Драматичні елементи у фольклорі – традиція та актуальність
The researches of the folklore and ethnographic sources underscore, that the dramatic elements exist in the folk art (songs, fairy tales, small folklore genres, children folklore etc.), in customs and in the other forms of the life of the folk. But it's importaint what I mean by the notion &quo...
Saved in:
| Published in: | Народна творчість та етнографія |
|---|---|
| Date: | 2009 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
2009
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/20344 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Драматичні елементи у фольклорі – традиція та актуальність / М. Китевський // Народна творчість та етнографія. — 2009. — № 3. — С. 88-92. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859685661013966848 |
|---|---|
| author | Китевський, М. |
| author_facet | Китевський, М. |
| citation_txt | Драматичні елементи у фольклорі – традиція та актуальність / М. Китевський // Народна творчість та етнографія. — 2009. — № 3. — С. 88-92. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Народна творчість та етнографія |
| description | The researches of the folklore and ethnographic sources underscore, that the dramatic elements exist in the folk art (songs, fairy tales, small folklore genres, children folklore etc.), in customs and in the other forms of the life of the folk. But it's importaint what I mean by the notion "dramatic elements in the folklore". Namely, existence of the action, plot, culmination and denouement, then the place and time of the development of the action, monologue, dialogue in the action, characters, masks, dresses, text, scenography, scenario, director, audience, puppet-show, i. e. the presence of the performance. In this paper special attention is given to some dramatic acting with multitude of the dramatic elements, which are connected with large quantity of the Cristmas holidays. We also drew parallels between traditional forms and new elements of celebration and results of the actualization of some innovations in society. It is worth to refer the carnivals in Vechani and Strumitsa and also celebrations of the Eve in Skopje.
|
| first_indexed | 2025-11-30T22:20:06Z |
| format | Article |
| fulltext |
Issn 01306936 / Народна творчість та етнографія / №3 2009
88
Марко Китевський
драматиЧні елементи у фольклорі – традиціЯ та
актуальність
Марко Китевски. Драматичките елементи во фолклор – традиција и актуелност
Истражувањата на фолклорните и етнографски извори подвлекуваат дека драмските елементи егзистираат во
народната уметност (песните, сказните, кратките жанрови, детскиот фолклор итн.), во обичаите како и во другите
облици на народниот живот. Сепак, треба да се истакне што авторот подразбира под ноцијата „драмски елементи во
фолклорот“. Имено, постоењето на дејството, заплетот, кулминацијата и расплетот, потоа местото и времето на
развојот на дејството, монологот, дијалогот во дејствието, карактерите, маските, костимите, текстот, сценографијата,
сценариото, режисерот, аудиенцијата, куклени представи, т.е. присуството на изведбата. Во трудот е ставен посебен
акцент на некои драмски дејствија кои содржат мноштво драмски елементи поврзани со божиќните празници. Авторот
исто така дава паралели помеѓу традиционалните форми и новите елементи во празнувањето и резултатите од
актуализацијата на некои иновации во општеството. Заслужува да се споменат и карневалите во Вевчани и Струмица,
како и прославите на Стара Нова Година во Скопје.
Marko Kitevski. Dramatical elements in the folklore – tradition and actuality
The researches of the folklore and ethnographic sources underscore, that the dramatic elements exist in the folk art
(songs, fairy tales, small folklore genres, children folklore etc.), in customs and in the other forms of the life of the folk.
But it's importaint what I mean by the notion "dramatic elements in the folklore". Namely, existence of the action, plot,
culmination and denouement, then the place and time of the development of the action, monologue, dialogue in the
action, characters, masks, dresses, text, scenography, scenario, director, audience, puppet-show, i. e. the presence of the
performance. In this paper special attention is given to some dramatic acting with multitude of the dramatic elements,
which are connected with large quantity of the Cristmas holidays.
We also drew parallels between traditional forms and new elements of celebration and results of the actualization of
some innovations in society. It is worth to refer the carnivals in Vechani and Strumitsa and also celebrations of the Eve in
Skopje.
Дослідники цієї теми наголошують, що драматичні
елементи існують як в усній народній творчості (у піс-
нях, казках, коротких фольклорних жанрах, дитячому
фольклорі тощо), так і в звичаях й інших формах народ-
ного життя. Але передусім пояснимо наше розуміння
поняття «драматичні елементи у фольклорі». Ми маємо
на увазі, зав'язку, кульмінацію і розв'язку, крім того,
місце розвитку, монолог, діалог персонажів, образи,
маски, костюми, текст, сценографію, сценарій, режису-
ру, публіку, ігри з ляльками тощо – тобто все те, що
охоплює театральна вистава. Звернімося до найхарак-
терніших прикладів.
У народних піснях є і персонажі, і монологи, і діало-
ги, і драматичний запал зав'язки та розв'язки. В епіч-
них піснях – битви між героями, викрадення нареченої.
Королевич Марко б'ється з арапами, скасовує податок
на одруження, виходить на майдан із самим Господом і
втрачає силу. У міфологічних піснях драматичні ситуа-
ції створюють різні міфологічні істоти, самовіли, змії,
ламії і т. ін. У пісні зі збірки Миладинових, яку «викону-
ють, коли свати йдуть по наречену» 1, розповідається
про двох парубків – Ніко і Ніколу, що посварилися
через «ту гарну дівчину». Обидва вони вирушили по
неї: один – з двома тисячами, другий – з трьома тисяча-
ми сватів; один – через Никополе, другий – через Шар
Планину. Коли вони разом зі сватами дісталися двору
дівчини, створилася напружена ситуація, або, користу-
ючись термінологією, зав'язка драми, коли могло ста-
тися кровопролиття. Але розумна дівчина знайшла
вихід. Вона взяла двох хлопців у побратими: «въ образ
и баци и дар си дарва, си фати два брата рогени, си
попрати без никоя кавга», тим самим підготувавши
розв'язку.
Драматичні елементи наявні також і в родинних піс-
нях, особливо, коли йдеться про стосунки між свекру-
хою та невісткою, невісткою й братовою, стосунки між
невістками, а також у трудових піснях, в яких співають
про змагання на жнива, в заробітчанських, гуморис-
тичних піснях, піснях про кохання тощо.
Драматичні елементи є і в народних казках. Поряд з
монологами й діалогами героїв у казках наявні драма-
тичні ситуації, пов'язані з боротьбою, метаморфозами,
смертю та оживанням героїв тощо. Так само є драма-
тичні елементи і в манері викладу. Інформатор, опові-
даючи, розставляє героїв наче на сцені, ототожнює
декого зі слухачів з персонажами казки.
Але найбільше драматичних елементів простежуєть-
ся у звичаях, пов'язаних зі святами, з родинним жит-
тям людини, – народженням, весіллям та смертю.
Наприклад, якщо розглянути весілля як обряд від почат-
Issn 01306936 / Народна творчість та етнографія / №3 2009
89Марко Китевський. Драматичні елементи у фольклорі – традиція та актуальність
ку до кінця, то воно сповнене багатьох драматичних
елементів, таких, як сцена, образи, монологи й діалоги,
неписаний сценарій тощо. «Драматична постановка
весілля випливає із синкретизму весільного обряду з
танцями, музикою та піснями» 2.
На окрему увагу заслуговують звичаї, пов'язані зі
святами. У деяких із них простежуються лише окремі
драматичні елементи, в інших ми є свідками справж-
ньої драматичної гри. Згадаємо лише деякі: звичай
«Полазник» на день св. Ігната, звичай «зміни кумів-
ства» на Богоявлення-Водохреще, танці біля вогню,
кидання стріл на Прощу, звичаї на день св. Трифона,
дії лазарок, «сварки дітей» на Лазареву Суботу, звичаї
на Юріїв день, збирання трав і гойдання на гойдалках,
вірування про скупчення змій на день Єремії, звичаї
засівання на день св. Симеона, звичаї на Іванів день,
особливо виготовлення ляльки «Іванки» та дії,
пов'язані з нею. Подібні елементи наявні й у звичаях
викликання дощу, таких, як Додоле і Скрсті (перший
– винятково язичницький, другий – суто християн-
ський). На великі свята зафіксовано народні ігри
християнського змісту, сповнені драматичних еле-
ментів. Наприклад, із Різдвом пов'язана гра «Вертеп»
– церковно-народна драма, коли артисти виносили
скриню, що символізує печеру, в якій народився Ісус,
показували його народження, прихід на уклін до
нього трьох мудреців тощо. Актори ходили по хатах,
по вулицях, заходили в кав'ярні, що є, без сумніву,
модерним прийомом, якому можуть позаздрити і
сучасні театри 3.
На Новий рік, Василів день, Василицю поряд з інши-
ми звичаями виконується і народна гра з усіма елемен-
тами драми (персонажі, маски, монологи, діалоги,
сцена, сценографія, публіка тощо). Головні персонажі
цієї драми в різних місцевостях різні: у Скоп'є 4 – двоє
старців, невістка, покинуті діти і військо; у Дебарці
(Охрид) 5 – зять, невістка, ворожбит; у Гевгелії 6 – невістка,
дитина, дід, баба, верблюд, погонщик верблюдів; у
с. Лисиче (Велес) 7 – наречена, молодий, кум і кума,
свекруха, охоронець, жебраки; в області Саріджол
(Егейська Македонія) 8 у грі «Ешка» беруть участь
хлопці з чорними обличчями та палицями, яких нази-
вають арапами, наречені в масках, інші учасники з
лошам, верблюдом, що прикрашені дзвіночками. У
більшості варіантів цієї гри вмирає один зі старців, а
потім визначені монологи та діалоги між учасниками
гри, а також певні магічні дії викликають його ожив-
лення. У цій грі найбільше драматичних елементів,
оскільки там є і дія, і постійні персонажі, і сценарій,
який повторюється щороку, і маски, вбрання, діалоги,
монологи, сценографія, реквізит, зав'язка, розв'язка
драматичної дії тощо.
На особливу увагу заслуговують драматичні ігри, які
виконувалися на Великдень. У Поречі 9 записано бага-
то ігор – «гачки», – що виконувалися на третій день
Великодня: «Нечисте число, мале число», «Лазь по
мені, лазь, комахо», «Зять і невістка», «Джуро, Маро,
Вележано» тощо, а саме свято супроводжувалося грою
«Віли-самовіли». Записувач Вєра Клічкова зауважила,
що ця гра мала багато спільного з кукерами і русалія-
ми, які описав Михаїл Арнаудов у «Збірнику народної
творчості й історії народу».
Серед багатьох великодніх ігор, записаних у
Дебарці10 (Охрид), – «Маски», «Розбійник», «Охоронець»
тощо – особливо цікавою є гра «Розбійники» із
села Годив'є, в якій брали участь жінки. У них було
зображено боротьбу Кузмана Капідана й араміїв, оспі-
вану в багатьох народних піснях, записаних
К. Шапкаревим, Карановим, Качановським,
Драгановим, Коневим та ін. Серед драматичних ігор,
пов'язаних із Великоднем, варто згадати і гру «Дрелю»
із сіл Орман, Петрич 11, «Дервіши» із сіл Луково,
Дебарський Дримкол 12 тощо.
Безперечно, народна творчість сповнена драматич-
них елементів. Можна стверджувати, що в минулому
існувала чимала кількість народних драм з елементами
фольклорного театру. Які ж драматичні елементи міс-
тить фольклорний театр?
1. Дія. У багатьох розглянутих прикладах, до того ж,
в усіх жанрах, наявні дія, зав'язка і розв'язка. У васи-
личарській грі зав'язка відбувається, коли вбивають
літню людину, а розв'язка – її оживлення. У драматич-
ній грі «Арамії» зав'язка починається з боротьби між
військами Кузмана Капідана й араміїв, а розв'язка –
коли схоплюють дервіша і судять його.
2. Місце і час розвитку дії. Місця розвитку дії – різні
для кожної драматичної гри. Василичарські ігри вико-
нували в центрі села, у провулках і по хатах. У селі
Лисиче (Велес) одну частину драми виконували в цен-
трі села біля старого явора, де проходило вінчання
молодих. Певні дії відбувалися на вулиці, біля сільської
криниці, на перехресті, або на місці проведення ярмар-
ку. Лазарки танцювали у провулках, часто – на пере-
хрестях, а коли проходили мандрівники, вони брали їх
у коло, співали пісень і дарували подарунки. Драматична
гра «Джамала» в Гевгелії 13 виконується на току після
жнив. Час виконання таких ігор чітко визначений.
Василичари починали ігри опівночі і продовжували до
сходу сонця, лазарки – протягом дня, з ранку до вечора;
оранка і ткання «чумного» полотна починалося в сутін-
ки, гра «Джамала» тривала упродовж ночі, Великодні
ігри – тільки вдень.
3. Образи. У народній творчості учасниками драма-
тичної дії є головні й другорядні персонажі. У драма-
тичних василичарських іграх головними героями є
зять, невістка, дід і баба, а другорядними – василичари,
військо та ін. У драматичній грі «Арамії» головними є
Кузман Капідан і Дервіш, епізодичними – члени їхньо-
го війська, це ж стосується і русалій. Усі учасники гри
виконують визначені ролі. У василичарських іграх
виразними є еротичні мотиви, особливо стосовно зятя
й невістки, виражені в словах і рухах і пов'язані з функ-
цією родючості. У великій кількості великодніх ігор
зав'язка починається плачем, закінчується гра сміхом.
У деяких іграх героями є ляльки, наприклад, лялька
Іванка у звичаях на Іванів день 14, лялька «стара» на
Водохреще15, лялька-дитина в грі «Джамала» 16 тощо.
Issn 01306936 / Народна творчість та етнографія / №3 2009
90 Фольклор і сучасність
4. Текст. У народній творчості персонажі, пов'язані з
драматичною дією, виголошують певні тексти. Це
різноманітні монологи, а часто й діалоги. В окремих
іграх діалоги відновлюються, оскільки під час кожно-
го виконання повторюється один і той текст. Учасники
драми знають його напам'ять, але впродовж дії дозво-
ляється імпровізувати (у певних межах).
Наприклад, діалоги між старцями і хазяїном у васи-
личарських іграх можуть бути зімпровізовані, але
мають стосуватися певних частин тіла «померлого» і,
як свідчать записи, вони схожі або навіть однакові в
різних місцевостях. У великодніх іграх тексти, які виго-
лошують учасники, а також пісні, які вони співають,
завжди однакові. Імпровізація може зумовлюватися та
кож втручанням глядачів у гру.
5. Маски. У драматичних іграх часто використову-
ють маски. Вони можуть бути як індивідуальні, так і
групові. Маска відповідає тій ролі, яку грає певна люди-
на. Обличчя вимащують сажею або чорною фарбою, а
в деяких випадках учасники яскраво розфарбовують
обличчя різними кольорами. У наш час для гриму часто
використовують косметичні засоби. Маски виготовля-
ють із паперу, зі шкіри тварин, з рогами тощо. Вуса і
бороду роблять із конопель або вовни. У Василичарських
драмах одні перевдягаються старими, другі – зятем і
невісткою, треті – попами, жандармами, охоронцями
тощо. У грі «Джамала», що виконується в Гевгелії після
жнив і обмолочування, тобто коли зібрано врожай,
учасники гри – сільські парубки – перевдягаються у
невістку та її чоловіка, роблять ляльку-дитину в одязі
навиворіт, яку обв'язують мотузками. У грі «Арамії» її
учасники, винятково жінки, поділялися на дві групи:
перша вдягалася в арнаутські плаття, а інша, – як вій-
сько Кузмана Капідана. Вони носили палиці, що нага-
дували пістолі.
6. Сценографія. У фольклорному театрі наявна також
сценографія. При виконанні ігор використовують різні
предмети як хатнього вжитку, так і знаряддя праці,
кілки, що асоціюються з пістолями, дзвіночки і калата-
ла, прядки тощо. Під час виконання звичаю «Оранка» 17,
покликаного захищати від чуми, використовували
рало, виготовлене з дерева-близнюка, яке тягли двоє
волів-близнюків, правили волами також брати-
близнюки. Коли ткали «чумне полотно» 18, яке також
використовувалося для захисту від чуми, ладнали
ткацький верстат і брали всі інструменти, необхідні
для прядіння й ткання.
7. Костюми. Учасники драматичних ігор вдягали
костюми відповідно до ролі. У василичарів перевдяга-
лися старцями, невісткою, старими жінками, міліціо-
нерами, попами тощо. Василичари на поясі носили
дзвіночки й калатала, які мали певну функцію в грі.
Русалки були взуті в опанки, мали на ногах панчохи або
онучі, також білі дзиври (довгі штани – прим. перекл.)
поверх яких вдягали сукню до колін. Приблизно поло-
вина дівчат мали пояс, яким підперезували сукню,
також джамадан, а через груди – пов'язані навхрест дві
хустини. На голові вони носили фес, поверх нього –
тонку хустку, в руках тримали кілок.
Ляльку Іванку вдягали також у спеціально виго-
товлений одяг, хустки, прикрашали квітами тощо. У
додольських обрядах дівчинка-додола була в подер-
тому одязі, прикрашена різними травами. При
виконанні драми з історичного минулого учасники
вдягали костюми гайдуків, араміїв тощо. У деяких
випадках замість повного комплекту одягу вико-
ристовували лише одну деталь, яка символізувала
певний образ. У будь-якому випадку до ігор стави-
лися дуже серйозно, оскільки обряд мав надзвичай-
но велике значення 19.
8. Сценарій. Хоча у фольклорному театрі не існує
писаного сценарію, дія розвивається у певному поряд-
ку, що повторюється при кожному виконанні гри.
Інколи учасники гри імпровізують.
9. Режисер. Цікаве питання, чи потрібний у фольклор-
ному театрі режисер? Чи можна робити висновок, що
там, де є актори і публіка, має бути той, хто все під-
готує, – режисер виступу, дії, видовища 20. Чи можемо
ми говорити про усну режисуру чи «саморежисуру»? У
народних іграх нема режисера, але відчувається його
вплив. Його присутніть має бути пов'язана з тим, що
ми дивимось і слухаємо під час драматичної вистави
21. Не лише тому, що в будь-якому середовищі є особа,
яка користується авторитетом, і до якої прислухають-
ся найбільше, думка якої є вирішальною, але й тому,
що при виконанні драматичних ігор складається вра-
ження, ніби існує кілька режисерів, які діють разом.
Кожен актор повторює свої ролі багато разів під час
кожного нового виконання, щонайменше раз на рік,
тому його дії чітко визначені, ніби працював добрий
режисер.
10. Публіка. Щоб існував фольклорний театр, має
бути публіка. Часом при виконанні драматичних
ігор беруть активну участь глядачі, як це трапляєть-
ся в сучасних театральних постановках. Василичари
палицями, які вони несли, били дівчат, а ті втікали і
ховалися. Звідси з'явилося й прислів'я: «Ховається
як дівчина від колядників». Василичари били також
цуценят, що теж дало життя прислів'ю: «Щастить,
як цуценяті на Василицю». Іноді публіка – це меш-
канці містечка, іноді – члени однієї родини. Глядачі
влаштовувалися півколом або колом, а коли драма
відбувалася в центрі села, публіка спостерігала з
балконів будинків. У Вертепі артисти йдуть до публі-
ки, а не навпаки. Учасники обряду відвідують
будинки, кав'ярні та інші громадські місця, де повто-
рюють гру вже для інших глядачів. Це чимось нага-
дує сучасний театр, як стверджують дослідники цих
звичаїв.
11. Підготовка. Як для будь-якої театральної
вистави, так і для драматичної гри, необхідна підго-
товка. Інколи вона триває один день перед виставою,
інколи – два тижні або місяць, як це відбувалося під
час василичарських ігор, коли купували спеціальний
одяг та виготовляли маски. Василичари у Вевчанах
одразу після завершення свята починали готуватися
до наступного року, але інтенсивна підготовка три-
вала впродовж цілого місяця перед святом, коли
Issn 01306936 / Народна творчість та етнографія / №3 2009
91Марко Китевський. Драматичні елементи у фольклорі – традиція та актуальність
готували маски (як індивідуальні, так і групові) 22.
Для виконання лазарських пісень і обрядів дівчата
ночували разом від Тодориці аж до Лазаря і вчили
пісні. Підготовка до свята Таяни тривала близько
місяця, а інтенсивна підготовка – збирання кві-
тів – за день до свята і ввечері, коли прикрашали
ляльку Іванку.
Отже, ми можемо зробити висновок, що народна
драма існує не так уже й давно. Вона була для наро-
ду великою подією, чимось, що має святкове зна-
чення і піднімається над буденністю, адже ще в най-
давніші часи була потреба знаходити розраду в дра-
матичній формі – вести діалоги, грати, перевтілю-
ватися тощо.
Слід зазначити, що впродовж останніх десяти-
п'ятнадцяти років у Республіці Македонія відроджу-
ються давні форми святкування, деякі звичаї, що міс-
тять велику кількість драматичних елементів. Таким є
святкування під Новий рік Василиці у Вевчанах (селі,
віддаленому на десять кілометрів від Струги), де від-
бувається відомий Вевчанський карнавал 23. Цей кар-
навал ніколи не згасав і не переривався, а нині є чле-
ном Міжнародної асоціації карнавалів. Тут, як і в
новорічних святах, простежуються як традиційні
форми святкування, так і нові елементи. Варто згада-
ти утворення двох груп із двох кутків села; персона-
жів – зятя, невістку, дурня; перевдягання, обхід села,
відвідування всіх, хто має ім'я Василь і привітання з
іменинами, відвідування джерел води, завершення
святкування в центрі села і загальні веселощі.
Оновлюються маски, не лише привезені з-за кордону,
але й ті, що критикують та висміюють певні негативні
прояви в державі тощо 24.
Варто згадати карнавал у Струмиці, який теж є чле-
ном міжнародної асоціації карнавалів. Він пов'язаний
із Прощею, а саме, з періодом триденного посту 25. Крім
традиційних форм святкування, у Струмницькому кар-
навалі наявні елементи наслідування та імітації деяких
відомих світових карнавалів, зокрема карнавалу в Ріо.
Це простежується в багатьох моментах: масках, танцю-
вальних групах, виборі короля й королеви, у нагоро-
дженні найкращих масок. Крім свята Прощі, існують
інші подібні святкування, такі як обряд «Мечкарі» (ті,
що водять ведмедів) у Прилепі.
У Скоп'є також оновлюються давні свята – такі, як
Коляда і Різдво 26. Цікаво, що до відновлення цього
свята після розпаду СФРЮ і здобуття незалежності
Республікою Македонія долучилася і партія СДСМ,
наступниця СКМ. 1995 року вона організувала святку-
вання Передріздвяного вечора 5 січня (н. с.) на місь-
кому майдані в Скоп'є, з феєрверками, подарунками,
використанням чималої кількості елементів святку-
вання Різдва колишньої королівської Югославії та
залученням видання того часу «Вардар» 27. Запалення
вогню благословили троє священиків з македонської
православної церкви. Після того дарували подарунки,
частували ракією, смаженими каштанами тощо.
Безперечно, тут було поєднано традиційні елементи
святкування, зокрема різдвяне дерево, вогнище, пода-
рунки тощо, з нововведеннями: обхід із деревом,
музикою і придружбою, музична обробка новостворе-
них пісень тощо.
Цей звичай недовго підтримувався партією СДСМ, а
святкування Передріздва перенесли з міської площі до
храму Св. Климента Охридського, де влаштували вели-
ке вогнище, носили ялинку і потім роздавали її гілки
віруючим, з музичним супроводом, приходом старого
кума з таратайкою, передаванням келиха, а разом – і
кумівства від старого кума новому, «проводи» нового
кума з усією родиною тощо.
Отже, як бачимо, у давнину існували драматичні
елементи в народній творчості, а також драматичні
ігри з елементами фольклорного театру. Численні тра-
диційні святкування збереглися дотепер, поряд із тра-
диційними, існує багато елементів, що з'явилися в
нових умовах.
Примітки
1 Български народни пески, собрании
одгъ братья Миладинови Димитрия и
Константина и издании одъ
Константина. – Загреб, 1861. – С. 520.
2 Пенушлиски К. Одбрани фолклористич-
ки трудови, 2. – Скопjе, 1988. – С. 41.
3 драги С. Божиќен обред со Вертеп во
Охрид // Македонски фолклор. –
Бр. 47. – Скопjе, 1991. – С. 281.
4 Кличкова В. Божиќни обичаи во
Скопката Котлина // Гласник за
Етнолошки музеj, 1. – Cкoпje, 1960.
5 Китевски М. Златна чаша. – Скопjе,
1983. – С. 12; Целакоски Н. Дебарца
(обреди, магии и обредни игри). –
Скопjе, 1984. – С. 216.
6 Народописни материали от Гевгелиско,
сьобщава Н. Рачев // Македонски
преглед, 1927. Етнография на Македония,
Т. 2. – София, 1992. – С. 239.
7 Спировска Л. Некои драмски елементи во
обичajoт Василица во село Лисиче
(Титовелешко) // Македонски фолклор. –
Бр. 15, 16. – Скопjе, 1975. – С. 363.
8 Македонски д. Два стари обичая. –
ПСП на БКД, 1891. – С. 37, 38, 256–263.
Етнография на Македония // Т. 2. –
София, 1992. – С. 390.
9 Кличкова В. Великденски обичаи во
Порече // Гласник на Музеското
конзерваторско друштво на
Македонjа. – Скопіе, 1957. – С. 153.
10 Целакоски Н. Дебарца... – С. 216.
11 Извори за българската етнография.
Т. З // Етнография на Македония.
Материяли из архивното наследство. –
София, 1998. – С. 341.
12 Миленко С. Филипови¸. Дебарски
Дримкол. – Скопjе, 1939.
13 Танови¢ С. Српски народни обичаіи у
кази. – Београд, 1927. – С. 343.
14 Киселинов Г. Иванка Еньовденски
обичаи вь гр. Ресенъ // Български народ.
Г. 1. – Кн. 2. – Скопие, 1942. – С. 52.
15 Серафимовски д. Кочишта. – Скопjе,
2000. – С.76.
16 Тановић С. Српски народни
обичаjи... – С. 343.
17 Стоилов А. Фолклор // Известия на
народния етнографcки музей в София.
д. 5, кн. 1–4. – София, 1925.
18 деребанов X. Два народни обичаи //
Новини. – Цариград, 1897 – 8 ноем.
19 Здравев Г., Вражиновски Т. Кости-
мираwето и маскираwето во зимските
обредни игри во Македониjа // Маски.
Зборник на трудови од меѓународниот
Issn 01306936 / Народна творчість та етнографія / №3 2009
92 Фольклор і сучасність
симпозиум «Обичаи и маски». Вевчани –
Струга, 1996. – Скопjе. – 1998. – С. 64.
20 Лазu¢ Р. Усмена народна режиjа //
Фолклорни театар у балканским и
подунавским земqама. – Београд,
1984. – С. 89.
21 Tvrtko Cubelić. Usmena narodna retorika
і teatralogija. – Zagreb, 1970. – LXXIV.
22 Калановски И. Вевчански карневал. –
Вевчани, 2001.
23 Там само.
24 Боцев В. Традиционалното и совре-
меното во василичарскиот обичаj во
селото Вевчани Струшко // Маски.
Зборник на трудови од меѓународниот
симпозиум «Обичаи со маски». –
Вевчани – Струга, 1996; Скопjе, 1998. –
С. 145.
25 Сувариев И. Обичаи со маски застапени
во зимски от календар на народни
празници со осврт на Струмичкиот
карневал и неговото потекло // Во истиот
зборник. – С. 177; Сувариев И. Тримерски
обичаи во Струмица // Етнолог. – № 6. –
Скопjе, 1995. – С. 193.
26 Трансформациjа на обичаjот
Коледе – Бадник во Скопjе // Етнолог. –
№ 6. – Скопjе, 1995. – С. 197.
27 «Вардар», независни културно-
привредни дневник год. 5, бр. 680–683,
Скопjе, бр. 6, 7, 8 и 9 jануари 1936, 8.
Переклад із македонської олесі Ковтун
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-20344 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0130-6936 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-30T22:20:06Z |
| publishDate | 2009 |
| publisher | Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Китевський, М. 2011-05-26T18:33:14Z 2011-05-26T18:33:14Z 2009 Драматичні елементи у фольклорі – традиція та актуальність / М. Китевський // Народна творчість та етнографія. — 2009. — № 3. — С. 88-92. — укр. 0130-6936 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/20344 The researches of the folklore and ethnographic sources underscore, that the dramatic elements exist in the folk art (songs, fairy tales, small folklore genres, children folklore etc.), in customs and in the other forms of the life of the folk. But it's importaint what I mean by the notion "dramatic elements in the folklore". Namely, existence of the action, plot, culmination and denouement, then the place and time of the development of the action, monologue, dialogue in the action, characters, masks, dresses, text, scenography, scenario, director, audience, puppet-show, i. e. the presence of the performance. In this paper special attention is given to some dramatic acting with multitude of the dramatic elements, which are connected with large quantity of the Cristmas holidays. We also drew parallels between traditional forms and new elements of celebration and results of the actualization of some innovations in society. It is worth to refer the carnivals in Vechani and Strumitsa and also celebrations of the Eve in Skopje. Переклад із македонської Олесі Ковтун uk Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України Народна творчість та етнографія Фольклор і сучасність Драматичні елементи у фольклорі – традиція та актуальність Dramatical elements in folklore: tradition and actuality Драматичките елементи во фолклор – традиција и актуелност Article published earlier |
| spellingShingle | Драматичні елементи у фольклорі – традиція та актуальність Китевський, М. Фольклор і сучасність |
| title | Драматичні елементи у фольклорі – традиція та актуальність |
| title_alt | Dramatical elements in folklore: tradition and actuality Драматичките елементи во фолклор – традиција и актуелност |
| title_full | Драматичні елементи у фольклорі – традиція та актуальність |
| title_fullStr | Драматичні елементи у фольклорі – традиція та актуальність |
| title_full_unstemmed | Драматичні елементи у фольклорі – традиція та актуальність |
| title_short | Драматичні елементи у фольклорі – традиція та актуальність |
| title_sort | драматичні елементи у фольклорі – традиція та актуальність |
| topic | Фольклор і сучасність |
| topic_facet | Фольклор і сучасність |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/20344 |
| work_keys_str_mv | AT kitevsʹkiim dramatičníelementiufolʹklorítradicíâtaaktualʹnístʹ AT kitevsʹkiim dramaticalelementsinfolkloretraditionandactuality AT kitevsʹkiim dramatičkiteelementivofolklortradiciǰaiaktuelnost |