Характерні риси обладнання житлових приміщень та господарських будівель Верховинського району Івано‑Франківської області

Характерні риси обладнання житлових приміщень та господарських будівель Верховинського району Івано‑Франківської області

Перевезена в Національний музей народної архітектури та побуту України й установлена в експозиції «Карпати» хата із с. Бережниця Верховинського району Івано-Франківської області (початок XVIII – середина XIX ст.) має традиційне для Гуцульщини планування – дві житлові кімнати, розділені «хоромами» (с...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:Народна творчість та етнологія
Datum:2014
1. Verfasser: Гайова, Є.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України 2014
Schlagworte:
Гуцульщина: регіональні етнографічні дослідження
Online Zugang:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/203025
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Характерні риси обладнання житлових приміщень та господарських будівель Верховинського району Івано‑Франківської області / Є. Гайова // Народна творчість та етнологія. — 2014. — № 1. — С. 108–116. — Бібліогр.: 18 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-203025
record_format dspace
spelling Гайова, Є.
2025-04-21T08:51:48Z
2014
Характерні риси обладнання житлових приміщень та господарських будівель Верховинського району Івано‑Франківської області / Є. Гайова // Народна творчість та етнологія. — 2014. — № 1. — С. 108–116. — Бібліогр.: 18 назв. — укр.
0130-6936
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/203025
728.6.9(477.86)
Перевезена в Національний музей народної архітектури та побуту України й установлена в експозиції «Карпати» хата із с. Бережниця Верховинського району Івано-Франківської області (початок XVIII – середина XIX ст.) має традиційне для Гуцульщини планування – дві житлові кімнати, розділені «хоромами» (сіньми), та комору, яка прилягає з правого боку. Обов’язковим елементом хати заможного селянина в другій половині XIX ст. були «притули» з трьох боків («притулами» в досліджених селах називають задній і бокові хліви). У гірських селах Верховинського району ще збереглися хати з таким плануванням, збудовані на рівному місці. Характерною рисою планування житлового приміщення в гуцульських хатах було те, що кожна його частина призначалася для певних потреб.
Привезенная в Национальный музей народной архитектуры и быта Украины и установленная в экспозиции «Карпаты» хата из с. Бережница Верховинского района Ивано-Франковской области (начало XVIII – середина XIX в.) имеет традиционную для Гуцульщины планировку – две жилые комнаты, разделенные «хоромами» (сенями), и кладовую, которая примыкает с правой стороны. Обязательным элементом хаты зажиточного крестьянина во второй половине ХІХ в. были «притулы» с трех сторон («притулами» в исследованных селах называют задний и боковые хлева). В горных селах Верховинского района еще сохранились хаты с такой планировкой, построенные на ровном месте. Характерной особенностью планировки жилого помещения в гуцульских хатах было то, что каждая его часть предназначалась для определенной цели.
An early XVIII – mid-XIX centuries hut of Berezhnytsia village (Verkhovyna District, Ivano-Frankivsk Region) transported to the National Museum of Folk Architecture and Folkways of Ukraine and placed at the Carpathians exposition has a layout which is typical of Hutsulshchyna – two living rooms separated by khoromy (entrance hall) and pantry abutted upon at the right end. The essential component of a mid-to-late 19th century well-off peasant’s hut was prytuly (extensions) on three sides [prytula is a specific name for both the rear (zadhii khliv) and two side (bokovyi khliv) sheds in the villages under study]. The Verkhovyna Region mountain villages still preserve the huts designed in the above-mentioned manner, which were built on even ground. The characteristic of the layout of the Hutsul hut premises was that every part was meant for a precise need.
uk
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
Народна творчість та етнологія
Гуцульщина: регіональні етнографічні дослідження
Характерні риси обладнання житлових приміщень та господарських будівель Верховинського району Івано‑Франківської області
Characteristics of the Ivano-Frankivsk Region, Verkhovyna District Premises’ Outfit
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title Характерні риси обладнання житлових приміщень та господарських будівель Верховинського району Івано‑Франківської області
spellingShingle Характерні риси обладнання житлових приміщень та господарських будівель Верховинського району Івано‑Франківської області
Гайова, Є.
Гуцульщина: регіональні етнографічні дослідження
title_short Характерні риси обладнання житлових приміщень та господарських будівель Верховинського району Івано‑Франківської області
title_full Характерні риси обладнання житлових приміщень та господарських будівель Верховинського району Івано‑Франківської області
title_fullStr Характерні риси обладнання житлових приміщень та господарських будівель Верховинського району Івано‑Франківської області
title_full_unstemmed Характерні риси обладнання житлових приміщень та господарських будівель Верховинського району Івано‑Франківської області
title_sort характерні риси обладнання житлових приміщень та господарських будівель верховинського району івано‑франківської області
author Гайова, Є.
author_facet Гайова, Є.
topic Гуцульщина: регіональні етнографічні дослідження
topic_facet Гуцульщина: регіональні етнографічні дослідження
publishDate 2014
language Ukrainian
container_title Народна творчість та етнологія
publisher Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
format Article
title_alt Characteristics of the Ivano-Frankivsk Region, Verkhovyna District Premises’ Outfit
description Перевезена в Національний музей народної архітектури та побуту України й установлена в експозиції «Карпати» хата із с. Бережниця Верховинського району Івано-Франківської області (початок XVIII – середина XIX ст.) має традиційне для Гуцульщини планування – дві житлові кімнати, розділені «хоромами» (сіньми), та комору, яка прилягає з правого боку. Обов’язковим елементом хати заможного селянина в другій половині XIX ст. були «притули» з трьох боків («притулами» в досліджених селах називають задній і бокові хліви). У гірських селах Верховинського району ще збереглися хати з таким плануванням, збудовані на рівному місці. Характерною рисою планування житлового приміщення в гуцульських хатах було те, що кожна його частина призначалася для певних потреб. Привезенная в Национальный музей народной архитектуры и быта Украины и установленная в экспозиции «Карпаты» хата из с. Бережница Верховинского района Ивано-Франковской области (начало XVIII – середина XIX в.) имеет традиционную для Гуцульщины планировку – две жилые комнаты, разделенные «хоромами» (сенями), и кладовую, которая примыкает с правой стороны. Обязательным элементом хаты зажиточного крестьянина во второй половине ХІХ в. были «притулы» с трех сторон («притулами» в исследованных селах называют задний и боковые хлева). В горных селах Верховинского района еще сохранились хаты с такой планировкой, построенные на ровном месте. Характерной особенностью планировки жилого помещения в гуцульских хатах было то, что каждая его часть предназначалась для определенной цели. An early XVIII – mid-XIX centuries hut of Berezhnytsia village (Verkhovyna District, Ivano-Frankivsk Region) transported to the National Museum of Folk Architecture and Folkways of Ukraine and placed at the Carpathians exposition has a layout which is typical of Hutsulshchyna – two living rooms separated by khoromy (entrance hall) and pantry abutted upon at the right end. The essential component of a mid-to-late 19th century well-off peasant’s hut was prytuly (extensions) on three sides [prytula is a specific name for both the rear (zadhii khliv) and two side (bokovyi khliv) sheds in the villages under study]. The Verkhovyna Region mountain villages still preserve the huts designed in the above-mentioned manner, which were built on even ground. The characteristic of the layout of the Hutsul hut premises was that every part was meant for a precise need.
issn 0130-6936
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/203025
citation_txt Характерні риси обладнання житлових приміщень та господарських будівель Верховинського району Івано‑Франківської області / Є. Гайова // Народна творчість та етнологія. — 2014. — № 1. — С. 108–116. — Бібліогр.: 18 назв. — укр.
work_keys_str_mv AT gaiovaê harakternírisiobladnannâžitlovihprimíŝenʹtagospodarsʹkihbudívelʹverhovinsʹkogoraionuívanofrankívsʹkoíoblastí
AT gaiovaê characteristicsoftheivanofrankivskregionverkhovynadistrictpremisesoutfit
first_indexed 2025-12-07T15:23:58Z
last_indexed 2025-12-07T15:23:58Z
_version_ 1850863558563201024

Ähnliche Einträge