З історії вивчення каменотесного промислу на Східному Поділлі (XIX – початок ХХ століття)

У статті проаналізовано історико-краєзнавчі праці ХІХ – початку ХХ ст., присвячені проблематиці каменотесного промислу на території Східного Поділля. В статье сделан анализ историко-краеведческих трудов ХІХ – начала ХХ в., посвященных проблематике каменотесного промысла на территории Восточного Подо...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:	Народна творчість та етнологія
Datum:	2014
1. Verfasser:	Іванчишен, В.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainisch
Veröffentlicht:	Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України 2014
Schlagworte:	Трибуна молодого дослідника
Online Zugang:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/203157
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	З історії вивчення каменотесного промислу на Східному Поділлі (XIX – початок ХХ століття) / В. Іванчишен // Народна творчість та етнологія. — 2014. — № 5. — С. 54–59. — Бібліогр.: 27 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1859761531485421568
author	Іванчишен, В.
author_facet	Іванчишен, В.
citation_txt	З історії вивчення каменотесного промислу на Східному Поділлі (XIX – початок ХХ століття) / В. Іванчишен // Народна творчість та етнологія. — 2014. — № 5. — С. 54–59. — Бібліогр.: 27 назв. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Народна творчість та етнологія
description	У статті проаналізовано історико-краєзнавчі праці ХІХ – початку ХХ ст., присвячені проблематиці каменотесного промислу на території Східного Поділля. В статье сделан анализ историко-краеведческих трудов ХІХ – начала ХХ в., посвященных проблематике каменотесного промысла на территории Восточного Подолья. The paper analyses the historical and regional ethnographical publications of the XIXth – early XXth centuries covering the problems of stonecutting on the territories of East Podillia.
first_indexed	2025-12-02T03:47:44Z
format	Article
fulltext	54 Каменотесний промисел є автентичним явищем системи ремесел і промислів та вод ночас однією з недосліджених сторінок тра диційної культури подолян, що зумовлює актуальність даного дослідження. Маючи вузько регіональне, нерідко навіть локальне розповсюдження, промисел обробітку каменю займав одне із чільних місць у господарському укладі та системі життєзабезпечення мешкан ців Східного Поділля. Особливої уваги потребує розгляд історіо графічної бази проблеми з метою роз гляду промислу в історичній ретроспективі та виявлення основних тенденцій розвитку промислу. У першій половині ХІХ ст. в історичній на уці панувала романтична течія, що зумовило значний інтерес науковців до вивчення мину лого козацьких часів. У рамках романтичних студій почалося історичне, археологічне та ет нографічне вивчення збережених козацьких пам’яток, особливо це стосувалося кам’яних надмогильних пам’ятників. Науковці фіксу вали написи на козацьких хрестах, робили спроби відшукати історії та легенди про їх установлення. Особливо вартісними є праці А. Скальковського [18, с. 28–77], Н. Верти льяка [6, с. 73–74] та Д. Яворницького [25, с. 100–121], які є описом історикогеографіч ної подорожі і торкаються проблем існування та побутування каменотесного промислу на українських теренах. У 40х роках ХІХ ст. на Поділлі почина ється дослідження соціальноекономічного та культурного розвитку регіону царським уря дом. Потреба в цьому була зумовлена необхід ністю дослідження й використання ресурсів Поділля, приєднаного від колишньої Речі По сполитої. У 1845 році було створено Російське гео графічне товариство (РГТ), яке поставило описи земель і країв під свій контроль за спе ціальними програмами. Воно ставило акцент на природничогеографічних особливостях зе мель, але також інтерес проявлявся до історії поселення краю та виробництва (тобто з ухи лом до економічної географії) [5, с. 90]. Визначальну роль у розгортанні дослі дження і зборі краєзнавчих відомостей віді грав ПівденноЗахідний відділ РГТ, діячі якого зуміли мобілізувати подільський науко вий потенціал у нагромадженні етнографічних матеріалів. Особливої уваги заслуговує сьомий том фун даментального видання корифея української етнологічної науки П. Чубинського «Труды этнографическостатистической экспедиции в ЗападноРусский край», опублікований З ІСТОРІЇ ВИВЧЕННЯ КАМЕНОТЕСНОГО ПРОМИСЛУ НА СХІДНОМУ ПОДІЛЛІ (ХІХ – початок ХХ століття) Віталій Іванчишен УДК 908+679.8(477.43/.44)“18/19” У статті проаналізовано історикокраєзнавчі праці ХІХ – початку ХХ ст., присвячені проблематиці каменотес ного промислу на території Східного Поділля. Ключові слова: камінь, каменотесний промисел, надмогильні пам’ятники, хрест. В статье сделан анализ историкокраеведческих трудов ХІХ – начала ХХ в., посвященных проблематике каме нотесного промысла на территории Восточного Подолья. Ключевые слова: камень, каменотесный промысел, надмогильные памятники, крест. The paper analyses the historical and regional ethnographical publications of the XIXth – early XXth centuries covering the problems of stonecutting on the territories of East Podillia. Keywords: stone, stonecutting, tombs, cross. http://www.etnolog.org.ua 55 Трибуна молодого дослідника 1872 року. Свідченням того, що «Труды» не втратили й нині своєї актуальності, є їх переви дання в Інституті мистецтвознавства, фольк лористики та етнології ім. М. Т. Рильського протягом 2006–2011 років [22]. П. Чубинський, подаючи широкий етно графічностатистичний опис євреїв і поляків, порушує проблему міжетнічного та міжкон фесійного характеру каменотесного промис лу. Яскравим свідченням цього є фіксація, на основі статистичних даних, у повній власності євреїв понад 90 % усіх існуючих млинів [22, с. 193–194], механізм яких ґрунтувався на ро боті кам’яних жорнових каменів. У рамках дослідження народної архітекту ри вчений наголошує на тому, що на території Подільської губернії, особливо в українських поселеннях, що розташовані на берегах річок, трапляються кам’яні огорожі із сухим спосо бом кладки [22, с. 392–393]. У 60–80х роках ХІХ ст. головними ін струментами політики уряду стають ново створені Подільський статистичний комітет і Подільський історикоархеологічний єпар хіальний комітет, завдання яких полягало у всесторонньому дослідженні Подільсько го краю. Результатом роботи стало видання «Обзоров Подольской губернии», 12 випусків «Трудов» та «Подольских епархиальных ведо мостей» [27, с. 99–100]. Безумовно, головною заслугою цих організацій був збір і фіксація етнографічного матеріалу. На сторінках вказаних періодичних видань публікувалися замітки про придорожні хрес ти, козацькі надмогильні пам’ятники, межові знаки. Опис у формі інвентарної репрезента ції досліджуваних пам’яток прослідковуємо і в подальших працях етнографів кінця ХІХ – початку ХХ ст. Важливе значення цих періо дичних видань полягає не тільки в їх змісті, але й у тому, що зафіксована інформація є унікальною, її неможливо отримати з інших історичних джерел, вона має краєзнавчу, істо ричну та етнографічну значимість. Цінний матеріал міститься в науковій роз відці Н. Данильченка, що була опублікована Подільським статистичним комітетом на прикінці 60х років ХІХ ст. [11, с. 4–56]. Публікація має різнопланові сюжети, що висвітлюють сімейні та господарськоторго вельні звичаї. Дослідження Н. Данильченка дозволяє значною мірою з’ясувати народні демонологічні уявлення подолян про камінь як елемент природи та сакральне навантаження кам’яних виробів. Поява у вітчизняній науковій літературі перших публікацій, присвячених промислу об робітку каменю припадає на останню чверть ХІХ ст. Унікальний фактологічний матеріал міс титься в наукових працях І. Малишевського [16, с. 323–428], М. Сумцова [21, с. 64–68], І. Беньковського [4, с. 161–162] та І. Камані на [12, с. 81–82]. Вказані автори розглядають проблему творення, існування, призначення та побутування кам’яних придорожніх хрестів на українських теренах, зокрема на території Східного Поділля. Актуальним також є те, що було зафіксовано окремі локальні обряди, пов’язані з використанням придорожніх хрес тів, що повністю зникли в наші дні. Наприкінці ХІХ ст. на Поділлі було опу бліковано декілька історикоетнографічних та статистичних видань за редакцією прес секретаря Подільського губерніального ста тистичного комітету В. Гульдмана. У праці «Справочная книжка Подольской губернии» автор узагальнив господарське життя подо лян, висвітлив статистичний матеріал з реме сел і промислів, наявності судноплавства на Східному Поділлі, а також подав відомості центрів, асортименту виробів та місць збуту продукції каменотесного промислу. Заслугою автора є також матеріал, що висвітлює місце кустарних промислів у повітових містах та міс течках Подільської губернії [9]. У праці «Памятники старины в Подо лии», залучаючи значний фактологічний ма теріал та всебічно досліджуючи масив архе ологічних пам’яток на Поділлі, В. Гульдман подає замітку про «фігури» та придорожні хрести, уважаючи їх невід’ємним атрибутом http://www.etnolog.org.ua 56 ISSN 01306936 * НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ ТА ЕТНОЛОГІЯ* 5/2014 традиційної культури подолян. Актуальним є те, що автор зафіксував, обчислив та кла сифікував зазначені пам’ятки за матеріалом виготовлення, вказуючи на існування понад тисячі кам’яних хрестів у різних повітах По дільської губернії [10]. На собливу увагу заслуговує німецьке ви дання «Энциклопедия промышленных зна ний», що була перекладена російськими вче ними впродовж 1899–1902 років. У цій праці окремий розділ присвячено прийомам обробки та традиції використання різних порід каменю в європейських державах у порівнянні з Росій ською імперією [26, с. 6–34]. Цінний фактологічний порівняльний ма теріал присутній у працях російських учених А. Спіцина [20, с. 203–234] та І. Шляпкіна [24, с. 48–84], які описували та аналізували кам’яні хрести середньовічного Новгорода. Завдяки цим першим науковим розвідкам з історії кам’яних хрестів було трансформовано аматорський дослідницький інтерес у наукові студії, що займалися вивченням збережених кам’яних етнографічних артефактів. У 1908 році була опублікована праця пред ставника київської школи мистецтвознавства К. Широцького, що поклала початок ви вчення українських надмогильних хрестів та пам’ятників. Автор наголошує на тому, що «в українських надгробках маємо ми окрему га лузь української народної штуки, яка виросла досить високо у своїй красі й стоїть на сильнім ґрунті» [23, с. 143–144], і яка є зовсім недослі дженою. Незважаючи на те що праця К. Ши роцького має яскравий мистецтвознавчий контекст, вона є надзвичайно цінною з точки зору фактичного й порівняльного матеріалу та представленого ілюстративного ряду пам’яток. Ще одним здобутком автора є наукова розробка однієї з перших класифікацій укра їнських надмогильних хрестів в історичній ретроспективі та вагоме збагачення понятій нотермінологічного апарату виготовлення кам’яних надмогильних пам’ятників [23]. Особливої уваги потребує розгляд науко вих студій Ф. Вовка, що присвячені проблемі виявлення і побутування кам’яних хрестів та пам’ятників. У праці «Старинные деревянные церкви на Волыни» автор порушує проблему призначення придорожніх хрестів та звичаїв, пов’язаних з їх використанням, аргументуючи це на основі порівняльного матеріалу Волин ської й Подільської губерній [7, с. 166–173]. Напередодні Першої світової й особливо в період війни загострилася нагальна потреба імперського уряду в якнайшвидшому розвитку кустарної промисловості, що мала задовольни ти потреби війська й тилового забезпечення. Упродовж 1913–1917 років за підтримки уряду публікувалися періодичні видання, що ілюстрували діяльність владних органів на місцях в організації кустарної промисловос ті. Особливу роль відводили прифронтовим територіям ПівденноЗахідного краю, про що свідчать відомості в журналах «Вестник кустарной промышленности», «Вестник Все российских съездов деятелей по кустарной промышленности», «Ежегодник кустарной промышленности», «Труды комиссии по ис следованию кустарной промышленности в России». Автори статей на сторінках видань торкаються необхідності розширення кустар ної промисловості в кожному регіоні Поділля, створення відповідних центральних і місцевих органів влади, що мали контролювати цей про цес [15, с. 54–57.]. Явний інтерес представля ють узагальнені відомості щодо кустарної ді яльності в межах ПівденноЗахідного краю, у яких зафіксовано каменотесний промисел як один з основних у Подільській губернії [14, с. 68–70]. Комплексне дослідження ремесел і про мислів на Поділлі, зокрема каменотесного промислу, пов’язане з діяльністю земської ад міністрації, що готувалася до участі в Другій всеросійській кустарній виставці в Петербурзі в 1913 році. Особливо пильної уваги потребує розгляд опублікованих етнографічних статей, розвідок і заміток на сторінках регіо нального часопису «Экономическая жизнь Подолии», у якому фіксувалися основні результати дослід ників кустарноремісничої проблематики. http://www.etnolog.org.ua 57 Трибуна молодого дослідника Ю. Александрович був одним з перших, хто почав досліджувати каменотесний про мисел. На початку ХХ ст. за пропозицією губерніальної влади він здійснював на тери торії Подільської губернії «кореспондентське дослідження». Кореспондентський метод до слідження, що набув актуальності наприкінці ХІХ і особливо на початку ХХ ст., передба чав три етапи: по перше, попередню розробку запитальникаанкети фаховим етнографом у губерніальному центрі; подруге, з метою охоплення більших територій збір і фіксація польового матеріалу могла здійснюватися не тільки фахівцями, але й студентами, журна лістами, вчителями та ін.; третім заключним етапом було уніфікування зібраних матеріалів і обробка їх фаховим керівником. Варто від значити доцільність та ефективність вико ристання вказаного методу, на засадах якого було опубліковано більше 30 наукових розві док, що зафіксували систему ремесел та про мислів подолян. У 1912 році місцева губерніальна влада ро зіслала в усі волості опитувальні анкетилисти з метою збору відомостей про ремесла й про мисли Подільської губернії. З метою уточнен ня даних було запрошено кореспондентів, які мали зібрати відомості про десять найважливі ших ремесел і промислів на Поділлі. Ю. Алек сандрович узяв відповідальність за дерево обробний та каменотесний промисли. Протя гом 1913–1914 років було зібрано та система тизовано етнографічний матеріал, опублікова ний у праці «Кустарні промисли Подільської губернії» [1, с. 465–501]. Попри те, що ця етнографічна студія має описовий характер, вона є унікальною, оскіль ки це перше узагальнююче дослідження з іс торії і техніки каменотесного промислу краю. Автор на тлі багатьох повітів виділяє Ям пільський, бо на його території завдяки ба гатим покладам пісковику був локалізований кам’янообробний промисел, тоді як в інших – лише видобування каменю для будівництва. Ю. Александрович подав стислий екскурс з історії каменотесного ремесла на Поділлі та уточнив відомості про центри каменотесного промислу в Ямпільському повіті, зокрема в сс. Русава, Дзигівка, Мервинці, Букатинці та Бандишівці. Одним з найважливіших результатів ет нографічного дослідження Поділля стало створення «Музея Подольской губернии», колекції якого складаються із зібраних до слідниками матеріалів з історії та техніки ремесел і промислів. Культурноісторичний відділ музею сформував колекцію з усіх до сліджених ремесел та промислів, серед яких і «каменный» [2, с. 11]. Ю. Александрович зазначав, що в музеї зібрано і зберігається 15 фотокарток і не громіздкі предмети, що дозволяють характеризувати техніку каме нотесного промислу на Поділлі. Відзначаємо надзвичайну важливість вказаної роботи, адже це перша класифікація виробів з каме ню, зафіксована в колекціях музейної устано ви, фонди якої, на жаль, утрачені. Слід відзначити працю А. Прусевича «Обзор данных о кустарных промыслах По дольской губернии», у руслі того ж «корес пондентського дослідження», ініційованого земством [17, с. 37–49]. Дослідник поставив собі за мету показати наявність системи ре месел та промислів на Поділлі. Виокремивши найбільш поширені (ткацтво, гончарство), А. Прусевич водночас вказав на наявність каменотесного промислу. Цінність означеної праці полягає також у тому, що на основі ста тистичних даних про кількість дворів та число кустарів автор показав місце обробки каменю серед інших ремесел, підкреслюючи вузько регіональний характер промислу. Крім того, А. Прусевич зібрав відомості про центри з обробітку каменю і про кількість кустарів у кожному з них. Важливе значення для історії та техноло гії кустарних ремесел і промислів, а особливо в окресленні методичних проблем, розкрива ється в праці А. Карапута «Ремесленное об разование и его возможные перспективы для Подольской губернии». Автор складає роз горнену таблицю з даними про наявність реме http://www.etnolog.org.ua 58 ISSN 01306936 * НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ ТА ЕТНОЛОГІЯ* 5/2014 сел та промислу, відзначаючи, що у відсотко вому відношенні каменотесний промисел має більше одного процента в загальній структурі [13, с. 25–43]. А. Карапут розробляє проект анкету з метою збору матеріалів по кустарним промислам. Серед її найважливіших пунк тів – статистичні дані про число дворів і кус тарів, комплекс інструментів, результат і збут виробів [13, с. 38–42]. Праця А. Карапута дає можливість погля нути зсередини на технологію та методичний інструментарій дослідження земських «корес пондентів» початку ХХ ст. Цінною з погляду фіксації є праця поділь ського земського статистика Г. Слоницького «Кустарные промыслы в Подольской губер нии», у якій автор констатує, що розвиток ремесел та промислів в умовах 1910–1913 ро ків може бути можливий лише при підтримці земської адміністрації, також у статті вміще но узагальнюючу таблицю, де подано чисель ність дворів і кустарів у Подільській губернії. Ще одним здобутком цієї праці є висновок автора щодо мотиву селян займатися ремес лами. Г. Слоницький пише з цього приводу: «Было бы ошибочно полагать, что крестьяне занимаются промыслами ради одного того, чтобы заработать лишнюю копейку, поль зуясь досужим, свободным от полевых за нятий, временем. Доходы, извлекаемые ими из посторонних земледелию заработков, не есть добавочные к тем средствам существо вания, которые уже обеспечены земледели ем, – в длинной цепи крестьянского труда это необходимое звено, дающее возможность свести в хозяйстве концы с концами» [19, с. 40–41]. Важливе значення в розробці камено тесного промислу на Поділлі має історико географічний нарис Д. Григор’єваНашого (Н. Григоріїва) [8], написаний у дусі народ ницького світогляду [3, с. 124]. Упродовж 1890–1910 років Н. Григоріїв учителював на Вінниччині, де зібрав та узагальнив матеріал з історії, етнографії, геологічної будови та при роднокліматичних умов Східного Поділля. У своєму нарисі етнограф подає характе ристику геологічної будови краю, формування русел річок (особливо Дністра), наголошуючи на тому, що саме кам’яні породи створюють тут унікальну природу і дають можливість займатись промислами з видобування й об робітку природних матеріалів. Мешканці ви добувають пісковик, вапняк, граніт, булижник та бутовий камінь, з яких вапняк та граніт ви возиться для потреб промисловості в південні губернії. Цінними є відомості з виготовлення жорен. Автор наголошує на тому, що вказані кам’яні вироби виготовляли з вапняку й піс ковику. Важливим є висновок автора про те, що каменотесний промисел мав домашній ха рактер, виготовлені предмети не продавали, а встановлювали на своїх подвір’ях. Незважаючи на те що студія переважно має етнографічноописовий характер, утім, у ній знаходимо важливі висновки Н. Григорії ва, що служать сьогодні унікальним джерелом характеристики промислу. Історіографічний аналіз дає підстави вка зати на існування значної кількості праць ет нологів та істориків, що дотично стосуються вивчення каменотесного промислу. Таким чином, необхідно відзначити, що протягом ХІХ – на початку ХХ ст. за допо могою створених російським урядом організа цій, земської адміністрації було зібрано, сис тематизовано й опубліковано значний масив етнографічного матеріалу, який заклав базу дослідження. Перші праці дослідників з історії, техніки й технології каменотесного промислу мають осо бливе значення, адже розкривають відомості з перших уст та висвітлюють сучасним дослід никам методологічний інструментарій кінця ХІХ – початку ХХ ст. Однак вивченням промислу дослідники зай мались побіжно, у рамках окремих його ас пектів, а саме історії промислу та його техніко технологічної сторони. Етнографи передусім торкалися регіонального, часом навіть локаль ного, аспекту дослідження шляхом аналітич ного опису. http://www.etnolog.org.ua 59 Трибуна молодого дослідника 1. Александрович Ю. Каменотесы‑кустари и ремесленники Подольской губернии / Ю. Алек‑ сандрович // Кустарные промыслы Подольской губернии. – К., 1916. – С. 465–501. 2. Александрович Ю. Культурно‑исторический отдел музея Подольской губернии / Ю. Алексан‑ дрович // Экономическая жизнь Подолии. – 1915. – № 4. – С. 9–18. 3. Бевз Т. Формування національної свідомос‑ ті українця (на прикладі становлення світогляду Н. Я. Григоріїва) / Т. Бевз // Українознавство. – 2007. – № 4. – С. 124–126. 4. Беньковский И. Стреляние в кресты / И. Беньковский // Киевская старина. – 1902. – Т. 77. – № 6. – С. 161–162. 5. Верменич Я. Історична регіоналістика : на‑ вчальний посібник / Я. Верменич. – К., 2014. – 412 с. 6. Вертильяк Н. Надписи, находящееся на могильных крестах и склепах / Н. Вертильяк // Намогильні хрести запорозьких козаків / за ред. І. В. Сапожникова. – О., 1998. – Т. 1. – С. 73–74. 7. Волков Ф. Старинные деревянные церкви на Волыни (фрагмент) / Ф. Волков // Невичерпні дже‑ рела пам’яті. – О.,1998. – Т. 1. Надмогильні хрести запорозьких козаків. – С. 166–173. 8. Григор’єв-Наш Д. Поділля. Географічно‑іс‑ торичний нарис / Д. Григор’єв‑Наш. – Кам’янець‑ Подільський, 1918. – 94 с. 9. Гульдман В. Справочная книжка Подоль‑ ской губернии / В. Гульдман. – Каменец‑Подоль‑ ский, 1888. – 678 с. 10. Гульдман В. Памятники старины в Подо‑ лии (материалы для составления археологической карты Подольской губернии) / В. Гульдман. – Ка‑ менец‑Подольский,1901. – 401 с. 11. Данильченко Н. Народные верования, суе‑ верия и предрассудки, записанные во втором мировом участке Литинского уезда Подольской губернии / Н. Данильченко // Этнографические сведения о Подольской губернии. – Каменец‑ Подольский, 1869. – Вып. 1. – С. 4–56. 12. Каманин И. Таинственный крест в с. Мол‑ чанах (Ямпол. у. Подол. губ.) / И. Каманин // Чте‑ ния в историческом обществе Нестора Летопис‑ ца. – К.,1907. – Кн. 19. – Вып. 2. – С. 81–82. 13. Карапут А. Ремесленное образование и его возможные перспективы для Подольской губер‑ нии / А. Карапут // Экономическая жизнь Подо‑ лии. – 1915. – № 10. – С. 25–43. 14. Кустарная промышленность в Юго‑Запад‑ ном Крае // Вестник кустарной промышленно‑ сти. – 1914. – № 3 (15). – С. 54–57. 15. Максимов Е. Реформа Кустарного Комите‑ та / Е. Максимов // Вестник кустарной промыш‑ ленности. – 1915. – № 8 (30). – С. 54–57. 16. Малышевский И. О придорожных крес‑ тах // Труды Киевской Духовной Академии / И. Малышевский. – 1865. – № 11 (ноябрь). – С. 323–428. 17. Прусевич А. Обзор данных о кустарных промыслах Подольской губернии / А. Прусевич // Экономическая жизнь Подолии. – 1913. – № 13. – С. 37–49. 18. Скальковский А. Поездка по запорожским урочищам / А. Скальковский // Намогильні хре‑ сти запорозьких козаків / за ред. І. В. Сапожнико‑ ва. – О., 1998. – Т. 1. – С. 28–77. 19. Слоницкий Г. Кустарные промыслы в Подольской губернии / Г. Слоницкий // Эко‑ номическая жизнь Подолии. – 1913. – № 8–9. – С. 40–41. 20. Спицын А. Заметки о каменных крестах, преимущественно новгородских / А. Спицын // Записки Отдела Русской и Славянской Архео‑ логии. Записки Императорского русского архео‑ логического общества. – С.Пб., 1903. – Т. 5. – С. 203–234. 21. Сумцов Н. Культурные переживания / Н. Сумцов // Киевская старина. – 1890. – Т. 30. – С. 64–68. 22. Труды этнографическо‑статистической экспедиции в Западно‑Русский край, снаряжен‑ ной Императорским русским географическим обществом. Юго‑Западный отдел. Материалы и исследования, собранные д.‑чл. П. П. Чубин‑ ским : [в 7 т.]. – К., 2011. – Т. 7 / изд. под наблюде‑ нием чл.‑сотр. П. А. Гильтебрандта. – Репр. вид. 1872 р. – 608 с. 23. Широцький К. Надгробні хрести на Україні / К. Широцький // Невичерпні джерела пам’яті. – Т. 1. Надмогильгі хрести запорозьких козаків. – О.,1998. – С. 140–165. 24. Шляпкин И. Древние русские кресты. Кресты новгородские до XV в. неподвижные и нецерковной службы / И. Шляпкин // Записки Императорского русского археологического об‑ щества. – С.Пб., 1907. – Т. 7. – Вып. 2. – С. 48–84. 25. Эварницкий Д. И. Запорожье в остат‑ ках старины и преданиях народа (фрагменты) / Д. И. Эварницкий // Намогильні хрести запорозь‑ ких козаків / за ред. І. В. Сапожникова. – О. : ОКФА, 1998. – Т. 1. – С. 100–121. 26. Энциклопедия промышленных знаний / под. ред. А. Арндха, Борхерса, Бюгерманна и др. ; пер. с нем. А. Байкова и др. – С.Пб., 1903. – Т. 7. Промышленность и техника. – 578 с. 27. Ющенко О. Народні промисли та ремес‑ ла Поділля: історико‑етнографічні дослідження краю ХІХ–ХХ ст. / О. Ющенко // Народна твор‑ чість та етнографія. – 2008. – № 5. – С. 92–98. http://www.etnolog.org.ua
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-203157
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	0130-6936
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-02T03:47:44Z
publishDate	2014
publisher	Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
record_format	dspace
spelling	Іванчишен, В. 2025-04-25T10:15:34Z 2014 З історії вивчення каменотесного промислу на Східному Поділлі (XIX – початок ХХ століття) / В. Іванчишен // Народна творчість та етнологія. — 2014. — № 5. — С. 54–59. — Бібліогр.: 27 назв. — укр. 0130-6936 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/203157 908+679.8(477.43/.44)"18/19" У статті проаналізовано історико-краєзнавчі праці ХІХ – початку ХХ ст., присвячені проблематиці каменотесного промислу на території Східного Поділля. В статье сделан анализ историко-краеведческих трудов ХІХ – начала ХХ в., посвященных проблематике каменотесного промысла на территории Восточного Подолья. The paper analyses the historical and regional ethnographical publications of the XIXth – early XXth centuries covering the problems of stonecutting on the territories of East Podillia. uk Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України Народна творчість та етнологія Трибуна молодого дослідника З історії вивчення каменотесного промислу на Східному Поділлі (XIX – початок ХХ століття) From the History of Studying Stonecutting Industry in East Podillia (XIX – Early XX Century) Article published earlier
spellingShingle	З історії вивчення каменотесного промислу на Східному Поділлі (XIX – початок ХХ століття) Іванчишен, В. Трибуна молодого дослідника
title	З історії вивчення каменотесного промислу на Східному Поділлі (XIX – початок ХХ століття)
title_alt	From the History of Studying Stonecutting Industry in East Podillia (XIX – Early XX Century)
title_full	З історії вивчення каменотесного промислу на Східному Поділлі (XIX – початок ХХ століття)
title_fullStr	З історії вивчення каменотесного промислу на Східному Поділлі (XIX – початок ХХ століття)
title_full_unstemmed	З історії вивчення каменотесного промислу на Східному Поділлі (XIX – початок ХХ століття)
title_short	З історії вивчення каменотесного промислу на Східному Поділлі (XIX – початок ХХ століття)
title_sort	з історії вивчення каменотесного промислу на східному поділлі (xix – початок хх століття)
topic	Трибуна молодого дослідника
topic_facet	Трибуна молодого дослідника
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/203157
work_keys_str_mv	AT ívančišenv zístoríívivčennâkamenotesnogopromislunashídnomupodíllíxixpočatokhhstolíttâ AT ívančišenv fromthehistoryofstudyingstonecuttingindustryineastpodilliaxixearlyxxcentury

З історії вивчення каменотесного промислу на Східному Поділлі (XIX – початок ХХ століття)

Institution

Ähnliche Einträge