До питання дослідження стану охорони та збереження об’єкта культурної спадщини Національного заповідника "Києво-Печерська лавра" – Крамниця для продажу ікон і книжок
У запропонованій статті автором зроблено спробу описати, систематизувати, проаналізувати маловідому широкому загалу інформацію, починаючи із заснування пам’ятки архітектури і до сьогодення: обстеження пам’ятки архітектури та його результати, пропозиції та вжиття відповідних заходів щодо усунення впл...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Сіверщина в історії України |
|---|---|
| Дата: | 2023 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
2023
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202968 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | До питання дослідження стану охорони та збереження об’єкта культурної спадщини Національного заповідника "Києво-Печерська лавра" – Крамниця для продажу ікон і книжок / Н.А. Загрива // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2023. — Вип. 16. — С. 17-25. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859984110787756032 |
|---|---|
| author | Загрива, Н.А. |
| author_facet | Загрива, Н.А. |
| citation_txt | До питання дослідження стану охорони та збереження об’єкта культурної спадщини Національного заповідника "Києво-Печерська лавра" – Крамниця для продажу ікон і книжок / Н.А. Загрива // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2023. — Вип. 16. — С. 17-25. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Сіверщина в історії України |
| description | У запропонованій статті автором зроблено спробу описати, систематизувати, проаналізувати маловідому широкому загалу інформацію, починаючи із заснування пам’ятки архітектури і до сьогодення: обстеження пам’ятки архітектури та його результати, пропозиції та вжиття відповідних заходів щодо усунення впливу негативних факторів на технічний стан конструктивних елементів пам’ятки, запровадження виконання робіт з благоустрою прилеглої території з метою максимального збереження та охорони пам’ятки архітектури, її раціонального використання в процесі пристосування до певних умов використання відповідними службами Свято-Успенської Києво-Печерської лаври (чоловічого монастиря) УПЦ МП, у безоплатному та безстроковому користуванні якого наразі перебуває пам’ятка.
In the proposed article the author tries to describe, systematize, analyze information little known to the general public, from the founding of the monument to the present day: a monument inspection and its results, proposals, and measures to eliminate the impact of negative factors on the technical condition of structural elements of the monument, the introduction of the landscaping of the surrounding area to maximize the preservation and protection of the architectural monument, its sustainable use in the process of adaptation to certain conditions of its use by relevant services of Svyato Uspensky Kyiv Pechersk Lavra (male monastery) of the UOC-MP which allows the monument free and indefinite use.
|
| first_indexed | 2025-12-07T16:27:28Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 2218-4805
17
яльність щодо збереження культурної та природної
спадщини є пріоритетним завданням більшості роз-
винених країн світу [1, с. 249].
Збереження історико-культурних пам’яток має важ-
ливе значення для українського народу, сприяє форму-
ванню патріотизму, почуття гордості, самоусвідомлення
громадян України, дає змогу об’єктивно оцінити загаль-
ну історію України і її народу, усвідомити своє місце в за-
гальнолюдських культурних цінностях.
Особливістю пам’яткоохоронної роботи в роки віднов-
лення незалежності є те, що, на відміну від попереднього
періоду, увага держави та громадськості зосереджується
на об’єктах, які пов’язані з історією українського держа-
вотворення, життям і діяльністю видатних постатей іс-
торії та культури України, у тому числі і в історико-куль-
турних заповідниках [2, c. 486].
Питання збереження культурної спадщини є вагомою
складовою частиною політики сучасної України. Ряд зако-
нів визначає державний пріоритет щодо створення умов
для збереження, відтворення та охорони культурно-істо-
ричного середовища в інтересах нинішнього і прийдешніх
поколінь, використання об’єктів культурної спадщини в
суспільному житті. Так, для функціювання історико-куль-
турних заповідників важливе значення мало прийняття
Закону України «Про охорону культурної спадщини» від
08.06.2000 р., у статтях якого дається загальне визначен-
ня поняття «історико-культурний заповідник», основні
завдання заповідників [4, с. 333].
Історико-культурні заповідники складають вагому ча-
стину історико-культурної спадщини українського на-
роду завдяки тому, що являють собою не окремі пам’ят-
ки, а комплекс пам’яток з усією сукупністю компонентів,
які становлять культурну, історичну та наукову цінність.
Стратегічним напрямком удосконалення пам’ятко-
охоронної справи на початку нового тисячоліття ста-
ло приведення українського пам’яткоохоронного зако-
нодавства у відповідність з міжнародними угодами та
конвенціями, рекомендаціями Ради Європи та ЮНЕ-
СКО. Зокрема, беручи до уваги концепцію ЮНЕСКО та
інших міжнародних організацій переходу в пам’ятко-
охоронній справі від збереження окремої пам’ятки до
збереження середовища, як органічного цілого, при-
йнято закон «Про охорону культурної спадщини», який
розглядає зони охорони історичних ареалів населених
місць як один із найголовніших інструментів збережен-
ня історико-культурної спадщини [3, с. 9].
Одним із найбільших та найвизначніших існуючих
нині в Україні історико-культурних заповідників є Наці-
ональний заповідник «Києво-Печерська лавра». Створе-
ний відповідно до постанови ВУЦВКК та РНК УРСР від
29.09.1926 р. «Про визнання колишньої Києво-Печерської
Лаври за історико-культурний державний заповідник і
про перетворення її на Всеукраїнське музейне містеч-
ко» на базі Музею культів та побуту, який існував з 1922 р.
До складу Заповідника увійшов комплекс пам’яток куль-
Fotospomyn. Kyiv, yakoho nemaie: Anotovanyi albom svitlyn 1977–
1988 rokiv [Borychiv Tik Street. Foto memories. Kyiv, that no longer
exists: An annotated album of photographs from 1977–1988]. Kyiv:
Holovkyivarkhitektura; NDITIAM. [in Ukrainian].
3. Horbyk, V., Shcherbyna, H. (2008, 2021). Borychiv Tik vulytsia,
19–20 st. (arkhit., ist., mistobud.) [Borychiv Tik street, 19–20 st.
(architecture, history, urban planning]. Zvid pamiatok istorii ta kultury
Ukrainy. Entsyklopedychne vydannia u dvadtsiaty vosmy tomakh [Collection
of historical and cultural monuments of Ukraine. Encyclopedic edition in
twenty-eight vols]. Book I, vol. I. A–L. Kyiv: Holovna redaktsiia Zvodu
pamiatok istorii ta kultury Ukrainy pry vydavnytstvi «Ukrainska
entsyklopediia» im. M.P. Bazhana. [in Ukrainian].
4. Derzhavnyi arkhiv m. Kyieva, f. 100, op. 1, spr. 803, 2542; f. 163,
op. 41, spr. 4357. [in Ukrainian].
5. Derzhavnyi arkhiv Kyivskoi oblasti (dali – DAKO), f. 1, op. 295,
spr. 62000; f. 41, op. 1, spr. 1587; f. 42, op. 3, spr. 2849. [in Ukrainian].
6. Maryna Vynohradova (2008, 2021). Zhytlovyi budynok, poch.
19 st. Vul. Borychiv Tik, 23/3 [Residential building, beginning 19th
century St. Borychiv Tik, 23/3]. Zvid pamiatok istorii ta kultury Ukrainy.
Entsyklopedychne vydannia u dvadtsiaty vosmy tomakh [Collection of
historical and cultural monuments of Ukraine. Encyclopedic edition in
twenty-eight vols]. Book I, vol. I. A–L. Kyiv: Holovna redaktsiia Zvodu
pamiatok istorii ta kultury Ukrainy pry vydavnytstvi «Ukrainska
entsyklopediia» im. M.P. Bazhana. [in Ukrainian].
7. DAKO, f. 1, op. 237, spr. 217. [in Ukrainian].
Стаття надійшла до редакції 02.04.2023 р.
Рекомендована до друку 04.10.2023 р. j
УДК 271.2–788(477.411-751.6):658.871
Н.А. Загрива
ДО ПИТАННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ СТАНУ
ОХОРОНИ ТА ЗБЕРЕЖЕННЯ ОБ’ЄКТА
КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ НАЦІОНАЛЬНОГО
ЗАПОВІДНИКА «КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКА
ЛАВРА» – КРАМНИЦЯ ДЛЯ ПРОДАЖУ
ІКОН І КНИЖОК
У запропонованій статті автором зроблено спробу описати,
систематизувати, проаналізувати маловідому широкому загалу
інформацію, починаючи із заснування пам’ятки архітектури і до
сьогодення: обстеження пам’ятки архітектури та його результа-
ти, пропозиції та вжиття відповідних заходів щодо усунення впли-
ву негативних факторів на технічний стан конструктивних еле-
ментів пам’ятки, запровадження виконання робіт з благоустрою
прилеглої території з метою максимального збереження та охоро-
ни пам’ятки архітектури, її раціонального використання в процесі
пристосування до певних умов використання відповідними служба-
ми Свято-Успенської Києво-Печерської лаври (чоловічого монасти-
ря) УПЦ МП, у безоплатному та безстроковому користуванні яко-
го наразі перебуває пам’ятка.
Ключові слова: архітектурна спадщина, пам’ятка архітектури,
Національний заповідник «Києво-Печерська лавра», збереження куль-
турної спадщини, історико-культурні заповідники, пам’яткоохоро-
нна справа, ансамбль пам’яток архітектури Національного запо-
відника «Києво-Печерська лавра», ремонтно-реставраційні роботи.
Переважна більшість прогресивних політиків визна-
ють справедливість положень, сформульованих М. Бер-
дяєвим про те, що «не в політиці, і не в економіці, а в
культурі, реалізуються цілі суспільства», саме тому ді-
Сіверщина в історії України, випуск 16, 2023
18
турної спадщини Києво-Печерської лаври з метою їх ви-
вчення, збереження та забезпечення раціонального його
використання, залучення громадян до ознайомлення з
культурною спадщиною України та формування націо-
нальної свідомості українського народу.
Враховуючи винятково величезне історико-художнє зна-
чення архітектурного ансамблю Києво-Печерської лаври,
ХІV сесія Міжурядового комітету ЮНЕСКО з питань збе-
реження всесвітньої культурної та природної спадщини,
яка відбулася у Канаді (м. Банф) 7–12 грудня 1990 року,
внесла архітектурний ансамбль Києво-Печерської лаври
до Списку об’єктів всесвітньої спадщини. Указом Прези-
дента України від 13 березня 1996 року № 181/96 Запо-
віднику надано статус Національного.
Нині Національний заповідник «Києво-Печерська
лавра» займає площу близько 24 га, на якій розташо-
вано 172 будівлі та споруди, в тому числі 142 пам’ятки
історико-культурної спадщини, які датуються від ХІ ст.
до початку ХХ ст.
Вивченням об’єктів культурної спадщини Національ-
ного заповідника «Києво-Печерська лавра», проблемами
охорони, збереження та популяризації її архітектурно-іс-
торичної спадщини займалося чимало науковців, проте
ще залишаються об’єкти, що потребують більш деталь-
ного вивчення, інформація про які в наукових джерелах
представлена фрагментарно.
У запропонованій статті автором зроблено спробу опи-
сати, систематизувати, проаналізувати маловідому ши-
рокому загалу інформацію щодо обстеження конструкти-
вів пам’ятки архітектури в різні періоди її існування та
їх результати; пропозиції по усуненню впливу негатив-
них факторів на технічний стан конструктивних елемен-
тів пам’ятки, запровадження робіт з благоустрою прилег-
лої території з метою охорони та збереження пам’ятки в
процесі її пристосування до певних умов використання
відповідними службами Свято-Успенської Києво-Печер-
ської лаври (чоловічого монастиря) УПЦ МП.
Наразі розглянемо пам’ятку архітектури місцевого
значення – «Крамницю для продажу ікон і книжок», яка
входить до складу ансамблю пам’яток архітектури Наці-
онального заповідника «Києво-Печерська лавра». Від-
повідно до наказу Міністерства культури України від
21.12.2012 р. № 1566 вона занесена до Державного реє-
стру нерухомих пам’яток України під охоронним номе-
ром 893/43-Кв, корпус № 39.
Пам’ятка розташована на території Нижньої лаври
Заповідника – навпроти Південної брами, на північно-
му схилі Лаврського яру, у середній його частині. Аб-
солютні відмітки денної поверхні прилеглої терито-
рії змінюються від 167,2 до 163,7 м. Сучасний рельєф
поверхні створений насипними ґрунтами, потужність
яких досягає від 1 до 4 м. В основі пам’ятки залягають
делювіальні відклади, представлені лесовими супіска-
ми, потужністю 1,5–2,5 м. Підмурки будівлі опирають-
ся на глини. Характерним для будівлі є перезволоження
мурування, лущення та відшарування тиньку, уражен-
ня грибками стін напівпідвального приміщення внас-
лідок всмоктування вологи з глин. Не виключена мож-
ливість розвитку зсувних процесів.
Це цегляна, прямокутна в плані будівля, вкрита валь-
мовим дахом. Загальний об’єм будівлі – 2194 м3. Основ-
ні габарити пам’ятки: ширина – 11 м, довжина – 19 м,
висота – 9 м. Оскільки будівля розташована на круто-
му перепаді рельєфу, тому з південної сторони пам’ятка
триповерхова (двоповерхова з цокольним поверхом), з
північної – двоповерхова. Оздоблена в спрощених архі-
тектурних формах – спрощеного профілю міжповерховий
карниз та складного профілю – вінчаючий карниз. Віконні
прорізи другого поверху північного фасаду оздоблені су-
хариками. Частина віконних прорізів закладена цеглою.
Фасади пам’ятки пофарбовані білою фасадною фарбою
по цегляній кладці. На рівні першого поверху є два входи
до приміщень пам’ятки: зі східної сторони – через при-
будований тамбур, та із західного фасаду, де влаштова-
но ґанок-терасу. До приміщень цокольного поверху пів-
денного фасаду вхід влаштовано через прибудований тут
тамбур [5, с. 1340–1341] (іл. 1).
Повернемося в недалеке минуле…
На виконання припису Духовного Собору КПЛ № 5989
від 15 жовтня 1869 р. військовий інженер-підпоручик
Київського кріпосного управління О.П Середа розробив
проєкт Іконної крамниці № 2 на місці старої дерев’яної
споруди, побудованої ще у 1824 р [17]. Проєкт був пого-
джений Київським окружним інженерним управлінням,
будівництво здійснено у 1870 р. У ній розміщувались:
крамниця для продажу ікон, книжок, хромолітографіч-
них зображень святих, житлові приміщення для служ-
бовців крамниці.
У 1890-х роках, під час виконання ремонтних ро-
біт перероблено ґанок, під корпусом влаштовано дре-
наж [5, с. 1340–1341].
У 1906 р. за проєктом та під керівництвом архітекто-
ра Є.Ф. Єрмакова проведено капітальний ремонт будин-
ку: виконано роботи по підсиленню міжповерхових пе-
рекриттів – дерев’яні міжповерхові перекриття замінено
на цегляні по металевих балках, здійснено часткове пере-
планування приміщень, замінено опалювальні печі (т. з.
«амосовські печі»), проведено водопровід на всі повер-
хи; до південного фасаду на рівні першого поверху при-
будовано балкон, який опирався на металеві опори, пе-
ребудовано підвальні приміщення та дренажну систему
під корпусом. Первісний декор віконних і дверних отво-
рів першого поверху втрачено (прорізи розтесано, вікна
частково замуровані, на північному фасаді на рівні пер-
шого поверху влаштовано дві великі дзеркальні вітри-
ни крамниці) [6].
Після націоналізації 1920-х років у приміщеннях пам’ят-
ки розміщувалась амбулаторія, а пізніше, з 1920-х років
до 1979 р., пам’ятка використовувалась під житло.
Особливістю пам’ятки є історичний факт, що у 1930-х
ISSN 2218-4805
19
роках (імовірно з 1932 по 1938 рр.) в одному з приміщень
пам’ятки проживав Микола Іванович Касперович (1885–
1938 рр.) – художник, один із основоположників україн-
ської школи наукової реставрації, засновник Київської
школи музейної реставрації. У березні 1938 р. був реп-
ресований радянською владою, заарештований за зви-
нуваченням у контрреволюційній діяльності і 22 квітня
1938 р. розстріляний [5, с. 1340–1341].
У 1980 р. Українським спеціальним науково-рестав-
раційним проєктним інститутом «Укрпроектставрація»
виконано обстеження будівлі і встановлено, що на захід-
ному фасаді наявна деформаційна вертикальна тріщи-
на з максимальним розкриттям до 4–5 мм. Констатуєть-
ся факт, що означена тріщина не збільшувалась з 50-х
років XX ст. (з часу останнього капітального ремонту).
Цегляна кладка південного, східного та північного фа-
садів тріщин не має [7, с. 7–8].
Після відселення мешканців будинку у 1983 р. вико-
нано капітальні ремонтні роботи з пристосуванням його
під розміщення службових підрозділів Заповідника. Під
час капітальних ремонтних робіт було укріплено західну
торцеву стіну за допомогою сталевого швелера на рів-
ні перекриття горища у зв’язку з тріщинами в цій сті-
ні, дерев’яні сходи замінено на бетонні по сталевим ко-
соурам, виконано ремонт даху, будинок підключено до
централізованого теплопостачанння, каналізації, вико-
нані опоряджувальні роботи.
З 1983 р. і до кінця 1996 р. в приміщеннях пам’ятки
розміщувались структурні підрозділи Заповідника – нау-
ково-дослідний відділ охорони та вивчення пам’яток іс-
торії та культури та науково-дослідний відділ вивчення
підземних споруд Заповідника. Починаючи з 1993 р., ча-
стину приміщень пам’ятки було передано в безоплатне
користування Свято-Успенській Києво-Печерській лаврі
(чоловічому монастирю) УПЦ МП під розміщення видав-
ничого відділу, а в 1995 р. приміщення пам’ятки цілком
передано в користування монастиря на умовах охорон-
ного договору № 42 від 08.06.1995 р. Тут було розміще-
но видавничий відділ УПЦ МП (монастиря), крамницю
для продажу християнської літератури, а в підвалі роз-
міщено склад для готової друкованої літератури на ре-
лігійну тематику, з 2008 р. – керамічну майстерню. Після
передачі пам’ятки в користування розпочались роботи
по її пристосуванню під потреби видавничого відділу з
переплануванням приміщень.
Під час обстеження технічного стану пам’ятки у 1988 р.
Іл. 1. Західний та південний фасади пам’ятки. Сліди перезволоження в цокольній частині пам’ятки.
Архівне фото, вересень 1991 р.
Сіверщина в історії України, випуск 16, 2023
20
виявлено сліди систематичного перезволоження цегля-
ного мурування цокольної частини будівлі на висоту
близько 1 м, особливо її західного та південного фаса-
дів, нерівномірне просідання ґрунту основи будівлі (про
що свідчать похилі тріщини в цегляній кладці фасадів),
імовірною причиною чого могли бути неконтрольовані
втрати води з каналізаційної системи, зливової каналі-
зації, яка проходила під спорудою.
Отже, за період обстеження пам’ятки з 1980 по 1988 рр.
можна зробити висновок: після прокладання в районі бу-
дівлі водонесучих комунікацій, нерівномірне просідан-
ня фундаментів стін зросло (особливо західного та пів-
денного фасадів), імовірною причиною чого може бути
як пошкодження в зливовідвідній системі, так і частко-
ва відсутність та пошкодження вимощення по периме-
тру будівлі, порушення функціонування горизонтальної
гідроізоляції фасадів, порушення в роботі системи орга-
нізованого водовідведення атмосферних опадів. Вірогід-
но, що основним фактором деформаційних процесів кон-
структивних елементів будівлі є вода.
Враховуючи рельєф місцевості, ступінь пошкоджен-
ня стін і з метою запобігання можливого перезволожен-
ня ґрунтів основи будівлі в майбутньому, рекомендова-
но виконати підсилення просторової жорсткості будівлі з
допомогою тяжів, бандажів та інших конструктивних рі-
шень за спеціально розробленим проєктом [8].
Проблема перезволоження ґрунтів в основі фунда-
ментів пам’ятки черговий раз виникла на початку 1990
року. Саме тоді була скликана робоча нарада з питання
перенасичення ґрунтів в основі корпусу № 39 із залучен-
ням фахівців Спеціалізованого управління протизсув-
них підземних робіт СУППР (нач. ділянки № 8, який опі-
кується територією Лаври), фахівців Головкиївпроекту
(головний спеціаліст) та фахівців Заповідника. У резуль-
таті ряду консультацій було вирішено надати завдання
інституту «Київпроект» на виконання досліджень із за-
стосуванням радіоізотопного методу з метою виявлен-
ня джерела перезволоження ґрунтів.
Що характерно: і на архівних фото пам’ятки 1991 р. чіт-
ко спостерігаються сліди перезволоження цокольної ча-
стини західного та південного фасадів на висоту близь-
кого 1 м від рівня вимощення (іл. 2).
У зв’язку з тим, що на ділянці, де розташований об’єкт,
пролягає водовідвідна цегляна галерея XIX ст. розмірами
700 х 390 мм, яка на той час не була відмічена на планах
і ніким не обслуговувалась та не експлуатувалась, було
Іл. 2. На плані першого поверху (додаток до акта) пам’ятки показано розібрані перегородки
під час виконання ремонтних робіт у приміщеннях корпусу № 39 у 2001 р., одна з яких є несучою стіною
ISSN 2218-4805
21
Цікаво, що в 1990 р. археологами Заповідника було до-
сліджено траншею, викопану поблизу корпусу № 39 з ме-
тою влаштування системи зливовідведення. Ця траншея
(довжиною 75 м та глибиною від 1 м до 4 м) проходила на
відстані 15–20 м від Галереї до Ближніх печер, з західної
її сторони. Північно-західна ділянка траншеї проходила
штольнею під корпусом № 39 і виходила на трасу Ближ-
ньопечерної вулиці Києво-Печерської лаври. У результа-
ті обстеження траншеї по обидва боки корпусу було ви-
явлено траси двох дерев’яних водогонів XVIII ст. Один з
них, зафіксований на відстані 3,0 м від південно-східно-
вирішено зобов’язати СУППР виконати її розчистку та
ремонт з подальшою передачею на баланс та обслугову-
вання Управління. Усі означені заходи були спрямовані
на виявлення та усунення джерела перезволоження кон-
струкцій корпусу № 39 [9].
Станом на 2015 рік (лист КП «СУППР» від 22.01.15 № 324-
04/11) Заповіднику надано перелік гідротехнічних спо-
руд, які розташовані на його території і перебувають на
балансі та обслуговуванні Управління. Зазначена водо-
відвідна цегляна галерея в цьому переліку значиться як
Галерея № 5 території Нижньої лаври (іл. 3).
Іл. 3. План-схема Національного заповідника «Києво-Печерська лавра»
Сіверщина в історії України, випуск 16, 2023
22
го рогу будівлі, залягав на глибині 2,3 м від рівня сучасної
денної поверхні. Споруда являла собою рештки дерев’я-
них (сосна) колод, з’єднаних між собою за допомогою за-
лізної втулки, діаметром 17 см і довжиною 13 см. Колоди,
діаметром близько 40 см, покладено у материковий лесо-
подібний суглинок. Траса цієї комунікації йшла з півдня
на північ (з невеликим відхиленням на схід).
Інший водогін було виявлено в районі північно-за-
хідного рогу корпусу № 39 на глибині 2,1 м. Його траса
йшла в напрямку північний схід – південний захід. Заліз-
на втулка споруди мала діаметр 12 см і довжину 13,5 см.
Деревина колод майже повністю зотліла [16].
Наприкінці 2001 р. на замовлення Свято-Успенської Ки-
єво-Печерської лаври були розпочаті капітальні ремонтні
роботи в приміщеннях пам’ятки по пристосуванню будів-
лі під потреби видавничого відділу УПЦ МП: в інтер’є-
рі першого поверху розібрані міжкімнатні перегородки,
одна з яких була несучою та підтримувала основну несу-
чу металеву балку горищного перекриття. Замість розі-
браної несучої міжкімнатної перегородки споруджуєть-
ся нова цегляна, товщиною 51 см, що створило додаткове
навантаження на перекриття підвальної частини будівлі.
Капітальні ремонтні роботи завершені у 2003 р. [10] (іл. 4).
У липні 2008 р. на південному фасаді пам’ятки вико-
нано заміну 6 дерев’яних віконних рам на металоплас-
тикові, з західної та південної сторін влаштовано бе-
тонне вимощення та залізобетонні сходи, облицьовані
керамічною плиткою [11].
Тоді ж проводились земляні роботи на території Мо-
настирського саду та заміна інженерних комунікацій.
Означена ділянка теплотраси розташована біля півден-
но-західного рогу пам’ятки. Роботи виконувались на за-
мовлення Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври ТОВ
«Будград» у рамках бюджетної програми «Проведення про-
тизсувних заходів, інженерного захисту та протиаварій-
них робіт на території Києво-Печерської лаври», затвер-
дженої наказом Мінрегіонбуду від 07.02.2008 р. № 61, які
фінансувались коштом державного бюджету [13].
У листопаді 2008 р. розпочались роботи по влаштуван-
ню місцевого проїзду на бетонній основі з покриттям із
тротуарної плитки від Галереї на Ближніх печерах (кор-
пус № 37), уздовж південного фасаду пам’ятки і до кова-
них двостулкових металевих мереживних воріт, влашто-
ваних в Огорожі монастирського саду (корпус № 44-а).
До приміщень цокольного поверху перевезли обладнан-
ня керамічної майстерні, яка була розташована до почат-
ку капітальних ремонтних робіт у приміщеннях цоколь-
ного поверху корпусу № 55. Тоді ж на південно-східному
Іл. 4. Сучасний вигляд пам’ятки, західний та північний фасади. Задовільний технічний стан. Фото 22.02.2022 р.
ISSN 2218-4805
23
льєф довкілля, який сприяє інтенсивності поверхневого
стоку під час опадів та сніготанення;
- серед техногенних необхідно вказати щільну забу-
дову з різними глибинами залягання фундаментів, на-
явність підпірних стінок як на стрічковому фундаменті,
так і на заглибленій палевій основі, наявність підземних
споруд (підвалів і т. і.), значне покриття території асфаль-
том, розгалужену мережу інженерних комунікацій (во-
догонів, зливостоків та дренажів), які можуть бути дже-
релом техногенних витоків. Одним з факторів впливу на
гідрогеологічні умови ділянки є стан інженерних мереж;
- ґрунтові води розповсюджені у вигляді водоносного
горизонту у четвертинних делювіальних відкладах, заля-
гають на глибині від 3,0 до 5.0 м від денної поверхні, на
1,5–2,55 м нижче рівня фундаментів (зафіксовані сверд-
ловинами навколо споруди) з абсолютними позначками
від 160,5 до 163,8 м. Потужність водоносного горизонту
за даними вишукувань складає 2–4 м;
- живлення водоносного горизонту відбувається за ра-
хунок інфільтрації атмосферних опадів та техногенних
чинників (витоки з інженерних мереж);
- фундаменти корпусу стрічкові, складаються з цег-
ли на вапняному цементі. При обстеженні фундаментів
суттєвих пошкоджень та дефектів в них не встановлено;
- північно-східна стіна цокольного (напівпідвального)
поверху має суттєві пошкодження тиньку та фарбового
шару внаслідок перезволоження за рахунок всмоктуван-
ня вологи з ґрунту. Проєктом виконання робіт з рестав-
рації необхідно передбачити влаштування гідроізоляції
стін цокольного поверху [15].
Отже, беручи до уваги наведене вище, незважаючи
на складний історичний період розвитку нашої країни,
включаючи зміну політичних сил і ідеологій, численні
війни, революції, окупацію, встановлення та відновлен-
ня незалежності нашої країни, численні перебудови та
пристосування з часу її заснування, пам’ятка до нашо-
го часу збереглася в первісному вигляді, у задовільному
технічному стані. Хоча протягом декількох останніх де-
сятиліть об’єкт потерпає від незначних перезволожень
у цокольній частині, все ж, відповідно до останніх ґрун-
товних досліджень, зазначене перезволоження не впли-
нуло на несучі конструкції, про що свідчить відсутність
просідань чи деформацій фундаментів пам’ятки, а також
і стійкість її фасадів.
Таким чином, виконавши роботи по вертикальній
та горизонтальній гідроізоляції фундаментів та фаса-
дів цокольної частини, зробивши ревізію всіх інженер-
них водонесучих мереж на предмет витоку води, окремо
проінспектувавши дренажну систему під пам’яткою та
водовідвідну систему в цілому на предмет їх цілісності,
пам’ятка буде убезпечена в майбутньому від негативно-
го впливу надмірного перезволоження, що забезпечить
її охорону і збереження при раціональному використан-
ні ще на багато століть для прийдешніх поколінь. Зазна-
чені заходи по усуненню негативних факторів впливу на
розі пам’ятки встановили з оцинкованого металу витяжну
трубу примусової витяжної системи (найімовірніше для
функціювання керамічної майстерні) [14].
Роботи по будівництву капітальної прибудови до вхід-
них дверей цоколю південного фасаду – цегляного там-
бура входу на бетонній основі – були проведені у грудні
2008 р. Ця прибудова, розміром приблизно 2,5 м х 1,0 м,
товщиною в одну цеглину, має дверний та віконний отво-
ри, залізобетонна плита слугує дахом. Шість дерев’яних
рам вікон на рівні першого та другого поверхів південно-
го фасаду будівлі замінили на металопластикові, що не-
припустимо для пам’яток архітектури [12].
Протягом 2009 р. проводилось опорядження фасадів
пам’ятки: фарбування білою фасадною фарбою, облицю-
вання кахляною плиткою поверхні цокольного поверху
південного та західного фасадів, сходів та цегляного ґан-
ку входу на західному фасаді.
У травні 2011 р. було реконструйовано ділянку Ого-
рожі монастирського саду, пам’ятки архітектури міс-
цевого значення, охоронний № 893/46-Кв, яка приля-
гає до західного фасаду корпусу № 39. У серпні цього
ж року в рамках виконання робіт по реконструкції до-
роги уздовж північного фасаду виконано роботи по ви-
мощенню цоколю пам’ятки клінкерною цеглою жовто-
го кольору на залізобетонній основі.
Однак уже в середині 2014 р. спостерігається поступо-
ве відшарування облицювальної плитки на західному фа-
саді в цокольній частині та пошкодження декоративної
штукатурки на ґанку входу внаслідок перезволоження. З
плином часу деструкція декоративного облицювання цо-
колю як західного, так і південного фасадів прогресує. Це
є наслідком усе того ж перезволоження цоколю пам’ятки.
У зв’язку з посиленням деструктивних процесів декора-
тивного оздоблення фасадів цокольного поверху пам’ят-
ки внаслідок перезволоження конструктивних елементів,
Свято-Успенською Києво-Печерською Лаврою було замов-
лено ТОВ «Випробувальний центр будівельних конструк-
цій» інженерно-геологічні вишукування, які проводили-
ся у липні 2015 р. з метою вивчення літолого-геологічної
будови, гідрогеологічних умов, геоморфологічних осо-
бливостей, визначення фізико-механічних властивостей
ґрунтів, конструктивних елементів, розмірів і ґрунтів ос-
нови існуючих фундаментів з метою відновлення експлу-
атаційної придатності будівлі корпусу № 39. Результати
виконаних досліджень надані у науково-технічному зві-
ті «Інженерно-геологічні вишукування на майданчику
по об’єкту корпус № 39 Києво-Печерської лаври в м. Ки-
єві. Відновлення експлуатаційної придатності з надбудо-
вою», якими встановлено:
- на момент виконання робіт у межах майданчика
вишукувань екзогенні геологічні процеси (зсуви, вод-
но-ерозійні тощо) не спостерігаються;
- серед природних чинників впливу на гідрогеологічні
умови ділянки першочергове значення має близьке роз-
ташування долини р. Дніпро і сильно розчленований ре-
Сіверщина в історії України, випуск 16, 2023
24
конструктивні елементи пам’ятки мають виконуватись
на підставі науково-проєктної документації, затвердже-
ної та погодженої згідно вимог чинного законодавства.
Керуючись пунктом 11 (об’єкти культурної спадщи-
ни місцевого значення) Порядку визначення категорій
пам’яток для занесення об’єктів культурної спадщини
до Державного реєстру нерухомих пам’яток України, за-
твердженого постановою Кабінету Міністрів України від
27.11.2001 р. № 1760, констатуємо, що пам’ятка «Крам-
ниця для продажу ікон і книжок» є цінною невід’ємною
складовою архітектурного ансамблю Києво-Печерської
лаври і зберегла свою форму та матеріально-технічну
структуру, відповідає критерію автентичності, безпосе-
редньо пов’язана з історичними подіями, віруваннями,
життям та діяльністю видатних людей, є твором архі-
тектора А.П. Середи, зразком монастирської архітекту-
ри кінця ХІХ ст., коли споруджувались будівлі господар-
ського та житлового призначення в стриманих формах
історизму чи цегляного стилю.
ДЖЕРЕЛА
1. Бердяев Н. Смысл истории. М.: Мысль, 1990. 268 с. URL https://
vtoraya-literatura.com/pdf/berdyaev_smysl_istorii_1969__ocr.pdf. (дата
звернення 25.04.2023).
2. Бондар Ю.О. Історико-культурні заповідники як форма збе-
реження національної спадщини. Всеукраїнська наукова конфе-
ренція «Історичне краєзнавство в Україні: традиції і сучасність». Ч. 2.
Київ : Рідний край, 1995. С. 485–487.
3. Горбик В.О. Проблеми охорони культурної спадщини Укра-
їни на сучасному етапі. Черкащина в контексті історії України: Ма-
теріали Третьої науково-краєзнавчої конференції Черкащини,
присвяченої проблемам охорони, збереження і використання іс-
торико-культурної спадщини (Черкаси, 18 квітня 2007 р.). Черка-
си : Вид. Чабаненка Ю.А., 2008. С. 8–12.
4. Закон України «Про охорону культурної спадщини» від 8 черв-
ня 2000 р. Відомості Верховної Ради, 2000. № 39. С. 333.
5. Звід пам’яток історії та культури України. Київ : Кн. 1, ч. 3.: С –
Я / Редкол. тому: Відп. ред. П. Тронько та ін. 2003. Упоряд.: В. Гор-
бик, М. Кіпорненко, Н. Коваленко, Л. Федорова. Київ : Українська
енциклопедія, 2011, С. 1340–1341.
6. Національний заповідник «Києво-Печерська лавра». Мате-
ріали наукового відділу охорони та моніторингу стану нерухо-
мих пам’яток. Паспорт пам’ятки, Рилкова Л.П. Доповнено Кіря-
кова Л.М. Київ, 1987, 1999, 5 с.
7. Національний заповідник «Києво-Печерська лавра». Мате-
ріали наукового відділу охорони та моніторингу стану нерухо-
мих пам’яток. Матеріали обстеження, корпус № 39. Український
спеціальний науково-реставраційний проектний інститут «Укр-
проекреставрація». Київ, 1980. 21 с.
8. Національний заповідник «Києво-Печерська лавра». Ма-
теріали наукового відділу охорони та моніторингу стану неру-
хомих пам’яток. Заключение о техническом состоянии корпуса
№ 39 Киево-Печерского заповедника по ул. Январского восста-
ния, 21 эксперта-инженера Ю. Рыжевского, утвержденный заме-
стителем начальника технического управления Киевского го-
рисполкома А.Г. Евдокимовым от 19 января 1988 г. (дело №893).
9. Національний заповідник «Києво-Печерська лавра».
Матеріали наукового відділу охорони та моніторингу стану не-
рухомих пам’яток. Протокол рабочего совещания по вопросу пе-
ренасыщения грунтов в основании корпуса № 39 от 28.04.1990.
10. Національний заповідник «Києво-Печерська лавра».
Матеріали наукового відділу охорони та моніторингу стану не-
рухомих пам’яток. Акт відділу від 02.11.2001.
11. Національний заповідник «Києво-Печерська лавра».
Матеріали наукового відділу охорони та моніторингу стану не-
рухомих пам’яток. Акт відділу від 15.07.2008. № 93.
12. Національний заповідник «Києво-Печерська лавра».
Матеріали наукового відділу охорони та моніторингу стану не-
рухомих пам’яток. Акт відділу від 03.12.2008 № 231, Акт від
10.12.2008 № 230.
13. Національний заповідник «Києво-Печерська лавра». Ма-
теріали наукового відділу охорони та моніторингу стану неру-
хомих пам’яток. Акт відділу від 22.07.2008 № 123.
14. Національний заповідник «Києво-Печерська лавра». Ма-
теріали наукового відділу охорони та моніторингу стану неру-
хомих пам’яток. Акт відділу від 27.11.2008 № 232.
15. Науково-технічний звіт «Інженерно-геологічні вишукуван-
ня на майданчику по об’єкту «Корпус № 39 Києво-Печерської Лав-
ри в м. Києві. Відновлення експлуатаційної придатності з надбу-
довою» ТОВ «Випробувальний центр будівельних конструкцій».
Київ, 2015. 33 с.
16. Сыромятников А.К., Харламов В.А. Отчет об археологи-
ческих исследованиях траншеи прокладываемого ливнестока
на территории сада Ближих пещер. КПГИКЗ. НА ІА НАН України
№1990/51. Київ, 1990. С. 3–5.
17. Центральний державний історичний архів України ф. 128,
оп. 1, спр. 1617, 2574, 3399.
Zahryva N.A. Matter of research of the state of protection and pres-
ervation of the cultural heritage object – «icons and book sale store» of
the National reserve «Kyiv-Pechersk lavra»
In the proposed article the author tries to describe, systematize, analyze
information little known to the general public, from the founding of the
monument to the present day: a monument inspection and its results,
proposals, and measures to eliminate the impact of negative factors on the
technical condition of structural elements of the monument, the introduction
of the landscaping of the surrounding area to maximize the preservation
and protection of the architectural monument, its sustainable use in the
process of adaptation to certain conditions of its use by relevant services
of Svyato Uspensky Kyiv Pechersk Lavra (male monastery) of the UOC-MP
which allows the monument free and indefi nite use.
Key words: architectural heritage, architectural monument, National
Reserve «Kyiv-Pechersk Lavra», preservation of cultural heritage, historical
and cultural reserves, monument protection, ensemble of architectural
monuments of the National Reserve «Kyiv-Pechersk Lavra», repair-
restoration works.
REFERENCES
1. Berdyaev, N. (1990). Smysl istorii [The Meaning of History].
Moscow: Mysl. Retrieved from https://vtoraya-literatura.com/pdf/
berdyaev_smysl_istorii_1969__ocr.pdf. [in Russian].
2. Bondar, Yu.О. (1995). Istoryko-kulturni zapovidnyky yak forma
zberezhennia natsionalnoi spadshchyny [Historical and cultural
reserves as a way of preserving the national heritage]. Vseukrainska
naukova konferentsia «Istorychne kraieznavstvo v Ukraini: tradycii i suchasnist»
[All-Ukrainian scientifi c conference «Historical Ethnography in Ukraine: Traditions
and Modernity»], part 2, 485 – 487pp. Kyiv. Ridnii Krai. [in Ukrainian].
3. Horbyk, V. О (2008). Problemy okhorony kulturnoi spadshchyny
Ukrainy na suchasnomu etapi [Problems of protection of the cultural
heritage of Ukraine at the present stage]. Cherkashchyna v konteksti isto-
rii Ukrainy: Materialy Tretoi naukovo-kraieznavchoi konferencii Cherkashchyny,
prysvjachenoi problemam okhorony, zberezhennja i vykorystannia istoryko-kul-
turnoi spadshchyny [Cherkasy Region in the context of the history of Ukraine: Pre-
sentations from the third scientifi c conference of Cherkasy region, dedicated to the
protection, preservation and use of historical and cultural heritage (Cherkasy, 18
April 2007)], (pp. 8–12). Cherkasy: Ed. Chabanenko Y. А. [in Ukrainian].
4. Zakon Ukrainy «Pro okhoronu kulturnoi spadshchyny» (8 chervnia
2000) [The Law of Ukraine «Protection of Cultural Heritage» (8 June
2000)]. Vidomosti Verkhovnoi Rady [Bulletin of the Verkhovna Rada]. (2000),
(39). [in Ukrainian].
5. Tronko, P. (Ed.), V. Horbyk, М. Kipornenko, N. Kovalenko, L. Fe-
dorova (Comps.). (2011). Zvid pamiatok istorii ta kultury Ukrainy [Collection
of Monuments of History and Culture of Ukraine], book.1, part 3.: С – I, pp.
1340 – 1341. Kyiv. Ukrainian Encyclopedia. [in Ukrainian].
6. Natsionalnyi zapovidnyk «Kyievo-Pecherska lavra». Materialy naukovoho
viddilu okhorony ta monitorynhu stanu nerukhomykh pamiatok [National Reserve
«Kyiv-Pechersk Lavra». Materials of the Scientifi c Department for the Protection
and Monitoring of Historic Monuments]. Pasport pamiatky Monument documen-
tation]. Rylkova, L.P.; completed by Kiryakova, L.M, Kyiv. (1987, 1999).
[in Ukrainian].
7. Natsionalnyi zapovidnyk «Kyievo-Pecherska lavra». Materialy naukovoho
viddilu okhorony ta monitorynhu stanu nerukhomykh pamiatok [National Reserve
«Kyiv-Pechersk Lavra». Materials of the Scientifi c Department for the Protection and
Monitoring of Historic Monuments.] Materialy obstezhennia, korpus № 39, Ukrain-
skyi spetsialnyi naukovo-restavratsiinyi proektnyi instytut «Ukrproekrestavrat-
siia» [Survey Materials, Building № 39, Ukrainian Special Research and Resto-
ration Design Institute «Ukrproekrestavratsiya»]. Kyiv: 1980. [in Ukrainian].
8. Natsionalnyi zapovidnyk «Kyievo-Pecherska lavra». Materialy
naukovoho viddilu okhorony ta monitorynhu stanu nerukhomykh
pamiatok [National Reserve «Kyiv-Pechersk Lavra». Materials of the
Scientifi c Department for the Protection and Monitoring of Historic
Monuments.] Zaklyucheniye o tekhnicheskom sostoyanii korpusa №39
Kiyevo-Pecherskogo zapovednyka po ul. Yanvarskoho vosstanyia, 21,
eksperta-inzhenera Yu. Ruzhevskoho utverzhdennyy zamestitelem
ISSN 2218-4805
25
nachalnyka tekhnycheskogo upravleniya Kiyevskoho goryspolkom
A.G. Evdokimova vid 19 yanvarya 1988 g. (delo №893) [Conclusion
on the technical condition of the building №39 of Kyiv-Pechersk Re-
serve located on Yanvarskogo Vosstaniya 21 by expert engineer Y. Ry-
zhevsky, approved by the Deputy Head of the Technical Department
of the Kyiv City Executive Committee A.G. Evdokimov dated 19 Janu-
ary 1988 (case № 893)]. [in Ukrainian].
9. Natsionalnyi zapovidnyk «Kyievo-Pecherska lavra». Materialy
naukovoho viddilu okhorony ta monitorynhu stanu nerukhomykh
pamiatok [National Reserve «Kyiv-Pechersk Lavra». Documentation of
the Scientifi c Department for the Protection and Condition Monitoring
of Historic Monuments]. Protokol rabochego soveshchaniya po voprosu
perenasushcheniya gruntov v osnovanii korpusa № 39 ot 28.04.1990
g., 3. [Minutes of the working meeting on the case of oversaturation of
soil at the base of the building № 39] dated 28.04.1990. [in Ukrainian].
10. Natsionalnyi zapovidnyk «Kyievo-Pecherska lavra». Materialy
naukovoho viddilu okhorony ta monitorynhu stanu nerukhomykh
pamiatok [National Reserve «Kyiv-Pechersk Lavra». Documentation of
the Scientifi c Department for the Protection and Condition Monitoring
of Historic Monuments]. Akt viddilu vid 02.11.2001 r. [Act of the
Department dated 02.11.2001]. [in Ukrainian].
11. Natsionalnyi zapovidnyk «Kyievo-Pecherska lavra». Materialy
naukovoho viddilu okhorony ta monitorynhu stanu nerukhomykh
pamiatok [National Reserve «Kyiv-Pechersk Lavra». Documentation of
the Scientifi c Department for the Protection and Condition Monitoring
of Historic Monuments]. akt viddilu vid 15.07.2008 r., № 93 [Act of the
Department dated 15.07.2008. [in Ukrainian].
12. Natsionalnyi zapovidnyk «Kyievo-Pecherska lavra» Materialy
naukovoho viddilu okhorony ta monitorynhu stanu nerukhomykh
pamiatok [National Reserve «Kyiv-Pechersk Lavra». Documentation of
the Scientifi c Department for the Protection and Condition Monitoring
of Historic Monuments]. Akt viddilu vid 03.12.2008 r. №231, akt vid
10.12.2008. №230 [Act of the Department dated 03.12.2008 №231,
act dated 10.12.2008. №230]. [in Ukrainian].
13. Natsionalnyi zapovidnyk «Kyievo-Pecherska lavra». Materialy
naukovoho viddilu okhorony ta monitorynhu stanu nerukhomykh
pamiatok [National Reserve «Kyiv-Pechersk Lavra». Documentation of
the Scientifi c Department for the Protection an d Condition Monitoring
of Historic Monuments]. Akt viddilu vid 22.07.2008 r. №123 [Act of
the Department dated 22.07.2008 №123. [in Ukrainian].
14. Natsionalnyi zapovidnyk «Kyievo-Pecherska lavra». Materialy
naukovoho viddilu okhorony ta monitorynhu stanu nerukhomykh
pamiatok [National Reserve «Kyiv-Pechersk Lavra». Documentation of
the Scientifi c Department for the Protection and Condition Monitoring
of Historic Monuments]. Akt viddilu vid 27.11.2008 r. №232 [Act of
the Department dated 27.11.2008 №232. [in Ukrainian].
15. Naukovo-tekhnichnyi zvit: «Inzhenerno-heolohichni vyshukuvannia na
maidanchyku po obiektu «Korpus № 39 Kyievo-Pecherskoi Lavry v m. Kyievi. Vid-
novlennia ekspluatatsiinoi prydatnosti z nadbudovoiu» [Scientifi c and technical
report «Engineering and Geological Surveys on the Site of the Building» of Build-
ing № 39 of the Kyiv-Pechersk Lavra in Kyiv. Restoration of serviceability with
an additional structur.»]. TOV «Vyprobuvalnyi tsentr budivelnykh konstruktsii»
[LLC «Testing Center for Building Structures»]. Kyiv. (2015). [in Ukrainian].
16. Suromiatnykov, A.K., Kharlamov, V.A. (1990). Otchet ob arkheolohycheskykh
issledovaniyakh transhey prokladuvaemogo livnestoka na terrytoryy sada Blyzhykh
peshcher KPHYKZ [Report on Archaeological Research of the Trench of the
Stormwater Runoff in the Territory of the Garden of the Near Caves of Kyiv KPGIKZ].
(1990). Kyiv. NASU Institute of Archaeology №1990/51. [in Ukrainian].
17. TsDIA Ukrainy` f. 128, op.1, sprava 1617, ark. 68, sprava 2574,
ark. 52 , sprava 3399, ark. 45.
Стаття надійшла до редакції 28.04.2023 р.
Рекомендована до друку 04.10.2023 р.
УДК 94 (477): 726:2 – 523.4
Н.В. Міллер
ХРАМИ МІСТЕЧКА ВОРОНІЖ:
ІСТОРІЯ ПОБУДОВИ ТА ЗНИКНЕННЯ
ЦЕРКВИ СВЯТОЇ ТРІЙЦІ
Стаття подає відомості з метричних та сповідальних розписів
Троїцької церкви м. Вороніж, матеріали фондів державних архівів
України, етнографічні, картографічні, періодичні та літературні
джерела, що розкривають факти з історії спорудження, перебудо-
ви (ХVІІ–ХVІІІ ст.) та перевезення до села Любитове Кролевецького
повіту наприкінці ХІХ ст. дерев’яної церкви Святої Трійці містечка
Вороніж Глухівського повіту (нині смт Вороніж Шосткинського ра-
йону Сумської області). Витяги з церковних літописів повідомляють
про фундаторів, священнослужителів та значних парафіян храму.
Систематизовані маловідомі документи та кресленики, що стосу-
ються досліджуваного храму і вперше введені до наукового обігу, роз-
кривають особливості побудови дерев’яного храму в сотенному мі-
стечку Вороніж Ніжинського полку, розповідають про договір, який
підписували на початку ХІХ ст. парафіяни Свято-Троїцької церкви
зі своїм священником Григорієм Івановичем Кулжинським.
Ключові слова: м. Вороніж, церква Св. Трійці, Гаврило Пішовець,
Яким Матвієвський, Григорій Кулжинський, с. Любитове.
Питанню вивчення православної історії містечка Во-
роніж у різні часи було присвячено ряд статей у місцевій
пресі та краєзнавчих збірниках: етнографа Івана Абра-
мова, краєзнавців Артема Андреєва, Віктора Терлецько-
го, Тетяни Рязанової, Владислава Кириєвського та інших.
2010 року шосткинський письменник, дослідник історії
рідного краю Віктор Терлецький видав книгу «Православ-
ний Вороніж» [13], у якій подав відомі на той час матері-
али про воронізькі храми, церковнослужителів різного
рангу, навів імена віруючих-благодійників, членів попе-
чительства шести воронізьких церков. 2015-го року свою
наукову роботу «Релігійні та освітні установи смт Воро-
ніж від започаткування до сьогодення» [10] презенту-
вав дослідник Антон Кулик. Він доповнив книгу В.В. Те-
рлецького новими архівними документами, світлинами
та креслениками храмів.
Доля церков Воронежа перекликається з долею бага-
тьох пам’яток релігійної архітектури часів Гетьманщини.
Унаслідок адміністративно-територіальних перетворень
містечко Вороніж у період 1648–1657 років стає сотенним
і належить до Ніжинського полку. Багата козацька стар-
шина зі своєї набожності та можливостей укладала чи-
малі кошти в побудову церков. Не став винятком і Воро-
ніж. Чернігівський архієпископ Філарет (Гумілевський),
який першим зробив історичний опис населених пунк-
тів Гетьманщини, зокрема й Воронежа, писав: «Поселе-
ние по началу едвали несовременное Глухову. При Гет-
манщине Воронеж один выставлял сотню козаков и в
нем было сотенное управление. Тогда местечко было бо-
гатое, торговое и людное. Потому было здесь до 7 при-
ходских храмов. Здесь была и протопопия или духовное
правление» [7, с. 338–339]. Незважаючи на згадані вище
дослідження, саме історія створення й зникнення, безпе-
речно, однієї з найстаріших культових споруд древньо-
го сотенного містечка Вороніж – дерев’яної церви Святої
Трійці – покрита багатьма таємницями. Тому завданням
j
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-202968 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2218-4805 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:27:28Z |
| publishDate | 2023 |
| publisher | Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| record_format | dspace |
| spelling | Загрива, Н.А. 2025-04-18T12:53:07Z 2023 До питання дослідження стану охорони та збереження об’єкта культурної спадщини Національного заповідника "Києво-Печерська лавра" – Крамниця для продажу ікон і книжок / Н.А. Загрива // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2023. — Вип. 16. — С. 17-25. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. 2218-4805 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202968 271.2–788(477.411-751.6):658.871 У запропонованій статті автором зроблено спробу описати, систематизувати, проаналізувати маловідому широкому загалу інформацію, починаючи із заснування пам’ятки архітектури і до сьогодення: обстеження пам’ятки архітектури та його результати, пропозиції та вжиття відповідних заходів щодо усунення впливу негативних факторів на технічний стан конструктивних елементів пам’ятки, запровадження виконання робіт з благоустрою прилеглої території з метою максимального збереження та охорони пам’ятки архітектури, її раціонального використання в процесі пристосування до певних умов використання відповідними службами Свято-Успенської Києво-Печерської лаври (чоловічого монастиря) УПЦ МП, у безоплатному та безстроковому користуванні якого наразі перебуває пам’ятка. In the proposed article the author tries to describe, systematize, analyze information little known to the general public, from the founding of the monument to the present day: a monument inspection and its results, proposals, and measures to eliminate the impact of negative factors on the technical condition of structural elements of the monument, the introduction of the landscaping of the surrounding area to maximize the preservation and protection of the architectural monument, its sustainable use in the process of adaptation to certain conditions of its use by relevant services of Svyato Uspensky Kyiv Pechersk Lavra (male monastery) of the UOC-MP which allows the monument free and indefinite use. uk Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК Сіверщина в історії України Пам’яткознавство та пам’яткоохоронна справа До питання дослідження стану охорони та збереження об’єкта культурної спадщини Національного заповідника "Києво-Печерська лавра" – Крамниця для продажу ікон і книжок Matter of research of the state of protection and preservation of the cultural heritage object – «icons and book sale store» of the National reserve «Kyiv-Pechersk lavra» Article published earlier |
| spellingShingle | До питання дослідження стану охорони та збереження об’єкта культурної спадщини Національного заповідника "Києво-Печерська лавра" – Крамниця для продажу ікон і книжок Загрива, Н.А. Пам’яткознавство та пам’яткоохоронна справа |
| title | До питання дослідження стану охорони та збереження об’єкта культурної спадщини Національного заповідника "Києво-Печерська лавра" – Крамниця для продажу ікон і книжок |
| title_alt | Matter of research of the state of protection and preservation of the cultural heritage object – «icons and book sale store» of the National reserve «Kyiv-Pechersk lavra» |
| title_full | До питання дослідження стану охорони та збереження об’єкта культурної спадщини Національного заповідника "Києво-Печерська лавра" – Крамниця для продажу ікон і книжок |
| title_fullStr | До питання дослідження стану охорони та збереження об’єкта культурної спадщини Національного заповідника "Києво-Печерська лавра" – Крамниця для продажу ікон і книжок |
| title_full_unstemmed | До питання дослідження стану охорони та збереження об’єкта культурної спадщини Національного заповідника "Києво-Печерська лавра" – Крамниця для продажу ікон і книжок |
| title_short | До питання дослідження стану охорони та збереження об’єкта культурної спадщини Національного заповідника "Києво-Печерська лавра" – Крамниця для продажу ікон і книжок |
| title_sort | до питання дослідження стану охорони та збереження об’єкта культурної спадщини національного заповідника "києво-печерська лавра" – крамниця для продажу ікон і книжок |
| topic | Пам’яткознавство та пам’яткоохоронна справа |
| topic_facet | Пам’яткознавство та пам’яткоохоронна справа |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202968 |
| work_keys_str_mv | AT zagrivana dopitannâdoslídžennâstanuohoronitazberežennâobêktakulʹturnoíspadŝininacíonalʹnogozapovídnikakiêvopečersʹkalavrakramnicâdlâprodažuíkoníknižok AT zagrivana matterofresearchofthestateofprotectionandpreservationoftheculturalheritageobjecticonsandbooksalestoreofthenationalreservekyivpechersklavra |