Земська ліберальна партія північної України та Російська Православна Церква: від спроб практичної взаємодії і партнерства до соціальної конкуренції та опонування (60–80 рр. ХІХ ст.)

У дослідженні на основі маловідомих історичних джерел, частина яких уперше запроваджується до міжнародного наукового обігу, з’ясовані базові складові клерикальної політики земської ліберальної партії північної України, яка була невід’ємною та органічною частиною етноконфесійної програми цієї течії в...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2023
1. Verfasser: Котельницький, Н.А.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК 2023
Schriftenreihe:Сіверщина в історії України
Schlagworte:
Online Zugang:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202950
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Земська ліберальна партія північної України та Російська Православна Церква: від спроб практичної взаємодії і партнерства до соціальної конкуренції та опонування (60–80 рр. ХІХ ст.) / Н.А. Котельницький // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2023. — Вип. 16. — С. 77-84. — Бібліогр.: 23 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Beschreibung
Zusammenfassung:У дослідженні на основі маловідомих історичних джерел, частина яких уперше запроваджується до міжнародного наукового обігу, з’ясовані базові складові клерикальної політики земської ліберальної партії північної України, яка була невід’ємною та органічною частиною етноконфесійної програми цієї течії визвольного руху у Російській імперії другої половини ХІХ ст. Автор приходить до висновку про те, що взаємовідносини між Російською Православною Церквою та опозиційною аристократичною фрондою регіону у другій половині ХІХ ст. пройшли еволюцію від прагнень партнерства та практичних спроб співробітництва до соціального змагання, конкуренції, опонування візаві. Демаркаційним маркером вказаних метаморфоз стала революційна зміна внутрішньополітичного курсу у Російській імперії – від епохи модернізацій Олександра ІІ до доби політичної реакції Олександра ІІІ.