Семен Юхимович Десницький
Доба Просвітництва XVIII ст. подарувала світу багато неординарних особливостей: Дж.Локк і Вольтер, Ж.-Ж.Руссо і Д.Дідро, Г.-Ф.Міллєр, Й.-В.Ґьоте, М.І.Новіков, О.М.Радіщєв, С.Є.Десницький… За кожним ім’ям – своя неповторна історія і свій безцінний досвід. Семен Юхимович Десницький був, мабуть, найбіл...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Ніжинська старовина |
|---|---|
| Datum: | 2007 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Центр пам'яткознавства НАН України і УТОПІК
2007
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/20316 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Семен Юхимович Десницький / Л. Кулик // Ніжинська старовина: Науковий історико-культурологічний збірник. — 2007. — Вип. 3(6). — С. 121-123. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-20316 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Кулик, Л. 2011-05-26T16:39:41Z 2011-05-26T16:39:41Z 2007 Семен Юхимович Десницький / Л. Кулик // Ніжинська старовина: Науковий історико-культурологічний збірник. — 2007. — Вип. 3(6). — С. 121-123. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. 2078-063X https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/20316 Доба Просвітництва XVIII ст. подарувала світу багато неординарних особливостей: Дж.Локк і Вольтер, Ж.-Ж.Руссо і Д.Дідро, Г.-Ф.Міллєр, Й.-В.Ґьоте, М.І.Новіков, О.М.Радіщєв, С.Є.Десницький… За кожним ім’ям – своя неповторна історія і свій безцінний досвід. Семен Юхимович Десницький був, мабуть, найбільш яскравою постаттю російського просвітного руху другої половини XVIII ст. uk Центр пам'яткознавства НАН України і УТОПІК Ніжинська старовина Видатні ніжинці Семен Юхимович Десницький Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Семен Юхимович Десницький |
| spellingShingle |
Семен Юхимович Десницький Кулик, Л. Видатні ніжинці |
| title_short |
Семен Юхимович Десницький |
| title_full |
Семен Юхимович Десницький |
| title_fullStr |
Семен Юхимович Десницький |
| title_full_unstemmed |
Семен Юхимович Десницький |
| title_sort |
семен юхимович десницький |
| author |
Кулик, Л. |
| author_facet |
Кулик, Л. |
| topic |
Видатні ніжинці |
| topic_facet |
Видатні ніжинці |
| publishDate |
2007 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Ніжинська старовина |
| publisher |
Центр пам'яткознавства НАН України і УТОПІК |
| format |
Article |
| description |
Доба Просвітництва XVIII ст. подарувала світу багато неординарних особливостей: Дж.Локк і Вольтер, Ж.-Ж.Руссо і Д.Дідро, Г.-Ф.Міллєр, Й.-В.Ґьоте, М.І.Новіков, О.М.Радіщєв, С.Є.Десницький… За кожним ім’ям – своя неповторна історія і свій безцінний досвід. Семен Юхимович Десницький був, мабуть, найбільш яскравою постаттю російського просвітного руху другої половини XVIII ст.
|
| issn |
2078-063X |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/20316 |
| citation_txt |
Семен Юхимович Десницький / Л. Кулик // Ніжинська старовина: Науковий історико-культурологічний збірник. — 2007. — Вип. 3(6). — С. 121-123. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT kulikl semenûhimovičdesnicʹkii |
| first_indexed |
2025-11-24T21:02:57Z |
| last_indexed |
2025-11-24T21:02:57Z |
| _version_ |
1850493669071650816 |
| fulltext |
ÕI∆»Õ–‹ ¿ –“¿—Œ¬»Õ¿
121
Лариса Кулик (Ніжин)
СЕМЕН ЮХИМОВИЧ ДЕСНИЦЬКИЙ
Доба Просвітництва XVIII ст. подарувала світу багато неординарних особливос-
тей: Дж.Локк і Вольтер, Ж.-Ж.Руссо і Д.Дідро, Г.-Ф.Міллєр, Й.-В.Ґьоте, М.І.Новіков,
О.М.Радіщєв, С.Є.Десницький…
За кожним ім’ям – своя неповторна історія і свій безцінний досвід. Семен Юхи-
мович Десницький був, мабуть, найбільш яскравою постаттю російського просвітного
руху другої половини XVIII ст. Чом би й ні? Десницький, який був професором Мос-
ковського університету протягом багатьох років, першим переробив норми російсько-
го законодавства в правові визначення, створив цілісну систему російського права,
добився заснування кафедри російського законоведення. На жаль, ми маємо невелику
інформацію стосовно життя цієї людини. В результаті пожежі 1812 р. загинув майже
весь архів Московського університету.
Відомо, що народився Семен Юхимович у Ніжині на початку 40-х років XVIII ст.
Добре знав українську мову й побут. Початкову освіту він отримав у духовній семіна-
рії Троїце-Сергієвої Лаври. Потім його направили на навчання до філософського фа-
культету Московського університету. Оскільки початкова підготовка була різною,
при університеті створили дві гімназії, як підготовчі факультети. Одна – для дворян,
друга – для представників вільного стану недворянського звання. В гімназії Десниць-
кий навчався за державний кошт. Одночасно з ним навчався М.І.Новіков і
Д.І.Фонвізін. У 1759 р. Семен Юхимович стає студентом.
Імператриця Єлизавета Петрівна, як і її батько, відправляла найбільш здібних сту-
дентів на навчання в найкращі учбові заклади Заходу. В 1761 році Десницький разом
зі своїм однокашником І.Третяковим продовжують навчання в Шотландії, в універси-
теті м. Глазго. Чому саме тут? 50-60 роки XVIII ст. – розквіт шотландської культури.
В цивілізованому світі знали і шанували шотландських письменників: Т.Смолетта,
Р.Бернса, В.Скотта, економістів Д.Стюарта і А.Сміта, філософа Д.Юма, медика
У.Хантера. Більшість з них працювали у цьому університеті.
Головними предметами вивчення Десницького і Третякова в Глазго були філосо-
фія та юриспруденція. За період з 1761 по 1767 рік вони прослухали курс моральної
філософії в Адама Сміта – вченого зі світовим ім’ям – та курс громадського права у
Дж.Міллара. До речі, саме Адам Сміт допомагає російським студентам отримати від
університетської ради позики по 20 фунтів кожному. На жаль, коштів, які рідна дер-
жава виділила на навчання було недостатньо. Але студенти отримали наказ негайно
повертатися на Батьківщину. Ступінь доктора права була присуджена Десницькому и
Третякову в 1767 році навіть без захисту, – факт унікальний для будь-якого навчаль-
ного закладу і говорить про їх надзвичайні успіхи під час навчання.
У Московському університеті Десницькому з Третяковим довелося доводити
свою компетентність і здавати іспит. У 1768 р. Семену Юхимовичу присвоїли звання
екстраординарного професора. Це надавало право брати участь в засіданнях універси-
тетської конференції (на кшталт сучасної вченої ради). Через 6 років він стає ордина-
рним професором.
З самого початку викладацької діяльності Семен Юхимович добивався права чи-
тати лекції російською мовою, а не латинською. Допомогла імператриця Катерина ІІ
ÕI∆»Õ–‹ ¿ –“¿—Œ¬»Õ¿
122
своїм розпорядженням. Бувши людиною високоосвіченою, Десницький намагався
використати свої знання з максимальною користю. Активно допомагав у справі ви-
кладання англійської мови в Росії. На той час ця мова була не дуже популярна в краї-
ні. Семен Юхимович навіть склав граматику англійської мови. Взагалі ж, завдяки Де-
сницькому в Російській імперії почали здійснюватися безпосередні переклади з анг-
лійської, а не за посередництвом французької. Він особисто переклав кілька робіт
прогресивних англійських учених. На жаль, друкованих робіт Семена Юхимовича
залишилося дуже мало. Його головну наукову працю: “Представление об учреждении
законодательной, судительной и наказательной власти в Российской империи” (1768
р.) надрукували лише в 1905 р. Керівництво університету загалом не бачило необхід-
ності в популяризації наукових робіт. Але залишилися лекції і доповіді професора, за
якими ми можемо скласти портрет Десницького як ученого-новатора, як людини з
досить розвинутими поглядами й оригінальним мисленням.
На думку Семена Юхимовича, правові норми існували в суспільстві на всіх етапах
його розвитку. Чим досконалішим здавалося суспільство, тим складнішими ставали
закони. Правова система ж повинна охороняти власність. Взагалі, Десницький вважає,
що державний інститут не відповідає інтересам народу, а навпаки – має антинародний
характер. На той час це були досить передові думки.
“Превосходное богатство есть первый источник всех достоинств, чинов и пре-
имущества над другими”. Ці слова вченого фактично констатують порочність суспі-
льства майже на будь-якому етапі його існування. На історичній арені з’являється
“миллионщик”. В їх руках опиняються важелі правосуддя та державної влади. “Самое
правительство нередко приходит к замешательству… Ибо сокровиществующие мил-
лионщики ужасное во всем правительстве могут сделать наваждение и могут нечувс-
твительно тьмы народов от себя зависящих сделать: и это знак не токмо дурной, но и
весьма опасной коммерции, когда она вся перевалиться в руки немногих богачей, ко-
торые своим безмерным достатком задавляют всех прочих и делают такую нечувст-
вительную во всем монополию или единоуправство, которого не самое премудрое
правительство предусмотреть и отвратить не может”. Підкуп і хабарництво, про які
пише вчений у XVIII ст., один із найбільш жахливих аспектів у житті сучасного сус-
пільства. Залишається тільки дивуватися своєрідним пророцтвам Десницького.
Прогресивне значення мали й пропозиції вченого щодо права монарха призначати
суддів. У другій половині XVIII ст. закони видавалися монархом особисто. Десниць-
кий вважав, що виконавча влада повинна здійснювати вироки суду, не виходячи за їх
межі. Очолював виконавчу владу монарх, який призначав воєвод. Губернські суди
повинні були слідкувати за дотриманням законності, щоб не допустити свавілля, а
при них необхідно створити відділення для розглядання скарг. Десницький перший в
історії російського права запропонував підпорядкувати адміністрацію судовому конт-
ролю. Громадянська влада повинна керуватися законами, які прийняв сенат, який, в
свою чергу, вирішував найважливіші державні питання. Можливо саме в цьому кри-
ється причина опублікування роботи С.Є.Десницького “Представление об учрежде-
нии законодательной, судительной и наказательной власти в Российской империи”
лише в 1905 році.
У 1773 р. професор очолив кафедру російського законоведення, ним же і заснова-
ну; розподілену згодом на кафедри законоведення теоретичного та практичного. Се-
мен Юхимович став першим викладачем курсу російського права.
ÕI∆»Õ–‹ ¿ –“¿—Œ¬»Õ¿
123
Просвітня діяльність вченого досить різнобічна. Він бере участь в роботі Вільного
російського зібрання, заснованого при університеті в 1771 р. Академія залучила Дес-
ницького до роботи над Російським словником. Необхідно було зробити вибірку і на-
дати тлумачення юридичних термінів, починаючи з “Руської Правди”.
Є ще один досить цікавий факт з життя вченого. Ще навчаючись у Шотландії, Се-
мен став масоном. Це сприяло його близьким стосункам із А.Смітом та Блейком, та-
кож масонами.
Здається, в російській історії, немає більш заплутаного й складного питання, ніж
питання про розвиток і походження масонства в Росії. Перша російська масонська
ложа виникає ще в 1731 р. Організує її Велика Ложа Англії; очолив російську ложу
англійський капітан на російській службі Джон Філіпе. Й надалі російське масонство
завжди було тільки філіалом масонських орденів Західної Європи.
Професор Десницький став членом ложи “Озіріc” у Москві в 1776 р. В списку
членів ложи він стоїть дев’ятим і фігурує як оратор. Його “братами” були князі
Н.Трубєцкой, Г.Долгорукий, Г.Щербатов, О.Черкаський, О.Трубєцкой та інші.
Ложа називалася княжою, оскільки її засновники мали княжий титул і належали
до стародавніх дворянських родів. Протоколи писалися латинською. Таємничість і
конспірація складають сутність масонства. Яку роль в житті Десницького відігравала
ця організація можна лише здогадуватися. Швидше за все, масонство для нього –
своєрідний центр об’єднання людей, видатних у різних сферах життя або маючих пе-
вні заслуги перед суспільством. До того ж на нижчих і середніх ступенях організації
активного пропагувався демократизм, що вже само собою не може не приваблювати.
Масонство – це ще й провокація. Його можна сприймати або не сприймати. Але ігно-
рувати, здається, неможливо.
Але головне, про що піклується вчений – це розвиток вітчизняної науки, всі мрії
пов’язані з її майбутнім.
На жаль, за невідомих допоки причин, у 1789 р. Семен Юхимович подає у відста-
вку. Через два роки, 15 червня 1789 р., Десницький пішов із життя.
Наступні покоління російських юристів називали його батьком російської юрис-
пруденції. Приємно, що Десницький випередив західноєвропейську правову науку з
багатьох важливих питань. Іноді відчуття меншовартості заважає нам повною мірою
оцінити діяльність наших видатних співвітчизників. У котрий раз Ніжинська земля
надала життя ще одній особистості. І це засвідчила сама історія.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ І ЛІТЕРАТУРИ
1. Бак И. Десницкий – выдающийся русский социолог // Вопросы философии. – 1955. – №1.
2. Белявский М. С.Десницкий и новые документы о его деятельности // Вестник МГУ. – 1969. – №4.
3. Грацианский П. Политическая и правовая мысль России второй половины 18 века. – М., 1984.
4. Грацианский П. Десницкий. – М., 1978.
5. Десницкий С. Представление об учреждении законодательной, судительной и наказательной власти
в Российской империи – СПБ., 1905.
6. Избранные произведения русских мыслителей второй пол. 18 века. – Т. 1. – М., 1952.
7. Покровский С. Политические и правовые взгляды С.Е.Десницкого. – М., 1955.
8. Русская мысль в век Просвещения. Под ред. Уткина. – М., 1991.
9. Платонов О. Терновый венец России. Тайная история масонства 1731-1996. Изд. 2-е. – М., 1996.
|