Артроподофауна фондосховища Одеського музею західного і східного мистецтва

У статті наведені результати вивчення артроподофауни фондосховища Одеського музею західного і східного мистецтва. У результаті ентомологічних обстежень 2018−2022 рр. У приміщеннях фондів закладу виявлено членистоногих − представників чотирьох класів (Вищі раки, Губоногі, Комахи та Павукоподібні), з...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2023
Автор: Коритнянська, В.Г.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК 2023
Назва видання:Сіверщина в історії України
Теми:
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202942
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Артроподофауна фондосховища Одеського музею західного і східного мистецтва / В.Г. Коритнянська // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2023. — Вип. 16. — С. 179-183. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-202942
record_format dspace
spelling nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-2029422025-07-31T00:03:55Z Артроподофауна фондосховища Одеського музею західного і східного мистецтва Arthropods of the museum storage of Odesa Museum of Western and Eastern Art Коритнянська, В.Г. Музейна справа У статті наведені результати вивчення артроподофауни фондосховища Одеського музею західного і східного мистецтва. У результаті ентомологічних обстежень 2018−2022 рр. У приміщеннях фондів закладу виявлено членистоногих − представників чотирьох класів (Вищі раки, Губоногі, Комахи та Павукоподібні), з них найбільш чисельними за кількістю таксономічних груп були класи Комахи та Павукоподібні. Серед виявлених артропод зареєстровані музейні шкідники (шість видів) та організми-індикатори незадовільного санітарно-гігієнічного стану музейних приміщень, їх недостатньої ізоляції від навколишнього середовища, наявності в них зон мікроклімату та ін. As a result of entomological studies conducted during 2018−2022, the species composition of the arthropods of the museum stores of Odesa Museum of Western and Eastern Art was established. The identified arthropods belonged to four classes (Malacostraca, Chilopoda, Insects, and Arachnids), of them the most numerous in terms of the number of taxonomic groups were classes Insects (representatives of 7 orders were registered, 7 species were identified) and Arachnids (2/1). Among the discovered representatives of the phylum Arthropoda, six species belonged to the group of museum pests, however, according to observations, in the museum stores were development only of carpet beetles (Dermestidae: Anthrenus spр. and Attagenus spр., during the entire period of observations, in deposits of dust and dirt) and biscuit beetles (Ptinidae, Stegobium paniceum (Linnaeus, 1758), in certain years, probably outside the artworks). Episodic and few finds of other pests, in particular, moths, Silverfish, booklice, wood-boring weevils, probably indicate their periodic («accidental») appearance in the museum stores. In general, despite the rather significant variety of species of pests found in the museum’s stores, cases of damage by them of museum objects in institution during the entire period of observations were not registered. At the same time, the annual findings in the halls of the museum stores (in the vast majority of specimens) of woodlice, species of the order Hemiptera (from families Rhyparochromidae, Coreidae, Pentatomidae, etc.), ants and spiders testify to the unsatisfactory sanitary and hygienic condition of the premises of the museum stores and their poor proofing from the environment, episodic detection of plaster beetles, booklice, sciariids, oribatid mites and mycetophagous mites − about the presence of microclimate zones indoor of museum stores, which are characterized by high moisture content (not lasting) and, probably, the development of microscopic fungi in them. 2023 Article Артроподофауна фондосховища Одеського музею західного і східного мистецтва / В.Г. Коритнянська // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2023. — Вип. 16. — С. 179-183. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. 2218-4805 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202942 595.7:069.013(477.74) uk Сіверщина в історії України application/pdf Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Музейна справа
Музейна справа
spellingShingle Музейна справа
Музейна справа
Коритнянська, В.Г.
Артроподофауна фондосховища Одеського музею західного і східного мистецтва
Сіверщина в історії України
description У статті наведені результати вивчення артроподофауни фондосховища Одеського музею західного і східного мистецтва. У результаті ентомологічних обстежень 2018−2022 рр. У приміщеннях фондів закладу виявлено членистоногих − представників чотирьох класів (Вищі раки, Губоногі, Комахи та Павукоподібні), з них найбільш чисельними за кількістю таксономічних груп були класи Комахи та Павукоподібні. Серед виявлених артропод зареєстровані музейні шкідники (шість видів) та організми-індикатори незадовільного санітарно-гігієнічного стану музейних приміщень, їх недостатньої ізоляції від навколишнього середовища, наявності в них зон мікроклімату та ін.
format Article
author Коритнянська, В.Г.
author_facet Коритнянська, В.Г.
author_sort Коритнянська, В.Г.
title Артроподофауна фондосховища Одеського музею західного і східного мистецтва
title_short Артроподофауна фондосховища Одеського музею західного і східного мистецтва
title_full Артроподофауна фондосховища Одеського музею західного і східного мистецтва
title_fullStr Артроподофауна фондосховища Одеського музею західного і східного мистецтва
title_full_unstemmed Артроподофауна фондосховища Одеського музею західного і східного мистецтва
title_sort артроподофауна фондосховища одеського музею західного і східного мистецтва
publisher Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
publishDate 2023
topic_facet Музейна справа
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202942
citation_txt Артроподофауна фондосховища Одеського музею західного і східного мистецтва / В.Г. Коритнянська // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2023. — Вип. 16. — С. 179-183. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.
series Сіверщина в історії України
work_keys_str_mv AT koritnânsʹkavg artropodofaunafondoshoviŝaodesʹkogomuzeûzahídnogoíshídnogomistectva
AT koritnânsʹkavg arthropodsofthemuseumstorageofodesamuseumofwesternandeasternart
first_indexed 2025-11-25T00:25:57Z
last_indexed 2025-11-25T00:25:57Z
_version_ 1849719896089296896
fulltext ISSN 2218-4805 179 7. Зосімович О., Щербакова Н. Історичний зміст матеріа- лів фондової колекції Музею космонавтики ім. С.П. Корольо- ва. Science and Education a New Dimension. Humanities and Social Sciences. 2017. V (19). P. 21–24. 8. Сулима О. Повороти долі фотографа А.М. Павловича та Полтавський музей. Сіверщина в історії України. Глухів – Київ, 2020. Вип. № 13. С. 337–343. 9. Сулима О. Фото із Цейлону. Полтавський краєзнавчий му- зей. Маловідомі сторінки історії, музеєзнавство, охорона пам’яток: зб. наук. ст. Полтава-Харків : Майдан, 2023. Вип. ХVІІІ. С. 264–270. 10. Фесик К., Кондратенко Т., Барська Г., Кондратенко Н. Про- спект екскурсії по виставці «Історія однієї фотографії», ство- реній із нагоди 110-ї річниці відкриття пам’ятника І.П. Котля- ревському в Полтаві. Полтавський краєзнавчий музей. Маловідомі сторінки історії, музеєзнавство, охорона пам’яток: зб. наук. ст. Полтава : Дивосвіт, 2014. Вип. ІХ. С. 571–581. 11. Сулима О. Карпо Бабенк о – учасник Першої світової вій- ни. Село Жуки – Батьківщина Самійла Величка: збірник матеріалів Третьої наукової конференції. Київ – Полтава, 2020. С. 190–194. 12. Полтавский земский Естественно-исторический музей. Полтава : Типо-Лит. Л. Фришберга, 1892. 26 с. 13. Ежегодник естественно-исторического музея Полтавс- кого губернского земства. 1912 год. Полтава : электр. типо-лит. И. Фришберга. 1913. 54 с. Sulyma O.S. Review of photo collection of the late 19th – early 20th ceturies in the Vasyl Krychevsky Poltava Local Lore Museum The article contains review of photo collection in the Vasyl Krychevsky Poltava Local Lore Museum according to the photo documents typology used in the establishment. Portraits (individual, double, group), historic types, reproductions, narrative (candid), viewing photos, preserved in the museum funds are analyzed separately. Special attention is paid to images of the late 19th – early 20th centuries that refl ect period of photography appearing as most trustful instrument of documenting diff erent aspects of social life. Information about authors and place of shooting are given. Summarized information about thematic gathering completing is presented. Meaning and informational potential of museum visual materials in diff erent historical research direction are shown on the concrete examples. Key words: collection, photography, visual source, the Vasyl Krychevsky Poltava Local Lore Museum REFERENCES 1. Haskell, A., Berk, P. (Ed.). (2010). Vizualna istoriia [Visual history]. Novi pidkhody do istoriopysannia, pp. 221–256. Kyiv: Ni- ka-Tsentr. [in Ukrainian]. 2. Mankovska, R., Havryliuk, S. (2021). Teoretychni zasady mu- zeinoi vizualnosti [Theoretical fundamentals of museum visuali- ty]. Naukovi zapysky Vinnytskoho derzhavnoho pedahohichnoho uni- versytetu imeni Mykhaila Kotsiubynskoho, (37), pp. 93–100. Seriia: Istoriia. Vinnytsia. [in Ukrainian]. 3. Bolbotenko, I. (2003). Do istorii maietku Kachanivka ta rodyny Tarnovskykh (na materialakh Natsionalnoho muzeiu istorii Ukrainy) [To the history of Kachanivka estate and the Tarnovskyis Family (on materials from the National Museum of History of Ukraine)]. Muzei ta yoho kolektsii: tematychnyk zb. nauk. prats, ( pp. 126–140). Kyiv. [in Ukrainian]. 4. Melnychuk, O. (2019). Istoriia formuvannia muzeinoi kolekt- sii Tsentralnoho derzhavnoho arkhivu-muzeiu literatury i mystet- stva Ukrainy [History of forming the Central State Archive Muse- um of Literature and Art of Ukraine Collection]. Arkhivy Ukrainy, 2, pp. 150–166. [in Ukrainian]. 5. Perepolkina, N. (2006). Zibrannia dorevoliutsiinykh svitlyn z fondiv Kerchenskoho zapovidnyka (1880-ti – 1920-ti roky) [Gath- ering of the pre-revolution photos from the Kerch Reservoir Funds (1880s – 1920s)]. Suchasni problemy doslidzhennia, restavratsii ta zberezhennia kulturnoi spadshchyny, (3), pp. 45–50. [in Ukrainian]. 6. Synelnyk, I. (2015). Kolektsiia fotohrafi i Chernihivskoho is- torychnoho muzeiu imeni V.V. Tarnovskoho yak dzherelo z istorii kraiu [Photo collection of the V. V. Tarnovkyi Chernihiv History Mu- seum as a source of local history]. Spetsialni istorychni dystsypliny : pytannia teorii ta metodyky, 26–27, pp. 191–196. [in Ukrainian]. 7. Zosimovych, O., Shcherbakova, N. (2017). Istorychnyi zmist materialiv fondovoi kolektsii Muzeiu kosmonavtyky im. S. P. Korolo- va [Historical component of the S. Korolev`s Space Museum funds co llection]. Science and Education a New Dimension. Humanities and Social Sciences, (19), pp. 21–24. [in Ukrainian]. 8. Sulyma, O. (2020). Povoroty doli fotohrafa A.M. Pavlovycha ta Poltavskyi muzei [Twists of fate of photographer A.M. Pavlovych and the Poltava Museum]. Sivershchyna v istorii Ukrainy, (13), pp. 337– 343. [in Ukrainian]. 9. Sulyma O. (2023). Foto iz Tseilonu [Photo from Ceylon]. Poltavskyi kraieznavchyi muzei. Malovidomi storinky istorii, muzei- eznavstvo, okhorona pamiatok : zb. nauk. st., (18), pp. 264–270. Pol- tava-Kharkiv : Maidan. [in Ukrainian]. 10. Fesyk, K., Kondratenko, T., Barska, H., Kondratenko, N. (2014). Prospekt ekskursii po vystavtsi «Istoriia odniiei fotohrafi i», stvorenii iz nahody 110-i richnytsi vidkryttia pam’iatnyka I.P. Kotliarevs- komu v Poltavi. Poltavskyi kraieznavchyi muzei [The exhibition «Story of the one photography» dedicated to the 110th anniversa- ry of monument to Ivan Kotliarevskyi unveling excursion]. Malovi- domi storinky istorii, muzeieznavstvo, okhorona pam’iatok: zb. nauk. st., (9), pp. 571–581. Poltava : Dyvosvit. [in Ukrainian]. 11. Sulyma, O. (2020). Karpo Babenko – uchasnyk Pershoi svito- voi viiny [Karp Babenko – participant of the First World War]. Selo Zhuky – Batkivshchyna Samiila Velychka, pp. 190–194. Kyiv – Polta- va. [in Ukrainian]. 12. Poltavskij zemskij Estestvenno-istoricheskij muzej. (1892). [The Poltava Zemstvo Natural Historic Museum]. Poltava : Tipo-Lit. L. Fr- ishberga. [in Russian]. 13. Ezhehodnyk estestvenno-ystorycheskoho muzeia Poltavskoho hu- bernskoho zemstva. 1912 hod [Annual of the Poltava Huberniia Zem- stvo Historic and Nature Museum. 1912]. Poltava : elektr. typo-lyt. Y. Fryshberga. (1913) [in Russian]. Стаття надійшла до редакції 18.04.2023 р. Рекомендована до друку 04.10.2023 р.j УДК 595.7:069.013(477.74) В.Г. Коритнянська АРТРОПОДОФАУНА ФОНДОСХОВИЩА ОДЕСЬКОГО МУЗЕЮ ЗАХІДНОГО І СХІДНОГО МИСТЕЦТВА У статті наведені результати вивчення артроподофауни фон- досховища Одеського музею західного і східного мистецтва. У ре- зультаті ентомологічних обстежень 2018−2022 рр. У приміщеннях фондів закладу виявлено членистоногих − представників чотирьох класів (Вищі раки, Губоногі, Комахи та Павукоподібні), з них най- більш чисельними за кількістю таксономічних груп були класи Ко- махи та Павукоподібні. Серед виявлених артропод зареєстровані музейні шкідники (шість видів) та організми-індикатори незадо- вільного санітарно-гігієнічного стану музейних приміщень, їх недо- статньої ізоляції від навколишнього середовища, наявності в них зон мікроклімату та ін. Ключові слова: ентомологічне обстеження, членистоногі, кома- хи, музейні приміщення, музейні шкідники, музей. Музейні колекції можуть пошкоджуватися багать- ма живими організмами, проте основна роль у проце- сах руйнації творів мистецтва належить на сьогодні мі- кроскопічним грибам та комахам (клас Комахи (Insecta), тип Членистоногі (Arthropoda)). Серед останніх найбільш шкодочинними в музеях Півдня України є предімагі- нальні стадії меблевого і хлібного точильників, тютю- нового жука, справжніх молей та шкіроїдів, лусочниця срібляста тощо [1, с. 55−56; 2, с. 485]. У той же час зав- давати шкоди музейним предметам здатні й інші меш- канці музейних приміщень, зокрема, численні чле- нистоногі − представники класів Вищі раки з підряду Сіверщина в історії України, випуск 16, 2023 180 Мокриці (Oniscidea), Двопарноногі (Diplopoda) і Губо- ногі (Chilopoda), зокрема, ківсяки, багатоніжки з родини Lithobiidae і ряду Скутігери та Павукоподібні (Arachnida), серед яких види з підкласу Кліщі (Acari) та рядів Псевдо- скорпіони (Pseudoscorpiones) і Павуки (Araneae). Пошко- дження творів мистецтва цими організмами є опосе- редкованим та призводить до: 1) біохімічної руйнації пам’яток (через вміст у їхніх екскрементах хімічно-ак- тивних сполук); 2) біологічного засмічення залишками життєдіяльності (фрагментами екзоскелету та личинко- вих шкурок та ін.); 3) збільшення ступеня контамінації поверхонь мікроорганізмами, головним чином, бакте- ріями і мікроскопічними грибами. Крім того, залишки життєдіяльності і рештки членистоногих слугують хар- човим субстратом для мікроскопічних грибів та є їжею, місцем помешкання й укриття для інших представни- ків типу, що мешкають у музеях [2, с. 479]. З огляду на вищенаведене, присутність в музейних приміщеннях членистоногих − немузейних шкідників, вкрай небажана, оскільки пов’язана з потенційним ри- зиком пошкодження музейних предметів. Водночас ви- ключити появу цих організмів у музеях України надзви- чайно складно через те, що більшість з них розміщені в старих, пристосованих для зберігання музейних колекцій будівлях, які потребують ремонту та не забезпечені по- трібним для створення і підтримки належних умов збе- рігання обладнанням [3, с. 302−303]. Отримати відомості про якісний та кількісний склад артроподофауни музейних приміщень дозволяють енто- мологічні обстеження. Регулярне їх проведення забезпе- чує не тільки моніторинг комах-музейних шкідників, а й дозволяє виявити членистоногих − індикаторів певних «недоліків» умов зберігання, а саме: незадовільного сані- тарно-гігієнічного стану приміщення, його недостатньої ізоляції від навколишнього середовища, наявності в ньому зон мікроклімату та активних осередків розвитку артро- под, у т. ч. і комах-музейних шкідників [4, с. 158; 5, с. 12]. Одеська філія Національного науково-дослідного рес- тавраційного центру України (далі − ОФ ННДРЦУ) є на сьогодні єдиним на Півдні України закладом, що опіку- ється всебічними аспектами зберігання, консервації та реставрації рухомих пам’яток історії і культури Музей- ного фонду України. Співробітники відділу наукових до- сліджень філії проводять фізико-хімічні, мікробіологічні і ентомологічні дослідження музейних предметів, здій- снюють мікробіологічне та ентомологічне обстеження приміщень музеїв тощо. Одеський музей західного і східного мистецтва (далі − ОМЗіСМ) створено в 1923 році. На сьогодні зібрання му- зею складається з колекцій живописних творів, порце- ляни, графіки, предметів мистецтва країн Центральної і Східної Азії [6, с. 68]. Співпраця ОФ ННДРЦУ з ОМЗіСМ триває вже понад 35 років. За цей час науковцями і реставраторами філії були досліджені та відреставровані понад 500 творів зі збірки музею, проведено мікробіологічні та ентомологічні об- стеження його фондів, реалізовано, спільно з музейни- ками, низку виставково-просвітницьких заходів [7, с. 57]. Ентомологічне обстеження приміщень фондів ОМЗіСМ проводили один раз на рік, протягом 2018−2022 рр. Метою обстежень було: 1) виявити осередки розвитку музейних шкідників у приміщеннях фондів музею; 2) встановити видовий склад його мешканців, зокрема, організмів-ін- дикаторів незадовільного санітарно-гігієнічного стану приміщень, їх недостатньої ізоляції від навколишньо- го середовища та ін. Отримані в результаті проведених обстежень дані є підставою для надання співробітникам закладу рекомендацій щодо оптимізації умов зберіган- ня музейних предметів. Під час ентомологічного обстеження проводили візу- альний огляд приміщень фондів та відбір зразків у них. Зразки протягом усіх років відбирали в стаціонарних точках: в залі №1 − біля входів у фондосховище та зал № 3; у залах № 2 і 3 − у дальніх кутах приміщень біля ві- кон справа і зліва. Відбір зразків здійснювали з підлоги (у т. ч., з підлоги вздовж плінтусів, а також між трубами і стіною, попід полицями стелажів і шаф) і підвіконь, з ді- лянок стін за та під радіаторами. Під час інтерпретації результатів обстеження врахо- вували особливості біології розвитку та «трофічні вподо- бання» виявлених членистоногих, склад музейної колек- ції, кількість артропод одного виду/таксономічної групи в зразку, наявність у ньому живих організмів, предімагі- нальних стадій, залишків життєдіяльності та ін., загаль- ну частоту трапляння в залах та в окремі роки протягом усього періоду спостережень, наявність або відсутність скарг з боку музейників тощо. Камеральну обробку зібраних зразків проводили в ла- бораторії ОФ ННДРЦУ за допомогою бінокулярного мі- кроскопа МБС – 9, при збільшеннях 8,4×, 14×, зрідка − 28×. Вимірювання показників температури і відносної воло- гості повітря здійснювали під час обстежень 2019−2022 рр. за допомогою цифрового термогігрометра «НТС-1». Результати візуального огляду приміщень фондів музею Фондосховище музею розташоване в лівому крилі бу- дівлі, на першому поверсі. Складається з трьох залів пря- мокутної форми (зала № 3 г-подібна). у залах наявні ве- ликі вікна, у залах № 1 і 2 – по три вікна, у залі № 3 − два вікна. Підлога − паркет, стіни − пофарбовані водоемуль- сійною фарбою. Вхід до зали № 1 розташований в екс- позиційній залі музею, облаштований тамбуром. Робоче місце зберігача розташоване у залі № 2, у залі № 1 відбува- ється реєстрація осіб-відвідувачів та розміщено телефон. У приміщеннях фондів зберігаються колекції графіч- них і живописних творів, більшість предметів останньої виконані в техніці олійного живопису на полотні та до- шках. Картини розміщенні на металевих сітках (у залі № 3) та стелажах (у залі № 1), висять на стінах, подекуди ISSN 2218-4805 181 стоять у штабелях (в усіх залах). Запах цвілі на момент проведення обстежень у примі- щеннях фондів відсутній, осередки розвитку мікроскопіч- них грибів не виявлені. У приміщеннях залів № 1 (спра- ва від входу, над вікном) та 3 (біля вікна) наявні численні осередки деструкції стелі та стін у вигляді тріщин, оси- пів та відшарувань. Скарги з боку зберігача (на появу комах, пошкоджен- ня ними творів) відсутні. Провітрювання приміщень фондів здійснюється за до- помогою відчинених вікон і дверей. Температурно-во- логісні умови не контролюються. Показники температу- ри і відносної вологості повітря в приміщеннях фондів ОМЗіСМ на момент проведення обстежень протягом за- значених років у середньому становили: 19,2°С (при мі- німальних та максимальних значеннях: 17,5 і 20,3°С) та 55,4% (51 і 61%), відповідно. Видовий список представників типу Arthropoda, ви- явлених у результаті ентомологічних обстежень фондо- сховища ОМЗіСМ у 2018−2022 рр., представлений нижче. Біля назви таксону цифрами позначено: у чисельнику − номер зали, у якому виявлено організм; у знаменнику − рік проведення обстеження; літера «ж» означає, що ор- ганізм у зразку був живий. Підтип Ракоподібні (Crustacea) Клас Вищі раки (Malacostraca) Ряд Рівноногі (Isopoda), підряд Мокриці1/2020, 2/2022, 3/2019, 3/2022 Підтип Трахейнодихаючі, або Трахейні (Tracheata) Надклас Багатоніжки (Myriapoda) Клас Губоногі, багатоніжки-літобіїди3/2022 Клас Комахи Підклас Первиннобезкрилі комахи (Apterygota) Ряд Щенитохвостки (Thysanura) род. Лусочниці (Lepismatidae), Lepisma saccharina (Linnaeus, 1758)3/2022 Підклас Крилаті комахи (Pterygota) Відділ Комахи з неповним перетворенням (Hemimetabola) Надряд Ортоптероїдні (Orthopteroidea) Ряд Таргани (Blattoptera), Blattella germanica (Linnaeus, 1767)1/2018, 1/2020 Надряд Геміптероїдні (Hemipteroidea) Ряд Сіноїди (Psocoptera) 3/2019ж, 3/2022 Ряд Напівтвердокрилі, або Клопи (Hemiptera) Клопи з род . R h y p a r o c h r o m i d a e , Co r e i d a e , Pentatomidae 1/2022, 2/2021, 3/2019, 3/2022 надрод. Aphidoidea, род. Справжні Попелиці (Aphididae), Aphididae gen. sp.3/2019 Відділ Комахи з повним перетворенням (Holometabola) Надряд колеоптероїдні (Coleopteroidea) Ряд Жуки (Coleoptera) род. Сонечка (Coccinellidae), Coccinellidae gen. sp. 3/2019, 3/2021 род. Шкіроїди (Dermestidae) Anthrenus picturatus (Solsky, 1876)2/2021ж Anthrenus spр.1/2019, 1/2021ж, 2/2020, 2/2022, 3/2022 Attagenus smirnovi (Zhantiev, 1976)3/2018 Attagenus spр.2/2020, 2/2021, 2/2022ж, 3/2020, 3/2022 род. Oблудиники (Ptinidae) Stegobium paniceum (Linnaeus, 1758)2/2019, 2/2022, 3/2019, 3/2022 род. Сховники (Lathridiidae), Dienerella spр.2/2019, 3/2020 род. Довгоносики (Curculionidae), Hexarthrum exiguum (Boheman, 1838) 3/2018 Надряд мекоптероїдні (Mecopteroidea) Ряд Лускокрилі, або Метелики (Lepidoptera) род. Справжні молі (Tineidae)2/2019, 3/2022 Ряд Перетинчастокрилі (Hymenoptera) род. Мурашки (Formicidae)1/2020, 1/2021, 2/2020, 2/2021, 2/2022, 3/2018, 3/2019, 3/2020, 3/2021, 3/2022 Ряд Двукрилі, або Мухи (Diptera) род. Мухи-каліфориди (Calliphoridae)2/2020, 2/2022, 3/2018, 3/2020, 3/2022 род. Комарики-сциариди (Sciaridae)2/2019, 2/2022, 3/2022 род. Дренажні метелівки (Psychodidae) 1/2018, 2/2019 Підтип Хеліцерові (Chelicerata) Клас Павукоподібні Ряд Павуки род. Терідііди (Theridiidae), Steatoda triangulosa (Walck., 1802)2/2019ж Підклас Кліщі род. Кліщі-червонотілки (Trombiculidae) 2/2022 род. Орибатидні кліщі (Oppiidae) 1/2020 Кліщі-міцетофаги з родин Acaroidea, Tarsonemidae та ін. 2/2019ж Зауважимо, що крім живих та мертвих членистоно- гих, у переважній більшості зразків спостерігалося па- вутиння, фрагменти шкурок личинок шкіроїдів з родів Anthrenus та Attagenus (різного віку), численні рештки комах з рядів Coleoptera та Hymenoptera. В окремих зраз- ках виявлені членистоногі мали ознаки ушкодження їх сапротрофами або хижаками, зокрема, були погризені або оплетені павутинням. Розвиток мікроскопічних гри- бів на представниках типу Членистоногі та інших суб- стратах у жодному зі зразків не зареєстровано. Кількість артропод у зразках становила 1−2 екземпляри, дещо в більшій кількості були зареєстровані мокриці (3 та 6 екз./ зразок у залах № 2 і 3, 2022 р.) і мурашки (3−4 екз./зра- зок, у залах № 2 (2020 та 2022 рр.) та 3 (2020 р.)). Майже в усіх залах у складі зразків були також вияв- лені інші часточки біологічного походження (фрагмен- ти гілочок, листя, квітів та насіння, переважно деревних видів рослин) та численні часточки антропогенного по- ходження, пов’язані з тілом людини, її фізіологічними та психологічними потребами (волосся, текстильні волок- на з одягу, намистини з бісеру, нитки, їжа та ін.), а також професійною (фрагменти пакувальних матеріалів, фраг- менти фарбового шару, позолоти, ліпнини з рам та ін.) і господарською діяльністю (так зване «будівельне сміття», «прутики» від віника, фрагменти іржі й окалини та ін.). Сіверщина в історії України, випуск 16, 2023 182 Вміст зразків, відібраних у залах фондосховища ОМЗі- СМ у різні роки, був доволі подібний. У той же час лише в окремих приміщеннях були виявлені фрагменти ґрун- ту, рештки рудого таргана, мишачі екскременти, пір’я та залишки їжі (зала № 1), значна кількість текстиль- них волокон з одягу, ниток та волосся (зала № 2). Це, очевидно, пов’язано з тим, що в залі №1 розміщується вхід до сховища, у залі № 2 − робоче місце зберігача. У результаті проведених протягом 2018−2022 рр. об- стежень в приміщеннях фондів ОМЗіСМ зареєстровані такі музейні шкідники: 1) шкіроїди з родів Anthrenus та Attagenus. Регулярні знахідки, у т. ч., живих імаго та личинок, їх чисельність, а також наявність у зразках решток і залишків життєді- яльності шкіроїдів свідчать про наявність у приміщен- нях фондів ОМЗіСМ активних осередків розвитку цих комах. У результаті ідентифікації імаго, знайдених без- посередньо в приміщеннях сховища та отриманих унас- лідок дорощування личинок у лабораторії ОФ ННДРЦУ, виявлено два види шкіроїдів: A. picturatus та A. smirnovi. Згідно спостережень, а також зважаючи на відсутність у зібранні музею «трофічно» привабливих субстратів, роз- виток личинок шкіроїдів у залах сховища відбувається в покладах пилу (у складі яких, зазвичай, також присутні мертві членистоногі та їх рештки). 2) імаго справжньої молі (по 1 екз., у зразках 2019 та 2022 рр.). За умови відсутності у складі музейної колекції «трофічно» привабливих субстратів, гусениці молі також здатні розвиватися в покладах пилу, проте в даному випад- ку мова йде, вірогідно, про «випадкове» потрапляння ме- теликів у приміщення фондів (залетіли у відчинені вікна); 3) лусочниця срібляста (L. saccharina) (1 екз.) та сіно- їди (1−2 екз./зразок). Згадані шкідники є індикаторами загального підвищення відносної вологості повітря в приміщеннях музею до 80 % та/або наявності в них зон мікроклімату, що характеризуються високим вмістом во- логи. Крім того, сіноїди харчуються міцелієм мікроско- пічних грибів, отже, зустрічаються в місцях їх розвит- ку [8, с. 190; 9, с. 66; 10, с. 55]; 4) імаго хлібного точильника (S. paniceum). Личинки цього комірного шкідника здатні пошкоджувати гер- барні колекції та пам’ятки на паперовій основі, водно- час можуть розвиватися в крупах та борошні, трав’яних сумішах, спеціях, чаях та ін. [8, с. 173−179]. У приміщен- нях фондів імаго S. paniceum реєструвалися в кількості 1−2 екз./зразок, що свідчить, вірогідно, про наявність не- значного осередку розвитку цих комах у приміщеннях сховища (зважаючи на відсутність в обстежених примі- щеннях «трофічно» привабливих творів та скарг з боку зберігача, розвиток личинок S. paniceum, імовірно, від- бувався поза предметами з колекції музею); 5) імаго довгоносика-трухляка (H. exiguum), 2 екз. Оскіль- ки в подальшому виліт довгоносиків-трухляків не реє- струвався, активний осередок їх розвитку в приміщен- нях фондів музею відсутній. Організми-індикатори (знахідки мокриць, багатоні- жок-літобіід, клопів, попелиць, сонечок, мух-каліфорид), а також наявність у зразках численних решток імаго з рядів Coleoptera та Hymenoptera свідчать про недостат- ню ізоляцію приміщень фондів від навколишнього се- редовища, у даному випадку − порушень правил прові- трювання (провітрювання сховища ОМЗіСМ ведеться за допомогою відчинених вікон, не обладнаних москітними сітками або захисними екранами). Крім того, виявлення мокриць та багатоніжок також може свідчити про наяв- ність у приміщеннях зон мікроклімату, що характеризу- ються підвищеним вологовмістом [4, с. 159; 10, с. 53−54]. Виявлення значної кількості павуків, їхніх тенет та інших «слідів» життєдіяльності свідчить про незадо- вільний санітарно-гігієнічний стан приміщень фон- дів, зокрема, є ознакою неякісного прибирання [5, с. 12; 10, с. 54]. У цілому присутність у приміщеннях фондів будь-яких хижаків є свідченням наявності в них орга- нізмів, якими вони харчуються. Останні потрапляють у музей або внаслідок його недостатньої ізоляції від навколишнього середовища, або розвиваються всере- дині, тобто в приміщеннях музею наявні активні осе- редки розвитку будь-яких артропод (не тільки комах − музейних шкідників). Знахідки жуків-сховників, сіноїдів, орибатидних кліщів та кліщів-міцетофагів свідчать про наявність у приміщеннях фондів музею зон розвитку мікроколо- ній мікроскопічних грибів та, відповідно, зон мікроклі- мату, що характеризуються високим вмістом вологи. Мурашки, як і павуки, є індикаторами незадовільного санітарно-гігієнічного стану музейних приміщень. У той же час знахідки цих комах можуть свідчити про зберіган- ня в приміщеннях фондів харчових продуктів [10, с. 52]. Знахідки сциарид свідчать про наявність у примі- щеннях ОМЗіСМ субстратів з високим вологовмістом, поява дренажних метелівок − застійних явищ у систе- мах водовідведення. Отже, в результаті проведених протягом 2018−2022 рр. ентомологічних обстежень встановлено видовий склад артроподофауни в приміщеннях фондів ОМЗіСМ. Вияв- лені в них членистоногі належали до 4 класів (Вищі раки, Губоногі, Комахи та Павукоподібні), з них найбільш чи- сельними за кількістю таксономічних груп були класи Ко- махи (зареєстровано представників 7 рядів, ідентифіко- вано 7 видів) та Павукоподібні (2/1). Серед виявлених представників типу Членистоногі, шість видів належали до групи музейних шкідників, про- те, згідно спостережень, у фондах музею наявні активні осередки розвитку шкіроїдів (протягом всього періоду спостережень, у покладах пилу) та, імовірно, хлібного то- чильника (в окремі роки, імовірно, поза творами). Епі- зодичні та нечисленні знахідки інших шкідників свід- чать, вірогідно, про їх періодичну («випадкову») появу в приміщеннях фондів. Загалом, не дивлячись на дово- лі значне видове різноманіття шкідників, виявлених у ISSN 2218-4805 183 фондах музею, випадки пошкодження ними протягом усього періоду спостережень музейних предметів не за- реєстровані. Водночас, щорічні знахідки в залах фондів (у переважній більшості зразків) мокриць, клопів, мура- шок та павуків свідчать про незадовільний санітарно-гі- гієнічний стан приміщень та їх недостатню ізоляцію від навколишнього середовища, а епізодичне виявлення жу- ків-сховників, сіноїдів, сциарид, орибатидних кліщів та кліщів-міцетофагів − про наявність у них зон мікроклі- мату, що характеризуються високим (скоріше за все, не- тривалим) вмістом вологи та, імовірно, розвитком у них мікроскопічних грибів. ДЖЕРЕЛА 1. Коритнянська В.Г. Комахи в музеях Півдня України. Мат. доп. IX з’їзду Українського ентомологічного товариства. Харків : ФОП Бровін О.В., 2018. С. 55−56. 2. Korytnianska V. Learning to read «tracks» left on рaper. Book Conservation One Philosophy – Many Interpretations: book of abstracts. Wien:Verlag Berger Horn, 2021. Р. 479−489. 3. Стрєльнікова С.О., Комаренко О.І., Митківська Т.І. Умови зберігання Музейного Фонду України − результати моніторингу. Зберігання історико-культурної спадщини. Наука та практика: зб. наук. доп. VII Міжнар. наук.-прак. конф. Київ : Національний на- уково-дослідний реставраційний центр України, 2009. С. 301−304. 4. Коритнянская В.Г. Представители типа Членистоногие (Аrthropoda) − постоянные обитатели музейных хранилищ. Рес- таврация историко-культурных ценностей: современное состояние и перспективы развития: мат. Междунар. науч.-прак. конф. Мир: Музей «Замковий комплекс «Мир», 2019. С. 152−162. 5. Коритнянська В.Г., Полчанінова Н.І. Павуки в приміщеннях музейних закладів південної частини України. Українська енто- мофауністика. Т. 13. № 1. 2022. С. 11−22. 6. Луцкевич Н. Первый директор нашего музея Осип Дави- дович Зейлигер (5.02.1882–25.09.1968). Одесский музей западного и восточного искусства – 90: сб. науч. стат. Одесса : Астропринт, 2014. С. 67−70. 7. Дулгерь З.О., Русіна І.А. Одеська філія Національного нау- ково-дослідного реставраційного центру України – 30 років. Ста- новлення та розвиток. Роль музею у збереженні, реставрації та по- пуляризації культурного надбання: мат. Всеукр. наук.-прак. конф. Івано-Франківськ : СІМИК, 2015. С. 55−57. 8. Тоскина И.Н., Проворова И.Н. Насекомые в музеях. Москва : Т-во научных зданий КМК, 2007. 220 с. 9. Бідзіля О.В. Комахи-шкідники музейних колекцій. Методич- ний посібник з ідентифікації. Київ : Національний науково-до- слідний реставраційний центр України, 2019. 72 с. 10. Notton D. Identifying insect pests in museums and heritage buildings. London: The Natural history museum, 2018. 64 p. Korytnianska V.H. Arthropods of the museum storage of Odesa Mu- seum of Western and Eastern Art As a result of entomological studies conducted during 2018−2022, the species composition of the arthropods of the museum stores of Ode- sa Museum of Western and Eastern Art was established. The identifi ed arthropods belonged to four classes (Malacostraca, Chilopoda, Insects, and Arachnids), of them the most numerous in terms of the number of taxonomic groups were classes Insects (representatives of 7 orders were registered, 7 species were identifi ed) and Arachnids (2/1). Among the dis- covered representatives of the phylum Arthropoda, six species belonged to the group of museum pests, however, according to observations, in the museum stores were development only of carpet beetles (Dermesti- dae: Anthrenus spр. and Attagenus spр., during the entire period of ob- servations, in deposits of dust and dirt) and biscuit beetles (Ptinidae, Stegobium paniceum (Linnaeus, 1758), in certain years, probably out- side the artworks). Episodic and few fi nds of other pests, in particular, moths, Silverfi sh, booklice, wood-boring weevils, probably indicate their periodic («accidental») appearance in the museum stores. In general, de- spite the rather signifi cant variety of species of pests found in the mu- seum’s stores, cases of damage by them of museum objects in institu- tion during the entire period of observations were not registered. At the same time, the annual fi ndings in the halls of the museum stores (in the vast majority of specimens) of woodlice, species of the order Hemiptera (from families Rhyparochromidae, Coreidae, Pentatomidae, etc.), ants and spiders testify to the unsatisfactory sanitary and hygienic condi- tion of the premises of the museum stores and their poor proofi ng from the environment, episodic detection of plaster beetles, booklice, sciari- ids, oribatid mites and mycetophagous mites − about the presence of mi- croclimate zones indoor of museum stores, which are characterized by high moisture content (not lasting) and, probably, the development of microscopic fungi in them. Key words: entomological study, arthropods, insects, museum prem- ises, museum pests, museum. REFERENCES 1. Korytnianska, V. (2018). Komakhy v muzeiakh Pivdnia Ukrainy [Insects in the museums of Southern Ukraine]. Mat. dop. IX zizdu Ukrainskoho entomolohichnoho tovarystva, pp. 55−56. Kharkiv: FOP Bro- vin O.V. [in Ukrainian]. 2. Korytnianska, V. (2021). Learning to read «tracks» left on рaper. Book Conservation One Philosophy – Many Interpretations: book of abstracts. Wien:Verlag Berger Horn, 2021. pp. 479−489. [in English]. 3. Strielnikova, S.O., Komarenko, O.I., Mytkivska, T. I. (2009). Umovy zberihannia Muzeinoho Fondu Ukrainy − rezultaty monito- rynhu [Storage conditions of the Museum Fund of Ukraine − monitor- ing results]. Zberihannia istoryko-kulturnoi spadshchyny. Nauka ta praktyka: zb. nauk. dop. VII Mizhnar. nauk.-prak. konf., pp. 301−304. Kyiv : Natsional- nyi naukovo-doslidnyi restavratsiinyi tsentr Ukrainy. [in Ukrainian]. 4. Koritnianskaia, V.G. (2019). Predstaviteli tipa Chlenistonogie (Arthropoda) − postoiannye obitateli muzeinykh khranilishch [Spe- cies of the phylum Arthropoda − permanent inhabitants of museum premises]. Restavratsiia istoriko-kulturnykh tsennostei: sovremennoe sostoian- ie i perspektivy razvitiia: mat. Mezhdunar. nauch.-prak. konf., pp. 152−162. Mir: Muzei «Zamkovii kompleks «Mir». [in Russian]. 5. Korytnianska, V.H., Polchaninova, N.I. (2022). Pavuky v pry- mishchenniakh muzeinykh zakladiv pivdennoi chastyny Ukrainy [Spi- ders in the premises of museum institutions of Southern Ukraine]. Ukrainska entomofaunistyka. Vol. 13. Issue 1, pp. 11−22. [in Ukrainian]. 6. Lutskevich, N. (2014). Pervyi direktor nashego muzeia Osip Da- vidovich Zeiliger (5.02.1882−25.09.1968) [The fi rst director of our museum Osip Davidovich Zeiliger (5.02.1882−25.09.1968)]. Odess- kii muzei zapadnogo i vostochnogo iskusstva – 90: sb. nauch. Stat, pp. 67−70. Odessa : Astroprint. [in Russian]. 7. Dulher, Z.O., Rusіna, І.A. (2015). Odeska fіlіia Natsіonalnogo naukovo-doslіdnogo restavratsіinogo tsentru Ukraїni – 30 rokіv. Sta- novlennia ta rozvitok [Odesa branch of the National Research Res- toration Center of Ukraine − 30 years. Formation and development]. Rol muzeiu u zberezhennі, restavratsії ta populiarizatsії kulturnogo nadban- nia: mat. Vseukr. nauk.-prak. konf., pp. 55−57. Іvano-Frankіvsk : SІMIK. [in Ukrainian]. 8. Toskina, I.N., Provorova, I.N. (2007). Nasekomye v muzeiak h [In- sects in museums]. Moscow : T-vo nauchnykh zdanii KMK. [in Russian]. 9. Bidzilia, O.V. (2019). Komakhy-shkidnyky muzeinykh kolektsii. Meto- dychnyi posibnyk z identyfi katsii [Insect pests of museum collections. Method- ical manual on identifi cation]. Kyiv: Natsionalnyi naukovo-doslidnyi restavratsiinyi tsentr Ukrainy. [in Ukrainian]. 10. Notton, D. (2018). Identifying insect pests in museums and heritage buildings. London: The Natural history museum. [in English]. Стаття надійшла до редакції 30.04.2023 р. Рекомендована до друку 04.10.2023 р. j