Мотиви й образи рекрутських і солдатських пісень в українських народних баладах
У статті розглянуто історію дослідження балади як жанру фольклору, її класифікацію, специфіку і проблематику. Окреслено основні мотиви, простежено їхнє втілення в рекрутських і солдатських піснях. За результатами проведеного текстологічного аналізу виокремлено подібності й відмінності жанрів балади...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Народна творчість та етнологія |
|---|---|
| Datum: | 2014 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
2014
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/203322 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Мотиви й образи рекрутських і солдатських пісень в українських народних баладах / О. Яринчина // Народна творчість та етнологія. — 2014. — № 6. — С. 55–59. — Бібліогр.: 20 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-203322 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Яринчина, О. 2025-05-19T15:30:15Z 2014 Мотиви й образи рекрутських і солдатських пісень в українських народних баладах / О. Яринчина // Народна творчість та етнологія. — 2014. — № 6. — С. 55–59. — Бібліогр.: 20 назв. — укр. 0130-6936 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/203322 398.8:784.71(477.53)"20" У статті розглянуто історію дослідження балади як жанру фольклору, її класифікацію, специфіку і проблематику. Окреслено основні мотиви, простежено їхнє втілення в рекрутських і солдатських піснях. За результатами проведеного текстологічного аналізу виокремлено подібності й відмінності жанрів балади і рекрутських та солдатських пісень. В статье рассмотрена история исследованя фольклорного жанра баллады, ее классификация, специфика и проблематика. Выделены основные мотивы, изучено их воплощение в рекрутских и солдатских песнях. По результатам текстологического анализа определены сходства и отличия жанров баллады, рекрутских и солдатских песен. The article examines the history of researching ballads as a genre of folklore, their classification, specificity, and subject matter. There have been outlined the principal motifs and retraced their expression in the recruit’s and soldier’s songs. After the results of textual critical analysis, there have been distinguished the similarities and differences between the genres of ballads and the recruit’s and soldier’s songs. uk Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України Народна творчість та етнологія Трибуна молодого дослідника Мотиви й образи рекрутських і солдатських пісень в українських народних баладах Motifs and Images of the Recruit’s and Soldier’s Songs in Ukrainian Folk Ballads Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Мотиви й образи рекрутських і солдатських пісень в українських народних баладах |
| spellingShingle |
Мотиви й образи рекрутських і солдатських пісень в українських народних баладах Яринчина, О. Трибуна молодого дослідника |
| title_short |
Мотиви й образи рекрутських і солдатських пісень в українських народних баладах |
| title_full |
Мотиви й образи рекрутських і солдатських пісень в українських народних баладах |
| title_fullStr |
Мотиви й образи рекрутських і солдатських пісень в українських народних баладах |
| title_full_unstemmed |
Мотиви й образи рекрутських і солдатських пісень в українських народних баладах |
| title_sort |
мотиви й образи рекрутських і солдатських пісень в українських народних баладах |
| author |
Яринчина, О. |
| author_facet |
Яринчина, О. |
| topic |
Трибуна молодого дослідника |
| topic_facet |
Трибуна молодого дослідника |
| publishDate |
2014 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Народна творчість та етнологія |
| publisher |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Motifs and Images of the Recruit’s and Soldier’s Songs in Ukrainian Folk Ballads |
| description |
У статті розглянуто історію дослідження балади як жанру фольклору, її класифікацію, специфіку і проблематику. Окреслено основні мотиви, простежено їхнє втілення в рекрутських і солдатських піснях. За результатами проведеного текстологічного аналізу виокремлено подібності й відмінності жанрів балади і рекрутських та солдатських пісень.
В статье рассмотрена история исследованя фольклорного жанра баллады, ее классификация, специфика и проблематика. Выделены основные мотивы, изучено их воплощение в рекрутских и солдатских песнях. По результатам текстологического анализа определены сходства и отличия жанров баллады, рекрутских и солдатских песен.
The article examines the history of researching ballads as a genre of folklore, their classification, specificity, and subject matter. There have been outlined the principal motifs and retraced their expression in the recruit’s and soldier’s songs. After the results of textual critical analysis, there have been distinguished the similarities and differences between the genres of ballads and the recruit’s and soldier’s songs.
|
| issn |
0130-6936 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/203322 |
| citation_txt |
Мотиви й образи рекрутських і солдатських пісень в українських народних баладах / О. Яринчина // Народна творчість та етнологія. — 2014. — № 6. — С. 55–59. — Бібліогр.: 20 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT ârinčinao motiviiobrazirekrutsʹkihísoldatsʹkihpísenʹvukraínsʹkihnarodnihbaladah AT ârinčinao motifsandimagesoftherecruitsandsoldierssongsinukrainianfolkballads |
| first_indexed |
2025-11-25T19:55:37Z |
| last_indexed |
2025-11-25T19:55:37Z |
| _version_ |
1850522299080376320 |
| fulltext |
55
МОТИВИ Й ОБРАЗИ РЕКРУТСЬКИХ І СОЛДАТСЬКИХ
ПІСЕНЬ В УКРАЇНСЬКИХ НАРОДНИХ БАЛАДАХ
Олена Яринчина
УДК 398.8:784.71(477.53)“20”
У статті розглянуто історію дослідження балади як жанру фольклору, її класифікацію, специфіку і проблематику.
Окреслено основні мотиви, простежено їхнє втілення в рекрутських і солдатських піснях. За результатами прове-
деного текстологічного аналізу виокремлено подібності й відмінності жанрів балади і рекрутських та солдатських
пісень.
Ключові слова: балада, класифікація балади, солдатські та воєнні мотиви, рекрутські й солдатські пісні.
В статье рассмотрена история исследованя фольклорного жанра баллады, ее классификация, специфика и проб-
лематика. Выделены основные мотивы, изучено их воплощение в рекрутских и солдатских песнях. По результатам
текстологического анализа определены сходства и отличия жанров баллады, рекрутских и солдатских песен.
Ключевые слова: баллада, классификация баллады, солдатские и военные мотивы, рекрутские и солдатские песни.
The article examines the history of researching the ballads as a genre of folklore, their classification, specificity and subject
matter. There have been outlined the principal motifs and retraced their expression in the recruit’s and soldier’s songs. After
the results of textual critical analysis, there have been distinguished the similarities and differences of genres of ballad and the
recruit’s and soldier’s songs.
Keywords: ballad, classification of ballads, soldier’s and military motifs, recruit’s and soldier’s songs.
Баладу як окремий жанр вирізнили тільки
в ХІХ ст., однак історичні й теоретичні його
дослідження – нечисленні. Першими мону-
ментальними студіями в цьому напрямі вва-
жаємо праці О. Потебні [16 (про найдавнішу
записану баладу «Дунаю, Дунаю, чему сму-
тен течеш?»); 17].
Дослідженню балади приділив увагу й
І. Франко. У його працях [19; 20] проаналі-
зовано генезу баладних мотивів, символів, по-
етики.
Вплив на висвітлення природи та худож-
ньої специфіки балад мали дослідження
М. Драгоманова [7], Ч. Неймана [14], В. До-
маницького [6], В. Гнатюка [3], К. Квіт-
ки [8], Ф. Колесси [9; 10]. Зауважимо,
що хрестоматія Ф. Колесси [11] – перше в
україн ській фольклористиці видання, що міс-
тить найбільше текстів цього жанру з їхніми
варіантами.
Нині найпомітнішими в дослідженні балад
є розвідки П. Лінтура [13], Н. Нудьги [15]
(у якій, однак, посилену увагу зосереджено
на літературній баладі), а також С. Грици [4].
У моно графії О. Дея [5] окреслено загальну
характеристику баладного жанру українсько-
го фольклору й простежено розвиток тради-
ційних сюжетів. На цей жанр звернула увагу
й Л. Єфремова. У тритомній праці «Частот-
ний каталог українського пісенного фолькло-
ру» (К., 2009, 2010, 2011) дослідниця подала
окремі зразки жанру, описала та проаналізу-
вала їх, сформувавши, таким чином, загальну
характеристику української пісенності.
Сюжети балад часто ґрунтовані на небу-
денних, фантастичних подіях, що є виявом
своєрідності жанру. Основу, наприклад, лі-
ричних пісень становлять родинно-побутові
або суспільно-побутові теми, де події не вихо-
дять за межі повсякденного життя.
У баладах, як правило, осердя сюжету фор-
мують теми сімейного побуту і традиційні кар-
тини приватного життя, а на них уже нашаро-
вуються фантастичні, надприродні фрагменти.
У такий спосіб твір стає реалістичнішим, імо-
вірнішим, більш наближеним до слухача. За-
звичай, у твір уведено обмежене коло дійових
персонажів – пересічних осіб.
Одна з важливих особливостей, на якій на-
голошували дослідники балад, – це трагізм у
розгортанні сюжету. Колесса визначив жанр
як «сумовита лірично-епічна пісня про над-
http://www.etnolog.org.ua
56
ISSN 01306936 * НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ ТА ЕТНОЛОГІЯ* 6/2014
звичайні події, життєві конфлікти з трагіч-
ним закінченням» [11, c. 107–109]. На цьому
наголосив і П. Лінтур: «...балада розповідає
переважно про похмурі, трагічні випадки, які
привертають увагу, вражають» [13, c. 14]. Як
і в наративних жанрах фольклору, у баладах
спостерігаємо гострі конфлікти полярних об-
разів. Завершуються балади здебільшого
трагічно. Окрім цього, зло часто залишається
безкарним. Але фінал неоднозначний, рівно-
вага добра і зла – умовна (закохані, яким не
дозволяють одружитися, знаходять спосіб
залишитися навіки разом – топляться; мати
втрачає любого сина, який, зрозумівши злий
її намір, випиває отруту разом із дружиною
тощо). Часто позитивний герой обирає смерть,
убачаючи в цьому вихід зі складних або й
безнадійних життєвих ситуацій. Тому твори
цього жанру, завдяки своїй емоційній напру-
женості, завжди експресивні, хвилюючі. Вони
змушують слухачів замислитися над складни-
ми життєвими обставинами.
О. Дей означив баладу як «епос нещасли-
вих людських доль». «Незвичайні пригоди із
звичайними людьми, – на думку дослідни-
ка, – один із тих проявів контрастності і по-
ляризації, які є стрижнем баладності як такої.
Відтворюючи несподівано гострі конфлікти та
психологічні стани в хвилини найвищого на-
пруження людських пристрастей і переживань
в переважно трагічних ситуаціях, балади ви-
кликають глибокі зворушення <...>, адже тра-
гічне суперечить людській природі, воно ніко-
ли й ніде не було звичним, життєвою нормою і
завжди приголомшувало, відгукувалося спів-
чуттям та уболіванням щодо персонажа-жерт-
ви і ненавистю до персонажа-злочинця» [5,
c. 14]. Ця думка виявляє ще одну особливість
балад як жанру – драматизм.
Поряд з епічним та ліричним началом роз-
кривається й драматичне. Найяскравіше воно
втілене за допомогою діалогічних форм балад.
Слухачі, ніби на сцені, спостерігають за кіль-
кома персонажами, їхні думки і вчинки поста-
ють у формі діалогів. Як і в драмі, подієвий
розвиток відбувається надзвичайно швидко і
напружено. Відсутні уповільнення, докладні
описи, тривалі повтори. Усе відбувається ди-
намічно, часто причини вчинків персонажів
у тексті не розкрито (не висвітлюється, чому
дівчина просить у козака сердце його матері,
чому на ринку брат продає сестру і т. д.).
Не менш важливою специфічною особли-
вістю балади є реалістичність, яка втілена в
певних характеристиках:
– час у баладі належить до «потенційної
сучасності» [18, c. 103], тобто означені в баладі
події актуалізуються. Отже, за сприйняттям
слухача, вони відбулися не в далекому минуло-
му, а зовсім недавно;
– персонажі балад – здебільшого пере-
січні люди з різних верств суспільства. Немає
чіткого полярного поділу на «героїв і злочин-
ців» [18, c. 137], бо і негативні дійові особи –
не епічні гіперболізовані злочинці, а звичайні
люди. Буденність також не перебільшена: не
утопіїзована, а правдиво висвітлена – з усіма
нюансами складного буття. Позитивні персо-
нажі або їхні риси не ідеалізовані: немає гі-
перболізації життєвих ситуацій, обставин чи
здібностей, а також відсутні ліризація почут-
тів, фундаменталізм у втіленні основної тема-
тики, її важливість.
Серед прикметних рис жанру балади виріз-
няється дидактичність. Тим чи іншим чином,
прямо чи завуальовано, але балада містить
дидактичне зерно. Викликаючи в слухачів не-
гативну оцінку певних персонажів від проти-
лежного, утілюється мораль народного життя,
озвучуються загальновживані норми співжит-
тя, виховується здатність до співчуття.
Одним зі складних питань у вивченні ба-
лад є питання їхньої класифікації. Лише в
українській народній уснопоетичній творчості
налічується понад 300 баладних сюжетів, а їх
ще більше, якщо звернути увагу на змістові,
текстологічні та музичні варіанти. Однак до-
слідники ще не досягли консенсусу щодо єди-
ного принципу класифікації балад.
Для систематизації баладних текстів учені
найчастіше використовують сюжетно-тема-
тичний принцип. І. Франко – один з перших
http://www.etnolog.org.ua
57
Трибуна молодого дослідника
в українській фольклористиці, котрий вдало і
докладно класифікував балади.
Російський дослідник М. Андреєв здійс-
нив класифікацію балад за специфікою фольк-
лорного жанру, порівнюючи їх з іншими жан-
рами фольклору. Таким чином, він розподілив
балади на три групи: а) пісні казкового, власне
оповідного, і частково анекдотичного типу, що
співвідносяться з новелістичними казками і
анекдотами; б) пісні, пов’язані з билинами, іс-
торичними та воєнними піснями; в) пісні, що
явно належать до певних соціальних угрупо-
вань (солдатські, розбійницькі, ямщицькі, мо-
настирські) [1, c. 3–18].
У цій класифікації зважено на систему іс-
торико-хронологічної послідовності розвитку
балад. Однак вона занадто узагальнена, ура-
ховуючи наявність трьохсот різних сюжетних
варіантів.
Радянський дослідник М. Кравцов здійс-
нив власну класифікацію балад, ґрунтуючись
на типах їхніх конфліктів. Він сформував чо-
тири мотивні групи: а) балади з анімістичними
і міфічними мотивами; б) балади із сімейними
мотивами; в) балади із соціальними мотивами;
г) балади, присвячені історичним конфлік-
там [12, c. 179–189].
Українська дослідниця народної музики
С. Грица подала власне бачення класифіка-
ції жанру: а) балади міфологічні й легендарні
(пов’язані з легендами); б) балади сімейно-по-
бутові; в) балади історичні; г) балади соціально-
побутові [4, c. 101–102].
Зважаючи на тематичний принцип, важко
вести мову про історико-типологічну послі-
довність, оскільки замало визначити період
зародження певного сюжету. Наприклад, мі-
фологічні мотиви у творі – ще не ознака його
давнього походження. Водночас сучасні со-
ціально-побутові обставини в баладі – ще не
засвідчують її нещодавнє виникнення. Адже
це можуть бути трансформація або нашарову-
вання сучасних мотивів на давній сюжет.
В українській фольклористиці найдоклад-
нішу класифікацію балад розробив О. Дей.
Він розподілив сюжети українських балад
на три групи. В основу бачення цієї пробле-
ми закладено характер людських стосунків-
конфліктів з їхніми причинами й наслідками:
а) про кохання та дошлюбні стосунки (особис-
ті взає мини); б) про сімейні взаємини і конф-
лікти; в) взаємини і конфлікти на тлі соціаль-
них та історичних обставин. Систематизацією
охоплено загальнолюдські категорії поділу:
оcоба – cім’я – cуcпільcтво. У межах кожної
із цих груп окреслено велику кількість тема-
тичних циклів [5, c. 64–84].
Однак така класифікація має свої вади.
У деяких випадках цикли надто докладні, в
інших – чимало досить умовно поєднаних сю-
жетів становлять один цикл.
Отже, багато дослідників зауважили на
наяв ності соціально-побутових мотивів у ба-
ладах, зокрема на тематиці рекрутчини і сол-
датчини.
Образ рекрута, солдата, жовніра, як і зага-
лом образи в баладах, є неоднозначним. Слухач
може осуджувати або співчувати йому лише ке-
руючись учинками персонажа. Так, наприк лад,
у баладі «У полі верба, коло неї вода», де опи-
сано повернення солдата додому після служби,
про нього не йдеться як про стомлену, знівечену,
зламану людину, що притаманно для рекрут-
ських і солдатських пісень. У творі він молодий,
за рік служби заробив грошей; розмірковує, як
буде рідних обдаровувати:
То справлю отцю труну золоту,
А родній матці позолочену,
Рідному брату – коник вороний,
А рідній сестриці – платок шовковий..,
водночас:
Шельмі-жоні –
нагай дротяной [2, c. 107].
Далі оповідається, що «жона» винесла
йому чашу вина, у якій була отрута. Він же
її за це покарав – прив’язав до хвоста коня й
пустив. Отже, перша частина балади викли-
кає негативні почуття до солдата, адже слу-
хач усвідомлює його ненависть до дружини,
але в другій частині зрозуміла причина таких
http://www.etnolog.org.ua
58
ISSN 01306936 * НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ ТА ЕТНОЛОГІЯ* 6/2014
недобро зичливих дій. Тому вбивство жінки з
психологічних міркувань перетворюється на
покарання, що, відповідно, надає образу рек-
рута двозначності. З одного боку, – він жор-
стокий, однак з другого, – справедливий.
Суперечливі почуття викликає в слухачів і
балада «Ой вийду я нагору». У творі чоловік
жаліється, що не має родини, але не жалкує
про смерть нелюбої дружини. Він більш воліє
у війську служити, з дівчатами гуляти, аніж із
нею жити:
Не до мислі жінку взяв,
А я з нею жить не став.
Піду в військо служити,
Й а щоб з нею не жити [2, c. 119].
Таким чином, баладні пісні підводять нас до
думки, що служба в армії – це не надтяжке ви-
пробування, що змінює все життя або й забирає
його, а лише є певним життєвим етапом, який
не заважає солдатам жити повним життям.
На противагу цій думці в баладах пода-
но й інші образи солдатів, які, гніваючись на
свою долю, утрачаючи близьких, при цьому
залишаються максимально чесними і доб-
рими. Так, у баладі «Ой поїхав Івасенько
на воювання» та її варіантах образ солдата
розкрито через трагічну подію його життя.
Перебуваючи далеко від дому, він не знає,
що його кохана дружина народила сина і по-
мерла. І лише через віщий сон дізнається про
це, але, приїхавши додому, застає її вже по-
мерлою. Таким чином, військова служба (вій-
на) – головний чинник тривалої відсутності
чоловіка вдома, і як наслідок – він пропускає
найважливіші події в житті родини. Однак
зауважимо, що військова служба є непрямою
причиною труднощів у його житті.
Про вплив військової служби на соціальне
становище та життя оповідає балада «Заплака-
ний, задуманий, садок зелененький»: через со-
ціальну незначущість і бідне походження («А я
бідний сиротина що маю діяти?») солдат утра-
чає можливість одружитися з коханою, яка ви-
ходить заміж за іншого, – «Таки мусить молод
жовнір з жалю й умирати» [2, c. 89].
Частина балад ілюструє образ солдата,
рекрута як наслідок попередніх подій – уте-
ча, спокута тощо. Наприклад, в основу сю-
жету балади «Ой колись була розкіш воля»
покладено сварку між сином і матір’ю (у варі-
антах – батьком, батьками), після чого його
виганяють з дому. Він іде служити до війська,
де помирає.
Наведені зразки балад демонструють роз-
криття образу рекрута (вояка) через глибокий
психологізм і драматизм його життєвих обста-
вин. З огляду на це виокремлюємо образний
тип солдата-жертви.
Мотивний ряд, що міститься в баладах і
рекрутських та солдатських піснях, – це мо-
тиви прощання, спокути, розлуки, утрати, уте-
чі, зради і, звичайно, – загибелі.
Одним з найбільш широкопредставлених є
образ матері, однозначно потрактований. Так,
у баладі «Ой мала Гребенючка та два сини
рідні» та її варіантах син, який від’їзджає на
війну, просить матір, «щоби-с жону Катерину
не позбиткувала», але «... стара Гребенючка
на то не турала» [2, c. 210], обмовивши неві-
стку. Чоловік, повернувшись, убив дружину
(«... втяв жінці головочку попри самі плечі»),
а потім, розкривши обмову, докоряє матері.
З тексту балади слухач сприймає образ матері
негативно, з огляду на безпричинність пога-
ного ставлення її до невістки, адже, як виявив
син, усе його господарство було збережено:
...пішов Гребенючок до тої станечки, –
Пустіші лишив, кращі найшов сивії конечки.
Та увійшов Гребенючок до тої комори, –
Пустіші лишив, кращі найшов багаті убори.
Відти пішов Гребенючок до того покою:
Сидя’, сидя’ кухаречки навкруг коло
столу [2, с. 210].
Подібна за настроєм утілення образу ма-
тері і балада «Ой чиє ж то жито, чиї то по-
коси». Сюжетна відмінність лише в тому, що
свекруха заклинає невістку, і та перетворю-
ється на тополю, яку син, не знаючи, зрубує.
В інших текстах – «Іде Іван на войночку»,
«Ой поїхав Івасенько на тяжку віночку» – за
http://www.etnolog.org.ua
59
Трибуна молодого дослідника
час відсутності сина свекруха обпоює невіст-
ку отрутою.
Водночас записано балади, у сюжет яких
закладена жорстока розплата свекрухи за
вчинені нею дії. Наприклад, сюжет балади
«Ой жила вдова край села» досить пошире-
ний: свекруха пригощає отрутою невістку,
але син також її випиває і помирає разом із
дружиною.
Частина балад з подібним сюжетом по-
яснює вчинок матері як непослух сина. Най-
яскравіше це простежується в баладі «Ой
жила вдова, вдова молода». Відсилаючи сина
у військо, мати йому наказує:
Іди, мой синок, іди не барися,
На чужой сторонці да не женися
[2, c. 258].
Однак син повертається з молодою дружиною.
Бажаючи отруїти молоду невістку, матір нена-
роком отруює сина. У цьому сюжеті смерть
хлопця можна трактувати як кару за порушен-
ня заборони матері.
Насамкінець наголосимо на значній подіб-
ності образної та мотивної системи балад і
рекрутських та солдатських пісень. Однак іс-
нують значні відмінності в способах розкриття
цих образів та мотивів. У рекрутських і сол-
датських піснях маємо більшу сумовитість,
протяжність в оспівуванні нещасливих жит-
тєвих обставин. Герої пісень зазвичай свідчать
про свою зламану долю, невдачі, причиною
яких є служба в армії. У баладах увага слухачів
спрямована на конкретну подію, яка змінює,
повністю переінакшує або є причиною завер-
шення їхнього життя.
1. Андреев Н. Русская баллада : вступ. ста-
тья / Н. П. Андреев // Русская баллада / под ред.
В. И. Чернышева. – М. ; Ленинград : Советский
писатель, 1936. – С. XIV–XLVIII.
2. Балади. Родиннопобутові стосунки / вступ.
ст. О. І. Дея. – К. : Наукова думка, 1988. – 524 с.
3. Гнатюк В. Пісня про покритку, що втопила
дитину / В. Гнатюк // Матеріали до української
етнології. – Л., 1919. – Т. 19–20. – С. 249–389.
4. Грица С. Й. Мелос української народної епі-
ки. – К. : Наукова думка, 1979. – 249 с.
5. Дей О. І. Українська народна балада. –
К. : Наукова думка, 1986. – 263 с.
6. Доманицкій В. Баллада о Бондаривне и пане
Каневском // Киевская старина. – 1905. – Т. 88. –
Кн. 3. – С. 480–494.
7. Драгоманов М. Розвідки про українську на-
родну словесність і письменство. – Л. : ЗНТШ,
1899. – 260 с.
8. Квітка К. Українські пісні про дівчину, що
помандрувала з зводителем / К. Квітка // Етногра-
фічний вісник. – К., 1926. – Кн. 2. – С. 78–107.
9. Колесса Ф. Балада про дочкупташку в
слов’янській народній поезії // Колесса Ф. Фольк
лористичні праці. – К. : Наукова думка, 1970. –
С. 109–163.
10. Колесса Ф. Народні пісні з Галицької Лем-
ківщини. Тексти й мелодії. Зібрав, упорядкував
і пояснив др. Філарет Колесса // Етнографічний
збірник. Видає Етнографічна комісія Наукового
товариства імені Шевченка. – Л., 1929. – Т. 39–
40. – С. 1–466.
11. Колесса Ф. Українська усна словесність. –
Едмонтон, 1983. – 643 с.
12. Кравцов Н. Славянская народная баллада /
Н. И. Кравцов // Проблемы славянского фольк
лора. – М. : Наука, 1972. – С. 167–199.
13. Народні балади Закарпаття / вступ. ст.
П. Лінтура. – Л. : Видво Львів. унту, 1966. – 283 с.
14. Нейман Ц. Малорусская баллада о Бонда-
ривне и пане Каневском / Ц. Г. Нейман // Киевская
старина. – 1902. – Т. 76. – Кн. 3. – С. 347–390.
15. Нудьга Г. А. Українська балада. – К. : Дніп
ро, 1970. – 258 с.
16. Потебня А. Малорусская народная песня по
списку XVI в. Текст и примечания // Филологичес-
кие записки. – Воронеж, 1877. – Вып. 2. – С. 1–53.
17. Потебня А. Объяснения малорусских и
сродных народных песен // Русский филоло-
гический весник. – 1887. – Т. 2. – С. 512–524. –
(Отдельный оттиск).
18. Пропп В. Я. Принципы классификации
фольклорных жанров. – М. : Лабиринт, 2004. –
176 с.
19. Франко І. Жіноча неволя в руських піснях
народних // Франко І. Твори : у 50 т. – К., 1980. –
Т. 26. – С. 210–253.
20. Франко І. Студії над українськими народ-
ними піснями // Франко І. Твори : у 50 т. – К. :
Нау кова думка, 1984. – Т. 42. – С. 7–491.
http://www.etnolog.org.ua
|