Виступ учасника зборів
Збережено в:
| Дата: | 2008 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2008
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/2033 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Виступ учасника зборів / Ю.С. Алексєєв // Вісн. НАН України. — 2008. — N 6. — С. 40-45. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860073145430441984 |
|---|---|
| author | Алексєєв, Ю.С. |
| author_facet | Алексєєв, Ю.С. |
| citation_txt | Виступ учасника зборів / Ю.С. Алексєєв // Вісн. НАН України. — 2008. — N 6. — С. 40-45. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| first_indexed | 2025-12-07T17:11:51Z |
| format | Article |
| fulltext |
40 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2008, № 6
Залишається гострою проблема забез-
печення науковців житлом. Починаючи з
2005 р., у держбюджеті передбачено про-
граму забезпечення житлом учених НАН
України. У 2007—2008 роках на ці цілі ви-
ділено по 30 млн грн, що дає можливість
придбати близько 60 квартир. Зрозуміло,
що реальні потреби Академії значно біль-
ші, якщо врахувати необхідність забезпе-
чення службовим житлом талановитої на-
укової молоді, адже питання про встанов-
лення певної квоти для надання пільгових
кредитів молодим ученим через Держав-
ний фонд сприяння молодіжному житло-
вому будівництву фактично не вирішене.
Як Вам відомо, після відвідин Прем’єр-
міністром України Ю.В.Тимошенко НАН
України Академія, за її пропозицією, роз-
робила «Перелік заходів, спрямованих на
підвищення престижу наукової праці, дер-
жавну підтримку талановитої молоді, за-
охочення її до наукових досліджень». У
цьому контексті НАН України доцільно
було б ініціювати розроблення державної
програми житлового будівництва для мо-
лодих науковців із пайовим фінансуван-
ням з боку Уряду, НАН України, академіч-
них інститутів.
На завершення свого виступу хочу за-
певнити, що Комітет Верховної Ради Укра-
їни з питань науки і освіти всіляко сприя-
тиме реалізації цих та інших заходів, вирі-
шенню соціальних питань та підвищенню
престижу наукових працівників.
Ю.С. АЛЕКСЄЄВ,
генеральний директор Національного космічного агентства України
Космічна діяльність сьогодні перетво-
рилася на розвинену сферу світової
політики, економіки і науки, невід’ємну
частину сучасної людської цивілізації.
Вона сприяє економічному зростанню,
технологічному прогресу, зміцненню обо-
роноздатності й підвищенню престижу за-
лучених до неї держав. Хоча результата-
ми космічної діяльності вже користую-
ться здебільшого всі країни і народи, існує
вузьке коло провідних космічних держав.
Це країни, що мають необхідний потенці-
ал у головних сферах космічної діяльнос-
ті — виробництві ракет-носіїв і косміч-
них апаратів та в здійсненні їх запусків, —
які володіють можливістю доступу в кос-
мос і постійно її реалізовують. Сьогодні це
США, Європейський Союз, Росія, Китай,
Японія, Індія та Україна. Нам удалося,
зберігши свій космічний потенціал, уві-
йти до цього кола й закріпитися в ньому.
Це, мабуть, основне, стратегічне досягнен-
ня ракетно-космічної галузі за роки неза-
лежності.
У всіх провідних космічних державах
(попри те, що більшість із них — країни з
ринковою економікою) космічну діяль-
ність здійснюють за державної підтрим-
ки, значною мірою під керівництвом дер-
жавних (у ЄС — і міждержавних) органі-
зацій, на основі відповідних планів і цільо-
вих програм. Космічна діяльність України
ґрунтується на Національних космічних
програмах, що приймають на 5 років як За-
кон України, який є одним із важелів дер-
жавного регулювання та управління у сфе-
рі космічної діяльності.
Україна володіє значним ракетно-кос міч-
ним потенціалом, що ставить її в ряд провід-
них космічних держав. Незважаючи на свої
обмежені ресурси, Україна залишається кос-
мічною державою світового рівня у сфері
здійснення доступу в космос, а саме — за-
пусків космічних апаратів (у тому числі
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2008, № 6 41
власних) українськими ракетами-носіями
«Зе ніт-2», «Зеніт-3SL», «Циклон-2», «Ци-
клон-3 «Дніпро».
Найважливіший напрям космічної діяль-
ності — проведення наукових космічних
досліджень. Міждисциплінарний характер
космічної науки, унікальність наукових
знань зумовлюють надзвичайно високу
роль космічних досліджень у розвитку ци-
вілізації.
Стратегію розвитку космічної діяльнос-
ті визначають насамперед наукові косміч-
ні дослідження, хоча за кількістю запуски
супутників із прикладною метою (косміч-
ний зв’язок, дистанційне зондування Зем-
лі, роз в’язання проблем оборонно-вій сько-
вого характеру) набагато випереджають
запуски супутників з метою наукових до-
сліджень.
Ураховуючи науковий потенціал Украї-
ни, який здатний забезпечити дослідження
на світовому рівні, основні зусилля потріб-
но зосередити на таких напрямах:
— вивчення Землі і навколоземного про-
стору;
— позаатмосферна астрономія й астрофі-
зика;
— дослідження фізико-хімічних процесів за
умов мікрогравітації;
— космічні біологія і медицина;
— технологічні дослідження.
Головну увагу потрібно звернути на
формування і розвиток робіт у межах на-
ціональних проектів, які об’єднують нау-
ковий і ракетно-космічний потенціал Ук-
раїни. При цьому насамперед слід ураху-
вати провідну роль українських наукових
організацій і колективів у проведенні кос-
мічних експериментів, а також попередній
досвід.
Україна має великий науково-технічний
потенціал щодо забезпечення розроблень і
створення об’єктів ракетно-космічної тех-
ніки, а також більш як 30-річний досвід
проведення наукових досліджень із вико-
ристанням космічної техніки для вивчен-
ня верхніх шарів атмосфери Землі, фізики
навколоземного космічного простору, Сон-
ця, сонячно-земних зв'язків і астрофізики.
Цей досвід ґрунтується на розробленнях
ГКБ «Південне» (у коопера ції з численни-
ми російськими і українськими підприєм-
ствами) серії базових уніфікованих косміч-
них платформ, а також проведенні з їхньою
допомогою багатьох комплексних науко-
вих експериментів (близько 50) за програ-
мами «Космос» та «Інтеркосмос». Значну
частину завдань програми космічних дослі-
джень у навколоземному космосі, почина-
ючи з 1960-х років, було вирішено за допо-
могою автоматичних космічних апаратів і
ракет-носіїв, створених у ГКБ «Південне» і
НВО «Південний машинобудівний завод»
на основі кооперації з іншими українськи-
ми і російськими підприємствами.
У проведенні багатьох космічних експе-
риментів і розробленні бортової апарату-
ри значну роль відіграють наукові органі-
зації України: Кримська астрофізична об-
серваторія МОН, Головна астрономічна
обсерваторія НАН України, Інститут кос-
мічних досліджень НАНУ-НКАУ, Львів-
ський центр Інституту космічних дослі-
джень НАНУ-НКАУ, Інститут технічної
ме ханіки НАНУ-НКАУ, Фізико-ме ха ніч-
ний інститут НАН України, Фізико-тех ніч-
ний інститут низьких температур НАН
України, Інститут проблем матеріалознав-
ства НАН України, Інститут металофізики
НАН Ук раїни, Інститут ботаніки НАН
України, Київський національний універ-
ситет ім. Т.Г. Шевченка, Харківський наці-
ональний університет ім. В.Н. Каразіна та
ін. Сьогодні НКА України співпрацює при-
близно з 50 науковими організаціями НАН
України і вищими навчальними закладами.
Наукові проекти затверджують з урахуван-
ням рекомендацій Ради з космічних дослі-
джень, яку очолює президент Національної
академії наук України Б.Є. Патон.
42 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2008, № 6
Більшість українських космічних до-
сліджень проводять у межах міжнародних
проектів, які відбирають за такими крите-
ріями:
— високий науковий рівень і актуальність;
— наявність міжнародної співпраці;
— створення унікальної апаратури;
— залучення вітчизняного ракетно-кос міч-
ного потенціалу.
Стратегія планування наукових дослі-
джень на тривалу перспективу вимагає
проведення добре організованих пошуко-
вих робіт. Як свідчить досвід, від задуму
експерименту до його реалізації проходить
10—12 років. Основні витрати припадають
на останні роки, коли виготовляють необ-
хідне обладнання, саму ракету-носій і здій-
снюють її запуск.
Зрозуміло, що точно й безпомилково
сформулювати конкретні завдання для до-
слідників дуже важко, проте це не означає,
що етапом визначення наукової проблема-
тики можна знехтувати. Безумовно, про-
блематику коригуватимуть на стадії прак-
тичного здійснення експерименту, але без
окреслення наукових цілей неможливо
визначити склад апаратурного комплексу
і сформувати кооперацію виконавців.
Слід звернути увагу на ще один важли-
вий аспект у формуванні програм науко-
вих експериментів у космосі. Останнім ча-
сом рівень досконалості бортових науко-
вих приладів і комплексів стає визначаль-
ним для розвитку всієї космічної галузі.
Становлення наукового космічного при-
ладобудування в Україні як окремої галу-
зі почалося наприкінці 60-х років минуло-
го століття. Відтоді багато колективів, пе-
редовсім академічних, зробили чималий
внесок у космічне приладобудування. Май-
же в кожному космічному експерименті,
який проводили в колишньому Радянсько-
му Союзі, використовували науковий при-
лад, створений українськими фахівцями.
Таким чином, можна бути впевненим у ви-
сокому рівні розвитку цієї галузі в Україні,
наявності відповідного великого потенціа-
лу українських учених. Проте не всі інсти-
тути і вищі навчальні заклади мають необ-
хідну виробничу, метрологічну, випробу-
вальну базу для створення бортових прила-
дів. Тому доцільно подумати про створення
центру (регіональних центрів) космічного
приладобудування.
Україна має високий міжнародний авто-
ритет у галузі радіоастрономічних дослі-
джень. Це пов’язано насамперед із дослі-
дженнями, які проводить Радіоастрономіч-
ний інститут, використовуючи свої радіо-
телескопи й антенні системи Національного
центру управління та випробувань косміч-
них засобів (м. Євпаторія), які входять (ра-
зом з іншими антенами, зокрема КрАО) в
глобальну мережу наземно-космічних раді-
оінтерферометрів із наддовгими базами.
НКА України здійснює оснащення унікаль-
ного, одного з найбільших у світі, радіоте-
лескопа РТ-70 сучасною надчутливою ра-
діо приймальною і реєструвальною апарату-
рою (уже задіяно 5 каналів сантиметрового
діапазону), триває підготовка до ви конання
місії «Радіоастрон», проведено широкий
спектр досліджень об’єктів космосу, локації
планет, астероїдів, космічного сміття, робо-
ти з координатно-тимчасового забезпечен-
ня та ін. Виконано пробні сеанси прийому
телеметричної інформації з НО віддалено-
го космосу («Марс-експрес», «Розетта»). У
межах українсько-російської співпраці за-
плановано дооснащення РТ-70 апаратурою
для приймання інформації з НО віддалено-
го космосу і виконання проекту «Фобос-
ґрунт».
У програмах дослідження Сонця Україна
в кооперації з Росією брала участь у вико-
нанні проекту «Коронас-Ф» (ГАО, фотоме-
трія «Діфос»), завершується підготовка
проекту «Коронас-фотон». Запуск НО за-
плановано на поточний рік. Для цього про-
екту в Харківському національному універ-
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2008, № 6 43
ситеті ім. В.Н. Каразіна розроблено супут-
никовий телескоп електронів і протонів
«СТЕП-Ф». Україна бере участь у створен-
ні міжнародної астрофізичної обсерваторії
«Спектр-УФ—КрАО» в частині розроблен-
ня великогабаритної оптики (діаметр 1,7 м).
Зокрема, ГАО розробляє ультрафіолетовий
спектрополяриметр. Кос мічні дослідження
Сонця доповнюють його наземні спостере-
ження (ГАО, КрАО, астрономічні обсерва-
торії Київського і Харківського національ-
них університетів).
Дослідження Землі і навколоземного
простору передбачає реалізацію програми
«Космічна погода», яка включає проведен-
ня наземного і супутникового моніторин-
гу впливу чинників космічного простору
на біосферу Землі, створення теоретичних
моделей взаємодії в системі «Сонце—
магнітосфера, іоносфера—літосфера Зем-
лі». Останніми роками українські вчені
зробили значний внесок у цей напрям до-
сліджень, зокрема, у межах космічних про-
ектів «Січ», «Океан», «Інтербол». Наукові
школи Києва, Харкова, Дніпропетровська,
Львова і Одеси визнані у світі, вони залу-
чені до різних міжнародних програм нау-
кових досліджень. У цьому напрямі запла-
новано виконання таких проектів: «Іоно-
сат», «Іоносфера», «Зондування».
Україна — один із основних центрів про-
ведення на сучасному науково-методичному
рівні комплексних досліджень біології рос-
линної клітини в умовах космічного польо-
ту й поведінки живого організму в екстре-
мальних умовах. З початку 70-х років укра-
їнські вчені виконали декілька десятків
космічних біологічних експериментів, за-
пропонованих і підготованих в інститутах
НАНУ в межах національних і міжнарод-
них програм, у тому числі з Росією, США,
Францією, Європейським космічним агент-
ством, а також близько 50 біотехнологіч-
них експериментів, проведених на пілото-
ваних станціях «Салют», «Союз», «Мир».
Українським ученим належить пріоритет у
відкритті гравічутливості рослинної кліти-
ни і встановленні загальних закономірнос-
тей біологічних ефектів мікрогравітації. Ін-
ститути НАН України зробили значний
внесок у вивчення системних і молекуляр-
них змін в організмі, способів збереження
здоров’я космонавтів і людей, які перебува-
ють в екстремальних умовах. НКА України
є членом Міжнародної стратегічної групи з
планування космічних експериментів у
сфері наук про життя. Чергове, 34-е, засі-
дання групи відбулося в Києві 8—11 квітня
цього року.
Дослідження в галузях фізики мікро-
гравітації, матеріалознавства і технологій,
космічної біології і медицини заплановано
проводити переважно на російському сег-
менті Міжнародної космічної станції від-
повідно до затвердженої космічними агент-
ствами й академіями наук України і Росії
«Довгострокової програми спільних нау-
кових досліджень і технологічних експери-
ментів на РС МКС». Порядок виконання
програми визначений затвердженим кос-
мічними агентствами «Положенням про
порядок реалізації «Довгострокової про-
грами російсько-українських наукових до-
сліджень і експериментів на російському
сегменті МКС» і використання отриманих
результатів». Перші 8 експериментів пере-
бувають у стадії розроблення конструктор-
ської документації на апаратуру, макету-
вання, виготовлення зразків. Перший екс-
перимент «Обстановка—1» (дослідження
електромагнітного поля навколо станції)
заплановано реалізувати цього року, інші
пізніше, поступово до 2013 року. Участь
України в створенні МКС не обмеже-
на тільки науковою програмою. Вітчизня-
ні підприємства в кооперації з російськи-
ми беруть участь у виготовленні датчиків,
приладів і систем для російських модулів,
ракет-носіїв «Союз», «Протон», космічних
кораблів «Союз» і «Прогрес».
44 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2008, № 6
Сьогодні дистанційне зондування Землі
(ДЗЗ) — це нова інформаційна технологія,
що забезпечує різноманітні потреби суспіль-
ства даними про Землю для вирішення за-
вдань господарської, управлінської, наукової
та військової діяльності. Науково-методичні
основи використання досліджень Землі з
космосу закладені в Україні Національною
академією наук, у тому числі Центром аеро-
космічних досліджень Землі ІГН НАН Укра-
їни, Морським гідрофізичним інститутом
НАН України, Центром радіофізичного зон-
дування Землі НАНУ-НКАУ, Інститутом
космічних досліджень НАНУ-НКАУ, Дер-
жавним науково-виробничим центром «При-
рода». Проведено запуск апаратів «Січ-1»,
«Океан-О», «Січ-1М», налагоджено при-
ймання інформації із зарубіжних НО: NOAA
і TERRA (США), METEOSAT (ЕКА),
«Метеор-3М» (Росія). Існує відповідна на-
земна інфраструктура, центри оброблення й
поширення інформації. Для здійснення
успішної діяльності в галузі ДЗЗ надзвичай-
но важлива безперервність спостережень,
тому в новій космічній програмі заплановано
запуск щонайменше 3 НО ДЗЗ і передбачено
комплекс робіт зі створення перспективної
спостережувальної апаратури (оптичної та
радіолокаційної) і космічних платформ під
це обладнання.
У межах процесів європейської інтегра-
ції актуальною є участь України в програмі
глобального моніторингу навколишнього
середовища і безпеки (GMES), яку вико-
нують під егідою ЄС. Для цього в Україні
створено інформаційну систему забезпе-
чення користувачів аерокосмічною інфор-
мацією — GEO-Україна, яка має системний
характер і передбачає створення й забезпе-
чення діяльності міжвідомчої інформацій-
ної системи моніторингу середовища, без-
пеку життєдіяльності, гармонізацію харак-
теристик системи з відповідними характе-
ристиками відомчих систем моніторингу й
міжнародного GEOS і GMES.
У процесі виконання попередніх програм
ДЗЗ визначено коло найбільш актуальних
для нашої країни тематичних завдань, які
ефективно розв’язують, використовуючи
аерокосмічні дані, розробляють відповідні
методики для широкого застосування дис-
танційних методів. Зокрема, це досліджен-
ня урбанізованих і техногенно змінюва-
них територій із небезпечними геологічни-
ми процесами, визначення фітосанітарного
стану і пожежної безпеки лісів, класифіка-
ція видів сільськогосподарських культур,
виявлення забруднень морських акваторій
тощо.
Значну увагу в здійсненні космічної ді-
яльності приділено роботі з молоддю й по-
ширенню наукових знань. Під час польо-
ту Л. Каденюка було реалізовано освіт-
ню програму, у якій брали участь 20 тисяч
українських школярів. На базі Національ-
ного центру аерокосмічної освіти молоді
України щорічно відбувається молодіжна
науково-практична конференція «Людина і
Космос», у роботі якої беруть участь стар-
шокласники, студенти, аспіранти, молоді
вчені та фахівці науково-дослідних інсти-
тутів, КБ і підприємств України, Росії, Ки-
таю, Німеччини, Великої Британії та ін. У
Національному центрі аерокосмічної осві-
ти молоді України виконують роботи, спря-
мовані на створення молодіжних (студент-
ських) супутників.
Національне космічне агентство України
і Національна академія наук України ма-
ють у спільному підпорядкуванні такі нау-
кові організації:
— Інститут космічних досліджень, діяль-
ність якого спрямована на планування і ор-
ганізацію виконання наукових досліджень;
— Інститут технічної механіки, орієнто-
ваний на впровадження космічних техно-
логій;
— Львівський центр Інституту космічних
досліджень, що спеціалізується на косміч-
ному приладобудуванні;
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2008, № 6 45
— Центр радіофізичного зондування Землі.
НКА України разом із НАН України ви-
дають науково-технічні журнали «Косміч-
на наука і технології», «Технічна механіка»,
«Проблеми управління та інформатики».
Видано 5 наукових звітів «Космічні дослі-
дження в Україні» (1995—1997, 1998—2000,
2000—2002, 2002—2004, 2004—2006 роки),
які були поширені серед космічних агентств
і наукових центрів. Організовано і проведе-
но 7 наукових конференцій «Космічні до-
слідження».
Нова космічна програма на 2008—2012 рр.
передбачає широке коло наукових дослі-
джень з основних пріоритетних напрямів,
у результаті виконання яких буде забезпе-
чено подальший розвиток досліджень.
Розширено міжнародну співпрацю, ство-
рено унікальні прилади і методики, що
об’єднують науковий і ракетно-космічний
потенціали України. Передусім запланова-
но провести дослідження фундаменталь-
них і прикладних проблем, пов’язаних із
походженням й еволюцією Сонячної сис-
теми, Землі, вивчити сонячно-земні зв’яз-
ки, їх вплив на біосферу, навколишнє се-
редовище і техногенну ситуацію в атмо-
сфері та на поверхні Землі.
В.К. СИМОНЕНКО,
член-кореспондент НАН України,
голова Рахункової палати України
Насамперед хочу подякувати за мож-
ливість виступити перед такою пред-
ставницькою аудиторією, яку без перебіль-
шення можна назвати концентрованим
втіленням інтелекту України, держави,
яка в своєму становленні болісно шукає
шлях розв’язання низки фундаментальних
проб лем, зокрема проблем системи і якос-
ті влади, вироблення стратегії соціально-
економічного розвитку країни, що забез-
печує перехід до нової філософії і нових
форм розвитку економіки, яка базується
на знанні.
Перехід до інноваційного розвитку еко-
номіки, до економіки знань — це пробле-
ма пошуку і залучення в економіку інте-
лектуальних та інвестиційних ресурсів,
об’єднання їх у єдиний діалектично взає-
мозумовлений потік. І, на мій погляд, най-
перше завдання керівництва країни —
здійснити заходи щодо закріплення на
законодавчому рівні провідної науково-
практичної ролі НАН України в цьому
процесі.
І головне тут не питання фінансування
науки, хоча структура фінансового забез-
печення науково-технічної та інновацій-
ної діяльності вкрай деформована і вима-
гає якісної зміни, а створення цілісної сис-
теми підготовки наукових кадрів, здатних
забезпечувати фахівцями найвищої квалі-
фікації пріоритетні галузі економіки, від-
творювати науковий потенціал відповідно
до потреб держави і суспільства.
На жаль, вивчення цієї проблеми одно-
значно свідчить, що ні системи, ні політи-
ки в цьому питанні в державі немає. І це при
тому, що з держбюджету тільки в 2007 ро -
ці на підготовку фахівців із вищою осві-
тою, аспірантів і докторантів виділено
13,6 млрд грн.
Ще у 2005 році Уряд, Міністерство еко-
номіки і Міністерство освіти й науки Ук-
раїни були проінформовані про перенаси-
чення ринку праці фахівцями економічно-
го і юридичного профілю. Було запропо-
новано формувати державне замовлення
щодо підготовки кадрів із вищою освітою
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-2033 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0372-6436 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:11:51Z |
| publishDate | 2008 |
| publisher | Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Алексєєв, Ю.С. 2008-09-08T11:04:28Z 2008-09-08T11:04:28Z 2008 Виступ учасника зборів / Ю.С. Алексєєв // Вісн. НАН України. — 2008. — N 6. — С. 40-45. — укр. 0372-6436 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/2033 uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Виступи учасників зборів Виступ учасника зборів Article published earlier |
| spellingShingle | Виступ учасника зборів Алексєєв, Ю.С. Виступи учасників зборів |
| title | Виступ учасника зборів |
| title_full | Виступ учасника зборів |
| title_fullStr | Виступ учасника зборів |
| title_full_unstemmed | Виступ учасника зборів |
| title_short | Виступ учасника зборів |
| title_sort | виступ учасника зборів |
| topic | Виступи учасників зборів |
| topic_facet | Виступи учасників зборів |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/2033 |
| work_keys_str_mv | AT aleksêêvûs vistupučasnikazborív |