Фольклорні паралелі до вишивки середнього Подніпров’я

• Published in: Народна творчість та етнографія
• Date: 1991
• Main Author: Китова, С.
• Format: Article
• Language: Ukrainian
• Published: Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України 1991
• Subjects: З історії науки, культури та побуту
• Online Access: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/203213
• Journal Title: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Cite this: Фольклорні паралелі до вишивки середнього Подніпров’я / С. Китова // Народна творчість та етнографія. — 1991. — № 1. — С. 3-15. — Бібліогр.: 50 назв. — укр.

Рушники на Україні здавна супроводить постійний епітет «чисті». Це означає не лише те, що вони мають зберігатись у чистоті та берегти у ній людину. Чисті рушники — це символи високих естетичних, етичних ідеалів. Видовжені прямокутники рушників за формою нагадують поля, дороги. Засіяні зерном орнаментів, вони певною мірою і є символами ланів та доріг: ними вітають гостей, дають на згадку, дівчата подають рушники старостам, готуючись у дорогу на нове життя, рушниками проводжають і в останній путь. А що за межами рідного дому треба берегтись, то набули рушники оберігальних функцій. Вони мали охороняти тіло й душу людини, здоров’я тварин, урожайність рослин. Як і іншим творам народного декоративно-прикладного мистецтва, властива рушникам також інформативна та комунікативна функції. В орнаментальних знаках можна вбачити своєрідну прамову, читати у вишиваних текстах оповіді про важливі події суспільного життя. Рушникові «книги», сполучення орнаментальних «букв азбуки» народної мудрості і краси прийшли до нас від сивої давнини.