Обряди забезпечення майбутнього багатства дитини під час хрестин у населення західноукраїнського пограниччя

Обряди забезпечення майбутнього багатства дитини під час хрестин у населення західноукраїнського пограниччя

У статті розглянуто обрядодії населення західноукраїнського пограниччя у ХХ – на початку ХХІ ст., що здійснювалися на святкуванні хрестин для забезпечення майбутнього багатства дитини. Описано мотивацію та атрибути обрядів збирання грошей і пригощання гостей хлібом. Простежено локальні варіації та ч...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Published in:Народна творчість та етнологія
Date:2014
Main Author: Ганус, Д.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України 2014
Subjects:
Трибуна молодого дослідника
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/203158
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Обряди забезпечення майбутнього багатства дитини під час хрестин у населення західноукраїнського пограниччя / Д. Ганус // Народна творчість та етнологія. — 2014. — № 5. — С. 48–53. — Бібліогр.: 9 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-203158
record_format dspace
spelling Ганус, Д.
2025-04-25T10:16:04Z
2014
Обряди забезпечення майбутнього багатства дитини під час хрестин у населення західноукраїнського пограниччя / Д. Ганус // Народна творчість та етнологія. — 2014. — № 5. — С. 48–53. — Бібліогр.: 9 назв. — укр.
0130-6936
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/203158
392.14(477.8-192.2)
У статті розглянуто обрядодії населення західноукраїнського пограниччя у ХХ – на початку ХХІ ст., що здійснювалися на святкуванні хрестин для забезпечення майбутнього багатства дитини. Описано мотивацію та атрибути обрядів збирання грошей і пригощання гостей хлібом. Простежено локальні варіації та часові трансформації в обрядах.
В статье рассмотрены обрядодействия населения западноукраинского пограничья в ХХ – начале ХХІ в., которые осуществлялись на праздновании крещения с целью обеспечить будущее богатство ребенка. Описано мотивацию и атрибуты обрядов собирания денег и угощения гостей хлебом. Прослежено локальные вариации и временные трансформации в обрядах.
The article deals with the ritual actions of the population of the Western Ukrainian borderland during the XXth – early XXIst centuries performed at christening parties to ensure future wealth for a baby. The motivation and attributes of the rites of collecting money and regaling the guests with bread are described, and the local variations and temporal transformations in the rites are considered.
uk
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
Народна творчість та етнологія
Трибуна молодого дослідника
Обряди забезпечення майбутнього багатства дитини під час хрестин у населення західноукраїнського пограниччя
Rituals of Ensuring a Child’s Future Wealth at Christening Observed by the Population of Western Ukrainian Borderland
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title Обряди забезпечення майбутнього багатства дитини під час хрестин у населення західноукраїнського пограниччя
spellingShingle Обряди забезпечення майбутнього багатства дитини під час хрестин у населення західноукраїнського пограниччя
Ганус, Д.
Трибуна молодого дослідника
title_short Обряди забезпечення майбутнього багатства дитини під час хрестин у населення західноукраїнського пограниччя
title_full Обряди забезпечення майбутнього багатства дитини під час хрестин у населення західноукраїнського пограниччя
title_fullStr Обряди забезпечення майбутнього багатства дитини під час хрестин у населення західноукраїнського пограниччя
title_full_unstemmed Обряди забезпечення майбутнього багатства дитини під час хрестин у населення західноукраїнського пограниччя
title_sort обряди забезпечення майбутнього багатства дитини під час хрестин у населення західноукраїнського пограниччя
author Ганус, Д.
author_facet Ганус, Д.
topic Трибуна молодого дослідника
topic_facet Трибуна молодого дослідника
publishDate 2014
language Ukrainian
container_title Народна творчість та етнологія
publisher Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
format Article
title_alt Rituals of Ensuring a Child’s Future Wealth at Christening Observed by the Population of Western Ukrainian Borderland
description У статті розглянуто обрядодії населення західноукраїнського пограниччя у ХХ – на початку ХХІ ст., що здійснювалися на святкуванні хрестин для забезпечення майбутнього багатства дитини. Описано мотивацію та атрибути обрядів збирання грошей і пригощання гостей хлібом. Простежено локальні варіації та часові трансформації в обрядах. В статье рассмотрены обрядодействия населения западноукраинского пограничья в ХХ – начале ХХІ в., которые осуществлялись на праздновании крещения с целью обеспечить будущее богатство ребенка. Описано мотивацию и атрибуты обрядов собирания денег и угощения гостей хлебом. Прослежено локальные вариации и временные трансформации в обрядах. The article deals with the ritual actions of the population of the Western Ukrainian borderland during the XXth – early XXIst centuries performed at christening parties to ensure future wealth for a baby. The motivation and attributes of the rites of collecting money and regaling the guests with bread are described, and the local variations and temporal transformations in the rites are considered.
issn 0130-6936
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/203158
citation_txt Обряди забезпечення майбутнього багатства дитини під час хрестин у населення західноукраїнського пограниччя / Д. Ганус // Народна творчість та етнологія. — 2014. — № 5. — С. 48–53. — Бібліогр.: 9 назв. — укр.
work_keys_str_mv AT ganusd obrâdizabezpečennâmaibutnʹogobagatstvaditinipídčashrestinunaselennâzahídnoukraínsʹkogopograniččâ
AT ganusd ritualsofensuringachildsfuturewealthatchristeningobservedbythepopulationofwesternukrainianborderland
first_indexed 2025-11-24T16:11:44Z
last_indexed 2025-11-24T16:11:44Z
_version_ 1850851285132115968
fulltext 48 Українці, зокрема населення західноукраїн­ ського пограниччя, ще від народження дитини  намагалися  забезпечити  їй  благополучне  май­ бутнє, на що спрямовували свої дії в родильній  обрядовості. Основними атрибутами багатства  було прийнято вважати гроші та хліб, відповід­ но  побутували  обряди  обдаровування  дитини  грошима та пригощання гостей хлібом. Сьогод­ ні населення дедалі частіше здійснює звичайне  обдаровування  дитини.  Прийшовши  до  хати,  гості кладуть гроші біля дитини або «вітають»  матір, даючи їй гроші, а біля дитини у дарунок  кладуть одяг. Так, на Підляшші останнім ча­ сом  замість  подарунків  дітям  почали  давати  гроші  «в  колиску»  [4].  На  Бойківщині  гості  кладуть гроші біля дитини, що лежить на про­ стеленому на столі кожусі. Проте до середини  ХХ ст. була ціла система обрядодій, які вико­ нували  для  забезпечення  майбутнього  багат­ ства дитини під час святкування хрестин. Метою пропонованої статті є опис особли­ востей реалізації обрядів, що спрямовані на за­ безпечення майбутнього благополуччя дитини. Джерельною базою для аналізу послужили  польові матеріали, зібрані в селах західноукра­ їнського пограниччя, до складу якого входять  такі історико­етнографічні райони, як Волинь,  Надсяння, Бойківщина та Лемківщина,  а  та­ кож праці дослідників кінця ХІХ – ХХ ст.  Збір грошей на потреби та одяг для ди- тини. До середини ХХ ст. гроші на хрестинах  збирала  баба­повитуха,  що  пов’язано  з  її  до­ помогою при пологах. Наприкінці святкування  вона з тарілкою в руках підходила до кожного  гостя  й  просила  грошей.  Збираючи  їх  на  та­ рілку,  баба­повитуха  могла  пригощати  гос­ тей  горілкою,  здійснюючи  так  званий  «пере­ пій» (ФМІ). Згідно з польовими матеріалами,  вона  могла  збирати  гроші  безпосередньо  для  себе, для себе і дитини та лише для дитини. Збираючи  гроші  для  себе,  баба­пови­ туха  ходила  поміж  гостей  і  просила  грошей  або  ж  сиділа  за  столом,  а  гості,  прийшовши  на хрестини, одразу давали їй гроші («бабі на  капці»).  Для  збирання  грошей  баба­повиту­ ха  також  могла  використовувати  фартух  або  ОБРЯДИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МАЙБУТНЬОГО БАГАТСТВА ДИТИНИ ПІД ЧАС ХРЕСТИН У НАСЕЛЕННЯ ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКОГО ПОГРАНИЧЧЯ Дзвенислава Ганус УДК 392.14(477.8-192.2) У статті розглянуто обрядодії населення західноукраїнського пограниччя у ХХ – на початку ХХІ ст., що здій­ снювалися на святкуванні хрестин для забезпечення майбутнього багатства дитини. Описано мотивацію та атри­ бути обрядів збирання грошей і пригощання гостей хлібом. Простежено локальні варіації та часові трансформації в  обрядах. Ключові слова: дитина, хрестини, гроші, хліб, каша, «квітки», баба­повитуха.  В  статье  рассмотрены  обрядодействия  населения  западноукраинского  пограничья  в  ХХ  –  начале  ХХІ  в.,  которые  осуществлялись  на  праздновании  крещения  с  целью  обеспечить  будущее  богатство  ребенка.  Описано  мотивацию  и  атрибуты обрядов  собирания  денег  и  угощения  гостей  хлебом.  Прослежено  локальные  вариации  и  временные трансформации в обрядах. Ключевые слова: ребенок, крестины, деньги, хлеб, каша, «цветки», баба­повитуха. The article deals with  the  ritual  actions of population of  the Western Ukrainian borderland during  the XXth – early  XXIst centuries performed at christening party to ensure future wealth for a baby. Motivation and attributes of the rites of  collecting money and regaling the guests with bread are described, and the local variations and temporal transformations in the  rites are considered.  Keywords: baby, christening, money, bread, porridge, flowers, midwife. http://www.etnolog.org.ua 49 Трибуна молодого дослідника спідницю, а на Надсянні вона клала тарілку  в запаску.  Гроші  тільки  для  дитини  баба­повитуха  збирала  дуже  рідко.  Це  зумовлено  тим,  що  бідна сім’я була не в змозі заплатити за допо­ могу  при  пологах,  тому  функції  оплати  пере­ кладалися на гостей. На підтвердження мож­ на  навести  свідчення  однієї  з  респонденток:  «Баба прислужувала жінці при пологах, то  їй  треба заплатити» (ІОС). Збір грошей для ди­ тини мотивували тим, що маляті потрібно при­ дбати колиску, пелюшки, черевички або «тап­ ки», про що інформували гостей. Часто зібрані гроші баба­повитуха ділила на  дві частини: меншу забирала собі, а більшу від­ давала дитині. У такому разі вона акцентувала  увагу присутніх на подальший розподіл коштів  на її потреби та на потреби дитини: «Дитині на  мило, а бабі на пиво» (Волинь); «Бабі на капці,  а  дитині  на  колиску»  (Надсяння).  Зібравши  та поділивши  гроші,  баба­повитуха віддавала  їх безпосередньо матері дитини або клала біля  дитини в колиску. В окремих селах Надсяння  фіксуємо, що баба­повитуха клала їх у сито та  здійснювала «сіяння»: «Брали решето і клали  туда  гроші  і  так сіяли на дитину,  то так баба  сіяла, би дитина була багачка» (ГМС).  Подекуди на пограниччі побутував звичай,  коли гості паралельно давали гроші бабі­пови­ тусі «на  тапки» та «привітували» маму з ди­ тиною, даючи їй гроші також. На Волині для  баби­повитухи гості гроші клали в її фартух, а  для дитини кидали на тарілку. Інколи в селах  Надсяння  поруч  із  бабою­повитухою  стояла  мати  (хрещена  мати),  яка  на  окрему  тарілку  збирала гроші.  По­іншому  відбувався  збір  грошей  ба­ бою­повитухою  на  території  Надсяння  (яка  нині входить до складу Польщі) та Південної  Лемківщини (яка сьогодні входить до складу  Словаччини). О. Кольберг повідомляє, що ба­ ба­повитуха підходила до кумів з тарілкою та  горілкою. Випивши горілки, куми клали на та­ рілку по кілька «грайцарів», які баба відносила  до породіллі [7, с. 50]. Подібний обряд вико­ нувався в с. Курів (Південна Лемківщина), де  баба­повитуха, крім грошей, приносила поро­ діллі, яка в цей момент була в ліжку, склянку  горілки. Породілля забирала гроші та зливала  горілку в пляшку, яку тримала «в конику» [5,  с.  110]. Слід зазначити, що цих обрядодій на  території українського пограниччя не зафіксо­ вано.  Залежно  від  локальної  традиції  на  по­ граниччі  збирати  гроші  мали  право  хреще­ ні  батьки  –  як  разом,  так  і  окремо.  Скажімо,  на  Лемківщині  гроші  для  дитини  міг  збирати  хрещений  батько,  для  чого  він  використову­ вав дерев’яну  тарілку:  «То  тепер кладуть  у  та­ рілку,  а  тоді  не  було,  то  клали  у  палачку,  така  дерев’яна миска» (ЛГІ). У цьому самому регіо­ ні  збирати  гроші  мав  право  дяк,  як  найстар­ ший  у  хаті  й  до  того  ж  письменний;  він  клав  на  тарілку шматок хліба  і  звертався до  гостей:   «...воно голе і убоге прийшло на цей світ, то, будь  ласка, скиньте дещо для нього, хто що може, по  дукату або два». Відтак тарілку передавали ку­ мам, щоб вони поклали гроші [6, с. 35].  Хрещені батьки могли збирати гроші й для  баби­повитухи.  Так,  на  Бойківщині  хрещена  мати збирала гроші «бабі на капці», а на Над­ сянні це робив хрещений батько. Зібрані гроші  хрещені  батьки  передавали  бабі.  Вона  могла  забрати  їх  собі  або  ж  певну  частину  віддати  дитині. Значно збільшується роль хрещених бать­ ків на хрестинах із втратою бабою­повитухою  функцій  родопомічниці  (середина  ХХ  ст.).  У подальшому гроші збирали тільки для дити­ ни. Право збирати гроші також отримала рід­ на баба дитини, а в окремих селах Надсяння  та Лемківщини – жінка, що готувала  їжу на  хрестини, а подекуди на Бойківщині – мати з  дитиною  на  руках.  Основною  обрядодією  за  їхньою участю стає традиційне ходіння з по­ рожньою тарілкою поміж  гостей  та  збирання  в неї грошей. Інколи на тарілку, у яку збирали  гроші,  могли  класти  різні  предмети:  вишиту  серветку, окраєць хліба. У деяких селах погра­ ниччя в окраєць хліба «запиналася» копійка. Важливішу роль хрещені батьки виконува­ ли в обряді «перепою». Підходячи по черзі до  http://www.etnolog.org.ua 50 ISSN 01306936 * НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ ТА ЕТНОЛОГІЯ* 5/2014 кожного  гостя,  хрещений  батько  наливав  го­ рілку. Випивши, гість кидав гроші на тарілку,  тобто здійснювався своєрідний обмін: «горіл- ка → гроші». Різною  була  аргументація  збору  коштів  для дитини. Досить часто вона залежала від  бажання виконавця обрядодії, без урахуван­ ня  місцевих  традицій.  Наприклад,  гостям  указували  на  необхідність  придбання  ко­ лиски, «капців», сорочки, пелюшок. У селах  Надсяння хрещений батько, збираючи гроші  співав:  Ой ви, куме, не жартуйте, Хоч сто рублів подаруйте, Треба лижки, треба миски, І дитині тре колиски (ВКІ). На Бойківщині фіксуємо дещо скорочений  варіант: «На лижку, на миску  і дитині на ко­ лиску» (КМС), а на Волині традиційним ста­ ло  збирання  грошей  «дитині  на  мило»,  щоб  мати мала в чому купати немовля.  В окремих селах пограниччя роль виконав­ ця  обрядодії  полягала  в  тому,  що  він  ставив  тарілку посередині столу, у яку гості почерго­ во кидали гроші. Так, на Надсянні хрещений  батько, поставивши тарілку на стіл, закликав  гостей  давати  гроші  дитині  «на  черевички».  У  поодиноких  випадках  на  Бойківщині  гості  «пускали тарілку по столу», тобто передавали  її один одному за рухом сонця (МАЙ).  Подальші  дії  із  зібраними  грошима  були  спільними для всього пограниччя: їх, склавши  в хустинку, клали в колиску біля дитини, «щоб  вона була багатою».  Обряд з кашею.  Цей  обряд  фіксуємо  лише  на  півночі  Волині,  де  побутував  дав­ ній звичай варити пшоняну кашу на хрести­ ни, якою пізніше за окрему плату пригощали  гостей, здійснюючи обмін: «каша → гроші».  Слід  зазначити,  що  приготування  каші  для  споживання на післяпологових трапезах було  поліською  традицією,  а  отже,  простежува­ лося  на  Волинському,  Рівненському,  Жито­ мирському,  Київському,  Чернігівському  та  Сумському  Поліссі  [2,  с.  184].  Порівнявши  волинський і поліський варіанти обряду з ка­ шею,  бачимо,  що  основною  метою  першого  варіанта є «продавання каші», а другого – її  «розбивання». Основною особою, що варила кашу та при­ гощала нею гостей на хрестинах, була баба­по­ витуха  (ЗЄС).  Вона  або  особисто  пригощала  кожного гостя кашею, або ставила кашу на стіл,  звідки  кожний  набирав  її.  Гість,  узявши  лож­ ку каші, одразу клав на її місце в тарілці гроші,  а подекуди гості спочатку з’їдали кашу й після  цього давали гроші. За іншим варіантом, вико­ ристовували дві тарілки: одну для каші, а другу  для грошей, відповідно, узявши ложку каші, на  другу тарілку клали гроші.  Уважалося,  що  в  такий  спосіб  гроші  зби­ рають дитині «на кашу». На Підляшші  гості  співали:  На столі каша стала,  Золотого вінка ждала. Пане Степане, в тебе грошей стане, Дай роділлі на вино, А дитятку на мило, Щоб раненько вставало І очки промивало [1, с. 283]. Пережитком цього обряду сьогодні є те, що  рідна  баба  дитини  (гість)  ходить  із  тарілкою  поміж гостей  і закликає дати «грошей дитині  на кашу» (КНП), сама страва – відсутня.  Обряд із «квіткою».  Незважаючи  на  те,  що цей обряд був поширений майже на всьо­ му  Правобережжі:  починаючи  на  півночі  від  Волинського  та  Київського  Полісся  до  цен­ тральної  Херсонщини  на  півдні,  а  із  заходу  на схід – від річки Збруч до Правобережно­ го Подніпров’я, за винятком лише кількох се­ редньопридніпровських районів [3, с. 149], на  території  західноукраїнського  пограниччя  він  трапляється лише на півдні Волині та на пів­ ночі Надсяння.  Обряд із «квіткою» полягав у тому, що спе­ ціально  виготовлену  «квітку»  продавали  гос­ тям, тобто здійснювався обмін: «“квітка” → гроші». У «квітці» респонденти вбачають ма­ гічний  зміст,  пояснюючи  це  тим,  щоб  дитина  http://www.etnolog.org.ua 51 Трибуна молодого дослідника «цвіла»,  «була  гарної  краси».  «Квітка»  була  символом  здоров’я,  благополуччя,  добробуту,  вдачі, краси, плідності [2, с. 195].  Наприкінці  ХІХ  –  до  середини  ХХ  ст.  основною дійовою особою в обряді була баба­ повитуха. Улітку вона робила «квітки» зі свіжих  квітів, калини та барвінку, а взимку – із сухих  квітів та барвінку. Польська дослідниця С. Ро­ косовська  зазначає, що на Волині  (с. Юрков­ щина Звягельського повіту) вибір матеріалу для  виготовлення «квіток» залежав від статі дити­ ни: якщо хлопчик, то «квітка» була зі збіжжя,  якщо дівчинка – з квіток [8, с. 133].  Виготовлені  «квітки»  баба  складала  в  за­ паску  або  в  решето,  звідти  їх  роздавала  гос­ тям,  а  ті  у  свою  чергу  кидали  їй  туди  гроші.  Для  кожного  гостя  призначалася  одна  «квіт­ ка». Роздавати «квітки» баба розпочинала від  хрещених  батьків.  Продаж  «квіток»  завжди  супроводжувався  традиційними  вербальними  формулами:  Йшла бабуня з торгу, Несла квіток торбу, То з ружі, то з калини До (ім’я дитини) на хрестини (МНО). Або:  Йшла баба з міста, Несла квіток двіста, То з ружі, то з калини, До (ім’я) на хрестини (БЄЗ). Баба­повитуха могла мотивувати збір  гро­ шей тим, що вони потрібні «дитині на мило, а  їй на пиво» або «на черевички, сорочечку, ко­ лиску» тощо.  Зібрані гроші баба­повитуха могла забрати  собі, поділити на дві частини (для себе та для  дитини),  віддати дитині. Переважали другий  та третій варіанти. Гроші, що належали дитині,  баба урочисто клала біля неї в колиску, бажа­ ючи їй багатства.  В  окремих  випадках  продаж  «квіток»  допов нювався  тим,  що  гостей  пригощали  го­ рілкою;  при  цьому  баба  казала:  «Йшла  баба  ранком,  несла  горілку  збанком»  (БЄЗ).  По­ декуди баба вмочувала квітку в горілку і бриз­ кала  нею  по  обличчю  гостя,  після  чого  він  випивав горілку. У Сокальському повіті баба­ повитуха, наливаючи кумам горілки та вруча­ ючи букетик із квітів, примовляла: «Прошу на  квіточку і на горілочку, і на перший подарунок,  щоби дочекалися і ще славнішого і дорожчого  подарунка від хресного сина (доньки)». Хре­ щені батьки  їй відповідали: «Дякуємо за кві­ точку,  за  горілочку,  щоби  та  дитина  здорова  росла і ще на весілля просила» [9, с. 87].  Магічними  властивостями  обряд  із  «квіт­ кою» наділявся не лише для дитини, але й для  гостей. Так, за народними віруваннями, «квіт­ ку» заборонялося викидати, її клали в хаті за  іконами.  Вірили,  що  ця  «квітка»  приносить  успіх людям, які працюють на ярмарку: «Ка­ зали, як йдеш продавати шось на базар, то вже  добре на продажу» (СМС). На Волині зі  зменшенням ролі баби­пови­ тухи  під  час  пологів  та  поступовим  зникнен­ ням  її  постаті  з  родильної  обрядовості  відбу­ лася  незначна  трансформація  цього  обряду.  Бабу­повитуху змінила баба дитини або стар­ ша жінка, що присутня на хрестинах. Вони ви­ конували  ті  самі  дії,  що  й  баба­повитуха.  Усі  гроші  залишалися  дитині.  У  селах  Надсяння  цей обряд зник, а замість нього хрещені батьки  просто збирають гроші.  Обряди з хлібом. Бажання  забезпечити  благополуччя дитини в майбутньому чітко ви­ ражено в обрядодіях, пов’язаних з використан­ ням  хліба.  У  цих  обрядах  присутні  дві  скла­ дові:  принесення  до  церкви  разом  з  дитиною  хліба  та  урочисте  частування  ним  гостей  на  хрестинах. Основна причина таких дій – на­ ділити дитину хлібом у майбутньому відповід­ но до того, як наділені ним гості на хрестинах,  «щоб дитина так мала хліб, як гості на хрести­ нах» (САІ).  У  селах  Надсяння  побутував  обряд  «сні­ дання  дитини»:  мати  або  баба  дитини  пекли  одну­дві  хлібини,  які  баба­повитуха,  а  тепер  хрещена мати або хрещений батько беруть до  церкви  (КАВ).  На  хрестинах  цей  хліб,  порі­ завши на кусочки (відповідно до кількості гос­ http://www.etnolog.org.ua 52 ISSN 01306936 * НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ ТА ЕТНОЛОГІЯ* 5/2014 тей) та посипавши цукром, клали на розі сто­ лу, а подекуди й посередині. Гості його з’їдали  першим.  В  окремих  селах  аналогічний  обряд  був  відомий  під  назвою  «окрушок»  (МГГ).  Відмінність  простежується  лише  в  тому,  що  хліб  до  церкви  обов’язково  несла  хрещена  мати. Опісля його не клали на стіл, а роздава­ ли всім гостям, щоб у дитини було «солодке та  багате життя». Подібні обряди здійснювалися  на Холмщині: кума, повернувшись  із церкви,  частувала всіх присутніх шматочками цілушки  із цукром, яку «брала до хреста» [1, с. 284]. Обрядодії, пов’язані з хлібом, виконували­ ся і в різних селах Волині. Наприклад, хреще­ ний  батько  на  обряд  хрещення  ніс  до  церкви  хліб, шматочки якого на святковому обіді да­ вали кожному гостеві. Хрещені батьки могли  нести до церкви дві хлібини: одну – для свя­ щеника, другу – для гостей. Після розподілу  хліба між гостями, скибочку хліба могли клас­ ти  дитині  в  колиску,  щоб  вона  «завжди  його  мала» (НСС).  На  Лемківщині,  коли  вже  повернулися  із  церкви, дитину головою прикладали до хліба,  що  лежав  на  столі.  На  святкуванні  хрестин  його різали та роздавали всім гостям, вислов­ люючи  побажання  «би  дітвак  не  голодав  по­ том, завжди мав хліб» (ТЄМ).  Отже, для забезпечення майбутнього благо­ получчя дитини на хрестинах здійснювали такі  обряди: збирання грошей на тарілку; пригощан­ ня  гостей  кашею;  продавання  «квіток»;  часту­ вання  гостей  хлібом.  Їх  виконували  баба­по­ витуха, хрещені батьки, мати або баба дитини.  Обрядодії впливу на благополуччя дитини ви­ різняються значними локальними відмінностя­ ми  залежно від  історико­етнографічного райо­ ну, а подекуди навіть у межах самого району.  Список інформантів ФМІ – Футиш Марія Іванівна, 1936 р. н. Запи‑ сала Дз. Ганус у червні 2013 р. в с. Гута Сокаль‑ ського р‑ну Львівської обл. ІОС – Іванська Ольга Степанівна, 1938 р. н. Записала Дз. Ганус у серпні 2012 р. в с. Трушеви‑ чі Старосамбірського р‑ну Львівської обл. ГМС – Голова Марія Степанівна, 1936 р. н. За‑ писала Дз. Ганус у жовтні 2013 р. в с. Семирівка Яворівського р‑ну Львівської обл. ЛГІ – Лютянська Ганна Іванівна, 1947 р. н. Запи‑ сала Дз. Ганус у червні 2012 р. в с. Верховина Бистра Великоберезнянського р‑ну Закарпатської обл. ВКІ – Вишенська Катерина Іванівна, 1942 р. н. Записала Дз. Ганус у червні 2013 р. в с. Клебани Жовківського р‑ну Львівської обл. КМС – Кравець Марія Степанівна, 1925 р. н. Записала Дз. Ганус у серпні 2012 р. в с. Мшанець Старосамбірського р‑ну Львівської обл. МАЙ – Місяйло Анна Йосипівна, 1940 р. н. Записала Дз. Ганус у вересні 2013 р. в с. Яворів Турківського р‑ну Львівської обл. ЗЄС – Занюк Єва Савівна, 1931 р. н. Записа‑ ла Дз. Ганус у липні 2013 р. в с. Залісся Шацько‑ го р‑ну Волинської обл. 1. Борисенко В. Звичаї та обряди при наро‑ дженні дитини // Холмщина і Підляшшя. Істо‑ рико‑етнографічне дослідження. – К., 1997. – С. 281–285. 2. Боряк  О. Баба‑повитуха в культурно‑істо‑ ричній традиції українців: між профанним і са‑ кральним. – К., 2009. 3. Гаврилюк  Н.  Картографирование явлений духовной культуры (по материалам родильной обрядности украинцев). – К. : Наукова думка, 1981. – 279 с. 4. Ігнатюк І. Звичаї та обряди при народженні дитини на Південному Підляшші // Над Бугом і Нарвою. – 2000. – № 6 (52). – С. 28–29; 2001. – № 31 (53). – С. 24–26. 5. Мушинка М. Народження дитини у звича‑ ях села Курів, Бардиївського округу // Дукля. – 1961. – № 2. – С. 107–114. 6. Торонський О. Русини‑лемки // Зоря галиць‑ ка яко альбум. – Л., 1860. 7. Kolberg  O.  Przemyskie. Zarys etnograficzny. Z posmiertnych materialów wydal I. Kopernicki. – Kraków, 1891. – S. 49–51. 8. Kopernicki  I.  Przyczynek do etnografii ludu ruskiego na Wołyniu z materyałów zebranych przez p. Zofiję Rokossowską we wsi Jurkowszczyńźnie w pow. Zwiahelskim // Zbior wiadomosci do antropologii krajowej. – Kraków, 1887. – T. 11. – S. 130–229. 9. Sokalski  B.  Powiat Sokalski pod względem geograficznym, etnograficznym, historycznym i ekonomicznym. – Lwów, 1899. http://www.etnolog.org.ua 53 Трибуна молодого дослідника КНП; КЛЮ – Корнелюк Наталя Петрівна, 1921 р. н.; Корнелюк Лідія Юрківна, 1958 р. н. Записала Дз. Ганус у липні 2013 р. в с. Пульмо Шацького р‑ну Волинської обл. МНО – Мотика Ніна Онуфріївна, 1939 р. н. За‑ писала Дз. Ганус у серпні 2013 р. в с. Лежниця Іва‑ ничівського р‑ну Волинської обл. БЄЗ – Безсонова Єва Захарівна, 1944 р. н. За‑ писала Дз. Ганус у липні 2013 р. в с. Чорників Во‑ лодимир‑Волинського р‑ну Волинської обл. СМС – Стебелько Марія Самійлівна, 1944 р. н. Записала Дз. Ганус у серпні 2013 р. в с. Млинище Іваничівського р‑ну Волинської обл. САІ – Сидорко Анна Іванівна, 1926 р. н. Запи‑ сала Дз. Ганус у липні 2012 р. в с. Старява Мос‑ тиського р‑ну Львівської обл. КАВ – Качмар Анна Володимирівна, 1936 р. н. Записала Дз. Ганус у липні 2012 р. в с. Со‑ коля (хутір Качмарі) Мостиського р‑ну Львів‑ ської обл. МГГ – Мацелко Ганна Григорівна, 1939 р. н. Записала Дз. Ганус у вересні 2013 р. в с. Клебани Жовківського р‑ну Львівської обл. НСС – Носко Степанида Семенівна, 1927 р. н. Записала Дз. Ганус у липні 2013 р. в с. Висоцьк Любомльського р‑ну Волинської обл. ТЄМ – Торола Єва Миколаївна, 1924 р. н. За‑ писала Дз. Ганус у червні 2012 р. в с. Волосянка Великоберезнянського р‑ну Закарпатської обл. http://www.etnolog.org.ua

Similar Items