – немає ентузіаста. Фактом вандаліз-
му можна вважати викрадення експонатів з майбутнього
музею в Антипівці Золотоніського району. Тут же понад
10 років не ремонтується церква, призначена під музей.
Експонати гинуть». За словами М. Пономаренка, подібна
ситуація складалася також і в інших районах Черкащини,
«немало музеїв виступають у ролі лише зберігачів експо-
натів. Ні науково-дослідна, ні культурно-освітня робота тут
не провадиться. Такі музеї мертві» [11, c. 78–79].
Окремо краєзнавець наголошував на фактах руйнації
археологічних пам’яток: «Кургани тануть, мов сніги навес-
ні. 1895 року, наприклад, в сучасному Уманському районі
було знано 226 курганів, 1968 року їх залишилося 138, 118
із них розорювалися 1971 року, а з 395 курганів Уманського
куща (Уманський, Жашківський, Маньківський, Монасти-
рищенський, Тальнівський і Христинівський райони) – 311
краялося лемешами плугів». Така ситуація, на думку дослід-
ника, склалася через недосконалість законодавства та від-
сутність наполегливої боротьби краєзнавчого товариства
й музеїв з руйнівниками пам’яток [11, c. 80–81].
На щастя, виголошена позиція отримала одностайну
підтримку громадськості Черкащини і була зафіксована в
рішенні установчої конференції краєзнавчого товариства,
заступником голови якого і було обрано М.Ф. Пономаренка.
Саме у співпраці з першим головою краєзнавчого товари-
ства, а потім – із головою обласної організації Всеукраїн-
ської спілки краєзнавців Павлом Петровичем Сосою про-
довжив свою діяльність Михайло Федорович у 1990-х рр.
Її результатом стала підготовка і редагування популярно-
го серед громадськості збірника «Краєзнавство Черкащи-
ни», проведення науково-практичних конференцій, висвіт-
лення замовчуваних раніше сторінок історії краю [12, c. 9].
Отже, у процесі нашого дослідження ми з’ясували, що
проблематика охорони історичних пам’яток Черкащини –
ISSN 2218-4805
35
це наскрізна ланка краєзнавчої діяльності М.Ф. Понома-
ренка, яку він проводив на теренах Черкащини у 1950-ті
– 1990-ті роки. Висновуючи, зазначимо, що саме Михай-
ло Федорович одним із перших відновив музейну справу
на Черкащині у післявоєнний період, був активним учас-
ником Українського товариства охорони пам’яток історії
та культури, очолював археологічні експедиції, розробляв
програму з питань виявлення, паспортизації та охорони
пам’яток археології Черкащини.
ДЖЕРЕЛА
1. Борщ М. Перший директор Золотоніського музею. З верши-
ни славетних черкащан. Краєзнавчі нариси, вірші, поеми. Черкаси, 2013.
С. 303–309.
2. Голиш Г.М. Педагогічний феномен М.Ф. Пономаренка. Пером
публіциста: вибрані нариси, статті, інтерв’ю. Черкаси, 2019. С. 10–14.
3. Горькова А.О. Пам’яткоохоронна діяльність музейних установ
(1920–30-і рр.). Гуржіївські історичні читання. 2014. № 7. С. 132–134.
4. Історія Золотоніського краєзнавчого музею. Золотоноша істо-
рична: веб-сайт. URL: http://ist.zolotonosha.ck.ua/2018/08/istoriya-
zolotonis-kogo-muzeyu/ (дата звернення: 20.02.2022)
5. Історія міст і сіл Української РСР: у 26 т. Т. 24. Київ: АН УРСР,
Ін-т історії, 1972. 788 с.
6. Клименко Т. Особовий фонд М.Ф. Пономаренка як джерель-
на база вивчення історії Черкащини. Неспокій серця: зб. ст. і мат.
Черкаси, 2005. С. 13–20.
7.Краєзнавчий музей. Вікіпедія : веб-сайт. URL: http://
uk.wikipedia.org/wiki/Краєзнавчий_музей (дата звернення:
20.02.2022.)
8. Краєзнавці Черкащини: Біо-бібліографічний словник: мо-
нографія. Золотоноша, 2003. 100 с.
9. Куштан Д. Михайло Пономаренко – дослідник археології
Черкас. Михайло Пономаренко: з любов’ю до Черкащини. Чер-
каси, 2020. С. 32–40.
10. Маньковська Р. Народне музейництво в громадянському
суспільстві: історія і перспективи розвитку. Краєзнавство. 2008.
№ 1–4. С. 138 –144.
11. Михайло Пономаренко: з любов’ю до Черкащини: збірник.
Черкаси: Вертикаль, 2020. 152 с.
12. Неспокій серця: зб. статей і матеріалів. Черкаси: Верти-
каль, 2005. 104 с.
13. Пономаренко М.Ф. Золотоніський краєзнавчий музей: пу-
тівник. Дніпропетровськ, 1982.
14. Праці Пономаренка М.Ф. ДАЧО (далі – Державний архів
Черкаської області), ф. Р-5428, оп. 1, спр. 46. 28+1 арк.
15. Праці Пономаренка М.Ф. ДАЧО, ф. Р-5428, оп. 1, спр. 47.
96+4 арк.
16. Праці Пономаренка М.Ф. ДАЧО, ф. Р-5428, оп. 1. спр. 60. 84 арк.
17. Прядко О.О. Золотоноша: історична топографія та фортифіка-
ції: монографія. Кам’янець-Подільський: Друкарня Рута, 2021. 76 с.
18. Федорова Л.Д. З історії пам’яткоохоронної та музейної спра-
ви у Наддніпрянській Україні. 1870–1910-і рр.: монографія. Київ:
Інститут історії України НАН України, 2013. 373 с.
Karabin B.V. Monument protection activity of a local lore special-
ist M.F. Ponomarenko on the territory of Cherkasy region in 1950–1990
The article examines the main directions of monument protection
activities of the local lore specialist from Cherkasy region M.F. Ponomarenko,
which he was engaged in during the 1950s and 1990s. His contribution to
the development of museum studies of the region during the period of his
holding the position of a director of Zolotonosha Museum of Local Lore
on a voluntary basis in 1960–1978 is analyzed. The article deals with the
work of a local lore specialist in regard to the preservation and protection
of historical and cultural heritage on the territory of Cherkasy region, which
he performed as a head of the archeology section at the oblast organization
of the Ukrainian Association for the Protection of Historical and Cultural
Monuments. Areas of activity of M.F. Ponomarenko as the deputy chairman
of the oblast organization All-Ukrainian Union of Local Lore Specialists
are characterized. The article highlights the main positions expressed by
Mykhailo Fedorovych in regard to solving issues in the field of monument
protection. The article analyzes the local lore specialist’s publications in
newspapers, reports at conferences in which he familiarized the public with
the work of the museum, general trends and difficulties in the protection of
historical monuments. Based on the study of the source base and numerous
memoirs of colleagues and acquaintances of the local lore specialist, the
main idea of this study is formed - the issue of historical monuments
protection is a cross-cutting topic of local lore activities of M.F. Ponomarenko.
However, according to the literature analysis, his local lore contribution, in
particular, monument protection activities, has not yet been theoretically
studied. This is a strong argument for continuing in-depth research of this
topic. As a result, it was concluded that M.F. Ponomarenko was one of the
first who restored museum work in Cherkasy region in the postwar period,
worked on a development of a program concerning identifying, certifying
and protection of the archeological monuments of the region, highlighting
the concealed pages of local history.
Biographical and chronological methods of historical research and
general scientific method of system analysis were used in the process of
elaboration of the topic.
Key words: museum of local lore, monument protection activities,
UTOPIC, museum on a voluntary basis, historical and cultural heritage.
REFERENCES
1. Borsch, M. (2013). Pershyi dyrektor Zolotoniskoho muzeiu [The
first director of Zolotonosha Museum]. Z vershyny slavetnykh Cherkashchan.
Kraieznavchi narysy, virshi, poemy [From the top of famous Cherkasy people. Local
lore essays, poems, narrative poems], pp. 303–309. Cherkasy. [in Ukrainian].
2. Holysh, H.M. (2019). Pedahohichnyi fenomen M.F. Ponomarenka
[Pedagogical phenomenon of M.F. Ponomarenko. Perom publitsysta:
vybrani narysy, statti, interviu [In publicist’s pen: selected essays, articles,
interviews], pp. 10–14. [in Ukrainian].
3. Horkova, A.O. (2014). Pamiatkookhoronna diialnist muzeinykh
ustanov (1920–30-i rr.) [Monument protection activities of museum
institutions (1920s-30s)]. Hurzhiivski istorychni chytannia, 7, pp. 132–
134. [in Ukrainian].
4. Istoriia Zolotoniskoho kraieznavchoho muzeiu [History of
Zolotonosha Museum of Local Lore]. Historical Zolotonosha. Retrieved
fom http://ist.zolotonosha.ck.ua/2018/08/istoriya-zolotonis-kogo-
muzeyu. [in Ukrainian].
5. Istoriia mist i sil Ukrainskoi RSR [History of cities and villages
of the Ukrainian SSR]: u 26 t. T. 24. Kyiv : AN URSR, In-t istorii, 1972.
[in Ukrainian].
6. Klymenko, T. (2005). Osobovyi fond M.F. Ponomarenka yak
dzherelna baza vyvchennia istorii Cherkashchyny [Personal fund of
M.F. Ponomarenko as a source base for studying the history of Cherkasy
region]. Nespokii sertsia : zb. st. i mat., pp. 13 – 20. Cherkasy. [in Ukrainian].
7. Kraieznavchyi muzei [Museum of Local Lore]. Kraieznavchyi
muzei. Retrieved from https://uk.wikipedia.org/wiki/Краєзнавчий_
музей. [in Ukrainian].
8. Kraieznavtsi Cherkashchyny [Local historians of Cherkasy
region]: Bio-bibliohrafichnyi slovnyk: monohrafiia. 2003. Zolotonosha.
[in Ukrainian].
9. Kushtan, D. (2020). Mykhailo Ponomarenko – doslidnyk
arkheolohii Cherkas [Mykhailo Ponomarenko – researcher of archeology
of Cherkasy]. Mykhailo Ponomarenko: z liuboviu do Cherkashchyny, pp. 32–40.
Cherkasy. [in Ukrainian].
10. Mankovska, R. (2008). Narodne muzeinytstvo v hromadianskomu
suspilstvi: istoriia i perspektyvy rozvytku [Folk museology in civil
society: history and prospects of development]. Kraieznavstvo, 1–4,
pp. 138–144. [in Ukrainian].
11. Mykhailo Ponomarenko: z liuboviu do Cherkashchyny [Mykhailo
Ponomarenko: with love to Cherkasy region]: zbirnyk. Cherkasy:
Vertycal. (2020). [in Ukrainian].
12. Nespokii sertsia : zb. statei i materialiv [Heart Anxiety: Coll.
articles and materials]. Cherkasy : Vertykal. (2005). [in Ukrainian].
13. Ponomarenko, M.F. Zolotoniskyi kraieznavchyi muzei
[Zolotonosha Museum of Local Lore]: putivnyk. Dnipropetrovsk.
(1982). [in Ukrainian].
14. Pratsi Ponomarenka M.F. DAChO (Derzhavnyi arkhiv Cherkaskoi
oblasti), f.R-5428, op. 1, spr. 46. 28+1 ark.
15. Pratsi Ponomarenka M.F. DAChO (Derzhavnyi arkhiv Cherkaskoi
oblasti), f.R-5428, op. 1, spr. 47. 96+4 ark.
16. Pratsi Ponomarenka M.F. DAChO (Derzhavnyi arkhiv Cherkaskoi
oblasti), op. 1, spr. 60, 84 ark.
17. Priadko, О.О. (2021). Zolotonosha: istorychna topohrafiia ta
fortyfikatsii [Zolotonosha: historical topography and fortifications]:
monohrafiia. Kamianets-Podilskyi: Drukarnia Ruta. [in Ukrainian].
18. Fedorova, L.D. (2013). Z istorii pamiatkookhoronnoi ta muzeinoi
spravy u Naddniprianskii Ukraini. 1870–1910-i rr. [From the history
of monument protection activities and museum work in Dnieper
Ukraine. 1870–1910 s] : monohrafiia. Kyiv : Instytut istorii Ukrainy
NAN Ukrainy. [in Ukrainian].
Стаття надійшла до редакції 01.03.2022 р.
Рекомендована до друку 15.09.2022 р. j
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-202871 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2218-4805 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T15:15:41Z |
| publishDate | 2022 |
| publisher | Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| record_format | dspace |
| spelling | Карабін, Б.В. 2025-04-16T13:42:09Z 2022 Пам’яткоохоронна діяльність краєзнавця М.Ф. Пономаренка на теренах Черкащини у 1950–1990-х рр. / Б.В. Карабін // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2022. — Вип. 15. — С. 31-35. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. 2218-4805 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202871 719(477.46):908(477.46)(092) У статті досліджуються основні напрямки пам’яткоохоронної діяльності краєзнавця з Черкащини М.Ф. Пономаренка, якою він займався упродовж 1950–1990-х рр. Аналізується його внесок у розбудову музейної справи регіону в період перебування на посаді директора Золотоніського краєзнавчого музею на громадських засадах у 1960–1978 рр. Розглядається робота краєзнавця по збереженню та захисту історико-культурної спадщини на теренах Черкаського краю, яку він проводив, очолюючи секцію археології при обласній організації Українського товариства охорони пам’яток історії та культури. Характеризуються напрямки діяльності М.Ф. Пономаренка як заступника голови обласної організації Всеукраїнської спілки краєзнавців. На підставі вивчення джерельної бази та численних спогадів колег і знайомих краєзнавця формується основна думка цього дослідження – проблематика охорони історичних пам’яток є наскрізною ланкою краєзнавчої діяльності М.Ф. Пономаренка. The article examines the main directions of monument protection activities of the local lore specialist from Cherkasy region M.F. Ponomarenko, which he was engaged in during the 1950s and 1990s. His contribution to the development of museum studies of the region during the period of his holding the position of a director of Zolotonosha Museum of Local Lore on a voluntary basis in 1960–1978 is analyzed. The article deals with the work of a local lore specialist in regard to the preservation and protection of historical and cultural heritage on the territory of Cherkasy region, which he performed as a head of the archeology section at the oblast organization of the Ukrainian Association for the Protection of Historical and Cultural Monuments. Areas of activity of M.F. Ponomarenko as the deputy chairman of the oblast organization All-Ukrainian Union of Local Lore Specialists are characterized. The article highlights the main positions expressed by Mykhailo Fedorovych in regard to solving issues in the field of monument protection. The article analyzes the local lore specialist’s publications in newspapers, reports at conferences in which he familiarized the public with the work of the museum, general trends and difficulties in the protection of historical monuments. Based on the study of the source base and numerous memoirs of colleagues and acquaintances of the local lore specialist, the main idea of this study is formed - the issue of historical monuments protection is a cross-cutting topic of local lore activities of M.F. Ponomarenko. However, according to the literature analysis, his local lore contribution, in particular, monument protection activities, has not yet been theoretically studied. This is a strong argument for continuing in-depth research of this topic. As a result, it was concluded that M.F. Ponomarenko was one of the first who restored museum work in Cherkasy region in the postwar period, worked on a development of a program concerning identifying, certifying and protection of the archeological monuments of the region, highlighting the concealed pages of local history. Biographical and chronological methods of historical research and general scientific method of system analysis were used in the process of elaboration of the topic. uk Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК Сіверщина в історії України Пам’яткознавство, пам’яткоохоронна та музейна справа Пам’яткоохоронна діяльність краєзнавця М.Ф. Пономаренка на теренах Черкащини у 1950–1990-х рр. Monument protection activity of a local lore specialist M.F. Ponomarenko on the territory of Cherkasy region in 1950–1990 Article published earlier |
| spellingShingle | Пам’яткоохоронна діяльність краєзнавця М.Ф. Пономаренка на теренах Черкащини у 1950–1990-х рр. Карабін, Б.В. Пам’яткознавство, пам’яткоохоронна та музейна справа |
| title | Пам’яткоохоронна діяльність краєзнавця М.Ф. Пономаренка на теренах Черкащини у 1950–1990-х рр. |
| title_alt | Monument protection activity of a local lore specialist M.F. Ponomarenko on the territory of Cherkasy region in 1950–1990 |
| title_full | Пам’яткоохоронна діяльність краєзнавця М.Ф. Пономаренка на теренах Черкащини у 1950–1990-х рр. |
| title_fullStr | Пам’яткоохоронна діяльність краєзнавця М.Ф. Пономаренка на теренах Черкащини у 1950–1990-х рр. |
| title_full_unstemmed | Пам’яткоохоронна діяльність краєзнавця М.Ф. Пономаренка на теренах Черкащини у 1950–1990-х рр. |
| title_short | Пам’яткоохоронна діяльність краєзнавця М.Ф. Пономаренка на теренах Черкащини у 1950–1990-х рр. |
| title_sort | пам’яткоохоронна діяльність краєзнавця м.ф. пономаренка на теренах черкащини у 1950–1990-х рр. |
| topic | Пам’яткознавство, пам’яткоохоронна та музейна справа |
| topic_facet | Пам’яткознавство, пам’яткоохоронна та музейна справа |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202871 |
| work_keys_str_mv | AT karabínbv pamâtkoohoronnadíâlʹnístʹkraêznavcâmfponomarenkanaterenahčerkaŝiniu19501990hrr AT karabínbv monumentprotectionactivityofalocallorespecialistmfponomarenkoontheterritoryofcherkasyregionin19501990 |