Від головного редактора

Saved in:
Bibliographic Details
Date:2009
Main Author: Скрипник, Г.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України 2009
Series:Народна творчість та етнографія
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/20330
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Від головного редактора / Г. Скрипник // Народна творчість та етнографія. — 2009. — № 3. — С. 6-7. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-20330
record_format dspace
spelling nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-203302025-02-09T15:01:20Z Від головного редактора Скрипник, Г. 2009 Article Від головного редактора / Г. Скрипник // Народна творчість та етнографія. — 2009. — № 3. — С. 6-7. — укр. 0130-6936 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/20330 uk Народна творчість та етнографія application/pdf Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
format Article
author Скрипник, Г.
spellingShingle Скрипник, Г.
Від головного редактора
Народна творчість та етнографія
author_facet Скрипник, Г.
author_sort Скрипник, Г.
title Від головного редактора
title_short Від головного редактора
title_full Від головного редактора
title_fullStr Від головного редактора
title_full_unstemmed Від головного редактора
title_sort від головного редактора
publisher Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
publishDate 2009
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/20330
citation_txt Від головного редактора / Г. Скрипник // Народна творчість та етнографія. — 2009. — № 3. — С. 6-7. — укр.
series Народна творчість та етнографія
work_keys_str_mv AT skripnikg vídgolovnogoredaktora
first_indexed 2025-11-27T03:48:02Z
last_indexed 2025-11-27T03:48:02Z
_version_ 1849913807615295488
fulltext Issn 01306936 / Народна творчість та етнографія / №3 2009 Від голоВного редактора Черговий спецвипуск «Народної творчості та етнографії» присвячено висвітленню здобутків македонської фольклористики та етнології, оскільки українських та македонських народознавців пов’язують тривалі й дружні наукові контакти. Зокрема, Інститут мистецтвознавства, фолькло- ристики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України плідно співпрацює з Інститутом фольклору ім. Марка Цепенкова (м. Скоп’є), що виявляється як в обміні науковою літературою, так і в участі в наукових конференціях, міжнародних симпозіумах з балканського фольклору, що відбуваються пері- одично в м. Охрид та м. Струга. Взаємозбагаченню українського та македонського народознавства сприяють також публікації дослідників обох країн у періодичних виданнях «Народна творчість та етнографія» та «Македонски фолклор», у збірниках «Македонски фолклор» (македонською та англій- ською мовами). Так, у симпозіумах, які проводить Інститут фольклору ім. Марка Цепенкова, брали участь співробітники ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України – В. А. Юзвенко, Н. С. Шумада, Л. К. Вахніна, О. О. Микитенко, Т. В. Кара-Васильєва, О. Ю. Чебанюк. Науковці ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України були учасниками урочистостей з нагоди відзначення 100-річчя публікації першої книги сучасною македонською літературною мовою «За македонцките работи» (2003 р.); ХVІІ Міжнародного симпозіуму з балканського фольклору (жовтень, 2008), Міжнародного семінару з македонської мови, літератури й культури, який проводив Університет Святих Кирила і Мефодія та в наукових конференціях, що відбувалися впродовж Семінару. Важливою віхою наукової співпраці України та Македонії стала Міжнародна наукова конферен- ція на тему «Наука в процесі наближення Македонії та України до Європейського союзу», що від- булася 18–19 жовтня 2005 р. у м. Скоп’є за участі президента (МАНМ) Цветана Грозданова та голови Товариства македонсько-українського співробітництва, академіка Македонської академії наук і мистецтв (МАНМ) Блаже Ристовського. Цей науковий форум мав різнопрофільний харак- тер, залучивши до участі як представників технічних та природничих, так і соціогуманітарних наук. Йшлося на ньому про переваги та вразливі місця загальноєвропейських інтеграційних про- цесів та про наближення національних історичних шкіл до європейських стандартів; про сучасні глобалізаційні виклики, що постали перед Македонією та Україною – країнами, яким, на відміну від решти країн старої європейської демократії, доводиться на початку ХХІ ст. вирішувати специфічні проблеми прискореного економічного та соціального розвитку, розбудови ліберальної економіки та громадянського суспільства. Чимало спільного між Україною та Македонією є також у мовній сфері. Про це йшлося, зокрема, у доповіді академіка П. Ілієвського «Ставлення сусідів до новосформованих літературних мов: аналогії між македонською та українською мовами», який порушив питання, пов’язані з кодифікацією македонської літературної мови та про драматичні періоди її історії. Актуальні як для Македонії, так і для України питання функціонування державної мови, її співвідношення з мовами етнічних меншин, державної мовної політики в Україні та Македонії порушувалися в доповідях Л. Шевченко та Л. Тантуровської. Тяглість традиції культурних та наукових зв’язків між Україною та Македонією знайшла відбиття у доповіді академіка Г. Тодоровського, присвяченій 160-річчю від часу перебування на теренах Македонії відомого славіста – дослідника Македонії, українця за походженням, професора Одеського університету В. Григоровича. Issn 01306936 / Народна творчість та етнографія / №3 2009 7 Важливою формою наукових контактів та культурного зближення України та Македонії є дні науки Республіки Македонія в Україні (Київ, 2004); національні та міжнародні наукові форуми: ХІV Міжнародний конгрес славістів (Охрид, 2008); «Українсько-македонські паралелі в історії та сучасності» (Сімферополь, 2006); наукові візити провідних вчених МАНМ до ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України. Так, Інститут мав за честь приймати високих гостей з Македонії: президента МАНМ академіка Цветана Грозданова, академіка Блаже Ристовського, доктора наук Танаса Вражиновського та інших македонських вчених. Великий науковий інтерес викликала доповідь Т. Вражиновського «Етнічна ідентифікація македонського населення» на Вченій раді Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України, яка засвідчила чимало спільних аспектів етноідентифікаційних процесів на пострадянському просторі, в Україні та Македонії зокрема. В рамках угоди про наукове співробітництво між Македонською академією наук і мистецтв та Національною академією наук України (2002 р.) здійснюється також підготовка наукових видань: спільного «Українсько-македонського збірника» (Київ, 2005, Випуск 1), репрезентованого на урочистому відкритті конференції «Наука в процесі наближення Македонії та України до Європейського союзу», та «Українсько-македонського розмовника» (Київ, 2005). Поглибленню українсько-македонських наукових контактів та культурних взаємин сприяє і діяльність п. Ілії Ісайловського – Надзвичайного і Повноважного Посла Республіки Македонія в Україні. Унаслідок спільних домовленостей між ним та керівництвом ІМФЕ ім. М. Т. Рильського прийнято рішення про проведення спільного Круглого столу «Україна – Македонія: міжкультурний діалог», в рамках якого відбудеться презентація спецвипуску журналу «Народна творчість та етнографія» – «Македонська фольклористика». Публікація оригінальних наукових розвідок македонських фольклористів у цьому числі часопису «Народна творчість та етнографія» уможливить ознайомлення українських дослідників та зацікавлених читачів з етнокультурою та науковими здобутками Македонії. Редколегія часопису висловлює вдячність керівництву та провідним вченим Македонської академії наук і мистецтв (Президенту МАНУ академіку Ґеорґію Старделову, академіку Цветану Грозданову та академіку Блаже Ристовському) за допомогу в підготовці випуску, а також македонським авторам, які люб’язно зголосилися передати до опублікування свої статті. Ганна Скрипник