Міська проблематика в етнографічних дослідженнях кінця XVIII – початку ХХ століття: історіографія питання

Міська проблематика в етнографічних дослідженнях кінця XVIII – початку ХХ століття: історіографія питання

У статті проаналізовано етапи розвитку міської проблематики в етнології. Здійснено огляд наукових праць, у яких зафіксовано явища міського повсякдення. Охарактеризовано підходи, застосовувані при дослідженні міського середовища. В статье проанализированы этапы развития городской проблематики в этнол...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Published in:Народна творчість та етнологія
Date:2014
Main Author: Онуфрійчук, К.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України 2014
Subjects:
Трибуна молодого дослідника
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/203023
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Міська проблематика в етнографічних дослідженнях кінця XVIII – початку ХХ століття: історіографія питання / К. Онуфрійчук // Народна творчість та етнологія. — 2014. — № 1. — С. 123–128. — Бібліогр.: 19 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-203023
record_format dspace
spelling Онуфрійчук, К.
2025-04-21T08:50:03Z
2014
Міська проблематика в етнографічних дослідженнях кінця XVIII – початку ХХ століття: історіографія питання / К. Онуфрійчук // Народна творчість та етнологія. — 2014. — № 1. — С. 123–128. — Бібліогр.: 19 назв. — укр.
0130-6936
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/203023
39.001.891.3:316.334.56"17/19"
У статті проаналізовано етапи розвитку міської проблематики в етнології. Здійснено огляд наукових праць, у яких зафіксовано явища міського повсякдення. Охарактеризовано підходи, застосовувані при дослідженні міського середовища.
В статье проанализированы этапы развития городской проблематики в этнологии. Осуществлен обзор научных работ, в которых зафиксированы явления городской повседневности. Охарактеризованы подходы, которые применялись в исследованиях городской среды.
The stages of development of urban issues in the ethnology have been analyzed in the article. There has been carried out a review of the advanced scientific works, which have documented the phenomena of urban everyday life. In addition, the approaches used while examining the urban environment have been characterized.
uk
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
Народна творчість та етнологія
Трибуна молодого дослідника
Міська проблематика в етнографічних дослідженнях кінця XVIII – початку ХХ століття: історіографія питання
Urban Subject Matter in the Late XVIIIth – Early XXth Centuries Ethnographical Studies: Historiography of the Problem
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title Міська проблематика в етнографічних дослідженнях кінця XVIII – початку ХХ століття: історіографія питання
spellingShingle Міська проблематика в етнографічних дослідженнях кінця XVIII – початку ХХ століття: історіографія питання
Онуфрійчук, К.
Трибуна молодого дослідника
title_short Міська проблематика в етнографічних дослідженнях кінця XVIII – початку ХХ століття: історіографія питання
title_full Міська проблематика в етнографічних дослідженнях кінця XVIII – початку ХХ століття: історіографія питання
title_fullStr Міська проблематика в етнографічних дослідженнях кінця XVIII – початку ХХ століття: історіографія питання
title_full_unstemmed Міська проблематика в етнографічних дослідженнях кінця XVIII – початку ХХ століття: історіографія питання
title_sort міська проблематика в етнографічних дослідженнях кінця xviii – початку хх століття: історіографія питання
author Онуфрійчук, К.
author_facet Онуфрійчук, К.
topic Трибуна молодого дослідника
topic_facet Трибуна молодого дослідника
publishDate 2014
language Ukrainian
container_title Народна творчість та етнологія
publisher Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
format Article
title_alt Urban Subject Matter in the Late XVIIIth – Early XXth Centuries Ethnographical Studies: Historiography of the Problem
description У статті проаналізовано етапи розвитку міської проблематики в етнології. Здійснено огляд наукових праць, у яких зафіксовано явища міського повсякдення. Охарактеризовано підходи, застосовувані при дослідженні міського середовища. В статье проанализированы этапы развития городской проблематики в этнологии. Осуществлен обзор научных работ, в которых зафиксированы явления городской повседневности. Охарактеризованы подходы, которые применялись в исследованиях городской среды. The stages of development of urban issues in the ethnology have been analyzed in the article. There has been carried out a review of the advanced scientific works, which have documented the phenomena of urban everyday life. In addition, the approaches used while examining the urban environment have been characterized.
issn 0130-6936
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/203023
citation_txt Міська проблематика в етнографічних дослідженнях кінця XVIII – початку ХХ століття: історіографія питання / К. Онуфрійчук // Народна творчість та етнологія. — 2014. — № 1. — С. 123–128. — Бібліогр.: 19 назв. — укр.
work_keys_str_mv AT onufríičukk mísʹkaproblematikavetnografíčnihdoslídžennâhkíncâxviiipočatkuhhstolíttâístoríografíâpitannâ
AT onufríičukk urbansubjectmatterinthelatexviiithearlyxxthcenturiesethnographicalstudieshistoriographyoftheproblem
first_indexed 2025-11-25T22:40:33Z
last_indexed 2025-11-25T22:40:33Z
_version_ 1850571277199212544
fulltext 123 МІСЬКА ПРОБЛЕМАТИКА В ЕТНОГРАФІЧНИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ КІНЦЯ XVIII – ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ: ІСТОРІОГРАФІЯ ПИТАННЯ Катерина Онуфрійчук УДК 39.001.891.3:316.334.56“17/19” У статті проаналізовано етапи розвитку міської проблематики в етнології. Здійснено огляд наукових праць, у яких зафіксовано явища міського повсякдення. Охарактеризовано підходи, застосовувані при дослідженні міського середовища. Ключові слова: міська проблематика, етнографічний опис, культура та побут міста. В статье проанализированы этапы развития городской проблематики в этнологии. Осуществлен обзор научных работ, в которых зафиксированы явления городской повседневности. Охарактеризованы подходы, которые приме­ нялись в исследованиях городской среды. Ключевые слова: городская проблематика, этнографическое описание, культура и быт города. The stages of development of the urban issues in the ethnology have been analyzed in the article. There has been carried out a review of the advanced scientific works, which have documented the phenomena of urban everyday life. In addition, the approaches used while examining the urban environment have been characterized. Keywords: urban subject matter, ethnographic description, urban culture and everyday life. Міська культура, що привернула увагу до­ слідників уже наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст., поступово набувала характеру основ­ ного дослідницького предмета етнологів та фольклористів. Адже саме місто перебирає на себе роль головного формуючого та синтезую­ чого середовища української культури. Від часу свого виникнення місто як осе­ редок культури перебуває в постійному про­ цесі розвитку. Зміни відбуваються не тільки у просторовій організації (забудові, архітектурі). В інших культурно­побутових сферах також виникають нові суспільно­побутові явища та характеристики міського, громадськості, фор­ матуються духовно­ціннісні орієнтації. Значній трансформації піддається міська традиційна культура, набуваючи нових форм вияву. Це зобов’язує до ширшого та глибшого вивчення усіх процесів, що відбуваються сьо­ годні в міському середовищі. Таким чином, ви­ дається недоцільним і далі етнографічні дослі­ дження та їх наукове обґрунтування базувати головно на матеріалі, зібраному в сільському середовищі, яке на сьогодні радше є зберігаю­ чим сегментом української культури, ніж фор­ муючим. Новітні перетворення в культурній площині міста є актуальними для подальших досліджень етнографії міста. Дослідники різних галузей знань, а серед них і представники етнологічної науки, оби­ рали місто як об’єкт вивчення. У пропонова­ ній статті здійснено спробу історіографічно­ го огляду етнографічних досліджень міської проб лематики. Передумови становлення етнографії міс­ та як окремого наукового напряму в Україні формувалися ще у ХVIII–ХІХ ст. [5, с. 5]. На потребі опрацювання етнографічного ма­ теріалу міста наголошував Ф. Туманський наприкінці XVIII ст. Він є автором першої в Україні статистико­економічної та етно­ графічної анкети «Програма» (1779), яку розробив під час підготовки до збирання українського етнографічного матеріалу. До­ слідник запропонував окреме вивчення міста та села [7, с. 52]. «Програма» складалася із двох частин. У першій, що стосувалася міс­ та, автор зосередив увагу на таких питаннях: виявлення функцій міста, його адміністра­ тивного, культурно­освітнього, торгово­про­ http://www.etnolog.org.ua 124 ISSN 01306936 * НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ ТА ЕТНОЛОГІЯ* 1/2014 мислового значення; детальний опис заняття міського населення; розвиток промислів та ремесел [7, с. 52]. Зауважимо про розумін­ ня Ф. Туманським розрізнення особливостей культури міського та сільського повсякдення при їх виявленні. «Програмою» скористався і громадський діяч О. Шафонський, укладаючи довідкову працю «Топографічне описання Чернігівсько­ го намісництва» (1851) [див.: 15]. Крім того, дослідник у 1784–1785 роках здійснив опис низки міст Лівобережної України, уперше спробував з’ясувати етнічний склад різних станових груп. Подібною за характером викладу до праці О. Шафонського є книга І. Переверзєва «Топо­ графическое описание Харьковского намест­ ничества» (1788) [2]. Дослідження XVIII ст. мали статистич­ ний і топографічний характер. Етнографічний опис не було здійснено в повному обсязі, за­ фіксовано лише окремі елементи з міського повсякдення. У перші десятиліття ХІХ ст. об’єктом до­ слідження було село, здійснювали збір та публікацію матеріалів усної народної твор­ чості. У середині ХІХ ст. відбулося станов­ лення етнографії як самостійної дисципліни, а також виокремилися деякі напрями її до­ слідження, було створено нові наукові осе­ редки. У 1851 році при Київському універси­ теті сформовано Комісію для опису губернії Київського учбового округу. Однією з важ­ ливих заслуг Комісії була розробка анкет та програм, які, незважаючи на статистич­ ний характер, фіксували й етнографічні дані міст, головним чином Києва. Так, учений секретар Комісії Д. Журавський упродовж 1845–1852 років працював над створенням тритомного «Статистичного опису Київської губернії» [7, с. 122]. Етнографічний матеріал, що стосується м. Києва, уміщено в першому томі, де подано опис міста, наведено характе­ ристику забудови, промислових підприємств, торгівлі, шляхів сполучення. Д. Журавський як дослідник­новатор в етнології порушував питання про вивчення побуту робітників. В окремому розділі третього тому згаданої праці вчений пише про становище найманих робітників. Як етнограф Д. Журавський ука­ зував на необхідність вивчення «по сослови­ ям и классам, столь различающимся по обра­ зу жизни, вкусу, привычкам, образованности и нравам» [3]. Зокрема, він наголошував на детальному вивченні взаємовпливу повсяк­ дення робітників та вихідців із села. До середини 50­х років ХІХ ст. в Комісію з різних районів України надходили етногра­ фічні описи міст та їх околиць: «Описание о Переяславе, сочиненное законовчителем Пе­ реяславского уездного училища Бутковским»; «Город Острог и слобода Старгородка» [7, с. 129]. Результати діяльності Комісії хоча й частково, але дотикаються до вивчення міської культури та побуту, що вважаємо позитивним у розвитку цієї проблематики. Масивний експедиційний матеріал, зібра­ ний П. Чубинським, сьогодні передає усі деталі колоритного повсякдення українців. Етнограф­ збирач не обмежився фіксацією явищ побуту та культури населення сільської місцевості. Фактологічний збір містить дані про життя мі­ щан. Зауважимо, що П. Чубинський спостері­ гав не тільки за особливостями українців, він здійснив етнографічний опис і національних меншин, які проживали на українських зем­ лях, серед них – євреї та поляки, менше дослі­ джував росіян, німців, чехів. Зібрані відомості про культуру та побут населення України ІІ по­ ловини ХІХ ст. оброблено та систематизовано дослідником у значущій науковій праці «Труды этнографическо­статистической экспедиціи въ Западно­Русскій край...» (1872–1878) [17]. Важливим кроком у вивченні міста, зокре­ ма повсякдення, став Київський одноденний перепис, проведений 1874 року. Переписом займалися діячі Південно­західного відділу Імператорського російського географічного то­ вариства (В. Антонович, Хв. Вовк, М. Драго­ манов, П. Житецький, П. Чубинський). Перебіг перепису та узагальнені результа­ ти демонструють особливості повсякденного http://www.etnolog.org.ua 125 Трибуна молодого дослідника життя киян. Один з реєстраторів пригадував, що у двоповерховому будинку на Подолі було виявлено понад 400 осіб – чоловіків і жінок, які спали на дерев’яних ящиках, устелених соломою. За соціальним складом більшість із них належала до робітничих професій [12, с. 89]. Слід зауважити, що діячі Південно­ західного відділу під час перепису передба­ чали охопити всі верстви населення, а також ними додатково було розроблено форму анкет для опису будинків і квартир. Зокрема, свої спостереження та висновки щодо здійснено­ го перепису виклав Хв. Вовк у дослідженні «О жилище бедного населения Киева» (1875) [див.: 14, с. 189]. Опрацюванням результатів займалися П. Чубинський, І. Новицький та В. Берен­ штам. Підсумки своєї роботи дослідники звели у статистичну таблицю, яка містила відомості про розподіл київського населення за місцем народження, віком, статтю, сімейним станом, мовою і національністю, релігією, ступенем грамотності, місцем отримання освіти, со­ ціальним статусом [12, с. 90]. Незважаючи на загальний статистичний характер і кри­ тику, що з’явилася у виданнях «Киевлянин» та «Санкт­Петербургские ведомости», Ки­ ївський одноденний перепис став важливим кроком для розширення міських досліджень. Результати цього перепису сьогодні відобра­ жають соціальну картину та елементи повсяк­ денності киян наприкінці ХІХ ст. Уже в кінці ХІХ – на початку ХХ ст. у міській проблематиці виокремлюється напрям вивчення побуту робітників як одного із про­ шарків населення промислових міст. Усебічно досліджував робітництво й уза­ гальнив у своїх працях зібраний матеріал осново положник української етнографічної думки Хв. Вовк. У праці «К вопросу о най­ ме рабочих» (1875) [14] він докладно описав умови прийняття на роботу та режим праці, взаємини в робочому колективі. Дослідник окрему увагу звернув на санітарні умови робо­ чих місць і стан здоров’я працівників. Науко­ ві праці етнолога зі змістовно­інформативним викладом дають максимальне розуміння куль­ тури повсякдення робітників та є основними першо джерелами вивчення міської проблема­ тики кінця XІХ – початку ХХ ст. Координатором етнографічних досліджень на Західній Україні у зазначений період був І. Франко. Робітнича тематика наявна не тільки в художній творчості літератора, значних до­ сягнень І. Франко здобув і в її етнографічній розробці. Він першим почав досліджувати в Га­ личині побут робітників у тісному зв’язку з їх­ нім економічним та політичним становищем [8]. Зібраний ним матеріал узагальнено в низці та­ ких статей, як «Робітники і трудівники» (1879), «Робітниче питання» (1881). На його рахунку понад 40 етнографічних розвідок, більшість із яких присвячено побуту дрогобицьких робітни­ ків. Важливе значення для етнології має стаття «Промислові робітники в Східній Галичині і їх плата в р. 1870» (1881). Тут І. Франко подав офіційні статистичні дані про переважання в промисловому виробництві праці жінок і дітей, їхню низьку заробітну плату, детально описав побут та звичаї на підприємствах. На Сході України дослідницьку роботу в царині робітничого побуту активно провадив М. Сумцов. Різноманітні за темами і за фор­ мою викладу численні статті вченого, при­ свячені Харкову, дають змогу сформувати уявлення про життя, побут та потреби міста у ХІХ – на початку ХХ ст. («Два слова о со­ ставлении систематического исторического ис­ следования о городе Харькове», «Культурные переживания», 1890 р.) [16]. Не оминув ува­ гою вчений і соціальну структуру міського на­ селення («Современная городская колониза­ ция», 1902 р.). Дослідник порушив питання про ретельне вивчення життя та побуту ново­ го класу – робітників, які посідають важливе місце в соціальній структурі міста. З метою детальнішого вивчення він запропонував роз­ ділити цей прошарок населення на підкатего­ рії: фабричні робітники, заводські, майстрові, ремісники, прислуга. Дослідник охарактеризував м. Харків як центр великої ярмаркової торгівлі, наголосив http://www.etnolog.org.ua 126 ISSN 01306936 * НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ ТА ЕТНОЛОГІЯ* 1/2014 на необхідності фіксувати зміни, що відбу­ ваються в громадському побуті та житті мі­ щан. Під його керівництвом було розпочато вивчення міської народної культури за спе­ ціально розробленою ним програмою («Про­ грамма для уличных наблюдений, преимуще­ ственно при экскурсиях на окраины города и в селе») [1]. М. Сумцовим було оприлюднено значний фактологічний і статистичний мате­ ріал, який на сьогодні є базовим для фун­ даментальних досліджень міської культури Харкова. Напрями етнографічних досліджень М. Сум­ цо ва продовжила розвивати його учениця Р. Данківська. Вона активно займається ви­ вченням громадського побуту міщан, зокрема, веде записи ярмаркової торгівлі. Н. Аксьоно­ ва констатує, що Р. Данківська була першою з основоположників теоретичних засад етно­ графічної роботи в містах, вона здійснювала систематичні дослідження в Харкові [1]. Унікальним для вивчення культурної спад­ щини України є часопис «Киевская стари­ на» [9], який виходив у 1882–1907 роках під керівництвом О. Лашкевича, Є. Кивлицького, В. Науменка. Завдяки опублікованим у щомі­ сячнику розвідкам та експедиційним матеріа­ лам до наукового обігу було введено неймовір­ ну кількість матеріалу. Етнологи­дописувачі не оминули увагою і питання про вивчення місь­ кого повсякдення. Крім того, у журналі пред­ ставлено ілюстративний матеріал: замальов­ ки одягу та речей побутового вжитку, міські пейзажі. Робота над оригінальним часописом зміцнила творчі та наукові зв’язки дослідників української культури. Важливі для подальшого розвитку місь­ кої проблематики етнографічні дослідження було здійснено у 20­х роках ХХ ст. Кабінет антропо логії та етнології ім. Хв. Вовка став осередком діяльності вчених, які почали роз­ робляти методологічну базу для подальшого вивчення міської культури. Такі етнологи, як Н. Заглада, В. Білий, В. Петров, М. Гайдай, займалися питаннями необхідності вивчення різних прошарків населення міста [10]. Етнографічна комісія, створена на громад­ ських засадах 1921 року, у програмних до­ кументах своїми завданнями проголошува­ ла: «... провадити планомірну й систематичну науково­дослідну працю як силами членів Ко­ місії, так і залучаючи до цієї праці дослідників на місцях, допомагати розвиткові нових осе­ редків для дослідження українського селян­ ського, а так само й міського народного побуту й усної творчості; збирати й вивчати етногра­ фічно­фольклорний матеріал» [13, с. 21]. За­ вдання Комісії передбачали дослідження місь­ кого побуту та культури загалом як окремого етнографічного напряму. Етнологи насамперед зосереджували ува­ гу на дослідженні побуту робітничого класу. Так, у 1920­х роках М. Гайдай розпочав ви­ вчення побуту робітників м. Маріуполя, здій­ снивши за дорученням Кабінету експедицію на Донбас [19]. Глибше М. Гайдай вивчав пісенний фольклор промислових міст. Також у цей час В. Білецька, досліджуючи народ­ ну творчість робітників, зафіксувала матері­ ал про побут та духовну культуру шахтарів Донбасу [19]. Ці записи пісенної творчості робітників сьогодні є важливими не лише для фольклористичної спадщини. У робітничих піснях порушуються гострі соціальні пробле­ ми. Із текстів дізнаємося про важкі умови по­ буту та праці, постійні матеріально­фінансові труднощі – явища, що дають змогу сформу­ вати уявлення про повсякдення робітничого прошарку. У 1925 році Н. Заглада окреслила основні напрями дослідження етнографії міста: побут, матеріальна культура, фольклор, маргінальні верстви суспільства, девіантна поведінка, а також запропонувала вивчати буржуазні прошарки міщан [6]. Дослідниця підготува­ ла програму, метою якої було вивчення усіх прошарків населення міста, зокрема робітни­ ків, ремісників, торговців, перекупок, найми­ тів, няньок, візників, ганчірників, вуличних співців, жебраків, ворожок та ін. Її праця «В справі дослідження міської людности» стала однією з перших в українській етногра­ http://www.etnolog.org.ua 127 Трибуна молодого дослідника фії, що порушує міську проблематику. Саме в цей час було започатковано вивчення міських субкультур [6]. Цінним джерелом аналізу міської матері­ альної культури 20–30­х років ХХ ст. слу­ гують замальовки одягу київських робітни­ ків Ю. Павловича. В. Борисенко зазначає, зокрема, про неабиякий інтерес до художньо­ етнографічної праці Ю. Павловича з погля­ ду вивчення міського дитячого одягу киян 30­х років ХХ ст. [4, с. 31]. Співробітниками ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України було упорядковано та видано альбом «Украї­ на в типажах народних, краєвидах і архітек­ турі: художньо­етнографічна спадщина Юрія Павловича» (2010) [18], у якому вміщено визначальний для культурної спадщини ілю­ стративний матеріал митця. Наявні замальов­ ки етнографа в розділі «Київ та його околиці в типажах народних» відтворюють яскраві й точні образи міщан різних соціально­вікових категорій у будні та святкові дні. Одним із суттєвих досягнень у діяльності Кабінету антропології та етнології є розробка програм­запитальників. Зокрема, така робо­ та велася в напрямі дослідження міської архі­ тектури. Так, етнограф А. Онищук є автором програми­запитальника «Народна горожан­ ська архітектура» [11, с. 67]. Здійснюючи сьогодні навіть стислий огляд діяльності науковців Етнографічної комісії й Кабінету антропології та етнології ім. Хв. Вов­ ка, можемо констатувати їх вагомий внесок у дослідницьку, науково­методичну, освітньо­ виховну та організаційну складову етнологіч­ ної науки [11, с. 68]. У доробку дослідників згаданих установ зна­ ходимо вихідні точки в напрямі етнологічного дослідження міста. Хоча праці кінця XVIII – ХІХ ст. й мали статистико­описовий характер, слід зазначити, що дослідники усвідомлюва­ ли важливість розмежування та опрацювання етно графічного матеріалу міста як окремого на­ пряму у вивченні української культури. 1. Аксьонова Н. Етнографічна спадщина Ра- їси Данківської [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://museum.kh.ua/academic/sumtsov- conference/2003/article.html?n=457. 2. Багалей Д. Переверзев Иван Афанасьевич [Электронный ресурс]. – Режим доступа : http:// archive.is/sOGNV. 3. Биография: Журавский Дмитрий Петрович [Электронный ресурс]. – Режим доступа : http:// vtakt.ru/?c=biogdshow&vtq=2&b_id=1263. 4. Борисенко В. Нариси з історії української етнології 1920–1930-х років / В. Борисенко. – К. : Унісерв, 2000. – 92 с. : іл. – Бібліогр.: с. 83–88. 5. Борисенко М. Методи етноекології при ви- вченні етнографії міста / М. Борисенко // Етнічна історія народів Європи : зб. наук. праць. – К. : Уні- серв, 2011. – Вип. 36. – С. 5–9. 6. Борисенко М. Етнографія міста як перспек- тивний напрямок міста [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.ualogos.kiev.ua/toprint. html?id=2494. 7. Горленко В. Становление украинской этнографии конца XVIII – первой половины ХІХ ст. / В. Горленко. – К. : Наукова думка, 1988. – 216 с. 8. Іван Франко як краєзнавець [Електро- нний ресурс]. – Режим доступу : http://lib.if.ua/ franko/1310568802.html. 9. Киевская старина. – К. : Топографія Г. Т. Корчак-Новицького, 1882–1907. 10. Кожолянко Г. Наукове дослідження про українську культуру та побут міського насе- лення України [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.ualogos.kiev.ua/fulltext. html?id=1501. 11. Колеснікова В. Музей (Кабінет) Антропо- логії та Етнології імені проф. Хв. Вовка / В. Ко- леснікова, І. Черновол, А. Яненко ; Національна академія наук України ; Інститут археології. – К. : Стародавній світ, 2012. – 88 с. 12. Милько В. Київський одноденний пере- пис населення 2 березня 1874 р.: організація, проведення, результати / В. Милько // Україн- ський історичний збірник. – 2012. – Вип. 15. – С. 85–93. 13. Музиченко С. Біля витоків української ра- дянської етнографії / С. Музиченко // Народна творчість та етнографія. – 1986. – № 4. – С. 21. 14. Народознавча спадщина Хведора Вовка : у 2 кн. Кн. 2 / [голов. ред. Г. Скрипник] ; ІМФЕ ім. М. Т. Рильського. – К., 2013. – 244 с. 15. Описи Чернігівського намісництва остан- ньої чверті XVIII ст.: історія створення та інфор- маційний потенціал [Електронний ресурс]. – Ре- жим доступу : http://librar.org.ua/sections_load. php?s=history&id=1170&start=5. http://www.etnolog.org.ua 128 ISSN 01306936 * НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ ТА ЕТНОЛОГІЯ* 1/2014 16. Савченко Г. Академік Микола Сумцов – історик Харкова [Електронний ресурс]. – Ре- жим доступу : korolenko.kharkov.com/sumtsov/ Khirina2.doc. 17. Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-Русскій край снаряженной Императорскимъ Русскимъ Географическимъ Обществомъ. Юго-Западный отдѣлъ. Матеріалы и изслѣдованія собранныя д.-чл. П. П. Чубинскимъ; издан. подъ наблюденіемъ чл.-сотр. П. А. Гильте- брандта : репринт. вид. у 7 т. Т. 7 / відп. за вип. Г. Скрипник ; НАН України, ІМФЕ ім. М. Т. Риль- ського. – К., 2011. – 608 с. 18. Україна в типажах народних, краєвидах і архітектурі: художньо-етнографічна спадщи- на Юрія Павловича / відп. ред. Г. Скрипник ; НАНУ, ІМФЕ ім. М. Т. Рильського. – К., 2010. – 400 с. 19. Юзефчик О. Фольклористична діяльність Михайла Гайдая у 20–30-х рр. ХХ ст. / О. Юзеф- чик // Проблеми етномузикології. – 2009. – Вип. 4. – С. 303–316. http://www.etnolog.org.ua

Similar Items