Ярмарки Новгорода-Сіверського
Стаття присвячена висвітленню історії проведення ярмарків у Новгороді-Сіверському та на Чернігівщині – регіону традиційної ярмаркової торгівлі, наявність якої свідчила про існування досить розвинених ринкових відносин і була показником росту торгівлі та внутрішнього ринку....
Gespeichert in:
| Datum: | 2023 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
2023
|
| Schriftenreihe: | Сіверщина в історії України |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202948 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Ярмарки Новгорода-Сіверського / І.М. Лобачова // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2023. — Вип. 16. — С. 92-95. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-202948 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-2029482025-07-31T00:01:56Z Ярмарки Новгорода-Сіверського Fairs of Novhorod-Siversyki Лобачова, І.М. Козацька доба та нова історія Стаття присвячена висвітленню історії проведення ярмарків у Новгороді-Сіверському та на Чернігівщині – регіону традиційної ярмаркової торгівлі, наявність якої свідчила про існування досить розвинених ринкових відносин і була показником росту торгівлі та внутрішнього ринку. The article is devoted to coverage of the history of fairs in Novhorod-Siverskyi and Chernihiv region – the region of traditional fair trade, the presence of which testified to the existence of sufficiently developed market relations and was an indicator of growth of trade and domestic market. 2023 Article Ярмарки Новгорода-Сіверського / І.М. Лобачова // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2023. — Вип. 16. — С. 92-95. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. 2218-4805 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202948 94(477.51)339.174 uk Сіверщина в історії України application/pdf Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Козацька доба та нова історія Козацька доба та нова історія |
| spellingShingle |
Козацька доба та нова історія Козацька доба та нова історія Лобачова, І.М. Ярмарки Новгорода-Сіверського Сіверщина в історії України |
| description |
Стаття присвячена висвітленню історії проведення ярмарків у Новгороді-Сіверському та на Чернігівщині – регіону традиційної ярмаркової торгівлі, наявність якої свідчила про існування досить розвинених ринкових відносин і була показником росту торгівлі та внутрішнього ринку. |
| format |
Article |
| author |
Лобачова, І.М. |
| author_facet |
Лобачова, І.М. |
| author_sort |
Лобачова, І.М. |
| title |
Ярмарки Новгорода-Сіверського |
| title_short |
Ярмарки Новгорода-Сіверського |
| title_full |
Ярмарки Новгорода-Сіверського |
| title_fullStr |
Ярмарки Новгорода-Сіверського |
| title_full_unstemmed |
Ярмарки Новгорода-Сіверського |
| title_sort |
ярмарки новгорода-сіверського |
| publisher |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| publishDate |
2023 |
| topic_facet |
Козацька доба та нова історія |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202948 |
| citation_txt |
Ярмарки Новгорода-Сіверського / І.М. Лобачова // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2023. — Вип. 16. — С. 92-95. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. |
| series |
Сіверщина в історії України |
| work_keys_str_mv |
AT lobačovaím ârmarkinovgorodasíversʹkogo AT lobačovaím fairsofnovhorodsiversyki |
| first_indexed |
2025-11-24T07:04:43Z |
| last_indexed |
2025-11-24T07:04:43Z |
| _version_ |
1849654387525287936 |
| fulltext |
Сіверщина в історії України, випуск 16, 2023
92
j
УДК 94(477.51)339.174
І.М. Лобачова
ЯРМАРКИ НОВГОРОДА-СІВЕРСЬКОГО
Стаття присвячена висвітленню історії проведення ярмарків
у Новгороді-Сіверському та на Чернігівщині – регіону традиційної
ярмаркової торгівлі, наявність якої свідчила про існування досить
розвинених ринкових відносин і була показником росту торгівлі та
внутрішнього ринку.
Ключові слова: ярмарки, Новгород-Сіверський, купці, площа,
торгівля.
Періодичні торги, які проводились у певних місцях,
відомі у європейських країнах з Х ст., в Україні – з ХVІ.
На Чернігівщині ярмарки набули поширення у ХVІІ ст.,
а їх кількість значно зросла після включення Лівобереж-
ної України в єдину митну систему держави. У середині
ХVІІІ ст. щороку збиралося 111 ярмарків у 44-х населених
пунктах. Ярмарки відбувалися здебільшого навесні і восе-
ни, тривали від одного до трьох днів, найбільші – до ше-
сти – семи днів. Важливе значення мав продаж товарів,
привезених із-за кордону – з Німеччини, Італії, Туреччи-
ни, Угорщини, Польщі. Після заселення півдня України і
приєднання Правобережної України ярмарки на Черні-
гівщині втратили переваги прикордонних і поступово
були змушені відмовитись від зовнішньої торгівлі. Оста-
точний удар по торгівлі іноземними виробами завдав та-
риф 1822 р., за яким перевага в торгівлі «красним това-
ром» надавалася вітчизняним мануфактурам.
Ярмарки Чернігівщини, які не потрапили в систему тих,
що торгували російськими товарами, стали занепадати.
У 1860 р. в Чернігівській губернії їх налічувалось 203, у
1898 р. – 549. Вони відбувались у 193-х населених пунк-
тах. Кількість щорічних ярмарків у містах коливалось від
3-х до 5-ти, у Новгороді-Сіверському їх було 4 [1, с. 968].
Широкий розвиток ярмаркової торгівлі служить яскра-
вим доказом розвитку торгівлі міської, особливо поряд з
незаперечними фактами бурхливого росту міського на-
селення. Обсяги торгівлі стають більш зрозумілими, коли
згадати, що майже кожне з численних міст і містечок Укра-
їни тих часів одержувало при своєму заснуванні право на
ярмарки і торги. На кількість ярмарків незаперечно вка-
зують документи тогочасних замкових і міських урядів,
переписи населення та цехові книги [2, с. 318].
Сукупним відображенням розвитку ремесла, промислів
та сільського господарства будь-якого регіону була вну-
трішня торгівля. Її основною формою виступали ярмарки
та торги. Вони виникали внаслідок видання королівських
привілеїв. Правом проведення ярмарків та торгів воло-
діли міста, що отримали магдебурзьке право [3, с. 373].
На Лівобережжі дослідники нарахували 40 ярмарок, які
діяли лише в 1665 р. Нові ярмарки виникали на ґрунті по-
силення торговельних зав’язків з Московією в містах, що
стояли на торгових шляхах між Україною і Росією. Широ-
ко відомими були великі ярмарки в Стародубі, Новгоро-
ді-Сіверському, Ніжині, Кролевці [2, с. 319].
v ego pamiat na Ukraine. [Ushinsky family and schools opened in his
memory in Ukraine.]. Novoe ob Ushynskom [New about Ushinsky], issue
193, pp. 88-96. Yaroslavl. [in Russian].
17. Kolomoets, I. K. (1975). Pamiat o K. D. Ushinskom v gorode ego
detstva [Memory of K.D. Ushinsky in the city of his childhood]. Pedagog-
icheskie idei K.D. Ushinskogo i sovremennost. [Pedagogical ideas of K. D. Ush-
insky and the modernity], issue 137, pp. 101-106.Yaroslavl. [in Russian].
18. Lahuta, A. M. (2023). Novi materialy do biohrafi i K. D. Ushynskoho
[New information on the biography of K. D. Ushynsky.] Istoriia ta fi losofi ia
osvity v nezalezhnii Ukraini: do 200-richchia vid dnia narodzhennia Kostian-
tyna Ushynskoho (1823-1871) [History and philosophy of education in in-
dependent Ukraine: to the 200th anniversary of Konstantin Ushinskyi birth
(1823-1871)]: zb. materialiv Vseukrainskoi naukovo-praktychnoi konferen-
tsii, pp.58-70. Kyiv.: Instytut pedahohiky NAPN Ukrainy. [in Ukrainian].
Retrieved from https://doi.org/10.32405/978-966-644-585-2023-238
19. Panazhenko, I. (1899). Istoricheskaia zapiska o Novgorod-Severskoi
gimnazii [Historical note about the Novgorod-Siverskyi Gymnasium]. Kyev:
Typ. Kulzhenko. [in Russian]
20. Rosiiska natsionalna biblioteka. Rukopysnyi viddil. - f. 804, od.
zb. 13.
21. Rosiiskyi derzhavnyi istorychnyi arkhiv u Sankt-Peterburzi (dali
RDIA). - f. 802, op. 16.
22. RDIA. - f. 733, op. 69, spr. 37.
23. Samchevskii, I. A. (1894). Vospominaniia. [Mem ories]. Kyevskaia
staryna, 5. pp.214-235. [in Russian].
24. Sbitnev, I. (1828). Gorod Novgorod-Severskyi [City of
Novhorod-Siverskyi]. Otechestvenye zapiski, 34, pp. 105-137. [i n Russian].
25. Taranushenko, S. A.(2012). Dereviana monumentalna arkhitek-
tura Livoberezhnoi Ukrainy [Wooden monumental architecture of the Left
bank Ukraine]. Kharkiv: Khar kivskyi pryvatnyi muzei miskoi sadyby. [in
Ukrainian].
26. Terletskyi, V. V. (1998). Kostiantyn Ushynskyi i Sumshchyna [Kon-
stantin Ushinsky and Sumyshchyna ]. Sumy: Sobor. [in Ukrainian].
27. Terletskyi, V. (2001). Rode nash krasnyi: Ushynski kriz pryzmu sto-
lit [Bright ancestry: Ushinski through the prism of centuries]. Sumy: Sob-
or. [in Ukrainian].
28. Ushinskyi, K. D. (1952). Sobranie sochinenii v 11-ty t. [Collected
works in 11 volumes.]. (Vol. 11). Mosk va-Leningrad. [in Russian].
29. Ushinskyi K. D. (1988). Pedagogicheskie sochineni ia: v 6-ty t. t. 1
[Pedagogical wor ks: in 6 volumes]. (Vol. 1). Moskva: Pedagogika. [in Russian].
30. Ushinskyi, K. D. (1989). Pedagogicheskie sochineniia: v 6-ty t. t. 3 [Ped-
agogical works: in 6 volumes]. (Vol. 3.). Moskva: Pedagogika. [in Russian].
31. Ushinskyi, K. D. (1989). Pedagogicheskie sochineniia: v 6-ty t. t. 4.
[Pedagogical works: in 6 volumes]. (Vol. 4.). Moskva: Pedagogika. [in Russian].
32. Ushinskyi, K. D.(1861). Detskii mir i Khrestomatiia [Children’s World
and Chrestomathy]. Sankt Peterburg. [in Russian].
33. Ushinskyi, K. D. (1870). Rodnoe slovo. God vtoroi. Izd. 9-e [Indig-
enous word. Year two.] (9th ed.). SanktPeterburg. Typ. Sushchynskoho.
[in Russian].
34. Fondy Novhorod-Siverskoho kraieznavchoho viddilu muzeiu
zapovidnyka «Slovo o polku Ihorevim» [Funds of the Novhorod-Siverskyi
local history department of “The Tale of Igor’s Campaign” museum-
reserve].
35. Frolkov, A. (1881). K. D. Ushinskyi. Kratkii biografi cheskii ocherk
[K. D. Ushinsky. Brief biographical passage]. SanktPeterburg. [in Russian].
36. Tsentralnyi derzhavnyi istorychnyi arkhiv Ukrainy (dali TsDIAK).
– f. 2162, op. 1, spr. 426.
37. TsDIAK. - f. 486, op. 5, spr. 588.
38. Chalyi, M. K. (1889). Vospominaniia [Memories]. Kievskaia stari-
na, 8, pp 436–467. [in Russian].
39. Shuhurov, N. V.(1891). I. F. Timkovskyi – pedagog proshlogo vre-
meni [Timkovsky - teacher of the past]. Kievskaia starina, 10, pp. 82-97.
[in Russian].
Стаття надійшла до редакції 30.04.2023 р.
Рекомендована до друку 04.10.2023 р.
ISSN 2218-4805
93
Про багатолюдність українських ярмарків першої по-
ловини XVII ст. розповідає Натан Ганновер. За його сло-
вами, на українських ярмарках купців було, «як піску в
морі». Прибували вони сюди з різних кінців світу, з усієї
України, Росії, Білорусії, Польщі, Молдавії, Валахії, Угор-
щини, з прибалтійських країн, Туреччини тощо. Чисель-
ність ярмарків говорить про те, що населення в цілому
мало що продавати і за що купувати [2, с. 321].
Як зазначає Павло Алеппський, в «країні козаків яр-
марки бувають безперервно з початку і до кінця року. В
кожне свято відбувається ярмарок в тому або іншому мі-
сті, як це було запроваджено ще за часів володарювання
ляхів...». Десятки поселень називає він «торговими міста-
ми» [2, с. 320]. У Новгороді-Сіверському ярмарки тривали
«от двух до трох недель и более» [10, с. 69].
На середину 1640-х рр. документально засвідчено про-
ведення ярмарків у Сосниці та Новгороді-Сіверському [12
с. 375]. У цей час місто служило посередником в торгів-
лі між окремими регіонами та державами навіть у тяж-
кий для України період смут і заворушень. Так, у липні
1646 р. на Петропавлівський ярмарок до Новгорода-Сі-
верського приїхало чимало «купцов, как московских,
именно Яцко Степеров моск…, как Гаврилович Ивашко
из Вязьмы, Андрюшка…, Ивашко Михайлова из Путивля,
Костя из Путивля, Степановича, Костя Мушенко из Путив-
ля, Степана Ставока, Семена, Миска Богдановича, Сенька
Семеновича из Путивля с дорогими московскими това-
рами, также (из) великого (княжества) литовского: Леона
Петриковича, Остапа Слученко, Андрея Постояча, Федора
Могилевца и других многих могилевских купцов, свыше
150 хозяев, из которых каждый приехал с 4 или 5 возами
разных товаров, так что на выше упомянутую Новогрод-
скую ярмарку приехало свыше 400 возов, хорошо нагру-
женых товарами». Розуміючи, що від цього можна отри-
мати значний прибуток, польські урядовці відкрили тут
спеціальну митницю з відділеннями у Сосниці та інших
окружних містах. Лише від згаданого ярмарку, як допо-
відав наглядач сіверських митниць Ян Засликевич, казна
мала отримати не менше 5500 польських злотих [5, с. 62].
З відповіді новгород-сіверського старости Яна Пясо-
чинського згаданому Я. Засликевичу, який вимагав спла-
ти мита за ярмаркування, дізнаємося, що право на прове-
дення ярмарків Новгород-Сіверський отримав вже після
того, як Я. Пясочинський став старостою, тобто на почат-
ку 1640-х рр. Але із-за неприємного випадку новогрод-
ського старости казна понесла збитки в 3000 польських
злотих від згадуваної ярмарки [12, с. 375].
Потрібно відзначити і той факт, що час проведення
ярмарків узгоджувався між собою так, щоб після закін-
чення одного купці могли побувати на кількох інших. У
результаті ярмаркова торгівля проходила майже безпе-
рервно [5, с. 319]. Наприклад, після ярмаркування у Со-
сниці купці переїжджали з товарами до Новгорода-Сівер-
ського, а далі могли їхати на один з найбільших ярмарків
у прирубіжній смузі – Свенський у Брянську [12, с. 375].
У ХVІІІ ст. в Новгороді-Сіверському тричі на рік відбу-
валися ярмарки, які тривали 2–3 і більше тижнів і збира-
ли тисячі людей [3, с. 493]. «Новгород-Северский, главный
город наместничества сего имени. В оном бывает в году
три ярмарки: первая на Сырной недели, вторая июня 29,
третья – августа 6. На оная приезжают греки, Венециане
и Крымцы с знатными немецкими товарами, не считая
других внутренних российских продуктов. Купечество сего
города торгует пенькою, конопляным маслом, хлебом, го-
рячим вином, салом, медом, рыбой, железом, известью,
диким камнем и прочею мелочью; пеньку отпускают в
разные города и Гжатскую пристань; а конопляное масло,
хлеб, вино и известь по рекам Десне и Днепру в разные
понизовые места до Кременчуга» [13]
На ярмарки приїжджали купці з Вязьми, Тули, Калуги,
Болхова, Рильська, Стародуба, Ніжина, Ромнів, Москви. З
російських міст і сіл сюди привозили хутра, взуття, кера-
мічний, мідний, олов’яний посуд, бакалійні вироби, тка-
нину, зброю. Російські купці брали участь практично в
усіх торгах і ярмарках на території Новгород-Сіверсько-
го намісництва. На ярмарки привозили промислові то-
вари, з Черкас, Криму доставляли рибу, сіль, з степових
районів – коней, рогату худобу [4, с. 473].
На ярмарки з’їжджались і селяни з навколишніх сіл. Крім
традиційних товарів, жителі Малинської сотні привозили
дерев’яний посуд, колеса та сани; з Киселівки везли тю-
тюн, дерев’яні гребені та ложки, з хутора Неплюєва – па-
пір; з Тополівки, Богданівки та Машева – дьоготь [5, с. 79].
У першій половині ХІХ ст. економічний розвиток Нов-
города-Сіверського дещо уповільнився. Місто опинилося
осторонь від нових промислових центрів і торгових шля-
хів. Але значний прибуток приносила торгівля, товарообіг
якої сягав 300 тис. карбованців сріблом. Основне місце в
торгівлі новгород-сіверського купецтва посідали тради-
ційні товари – пенька, конопляна олія, крейда, вапно, ліс,
камінь. Значний прибуток мали від ярмарків, які приво-
зили товарів на 100 тис. крб. сріблом [5, с. 98].
Із документа «О выгодах при Новгород-Северском. По-
казание 2-е» дізнаємося:
«1. В Новгороде-Северском бывают три ярмонки в год:
1-я ярмонка собирается на седмице сырной; 2-я праздни-
ке святых апостол Петра и Павла, а 3-я праздник же Пре-
ображение Господня.
2. Все оные ярмонки редко больше продолжаются от
седмицы и торгуют собирающиесь с околичных велико-
российских и малоросийских городов народы вышепи-
санными в показании сея части 1-м товароми и другими
в привозе случающимись» [6, с. 164].
За даними 1910 р. на чотирьох площах міста щорічно
проходило чотири ярмарки з товарообігом у 200 тис. кар-
бованців. На Петрівській площі в день св. Петра і Павла
збирався багатолюдний ярмарок, на якому здебільшого
продавались сільгосптовари і риба з південних губерній
Росії; торгівля красними товарами була не такою актив-
ною, бо приїжджали купці з найближчих повітових міст:
Сіверщина в історії України, випуск 16, 2023
94
Новгорода-Сіверського могла порівнятись тільки сучас-
на Сорочинська [14, с. 83].
Але з часом вони змінились. Слідкуючи за повідомлен-
нями в пресі, зокрема в газеті «Шлях колгоспника», при-
вертає увагу те, що в 40-х роках минулого століття були
організовані новорічні та колгоспні ярмарки. Як зазнача-
лось, 1948 року на «новорічному ярмарку, який відбувся
в Новгороді-Сіверському, протягом 10-ти днів торгівель-
ні організації міста і району продали трудящим Новго-
род-Сіверщини промкраму і інших господарських това-
рів на суму 230 300 карбованців» [15].
Також було повідомлення, що «з 1 по 10 листопада від-
будеться колгоспний ярмарок. На ярмарку буде вивезе-
но бляшані вироби (каструлі, відра та ін.), текстильні ви-
роби та тканини, шкіряне взуття тощо.
Ціни на всі промислові вироби державні.
Колгосп «Комінтерн» вивезе для продажу 10 цент.
моркви та 10 цент. Картопл, колгосп ім. К. Маркса – три
цент. м’яса, «Червоногвардієць» – 5 цент. картоплі. Всі
колгоспи району приймуть активну участь в осінньо-
му колгоспному ярмарку» [16].
Ярмарки проходять і зараз, але вже не в таких масш-
табах. Ще у 80-х рр. ХХ ст. на ярмарках у місті торгува-
ли крамом з Білорусі, Криму, Прибалтики, Росії, Одещи-
ни, Сумщини…
ДЖЕРЕЛА
1. Кудрицький А.В. Чернігівщина. Енциклопедичний словник.
Київ : Українська Радянська Енциклопедія імені М.П. Бажана,
1990. 1006 с.
2. Компан О.С. Міста України в другій половині ХVІІ ст. Київ,
1963. 388 с.
3. Кулаковский В.М. История городов и сел УССР. Черниговская
область. Киев : Главная редакция Украинской Советской
энциклопедии, 1983. 814 с.
4. Кулаковский В.М. История городов и сел УССР. Черниговская
область. Киев . Главная редакция Украинской Советской
энциклопедии, 1972. 780 с.
5. Воїнов С.С. Новгород-Сіверський. Чернігів : Сіверянська
думка, 1999. 163 с.
6. Коваленко О.Б. Неопублікована праця Андрія Пригари «Особое
или топографическое описание города губернского Новгорода-
Северского». Сіверянський літопис. № 4, 1999. С.
7. Журналъ министерства внутреннихъ дълъ. Книжка шестая.
1848, июнь.
8. Сбитнев И. Новгород-Съверскій, 14 Сентября 1827.
9. Половец В.М. Из истории Новгорода-Северского (Документы
и материалы). Чернигов , 1989. 138 с.
10. Савченко О. Економічний розвиток Новгород-Сіверського
намісництва (за даними Опису 1779–1781 рр.). Сіверянський літопис.
№ 6, 2000. С.
11. Тимошенко А. На рубежі століть. Радянське Полісся. № 84,
19.10.1996. С. 8.
12. Кулаковський П. Чернігово-Сіверщина у складі Речі Поспо-
литої (1618–1648): Наукове видання. Київ : Темпора, 2006. 496 с.
13. Новый и полный географический словарь Российской
империи. Ч. 1.СПБ, 1788. 298 с.
14.Литвин Н.А. Не лукавя перед собой. Киев : Украинское
агентство информации и печати «Рада», 2012. 528 с.
15. На новорічному ярмарку. Шлях колгоспника. № 3. 11.01.1948.
16. Нестеров. Колгоспна ярмарка. Шлях колгоспника. № 77.
27.10.1946. С. 4
Lobachоva I.M. Fairs of Novhorod-Siversyki
The article is devoted to coverage of the history of fairs in Novhorod-
Siverskyi and Chernihiv region – the region of traditional fair trade, the
presence of which testifi ed to the existence of suffi ciently developed market
relations and was an indicator of growth of trade and domestic market.
Key words: fairs, Novhorod-Siverskyi, merchants, area, trade.
Стародуба, Кролевця і Глухова [7, с. 339].
Церква Воскресіння Господнього, до якої була прибу-
дована дерев’яна церква в ім’я апостолів Петра і Павла,
отримувала доходи від «красних рядов» та ярмарок: Пе-
тровської та Сирної до 250 руб. [8, с. 330].
Взагалі обсяг привезеної мануфактурної і сільсько-
господарської продукції сягав до 50 тис. крб. сріблом. Пе-
трівський ярмарок вирував до п’яти днів [7, с. 339].
На площі біля Спасо-Преображенського монастиря
проходив одноденний ярмарок на Спаса. Тут монасти-
рем були збудовані постійні ятки (не більше двадцяти),
а весь прибуток (до 18 тис. крб. сріблом ) належав обите-
лі [7, с. 340]. Відомості від 24 серпня 1836 р. у Новгород-Сі-
верського городничого про товари, які були привезені в
місто для продажу на Спасо-Преображенському ярмар-
ку, говорять наступе: «Русские товары: шерстяные изде-
лия: 1. Сукна – высшего сорта – 4 штуки, мерою от 23 до
24 аршин, ценою от 8 до 12 руб. за аршин; 869 руб.
- среднего сорта – 15 штук от 10 до 15 аршин, ценою
от 5 до 8 руб; 1170 руб.
- нижнего сорта – 20 штук, мерою от 10 до 15 аршин,
ценою от 3 до 4 руб.; 810 руб;
Особо значительных товаров не было.
2. Крестьянские шерстяные изделия:
- кушаков – 50 штук.
3. Бумажные изделия:
- нанки – 100 штук, в штуке от 40 до 50 аршин, ценою
за аршин от 50 до 80 коп; 2800 руб.
- платков разной величины – 200 штук, ценою от 4 до
6 руб.; 950 руб.
4. Льняные и пеньковые изделия – 800 аршин на сум-
му 2 тыс. руб.» [9, с. 37].
На площі серед міста були збудовані постійні ятки на
кшталт «гостинного двору», в яких продавали «красные,
железные и рыбные товары». На Масляну тут збирався ба-
гатолюдний ярмарок, майже такий як Петропавлівський,
а іноді, за гарної погоди, і більший. Прибуток складав до
40 тис. крб. сріблом [7, с. 340].
Ще на одній невеличкій площі міста були збудова-
ні м’ясні ятки. Під час ярмарків за побудову балаганів і
за місця від приїжджих купців місто отримувало при-
буток 425 крб. сріблом. Відомо, що у 1845 р. на ярмарки
в місто були завезено різних товарів на суму 84855 крб.
сріблом [7, с. 341].
Також, за переказами, там, де бере початок нинішній
парк, розміщувався базар, що займав територію до 5 га.
Майдан перед ним називався площею Святого Хоми, де
щорічно, 19 жовтня, проводився ярмарок [11]. Ярмар-
ки проводились і на Жгані. За спогадами М. Литвина, у
1940 р. там продавали і колодязну воду із відра за три
копійки за кружку [14, с. 43]. Орім торгів там влаштову-
вали і різні розваги для дітей.
За спогадами історика, журналіста, кандидата історич-
них наук, уродженця Новгород-Сіверщини Миколи Лит-
вина, в довоєнні і перші післявоєнні роки з ярмарками
ISSN 2218-4805
95
УДК 78.071.1М.Неплюєв
Н.О. Мірошниченко
РЕАЛІЗАЦІЯ МУЗИЧНОГО
ХИСТУ М.М. НЕПЛЮЄВА
В статті йде мова про виховний процес в чоловічій та жіночій
аграрних школах, які заснував М.М. Неплюєв у своєму маєтку у с. Воз-
движенське. Зокрема висвітлюється оригінальний підхід фундатора
до просвітницької роботи у його навчальних закладах, де одними із
основних завдань були культурний розвиток учнів та відродження їх
духовно-морального стану. З’ясовується, що вагомий вплив на досяг-
нення виховних цілей подвижника в його освітньому осередку чинили
регулярні, професійні заняття музикою. Також у статті підкреслю-
ється особиста прихильність М. Неплюєва до музичного мистецтва
та його талант композитора-аматора.
Ключові слова: М. Неплюєв, навчальний заклад, культурний роз-
виток, музична освіта, виховання, хор.
Микола Миколайович Неплюєв (1851–1908) зайняв своє
місце в історії як фундатор Хрестовоздвиженського тру-
дового братства – особливої моделі суспільства, базисами
якого було колективне господарство та християнська релі-
гія. Колектив Братства складали випускники чоловічої та
жіночої сільськогосподарських шкіл, які М. Неплюєв від-
крив у своєму маєтку у с. Воздвиженському, тоді Глухів-
ського повіту Чернігівської губернії. Проте слід відзначи-
ти, що Микола Неплюєв мав не тільки виняткові здібності
менеджера і був непересічним педагогом; він також захо-
плювався музикою та проявив себе як композитор-аматор.
Історіографія вивчення діяльності М.М. Неплюєва як
богослова, філософа, педагога представлена наступними
дослідниками: В. Авдасьов, В. Глушко, А. Грасьє, І. Горде-
єва, Л. Мельник, Ю. Русанов, В. Ткаченко, Н. Ігнатович,
О. Малишевський, С. Майданова, М. Сомін, Г. Фурсей та ін.
Микола Неплюєв народився у заможній аристокра-
тичній родині. Відповідно до традицій того часу наща-
док знатного роду отримав пристойну домашню освіту,
яку завершив у Санкт-Петербурзькій гімназії. Майбут-
ній подвижник закінчив юридичний факультет Петер-
бурзького університету, також навчався вільнослухачем
у Петровській землеробській академії у Москві [1, с. 86].
Тож, будучи високоосвіченою, всебічно розвиненою осо-
бистістю, Микола Миколайович розумів важливість надан-
ня якісної освіти населенню держави для її благополуч-
ного розвитку. Свої думки з цієї проблеми він намагався
донести як письмово, так і вербально. М. Неплюєв був пе-
реконаний: «...селянин потребує друга, необхідно щоб цей
друг мав достатньо матеріальних засобів щоб допомог-
ти школі, придбати бібліотеку, заснувати для селянських
дітей виховний заклад, навчальну ферму або ремісничу
школу; потрібен друг досить впливовий у певній місце-
вості, щоб захистити селянина від експлуатації куркуля,
захистити його інтереси у земських зборах, забезпечити
цю місцевість, відповідно до її умов, новими кустарни-
ми промислами чи промисловими асоціаціями» [2, с. 10–
11]. Згідно з розумінням подвижника, цими ресурсами
володіли саме поміщики. Цей заможній клас, як мірку-
вав М. Неплюєва, мав історичне покликання залучити-
REFERENCES
1. Kudrytskyi, A.V. (1990). Chernihivshchyna. Entsyklopedychnyi
slovnyk [Chernihiv region. Encyclopedic dictionary]. Kyiv: «Ukrainian Soviet
Encyclopedia» named after M.P. Bazhan. [in Ukrainian].
2. Kompan, O.S. (1963). Mista Ukrainy v druhii polovyni XVII century [Cities
of Ukraine in the second half XVII century]. Kyiv. [in Ukrainian].
3. Kulakovskyi, V.M. (1983). Istoriya gorodov i sel USSR. Chernigovskaya
oblast [History of towns and villages of the Ukrainian SSR Chernigiv region]. Kiev:
Main Editorial Board of the Ukrainian Soviet Encyclopedia. [in Russian].
4. Kulakovskyi, V.M. (1972). Istoriya gorodov i sel USSR. Chernigovskaya
oblast [History of towns and villages of the Ukrainian SSR]. Chernigiv region.
Kiev: Main Edition of the Ukrainian Soviet Encyclopedia. [in Russian].
5. Voinov, S.S. (1999). Novhorod-Siverskyi [Novhorod Siverskyi]. Chernihiv:
«Siveryanskaya Dumka». [in Ukrainian].
6. Kovalenko, O. B. (1999). Neopublikovana pratsia Andriia Pryhary
«Osoboe yly topohrafycheskoe opysanye horoda hubernskoho
Novhoroda-Severskoho» [Unpublished work of Andriy Pryhara «Special
or topographic description of the city of the provincial Novgorod-
Siversky»]. Siveryansky chronicle, 4. [in Ukrainian].
7. Journal of the Ministry of Internal Aff airs. Book six. 1848, June [Zhurnal
ministerstva vnutrennykh del. Knizhka shestaia. 1848, iyun]. [in Russian].
8. Sbitnev, I. Novgorod-Severskij, 14 Sentyabrya 1827 [Novgorod-Seversky,
September 14, 1827]. [in Russian].
9. Polovets, V.M. (1989). Iz istorii Novgoroda-Severskogo. (Dokumenty i
materialy) [From the history of Novgorod-Siversky. (Documents and materials)].
Chernigiv. [in Russian].
10. Savchenko, O. (2000). Ekonomichnyi rozvytok Novhorod-Siver-
skoho namisnytstva (za danymy Opysu 1779–1781 rr.) [Economic
development of Novgorod-Siversky governorship (according to the
Inventory of 1779-1781)]. Siveryansky chronicle, 6. [in Ukrainian].
11. Tymoshenko, A. (1996). Na rubezhi stolit [At the turn of the
century]. Soviet Polissia, 84, p.8. [in Ukrainian].
12. Kulakovskyi, P. (2006). Chernihovo-Sivershchyna u skladi Rechi Pospolytoi
(1618–1648): Naukove vydannia [Chernihiv-Siverschyna as part of Rzeczpospolita
(1618-1648):Scientifi c publication]. Kyiv: Tempora. [in Ukrainian].
13. Novyi polnyi geografi cheskii slovar Rossijskoj imperii [New and full
geographical dictionary of the Russian Empire]. Part 1. Sankt Petersburg. (1788).
[in Russian].
14. Lytvyn, N.A. (2012). Ne lukavya pred soboj [Do not dissemble before
yourself]. Kiev: Ukrainian Agency of Information and Seal «Rada». [in
Russian].
15. Na novorichnomu yarmarku [At the New Year’s fair]. The way of
the collective farmer, 3, 11.01.1948. [in Ukrainian].
16. Nesterov. Kolhospna yarmarka [Kolkhoz fair]. The way of the
collective farmer, 77, 27.10.1946. p. 4. [in Ukrainian ].
Стаття надійшла до редакції 14.08.2023 р.
Рекомендована до друку 04.10.2023 р.j
|