Фундаментальна праця з історії української культури

Фундаментальна праця з історії української культури

Стаття є рецензією на фундаментальну працю з історії української культури: Історія української культури : у 5 т., 9 кн. - К. : Наукова думка, 2001. - Т. 1. - 1134 с. ; 2001. - Т.2 - 846 с. ; 2003. - Т. 3. - 1245 с. ; 2008. - Т. 4. - Кн. 1. - 1006 с. ; 2005. Т. 4. - Кн. 2. - 1292 с. ; 2011. - Т. 5. -...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2014
Автор: Стишов, О.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України 2014
Назва видання:Народна творчість та етнологія
Теми:
Рецензії
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/203019
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Фундаментальна праця з історії української культури / О. Стишов // Народна творчість та етнологія. — 2014. — № 1. — С. 138–142. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-203019
record_format dspace
spelling nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-2030192025-07-31T00:08:23Z Фундаментальна праця з історії української культури SolidWorks on the History of Ukrainian Culture Стишов, О. Рецензії Стаття є рецензією на фундаментальну працю з історії української культури: Історія української культури : у 5 т., 9 кн. - К. : Наукова думка, 2001. - Т. 1. - 1134 с. ; 2001. - Т.2 - 846 с. ; 2003. - Т. 3. - 1245 с. ; 2008. - Т. 4. - Кн. 1. - 1006 с. ; 2005. Т. 4. - Кн. 2. - 1292 с. ; 2011. - Т. 5. - Кн. 1. - 861 с. ; 2011. Т. 5. - Кн. 2. - 1030 с. ; 2012. - Т. 5. - Кн. 3. - 947 с. ; 2013. - Т. 5. - Кн. 4. - 941 с. "Історія української культури" ґрунтується на багатому емпіричному матеріалі і відкриває колосальні горизонти для осмислення й популяризації української культури та її видатних репрезентантів сьогодні та на перспективу. 2014 Article Фундаментальна праця з історії української культури / О. Стишов // Народна творчість та етнологія. — 2014. — № 1. — С. 138–142. — укр. 0130-6936 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/203019 uk Народна творчість та етнологія application/pdf Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Рецензії
Рецензії
spellingShingle Рецензії
Рецензії
Стишов, О.
Фундаментальна праця з історії української культури
Народна творчість та етнологія
description Стаття є рецензією на фундаментальну працю з історії української культури: Історія української культури : у 5 т., 9 кн. - К. : Наукова думка, 2001. - Т. 1. - 1134 с. ; 2001. - Т.2 - 846 с. ; 2003. - Т. 3. - 1245 с. ; 2008. - Т. 4. - Кн. 1. - 1006 с. ; 2005. Т. 4. - Кн. 2. - 1292 с. ; 2011. - Т. 5. - Кн. 1. - 861 с. ; 2011. Т. 5. - Кн. 2. - 1030 с. ; 2012. - Т. 5. - Кн. 3. - 947 с. ; 2013. - Т. 5. - Кн. 4. - 941 с. "Історія української культури" ґрунтується на багатому емпіричному матеріалі і відкриває колосальні горизонти для осмислення й популяризації української культури та її видатних репрезентантів сьогодні та на перспективу.
format Article
author Стишов, О.
author_facet Стишов, О.
author_sort Стишов, О.
title Фундаментальна праця з історії української культури
title_short Фундаментальна праця з історії української культури
title_full Фундаментальна праця з історії української культури
title_fullStr Фундаментальна праця з історії української культури
title_full_unstemmed Фундаментальна праця з історії української культури
title_sort фундаментальна праця з історії української культури
publisher Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
publishDate 2014
topic_facet Рецензії
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/203019
citation_txt Фундаментальна праця з історії української культури / О. Стишов // Народна творчість та етнологія. — 2014. — № 1. — С. 138–142. — укр.
series Народна творчість та етнологія
work_keys_str_mv AT stišovo fundamentalʹnapracâzístorííukraínsʹkoíkulʹturi
AT stišovo solidworksonthehistoryofukrainianculture
first_indexed 2025-11-26T12:15:50Z
last_indexed 2025-11-26T12:15:50Z
_version_ 1849855189898493952
fulltext 138 Ідея створення фундаментальної пра­ ці «Історія української культури» виникла в Національній академії наук України на межі 80–90­х років ХХ ст. на хвилі національного піднесення та відродження в галузі гуманітар­ них наук в Україні. Тогочасні події актуалізу­ вали необхідність кардинального перегляду теорії суспільного і духовного розвитку, май­ бутнього устрою української держави. Пе­ ред науковцями постало завдання з погляду новітніх методологічних концепцій і методик ґрунтовно дослідити внутрішню структуру й сутність глибинних суспільних процесів куль­ турного буття України. Авторський колектив поставив перед собою амбітне завдання – здійснити комплексне сту­ діювання багатовікової історії української куль­ тури, розкрити головні етапи етнополітичної історії, показати еволюцію матеріальної та ду­ ховної культури, виявити максимально повний зріз художньо­мистецьких досягнень україн­ ського народу та його внесок у світову культуру. Робота над томами «Історії української культури» розпочалася в 90­х роках ХХ ст. Для реалізації потужної концепції видання було запрошено представників наукових ко­ лективів різних академічних установ. Ство­ рення першого тому було доручено Інституту археології НАН України; другого – Інститу­ ту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України; третього – Інституту історії України НАН України; четвертого – Інституту мис­ тецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України; п’ятого – Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України. Тобто до складу виконавців «Історії української культури» було залучено широкий загал науковців різних профілів. ФУНДАМЕНТАЛЬНА ПРАЦЯ З ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ Олександр Стишов Історія української культури : у 5 т., 9 кн. – К. : Наукова думка, 2001. – Т. 1. – 1134 с. ; 2001. – Т. 2. – 846 с. ; 2003. – Т. 3. – 1245 с. ; 2008. – Т. 4. – Кн. 1. – 1006 с. ; 2005. – Т. 4. – Кн. 2. – 1292 с. ; 2011. – Т. 5. – Кн. 1. – 861 с. ; 2011. – Т. 5. – Кн. 2. – 1030 с. ; 2012. – Т. 5. – Кн. 3. – 947 с. ; 2013. – Т. 5. – Кн. 4. – 941 с. http://www.etnolog.org.ua 139 Рецензії Досі узагальнюючого монографічного до­ слідження про історію української культури в науковому світі не було. Натомість до на­ укового обігу наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. вже ввійшли ґрунтовні розробки з іс­ торії української літератури (О. Огоновський, М. Грушевський, М. Возняк та ін.), фолькло­ ристики (М. Драгоманов, І. Франко, Ф. Ко­ лесса, В. Гнатюк), історії окремих галузей мистецтва (М. Грінченко, О. Кисіль, Д. Ан­ тонович, Г. Павлуцький, С. Чарнецький, І. Свенціцький, Вадим і Данило Щербаківські та ін.), а також короткі нариси із загальної іс­ торії української культури (М. Мозалевський «Украинское искусство», Ф. Шміт «Пам’ятки староруського мистецтва», М. Голубець «На­ рис історії українського мистецтва», Д. Анто­ нович «Скорочений курс історії українського мистецтва», В. Січинський «Конспект історії всесвітнього мистецтва»). Причиною відсутності фундаментального дослідження була непідготовленість україн­ ської науки до життя в умовах колоніального становища. Адже перманентно Україна пере­ бувала у стані боротьби за національно­куль­ турне виживання, яка впродовж майже всьо­ го ХІХ ст. зосереджувалася на проблемах мови, літератури, мистецтва та історичного самовизначення. Першу спробу виокремити національну культуру в самостійну дисципліну здійснив І. Огієнко у праці «Українська культура. Ко­ ротка історія культурного життя українського народу» (К., 1918). Найґрунтовнішою роз­ робкою, що передувала сучасній «Історії укра­ їнської культури», була узагальнююча праця західноукраїнських учених з однойменною назвою за редакцією І. Крип’якевича (1937). Вона висвітлювала культурний процес в Укра­ їні від найдавніших часів до 30­х років XX ст. Книга вміщувала широкий матеріал з різних галузей культури і була своєрідною «популяр­ ною енциклопедією» української культури. У 1940 році в Чехії стараннями відомого українського вченого Д. Антоновича було ви­ дано колективну монографію «Українська куль­ тура». У своєму дослідженні української куль­ тури автор застосував принципи систематизації й періодизації культурного розвитку за зразком західноєвропейської історії культури. Уводячи українську культуру в загальноєвропейський духовний простір, учений у такий спосіб «звіль­ нив» її з­під російського протекторату. Етапною працею в галузі студіювання української культури стало еміграційне видан­ ня «Енциклопедія українознавства» (1949) за редакцією В. Кубійовича і З. Кузелі з розши­ реним оглядом у сфері української культури і мистецтва. Ця праця містила узагальнення попередніх досліджень, а також нові теми, серед яких – ментальність українців, доіндо­ європейська, індоєвропейська, праслов’янська та антична складові української культури. До­ дамо, що працю М. Семчишина «Тисяча років української культури (історичний огляд куль­ турного процесу)» було видано Науковим то­ вариством ім. Т. Шевченка у серії «Бібліотека українознавства» лише 1985 року. Неможливо не відзначити плідний період в історії дослідження української культури, що припадає на 60–70­ті роки ХХ ст. Ідеться про восьмитомну «Історію української літера­ тури» (1967–1971), п’ятитомну «Українську літературу в загальнослов’янському і світо­ вому літературному контексті» (1976–1994), шеститомну «Історію українського мистецтва» (образотворчого) (1966–1970) та низку енци­ клопедичних видань. У 1961 році опубліковано «Історію української культури. З найдавніших часів до середини ХVІІ ст.». Починаючи з 90­х років ХХ ст., джерель­ на база досліджень з історії української куль­ тури значно розширилася. Опубліковано такі фундаментальні праці, як «Феномен україн­ ської культури: методологічні засади осмис­ лення» (К., 1996), «Нарис історії культури України» М. Поповича (К., 1998), а також 15­томну серію «Україна крізь віки», тритомну «Стародавню історію України», десятитомну «Історію релігії в Україні». Почали видавати навчально­методичні посібники, підручники для вищих навчальних закладів, термінологіч­ http://www.etnolog.org.ua 140 ISSN 01306936 * НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ ТА ЕТНОЛОГІЯ* 1/2014 ні словники тощо, які ґрунтувалися на нових концептуальних засадах. Ці багаторічні колосальні напрацюван­ ня українських науковців, як в Україні, так і діаспорі, потребували нового інтелектуального осмислення, систематизації, узагальнення й періодизації, доповнення новим фактологіч­ ним матеріалом, а також максимально широ­ ким ілюстративним рядом. У 2001 році вийшов друком перший том п’ятитомного академічного видання «Історія української культури», що став серйозною за­ явкою на шляху дослідження й репрезентації своєрідної за своїм різноманіттям і багатством матеріальної та духовної культури українсько­ го народу. Зачин до тому, а власне, і до всієї багато­ томної праці, складає масштабна за обсягом та вичерпна за змістом Передмова, підготовлена редакційною колегією. Перший том – «Істо­ рія культури давнього населення України» – унікальна колективна праця, яка охоплює ве­ личезний історичний період – від кам’яного віку до пізнього середньовіччя. У полі зору дослідників перебувають явища матеріальної та духовної культури доби пізнього палео­ літу, неоліту, енеоліту, доби бронзи і скіфо­ сарматського часу, засвідчені на землях нашої країни впродовж майже 1 млн років. Також у томі висвітлено античну культуру на теренах України, культурні здобутки ранніх слов’ян та здійснено широкий екскурс у культурну про­ блематику Київської Русі. Загалом перший том «Історії української культури» є важли­ вим джерелом наукового пізнання витоків і ґенези української культури як невід’ємної частини світової цивілізації. У другому томі – «Українська культу­ ра ХІІІ – першої половини ХVІІ століть» (2001) – ґрунтовно проаналізовано особли­ вості розвитку освіти, мистецтва, літератури і стану наукових знань на українських землях у період від пізньої княжої доби, відтак часу входження українських територій до складу Литви й Польщі та появи визначальних на­ ціонально­культурних феноменів уже нової доби – другої половини ХVІ – середини ХVІІ ст. Значну увагу приділено культуро­ логічній інтерпретації побутової культури, зокрема її ритуалізації. Завдяки етнологам висвітлено різні аспекти виробничої і побу­ тової культури, досліджено основні засади українського духовного життя, розглянуто історію релігії та церкви. Окрему нішу в іс­ торичних екскурсах посідає доба Литовського князівства, в умовах якого українська еліта зберегла ознаки політичного та національно­ культурного життя і змогла законсервувати певні форми колишнього державного устрою. Автори тому обстоюють тезу про те, що бурх­ ливий розвиток освіти, культури й науки в козацьку добу став віддзеркаленням активі­ зації національно­визвольного руху. Отже, обґрунтовано логічний висновок про внутріш­ ню єдність культури, національної свідомості та державотворення. Третій том – «Українська культура другої половини ХVІІ – ХVІІІ століть» (2003) – при­ свячено еволюції національного культурного процесу. Час, про який ідеться в цьому томі, за своїм характером був переломним. Це – епо­ хальна доба, коли повільний плин суспільного життя, притаманний середньовіччю, змінився різким прискоренням. Цей період можна вва­ жати каталізатором, який виявив докорінні змі­ ни в усіх сферах життєдіяльності – політичній, економічній, соціальній, конфесійній. Феномен культури козацької України в усій його багатогранності, своєрідності й дивовиж­ ній справжності розкрито в томі комплексно зусиллями науковців різного фаху – істориків, філологів, філософів, етнографів, фольклорис­ тів та мистецтвознавців. Свідченням небувало­ го культурного поступу в козацьку добу є поява видатної когорти діячів культури й освіти – блискучих літераторів і філософів­мислителів, художників, архітекторів, композиторів та ін. Новими жанрами поповнилася народно­ поетична творчість: думи, історичні та ліричні пісні склали унікальний золотий фонд україн­ ської народної пісенності. Згідно з авторською позицією, література, мистецтво і весь спектр http://www.etnolog.org.ua 141 Рецензії національного культурно­духовного життя пе­ ребуває в єдності з ідеологією, політикою, пра­ вом, а також науковою сферою і закономірнос­ тями світогляду доби, що складає поліфонічний та внутрішньодинамічний процес. Четвертий том «Історії української куль­ тури» представлений двома книгами: «Україн­ ська культура першої половини ХІХ століття» (2008) та «Українська культура другої поло­ вини ХІХ століття» (2005). Наскрізною дум­ кою концепції цього тому слугує твердження авторського колективу про національно­куль­ турне відродження України в окремий період у багатьох сферах культурного життя, а також усвідомлення того, що творився зазначений поступ зусиллями різних поколінь народу й талантом його кращих представників усупереч політиці денаціоналізації в умовах колоніаль­ ного ладу та бездержавності. Перша книга присвячена розмаху традиційної етнокультури українців – матеріальної, духовної і звичаєво­ обрядової, а також висвітленню форм і жанрів словесного й музичного українського фолькло­ ру. Якщо розвиток літератури, мови, мисте­ цтва та науки відбувався в річищі естетики ро­ мантизму, що активізувало інтерес учених до фольклору та історичного минулого України, то прогресивні зміни, які відображали процес масштабних зрушень у суспільстві, позначи­ лися на розвитку історичної та народо знавчої науки (М. Костомаров, П. Куліш, В. Анто­ нович, Ф. Вовк, М. Драгоманов, П. Чубин­ ський, С. Подолинський, В. Гнатюк та ін.). У другій половині ХІХ ст. набуває оста­ точного виразу ідейно­концепційне та органі­ заційне оформлення історичної науки, зокре­ ма відбувається заснування низки історичних товариств, таких, як «Просвіта», «Стара Ки­ ївська Громада» та Наукове товариство імені Шевченка (НТШ), яке за своєю фаховістю й універсалізмом стало фактично праобразом Національної академії наук України. Друга книга четвертого тому зосереджу­ ється на висвітленні проблематики художньо­ мистецької спадщини українського народу. Адже саме в цей час зусиллями її видатних представників (І. Котляревський, М. Го­ голь, Г. Квітка­Основ’яненко, Т. Шевченко, І. Франко, І. Нечуй­Левицький, Панас Мир­ ний, Леся Українка, М. Коцюбинський та ін.) українська література досягла високого ху­ дожньо­професійного рівня і заявила про від­ родження національної культури. В активізації етнокультурного руху і про­ будженні національної свідомості вагому роль відіграв «театр корифеїв» (М. Кропив­ ницький, М. Садовський, М. Заньковецька, М. Старицький, І. Карпенко­Карий), який започаткував національну школу в театрі. Водночас на основі багатої за жанрами і фор­ мами української народної музики виника­ ють музично­сценічні твори, вокально­хоро­ ва, симфонічна та камерно­інструментальна музика. Вершинним явищем цього періоду є творчість і діяльність М. Лисенка. В аналізований період образотворче мисте­ цтво в стислі терміни проходить шлях розвитку, аналогічний тому, що в західноєвропейських країнах почався з доби Відродження. У виданні уперше в історії українського мистецтва висвіт­ лено творчість художників­кріпаків, до науко­ вого обігу введено нові невідомі імена митців, серед яких – Д. Маляренко, П. Левицький, М. Яблонський, І. Засідатель та ін. Водночас відсутність в Україні вищого мистецького за­ кладу призводила до відтоку її інтелектуальних і творчих сил до Росії. Так, у першій половині ХІХ ст. у Петербурзі концентрується значна частина творчої української еліти (В. Борови­ ковський, Д. Левицький, К. Головачевський, Д. Бортнянський, Є. Гребінка, М. Гоголь, Т. Шевченко та ін.). Інтенсивні зміни художньо­ виражальних засобів та їх яскраве оновлення пов’язані з творчістю нової плеяди таланови­ тих українських художників другої половини ХІХ ст. – М. Пимоненка, Ф. Красицького, С. Васильківського, М. Сосенка, О. Мурашка, В. і Ф. Кричевських, а також І. Труша, О. Но­ ваківського, О. Кульчицької та ін. П’ятий том – «Українська культура ХХ – початку ХХІ століть» – представле­ ний чотирма книгами (1 і 2 книги – 2011 р., http://www.etnolog.org.ua 142 ISSN 01306936 * НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ ТА ЕТНОЛОГІЯ* 1/2014 3 книга – 2012 р., 4 книга – 2013 р.). Це най­ повніше з досі існуючих на цю тему, комплек­ сне, системне, ґрунтовне дослідження україн­ ської культури від початку ХХ ст. до наших днів. Зазначений період не лише тривалий, але й найскладніший, оскільки він віддзеркалює явища культурного життя в умовах, коли укра­ їнській гуманітарній науці перших десятиліть незалежності України відкривалися нові, рані­ ше замовчувані чи недосліджені явища, «білі плями», продукувалися нові погляди на цілі періоди драматичного ХХ ст. з його неодно­ разовими змінами ідейно­політичних курсів, що позначилося на культурному процесі. П’ятий том структурно поділений на чоти­ ри змістові частини. Перша – «Етапи розви­ тку української культури у ХХ – на початку ХХІ століття» – містить комплексний хроно­ логічний огляд розвитку української культури від початку ХХ ст. до наших днів. Частина друга – «Українська мова. Аспек­ ти мистецького розвитку» – охоплює дві тре­ тини першої книги та всю другу книгу і вміщує огляд функціонування й розвитку української мови в цю непросту для неї добу та здобут­ ків образотворчого й музичного мистецтв, а також літератури й архітектури. Увагу читача зосереджено на тих яскравих явищах україн­ ського мистецтва ХХ – початку ХХІ ст., які здобули світовий резонанс і принесли славу українському письменству та мистецтву. Третя частина – «Культура та розвиток на­ уки і технологій в Україні» – відповідає зміс­ тові третьої книги, предметом розгляду якої є культурний аспект розвитку соціогуманітар­ них, точних, природничих, технічних наук та прогресивних технологій. Кількість дисциплін і напрямів у точних, природничих і технічних на­ уках – величезна. Особливу увагу приділено становленню та історії діяльності Національної академії наук України, наголошено на її ролі в розвитку української науки та культури. Нарешті, у четвертій книзі – «Пробле­ ми функціонування, розвитку і збереження культури в Україні» – ідеться про ті культур­ ні сфери і ділянки, що покликані забезпечити збереження культурних цінностей (бібліо­ теки, архіви, музеї), відтворення і розвиток культурно­освітнього рівня (шкільництво, книгодрукування, засоби масової інформації, культурно­просвітницька діяльність). Іншим галузям культурного життя, зокрема між­ національному спілкуванню, охороні здоров’я, фізичній культурі та спорту надається вагоме місце, що свідчить про широкий підхід до ін­ терпретації культури. Отже, «Історія української культури» у 5 томах (9 книгах) ґрунтується на багатому емпіричному матеріалі і відкриває колосаль­ ні горизонти для осмислення й популяризації української культури та її видатних репрезен­ тантів сьогодні та на перспективу. http://www.etnolog.org.ua

Схожі ресурси