Який “Людський вік”?
Рецензія на книгу: Век человеческий: Кубанские народные сказки, притчи, предания, анекдоты, бывальщины и пословицы / Сост., подготовка текстов, вступ. ст., перевод на русский, английский и украинский языки, примечания и общая редакция В. Пукиша. – Ростов-на-Дону: ООО «Медиа-Полис», 2007. – 196 с., и...
Saved in:
| Published in: | Народна творчість та етнографія |
|---|---|
| Date: | 2009 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
2009
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/20292 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Який “Людський вік”? / О. Шалак // Народна творчість та етнографія. — 2009. — № 2. — С. 86-88. — Бібліогр.: 2 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-20292 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Шалак, О. 2011-05-25T19:27:18Z 2011-05-25T19:27:18Z 2009 Який “Людський вік”? / О. Шалак // Народна творчість та етнографія. — 2009. — № 2. — С. 86-88. — Бібліогр.: 2 назв. — укр. 0130-6936 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/20292 Рецензія на книгу: Век человеческий: Кубанские народные сказки, притчи, предания, анекдоты, бывальщины и пословицы / Сост., подготовка текстов, вступ. ст., перевод на русский, английский и украинский языки, примечания и общая редакция В. Пукиша. – Ростов-на-Дону: ООО «Медиа-Полис», 2007. – 196 с., ил. uk Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України Народна творчість та етнографія Рецензії Який “Людський вік”? What is a “Lifetime”? Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Який “Людський вік”? |
| spellingShingle |
Який “Людський вік”? Шалак, О. Рецензії |
| title_short |
Який “Людський вік”? |
| title_full |
Який “Людський вік”? |
| title_fullStr |
Який “Людський вік”? |
| title_full_unstemmed |
Який “Людський вік”? |
| title_sort |
який “людський вік”? |
| author |
Шалак, О. |
| author_facet |
Шалак, О. |
| topic |
Рецензії |
| topic_facet |
Рецензії |
| publishDate |
2009 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Народна творчість та етнографія |
| publisher |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
What is a “Lifetime”? |
| description |
Рецензія на книгу: Век человеческий: Кубанские народные сказки, притчи, предания, анекдоты, бывальщины и пословицы / Сост., подготовка текстов, вступ. ст., перевод на русский, английский и украинский языки, примечания и общая редакция В. Пукиша. – Ростов-на-Дону: ООО «Медиа-Полис», 2007. – 196 с., ил.
|
| issn |
0130-6936 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/20292 |
| citation_txt |
Який “Людський вік”? / О. Шалак // Народна творчість та етнографія. — 2009. — № 2. — С. 86-88. — Бібліогр.: 2 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT šalako âkiilûdsʹkiivík AT šalako whatisalifetime |
| first_indexed |
2025-11-25T08:19:24Z |
| last_indexed |
2025-11-25T08:19:24Z |
| _version_ |
1850510792588263424 |
| fulltext |
8686
ISSN 01306936 * НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ ТА ЕТНОГРАФІЯ * 2/2009
цем. Зал буквально вибухнув оваціями, коли
на сцену вийшли у яскраво-червоних сарда-
ках, закосичених кольоровим пір’ям крисанях
і цяцькованих постолах дванадцять красенів-
гуцулів. Вони стали в коло. Якось ніби не-
зграбно взяли один одного за плечі. Розгой-
дуючись, коло з кожними кроком, разом з
музикою, прискорювало рух. Нарешті червоні
сардаки шалено замиготіли, злилися в суціль-
ну вогняну смугу і перед глядачами ніби спа-
лахнула велетенська ватра, що наче виражала
нестримну вулканічну енергію…» (с. 121).
У спогадах, ніби в сповіді, плин думки спо-
кійний, виважений, на відміну від тих авторів,
де за частоколом словесних викрутасів втрача-
ється логіка розвитку, тут усе природно і зро-
зуміло. М. Гринишина завжди вирізняла ви-
сока культура, шляхетність. Оповідь відверта
і чесна. За ємкими деталями, неначе в романі,
виразно простежується другий план. В уяві чи-
тача зримо постають підліток, юнак, студент…
Викликає повагу до автора й те, що він із поша-
ною згадує всіх своїх учителів – від шкільних
до консерваторських і, що трапляється вкрай
рідко, бачить усе краще в роботі його попере-
дників у Гуцульському ансамблі (Я. Барнич,
Д. Котк, В. Пащенко) та послідовників (Б.
Дерев’янко, І. Легкий, П. Князевич). І дає на-
станову: «Дай Боже не схибити з цієї праведної
дороги і наступним керівникам» (с. 137).
«Арканове коло» М. Гринишина тонко і
ненав’язливо підводить читача до осмислення
сутності земного буття, нетлінних цінностей,
вселяючи віру в добро і справедливість.
Оксана Шалак
Я К ИЙ « ЛюДСЬК ИЙ ВІК »?
Век человеческий: Кубанские народные сказки, притчи, предания, анекдоты, бываль-
щины и пословицы / Сост., подготовка текстов, вступ. ст., перевод на русский, английский
и украинский языки, примечания и общая редакция В. Пукиша. – Ростов-на-Дону: ООО
«Медиа-Полис», 2007. – 196 с., ил.
Записувач і впорядник Володимир Пу-
кіш означив «Век человеческий: Кубанские
народные сказки, притчи, предания, анекдоты,
бывальщины и пословицы» як видання
науково-популярне 1, наголошуючи, що збірник
адресовано широкому загалу, і пояснюючи, що
наукові принципи в такому разі передбачають
відхід від чіткої «фонетичної / фонематичної
транскрипції». Однак зразки усної прози, що
ввійшли до збірника, виявляють ґрунтовне
наукове осмислення матеріалу збирачем і впо-
рядником: не тільки плідні текстологічні, а й
едиційні тенденції, характерні для методики
В. Пукіша.
Видання кубанської народної прози – одне
з небагатьох, яким репрезентовано фольклор
населення Кубані: нащадків запорозьких ко-
заків та липован – російських старообрядців,
котрі переселилися на Кубань із румунської
дельти Дунаю. У передмові упорядник засвід-
чив глибоку обізнаність із теоретичними здо-
бутками в царині усної прози, в історії краю,
а також прагнення долучити широке коло чи-
тачів до неповторного світу кубанської казки,
притчі, прислів’я.
Характерною особливістю методики фік-
сування та видання народної прози з Кубані є
пильна увага записувачів до оповідача, про що
свідчать докладні примітки й паспорти, подані
до зразків: «Людський вік. Зап. Юрієм Алма-
зовим у ст. Саратовській від своєї бабусі Євге-
нії Яківни Шило (1910 – 2002 рр.), уродженої
Компанієць (чи, як казали в станиці, – Компа-
нійцівни)» 2. Далі автор коментарів подав слова
збирача про оповідачку, вказавши на джерела її
репертуару та мову: «Бабуня знали безліч пісень,
приказок, казок, мова в них була “чисто чорно-
морська” – діалекти Середнього Подніпров’я,
8787
РецензіїРецензії
з незначними впливами російськими, донськи-
ми, грецькими. Було, сусіди співають і забудуть
якийсь рядок або навіть одне слово, то прихо-
дять до бабуні спитати, і вони їм обов’язково
скажуть» 3. У «Передньому слові» автор цитує
слова краєзнавця зі станиці Саратовської Юрія
Алмазова – нащадка козаків, який зауважив,
що талановитих оповідачів сьогодні на Кубані
вже мало:: «Прагнучи записати казки, які ще
дотепер “живуть”, побутують серед населення
Кубані, довелося зіткнутись, по-перше, з обме-
женою кількістю сюжетів і, по-друге, з вельми
обмеженим числом оповідачів, які не тільки мо-
жуть переповісти сюжет казки, але й розказати
її талановито, цікаво. Уже навіть 50 – 60-літні
станичники, якщо співрозмовник не належить
до доволі вузького кола односельців, одразу ж
намагаються перейти з говірки на літературну
російську мову, тож “витягти” казочку чи, тим
паче, прислів’я з них буває дуже важко» 4 .
Помітне прагнення записувачів і впорядника
зберегти колорит кубанської говірки, відтворити
фонетичні («міні» – мені, «сіко» – скільки, «уку-
сю» – укушу, «роде» – родить), лексичні («по-
тапці», «сирно», «кендюх», «обмишулилась»),
синтаксичні («Баба-Яга хапо!́ його у мішок»)
особливості мови оповідачів, в окремих випад-
ках – передати сумнівні наголоси, зафіксувати
ремарки виконавця, витлумачити незрозумілі
для загалу слова та прокоментувати записане.
Так, до казки-нісенітниці «Батько народився!»
подано кілька приміток: «Сирно – низенький
круглий стіл; переважно використовували для
виготовлення вареників, печива»; «Кабиця –
відкрита літня кухня (піч) у дворі або в садку» 5.
Записаний матеріал упорядник класифі-
кував, проте, як сам зазначив, розмежування
жанрів – справа нелегка, оскільки межа між
казковою і неказковою прозою іноді доволі
умовна, та й оповідачі не завжди визначають
її. За допомогу в класифікуванні В. Пукіш ви-
словив подяку фольклористові-казкознавцю
І. Хланті. Загалом до збірника введено 28
казок і 13 зразків неказкової прози, записаної
на чорноморському діалекті, а також 3 казки
липован-старообрядців. Невелику кількість за-
фіксованого прозового матеріалу впорядник не
лише переклав (російською й англійською мова-
ми – записи від нащадків кубанських козаків,
українською й англійською – казки старовірів-
липован), а й щедро доповнив малюнками ді-
тей – найвибагливіших поціновувачів казки.
Казки, видані В. Пукішем, – неповторні варі-
анти з Кубані, що вирізняються мотивами, ком-
позиційними особливостями, імпровізаційністю
оповідачів. Так, варіант «Телесика» (СУС, 327
С, F) – «Івасик», містить чимало колоритних по-
бутових подробиць: дід виготовляє для синочка
не тільки човник та весельце, а й вудочку; Івасик,
ховаючись від Баби-Яги (не від змії чи відьми,
як в інших варіантах, а від Баби-Яги, очевидно,
на противагу бабі, що стала для Івасика матір’ю,
бабі-матері), вилазить на раїну – пірамідальну то-
полю, тоді як в інших зразках із багатьох регіонів
України – на явора, граба чи дуба (найпоширені-
ші дерева, які за давніх часів були культовими) 6.
Фінальні формули засвідчують дотепність, ви-
гадливість оповідачки: «Оце й уся казочка! Тобі
пшик, а міні грошів капшик!» 7.
Окремо варто сказати про кубанські
прислів’я, зафіксовані від різних мешканців
станиць Саратовської, Ключов́ої або в м. Крас-
нодар (у примітках упорядник чітко зазначив
місце, час запису, прізвище й місце народження
носія фольклору). Більшість із них поширені в
Україні, однак деякі, як твердить упорядник у
передмові, «суто кубанські» прислів’я, корис-
туючись якими, кожен з оповідачів розуміє по
своєму. До таких належать: «Корова любе ху-
тір, а баба станицю», «У станиці дуба рубають,
а поза станицею тріски летять». Особливістю
впорядкування є спроба перекласти, пояснити
і знайти російські й англійські відповідники ку-
банських прислів’їв, що додає ваги виданню та
розширює коло його читачів.
Щодо зауважень, які незначні і не примен-
шують подвижницької праці записувачів та
впорядика, процитуємо вислови: «кубанський
усний фольклор», «народнопоетичний фоль-
клор» 8 (термін «фольклор» передбачає усність
і належність «мудрості» народові). Нетради-
ційним є також розміщення казкової прози в
8888
ISSN 01306936 * НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ ТА ЕТНОГРАФІЯ * 2/2009
збірнику, а саме: спочатку впорядник подав
соцільно-побутову, потім про тварин і на за-
вершення – героїко-фантастичну, однак така
особливість може бути виправдана незначною
кількістю останніх.
Загалом «Век человеческий…» – гарний
подарунок для поціновувачів народної творчості
Кубані, для всіх, хто пам’ятає історію запороз-
ького козацтва, хто досліджує усну традицію
цього краю. Видання має альбомний формат,
яскраво проілюстроване, що робить його при-
вабливим і для дітей, а отже, продовжує «вік»
народної казки, переказу, прислів’я.
1 Век человеческий: Кубанские народные сказки,
притчи, предания, анекдоты, бывальщины и
пословицы / Сост., подготовка текстов, вступ.
ст., перевод на русский, английский и укра-
инский языки, примечания и общая редакция
В. Пукиша. – Ростов-на-Дону, 2007. – С. 17.
2 Там само. – С. 177.
3 Там само.
4 Там само. – С. 17.
5 Там само. – С. 55.
6 Шалак О. Міфопоетичні уявлення та ініціаль-
ні обряди українців (на прикладі «Казки про
Ївашка», записаної Лесею Українкою в м. Ми-
ропілля Звягельського пов. Волинської губ.) //
Звягель – Новоград-Волинський: від сивої
давнини до сьогодення. Матеріали Міжнар.
наук.-краєзн. конф.: у 2 т. – Житомир, 2007. –
Т. 2. – С. 124.
Людмила Даниленко
«Mudrosloví národu slovanského ve příslovích»
Збірка Фр. Л. Челаковського «Mudrosloví národu slovanského ve příslovích» в історії
слов’янської пареміології
Серед усіх чеських народознавців, хто
збирав, вивчав і видав прислів’я і приказки,
найбільший науково-практичний внесок зро-
бив Франтішек Ладіслав Челаковський, упо-
рядник “Мудрослів’я народу слов’янського
в прислів’ях». Титульний лист збірки мав
назву «Mudrosloví národu slovanského ve
příslovích. Připojena jest sbírka prostonárodních
českých pořekadel. Uspořádal a vydal Frant.
Lad.Čelakovský. V Praze, 1852. V kommissí u
Františka Řivnáče». Над збіркою, що впер-
ше побачила світ незадовго до його смерті,
Фр. Л. Челаковський працював майже трид-
цять років. Ідея такої роботи виникла не спон-
танно. Будучи одним із головних ідеологів
чеського романтизму, Фр. Л. Челаковський
зосередився на вивченні фольклорної куль-
тури, народного побуту і звичаїв. На народо-
знавчі студії Фр. Л. Челаковського мали вплив
Й. Добровський і В. Ганка, які звернули його
увагу на слов’янські народні пісні, що їх згодом
Фр. Л. Челаковський зібрав і видав у трьох
томах (1822, 1825, 1827 років). Задумуючи
новий усеслов’янський пареміологічний проект,
Фр. Л. Челаковський уже мав чималий досвід
і добре знав матеріал.
Про роботу над слов’янськими прислів’ями
й приказками дізнаємося з епістолярної спад-
щини Фр. Л. Челаковського. Так, про на-
мір видати цей матеріал читаємо в його листі
від 24 червня 1828 року до друга-літератора
Й. В. Камарита:
«Я хочу за зразком слов’янських народних
пісень видати збірку найкращих слов’янських
прислів’їв їхніми оригінальними мовами і з
чеським коментарем. У мене вже багато зі-
брано, виписано, розподілено. Але спосіб, в
який досі прислів’я видавали (за алфавітом),
мені не подобається, і я думаю, хоча це мені
коштуватиме чималих зусиль, розмістити їх за
змістом так, щоб вони не були схожі на стадо,
що біжить стрімголов, і через це втрачали свої
якості, але щоб вони, як одне ціле, створили
завершену картину про філософію, мораль,
|