Від неоліту до сучасності
Saved in:
| Published in: | Ніжинська старовина |
|---|---|
| Date: | 2007 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Центр пам'яткознавства НАН України і УТОПІК
2007
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/20302 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Від неоліту до сучасності / О. Фатюк // Ніжинська старовина: Науковий історико-культурологічний збірник. — 2007. — Вип. 3(6). — С. 23-24. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-20302 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Фатюк, О. 2011-05-26T14:49:18Z 2011-05-26T14:49:18Z 2007 Від неоліту до сучасності / О. Фатюк // Ніжинська старовина: Науковий історико-культурологічний збірник. — 2007. — Вип. 3(6). — С. 23-24. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. 2078-063X https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/20302 uk Центр пам'яткознавства НАН України і УТОПІК Ніжинська старовина Ніжин археологічний та літописний Від неоліту до сучасності Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Від неоліту до сучасності |
| spellingShingle |
Від неоліту до сучасності Фатюк, О. Ніжин археологічний та літописний |
| title_short |
Від неоліту до сучасності |
| title_full |
Від неоліту до сучасності |
| title_fullStr |
Від неоліту до сучасності |
| title_full_unstemmed |
Від неоліту до сучасності |
| title_sort |
від неоліту до сучасності |
| author |
Фатюк, О. |
| author_facet |
Фатюк, О. |
| topic |
Ніжин археологічний та літописний |
| topic_facet |
Ніжин археологічний та літописний |
| publishDate |
2007 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Ніжинська старовина |
| publisher |
Центр пам'яткознавства НАН України і УТОПІК |
| format |
Article |
| issn |
2078-063X |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/20302 |
| citation_txt |
Від неоліту до сучасності / О. Фатюк // Ніжинська старовина: Науковий історико-культурологічний збірник. — 2007. — Вип. 3(6). — С. 23-24. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT fatûko vídneolítudosučasností |
| first_indexed |
2025-11-26T07:11:02Z |
| last_indexed |
2025-11-26T07:11:02Z |
| _version_ |
1850616599420076032 |
| fulltext |
ÕI∆»Õ–‹ ¿ –“¿—Œ¬»Õ¿
23
Фрагмент ліпної кераміки доби раннього заліза виявлено під час шурфування фундамен-
ту південної стіни теплої Миколаївської церкви (Покровська парафія, вул. Подвойського).
Фрагмент вінчика ліпної посудини доби бронзи підібрано у дворі садиби колишнього відділу
субсидій міськвиконкому по вул. Овдіївській неподалік від жіночого Введенського монасти-
ря. Уламок товстостінної ліпної посудини того ж періоду (орнамент – “ялинка”) знайдено на
правому березі р. Остер в районі зони відпочинку за територією газового господарства.
Таким чином, в результаті досліджень в місті Ніжині та його околицях виявлено 17 нових
об’єктів, обстежено та уточнено топографію і датування раніше виявлених пам’яток. Регуля-
рні археологічні дослідження в місті та його околицях в перспективі дозволять накреслити
загальну картину життя людей, що населяли цю територію в різні історичні періоди.
ПОСИЛАННЯ
1. Археологічні старожитності Подесення. Матеріали історико-археологічного семінару, присвяченого
70-річчю від дня народження Г.О.Кузнєцова (22-23 вересня 1995 р., Чернігів-Славутич) – Чернігів,
1995. – С. 101-104.
2. Русов А. Нежинский уезд. Статистико-экономическое описание. – Чернигов, 1880. Див. додаток:
“Карта Нежинского уезда”.
3. Ситий Ю. Отчет об охранных археологических работах в г. Нежине Черниговской обл. в 1989 и 1991
гг. – Чернигов, 1991. – Машинопис // Науковий архів Ніжинського краєзнавчого музею.
4. Седов В. Амулеты – коньки из древнерусских курганов // Славяне и Русь. – М., 1968. – С. 151-157;
Рыбаков Б. Язычество Древней Руси. – М., 1988. – С. 547-548.
Олексій Фатюк (Ніжин)
ВІД НЕОЛІТУ ДО СУЧАСНОСТІ
Є люди, яких цікавість змушує часто дивитися собі під ноги. Шукаючи серед землі, пі-
ску та каміння непомітні на перший погляд речі – уламки глиняного посуду, шматки кре-
меню, або дивні фігурки, вони знають, що саме з цього – збирання підйомного матеріалу – і
починається справжня археологія.
Наше місто багате своєю історією. Дуже давно, коли Ніжин ще не було засновано, на
цій землі жили стародавні люди, які залишили після себе рештки матеріальної культури.
Серед них зустрічаються невеликі глиняні черепки, які часто можна зустріти на місці роз-
копок, розораної землі чи в розмитих ярах. Вони відрізняються від інших своєю “рихлістю”
та наявністю дивного візерунку, часто, навіть, з обох боків. Він нагадує ряди ямок (круглих
або ромбічних), зроблених на поверхні, які чергуються з невеликими борознами. Це і є за-
лишки так званої культури ямково-гребінцевої кераміки, племена якої жили на цій землі
кілька тисячоліть тому.
Про що можуть розповісти ці керамічні уламки? Свою назву кераміка отримала від гре-
цького “κεραμος” – глина. Поява її взагалі є великим досягненням людини неоліту. Випале-
на на вогні глина була першим штучним матеріалом, який створила людина. Він дав мож-
ливість робити більше запасів продуктів та вживати варену їжу. Як вважають дослідники,
глиняний посуд виник шляхом обмазування сирою глиною посуду, сплетеного із лози. Та-
кий посуд випадково потрапляв у вогонь, деревина вигорала, а глина обпалювалася, ставала
досить твердою та водонепроникною. Спочатку посуд був нетривкий і товстостінний, із
загостреним дном, можливо для того, щоб встромлювати його в пісок, або прилаштовувати
ÕI∆»Õ–‹ ¿ –“¿—Œ¬»Õ¿
24
серед каміння. Такий посуд було легше ліпити. Часто на мокрій глині залишалися відбитки
пальців стародавніх гончарів, і вчені визначили, що ті відбитки належать переважно жіно-
чим рукам. Поверхня посуду вкривалася різноманітними візерунками. З неоліту орнамен-
тація кераміки стає одним із найважливіших видів прикладного мистецтва. Кожне плем’я
ліпило посуд, що відрізнявся від посуду інших племен формою, орнаментом, способом ви-
готовлення. Ці особливості керамічного виробництва збереглися і в наступні епохи, і саме
тому глиняний посуд є для археолога найприкметнішою знахідкою, що допомагає визначи-
ти культурну та етнічну належність, хронологію та вплив однієї культури на іншу.
На території Чернігівщини в неолітичну добу жили мисливсько-рибальські племена.
Культура цих пізнькроманьонських племен була більш примітивною порівняно з культу-
рами інших регіонів України. На території нашої держави виявлено на сьогодні понад 500
неолітичних пам’яток, приналежність яких учені відносять більше, ніж до 10 неолітичних
культур. Якщо більшість з досліджених за пам’ятками племен на той час уже перейшли на
прогресивніший відтворюючий спосіб господарювання (землеробство та скотарство), що
зумовило перший “демографічний вибух” та неолітичну революцію; то носії племен куль-
тури ямково-гребінцевої кераміки так і залишилися рибалками, мисливцями та збирачами.
Згодом вони були витіснені з цих земель на північ пізньотрипільськими племенами.
З оглядку на це, віднайдені протягом 2006 р. на околицях Ніжина (урочища Ветхе та
Городок) та Ніжинського району (с. Вертіївка) фрагменти кераміки близькі до предметів
ямково-гребінцевої культури. На
території Чернігівщини таких пам’яток
зараз налічується до 70.
Уламки великого глиняного посуду
мають виражену орнаментацію,
характерну для племен, які селилися в
Північно-Східній Україні в неолітичну
добу (близько 6-4 тис. років до н.е.).
Посуд мав діаметр до 70 см, товщина
його стінок – від 4 до 12 мм. Глина
крихка, з великим відсотком вмісту
піску. На товстостінному фрагменті
простежується “двошаровість”. Мож-
ливо, спочатку посуд обпалювали на вогні, потім знову обмазували сирою глиною, по якій і
наносили орнамент. Тонкостінні фрагменти мають щільно нанесені глибокі ямки. В деяких
випадках уламки кераміки мають малюнок з обох боків. Можливо, що в орнаменті присут-
ній вплив інших культур, які жили паралельно в Білоруському та Українському Поліссі
(носії дніпро-донецької культури). На користь такого припущення свідчить знахідка тонко-
стінного фрагменту, в якому ямковий візерунок перфорує стінки сосуду.
І хоча культура ямково-гребінцевої кераміки досить вивчена, хто знає, скільки ще зага-
док історії ховається у нас під ногами, варто лише уважніше дивитися собі під ноги.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ І ЛІТЕРАТУРИ
1. Археологія Української РСР. – Т.1. – К., 1971. – С. 137-145.
2. Древняя история Украины. – Т.1. – С.160-175.
3. Археология СССР.: В 12 тт. Палеолит СССР. – М., 1984. – С. 23-30.
4. Шовкопляс І.Г. Основи археології. – К., 1972. – С. 60-62.
|