Українці – вихованці європейських університетів (середина та друга половина ХVІІІ ст.)

Стаття присвячена висвітленню процесу отримання українцями в середині та другій половині ХVІІІ ст. вищої освіти у європейських вишах на прикладі гетьмана Кирила Розумовського і представників козацької старшини Я. Борсука, А. Гудовича, І. Гудовича, Г. Милорадовича, М. Милорадовича, П. Симоновського,...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2022
1. Verfasser:	Грабовець, А.І.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК 2022
Schriftenreihe:	Сіверщина в історії України
Schlagworte:	Історія та культура давніх часів і Середньовіччя
Online Zugang:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202883
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Українці – вихованці європейських університетів (середина та друга половина ХVІІІ ст.) / А.І. Грабовець // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2022. — Вип. 15. — С. 79-82. — Бібліогр.: 17 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-202883
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-2028832025-07-31T00:11:53Z Українці – вихованці європейських університетів (середина та друга половина ХVІІІ ст.) Ukrainians students of European Universities (middle and second half of the eighteenth century) Грабовець, А.І. Історія та культура давніх часів і Середньовіччя Стаття присвячена висвітленню процесу отримання українцями в середині та другій половині ХVІІІ ст. вищої освіти у європейських вишах на прикладі гетьмана Кирила Розумовського і представників козацької старшини Я. Борсука, А. Гудовича, І. Гудовича, Г. Милорадовича, М. Милорадовича, П. Симоновського, В. Ханенка. Прослідковується типовість здобуття вищої освіти, яка проявилася в ідентичності «академічних поневірянь» українських студентів, отриманні настанов від рідних, виборі навчальних дисциплін. Подані матеріали окреслюють прагнення українців до якісної вищої освіти та особливості її отримання у європейських вишах ХVІІІ ст. як запоруки успішної кар’єри. Мета дослідження – комплексне вивчення та висвітлення процесу здобуття українцями в середині та другій половині ХVІІІ ст. вищої освіти у європейських вишах на прикладі гетьмана Кирила Розумовського і представників козацької старшини. Основне завдання цієї публікації – аналіз особливостей процесу отримання освіти Кирилом Розумовським, козацькою старшиною на основі історичних джерел та інформування з приводу її типовості. Наукова новизна полягає в здійсненому вперше комплексному узагальненні матеріалів щодо особливостей навчання Кирила Розумовського в європейських університетах. У статті використано принципи історизму, конкретності та об’єктивності, системності, опори на історичні джерела, історіографічної традиції. Застосовано методи: описовий, порівняльно-історичний, систематизації. Наявність на сучасному етапі обмеженої джерельної бази, яка містить матеріали стосовно закордонної освітньої подорожі гетьмана, не дає вичерпної інформації щодо питань освіченості Кирила Розумовського. Вивчення цієї теми дає змогу поглибити наявні відомості про освіту гетьмана та усвідомити її роль у подальшій державній діяльності як Кирила Розумовського, так і козацької старшини. Питання, які розглядаються, не розкриті автором повною мірою, а зазначена тематика потребує подальших наукових досліджень з метою повноцінного представлення життя та діяльності Кирила Розумовського в музейній експозиції. The article is devoted to a comprehensive study, research and coverage of the process of acquisition by Ukrainians higher education of the middle and second half of the 18th century in European universities on the example of Hetman Kyrylo Rozumovskyi and representatives of the Cossack officers Borsuk Ya., Hudovych A., Hudovych I., Myloradovich H., Myloradovych M., Symonovskyi P., Khanenko V. The article traces the typicality of higher education, which manifested itself in the identity of «academic wanderings» of Ukrainian students, instructions from relatives, the choice of disciplines. Kyrylo Rozumovskyi, having received his primary education in Ukraine and secular education in St. Petersburg, in March 1743 went to study in Germany and France for two years. During his educational travels, he successively changed three universities: Königsberg, Göttingen and Strasbourg, took lessons from famous professors, mastered French and German. Kyrylo Rozumovskyi was accompanied during the trip by G. Teplov, a mentor and associate professor at the St. Petersburg Academy of Sciences. According to the instructions of Hetman O. Rozumovsky’s older brother, it was with him that he had to consult in all matters and listen to his advice. Kyrylo Rozumovskyi returned from an educational trip in May 1745. The study of this topic allows to deepen the available information about the education of the hetman and to understand its role in the further state activity of Kyrylo Rozumovskyi. The materials presented in the article will also provide a broader understanding of the desire of Ukrainians for quality higher education and the peculiarities of obtaining it in European universities of the 18th century, as the key to a successful career. 2022 Article Українці – вихованці європейських університетів (середина та друга половина ХVІІІ ст.) / А.І. Грабовець // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2022. — Вип. 15. — С. 79-82. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. 2218-4805 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202883 37 Розумовський uk Сіверщина в історії України application/pdf Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Історія та культура давніх часів і Середньовіччя Історія та культура давніх часів і Середньовіччя
spellingShingle	Історія та культура давніх часів і Середньовіччя Історія та культура давніх часів і Середньовіччя Грабовець, А.І. Українці – вихованці європейських університетів (середина та друга половина ХVІІІ ст.) Сіверщина в історії України
description	Стаття присвячена висвітленню процесу отримання українцями в середині та другій половині ХVІІІ ст. вищої освіти у європейських вишах на прикладі гетьмана Кирила Розумовського і представників козацької старшини Я. Борсука, А. Гудовича, І. Гудовича, Г. Милорадовича, М. Милорадовича, П. Симоновського, В. Ханенка. Прослідковується типовість здобуття вищої освіти, яка проявилася в ідентичності «академічних поневірянь» українських студентів, отриманні настанов від рідних, виборі навчальних дисциплін. Подані матеріали окреслюють прагнення українців до якісної вищої освіти та особливості її отримання у європейських вишах ХVІІІ ст. як запоруки успішної кар’єри. Мета дослідження – комплексне вивчення та висвітлення процесу здобуття українцями в середині та другій половині ХVІІІ ст. вищої освіти у європейських вишах на прикладі гетьмана Кирила Розумовського і представників козацької старшини. Основне завдання цієї публікації – аналіз особливостей процесу отримання освіти Кирилом Розумовським, козацькою старшиною на основі історичних джерел та інформування з приводу її типовості. Наукова новизна полягає в здійсненому вперше комплексному узагальненні матеріалів щодо особливостей навчання Кирила Розумовського в європейських університетах. У статті використано принципи історизму, конкретності та об’єктивності, системності, опори на історичні джерела, історіографічної традиції. Застосовано методи: описовий, порівняльно-історичний, систематизації. Наявність на сучасному етапі обмеженої джерельної бази, яка містить матеріали стосовно закордонної освітньої подорожі гетьмана, не дає вичерпної інформації щодо питань освіченості Кирила Розумовського. Вивчення цієї теми дає змогу поглибити наявні відомості про освіту гетьмана та усвідомити її роль у подальшій державній діяльності як Кирила Розумовського, так і козацької старшини. Питання, які розглядаються, не розкриті автором повною мірою, а зазначена тематика потребує подальших наукових досліджень з метою повноцінного представлення життя та діяльності Кирила Розумовського в музейній експозиції.
format	Article
author	Грабовець, А.І.
author_facet	Грабовець, А.І.
author_sort	Грабовець, А.І.
title	Українці – вихованці європейських університетів (середина та друга половина ХVІІІ ст.)
title_short	Українці – вихованці європейських університетів (середина та друга половина ХVІІІ ст.)
title_full	Українці – вихованці європейських університетів (середина та друга половина ХVІІІ ст.)
title_fullStr	Українці – вихованці європейських університетів (середина та друга половина ХVІІІ ст.)
title_full_unstemmed	Українці – вихованці європейських університетів (середина та друга половина ХVІІІ ст.)
title_sort	українці – вихованці європейських університетів (середина та друга половина хvііі ст.)
publisher	Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
publishDate	2022
topic_facet	Історія та культура давніх часів і Середньовіччя
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202883
citation_txt	Українці – вихованці європейських університетів (середина та друга половина ХVІІІ ст.) / А.І. Грабовець // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2022. — Вип. 15. — С. 79-82. — Бібліогр.: 17 назв. — укр.
series	Сіверщина в історії України
work_keys_str_mv	AT grabovecʹaí ukraíncívihovancíêvropejsʹkihuníversitetívseredinatadrugapolovinahvíííst AT grabovecʹaí ukrainiansstudentsofeuropeanuniversitiesmiddleandsecondhalfoftheeighteenthcentury
first_indexed	2025-11-28T18:01:30Z
last_indexed	2025-11-28T18:01:30Z
_version_	1850058108065284096
fulltext	ISSN 2218-4805 79 УДК 37 Розумовський А.І. Грабовець УКРАЇНЦІ – ВИХОВАНЦІ ЄВРОПЕЙСЬКИХ УНІВЕРСИТЕТІВ (СЕРЕДИНА ТА ДРУГА ПОЛОВИНА ХVІІІ ст.) Стаття присвячена висвітленню процесу отримання українцями в се- редині та другій половині ХVІІІ ст. вищої освіти у європейських вишах на прикладі гетьмана Кирила Розумовського і представників козацької стар- шини Я. Борсука, А. Гудовича, І. Гудовича, Г. Милорадовича, М. Милорадо- вича, П. Симоновського, В. Ханенка. Прослідковується типовість здобут- тя вищої освіти, яка проявилася в ідентичності «академічних поневірянь» українських студентів, отриманні настанов від рідних, виборі навчальних дисциплін. Подані матеріали окреслюють прагнення українців до якісної ви- щої освіти та особливості її отримання у європейських вишах ХVІІІ ст. як запоруки успішної кар’єри. Мета дослідження – комплексне вивчення та висвітлення процесу здо- буття українцями в середині та другій половині ХVІІІ ст. вищої освіти у єв- ропейських вишах на прикладі гетьмана Кирила Розумовського і представ- ників козацької старшини. Основне завдання цієї публікації – аналіз особливостей процесу отри- мання освіти Кирилом Розумовським, козацькою старшиною на основі іс- торичних джерел та інформування з приводу її типовості. Наукова новизна полягає в здійсненому вперше комплексному узагаль- ненні матеріалів щодо особливостей навчання Кирила Розумовського в єв- ропейських університетах. У статті використано принципи історизму, конкретності та об’єктив- ності, системності, опори на історичні джерела, історіографічної традиції. Застосовано методи: описовий, порівняльно-історичний, систематизації. Наявність на сучасному етапі обмеженої джерельної бази, яка містить матеріали стосовно закордонної освітньої подорожі гетьмана, не дає ви- черпної інформації щодо питань освіченості Кирила Розумовського. Вивчен- ня цієї теми дає змогу поглибити наявні відомості про освіту гетьмана та усвідомити її роль у подальшій державній діяльності як Кирила Розумовсько- го, так і козацької старшини. Питання, які розглядаються, не розкриті автором повною мірою, а за- значена тематика потребує подальших наукових досліджень з метою пов- ноцінного представлення життя та діяльності Кирила Розумовського в му- зейній експозиції. Ключові слова: освіта, гетьман Кирило Розумовський, козацька стар- шина, університет. Інтеграція українців у європейський освітній про- стір почалася в ХІV ст. і особливо активно проявилася у ХVІІ–ХVІІІ ст. [8, c. 32]. Вона була зумовлена свідомим і відповідальним ставленням до науки та потребою су- спільства в освічених кадрах. Недаремно в проєкті ста- туту Батуринського університету, складеного у 1760 р. за дорученням гетьмана України Кирила Розумовського, зазначалося, що необхідність заснування цього закла- ду безпосередньо пов’язана із хистом українців до нав- чання. В основу розробленого проєкту університету були покладені статути європейських вишів, що означало за- позичення передового європейського досвіду [13, c. 67]. Українські студенти навчалися у відомих універси- тетах Європи: Болонському (Італія), Геттінгенському (Німеччина), Краківському (Польща), Кенігсберзькому (Німеччина), Лейденському (Нідерланди), Лейпцизько- му (Німеччина), Страсбурзькому (Франція). Отримавши європейську освіту та перейнявши досвід європейсько- го політичного і культурного життя, випускники цих вузів власноруч творили історію України. Після закін- чення навчання вони швидко просувалися кар’єрними сходами та обіймали високі державні посади. Яскравим прикладом цього є життя і діяльність гетьмана Укра- їни Кирила Розумовського, який також отримав євро- пейську освіту, навчаючись упродовж 1743–1745 рр. в Кенігсберзі, Берліні, Геттінгені та Страсбурзі [2, c. 67]. Можемо припустити, що поїздка Кирила Розумовсько- го стала каталізатором для освітніх мандрівок пред- ставників козацької старшини, які, починаючи з сере- дини ХVІІІ ст., часто їздили навчатися за кордон саме маршрутом гетьмана [10, c. 81]. Матеріали щодо закордонної освітньої подорожі Ки- рила Розумовського містяться у працях нащадків геть- мана: О. Васильчикова [2, с. 27–55], М. Розумовської [14, с. 18–19], К. Rasumovsky [17, с. 9–12]. Загальні факти сто- совно даної тематики містяться у роботі сучасного до- слідника В. Маслійчука [10, с. 79–85]. Слід відзначити, що характерними для українських студентів були так звані «академічні поневіряння», тоб- то мандрівки з університету до університету. Лише оди- ниці залишалися в певному місці тривалий час [1, c. 61]. Пояснюється це тим, що університети були тісно пов’я- зані між собою, оскільки викладання всюди відбувало- ся класичною латинню, а також прагненням отримання більш глибоких знань у нових професорів, жагою до до- сконалості. Власне, будь-яка освічена людина того часу знала латину, адже вона була міжнародною мовою науки і спілкування всього розвиненого світу, як на кшталт анг- лійської у теперішньому сьогоденні. Розуміючи міжна- родне значення латині, її престижність, українці актив- но вивчали і використовували цю мову. Отже, прообраз сучасного єдиного європейського простору формував- ся вже тоді. Дійсно, латинь посідала перше місце в на- вчальній програмі Києво-Могилянської академії та була обов’язковою для вивчення у багатьох тодішніх україн- ських навчальних закладах. Водночас у Російській імпе- рії ставлення до латині було ворожим, що обмежувало її контакти із цивілізованим світом. Як наслідок, варвар- ська країна залишалася осторонь європейських здобут- ків у культурній та освітній сферах. Тенденцію «академічних поневірянь», ідентичнос- ті у виборі навчальних дисциплін, настанов від рідних ми чітко прослідковуємо в освітніх мандрівках як Ки- рила Розумовського, так і представників козацької стар- шини, що вкотре засвідчує типовість отримання вищої освіти. За інформацією, поданою у працях нащадків Ки- рила Розумовського, він послідовно змінив три виші: Ке- нігсберзький, Геттінгенський та Страсбурзький. Їх вибір гетьманом, і загалом українським студентством, очевид- ний, адже у ХVІІІ ст. це були одні із передових та найчи- сельніших університетів Європи, де здійснювалася під- готовка на високому науковому рівні. Це зі свого боку вплинуло на їхній престиж та популярність не тільки в Гетьманщині, а й серед європейських країн [1, c. 10]. Кирило Розумовський – гетьман України (1750– 1764 рр.) – народився 18 березня 1728 р. в Гетьманщині, у селі Лемеші в родині козака Григорія та Наталії Розу- мів [2, c. 3]. За підтримки старшого брата Олексія, Кири- ло Розумовський отримав освіту та можливість навчати- Сіверщина в історії України, випуск 15, 2022 80 ся в європейських вузах [15, c. 848]. Здобувши початкову освіту в Україні та світське виховання в Петербурзі, він у березні 1743 р., за словами родинного бібліографа О. Ва- сильчикова, цілком конфіденційно під ім’ям «Івана Обі- довського» на два роки вирушив навчатися до Німеччи- ни та Франції [2, c. 27]. Під час освітньої поїздки Кирило Розумовський, згід- но рекомендацій старшого брата, по-перше, мав дотри- муватися постулатів Страху Господнього і православної віри; по-друге, він повинен був вивчити латинь, німець- ку мову, а отримавши достатньо навичків – оволодіти і французькою. Паралельно Кирилу Розумовському реко- мендовано студіювати арифметику, географію та універ- сальну історію, а також «для кращої стрункості тіла» під- літку необхідно будо освоїти танці, фехтування, їзду верхи. Супроводжував його під час поїздки наставник, ад’юнкт Петербурзької академії наук Г. Теплов. Відповідно до на- станов старшого брата, саме з ним він мав радитися в усіх питаннях і прислухатися до його порад [2, c. 24–26]. Першою зупинкою для гетьмана став університет- ський Кенігсберг. Усвідомлюючи вагу освіченості, звідси він надсилає листа старшому брату з проханням зали- шитися на рік у цьому місті, щоб отримати ґрунтовну підготовку в науках і мовах для подальшого навчання в Європі [2, c. 28]. Відомо, що в Кенігсберзі Кирило Розумовський пере- бував близько року. Тут він навчався в одного з універси- тетських професорів, філолога Ц. Флотвеля і, таким чином, чудово опанував німецьку [14, с. 18] та отримав уявлен- ня про університетську освіту, яку вдосконалив, відвіду- ючи інші міста Німеччини [7, c. 61]. Улітку 1744 р. Кирило Розумовський переїхав до Берліна, де навчався у знаме- нитого математика й фізика Л. Ейлера і, навіть, певний час орендував у нього житло. В одному з листів Г. Теплов зазначав, що «Ейлер робить наше перебування в Берліні надзвичайно приємним та корисним. …Ми не втрачаємо можливості користуватися уроками професора Ейлера» (тут і далі – переклад авт.) [12, c. 60–61]. Секретар саксон- ського посольства при дворі Катерини ІІ Г. Гельбіг також зауважував, що Кирило Розумовський навчався в Л. Ей- лера: «Молодого Кирила послали з наставником до Бер- ліна, де він прожив кілька років і здобув завдяки знаме- нитому Ейлерові найкраще виховання» [14, с. 18]. Окрім Л. Ейлера, викладачем Кирила Розумовського був і про- фесор права Ф. Штрубе. Гетьман досяг значних результа- тів в освіті, про що засвідчує в своєму листі від 2 липня 1744 р. Ф. Штрубе: «… я маю честь вчити тут Розумовсько- го, який, здається, стільки ж задоволений мною, скільки я їм …» [2, c. 55]. Безсумнівно, гетьман займався й з іншими викладачами та вивчав французьку, яка набула популяр- ності у ХVІІІ ст. [2, c. 56]. Доказом того, що він нею доско- нало володів, є листування гетьмана з сином, таланови- тим дипломатом А. Розумовським. Закінчивши курс наук у Берліні, Кирило Розумовський з Григорієм Тепловим пе- реїхали до Геттінгена, а потім – до Страсбурга [14, c. 12]. Після повернення Кирила Розумовського з навчання його освітній та виховний рівень значно підвищився. Схвальні відгуки щодо оволодіння ним науками зали- шив Г. Гельбіг, наголошуючи на вправності у спілкуван- ні мовами: «Розум він мав не блискучий, однак вельми ясний, і знань йому не бракувало. Він досить добре во- лодів німецькою і французькою мовами» [4, c. 240]. На сьогодні питання навчання Кирила Розумовсько- го в європейських вузах є маловивченим, що і обумов- лює дослідження нами цієї теми. Результати студіюван- ня будуть винесені на широкий загал. Схожість із вибором Кирила Розумовського щодо об- рання навчальних дисциплін та настанов простежується в освітній поїздці В. Ханенка, сина генерального хорун- жого М. Ханенка. Відправляючи Ханенка-молодшого у 1746 р. навчатися до Кільського університету, генераль- ний хорунжий надав йому чіткі рекомендації, які сто- сувалися навчання, з переліком тих же наук, що опано- вував і Кирило Розумовський: «Вивчати латинську та французьку мови, не забуваючи і німецької, … фізику, арифметику, географію, а також навчатися фехтуван- ню та музиці … всього, що чесній та вченій людині для знань та мистецтва необхідно». Також М. Ханенко ре- комендував своєму нащадкові обов’язково «дотриму- ватися постулатів Страху Господнього та Православної віри…» [5, c. 14]. З листування між батьком та сином зро- зуміло, що Василь Ханенко відвідував як публічні лек- ції в університеті, так і брав приватні уроки у професо- рів. Супроводжував В. Ханенка під час навчання також Гетьман Кирило Розумовський. Художник Г.А. Васько. ХІХ ст. Копія. Фондова колекція НІКЗ «Гетьманська столиця» ISSN 2218-4805 81 наставник, як і у випадку Кирила Розумовського. Це був професор Генінг. Повернувшись із-за кордону, В. Ханен- ко вступив на військову службу в лейбдрагунський го- лштинський полк [5, c. 15]. Красномовним свідченням ефективності навчання у європейських вишах є кар’єрний зліт сина бунчукового товариша Я. Борсука, котрий склав компанію Кирилу Ро- зумовському під час навчання. Після повернення з Ні- меччини він став перекладачем при Колегії іноземних справ, а з 1757 р. – стародубським полковником [11, c. 92]. Аналогічну закономірність можна прослідкувати і у випадку братів Андрія та Івана Гудовичів, синів генераль- ного підскарбія В. Гудовича. Вони у 1751 р. вступили до Кенігсберзького університету, потім – до Лейпцизько- го [1, c. 40]. Знову ж, як і Кирило Розумовський, Андрій та Іван їхали на навчання разом із вихователем П. Си- моновським і двома супровідниками – Г. Козицьким та М. Мотонісом [16, c. 132]. Здобувши пристойну освіту, брати Гудовичі досягли успіхів у військовій службі: Ан- дрій став генерал-аншефом, Іван – генерал-фельдмар- шалом [1, c. 40]. П. Симоновський, син значкового това- риша Ніжинського полку, навчався в Кенігсберзі разом зі своїми підопічними. Після повернення розпочав служ- бову кар’єру перекладача Генеральної військової кан- целярії; надалі П. Симоновський – земський суддя Ос- терського повіту, голова 1-го Департаменту Київського Верхнього Земського суду. Також він відомий як історик, автор «Короткого опису про козацький малоросійський народ та його військові справи» [6, c. 560]. Показовим є ще один приклад. У 1778 р. чернігівський полковник П. Милорадович відправив на навчання до Європи свого сина Григорія разом з його двоюрідним братом М. Милорадовичем. Вони почергово перебува- ли у Кенігсберзі, Геттінгені, Лейпцизі та отримали на- станови щодо наук, які слід було опанувати у першу чергу: «Французьку та німецьку мови, … арифметику, геометрію, географію, історію, архітектуру, юриспру- денцію, а також малювання, фехтування та музику …». У якості наставника братів супроводжував студент Ки- єво-Могилянської академії І. Данилевський. Отже, здо- буті в європейських вишах знання сприяли кар’єрному росту братів: Г. Милорадович обіймав посади чернігів- ського генерального судді, таврійського губернатора, а М. Милорадович відомий як військовий діяч, київський губернатор [1, c. 62]. Доказовим фактом типовості освіченості серед укра- їнської еліти середини та другої половини ХVІІІ ст. є й те, що сам гетьман Кирило Розумовський усіх своїх си- нів також направляв на навчання до європейських уні- верситетів. Страсбурзький університет закінчили Ан- дрій, Петро та Олексій [3, c. 10], Геттінгенський – Лев [3, c. 19], Лейденський – Григорій [3, c. 170]. Гетьман давав синам настанови, схожі із тими, що свого часу отриму- вав сам. З листа Кирила Розумовського за 1786 р. дізна- ємося, що, плануючи освітню мандрівку сина Івана, він наполягав першим ділом «стати справжнім студентом в одному з міст Німеччини або Швейцарії, щонаймен- ше на два або на три роки», а потім уже знайомитися з французькою культурою. При цьому, враховуючи влас- ний досвід, гетьман зазначав, що «у німецькій землі все робиться старанно й ґрунтовно, то й вийде… що й знан- ня його будуть набагато кращими…» [3, c. 218]. На престижність європейських університетів, у яких навчався Кирило Розумовський, указують списки знаних випускників цих вишів. Зокрема, Геттінгенський універ- ситет закінчили поет Г. Гейне, філософ А. Шопенгауер, президент Німеччини Р. Вайцзеккер, канцлер Німеч- чини Г. Шредер. У Кенігсберзькому навчалися філософ І. Кант, композитор Е. Гофман, а у Страсбурзькому – поет Й. Гете, австрійський державний діяч К. Меттерніх, хі- мік Л. Пастер. Поєднання української та європейської освіти давало, як ми переконалися, чудові результати. Вихідці з Укра- їни – випускники європейських вишів у більшості ви- падків надалі, перебуваючи при владі, обіймали високі посади як у державній, так і у суспільній сферах життя та очолювали Гетьманщину. Таким був і життєвий шлях гетьмана Кирила Розумовського. Навчаючись за кордоном, українські студенти також запозичили почуття тієї європейськості, яка вберігала нашу ідентичність від впливу Російської імперії упро- довж століть та сформувала єдину націю, яка розбудо- вувала українську державу, що нині дає гідну відсіч ро- сійському агресору. Влучними є слова американського політолога, історика Б. Андерсона: «Нації – це племена, які читають книжки». ДЖЕРЕЛА 1. Андреев А. Русские студенты в немецких университетах ХVІІІ – первой половины ХІХ века. Москва: Знак, 2005. 432 с. URL: https://booksonline.com.ua/view.php?book=122573 (дата звернен- ня 11.04.2022) 2. Васильчиков А. Семейство Разумовских: в 5 т. Санкт-Петер- бург: Типография М. Стасюлевича, 1880. Т. 1. 486 с. 3. Васильчиков А. Семейство Разумовских: в 5 т. Санкт-Петер- бург: Типография М. Стасюлевича, 1880. Т. 2. 556 с. 4. Гельбиг Г. Русские избранники. Берлин, 1900. 554 с. 5. Диариуш Генерального Хорунжего Николая Даниловича Ха- ненко. Чтения в обществе истории и древностей. 1858. Кн. 1. С. 12–18. 6. Енциклопедія історії України: в 10 т. / за ред. В.А. Смолій. Київ: Наукова думка, 2012. Т. 9. 966 с. 7. Костяшов Ю., Кретинин Г. Петровское начало: Кёнигсбергс- кий университет и российское просвещение в XVIII в. Калинин- град, 1999. 144 с. 8. Лисенко Т. Матрикули німецьких університетів як джере- ло для вивчення освітніх студій українських студентів в німець- ких університетах. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія «Історія». Київ, 2013. Вип. 2 (115). С. 32–35. 9. Майоров М. Самоназви студентів з України-Рутенії в університетах Європи у ХVІ – ХVІІІ століттях. Likбез. Історич- ний фронт Освітній сайт. https://likbez.org.ua/ua/samonazvaniya- ukrainskih-studentov-v-universitetah-evropyi-v-xiv-xviii-vekah.html (дата звернення 11.04.2022) 10. Маслійчук В. Культурно-освітні ініціативи на Лівобережній та Слобідській Україні другої половини ХVІІІ – початку ХІХ ст.: дис. … д-ра іст. Наук: 07.00.01. Харків – Запоріжжя, 2019. 479 с. 11. Модзалевский В. Малороссийский родословник. Киев, 1908. 541 с. 12. Пекарский П. Екатерина ІІ и Эйлер. Записки Императорской Академии наук. 1864. Т. 6. С. 60–61. 13. Проект к учреждению Университета Батуринского, 1760 года. Писан Гр. Ник. Тепловым для графа Гетмана. Чтения в Импе- Сіверщина в історії України, випуск 15, 2022 82 раторском Обществе Истории и Древностей Российских при Московском Университете. Кн. 2. Москва, 1863. С. 67–85. 14. Розумовська М. Розумовські. Родина при царському дворі. Київ: «Темпора», 2015. 320 с. 15. Тимирязев В. Дочь Петра Великого. Исторический вестник. 1900. Т. 81. С. 825–858. 16. Штранге М. Демократическая интеллигенция России в ХVІІІ веке. Москва, 1965. 309 с. 17. Rasumovsky K. Aus alten zeiten. Graf Kirill Grigoriewitsch Ra- sumovsky. 1728–1803. Ein gedenkblatt für den letzten Hetman der Ukraine. Halle, 1913. 116 c. Hrabovets A.I. Ukrainians students of European Universities (middle and second half of the eighteenth century) The article is devoted to a comprehensive study, research and coverage of the process of acquisition by Ukrainians higher education of the middle and second half of the 18th century in European universities on the example of Hetman Kyrylo Rozumovskyi and representatives of the Cossack officers Borsuk Ya., Hudovych A., Hudovych I., Myloradovich H., Myloradovych M., Symonovskyi P., Khanenko V. The article traces the typicality of higher education, which manifested itself in the identity of «academic wanderings» of Ukrainian students, instructions from relatives, the choice of disciplines. Kyrylo Rozumovskyi, having received his primary education in Ukraine and secular education in St. Petersburg, in March 1743 went to study in Germany and France for two years. During his educational travels, he successively changed three universities: Königsberg, Göttingen and Strasbourg, took lessons from famous professors, mastered French and German. Kyrylo Rozumovskyi was accompanied during the trip by G. Teplov, a mentor and associate professor at the St. Petersburg Academy of Sciences. According to the instructions of Hetman O. Rozumovsky’s older brother, it was with him that he had to consult in all matters and listen to his advice. Kyrylo Rozumovskyi returned from an educational trip in May 1745. The study of this topic allows to deepen the available information about the edu- cation of the hetman and to understand its role in the further state activity of Ky- rylo Rozumovskyi. The materials presented in the article will also provide a broad- er understanding of the desire of Ukrainians for quality higher education and the peculiarities of obtaining it in European universities of the 18th century, as the key to a successful career. Key words: education, Hetman Kyrylo Rozumovskyi, Cossack officer, university. REFERENCES 1. Andreev, A. (2005). Russkye studentu v nemetskykh unyversytetakh ХVIII – pervoi polovynu ХІХ veka [Russian students in German universities in the 18th – first half of the 19th centuries]. Moscow: Znak. Retrieved from: https://booksonline.com.ua/view.php?book=122573 [in Russian]. 2. Vasylchykov, A. (1880). Semeistvo Razumovskykh [The Razumovsky family]. (Vol. 1). Sankt-Peterburh: Typohrafyia M. Stasiulevycha. [in Russian]. 3. Vasylchykov, A. (1880). Semeistvo Razumovskykh [The Razumovsky family]. (Vol. 2). Sankt-Peterburh: Typohrafyia M. Stasiulevycha. [in Russian]. 4. Helbyh, H. (1900). Russkye yzbrannyky [Russian chosen ones]. Berlyn. [in Germany]. 5. Dyaryush Heneralnoho Khorunzheho Nykolaia Danylovycha Khanenko. 1858. [Diary of General Cornet Nikolai Danilovich Khanenko]. Chtenyia v obshchestve ystoryy y drevnostei, 1, pp. 12–18. [in Russian]. 6. Smolii, V.A. (2012). Entsyklopediia istorii Ukrainy u 10 t. [Ency- clopedia of the History of Ukraine: in 10 vols]. (Vol. 9). Kyiv: Naukova dumka. [in Ukrainian]. 7. Kostiashov, Yu., Kretinin, G. (1999). Petrovskoe nachalo: Kёnyhsberhskyi unyversytet i rossyiskoe prosveshchenye v XVIII veke [Beginning of Peter: University of Königsberg and the Russian Enlightenment in the 18th century]. Kaliningrad. [in Russian]. 8. Lysenko, T. (2013). Matrykuly nimetskykh universytetiv yak dzherelo dlia vyvchennia osvitnikh studii ukrainskykh studentiv v nimetskykh universytetakh [Certificates of German universities as a source for studying the educational studies of Ukrainian students in German universities]. Visnyk Kyivskoho natsionalnoho universytetu imeni Tarasa Shevchenka. Seriia «Istoriia», (115), pp. 32–35. [in Ukrainian]. 9. Maiorov, M. Samonazvy studentiv z Ukrainy-Rutenii v universytetakh Yevropy u ХVI – ХVIII stolittiakh [Self-names of stu- dents from Ukraine-Ruthenia in European universities in the 16th – 18th centuries]. Retrieved from https://likbez.org.ua/ua/samonazvaniya- ukrainskih-studentov-v-universitetah-evropyi-v-xiv-xviii-vekah.html [in Ukrainian]. 10. Masliichuk, V. (2019). Kulturno-osvitni initsiatyvy na Livoberezhnii ta Slobidskii Ukraini druhoi polovyny ХVIII – pochatku ХІХ st. [Cultural and educational initiatives in the Left Bank and Slobidska Ukraine in the second half of the 18th – early 19th century] (Doctor’s thesis). Kharkiv – Zaporizhzhia. [in Ukrainian]. 11. Modzalevskyi, V. (1908). Malorossyiskyi rodoslovnyk [Little Russian genealogy]. Kyiv. [in Ukrainian]. 12. Pekarskyi, P. (1864). Ekateryna II i Eiler [Catherine II and Eu- ler]. Zapysky Ymperatorskoi Akademyy nauk, 6, pp. 60–61. [in Russian]. 13. Proekt k uchrezhdenyiu Unyversyteta Baturynskoho, 1760 hoda. Pysan Hr. Nyk. Teplovum dlia hrafa Hetmana [Project for the estab- lishment of Baturinsky University, 1760. Written by Nikolay Teplov for Count Hetman]. (1863). Chtenyia v Ymperatorskom Obshchestve Ystoryy i Drevnostei Rossyiskykh pry Moskovskom Unyversytete, (2), pp.67–85. [in Russian]. 14. Rozumovska, M. (2015). Rozumovski. Rodyna pry tsarskomu dvori [Rozumovsky. Family at the royal court]. Kyiv: «Tempora». [in Ukrainian]. 15. Tymyriazev, V. (1900). Doch Petra Velykoho[Daughter of Peter the Great]. Istorycheskyi vestnyk, (81), pp. 825–858. [in Russian]. 16. Shtranhe, M. (1965). Demokratіcheskaia yntellyhentsyia Rossyy v ХVIII veke [Democratic intelligentsia of Russia in the 18th century]. Moscow. [in Russian]. 17. Rozumovskyi, K. (1913). From old times. Count Kyrylo Grigorievich Rozumovskyi. 1728–1803. A memorial to the last hetman of Ukraine. Halle. [in Germany]. Стаття надійшла до редакції 28.04.2022 р. Рекомендована до друку 15.09.2022 р. j

Українці – вихованці європейських університетів (середина та друга половина ХVІІІ ст.)

Institution

Ähnliche Einträge