Монографічне дослідження одного села (з архівної спадщини вченого Василя Пастущина (1889-1958))

В Архівних наукових фондах рукописів та фонозаписів Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України (АНФРФ ІМФЕ) від 1945 року зберігається унікальний рукопис з мікроісторії та етнографії українського поліського села Дрочево Берестейського повіту (нині – с...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Published in:Народна творчість та етнологія
Date:2014
Main Author: Борисенко, В.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України 2014
Subjects:
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/203155
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Монографічне дослідження одного села (з архівної спадщини вченого Василя Пастущина (1889-1958)) / В. Борисенко // Народна творчість та етнологія. — 2014. — № 5. — С. 69–71. — Бібліогр.: 5 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-203155
record_format dspace
spelling Борисенко, В.
2025-04-25T10:14:30Z
2014
Монографічне дослідження одного села (з архівної спадщини вченого Василя Пастущина (1889-1958)) / В. Борисенко // Народна творчість та етнологія. — 2014. — № 5. — С. 69–71. — Бібліогр.: 5 назв. — укр.
0130-6936
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/203155
В Архівних наукових фондах рукописів та фонозаписів Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України (АНФРФ ІМФЕ) від 1945 року зберігається унікальний рукопис з мікроісторії та етнографії українського поліського села Дрочево Берестейського повіту (нині – с. Дрочево Малоритського р-ну Брестської обл., Білорусь), дослідження в якому були проведені ще в 1938 році маловідомим і до сьогодні етнологом Василем Пастущиним.
The Archival Scientific Funds of Manuscripts and Phonographic Recordings of the M. T. Rylsky Institute of Art History, Folklore and Ethnology of the National Academy of Sciences of Ukraine have stored a unique manuscript from 1945 on the microhistory and ethnography of the Ukrainian Polissya village of Drochevo, Brest County (now the village of Drochevo, Malorytsky District, Brest Region, Belarus), research into which was conducted back in 1938 by the little-known and to this day ethnologist Vasyl Pastushchyn.
uk
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
Народна творчість та етнологія
Джерела до етнографії (з рукописних архівів ІМФЕ ім. М. Т. Рильського)
Монографічне дослідження одного села (з архівної спадщини вченого Василя Пастущина (1889-1958))
A Monograph of a Village [From the Archives of the Scholar Vasyl Pastushchyn (1889–1958)]
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title Монографічне дослідження одного села (з архівної спадщини вченого Василя Пастущина (1889-1958))
spellingShingle Монографічне дослідження одного села (з архівної спадщини вченого Василя Пастущина (1889-1958))
Борисенко, В.
Джерела до етнографії (з рукописних архівів ІМФЕ ім. М. Т. Рильського)
title_short Монографічне дослідження одного села (з архівної спадщини вченого Василя Пастущина (1889-1958))
title_full Монографічне дослідження одного села (з архівної спадщини вченого Василя Пастущина (1889-1958))
title_fullStr Монографічне дослідження одного села (з архівної спадщини вченого Василя Пастущина (1889-1958))
title_full_unstemmed Монографічне дослідження одного села (з архівної спадщини вченого Василя Пастущина (1889-1958))
title_sort монографічне дослідження одного села (з архівної спадщини вченого василя пастущина (1889-1958))
author Борисенко, В.
author_facet Борисенко, В.
topic Джерела до етнографії (з рукописних архівів ІМФЕ ім. М. Т. Рильського)
topic_facet Джерела до етнографії (з рукописних архівів ІМФЕ ім. М. Т. Рильського)
publishDate 2014
language Ukrainian
container_title Народна творчість та етнологія
publisher Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
format Article
title_alt A Monograph of a Village [From the Archives of the Scholar Vasyl Pastushchyn (1889–1958)]
description В Архівних наукових фондах рукописів та фонозаписів Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України (АНФРФ ІМФЕ) від 1945 року зберігається унікальний рукопис з мікроісторії та етнографії українського поліського села Дрочево Берестейського повіту (нині – с. Дрочево Малоритського р-ну Брестської обл., Білорусь), дослідження в якому були проведені ще в 1938 році маловідомим і до сьогодні етнологом Василем Пастущиним. The Archival Scientific Funds of Manuscripts and Phonographic Recordings of the M. T. Rylsky Institute of Art History, Folklore and Ethnology of the National Academy of Sciences of Ukraine have stored a unique manuscript from 1945 on the microhistory and ethnography of the Ukrainian Polissya village of Drochevo, Brest County (now the village of Drochevo, Malorytsky District, Brest Region, Belarus), research into which was conducted back in 1938 by the little-known and to this day ethnologist Vasyl Pastushchyn.
issn 0130-6936
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/203155
citation_txt Монографічне дослідження одного села (з архівної спадщини вченого Василя Пастущина (1889-1958)) / В. Борисенко // Народна творчість та етнологія. — 2014. — № 5. — С. 69–71. — Бібліогр.: 5 назв. — укр.
work_keys_str_mv AT borisenkov monografíčnedoslídžennâodnogoselazarhívnoíspadŝinivčenogovasilâpastuŝina18891958
AT borisenkov amonographofavillagefromthearchivesofthescholarvasylpastushchyn18891958
first_indexed 2025-11-24T15:54:15Z
last_indexed 2025-11-24T15:54:15Z
_version_ 1850849382090407936
fulltext 69 В Архівних наукових фондах рукописів та  фонозаписів  Інституту  мистецтвознавства,  фольклористики  та  етнології  ім. М. Т. Риль­ ського НАН України (АНФРФ ІМФЕ) від  1945  року  зберігається  унікальний  рукопис  з  мікроісторії  та  етнографії  українського  по­ ліського  села  Дрочево  Берестейського  пові­ ту  (нині  –  с.  Дрочево  Малоритського  р­ну  Брестської  обл.,  Білорусь),  дослідження  в  якому були проведені ще в  1938 році малові­ домим  і  до  сьогодні  етнологом Василем Пас­ тущиним *. Розуміючи наукову  і  суспільну  значимість  вивчення  історії  конкретного  поселення,  що  належить до актуальних напрямів сучасної на­ уки, вважаємо за необхідне оприлюднити цей  надзвичайно цінний рукопис, який стосується  життєдіяльності  та  побуту мешканців  одного  поліського села на період 1940­х років ХХ ст.  Василь  Пастущин  підійшов  до  моногра­ фічного вивчення окремого населеного пункту  за  науковими  вимогами.  Він  вибрав  поліське  село,  що  розташовувалося  далеко  від  доріг,  якими  можна  було  добратися  до  міста  і  мало  поганий комунікаційний зв’язок, а це свідчило  про кращу збереженість там архаїчних компо­ нентів  народної  культури.  Учений  застосову­ вав  відомий  в  етнології  психологічний  метод  зближення із селянами, щоб завоювати в них  довір’я. Дослідник спочатку відповідав на чис­ ленні  запитання  селян,  як  одягаються  та  по­ водяться молоді люди в його краї, які вони на  вроду,  характер  тощо.  Потім  опитував  селян  оповідачів  різних  вікових  категорій  з  ділянок  побутового та господарського життя. Звертав  увагу на найменші деталі традиційної культу­ ри:  на  поселення  та  розташування  житлових  і  господарських  будівель,  на  типи  житла  та   * АНФРФ ІМФЕ, ф. 14­2, од. зб. 22, арк. 1–102. внут рішнє планування, особливості наповнен­ ня  інтер’єру  хати,  сіней,  комори.  Детально  описав  спосіб  господарювання,  умови  праці,  зокрема  ночівлю  селян  під  час  жнив  у  полі,  знаряддя обробітку землі, види вирощуваних  культур, обряди після завершення жнив тощо.  Значну  увагу  він  приділив  вивченню  ско­ тарства.  Вказав  на  кількісні  характеристики  при розведенні великої рогатої худоби, коней,  овець, на розподіл праці між чоловіками і жін­ ками, дівчатами і хлопцями. Не оминув навіть  назв  домашніх  тварин  і  зауважив  особливу  турботу селян до худоби. Описуючи привлас­ нюючі форми промислів,  автор зауважив, що  мисливство і рибальство мали допоміжне зна­ МОНОГРАФІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ОДНОГО СЕЛА (з архівної спадщини вченого Василя Пастущина (1889–1958)) Валентина Борисенко Василь Пастущин http://www.etnolog.org.ua 70 ISSN 01306936 * НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ ТА ЕТНОЛОГІЯ* 5/2014 чення,  оскільки  потребували  дозволу  влади  і  для рибальства було обмаль водойм, проте за­ значив особливу роль збиральництва в лісах,  якому  надавалося  значно  більше  уваги,  ніж  садівництву.  Дари  лісу:  гриби,  малина,  різні  ягоди, горіхи – були вагомим додатком до за­ безпечення життєдіяльності селян, адже час­ тину зібраного не лише споживали, лікувалися  ним, але й продавали. Не  оминув  учений  детального  розгляду  функціонування  різних  домашніх  ремесел,  уміння  майже  кожного  господаря  забезпечу­ вати себе необхідними предметами: боронами,  діжками, граблями, дитячими візками, колис­ ками, скринями та  іншим необхідним домаш­ нім начинням. Належна  увага  приділялася  буденній  та  святковій  ноші  селян,  їжі  й  напоям,  специ­ фіці  обрядового  родинного  життя,  а  також  календарній  обрядовості.  Це  монографічне  дослідження було підготовлене до друку й об­ говорене  на  засіданні  Львівського  відділен­ ня  фольклору  та  етнографії  під  керівництвом  Ф. Колесси [4, c. 45]. З невідомих нам причин  воно не було опубліковане. Учені Львівського національного універси­ тету  імені  Івана Франка,  зокрема С. Макар­ чук,  І.  Гілевич,  на  основі  архівних  матеріалів  зробили  помітний  внесок  у  дослідження  нау­ кового доробку та життєпису етнолога, істори­ ка і мовознавця В. Пастущина [5; 1, c. 121; 3,  c. 41–42]. Василь  Пастущин  народився  17  квітня  1889  року  в  с.  Братківці  Стрийського  повіту  (нині – Стрийського р­ну Львівської обл.). Навчався  в  сільській  початковій  школі,   1911 року закінчив класичну державну польську  гімназію в Стрию. Очевидно, він гарно володів  іноземними мовами, у тому числі й грецькою та  латиною,  адже  його  ще  під  час  літніх  канікул  запросили  підготувати  з  грецької  мови  свого  однолітка,  майбутнього  відомого  композитора  Н. Нижанківського, з чим він добре впорався  за кілька місяців [2, с. 245–246].  За даними біографів В. Пастущина, він піс­ ля закінчення гімназії вивчав класичну філосо­ фію та етнографію на філософському факультеті  Львівського університету. Навчання перервала  Перша світова війна. Під час складних воєнних  років  (1914–1920)  молодий  дослідник  учите­ лював у середніх школах, що були створені для  українських  переселенців  на  території  Австрії  та  Чехословаччини.  Якраз  там,  працюючи  з  вихідцями з різних українських  територій,  він  почав аналізувати локальні особливості культу­ ри та мови українців. Окрім інших  локальних  груп, зацікавився культурою поліщуків. У  1920–1922  роках  дослідник  продов­ жив  своє  навчання  в  Австрії  в  університеті  м. Ґраца, де отримав наукове звання доктора  філософії  за  працю  «Одяг  індоєвропейського  народу»,  яка  була  написана  під  керівництвом  відомого лінгвіста та етнолога проф. Рудольфа  Мерінгера та доктора Райхелта [2, с. 249]. У  1923–1925  роках  молодий  учений  ви­ кладав  грецьку,  латинську  та  німецьку  мови,  а також вступ до філософії в Українській гім­ Титульна сторінка рукопису В. Пастущина  http://www.etnolog.org.ua 71 Джерела до етнографії (з рукописних архівів ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України) назії  імені  Володимира  Великого  в  Рогатині.  У 1926 році він успішно пройшов переатеста­ цію на підтвердження його докторського сту­ пеня в Ягеллонському університеті в Кракові.   Опісля  мав  ряд  публікацій  з  історії,  мово­ знавства,  педагогіки  на  сторінках  тогочасних  періодичних  видань.  Багато  уваги  приділяв  взаємозв’язкам  германського  та  слов’янського  світів з давніх часів. Але,  мабуть,  найбільше  вабила  вченого  все­таки етнологія, і він у 1938 році під впли­ вом  уже  відомих  йому  стаціонарних  дослідів  Н.  Заглади,  Ю.  Павловича  та  інших  членів  Етнографічної  Комісії  ВУАН  (1920–1933)  поїхав  у  першій  половині  серпня  (якраз  на  жнива,  на  що  селяни  йому  вказували,  що  треба приїжджати у час, коли вони вільні від  нагальної  роботи)  до  с.  Дрочево  Берестей­ ського повіту Поліського воєводства Речі По­ сполитої. Це було не так легко, бо за наявність  будь­якої технічної фіксації матеріалу могли б  заарештувати. Тому він не мав ні фонографа,  ні фотоапарата. Пастущин обрав метод безпо­ середнього спостереження та методику стаціо­ нарного дослідження, що дає плідний матері­ ал для теоретичних узагальнень. Працював у  селі майже до кінця вересня. В. Пастущин записував фольклорно­етно­ графічний  матеріал  від  людей  різних  вікових  категорій,  щоб  побачити  динаміку  змін  у  по­ глядах  старшого  й  молодшого  покоління.  Він  знайшов помешкання в школі. Йому багато в  чому  допомагали  вчителька  Наталія  Флюнт  та місцевий парох отець Кость Кедрич. Вони  добре знали людей у цьому селі й багато чого  могли  пояснити  дослідникові.  Описаний  де­ тально побут селян с. Дрочево автор не зумів  опублікувати  і  в  1945 році здав до архіву  Ін­ ституту мистецтвознавства, фольклору та ет­ нографії  (нині  ІМФЕ  ім.  М.  Т.  Рильського).  З  окремих  документів,  заяв  про  відряджен­ ня,  які  зберігаються  в  архіві  Львівського  на­ ціонального університету імені Івана Франка,  відомо,  що  дослідник  підтримував  стосунки  з  етнографами  Києва  і,  мабуть,  у  1953  році  хотів  захищати  дисертацію,  але  з  невідомих  причин цього не сталося **. Упродовж 1946– 1958  років  Василь  Юрійович  (сам  писав  по  батькові  –  Юрович)  Пастущин  викладав  на  кафедрі класичної філології у Львівському уні­ верситеті, де в 1953 році йому було присвоєне  звання доцента. Його шанували як видатного  мовознавця,  котрий  досконало  володів,  окрім  української мови, ще й латинською, грецькою,  польською, німецькою та російською, а також  англійською, французькою та чеською мовами.  Інтерес ученого до етнології не зникав, упро­ довж 1944–1948 років він працював на посаді  старшого наукового співробітника Львівсько­ го  відділення  ІМФЕ  АН  УРСР  під  керів­ ництвом  Філарета  Колесси.  Якраз  у  ці  роки  він опрацьовував польовий матеріал і готував  монографічне  дослідження  «Село  Дрочево  Берестейського району на Поліссі», яке тільки  сьогодні зможе побачити світ. У цьому номері  публікуємо першу частину рукопису. **  Висловлюю  сердечну  вдячність  кандидату  історичних  наук  Роману  Тарнавському  за  надіслані  копії,  що  стосуються  біографії  вченого,  з  архівів  Львова. 1. Гілевич І. Експедиційне дослідження Поліс‑ ся в повоєнний період (1944 – поч. 1960‑х рр) / Ігор Гілевич // Наукові зошити історичного факульте‑ ту Львівського університету : Зб. наук. праць. – 2008. – Вип. 9. 2. Гілевич І. Життєвий і науковий шлях етно‑ лога, історика та мовознавця Василя Пастущина (1889–1958) // Вісник Львіського університету. Се‑ рія історична. – 2013. – Вип. 49. 3. Гілевич І. Українська етнографічна наука у першому повоєнному десятилітті та польові до‑ слідження Полісся / Ігор Гілевич // Вісник Львів‑ ського університету. Серія історична. – 2008. – Вип. 43. 4. Колесса  Ф. Обнова української етнографії й фольклористики на західних областях УРСР / упорядкув., підгот. тексту, передм., комен., додат‑ ки І. Коваль‑Фучило. – К., 2011. 5. Макарчук С. Етнографічні дослідження по‑ буту робітників України в 50‑х–60‑х рр. ХХ ст. / Степан Макарчук // Вісник Львівського універси‑ тету. Серія історична. – 2012. – Вип. 47. – С. 22–34. http://www.etnolog.org.ua