«Українські народні балади Східної Словаччини» Ореста Зілинського – неоціненний скарб загальнослов’янської фольклористики
Рецензія на монографію: Зілинський О. Українські народні балади Східної Словаччини / Орест Зілинський ; [голов. ред. Г. Скрипник] ; НАН України, МАУ, ІМФЕ ім. М. Т. Рильського. - К., 2013. - 728 с. : 8 іл. - До 90-річчя з дня народження О. Зілинського. У статті висвітлюється наукове значення збірки...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Народна творчість та етнологія |
|---|---|
| Datum: | 2014 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
2014
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/203092 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | «Українські народні балади Східної Словаччини» Ореста Зілинського – неоціненний скарб загальнослов’янської фольклористики / Н. Вархол // Народна творчість та етнологія. — 2014. — № 3. — С. 111–115. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860062686214094848 |
|---|---|
| author | Вархол, Н. |
| author_facet | Вархол, Н. |
| citation_txt | «Українські народні балади Східної Словаччини» Ореста Зілинського – неоціненний скарб загальнослов’янської фольклористики / Н. Вархол // Народна творчість та етнологія. — 2014. — № 3. — С. 111–115. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Народна творчість та етнологія |
| description | Рецензія на монографію: Зілинський О. Українські народні балади Східної Словаччини / Орест Зілинський ; [голов. ред. Г. Скрипник] ; НАН України, МАУ, ІМФЕ ім. М. Т. Рильського. - К., 2013. - 728 с. : 8 іл. - До 90-річчя з дня народження О. Зілинського. У статті висвітлюється наукове значення збірки балад Ореста Зілинського. Досліджується вплив цих текстів на розвиток загальнослов’янської фольклористики. Авторка наголошує на важливості збереження та популяризації українських культурних традицій за межами України.
The article highlights the scientific significance of the collection of ballads by Orest Zilynskyi. It explores the influence of these texts on the development of all-Slavonic folklore studies. The author emphasizes the importance of preserving and promoting Ukrainian cultural traditions outside Ukraine.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:05:14Z |
| format | Article |
| fulltext |
111
З нагоди 90річчя з дня народження визнач
ного україніста, славіста, літературознавця та
фольклориста Ореста Зілинського 2012 року в
Празі відбувся Міжнародний симпозіум «Вне
сок Ореста Зілинського в дослідження чесько
українських відносин у літературознавстві та
фольклористиці», на якому прозвучали слова
про те, що Інститут мистецтвознавства, фольк
лористики та етнології ім. М. Т. Рильського
НАН України має намір видати його «Укра
їнські народні балади Східної Словаччини».
З цього приводу Микола Мушинка в газеті
«Нове життя» запропонував назвати 2013 рік
«Роком Ореста Зілинського в Україні» [4, c. 2].
Первісно цю книгу народних балад, яка
є найбільшим регіональним збірником у
слов’янській фольклористиці, учений здав до
друку ще 1970 року в Словацьке педагогічне
видавництво – Відділ української літератури
в Пряшеві. Однак після втручання одного то
дішнього члена партійної верхівки, уже після
здійснення останньої сторінкової коректури,
її було викреслено з видавничого плану, а на
бір знищено. М. Мушинці вдалося врятувати
в друкарні один примірник цього рукопису
разом з ілюстраціями. Сьогодні з радістю
констатуємо, що 2013 рік справді можна на
звати «Роком Ореста Зілинського в Украї
ні», бо його довгоочікувана цінна пуб лікація
«Українські народні балади Східної Сло
ваччини» вийшла друком у Києві. Видали її
наприкінці 2013 року спільними зусиллями
Національна академія наук України, Між
народна асоціація україністів, Інститут мис
тецтвознавства, фольклористики та етнології
ім. М. Т. Рильського та Український комі
тет Міжнародної асоціації вивчення слов’ян
ських культур.
Орест Зілинський наполегливо збирав цін
ні скарби усної народної творчості українсько
го населення Східної Словаччини, у результаті
чого й постала пропонована науковцям і ши
рокому загалу його унікальна праця «Україн
ські народні балади Східної Словаччини». Як
зазначає в передмові до цього видання голов
ний редактор академік НАН України Ганна
Скрипник, «визначним і досі не вповні оціне
ним доробком у царині вітчизняних баладних
«УКРАЇНСЬКІ НАРОДНІ БАЛАДИ СХІДНОЇ
СЛОВАЧЧИНИ» ОРЕСТА ЗІЛИНСЬКОГО –
НЕОЦІНЕННИЙ СКАРБ ЗАГАЛЬНОСЛОВ’ЯНСЬКОЇ
ФОЛЬКЛОРИСТИКИ
Надія Вархол
Зілинський О. Українські народні балади Східної Словаччини / Орест
Зілинський ; [голов. ред. Г. Скрипник] ; НАН України, МАУ, ІМФЕ
ім. М. Т. Рильського. – К., 2013. – 728 с. : 8 іл. – До 90-річчя з дня народження
О. Зілинського.
http://www.etnolog.org.ua
112
ISSN 01306936 * НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ ТА ЕТНОЛОГІЯ*3/2014
студій є праці О. Зілинського, завдяки дослі
дженням якого українська баладна сюжетика
введена у фольклористичні наукові дискурси
європейських народів» (с. 4). Вислідом його
наукових наснаг є рецензоване фундаменталь
не видання.
У своїй праці автор подає аналіз підбес
кидських народних балад: історію збирання
й дослідження, характеризує носіїв баладної
традиції, говорить про відбиття дійсності в
баладах східнословацьких українців, розкри
ває стильові властивості тощо. У короткому
вступі він зазначає, що після видання ан
глійського священика Томаса Персі «Реліквії
старої англійської поезії» 1765 року культур
ною Європою прокотилася хвиля захоплення
народними баладами. А що таке балада? За
словами вченого, балада – «це епічна (розпо
відна) пісня драматичного характеру, в центрі
якої стоїть індивідуальна людська доля, відби
та в напруженому вузловому моменті. Балад
на розповідь об’єктивна і стисла, зосереджена
навколо двох центральних епізодів» (с. 17).
У ній розповідається про незвичайні хвилюючі
життєві події. І далі, цитуючи чеського вчено
го О. Сіроватку, автор зазначає, що балада, на
відміну від ліричних пісень, – «це вже жанр з
епічною основою» (с. 17).
Орест Зілинський поставив собі за мету
представити науковій аудиторії та широкому
колу читачів багату баладну спадщину укра
їнців Східної Словаччини, яку він вмістив у
двох частинах книги: «Основні тексти» та
«Доповнюючі варіанти». Дослідник розглянув
133 балади, які він згрупував у 21 тематичний
цикл. Він подав 472 текстових та 219 нотних
записів. Задум автора – провести читача
основ ними стихіями народної балади – вдався.
Орест Зілинський висловив подяку зби
рачам баладних текстів (ідеться про записи,
здійснені в 50–60 рр. ХХ ст.), а саме: учи
телю свидницької школи Андрію Дулебі, пра
цівнику Музею української культури у Свид
нику Михайлові Шмайді, директору школи в
Старині Андрію Каршкові, викладачці фольк
лористики в Карловому університеті в Празі
Єві Врабцовій та ін. Крім Михайла Шмайди,
решти на сьогодні вже немає серед живих.
Учений влучно зауважує, що назва «бала
да» для слов’янської народної традиції зовсім
чужа. У народі нашої етнічної області побуту
ють назви «пісня» («співанка», «шьпіванка»):
довга, сумна («смутна»), постова (співали в пе
ріод посту), жебрацька. Хоча першим записом
народної балади на українській мовній терито
рії ПівнічноСхідної Словаччини вважається
текст 60х років ХVІ ст. із с. Луків на Бар
діївщині (відома пісня «Дунаю, Дунаю, чему
смутен течеш?», тобто пісня про Штефана
воєводу), включений до «Чеської граматики»
Яна Благослава (розділ «З історії збирання
й дослідження балад східнословацьких укра
їнців»), однак О. Зілинський дотримується
погляду, що першими новочасними баладними
записами з нашої території слід уважати текс
ти балад, записаних у 50–60 роках ХІХ ст.
Олександром Духновичем та Олександром
Павловичем, оскільки між першим записом та
записами з подальших років є великий часо
вий проміжок. Усі вони були включені в дру
гий том збірника «Народные песни Галицкой
и Угорской Руси» Якова Головацькго (М.,
1863). Дванадцять балад із глибокої давнини,
записаних О. Павловичем переважно в с. Бі
ловежа на Бардіївщині, дослідник вважає за
«справжні перлини нашої баладної традиції»
(с. 21). Цікавою в цьому сенсі є відома бала
да «Коли мурували Білу Маковицю» – про
бідну вдовукріпачку, яку три дні після наро
дження дитини гайдуки гнали на «панске» бу
дувати Зборівський замок (Білу Маковицю).
Вона з новонародженим немовлям на руках
носила каміння на високу гору і внаслідок без
вихідного скрутного становища втопила в озе
рі любого синочка. І хоча в інших літературних
джерелах наводиться інформація, що згадану
пісню записав у середині ХІХ ст. О. Павло
вич у с. Юркова Воля поблизу Свидника «від
вдовиці по імені Анна» [2, c. 7], О. Зілин
ський припускає, що ця балада не народного
походження, а, можливо, укладена самим на
родним будителем О. Павловичем, яку прий
http://www.etnolog.org.ua
113
Архівні матеріали. Рецензії
няв народ (с. 591). Слід зазначити, що балада
«Коли мурували Білу Маковицю», у якій
окреслено жахливі умови кріпаччини і пан
ської сваволі за часів феодалізму, є однією з
найкращих балад, записаних на території Пів
нічноСхідної Словаччини, яка й на сьогодні
належить до найпопулярніших і найпошире
ніших історичних балад серед руськоукраїн
ського населення Пряшівщини.
Творці народних балад спрямували свою
увагу на драматичні ситуації в житті людини,
які їх тривожили і які були спричинені родин
ними конфліктами, любовними пригодами,
смертю чи військовими подіями, що яскраво
проаналізовано в розділі «Відбиття дійснос
ті в баладах східнословацьких українців».
У рецензованій книжці найбільше балад саме
про кохання. У них розповідається про вико
ристання чарів, зокрема так званих магічних
рослин. Так, у центрі уваги балади «Дівчина
здобуває парубка чарами» (с. 239) перебуває
магічна рослина з народною назвою «шівета».
Магічним рослинам здавна надавали надпри
родної сили через їхні токсичні складники,
часто їх використовували в любовній магії.
Скажімо, траву «шівету», зокрема її корінь,
дівчина варила в солодкому молоці й чарува
ла – «крученням» прикликала до себе свого
коханого парубка з далекої відстані. Так, у
згаданій баладі сила «шівети» виявилася на
стільки міцною, що в дійсності дівчина «при
крутила» до себе бажаного хлопця. «А што
тя ту принесло, ци коничок, ци весло?» –
питається дівчина парубка (тобто, як ти сюди
потрапив: дорогою чи водним шляхом?). У но
вішому запису 1989 року із с. Грабівчик на
явна певна трансформація тексту, унаслідок
чого виникли мовні «абракадабри» – замість
назви рослини «шівета» співається «зимота»
(тобто холод): «А на горі зимота». Дівчина
питається «прикрученого» парубка: «А што
тебе принесло, ци помело, ци весло?» 1. Тут
бачимо явний нонсенс, оскільки помелом ви
мітали золу з печей та прочищували димоходи.
Найчастіше розв’язкою родинних конфлік
тів у народних баладах є смерть, до того ж,
як правило, ідеться про вбивство. Мається
на увазі злочин, виконавцем якого є старша
жінка (мати, свекруха), яка або отруює не
любу невістку, або живцем дає її замурувати
(у давніших баладах). У всіх подібних випад
ках вона мститься за втрату влади над своїм
сином. У деяких народних баладах оспівано
долю покритки. Вагітна дівчина була великою
ганьбою для локального середовища та сво
єї родини, яку, за громадською думкою, вона
збезчестила. Траплялися непоодинокі випад
ки, коли дівчину виганяли геть з батьківської
хати, і вона йшла в найми до чужих людей.
У баладі «Шугай зводить дівчину біля річки»
мати дорікає своїй доньціпокритці, яку чекає
доля світової мандрівниці: «А тепер ты, дів-
ко моя, ні жена, ні дівка, лем ты, моя дів-
ко, світова вандрівка» (с. 266). Загалом
становище покритки, як і безбатченка, у сіль
ському середовищі було надто принизливим, і
не раз вона свою позашлюбну дитину зводила
зі світу. Мотив дітовбивства помітний також
у баладній традиції українців Східної Словач
чини. Дівчина, яка провинилася, як правило,
вирізнялася красою і молодістю або соціаль
ним становищем (донька старости села). На
неї чекав людський осуд. Так, у баладі, зипи
саній від талановитої стащинської народної
співачки Анці Ябур, молодесенька Марусень
ка «пустила водою» народжену дитину. Після
виявлення цього негідного вчинку не оминуло
Марусеньку покарання – її били «на дереші»
(«Вшыткы дівкы-пав’яночкы в корчмочці
п’ють, п’ють, Марусеньку молоденьку на
дереші б’ють, б’ють») (с. 165); або кинули в
ріку Дунай («Взяли они Марусеньку за білы
ручкы і кинули, і кинули в Дунай глубокый»)
(с. 163); в іншому варіанті кат стинає їй голо
ву («Берте вы її на рукы, дайте ї катом до
рукы. Як ї главу знимали, вшыткы дівчата
плакали») (с. 166). Ці народні балади надзви
чайно цінні насамперед з історичного погляду,
оскільки вони належать до тих фольклорних
теренних матеріалів, аналіз яких засвідчує по
бутування в давнину поряд із судовими проце
сами над дитинозгубницями таких покарань,
http://www.etnolog.org.ua
114
ISSN 01306936 * НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ ТА ЕТНОЛОГІЯ*3/2014
як утоплення, стинання голови, побиття киями
до смерті, вигнання, ув’язнення, про що свого
часу писав український фольклорист Володи
мир Гнатюк [1, c. 202].
У розділі «Незгоди в родині» містяться
дві старовинні народні балади про орача, який
продає свою вагітну дружину дванадцятьом
розбійникам за «корец червеных а за корец
білых» 2 (с. 505–508). У жодній з них не наве
дено причини вбивства вагітної жінки. Тільки
у варіанті із с. Грабівчик, записаному М. Му
шинкою й опублікованому в журналі «Дружно
вперед», зазначено, що розбійники «ножичкы
брусили, білого сыночка з нєй выняти хци
лі» [3, c. 26], а в нашому запису з Новоселиці
вони мали «само другу» жінку «пороти». Подіб
ний сюжет і в словацькій баладі «Sedliačok»:
чоловік продав свою вагітну жінку шістьом
розбійникам, ті їй розпороли живіт, а в дитин
ки взяли праву ручку [5]. Згадка про викорис
тання пальчиків, ручок ще ненародженої, вий
нятої з материнського лона дитини, які нібито
мали незвичайну охоронну силу і служили як
амулет розбійникам при їхніх грабунках, по
мітна в усній словесній творчості українців
Словаччини тільки в народній прозі (перекази
про розбійників), а в пісенній баладній тради
ції її немає.
Орест Зілинський систематизував, уза
гальнив та проаналізував багатющий баладний
матеріал у широкому історичному діапазоні,
свідченням чого є його цікаві спостереження
та висновки. Водночас автор вказує на окремі
помилки, яких допускалися записувачі балад
них текстів. Наприклад, публікували скоро
чені тексти, неточності в передачі ритмічної та
строфічної структури.
Слід зазначити, що рецензована праця міс
тить цікавий ілюстративний матеріал – вісім
малюнків народного художника Дезидерія
Миллого, які стосуються поодиноких опублі
кованих балад.
До «Українських народних балад Східної
Словаччини» автор додав ґрунтовні кваліфіко
вані «Примітки», у яких розкрив принципи ре
дагування текстів; назвав використані джерела
до певних пісеньбалад, зокрема, зазначивши,
де вперше з’явився друком той чи інший запис
балади тощо. Надзвичайно вагомим з науко
вого погляду та неоціненним у цій монографії є
детальний розділ «Коментарі» (с. 550–640),
які подаються до кожної пісні – 254 баладних
сюжети, тексти яких (коментарі) охоплюють
такі основні відомості: 1) дані про записи ба
лад, опублікованих у монографії, тобто точна
паспортизація кожної балади – місце запису,
ім’я та прізвище співака, його вік чи дата наро
дження, ім’я записувача тексту й мелодії та рік
запису, дані про попередню пуб лікацію запи
сів; 2) подаються українські, словацькі, чесько
моравські, польські, білоруські та російські
паралелі, що дуже суттєво для науковців;
3) коротка оцінка кожної пісні балади, її варі
антного матеріалу й поза регіональних та між
народних пов’язань. Саме поширені коментарі
дали змогу О. Зілинському глибоко охаракте
ризувати зафіксований у монографії баладний
пісенний матеріал, проаналізувати окремі за
писи, зробити вагомі й цікаві спостереження
та висновки. Такий витриманий, суто науко
вий підхід до опрацювання балад уможливив
бездоганну, докладну інформацію про історію
баладного сюжету та шляхи його міграції.
У розділі «Додатки» опубліковано «По
ходження архівних записів» (с. 642), «Слов
ник діалектних слів» (с. 643–651), «Покаж
чик місцевостей та співаків» (с. 651–657),
«Покажчик місцевостей, наведених на карті»
(с. 658–660), на якій зазначено поширен
ня баладних записів окремих сюжетів у дея
ких населених пунктах Східної Словаччини,
та розділ «Покажчик пісенних початків», що
його було складено сином Ореста Зілинського
Богданом (с. 662–668). Передостанній роз
діл унікального видання Ореста Зілинського
«Українські народні балади Східної Словач
чини» містить резюме словацькою, німецькою
та російською мовами (с. 670–698).
Репрезентативну публікацію завершує
біобібліографічна розвідка академіка М. Му
шинки «Орест Зілинський і його “Україн
ські народні балади Східної Словаччини”»
http://www.etnolog.org.ua
115
Архівні матеріали. Рецензії
(с. 699–708), наприкінці якої міститься
бібліографічний покажчик «Праці Ореста Зі
линського про балади та споріднені з ними
народні пісні» (с. 709–711) і «Література про
Ореста Зілинського» (с. 711–712).
Монографія Ореста Зілинського «Україн
ські народні балади Східної Словаччини» –
унікальне, рідкісне й небувале видання, у
якому автор зібрав, узагальнив і проаналізу
вав багатющий за обсягом баладний матері
ал у широкому історичному діапазоні, здій
снивши, таким чином, неоцінений внесок у
справу збирання, вивчення, систематизації
та популяризації народних балад українців
Східної Словаччини. Видання має велике зна
чення не лише для загальноукраїнської, але й
загальнослов’янської фольклористичної науки
загалом.
На завершення необхідно згадати, що,
крім рецензованої монографії, того ж таки
2013 року в цьому самому видавництві вий
шов друком двотомник «Орест Зілинський.
Вибрані праці з фольклористики» у двох кни
гах (упоряд. М. Мушинка), також приуроче
ний до 90річчя з дня народження Ореста Зі
линського. Отож, можна констатувати, що рік
2013 був справді «Роком Ореста Зілинського
в Україні».
1. Кісь О. Жінка в традиційній українській
культурі. Друга половина ХІХ – початок ХХ сто-
ліття. – Л. : Національна академія наук України,
Інститут народознавства, 2008.
2. Мушинка М. З літопису культури. Біла Ма-
ковиця // Нове життя. Двотижневик русинівукра-
їнців. – Пряшів, 1999. – № 15–16.
3. Мушинка М. Народні балади // Дружно впе-
ред. – 1961. – № 5.
4. Мушинка М. Прага вшанувала 90річчя від
дня народження Ореста Зілинського // Нове жит-
тя. Двотижневик русинівукраїнців. – Пряшів,
2013. – № 7.
5. V šírom poli rokyta. Slovenské ľudové balady,
romance a novelistické piesne. Úvodná štúdia, výber
a usporiadanie textov a melódií Soňa Burlasová. –
Bratislava : TATRAN, 1982.
1 Записала Івета Пірух 1989 року в с. Грабівчик Свидницького округу від Олени Мигальцо, 1932 р. н. //
Архів Словацького національного музею – Музею української культури у Свиднику, ділянка Словесного
фольклкору, № 17088.
2 «Корець» – давня міра об’єму; «червенні» та «білі» – давні платіжні засоби.
http://www.etnolog.org.ua
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-203092 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0130-6936 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:05:14Z |
| publishDate | 2014 |
| publisher | Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Вархол, Н. 2025-04-23T12:53:53Z 2014 «Українські народні балади Східної Словаччини» Ореста Зілинського – неоціненний скарб загальнослов’янської фольклористики / Н. Вархол // Народна творчість та етнологія. — 2014. — № 3. — С. 111–115. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. 0130-6936 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/203092 Рецензія на монографію: Зілинський О. Українські народні балади Східної Словаччини / Орест Зілинський ; [голов. ред. Г. Скрипник] ; НАН України, МАУ, ІМФЕ ім. М. Т. Рильського. - К., 2013. - 728 с. : 8 іл. - До 90-річчя з дня народження О. Зілинського. У статті висвітлюється наукове значення збірки балад Ореста Зілинського. Досліджується вплив цих текстів на розвиток загальнослов’янської фольклористики. Авторка наголошує на важливості збереження та популяризації українських культурних традицій за межами України. The article highlights the scientific significance of the collection of ballads by Orest Zilynskyi. It explores the influence of these texts on the development of all-Slavonic folklore studies. The author emphasizes the importance of preserving and promoting Ukrainian cultural traditions outside Ukraine. uk Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України Народна творчість та етнологія Архівні матеріали. Рецензії «Українські народні балади Східної Словаччини» Ореста Зілинського – неоціненний скарб загальнослов’янської фольклористики Ukrainian Folk Ballads of East Slovakia by Orest Zilynskyi is an Invaluable Treasure of All-Slavonic Folklore Studies Article published earlier |
| spellingShingle | «Українські народні балади Східної Словаччини» Ореста Зілинського – неоціненний скарб загальнослов’янської фольклористики Вархол, Н. Архівні матеріали. Рецензії |
| title | «Українські народні балади Східної Словаччини» Ореста Зілинського – неоціненний скарб загальнослов’янської фольклористики |
| title_alt | Ukrainian Folk Ballads of East Slovakia by Orest Zilynskyi is an Invaluable Treasure of All-Slavonic Folklore Studies |
| title_full | «Українські народні балади Східної Словаччини» Ореста Зілинського – неоціненний скарб загальнослов’янської фольклористики |
| title_fullStr | «Українські народні балади Східної Словаччини» Ореста Зілинського – неоціненний скарб загальнослов’янської фольклористики |
| title_full_unstemmed | «Українські народні балади Східної Словаччини» Ореста Зілинського – неоціненний скарб загальнослов’янської фольклористики |
| title_short | «Українські народні балади Східної Словаччини» Ореста Зілинського – неоціненний скарб загальнослов’янської фольклористики |
| title_sort | «українські народні балади східної словаччини» ореста зілинського – неоціненний скарб загальнослов’янської фольклористики |
| topic | Архівні матеріали. Рецензії |
| topic_facet | Архівні матеріали. Рецензії |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/203092 |
| work_keys_str_mv | AT varholn ukraínsʹkínarodníbaladishídnoíslovaččiniorestazílinsʹkogoneocínenniiskarbzagalʹnoslovânsʹkoífolʹkloristiki AT varholn ukrainianfolkballadsofeastslovakiabyorestzilynskyiisaninvaluabletreasureofallslavonicfolklorestudies |