За кулісами екскурсії: ефективні методи проведення
У статті автор на основі технологічної карти, контрольного й індивідуального текстів, «портфеля екскурсовода» до екскурсії «Глухів – столиця Гетьманщини», а також власного досвіду акцентує увагу на сучасних, найбільш популярних методичних прийомах проведення екскурсійної діяльності на території Наці...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Сіверщина в історії України |
|---|---|
| Datum: | 2023 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
2023
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202939 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | За кулісами екскурсії: ефективні методи проведення / Н.Ю. Пінчук // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2023. — Вип. 16. — С. 195-199. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859864715622088704 |
|---|---|
| author | Пінчук, Н.Ю. |
| author_facet | Пінчук, Н.Ю. |
| citation_txt | За кулісами екскурсії: ефективні методи проведення / Н.Ю. Пінчук // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2023. — Вип. 16. — С. 195-199. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Сіверщина в історії України |
| description | У статті автор на основі технологічної карти, контрольного й індивідуального текстів, «портфеля екскурсовода» до екскурсії «Глухів – столиця Гетьманщини», а також власного досвіду акцентує увагу на сучасних, найбільш популярних методичних прийомах проведення екскурсійної діяльності на території Національного заповідника «Глухів».
In the article, the author, on the basis of a technological map, control and individual texts, a “guide’s portfolio” for the excursion “Hlukhiv - the capital of the Hetmanate”, as well as her own experience, focuses on the modern, most popular methodological methods of conducting excursion activities on the territory of the National Reserve “Hlukhiv”.
|
| first_indexed | 2025-12-07T15:48:00Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 2218-4805
195
takley postavlennykh Nezhinskim peredvizhnym dramaticheskim te-
atrom. 1963 g.
5. Afi sha Nizhynskoho derzhavnoho dramatychnoho teatru «Dni-
provski kruchi», A. Ananyev. ‒ 1972 h. KP ‒ 3 ‒ NN ‒ 4297 ‒ PP – 1259.
6. Afi sha Nizhynskoho derzhavnoho dramatychnoho teatru «Maty-
naymychka», B. Kodolovych. – 1972 h. KP ‒ 3 ‒ NN ‒ 4298 ‒ PP – 1260.
7. Afi sha Nizhynskoho derzhavnoho dramatychnoho teatru «Ne
sudylosya», M. Starytskyy. – 1972 h. KP ‒ 3 ‒ NN ‒ 4299 ‒ PP – 1261.
8. Afisha Nizhynskoho derzhavnoho dramatychnoho teatru
«Svatannya na Honcharivtsi», H. Kvitka-Osnovyanenko. 1970 h. KP ‒
3 ‒ NN ‒ 4300 ‒ PP – 1262.
9. Afi sha Nizhynskoho derzhavnoho dramatychnoho teatru «Oy
ne khody Hrytsyu ta y na vechornytsi», M. Starytskyy. 1971 r. KP ‒ 3
‒ NN ‒ 4306 ‒ PP – 1268.
10. Afi sha Nezhynskoho samodeyatelnoho teatra k spektaklyam:
«Hlytay abo zh pavuk», M. Kropyvnytskyy, 22.11.1966 h. KP ‒ 3 ‒ NN
‒ 4290 ‒ PP – 1252.
11. Afysha Nezhynskoho samodeyatelnoho teatra k spektaklyam:
Hlytay obo zh pavuk», M. Kropyvnytskyy». 1965 h. KP ‒ 3 ‒ NN ‒ 4293
‒ PP – 1255.
12. Afi sha Nizhynskoho Budynku Kultury z pyesamy Nizhynskoho
narodnoho samodiyalnoho teatru, pid kerivnytstvom Brovchenka I.K.
27 bereznya 1968 r. Bukvy na afi shi vykonani: synim, temno-synim,
syno-chervonym, chervono-zelenym ta svitlo-zelenym koloramy. Sam
fon afi shy svitlo-rozhevoho koloru. NDF-2-500/88.
13. Kontsertna afi sha: «Dramatychnyy kolektyv Zaliznychnoyi stan-
tsiyi «Nizhyn». Premyera «Nazar Stodolya». Drama na try diyi.» Re-
zhyser-postanovnyk – I.K. Brovchenko. [1960-ti rr.] Vykonana cher-
vonym kolʹorom. NDF-2-500/428.
14. Afysha Nezhynskoho dramatycheskoho teatra ym. Kotsyubyns-
koho k spektaklyu Y. Franko «Ukradene shchastya». 1983 h. KP ‒ 12 ‒
NN ‒ 15570 ‒ PP – 4204.
15. Afi sha Nezhynskoho dramatycheskoho teatra ym. Kotsyubynsko-
ho k spektaklyu H. Kvytky-Osnovyanenka «Svatannya na Honcharivt-
si». 1988 h. KP ‒ 12 ‒ NN ‒15578 ‒ PP- 4212.
16. Afi sha Nezhynskoho dramatycheskoho teatra ym. Kotsyubyns-
koho k spektaklyu Y. Tobylevycha «Hrikh i pokarannya». 1986 h. KP ‒
12 ‒ NN ‒15579. ‒ PP ‒ 4213.
17. Afsha Nezhynskoho dramatycheskoho teatra ym. Kotsyubyns-
koho k spektaklyu M. Kropyvnytskoho «Khoch z mostu v vodu holo-
voyu». 1985 h. KP ‒ 12 ‒ NN ‒15581. ‒ PP ‒ 4215.
18. Afi sha Nezhinskogo dramaticheskogo teatra im. Kotsyubinsk-
ogo k spektaklyu «Faraony», za p yesoy O. Kolomiytsa. 1984 g. KP ‒ 12
‒ NN ‒15583. ‒ PP ‒ 4217.
19. Verbytskyi, V. (1983). Do 50 richchia Nizhynskoho teatru. Moloda
zmina [To the 50th anniversary of the Nizhyn Theater. Young change].
Pid praporom Lenina, October 21st., p. 4. [in Ukrainian].
20. Zhatko, O. (2003). Teatralna afi sha, yak istorychne dzherelo doslid-
zhennya mystetstva teatru [Theatrical poster as a historical source of theater art
research]. Retreived from https://niklife.com.ua/ru/focus/30755
21. Kahanov, Yu. (1990). Kuye zozulya [Forging a cuckoo]. Pid prapor-
om Lenina, April 7, p. 3. [in Ukrainian].
22. Kahanov, Yu. (1864). «Katerynu» stavliat nizhynski dramhurt-
kivtsi [“Kateryna” is staged by the Nizhyn Drama Club]. Pid praporom
Lenina, April 10, p. 3. [in Ukrainian].
23. Koval, P. (1964). Ozhyvayut kartyny mynuloho: nova vystava
dramhurtkivtsiv zaliznychnoho klubu [Pictures of the past come to
life: a new performance by the drama students of the railway club].
Pid praporom Lenina, April 22, p. 3. [in Ukrainian].
24. Samoylenko, H.V. (1995). Narysy kultury Nizhyna: CH. 2 [Essays on
the culture of Nizhyn: P. 2.]. Teatralne ta muzychne zhyttia ХVІІ-ХХ st. [Theat-
rical and musical life of Art]. Nizhyn. [in Ukrainian].
25. Protsko, I.V. (1964). Silskykh kluba: artysty i hliadachi [In Vil-
lage clubs: artists and spectators]. Pid praporom Lenina, November 18,
p. 3. [in Ukrainian].
26. Samoilenko, H.V. (1996). Nizhynskyi dramatychnyi teatr im. M. Kot-
siubynskoho. Nizhyn. [Nizhyn Drama Theater named after M. Kotsyubynskyi].
[in Ukrainian]
27. (1959). Ukrainskyi dramatychnyi teatr. – T. 2. «Radianskyi period». In-
stytut mystetstvoznavstva, folkloru, ta etnohrafi i [Ukrainian Drama Theater. - T.
2. «Soviet period”. Institute of Art Studies, Folklore, and Ethnography]. Кyiv: Vy-
davnytstvo Akademii nauk Ukrainskoi RSR. [in Ukrainian].
Стаття надійшла до редакції 24.04.2023 р.
Рекомендована до друку 04.10.2023 р.
УДК 069.15
Н.Ю. Пінчук
ЗА КУЛІСАМИ ЕКСКУРСІЇ:
ЕФЕКТИВНІ МЕТОДИ ПРОВЕДЕННЯ
У статті автор на основі технологічної карти, контрольно-
го й індивідуального текстів, «портфеля екскурсовода» до екскурсії
«Глухів – столиця Гетьманщини», а також власного досвіду акцен-
тує увагу на сучасних, найбільш популярних методичних прийомах
проведення екскурсійної діяльності на території Національного за-
повідника «Глухів».
Ключові слова: Глухів, гетьманська столиця, екскурсія, методич-
ні прийоми.
У сучасних українських реаліях туристичний ринок
потребує нового підходу до організації екскурсійної ді-
яльності. Натепер екскурсійні бюро, туроператори, му-
зеї та заповідники при розробці туристичних маршрутів
враховують не лише попит на ринку, але й, спираю-
чись на наявні місцеві екскурсійні об’єкти та історичні
пам’ятки, намагаються зробити екскурсію максималь-
но цікавою та пізнавальною для відвідувачів. При цьо-
му всі маршрути розробляються культурними установа-
ми на науковій основі та з урахуванням вимог сучасної
екскурсійної методики [1, с. 4].
Екскурсія – цілеспрямований, наочний процес пізнан-
ня оточуючого середовища. Він будується з використан-
ням відібраних об’єктів, які знаходяться в природних
умовах, і відбувається під керівництвом кваліфіковано-
го спеціаліста-екскурсовода у відповідності до заздале-
гідь визначеної тематики. У ході екскурсійного процесу
гід допомагає екскурсантам не лише оволодіти практич-
ними навичками самостійного спостереження і аналізу,
але й, насамперед, відчути епоху, зосередитись на об’єк-
тах, які є основними для розкриття визначеної теми [2].
Оскільки екскурсії відіграють важливу роль у пізнан-
ні світу, навчанні й ефективно ознайомлюють відвідува-
чів з історичною та культурною спадщиною, природним
середовищем, то вони – один із основних напрямів про-
світницької роботи Національного заповідника «Глухів».
Науково-дослідний та музейний відділи Заповідника роз-
робили 18 екскурсійних маршрутів, до яких залучено 28
пам’яток історії, культури та архітектури Глухова. Остан-
ні органічно включені до обласних туристичних марш-
рутів, зокрема до тематичних екскурсій «Золоте намис-
то Сумщини» і «Літературно-музична Сумщина» [3, c. 73].
Серед туристів, які приїжджають до Глухова, щоб, крім
іншого, зануритися в автентичне історичне середовище,
однією з найбільш затребуваних і популярних є тематична
екскурсія «Глухів – столиця Гетьманщини». Вона
ознайомлює відвідувачів з головними віхами історії міста
та архітектурними домінантами періоду Гетьманщини.
Ретельно підготовлена, ця екскурсія передбачає
відвідування і огляд найвизначніших пам’яток архітектури,
які розташовані компактною групою в історичному
середмісті Глухова, а саме: Миколаївської церкви, Київської
брами Глухівських міських укріплень, Будинку повітового
j
Сіверщина в історії України, випуск 16, 2023
196
земства на місці Другої малоросійської колегії, Трьох-
Анастасіївської церкви (місце колишнього гетьманського
двору), пам’ятника композиторам М. Березовському та
Д. Бортнянському. Екскурсія здійснюється як безпосередньо
всередині цих різночасових пам’яток, так і територією їх
охоронних зон [4, с. 2].
Під час екскурсії у межах заданого часу для ознайом-
лення з культурною спадщиною гід рухається заздале-
гідь визначеним маршрутом із наступними зупинкам:
Соборний майдан (Миколаївська церква), вул. Спаська
(Трьох-Анастасіївська церква), площа Рудченка (пам’ят-
ник М. Березовському та Д. Бортнянському), вул. Київ-
ська (Будинок повітового земства, Київська брама Глу-
хівських міських укріплень) [4, с. 4–7].
Щодо методичних прийомів при проведенні тематич-
ної екскурсії «Глухів – столиця Гетьманщини», то вони
можуть варіюватися залежно від конкретних цілей і сту-
пеня підготовки екскурсантів. Ми розглянемо основні,
які є найбільш часто вживаними та поширеними, оскіль-
ки допомагають гіду детально пояснювати матеріал, від-
повідати на запитання, робити екскурсію
цікавою, захоплюючою та корисною для
учасників. Це, насамперед, показ та роз-
повідь. Нижче наводимо деякі практичні
приклади їх застосування: прийомів по-
переднього огляду, локалізації подій, зо-
рової реконструкції (відтворення); прийо-
мів розповіді (екскурсійна довідка, опис,
цитування, пояснення).
Прийом попереднього огляду доречно
використовувати, коли екскурсанти пере-
бувають на місці розташування пам’ят-
ника або пам’ятки, а екскурсовод корот-
кою вступною частиною зорієнтує групу
на те, що саме слід побачити в ході спо-
глядання об’єкта, зосереджуючи увагу на
його якостях і конкретних особливостях.
Наприклад, під час пішохідної екскур-
сії «Глухів – столиця Гетьманщини», роз-
містивши групу півколом і обличчям до
пам’ятки «Будинок повітового земства»,
екскурсовод пропанує уважно оглянути
об’єкт, визначити його форму (Г-подібна),
звернути увагу на декор фасадів.
Далі гід застосовує прийом пояснен-
ня. Власне він є формою викладу мате-
ріалу, коли в розповіді, крім довідки про
історичну подію, розкривається сутність
і причини, що її викликали. В екскурсії,
якщо мова йде про пам’ятку архітектури,
за допомогою цього прийому виявляють-
ся особливості конструкції будівлі, харак-
терні риси архітектурного стилю (рис. 1.)
Продовжуючи попередній огляд пам’ятки,
культурний кругозір відвідувачів розши-
рює наступне пояснення: «Будинок повітового земства
має Г-подібний абрис, адже при споруджені були вико-
ристані підвали й підмурки Другої малоросійської ко-
легії, яку було зведено у 1768–1774 рр. за проєктом і під
керівництвом архітектора А. Квасова. Це була найбіль-
ша урядова будівля тогочасної України. Корпус колегії
був двоповерховим, П-подібним у плані. Довжина чоло-
вого фасаду сягала 142 м. Будівля згоріла під час нищів-
ної пожежі Глухова 1784 р. Після пожежі її не відновили.
В архітектурі обох корпусів Будівлі повітового земства
повною мірою проявилося прагнення місцевого само-
врядування до відродження колишньої слави столично-
го гетьманського Глухова. Про це свідчить і місце, об-
ране для будівництва, і відтворення загальної секційної
структури Малоросійської колегії XVIII ст., і спроби від-
творити в оформлені фасадів пишний декор старої бу-
дівлі Малоросійської колегії» [5, с. 306–308.].
Структурована програма екскурсії, на нашу думку,
має забезпечувати правильну послідовність подій, про
які ідеться, із певними акцентами у хронології. Цьому
Рис. 1. Використання екскурсоводом прийому пояснення
при розкритті архітектурних особливостей пам’ятки
«Будинок повітового земства» у м. Глухові
ISSN 2218-4805
197
сприяє прийом локалізації подій – показ
історичної події в точній локальній обста-
новці, у якій вона відбувалася. Для цього
екскурсовод прив’язує подію до конкрет-
ного місця словами «саме тут», «на цьому
місці», «у цьому напрямку» тощо. Мето-
дичний прийом локалізації має сильний
емоційний вплив на екскурсантів, ви-
кликає почуття причетності до важли-
вих історичних моментів. Наприклад, на
Соборному майдані в такий спосіб гід,
відтворюючи події, що відбувалися більш
ніж 300 років тому, допомагає екскурсан-
там взаємодіяти з оточуючим середови-
щем, пройнятися духом минулих епох,
зазначаючи, що «саме тут» відбулося об-
рання гетьмана Івана Скоропадського та
проголошення церковної анафеми Мазе-
пі. «Саме тут», на головній площі Глухова,
6 листопада 1708 року, відповідно до за-
гарбницької політики Московського цар-
ства під керівництвом царя Петра І, після
прочитання дяком посольського прика-
зу грамоти про відкриття ради, гетьма-
ном Лівобережної України було обрано
стародубського полковника Івана Скоро-
падського. Петро І, як деспотична натура,
не міг обмежитися лише обранням ново-
го гетьмана. За його указом духовенство
під головуванням Феофана Прокоповича
піддало Мазепу вічному церковному про-
кляттю – анафемі, яка ставила його поза
законом, бо проклятого церквою міг вби-
ти кожний» [6, с. 8–9] (рис. 2.)
Для відтворення історичної обстанов-
ки застосовується і прийом зорової ре-
конструкції (відтворення). Термін «рекон-
струкція» означає відновлення первісного
виду (вигляду) чого-небудь. Сутність цьо-
го прийому полягає в тому, що словес-
ним шляхом відновлюється первісний
вигляд об’єкта екскурсійного показу. Ро-
бить це екскурсовод, спираючись на зо-
рові враження екскурсантів. Якщо ж бу-
дівля, про яку ідеться, не зберіглася, на
допомогу приходить «портфель екскур-
совода», у якому наявні фотографії втра-
ченого об’єкта. Так, на колишньому Рад-
ному майдані, розповідаючи про зруйнований за часів
Радянського Союзу Троїцький собор, гід користується
світлинами храму із «портфеля екскурсовода» (рис. 3),
а також прийомом опису.
Прийом опису ставить своїм завданням надати
допомогу у правильному відображенні об’єкта у свідомості
екскурсантів (форма, обсяг, з якого матеріалу виготовлений,
розташування щодо навколишніх об’єктів). Для опису
об’єкта характерні точність, конкретність. Втрачений
Троїцький собор описуємо відповідно так: «Троїцький
собор було збудовано протягом 1720–1806 років. Угоду
на будівництво укладав гетьман І. Скоропадський, проте
після його смерті зведення храму припинилося. У 1734 р.
кошти надавала російська імператриця Анна Іоанівна,
Рис. 2. Застосування прийому локалізації подій на Соборному майдані
Рис. 3. Світлина втраченого Троїцького собору
з «портфеля екскурсовода» як візуалізація прийому зорової реконструкції
Сіверщина в історії України, випуск 16, 2023
198
однак будівництво переривали дві пожежі: 1748 і 1784
років. У 1759 р., коли вже мурувалися бані собору, раптом
завалилася височезна дзвіниця, яку встигли збудувати
поруч, і розколола собор майже навпіл. Руйнування почали
виправляти з 1773 р., і знову пожежа 1784 р. пошкодила
бані майже завершеного собору. У 1791 р. імператриця
Катерина ІІ надала кошти на відбудову храму. Отже,
будівництво тривало понад 80 років і завершилося у
1805 р. Храм мав п’ять престолів – три внизу і два на
хорах. У плані був хрещато-баневий, шестистовпний, з
трьома півкруглими апсидами. Вінчали собор три бані,
поставлені по поздовжній осі. З огляду на значну тривалість
будівництва в архітектурі собору переплелися стильові
риси українського відродження, бароко й раннього
класицизму. За час будівництва тут змінилося чимало
архітекторів. Проте дослідник українських старожитностей
В. Пуцко довів, що у визначенні архітектурного устрою
Троїцького собору провідною була роль А.В. Квасова. Але
ні складна доля, ні мистецька неповторність храму не
зупинили глухівське міське та сумське обласне керівництво,
коли у 1962 р., виконуючи владні настанови, на мурах
собору намалювали великі тріщини, сфотографували
їх, щоб довести «аварійність» будівлі, а потім пам’ятку
архітектури республіканського значення з великими
труднощами висадили вибухівкою у повітря, а після того
декілька місяців розбирали руїни» [7, с. 281–283].
Разом із прийомами зорової реконструкції та лока-
лізації подій для забезпечення пізнавального досвіду
екскурсантів необхідно використовувати і прийом екс-
курсійної довідки. Тут гід повідомляє короткі відомості
про спостережуваний об’єкт: дату будівлі (реставрації),
авторів, розміри, призначення тощо. Наприклад, роз-
містивши групу на майданчику біля лівої
кордегардії Київських воріт, екскурсовод
стисло розповідає про цю пам’ятку архі-
тектури: «Муровану фортечну браму з кор-
дегардіями збудовано в 1766–1769 рр. під
загальним наглядом архітектора Андрія
Квасова на місці однойменної дерев’я-
ної брами. 1804 р. земляні вали фортеці
було знесено і за проєктом чернігівсько-
го губернського архітектора Антона Кар-
ташевського замість старих кордегардій
прибудовано обабіч арки-проходи для
пішоходів та великі прямокутні в плані
кордегардії. Київська брама є рідкісним
зразком оборонного зодчества XVIII ст.,
що уцілів дотепер» [5, с. 323–324] (рис. 4).
При проведенні екскурсії «Глухів – сто-
лиця Гетьманщини» доречним, серед ін-
ших, є й прийом цитування, котрий до-
помагає учасникам краще усвідомити
історичну значимість відвідуваного міс-
ця. Завдяки цитатам у свідомості екскур-
сантів виникає яскравий зоровий образ. У
тексті екскурсії у вигляді цитат використовуються ури-
вки з художніх творів (проза, вірші).
Прийом цитування передбачає використання в розпо-
віді уривків з історичних документів, літературних тво-
рів, архівних матеріалів тощо. Вони мають бути коротки-
ми, точними та обов’язково влучно і вчасно вживаними.
Цитатами послуговуються для підтвердження своїх слів,
яскравого й переконливого вираження думки, збереження
особливостей мови й колориту минулих часів. Цей при-
йом часто застосовують тоді, коли посилаються на авто-
ритетну думку чи відтворюють картини життя та побуту
певної історичної доби.
На Соборному майдані, описуючи період становлення
Глухова як гетьманської столиці, гарним доповненням до
розповіді є висловлювання священника Іоанна Лук’янова
про Глухів у 1703 році. Ця цитата створює наочний і реа-
лістичний образ міста тих часів: «Город Глухов земляной,
обруб дубовий, вельми крепок; а в нем жителей багатых
много, панов; и строения в нем преузорчастые, светлицы
хорошие, палаты в нем полковника Миклашевского зело
хороши; ратуша зело хороша и рядов [торговых] много;
церквей каменных много; девичий монастырь предивен
зело; соборная церковь хороша очень; зело лихоманы-хох-
лы затейлевы к хоромному строению; в малоросийских
городах другова вряд такова города сыскать; лучше Кие-
ва строением и житием…» [8, с. 56].
Для підсилення методу зорової реконструкції і вражень
від місця, на якому знаходиться група, екскурсантам
можна процитувати й уривок із «Історії Русів», у якому
подається опис проголошення церковної анафеми Мазепі
12 листопада 1708 року: «Сумрачна урочистість ця відбулася
в кам’яній Миколаївській церкві, за присутності царя і
Рис. 4. Використання прийому екскурсійної довідки
біля пам’ятки «Київська брама Глухівських міських укріплень»
ISSN 2218-4805
199
численного зібрання урядовців та народу. Духовенство й
клірики були в чорному вбранні й усі зі свічками чорного
кольору. Портрет Мазепи, що до того висів посеред
міста на шибениці, кат волочив по місту і витяг його у
саму церкву. Духовенство обступило його, вичитувало
і виспівувало деякі псалми зі Святого Письма, потім,
проголосивши і кілька разів повторивши «да будет Мазепа
проклят!», повернуло до портрета палаючі свічки, а
клірики, повторюючи ті самі слова співом, повертали свої
свічки донизу. Єпископ, що первенствував, кінцем свого
жезла при тому вдарив портрет у груди, примовляючи:
«анафема!». Тоді портрет потягли назад з церкви і співали
оцей церковний стих: «Днесь Іуда оставляєт учителя і
пріємлєт диявола» [9, с. 211–212].
Висновуючи, зауважимо, що наведені вище екскурсійні
методичні прийоми зрідка використовуються самостій-
но. Враховуючи власний досвід, здебільшого вони засто-
совуються в комплексі, доповнюють один одного. Це обу-
мовлено як специфікою архітектури і мистецьких якостей
об’єктів екскурсійного показу, так і наявною інформацією
про них. Комбінування методичних прийомів проведен-
ня екскурсій сприяє більш глибокому розумінню історич-
них подій та запам’ятовуванню матеріалу, підвищенню
активності та зацікавленості екскурсантів, візуалізації та
конкретизації пам’яток, про які йдеться, а головне – до-
помагає відкривати нові культурні, історичні цінності й
мандрувати Глуховом цікаво та пізнавально.
ДЖЕРЕЛА
1.Король О.Д. Організація екскурсійних послуг у туризмі:
навч.-метод. посібник. Чернівці : Чернівецький нац. ун-т, 2016. 144 с.
2. Кулаєв К.В. Екскурсійна діяльність: теоретичні та методоло-
гічні основи. Москва : Турист, 2004. 96 с.
3. Жукова С.П. Пам’ятки культурної спадщини у структурі ді-
яльності Національного заповідника «Глухів». Охорона культур-
ної спадщини історико-культурними заповідниками Черніго-
во-Сіверщини / за ред. С.Ю. Зозулі. Центр памяткознавства НАН
України і Укр. тов-ва охор. пам’яток історії та культури, Півн.-Сх.
регіон. від.-ня. Київ : Видавець Олег Філюк, Центр учбової літе-
ратури, 2017. С. 60–75.
4. Науковий архів Національного заповідника «Глухів», 03-
15/1. Технологічна карта тематичної пішохідної екскурсії «Глу-
хів – столиця Гетьманщини». 8 с.
5. Вечерський В.В. Пам’ятки архітектури та містобудування Лі-
вобережної України: Виявлення, дослідження, фіксація. Київ: Ви-
давничий дім А.С.С, 2005. 586 с.
6. Науковий архів Національного заповідника «Глухів», 03-
15/2. Контрольний текст тематичної екскурсії «Глухів – столиця
Гетьманщини». 28 c.
7. Вечерський В.В. Втрачені об’єкти архітектурної спадщини
України. Київ : НДІТІАМ, 2002. 592 с.
8. Цапенко М.П. По равнинам Десны и Сейма. Москва, 1967. 132 с.
9. Вечерський В., Бєлашов В. Глухів. Київ: Абрис, 2003. 166 с.: іл .
Pinchuk N.Yu. Behind the scenes of the excursion: eff ective meth-
ods of conducting
In the article, the author, on the basis of a technological map, control
and individual texts, a “guide’s portfolio” for the excursion “Hlukhiv - the
capital of the Hetmanate”, as well as her own experience, focuses on the
modern, most popular methodological methods of conducting excursion
activities on the territory of the National Reserve “Hlukhiv”.
Key words: Hlukhiv, Hetman’s capital, excursion, methodological
techniques.
REFERENCES
1. Korol, O.D. (2016). Orhanizatsiia ekskursiinykh posluh u turyzmi: navchal-
no-metodychnyi posibnyk [Organization of excursion services in tourism: a study
guide]. Chernivtsi: Chernivetskyi nats. un-t. [in Ukrainian].
2. Kulaiev, K.V. (2004). Ekskursiina diialnist: teoretychni ta metodolohichni
osnovy [Excursion activity: theoretical and methodological foundations]. Mosk-
va: Turyst. [in Russian].
3. Zhukova, S.P. (2017). Pamiatky kulturnoi spadshchyny u struk-
turi diialnosti Natsionalnoho zapovidnyka «Hlukhiv» [Monuments of
cultural heritage in the structure of the Hlukhiv National Reserve].
Okhorona kulturnoi spadshchyny istoryko-kulturnymy zapovidnykamy Cherniho-
vo-Sivershchyny. Kyiv: Vydavets Oleh Filiuk, Tsentr uchbovoi literatury,
pp. 60–75. [in Ukrainian].
4. Naukovyi arkhiv Natsionalnoho zapovidnyka «Hlukhiv», 03-15/1.
Tekhnolohichna karta tematychnoi pishokhidnoi ekskursii «Hlukhiv –
stolytsia Hetmanshchyny» [Technological map of the thematic walk-
ing tour «Hlukhiv - the capital of the Hetmanate»]. [in Uikrainian].
5. Vecherskyi, V.V. (2005). Pamiatky arkhitektury ta mistobuduvannia Livo-
berezhnoi Ukrainy: Vyiavlennia, doslidzhennia, fi ksatsiia [Monuments of architec-
ture and urban planning of the Left Bank of Ukraine: Identifi cation, research, and
recording]. Kyiv: Vydavnychyi dim A.S.S. [in Ukrainian].
6. Naukovyi arkhiv Natsionalnoho zapovidnyka «Hlukhiv», 03-15/2.
Kontrolnyi tekst tematychnoi ekskursii «Hlukhiv – stolytsia Hetman-
shchyny» [The control text of the thematic excursion «Hlukhiv - the
capital of the Hetmanate»]. [in Ukrainian].
7. Vecherskyi, V.V. (2002). Vtracheni obiekty arkhitekturnoi spadshchyny
Ukrainy [Lost objects of architectural heritage of Ukraine]. Kyiv: NDITIAM.
[in Ukrainian].
8. Tsapenko, M.P. (1967). Po ravnynam Desny i Seima [Across the plains
of the Seim and the Desna]. Moskva. [in Russian].
9. Vecherskyi, V., Bielashov, V. (2003). Hlukhiv [Hlukhiv]. Kyiv: Abrys.
[in Ukrainian].
Стаття надійшла до редакції 25.05.2023 р.
Рекомендована до друку 04.10.2023 р. j
УДК 069.15.(477.52)
Л.І. Савицька
«ПОРТФЕЛЬ ЕКСКУРСОВОДА»
ЯК ВІЗУАЛЬНИЙ РЯД ВТРАЧЕНИХ
ПАМ’ЯТОК КУЛЬТОВОЇ АРХІТЕКТУРИ
НА ПРИКЛАДІ ЕКСКУРСІЇ
«ХРАМИ ГЛУХОВА»
У статті автор на прикладі екскурсії «Храми Глухова» робить
акцент на використання світлин та ілюстрацій із «портфеля екс-
курсовода» як комплексу засобів для покращення сприйняття об’єк-
тів показу та посилення емоційного враження від почутого.
Застосовуючи прийоми попереднього огляду глухівських церков
та реконструкції подій, які відбувались біля них, гід послуговується
«портфелем екскурсовода» як візуальним рядом втрачених пам’я-
ток культової архітектури м. Глухова.
Ключові слова: екскурсовод, «портфель екскурсовода», технологічна
карта, візуальний ряд, об’єкт показу, церква, пам’ятка архітектури.
У сучасному світі музейники та спеціалісти туристич-
ної галузі екскурсію (прогулянку, поїздку, похід) ототож-
нюють з формою чи методом набуття знань та органі-
зації дозвілля, що передбачає колективне відвідування
визначних і пам’ятних місць, музеїв, виставок, підпри-
ємств з освітньою, науковою, спортивною або розважаль-
ною метою. Показ екскурсійних об’єктів відбувається під
керівництвом кваліфікованого спеціаліста – екскурсово-
да, який передає аудиторії бачення й оцінку пам’ятно-
го місця, розуміння історичної події, пов’язаної з цим
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-202939 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2218-4805 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T15:48:00Z |
| publishDate | 2023 |
| publisher | Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| record_format | dspace |
| spelling | Пінчук, Н.Ю. 2025-04-18T12:44:09Z 2023 За кулісами екскурсії: ефективні методи проведення / Н.Ю. Пінчук // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2023. — Вип. 16. — С. 195-199. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. 2218-4805 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202939 069.15 У статті автор на основі технологічної карти, контрольного й індивідуального текстів, «портфеля екскурсовода» до екскурсії «Глухів – столиця Гетьманщини», а також власного досвіду акцентує увагу на сучасних, найбільш популярних методичних прийомах проведення екскурсійної діяльності на території Національного заповідника «Глухів». In the article, the author, on the basis of a technological map, control and individual texts, a “guide’s portfolio” for the excursion “Hlukhiv - the capital of the Hetmanate”, as well as her own experience, focuses on the modern, most popular methodological methods of conducting excursion activities on the territory of the National Reserve “Hlukhiv”. uk Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК Сіверщина в історії України Музейна справа За кулісами екскурсії: ефективні методи проведення Behind the scenes of the excursion: effective methods of conducting Article published earlier |
| spellingShingle | За кулісами екскурсії: ефективні методи проведення Пінчук, Н.Ю. Музейна справа |
| title | За кулісами екскурсії: ефективні методи проведення |
| title_alt | Behind the scenes of the excursion: effective methods of conducting |
| title_full | За кулісами екскурсії: ефективні методи проведення |
| title_fullStr | За кулісами екскурсії: ефективні методи проведення |
| title_full_unstemmed | За кулісами екскурсії: ефективні методи проведення |
| title_short | За кулісами екскурсії: ефективні методи проведення |
| title_sort | за кулісами екскурсії: ефективні методи проведення |
| topic | Музейна справа |
| topic_facet | Музейна справа |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202939 |
| work_keys_str_mv | AT pínčuknû zakulísamiekskursííefektivnímetodiprovedennâ AT pínčuknû behindthescenesoftheexcursioneffectivemethodsofconducting |