Стимулювання розвитку смарт-промисловості в просторовому аспекті: досвід для України
У статті розглянуто стан цифрової трансформації промисловості В країнах ЄС на сучасному етапі розвитку. Встановлено причини зниження темпів «смартизації» промислових підприємств. Виявлено чинники, що вплинули на створення програм і проєктів стимулювання розвитку смарт-промисловості в різному простор...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Економіка промисловості |
|---|---|
| Datum: | 2025 |
| Hauptverfasser: | , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2025
|
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/203482 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Стимулювання розвитку смарт-промисловості в просторовому аспекті: досвід для України / Ю.С. Залознова, В.Д. Чекіна // Економіка промисловості. — 2025. — № 1 (109). — С. 3-19. — Бібліогр.: 27 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860227367038877696 |
|---|---|
| author | Залознова, Ю.С. Чекіна, В.Д. |
| author_facet | Залознова, Ю.С. Чекіна, В.Д. |
| citation_txt | Стимулювання розвитку смарт-промисловості в просторовому аспекті: досвід для України / Ю.С. Залознова, В.Д. Чекіна // Економіка промисловості. — 2025. — № 1 (109). — С. 3-19. — Бібліогр.: 27 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Економіка промисловості |
| description | У статті розглянуто стан цифрової трансформації промисловості В країнах ЄС на сучасному етапі розвитку. Встановлено причини зниження темпів «смартизації» промислових підприємств.
Виявлено чинники, що вплинули на створення програм і проєктів стимулювання розвитку смарт-промисловості в різному просторовому середовищі (міжнаціональні, національні, регіональні, місцеві).
Виконано аналіз деяких спеціальних програм розвитку країн Європи, а також проєктів і програм транснаціонального співробітництва, спрямованих на впровадження стратегій стимулювання розвитку смарт-промисловості.
Розроблено пропозиції щодо вдосконалення процесів «смартизації» вітчизняної промисловості.
The paper examines the state of industrial digital transformation in EU countries at the current stage of development. The role of industry and the level of industrialization in European countries are determined. The reasons for the slowdown in the pace of smartification of industrial enterprises are identified, including COVID-19 pandemic, slow growth in R&D spending, insufficient level of employees` digital awareness and digital skills.
The factors that attracted the attention of experts and prompted the creation of programs and projects to stimulate the development of smart industry in different spatial environments (international, national, regional, local) are identified: difficulties of integrating new Industry 4.0 business models into the activities of SMEs, lack of capital investments in smart tools and infrastructure, problems related to IT security, etc.
The directions in which the new technical and economic paradigm of Digitizing European Industry will be implemented are given: creation of an intelligent production system, creation of a virtual copy of the production environment, decentralization of cyber-physical systems, real-time management, orientation towards IT services, flexibility of systems.
The experience of European countries is considered from the standpoint of their contribution to the development of smart industry and an analysis of some special development programs based on high-tech clusters, new mechanisms of interaction between local authorities, business and scientific and educational institutions is conducted.
Transnational cooperation projects and programs aimed at implementing strategies to stimulate the development of smart industry in various areas are analyzed: intellectual specialization, participation of SMEs in European research and innovation programs, strengthening the circular economy, the implementation of Industry 5.0 in European high-tech industries.
The problems faced by industrialists when making decisions on the digitalization of production processes and administration of economic activity are identified.
Proposals have been developed to improve the processes of domestic industry smartification. Examples of EU projects and initiatives to support Ukrainian researchers and career opportunities for manufacturers of innovative products have been provided, the advantages of cooperation with European partners and some difficulties that need to be eliminated to create new markets and opportunities for the country, regions and companies have been identified.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:20:18Z |
| format | Article |
| fulltext |
3
ЕКОНОМІКА
ПРОМИСЛОВОСТІ
ECONOMY
OF INDUSTRY
МАКРОЕКОНОМІЧНІ ПРОБЛЕМИ
ПРОМИСЛОВОСТІ
MACROECONOMIC PROBLEMS
OF INDUSTRY
http://doi.org/10.15407/econindustry2025.01.003
УДК 330.3:339.9:338.45:339.9
JEL: Е65, F15, О38
Юлія Станіславівна ЗАЛОЗНОВА1, чл.-кор. НАН України, д-р екон. наук, професор
E-mail: zaloznova@nas.gov.ua; https://orcid.org/0000-0003-3106-1490;
Вікторія Денисівна ЧЕКІНА1, канд. екон. наук, старший науковий співробітник
E-mail: vdchekina@gmail.com; https://orcid.org/0000-0003-2118-901X
1 Інститут економіки промисловості НАН України
вул. Марії Капніст, 2, м. Київ, 03057, Україна
СТИМУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ СМАРТ-ПРОМИСЛОВОСТІ
В ПРОСТОРОВОМУ АСПЕКТІ: ДОСВІД ДЛЯ УКРАЇНИ
У статті розглянуто стан цифрової трансформації промисловості в країнах ЄС на сучасному етапі розвитку.
Встановлено причини зниження темпів «смартизації» промислових підприємств. Виявлено чинники, що впли-
нули на створення програм і проєктів стимулювання розвитку смарт-про мис ло вості в різному просторовому
середовищі (міжнаціональні, національні, регіональні, місцеві). Виконано аналіз деяких спеціальних програм роз-
витку країн Європи, а також проєктів і програм трансна ціонального співробітництва, спрямованих на впро-
вадження стратегій стимулювання розвитку смарт-про мисловості. Розроблено пропозиції щодо вдосконалення
процесів «смартизації» вітчизняної промисловості.
Ключові слова: смарт-промисловість, стимулювання розвитку, цифрова трансформація, транснаціональне
співробітництво, програми розвитку, просторове середовище.
Ц и т у в а н н я : Залознова Ю.С., Чекіна В.Д. Стимулювання розвитку смарт-промисловості у просторовому
аспекті: досвід для України. Економіка промисловості. 2025. № 1 (109). С. 3—19. http://doi.org/10.15407/
econindustry.2025.01.003
© Видавець ВД «Академперіодика» НАН України, 2025. Стаття опублікована на умовах відкритого доступу за
ліцензією CC BY-NC-ND license (https://creativecommons.org/licenses/by-nc-nd/4.0/)
Глобалізація докорінно змінила дослідження у
сфері аналізу економічної діяльності країн — з
її поширенням усе частіше почали з’являтися
матеріали з оцінкою розвитку економіки не в
рамках окремих країн, а великих регіонів, що
охоплюють кілька країн (сукупності країн), або
дослідження, пов’язані з міжрегіональними по-
рівняннями.
Інший напрям досліджень, який поширив-
ся у зв’язку з проявом інтересу економістів до
регіональної економіки, — це пошук та аналіз
проривних механізмів економічного розвитку
окремих територій усередині країни, а саме ви-
явлення ресурсів і можливостей економічного
зростання.
Отже, науковці приділяють усе більше уваги
питанням фокусування економічної активнос-
ті в певних регіонах, визначаючи особливості
й умови підвищення ефективності функціо-
нування економіки при глобалізації, з одного
боку, та регіоналізації — з іншого. Тобто від-
бувається перехід від вертикальної до гори-
зонтальної організації економічної діяльності,
формування нового економічного простору.
Для України в статусі кандидата ЄС досвід
щодо стимулювання розвитку смарт-про мис-
ло вості європейських країн у просторовому
аспекті є вкрай актуальним.
Дослідження аспектів стимулювання роз-
витку смарт-промисловості з кожним роком
ISSN 1562-109X. Економіка промисловості. 2025. № 1 (109)
4 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2025. № 1 (109)
Ю.С. Залознова, В.Д. Чекіна
поширюються, оскільки смарт-виробництво
відіграє вирішальну роль у сприянні високо-
якісному розвитку підприємств, і пошук ін-
струментів інтенсифікації впровадження циф-
рових технологій та інноваційних процесів ак-
тивно продовжується.
Так, наприклад, розглядаються питання ви-
мірювання рівня впливу інтелектуального ви-
робництва (смарт-виробництва) на розвиток
підприємств (Zhao та ін., 2024; Mikalef, Gupta,
2021); поведінки компаній, які використову-
ють роботів (Cheng та ін., 2019; Dixon та ін.,
2021; Chen та ін., 2022); досліджуються підхо-
ди до розроблення смарт-продуктів (Nunes та
ін., 2017). Також визначається роль цифрових
технологічних можливостей у підвищенні про-
дуктивності промисловості (Gerybadze, 2010)
та розвитку смарт-продукції (Miltenović та ін.,
2022). Інструменти фінансово-економічного
стимулювання розглядаються частіше при до-
слідженні розвитку смарт-міст1 (Shahrour та ін.,
2023; Blanck, Ribeiro, 2021; He та ін., 2020).
Небагато досліджень присвячено питанням
фінансового забезпечення розвитку смарт-
промисловості. Так, наприклад, деякі інстру-
менти підтримки МСП містяться в розробках
Єврокомісії2 та інших дослідників (Stolwijk
та ін., 2024; Issa та ін., 2017). У той же час на
урядових сайтах країн можна знайти значно
більше інформації про підтримку розвитку
смарт-промисловості на всіх рівнях управлін-
ня. Також відбувається формування нового
економічного простору внаслідок створення
сприятливих умов розвитку смарт-виробництв
на окремих територіях. Проте в економічній на-
уковій літературі бракує огляду таких програм
й ініціатив, аналізу процесів і результатів їх ре-
алізації для сприяння економічному зростан-
ню, розвитку смарт-промисловості та цифрової
трансформації підприємств.
Вагомий внесок у дослідження інструментів
стимулювання розвитку смарт-промисловості
здійснено науковцями Інституту економіки
1 Deloitte (2017). Funding and Financing Smart Cities.
https://www2.deloitte.com/content/dam/Deloitte/us/
Documents/public-sector/us-ps-funding-and-
fi nancing-smart-cities.pdf
2 Th e European Commission (2019). Financing the digi-
talisation of small and mediumsized enterprises. Th e
enabling role of digital innovation hubs. https://www.
eib.org/attachments/thematic/f inancing_the_
digitalisation_of_smes_summary_en.pdf
промисловості НАН України, а саме: розгляну-
то теоретичні засади фінансово-економічного
стимулювання розвитку смарт-промисловості
(Залознова, Чекіна, 2023; Вишневський, 2023);
визначено деякі напрями стимулювання смарт-
промисловості (Смарт-промисловість: напря-
ми, 2019); проаналізовано економіко-матема-
тичні моделі стимулювання (Турлакова та ін.,
2023; Охтень, Дасів, 2023; Логвіненко, 2024).
Ця робота є продовженням досліджень Ін-
ституту щодо стимулювання розвитку смарт-
промисловості та стосується аспектів аналізу
досвіду зарубіжних країн у реалізації програм
підтримки.
Мета статті полягає у визначенні релевант-
них для України особливостей стимулювання
розвитку смарт-промисловості європейських
країн у просторовому аспекті.
Аналіз стану цифрової трансформації про-
мисловості в країнах ЄС. В умовах деглобалі-
зації, проблем із ланцюжками поставок і гео-
політичної нестабільності пріоритетом щодо
підтримки економічної стабільності в ЄС стає
підвищення конкурентоспроможності в про-
мисловому секторі, тому смарт-промисловість
продовжує активно розвиватися.
Промисловість у країнах ЄС разом із тор-
гівлею та сферою послуг є значною частиною
загального валового внутрішнього продукту
(ВВП) і має значні відмінності між країнами-
членами ЄС. Деіндустріалізація, фінансова кри-
за та COVID-19 внесли корективи в розвиток
промисловості країн ЄС (табл. 1).
Отже, досягти мети ЄС-2020 — збільшення
частки промисловості до 20 % ВВП для знижен-
ня залежності від імпорту та стимулювання ви-
робництва й експорту — ще не вдалося: з 27
країн-учасниць відносно високий рівень інду-
стріалізації мають менше половини. І цьому є
причини. Запуск розробленої дорожньої карти
ключових дій щодо мобілізації промисловості
для чистої та циклічної економіки «Європей-
ського зеленого курсу»3 та «Нової промислової
3 EUR-Lex (2019). Th e European Green Deal. Communi-
cation From the Commission to Th e European Parlia-
ment, Th e European Council, Th e Council, Th e Euro-
pean Economic and Social Committee and Th e Com-
mittee of Th e Regions. https://eur-lex.europa.eu/legal-
content/EN/TXT/?qid=1576150542719&uri=COM%3A
2019%3A640%3AFIN
5ISSN 1562-109X. Економіка промисловості. 2025. № 1 (109)
Стимулювання розвитку смарт-промисловості у просторовому аспекті: досвід для України
стратегії для Європи»4 збігся з COVID-19 —
зрозуміло, що вплив пандемії на промисловість
у стратегіях не враховувався. І тому в 2021 р.
було ухвалено нову Європейську промислову
стратегію.
Не менш значний вплив на розвиток смарт-
промисловості має обсяг науково-дослідних
розробок і впроваджень. І хоча кореляції між
зміною обсягу державних коштів, що виділя-
ються на науково-дослідні та дослідно-кон-
4 EUR-Lex (2020). A New Industrial Strategy for Europe.
Communication From the Commission to Th e European
Parliament, Th e European Council, Th e Council, Th e
European Economic and Social Committee and The
Committee of Th e Regions. https://eur-lex.europa.eu/
legal-content/EN/TXT/?qid=1576150542719&uri=CO
M%3A2019%3A640%3AFIN
структорські роботи (НДДКР), і зростанням
ВДВ у промисловості в країнах ЄС не просте-
жується, повільне зростання витрат на НДДКР,
а в деяких країнах навіть їхнє зменшення є кри-
тичним для розвитку сучасної промисловості.
Так, наприклад, найбільшу частку витрат на
дослідження у 2023 р. (близько 1 % ВВП) ма-
ють Німеччина, Данія, Австрія, Нідерланди
та Естонія, найменшу — Румунія, Ірландія,
Болгарія, Угорщина, Хорватія (близько 0,1—
0,2 %). Для порівняння: витрати Китаю на
НДДКР у 2023 р. сягнули більше 2,5 % ВВП 5, а
витрати США у 2022 р. — 3,4 % ВВП 6. Загаль-
ні витрати країн ЄС на НДДКР відображено в
табл. 2.
На цьому тлі дані про те, що 44 % громадян
Євросоюзу не мають базових цифрових нави-
чок, сприймаються зовсім не оптимістично7.
Частка фахівців у сфері ІКТ на сьогодні
складає близько 5 %; згідно з цифровими ціля-
ми ЄС-2030 їхня чисельність має збільшитися
вдвічі.
Тільки п’ята частина підприємств ЄС про-
водить навчання співробітників для розвитку
навичок ІКТ (як правило, це великі підпри-
ємства). А впровадження штучного інтелекту
«буксує» — фахівці Світового економічного
форуму прогнозують, що тільки 17 % підпри-
ємств (із 75 % запланованих) до 2030 р. будуть
використовувати штучний інтелект у своїй
діяльності 8.
У цілому слід відзначити ще деякі проблеми,
характерні для смарт-промисловості європей-
5 State Council of the People’s Republic of China (2024).
China's R&D expenditure exceeds 3.3 trln yuan in 2023:
minister. https://english.www.gov.cn/news/202403/05/
c o n t e n t _ W S 6 5 e 6 f f 4 d c 6 d 0 8 6 8 f 4 e 8 e 4 b 6 6 .
html#:~:text=China's%20R%26D%20expenditure%20
e x c e e d s % 2 0 3 . 3 % 2 0 t r l n % 2 0 y u a n % 2 0 i n % 2 0
2023%3A%20minister&text=BEIJING%2C%20
March%205%20%2D%2D%20China's,Technology%20
Yin%20Hejun%20said%20Tuesday
6 National Science Board (2024). Research and Develop-
ment: U.S. Trends and International Comparisons.
https://ncses.nsf.gov/pubs/nsb20246#:~:text=Th e%20
United%20States%20has%20had,Patterns%20of%20
R%26D%20Resources%20statistics
7 Eurostat (2024). Digitalisation in Europe — 2024
edition. https://ec.europa.eu/eurostat/web/interactive-
publications/digitalisation-2024
8 Elliott D. (2024). EU falling short of digital transforma-
tion goals, new report fi nds. https://www.weforum.org/
agenda/2024/07/eu-digital-transformation-lagging/
Таблиця 1. Частка валової доданої вартості (ВДВ)
промисловості в загальному обсязі ВДВ, %
Країна 2005 2023 Зміни
Австрія 23,4 21,9 −1,5
Бельгія 20,4 15,2 −5,2
Болгарія 22,4 25,1 2,7
Греція 13,5 15,9 2,4
Данія 20,8 18,8 −2
Естонія 21,1 18,9 −2,2
Ірландія 24,4 37,2 12,8
Іспанія 18,4 16,7 −1,7
Італія 19,9 20,4 0,5
Кіпр 10,1 8,4 −1,7
Латвія 15,9 17,9 2
Литва 25,0 19,1 −5,9
Люксембург 10,6 5,7 −4,9
Мальта 16,6 9,1 −7,5
Нідерланди 18,1 16,6 −1,5
Німеччина 25,2 24,4 −0,8
Польща 25,0 25,2 0,2
Португалія 17,7 16,5 −1,2
Румунія 28,5 21,4 −7,1
Словаччина 29,7 28,6 −1,1
Словенія 27,4 25,3 −2,1
Угорщина 25,8 21,8 −4
Фінляндія 27,0 21,3 −5,7
Франція 16,4 15,2 −1,2
Хорватія 21,0 17,0 −4
Чехія 30,5 27,2 −3,3
Джерело: Eurostat (2024). Total government budget allo-
cations for R&D. https://ec.europa.eu/eurostat/databrows-
er/view/GBA_NABSFIN07__custom_12792756/default/
table?lang=en
6 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2025. № 1 (109)
Ю.С. Залознова, В.Д. Чекіна
ських країн, які є спільними для більшості ін-
ших країн світу:
• нові бізнес-моделі, які пропонує Indus-
try 4.0 (інновації, гнучкість, кастомізація), важ-
ко інтегрувати у малі промислові підприємства
як через високу вартість, так і внаслідок тра-
диційності та консервативності в управлінні.
Ця теза підтверджується результатами дослі-
джень, виконаних спеціально для виявлення
«вузьких місць» у діяльності МСБ у контексті
впровадження смарт-інструментів (Moilanen,
Laatikainen, 2023; Yusuf та ін., 2024; Telukdariea
та ін., 2023; Hansen та ін., 2024);
• брак фахівців із новими навичками — роз-
рив між існуючим набором навичок співробіт-
ників та новим, затребуваним часом і необхід-
ним для процесу цифрової трансформації, не
скорочується навіть попри значні інвестиції
компаній у навчання. Питання про брак сучас-
них навичок серед робочої сили порушують у
Forbes 9, Euronews 10, а також на Світовому еко-
номічному форумі 11;
• нестача капітальних інвестицій у смарт-
інст рументи, інфраструктуру, навчання для
потреб Industry 4.0. Власники промислових під-
приємств часто відмовляються від капітальних
вкладень у нові технології через неможливість
точно розрахувати майбутні вигоди. Як заохо-
чення для прийняття рішення про інвестуван-
ня розроблені підказки та поради з визначен-
ням переваг інвестування у смарт-технології 12;
• побоювання промисловців щодо безпеки
ІТ (втрата та витік даних унаслідок кібератак;
перерви й зупинки у виробництві через по-
ломки та несправності при роботі з IT-інфра-
струк ту рою). Часто промисловці не згодні ви-
користовувати хмарні сервіси для розміщення
своїх даних, що унеможливлює інтеграцію та
взаємодію в Industry 4.0. Соціальна інженерія
стає трендовою загрозою не тільки в країнах
ЄС, але й у всьому світі 13.
9 Colombo L. (2020). Degrees Are Not Enough: Specifi c
Knowledge and Specialist Skills Will Prevail. Forbes.
https://www.forbes.com/councils/forbeshumanresource
scouncil/2021/12/30/degrees-are-not-enough-specifi c-
knowledge-and-specialist-skills-will-prevail/
10 Euronews (2024). EU jobs crisis as employers say
applicants don’t have the right skills. https://www.
euronews.com/business/2024/04/08/eu-jobs-crisis-as-
employers-say-applicants-dont-have-the-right-skills
11 WEF (2023). AMNC23: How to close the skills gap to
enable future growth. https://www.weforum.org/
agenda/2023/06/amnc23-how-to-close-the-skills-gap/
12 Tamplin T. (2023). Capital Investment: Definition,
Types, Decisions and Budgeting. Nasdaq. https://www.
nasdaq.com/articles/capital-investment-definition-
types-decisions-and-budgeting; Shukla M. (2022). Why
Investing In Technology Amid Uncertainty Is A Smart
Move. Forbes. https://www.forbes.com/councils/
forbestechcouncil/2022/11/11/why-investing-in-
technology-amid-uncertainty-is-a-smart-move/;
FasterCapital (2024). Identifying Opportunities for
Smart Capital Investments. https://fastercapital.com/
topics/identifying-opportunities-for-smart-capital-
investments.html
13 TERRALOGIC (2023). Social Engineering Impacts: A
Cyber Attack You Should Know in 2023. https://
terralogic.com/social-engineering-impacts-cyber-
attack-you-should-know-in-2023/; Saba B. (2023).
Cybersecurity is full of fear —we need to change this.
https://itbrief.com.au/story/cybersecurity-is-full-of-
fear-we-need-to-change-this
Таблиця 2. Загальні асигнування державного
бюджету на НДДКР у країнах ЄС, % ВВП
Країна 2005 2023 Зміни
Австрія 0,64 0,87 0,23
Бельгія 0,58 0,64 0,06
Болгарія 0,28 0,23 −0,05
Греція 0,32 0,58 0,26
Данія 0,72 0,88 0,16
Естонія 0,40 0,88 0,48
Ірландія 0,42 0,21 −0,21
Іспанія 0,53 0,60 0,07
Італія 0,64 0,64 0
Кіпр 0,29 0,46 0,17
Латвія 0,18 0,29 0,11
Литва 0,35 0,39 0,04
Люксембург 0,25 0,54 0,29
Мальта 0,18 0,26 0,08
Нідерланди 0,72 0,88 0,16
Німеччина 0,75 1,08 0,33
Польща 0,29 0,46 0,17
Португалія 0,44 0,30 −0,14
Румунія 0,22 0,12 −0,1
Словаччина 0,27 0,34 0,07
Словенія 0,57 0,63 0,06
Угорщина 0,4 0,23 −0,17
Фінляндія 0,98 0,86 −0,12
Франція 0,95 0,65 −0,3
Хорватія 0,40 0,23 −0,17
Чехія 0,50 0,52 0,02
Джерело: Eurostat (2024). Total government budget allo-
cations for R&D. https://ec.europa.eu/eurostat/data-
browser/view/GBA_NABSFIN07__custom_12792756/
default/table?lang=en
7ISSN 1562-109X. Економіка промисловості. 2025. № 1 (109)
Стимулювання розвитку смарт-промисловості у просторовому аспекті: досвід для України
Для успішної реалізації цього етапу розви-
тку промислової діяльності у плані Digitizing
European Industry визначено шість напрямів,
за якими втілюватиметься нова техніко-еконо-
мічна парадигма:
1) взаємодія — створення інтелектуальної
виробничої системи, в якій машини, продукція
та системи можуть підключатися для обміну ін-
формацією;
2) віртуалізація — створення віртуальної ко-
пії виробничого середовища (цифрового двій-
ника) для планування змін у продуктах і про-
цесах до їх матеріалізації;
3) децентралізація — прийняття автономних
рішень кіберфізичними системами та їхнє де-
легування вищій інстанції в разі потреби втру-
чання людини;
4) управління в реальному часі — можли-
вість збирати й аналізувати дані в реальному
часі для контролю виробничих процесів і під-
вищення якості;
5) орієнтація на послуги — інтеграція ІТ-
послуг (B2B та B2C) з метою переходу до еко-
номіки послуг;
6) модульність — гнучкість систем, адаптація
до змін у процесах чи попиті продукції шляхом
додавання чи зміни модулів на індивідуально-
му рівні 14.
Для реалізації цього плану розробляються
багато програм як місцевого, національного,
так і міжнаціонального характеру. Слід від-
значити зрушення векторів розроблених про-
єктів убік циклічності й інклюзивності. Ув ага
авторів програм сфокусована на просторово
локалізованих процесах та об’єктах, таких як
розвиток економіки, особливості, можливості
й обмеження економічного простору; екологіч-
на складова економічного простору; розвиток
інфраструктури та соціального середовища.
Аналіз особливостей стимулювання розви-
тку смарт-промисловості на прикладі європей-
ських країн. Технолоічний розвиток постійно
змінює обставини, у яких конкурує промисло-
вий сектор економіки. В останні десятиріччя
ІКТ нівелювали географічні відстані та створи-
14 Castiñeira V. (2024). Industry 4.0: Challenges, trends
and opportunities in 2024 [Europe]. https://ettnia.com/
en/industry-40-challenges-trends-opportunities-2024-
eu-rope/#:~:text=Industr y%204.0%20wil l%20
continue%20to,a%20priority%20to%20maintain%20
economic
ли можливості для нових продуктів, процесів і
бізнес-моделей. Глобалізація відкрила нові рин-
ки для промисловості, а конкурентні умови різ-
них регіонів зумовили подрібнення виробни-
чих процесів на складові, які розповсюдилися
по всьому світу. Виробництво значною мірою
стало пов’язаним між собою у глобальних лан-
цюгах створення вартості, а цифрові технології
допомагають їх ефективно координувати.
Спеціалізація все більше загострюється, про-
те велике значення все ще має розташування
виробничих потужностей. На рішення ком-
панії про те, де розмістити свою діяльність,
впливає багато чинників: заробітна плата, інф-
раструктура та логістика, доступ до місцевих
ринків, до кваліфікованої робочої сили, умови
для НДДКР, податкова система та урядові про-
грами розвитку промисловості, бізнес-клімат
тощо.
Донедавна головними перевагами для при-
йняття рішення щодо розташування промис-
лових підприємств були низькі витрати. Проте
останнім часом цей вектор поступово зміню-
ється. З одного боку, в тих країнах, куди рані-
ше були переміщені виробничі робочі місця з
низькою кваліфікацією великих промислових
підприємств розвинутих країн, величина за-
робітної плати помалу почала зростати, нада-
ючи імпульсу для розвитку нових економік, а
з іншого — швидкий розвиток технологій ви-
робництва та високий ступінь автоматизації
виробничого процесу робить витрати на за-
робітну плату менш вирішальними. Тому ре-
шоринг і відмова від іноземного аутсорсингу
стають трендами сьогодення.
Однак залишаються та активно продовжу-
ють розвиватися гнучкі моделі виробництва
«точно-вчасно», у яких важливу роль відігра-
ють такі аспекти, як зменшення (або навіть
уникнення) проміжних запасів, близький до-
ступ до клієнта тощо. Для впровадження но-
вих технологій у виробництво розробляються
проєкти та програми транснаціонального спів-
робітництва.
TALENT4S3. Retention and attraction of TA-
LENT for a better deployment of Smart Specialisa-
tion Strategies (2024—2028 рр.). Проєкт «TAL-
ENT4S3 — Утримання та залучення талантів
для кращого впровадження стратегій інтелек-
туальної спеціалізації» має на меті обмін пе-
редовим досвідом між країнами ЄС (Іспанія,
8 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2025. № 1 (109)
Ю.С. Залознова, В.Д. Чекіна
Італія, Румунія, Словенія, Фінляндія, Литва та
Нідерланди)15.
Європейський Союз, як і багато інших регі-
онів, має значні соціальні, економічні та еко-
логічні проблеми. Населення ЄС продовжує
старіти, а молоді та кваліфіковані працівники
емігрують. Лише за п’ять років (починаючи із
2020 р.) кількість людей працездатного віку в
ЄС скоротилася на 3,5 млн, а згідно з прогноза-
ми до 2050 р. — ще на 35 млн16. Зрозуміло, що
без негайних дій такі зміни перешкоджатимуть
стійкості та конкурентоспроможності ЄС, між
регіонами поглиблюватиметься нерівність.
Реалізація цього проєкту спрямована на ви-
рішення нагальних проблем щодо демографіч-
них зрушень, регіональних відмінностей, по-
шуку нових шляхів для сталого зростання та
інновацій у спільному економічному просторі,
а також надає місцевим і регіональним органам
влади можливість вивчати й порівнювати різні
стратегії та політику, розроблені в різних ре-
гіо нах ЄС.
Одним із найважливіших чинників, які спри-
яють реалізації стратегій інтелектуальної спе-
ціалізації, є наявність кваліфікованої та інно-
ваційної робочої сили в регіонах, що потребує
послідовного підходу на всіх рівнях (національ-
ному, регіональному та місцевому). Найкращі
результати, отримані з досвіду, свідчать, що на-
разі вкрай важливо витрачати час на виявлення
й інвестування в унікальні сильні сторони та
можливості, які допомагають конкурувати на
світовому ринку. Основною метою проєкту є
адаптація передового досвіду для поліпшення
регіональної просторової та економічної стра-
тегії регіону; створення динамічного прива-
бливого середовища, спроможного втримати
та залучити висококваліфікованих фахівців до
різних секторів промисловості й економіки.
На основі інформації про проєкт визначено
такі завдання:
15 The Assembly EU Programmes (2024). TALENT4S3
New EU project for Southern Region. https://www.
southernassembly.ie/news/news-article/launch-of-
talent4s3-projectpioneering-talent-retention-and-
attraction-in-europe
16 Southern Regional Assembly (2024). PRESS RELEASE
No. 1. TALENT4S3 Retention and attraction of TALENT
for a better deployment of Smart Specialisation Strate-
gies. https://www.southernassembly.ie/uploads/general-
fi les/TALENT4S3_Press_Release_fi nal.pdf
• обмін досвідом для співробітництва та під-
вищення рівня взаєморозуміння між різними
регіонами ЄС;
• інтеграція досвіду та розвиток потенціалу
регіонів;
• просування передового досвіду шляхом за-
охочення до прийняття ефективних стратегій
при спільному розробленні політичних інстру-
ментів;
• розроблення екосистем, що підтримують
інновації, попит і пропозицію кваліфікованих
фахівців 17.
Цей проєкт об’єднує освітні та наукові уста-
нови, приватний сектор, органи державного
управління та громадян з метою спільного
створення екосистеми, де інновації та освіта за-
безпечують створення якісних робочих місць і
збалансованість попиту та пропозиції профе-
сійних профілів.
SMART CON EUROPE. Smart Connection of
Regional Research and Innovation Ecosystems with
Euro pean R+I programmes (2024—2028). Проєкт
«Розумне поєднання регіональних дослідних та
інноваційних екосистем з європейськими про-
грамами НДДКР» спрямований на заохочення
більшої кількості МСП до участі в європей-
ських програмах досліджень та ін новацій.
Як відзначають дослідники, малий та серед-
ній бізнес у різних регіонах Європи з точки зору
здатності впроваджувати інновації значно від-
різняється. На це впливають обмеженість ре-
сурсів і можливості накопичення й поширення
знань, неоднорідність розподілу фінансування,
співробітництва в галузі НДДКР (Audretsch та
ін., 2023; Hervás-Oliver та ін., 2021).
У дослідженні «Study on the eff ectiveness of
public innovation support for SMEs in Europe»
(2021) стверджується, що основним бар’єром
для впровадження інновацій у діяльність
17 Southern Regional Assembly (2024). Launch of TA-
LENT4S3 Project—Pioneering Talent Retention and At-
traction in Europe. https://www.southernassembly.
i e / n e w s / n e w s - a r t i c l e / l a u n c h - o f - t a l e n t 4 s 3 -
projectpioneering-talent-retention-and-attraction-in-
europe; Inter-reg Europe (2024). TALENT4S3. Reten-
tion and attraction of TALENT for a better deployment
of Smart Specialisation Strategies. https://www.
interregeurope.eu/talent4s3#project-summary ;
Lithuanian Innovation Center (2024). TALENT4S3.
Retention and attraction of TALENT for a better
deployment of Smart Specialisation Strategies. https://
www.lic.lt/en/projects/international/talent4s3
9ISSN 1562-109X. Економіка промисловості. 2025. № 1 (109)
Стимулювання розвитку смарт-промисловості у просторовому аспекті: досвід для України
МСП є доступ до фінансування 18. А в заключ-
ному звіті щодо виконання програми Horizon
2020 «Ex post evaluation of Horizon 2020, the EU
framework programme for research and innova-
tion» (2024) визначено, що найменшу част-
ку фінансування отримали МСП (17 %, або
11,4 млрд євро); вищі навчальні заклади про-
фінансовано максимально (40 %); приватні ко-
мерційні організації та науково-дослідні орга-
нізації отримали 28 та 25 % від усього обсягу
виділених коштів відповідно19.
Отже, формування ефективної європейської
політики щодо досліджень та інновацій з опти-
мізацією відповідних програм фінансування є
вкрай актуальним. Розроблений проєкт, скоріш
за все, ґрунтується на результатах виконаного
у 2014—2020 рр. дослідження «Regional policy
for smart growth of SMEs», де узагальнено до-
свід політики країн ЄС щодо МСП, досліджень,
інновацій, державної підтримки, освіти тощо20.
Цей проєкт об’єднує 6 європейських країн:
Грецію, Іспанію, Польщу, Португалію, Фінлян-
дію та Францію. Усі регіони-партнери викорис-
товують результати SWOT-аналізу та досвіду
інноваційного підходу до поліпшення адресних
операційних програм і політичних інструментів.
Репозиторій здобутих знань, розроблений
у процесі реалізації проєкту SMART CON
EUROPE, надається до розпорядження всі х
регіонів ЄС через програму Interreg Europe за
допомогою активної комунікаційної діяльності
на основі комунікаційної стратегії SMART CON
EUROPE. Метою проєкту є підвищення інтер-
есу та участі МСП у міжнародних проєктах до-
сліджень та інновацій (R+I).
18 EU (2021). Study on the eff ectiveness of public innova-
tion support for SMEs in Europe. Final report. https://
op.europa.eu/en/publication-detail/-/publication/
d031aa03-9295-11eb-b85c-01aa75ed71a1/language-en
19 EUR-Lex (2024). Ex post evaluation of Horizon 2020,
the EU framework programme for re-search and
innovation. Report From the Commission to the
European Parliament and the Council. Document
52024DC0049. COM/2024/49. https://eur-lex.europa.
eu/legal-content/EN/TXT/?uri=COM%3A2024%3A49
%3AFIN&qid=1706527941657
20 European Commission (2013). Regional policy for smart
growth of SMEs. Guide for managing authorities and
bodies in charge of the development and implementation
of research and innovation strategies for smart
specialization. https://op.europa.eu/en/publication-
detail/-/publication/8cbea550-5812-45ae-b2b7-
8e1174b6f3eb
Основні завдання полягають у такому:
• встановлення чіткої комунікації щодо мож-
ливостей і позитивного досвіду підприємств;
• узгодження дій між постачальниками по-
слуг і підприємствами;
• розширення мережі експертів 21.
Набутий досвід щодо конкретних меха-
нізмів підтримки підприємців у цьому еко-
номічному просторі, фінансування МСП у
сфері досліджень та розуміння інноваційної
екосистеми загалом планується впровадити в
усіх країнах ЄС.
DESICE. Enhancing circular economy through
innovative design (2024—2028). У проєкті ЄС
«Зміцнення циркулярної економіки за допомо-
гою інноваційного дизайну», спрямованому на
поліпшення реалізації регіональної та місцевої
політики, задіяно фахівців із Греції, Словенії,
Литви, Румунії, Естонії, Італії, Бельгії, які нама-
гатимуться здійснювати політику регіонально-
го розвитку, впроваджуючи передовий досвід у
галузі економіки замкнутого циклу 22.
Нагальними проблемами при переході до
принципів циркулярної економіки в країнах
ЄС визначено нестачу фінансових ресурсів,
брак персоналу та потреби в нових технологі-
ях і бізнес-моделях. Автори досліджень зазна-
чають, що для створення нової системи, за якої
зберігається цінність продуктів і мінімізуються
витрати, необхідні нові бізнес-моделі (моделі
замкнутого циклу) та нові технології. Упрова-
дження політики потрібує подолання перешкод
(стримуючих чинників), серед яких політичні
умови, фінансові та організаційні проблеми
(Försterling та ін., 2023; Van Langen та ін., 2021).
Метою проєкту є сприяння переходу до мо-
делі циркулярної економіки в регіонах-учасни-
ках. Основні завдання:
• ідентифікація та характеристика проблеми;
• аналіз передової практики;
• внесення змін до політики регіонального
розвитку;
• моніторинг результатів та оцінювання
ефективності здійснюваної політики.
21 Interreg Europe (2024). Regional stakeholders meeting
in Seinäjoki. https://www.interregeurope.eu/smart-con-
europe/news-and-events/news/regional-stakeholders-
meeting-in-seinajoki
22 Interreg Europe (2024). Enhancing circular economy
through innovative design. https://www.interregeurope.
eu/desice
10 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2025. № 1 (109)
Ю.С. Залознова, В.Д. Чекіна
Акцент проєкту зміщений убік зміцнення
можливостей розробників продукції, дизай-
нерів, науково-дослідні та дослідно-конструк-
торські організації, університети, регіональні
органи влади та сектор культурних і творчих
індустрій — сприяння у проєктуванні стійкої
продукції, управлінні ресурсами та впрова-
дженні моделей організаційного управління
на основі циркулярної економіки. Також ува-
гу буде приділено розробленню інструментів,
процедур, документації, методів і підходів до
механізмів підтримки й фінансових стимулів,
співробітництва у проєктуванні циркулярної
економіки 23.
Таким чином, учасники проєкту планують
змінити ставлення до стійкого виробництва і
моделей циркулярної економіки, створити по-
тенціал на місцевому та регіональному рівнях,
що сприятиме сталому розвитку, орієнтовано-
му на економіку замкнутого циклу.
Transnational cooperation to enable Industry 5.0
across European high-tech industries (2024, на
розгляді). Метою проєкту «Транснаціональне
співробітництво для впровадження Індустрії
5.0 в європейських високотехнологічних га-
лузях» є об’єднання різних дослідницьких та
інноваційних можливостей (інститутів, лабо-
раторій, програмного забезпечення, онлайн-
інструментів) для переходу на сучасний рівень
виробництва — цифровий, «зелений», соці-
альний. Основними бенефіціарами планується
визначити компанії та зацікавлені сторони, які
працюють у високотехнологічних галузях (ае-
рокосмічна, автомобільна, електронна, напів-
провідникова, ядерна, медичні прилади) євро-
пейського континенту та шукають «розумні»,
«зелені» та орієнтовані на людину рішення.
Ініціатором проєкту, який наразі перебуває у
стані розгляду, є Румунія 24.
Окремо слід відзначити Smart Specialisation
Platform — Платформу інтелектуальної специ-
фікації — систему мережевої взаємодії країн
23 Lithuanian Council for Culture (2024). Lithuanian
Council for Culture becomes DESICE project’s Associate
Partner. https://www.ltkt.lt/en/news/917-lithuanian-
council-for-culture-becomes-desice-projects-associate-
partner.html
24 Transnational cooperation to enable Industry 5.0 across
European high-tech industries. (2024). https://www.
interregeurope.eu/project-ideas/transnational-
cooperation-to-enable-industry-50-across-european-
high-tech-industries
Євросоюзу, створену з метою допомоги кра-
їнам та регіонам ЄС у розробленні й упрова-
дженні стратегій досліджень та інновацій для
смарт-спеціалізації. Платформа S3 містить ін-
формацію, методологію, експертні матеріали та
рекомендації для вдосконалення національних і
регіональних концепцій розвитку та стимулю-
вання смарт-промисловості, сприяння взаєм-
ному навчанню і співробітництву.
Одним із напрямів тематичного співробіт-
ництва є Партнерство для регіональних ін-
новацій — упровадження інновацій, що мали
позитивний досвід застосування у стратегіях
смарт-спеціалізації 25. Комітет регіонів (CoR)
та Спільний дослідницький центр Європей-
ської комісії (JRC) співпрацюють у питаннях
вивчення розвитку інноваційних партнерств,
важливих для «зеленого» та цифрового пере-
ходу. Результати їхніх досліджень становлять
базу для тестування інструментів регіональної,
національної та європейської інноваційної по-
літики щодо реалізації «зеленого» та цифрового
переходу Європи та подолання інноваційного
розриву в ЄС. При цьому Партнерство для регі-
ональних інновацій виступає «прискорювачем»
запровадження місцевих інноваційних страте-
гій шляхом широкого залучення та мобілізації
зацікавлених сторін, багаторівневого управ-
ління, співробітництва між урядами, фондами
і виробниками.
З метою сприяння стимулювання розвитку
смарт-промисловості, торгівлі, співпраці на-
уково-дослідних інститутів та державних ор-
ганів Платформа інтелектуальної специфікації
також пропонує міжнародне співробітництво з
іншими країнами, що не входять до ЄС. Так, на-
приклад, реалізуються програми регіональних
досліджень та інновацій з Норвегією (Norveg-
ian programme for Regional Innovation VRI, FOR-
REGION Programme), Бразилією (INCOBRA),
сприяння розвитку галузі біо-охорони здоров’я
у Південній Кореї (KAIST/DISPTEP/EC-JRC),
просування прикордонного співробітництва,
інноваційних систем, кластерів і конкуренто-
спроможності в Мексиці (INNOVACT).
Таким чином, у міжрегіональному еконо-
мічному просторі Євросоюзу реалізуються
програми, спрямовані на скорочення терито-
25 Smart Specialisation Platform (2024). Partnerships for
Regional Innovation. https://s3platform.jrc.ec.europa.
eu/pri
11ISSN 1562-109X. Економіка промисловості. 2025. № 1 (109)
Стимулювання розвитку смарт-промисловості у просторовому аспекті: досвід для України
ріальних дисбалансів, удосконалення політики
конкурентних переваг і поліпшення роботи з
дефрагментації європейської екосистеми інно-
вацій. Більше інформації про вищенаведені та
інші проєкти можна отримати на сайті Interreg
Europe, де зібрано матеріали про обмін іннова-
ційними рішеннями щодо регіонального досві-
ду в країнах ЄС (https://www.interregeurope.eu/
get-inspired/projects).
Аналіз особливостей стимулювання розви-
тку смарт-промисловості на прикладі програм
і проєктів європейського масштабу. У країнах
ЄС активно розробляються спеціальні програми
розвитку (як національні, так і регіональні) на
базі високотехнологічних кластерів, які сприя-
ють запровадженню нових механізмів взаємодії
між органами місцевої влади, бізнесом і науко-
во-освітніми закладами. Такі технологічні клас-
тери мають на меті стимулювання інновацій,
забезпечення нової співпраці та партнерства,
взаємодоповнюваність, розвиваючи ланцюжки
створення вартості від постачальників техноло-
гій до різних сфер застосування.
Останнім часом європейські країни звернули
увагу на те, що з урахуванням високої конку-
ренції та ризиків стійкості ланцюжків створен-
ня вартості у сфері IT-технологій і виробництва
електроніки екзистенційною умовою досягнен-
ня європейської самодостатності стає розвиток
так званих регіонів Silicon Europe — провідних
регіонів із виробництва мікро- та наноелект-
роніки.
Національні та регіональні проєкти країн
ЄС, спрямовані на забезпечення впровадження
нових технологій у промисловість:
SILICON SAXONY (Німеччина, Дрезден).
ІТ-кластер Silicon Saxony є найбільшим у Єв-
ропі центром виробництва мікроелектроніки
та ІКТ і п’ятим за величиною у світі. У регіоні
зосереджено велику кількість професіоналів
у сфері мікро- та наноелектроніки, органічної
електроніки, тактильного інтернету/5G, MEMS
(мікроелектромеханічні системи), сенсорів і
технологій автоматизації. Основними напря-
мами розвитку програмних технологій Silicon
Saxony є великі дані, ІТ-безпека, програмне за-
безпечення для вбудованих систем, а також для
бізнесу та промисловості.
Виробничі компанії та науково-дослідні
установи беруть активну участь у розвитку
кіберфізичних систем для Industry 4.0 та енер-
гоефективного виробництва, розробляючи, ви-
робляючи і реалізуючи інтегральні схеми, або є
постачальниками матеріалів і обладнання для
виробництва чіпів.
IT-кластер співпрацює з такими галузями,
як машинобудування, автомобільна, полігра-
фічна та фармацевтична промисловість, біо-
технології 26.
Одним із проєктів кластера, що надає віль-
ний доступ до європейської інфраструктури
для наноелектроніки, є ASCENT+ (програ-
ма фінансування Horizon 2020 Research and
Innovation). Він об’єднує ключові європейські
інфраструктури для вирішення дослідниць-
ких завдань у галузі наноелектроніки з єдиною
точкою входу до сучасних наборів даних об-
робки, моделювання та симуляції, метрології
та характеризації, а також пристроїв і тестових
структур.
Користувачами системи можуть виступати
МСП-бізнес, а також дослідники, зацікавлені
у вирішенні проблем і здобуття знань у сфері
квантових переваг із використанням твердо-
тільних платформ, малопотужних й енергое-
фективних обчислень на основі революційних
пристроїв, розширення функціональності за
рахунок інтеграції різноманітних матеріалів та
інноваційних технологій 27.
ASCENT+ дозволяє та стимулює спільноту
користувачів долати розрив між дослідженням
та розробленням експериментальних технологій
для прискорення пошуку інноваційних шляхів.
Заслуговує на увагу досвід створення з цен-
тром у Дрездені національної мережі-хабу
з 12 провідних центрів цифрових інновацій
Німеччини (Берлін (ІКТ та фінтех), Гамбург
(логістика), Потсдам (медіатехнології), Лейп-
циг (смарт-інфраструктура), Дрезден (смарт-
системи), Дортмунд (логістика), Кельн (страхові
технології), Франкфурт-Дармштадт (фінтех та
кібербезпека), Нюрнберг-Ерланген (цифровіза-
ція у сфері охорони здоров’я), Мангейм-Людвіг-
схафен (цифровізація у сфері охорони здоров’я
та хімії), Штутгарт (майбутнє промисловості),
Мюнхен (мобільність і страхові технології))28.
26 Silicon Saxony. (2024). https://www.silicon-saxony.de
27 ASCENT+ European Nanoelectronics Access (2024).
https://www.ascent.network/
28 Smart Systems Hub (2024). https://smart-systems-hub.
de/ueber-uns/
12 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2025. № 1 (109)
Ю.С. Залознова, В.Д. Чекіна
Метою хабу є всеосяжне об’єднання реально-
го і цифрового світу в промисловості та у всіх
сферах життя. З цією метою ключові партнери
охоплюють основні будівельні блоки Інтернет-
речей: програмне забезпечення, обладнання та
можливості підключення, здійснюється співп-
раця з дослідницькими організаціями, держав-
ним сектором, стартапами та користувачами.
Організатори хабу очікують, що це сприятиме
підвищенню конкурентоспроможності, опти-
мізації процесів і виробництва, розробленню
нових бізнес-моделей і технологій 29.
MINALOGIC (Франція). Кластер цифрових
технологій у французькому регіоні Овернь-Ро-
на-Альпи управляє екосистемою, до якої вхо-
дить понад 430 інноваційних компаній з усього
регіону, охоплюючи весь ланцюжок створення
вартості цифрових технологій. До IT-кластера
входять університети, дослідницькі організації,
місцеві органи влади, банки та інвестори30.
Стратегічними напрямами розвитку ІТ-
кластера є кібербезпека, оптика-фотоніка,
штучний інтелект, мікро- і наноелектроніка та
Iндустрія 4.0.
У рамках Індустрії 4.0 ключовими техно-
логічними компетенціями кластера виступа-
ють IIoT, кіберфізичні системи та підключені
об’єкти, робототехніка, моделювання, цифрові
двійники, додаткова (віртуальна) реальність,
великі дані, кібербезпека, штучний інтелект
та ін.
Minalogic допомагає підприємствам пе-
реходити на стійкі цифрові технології шля-
хом співпраці з навчальним центром Campus
Région du Numérique, європейським центром
цифрових інновацій MinaSmart та альянсом ре-
гіональних кластерів конкурентоспроможнос-
ті 31. Основними секторами стратегії регіональ-
ної інтелектуальної спеціалізації є енергетика,
охорона здоров’я, інтелектуальні транспортні
системи, хімія, охорона довкілля, агротехноло-
гії, харчова й текстильна промисловість 32.
29 Smart Systems Hub (2024). https://smart-systems-hub.
de/partner/
30 Who we are — Minalogic (2024). https://www.
minalogic.com/en/who-we-are
31 Minalogic (2024). https://www.minalogic.com/en/
univers-thematiques/industry-4-0/
32 MINASMART (2024). European Digital Innovation
Hubs Network. https://european-digital-innovation-
hubs.ec.europa.eu/edih-catalogue/minasmart
DSP VALLEY (Бельгія, Нідерланди). DSP
Valley — регіональна бізнес-мережа компаній,
діяльність якої сфокусована на створенні та
застосуванні електронних рішень і цифрових
технологій. Цей ІТ-кластер об’єднує постачаль-
ників технологій для роботи над компонентами
та платформами майбутнього в рамках цільо-
вих сфер застосування.
DSP Valley підтримує створення нових лан-
цюжків створення вартості, виявляючи нові
можливості та об’єднуючи постачальників
технологій з інтеграторами й розробниками
продуктів у сферах Smart Health, Smart Cities,
Smart Vehicles та Smart Industries, пропонуючи
своїм членам мережеву платформу для пошуку
партнерів, що дозволяє стимулювати інновації,
використовуючи додаткові навички, інструмен-
ти та цілі 33.
Одним із проєктів кластера є «SmartCityTech»,
спрямований на розроблення інтелектуальних
систем для міських територій для концентра-
ції наявних ресурсів на тих видах діяльності,
які можуть мати найбільший вплив; створення
динамічної екосистеми компаній, наукових кіл,
інвесторів і громадян, які готові брати участь
у спільних проєктах; розвиток інноваційного
потенціалу, який дозволить ефективно роз-
робляти нові інтелектуальні системні рішення
міських територій 34.
DSP Valley також є партнером у виконанні
проєкту «S3FOOD», що має на меті розроб-
лення індивідуальних цифрових рішень для
європейської харчової промисловості, яка в
основному представлена малими та середніми
підприємствами (МСП); оснащення цих ком-
паній для задоволення зростаючих потреб рин-
ку щодо поліпшення контролю якості та під-
вищення ефективності; забезпечення вищих
стандартів безпеки та моніторингу харчових
продуктів 35.
SMARTAGRIHUBS (Великобританія). Регіо-
нальний кластер є єдиним центром для ферме-
рів, консультантів, постачальників технологій
та агропродовольчих компаній, що діє з метою
цифрової трансформації та просування техно-
33 Belgium Made Diff erent. Industry 4.0 (2024). https://
www.yazzoom.com/uploads/7/5/6/7/7567187/belgium_
made_diff erent_-_industry_4.0.pdf
34 Smart City Tech (2024). https://www.smartcitytech.eu/
proyectos/smartcitytech
35 S3FOOD (2024). https://s3food.eu/who-we-are/
13ISSN 1562-109X. Економіка промисловості. 2025. № 1 (109)
Стимулювання розвитку смарт-промисловості у просторовому аспекті: досвід для України
логічних рішень з Європи для вирішення про-
блем у сільському господарстві та бізнесі36.
SmartAgriHubs об’єднує сектор ІКТ і фермер-
ське співтовариство (фермерів, малі та середні
підприємства, агропродовольчі організації) на
місцевому та регіональному рівнях.
Екосистема цього регіонального кластера
розвивається у двох інноваційних напрямах —
AgriTEAM Innovator та Carbon Smart-MRV.
AgriTEAM Innovator реалізується шляхом
створення умов для інновацій, проведення ін-
дивідуальних семінарів, забезпечення структу-
рованого підходу до розроблення та перевірки
ідей для впровадження нових інновацій. Ця
програма надає можливість розробляти та пе-
ревіряти ідеї для проєктів НДДКР за допомо-
гою доступу до експертизи, управління проєк-
тами, формування пропозицій та фінансуван-
ня з використанням передових інструментів і
технологій 37.
Carbon Smart-MRV — це моделювання секве-
страції вуглецю для незалежного моніторингу,
звітності та перевірки з метою вирішення про-
блем, пов’язаних зі зміною клімату через ви-
киди парникових газів. Метою цього проєкту
є об’єднання новаторів Agri-Tech, які прагнуть
точно моделювати секвестрацію вуглецю в сіль-
ському господарстві для комерціалізації MRV38
вуглецю. У проєкті беруть участь 28 комерцій-
них ферм із випробувальними майданчиками
для перевірки та оцінювання нових Agri-Tech
рішень 39.
Проєкт SmartAgriHubs, профінансований у
рамках Horizon 2020, було поширено на фер-
мерські господарства Ірландії. Наразі консор-
ціум об’єднує 164 партнери агропродовольчого
сектору європейських країн.
36 Smart Agri Hubs (2023). https://waltoninstitute.ie/
projects/smart-agri-hubs
37 AgriTEAM Innovator — Enabling AgriTech Innovation
(2024). https://www.smartagrihubs.eu/flagship-
innovation-experiment/se17-agriteam-innovator-
enabling-agritech-innovation
38 MRV — система моніторингу, звітності та верифіка-
ції (англ.)
39 Carbon Smart-MRV - Carbon Sequestration Modelling
for Independent Monitoring, Reporting and Validation
(2024). https://www.smartagrihubs.eu/flagship-
innovation-experiment/pr8-carbon-smart-mrv-carbon-
sequestration-modelling-for-independent-monitoring-
reporting-and-validation
WROCŁAWSKI PARK TECHNOLOGICZNY
(Польща). Вроцлавський технологічний парк
є найбільшим у Польщі об’єднанням компаній
і технологічних стартапів і має на меті обмін
знаннями та залучення вроцлавських компа-
ній до розроблення інноваційних рішень для
Індустрії 4.0.
Програма розвитку бізнесу Stellar Hub вклю-
чає пропозиції технопарку — бізнес-інфра-
структуру, промисловий майданчик, бізнес-
інкубатори, лабораторії, прототипні цехи,
експериментальний завод, тобто інструменти
та простір для обміну ноу-хау, консалтингу, не-
творкінгу, досліджень і розробок, співробітни-
цтва та стимулювання розвитку 40.
3M SuperHub є найбільшим виробничим
центром компанії 3M (Minnesota Mining and
Manufacturing Company) у Європі, що випускає
понад 12 тис. найменувань продукції. З 2020 р.
компанія 3M співпрацює з Вроцлавським тех-
нологічним парком, надаючи можливість участі
в інноваційних проєктах і модернізації проце-
сів на виробничих об’єктах 41. Партнерство з
3M дозволило технопарку створити іннова-
ційні умови для розвитку підприємств міста,
включаючи спеціальні ноу-хау у сфері розро-
блення та впровадження інновацій.
Висновки
Зазначені проблеми, які мають підприємства
країн Євросоюзу, поступово усуваються шля-
хом прийняття й упровадження програм сти-
мулювання смарт-промисловості в різному
просторовому середовищі.
В Україні також докладаються значні зусилля
для сприяння економічному зростанню, у тому
числі створення сприятливих умов розвитку
смарт-промисловості, цифрової трансформації
підприємств країни.
Роль цифрових технологій у підвищенні про-
дуктивності підприємств України та потенціал
нових технологій у розвитку промисловості до-
сліджено багатьма вітчизняними економістами
й експертами міжнародних організацій.
40 STELLAR HUB (2023). https://www.technologpark.pl/
stellarhub/
41 Wroclaw Technology Park (2020). Wroclaw Technology
Park joins forces with 3M. https://www.technologpark.
pl/en/2020/02/wroclaw-technology-park-joins-forces-
with-3m/
14 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2025. № 1 (109)
Ю.С. Залознова, В.Д. Чекіна
Наприклад, проєкт, створений у рамках Іні-
ціативи EU4Business спільно з ОЕСР та Мініс-
терством цифрової трансформації України,
спрямований на підтримку цифровізації у сфе-
рі підприємництва (МСП)42. Пропозиції та ре-
комендації ОЕСР щодо прискорення цифрової
трансформації бізнесу й подальшого викорис-
тання потенціалу цифрових інструментів для
підвищення стійкості впроваджуються шляхом
заходів щодо розбудови екосистеми, сприятли-
вої для цифровізації МСП на національному та
регіональному рівнях.
Стратегічним напрямом національного про-
єкту «Дія. Бізнес» є посилення підтримки МСП
на національному та субнаціональному рівнях,
створення центрів підтримки як широкомасш-
табної національної ініціативи щодо комплек-
сного підходу до цифровізації МСП. Порівня-
но з тим, що зарубіжним підприємцям інколи
бракує можливості отримати консультації з
питань вибору та впровадження цифрових ін-
струментів у виробництво та господарську
діяльність загалом, національний проєкт має
широке коло послуг, пов’язаних із наданням
консультацій, тренінгів, освітніх програм та
бізнес-ідей, інших програм допомоги для під-
вищення цифрової обізнаності. Однак попри
фінансування з приватних і донорських дже-
рел (GIZ, USAID, Multimarket, Ajax, Caparol), в
Україні поки що досить мало офлайн-центрів,
а частка підприємців із потребами у приватно-
му консультуванні щодо цифровізації процесів
виробництва, логістики та адміністрування, які
мають невеликий досвід у використанні нових
технологій, є ще досить значною.
Незважаючи на широку підтримку цифрової
трансформації, багато уваги приділяється під-
тримці ІТ-сектору та формуванню смарт-міст із
поліпшеним доступу до цифрових послуг у дер-
жавному секторі та суспільних сферах. Нестача
цифрових інновацій у промисловість знижує
швидкість проникнення цифрових інструмен-
тів у діяльність вітчизняних виробників, проте
проаналізувати стан і динаміку «смартизації»
промисловості вкрай складно через відсутність
цільових показників для оцінювання просуван-
ня підприємств у цифровізації.
42 OECD (2024). Підвищення стійкості шляхом при-
скорення цифрової трансформації бізнесу в Україні,
OECD Publishing, Paris. https://doi.org/10.1787/
5d9e86a7-uk
Серед пріоритетних напрямів підтримки
цифровізації бізнесу в Україні визначено ство-
рення сприятливого регуляторного середовища
та фінансових інструментів для впровадження
інновацій і забезпечення інвестиційних потреб,
у тому числі розвитку сфери венчурного капі-
талу та прямих інвестицій; підтримку та роз-
виток інфраструктури для розвитку інновацій,
включаючи створення та сприяння зростанню
кількості технопарків, бізнес-інкубаторів, аксе-
лераторів та інноваційних кластерів.
Приєднання України до Horizon Europe,
Програми ЄС щодо досліджень та інновацій
(2021—2027 рр.) та Програми Euratom щодо
досліджень і навчання (2021—2025 рр.) дозво-
лило вітчизняним науковцям i новаторам на
рівних умовах із суб’єктами держав-членів ЄС
брати участь у розробках. Наприклад, проєкт
BIOMETHAVERSE, розроблений для приско-
рення переходу до кліматичної нейтральності
енергетичної системи шляхом диверсифікації
технологічної основи виробництва біометану в
Європі, підвищення його економічної ефектив-
ності та сприяння застосуванню технологій ви-
робництва біометану43. Разом з Україною (ЕКО
Енергія, Біоенергетична асоціація України)
учасниками проєкту є Франція, Греція, Італія
та Швеція.
Проєкт TWISMA також фінансується в рам-
ках програми Horizon Europe і спрямований на
розроблення інноваційних калориметрів для фі-
зики високих енергій (ФВЕ) на основі сучасних
сцинтиляційних матеріалів. Учасником проєкту
з української сторони виступає Інститут сцин-
тиляційних матеріалів України, з Європи —
Європейська організація ядерних досліджень
(CERN) та Інститут світла і матерії (ILM).
Перевагами співробітництва з європейськи-
ми партнерами у програмі Horizon Europe та
інших проєктах є вдосконалення навичок і
підвищення рівня професіоналізму науковців
та новаторів, підтримка дослідницького потен-
ціалу й надання можливості співпраці з євро-
пейськими дослідниками та виробниками.
Сьогодні в рамках Horizon Europe для Украї-
ни доступні такі проєкти підтримки дослідни-
ків і кар’єрних можливостей виробників інно-
43 Demonstrating and Connecting Production Innovations
in the BIOMETHAVERSE (2024). European Biogas
Association. https://www.europeanbiogas.eu/project/
biomethaverse/
15ISSN 1562-109X. Економіка промисловості. 2025. № 1 (109)
Стимулювання розвитку смарт-промисловості у просторовому аспекті: досвід для України
ваційної продукції: MSCA4Ukraine — стипендії
на суму 35 млн євро для дослідників, перемі-
щених з України в ЄС та асоційовані країни;
ERC4Ukraine — пропозиція понад 500 вакан-
сій, пов’язаних із грантами European Research
Council; проєкт ЄС «Кліматично нейтральні
та розумні міста» — 10 млн євро; наукова про-
грама Human Frontier Science Program — для
українських дослідників охорони здоров’я;
EIC4Ukraine — 20 млн євро для технологічних
стартапів; EIT Jumpstarter — розроблення біз-
нес-моделей; EIT HEI — підтримка закладів ви-
щої освіти з доступом до інновацій EIT екосис-
теми та фондів 44.
Однак існують деякі труднощі, пов’язані з
гармонізацією стандартів і взаємним визна-
нням сертифікатів. Так, Угода про оцінку відпо-
відності та приймання промислової продукції
перебуває ще на стадії оцінювання. ЄС готує
комплексний аналіз законодавчої та інститу-
ційної готовності України до забезпечення
безпеки продукції, стандартів і контролю за
виробництвом промислової продукції. Це один
із пунктів Плану пріоритетних дій на 2023—
2024 роки 45.
Також продовжує загострюватися довгостро-
кова тенденція недостатнього інвестування в
дослідження та інновації, при цьому державні
інвестиції в науку та інновації залишаються мі-
німальними. Тому вкрай актуальною є пропо-
зиція ЮНЕСКО щодо плану дій для побудови
потужної наукової екосистеми в Україні, серед
яких наукові гранти та стипендії.
Доцільною є подальша робота в напрямі
участі в рамкових програмах ЄС, відкриття
та функціонування національних контактних
пунктів програми Horizon Europe, розширення
кола учасників проєктів з метою масштабування
розвитку нових технологій, що створюватимуть
44 European Commission (2024). Directorate-General for
Research and Innovation, Ukraine, support for
researchers and innovators, Publications Offi ce of the
European Union. https://data.europa.eu/doi/10.2777/
7126538
45 European Commission (2024). Communication From
the Commission to The European Parliament, the
Council, the European Economic and Social Committee
and the Committee of Regions. Ukraine 2024 Report.
https://neighbourhood-enlargement.ec.europa.eu/
document/download/1924a044-b30f-48a2-99c1-
50edeac14da1_en?filename=Ukraine%20Report%20
2024.pdf
нові ринки та можливості для країни, регіонів і
компаній. Від того, наскільки швидко й розумно
Україна зможе адаптувати, поширити та засто-
сувати нові рішення, залежить її роль і місце у
світовій економіці та подальшому розвитку.
Дослідження, здійснені в Кембриджсько-
му університеті (2023 р.) щодо аналізу впли-
ву і вимірювання програми «Made Smarter
Adoption»46 (MSA), свідчать, що рівень цифро-
вої зрілості промислових підприємств Велико-
британії варіює від «дуже висока цифрова го-
товність» (10 %), «висока цифрова готовність»
(43 %) до «низька цифрова готовність» (32 %) і
«зовсім низький цифровий рівень готовності»
(16 %) 47. Тому запропоновані в програмі підхо-
ди та методи цифровізації бізнесу були прийня-
ті та впроваджені не всіма учасниками: деякі
респонденти не задоволені програмою, спря-
мованою на стимулювання розвитку смарт-
промисловості у Великобританії.
Одними з проблем, які мають промислов-
ці при прийнятті рішення щодо цифровізації
процесів виробництва та адміністрування гос-
подарської діяльності, є висока вартість нових
технологій; відсутність доступу до фінансової
підтримки для інвестування в нове капітальне
обладнання та розроблення стратегії смартиза-
ції виробництва; невпевненість у прагненні до
змін та отриманні «бонусів» від цифровізації.
Отже, при реалізації програм, спрямованих
на стрімкий розвиток смарт-промисловості,
підтримку смартизації виробництва та малих
і середніх підприємств, виникають труднощі,
пов’язані з тим, що не всі виробники підго-
товлені для участі в них. Тому стимулювання
розвитку смарт-промисловості як самостійно,
так і за участі у програмах та проєктах у різно-
му просторовому середовищі (міжнаціональ-
ні, національні, регіональні, місцеві) доцільно
здійснювати із залученням консультантів ‒ як
для отримання фінансових грантів, визначення
46 Made Smarter Adoption — напрям національної іні-
ціативи Industry 4.0 Великобританії (з 2018 р.) для
стимулювання смарт-розвитку підприємств малого
та середнього бізнесу регіонів країни, що включає
навчання, розроблення дорожніх карт і гранти для
придбання обладнання та програмного забезпечен-
ня цифрових технологій.
47 Evaluation of the Made Smarter Adoption North East
programme (2024). https://evidencehub.northeast-ca.
gov.uk/evaluation-of-the-made-smarter-adoption-
north-east-programme
16 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2025. № 1 (109)
Ю.С. Залознова, В.Д. Чекіна
альтернативного фінансування для інвестуван-
ня, так і для одержання допомоги при виборі
та впровадженні нових технологій, програмно-
го забезпечення, автоматизації та управління
даними. Консультанти також стануть у нагоді
при побудові дорожньої карти смартизації під-
приємств, виборі ділянок бізнесу, де доціль-
ним є впровадження цифрових технологій, і
виборі постачальників технологій, що відпо-
відають потребам смартизації промислового
підприємства.
Як свідчить дослідження, виконане британ-
ськими експертами, підприємства, які беруть
участь у «лініях обслуговування» — консуль-
таційній підтримці на всіх етапах упроваджен-
ня нових технологій, з більшою вірогідністю
впроваджують цифрові технології, ніж ті, що
отримують поради щодо розроблення дорож-
ньої карти з автоматизації, управління даними,
кібербезпеки тощо.
Також доцільно більше уваги приділяти учас-
ті в програмах студентів і молодих учених, а
саме: здійснювати кадровий розвиток, набува-
ти практичних навичок для майбутнього пер-
соналу, проводити апробацію нових технологій
та обладнання у виробництві, досліджувати та
впроваджувати нові проєкти.
За умов високої цифрової готовності й дер-
жавної регуляторної підтримки підприємства,
що приймуть рішення про участь у програмах і
проєктах стимулювання смарт-промисловості,
можуть одержати високі результати та вигоди
від упровадження цифрових технологій. Як ко-
роткострокові результати — зменшення дефек-
тів продукції та помилок, виявлення «вузьких
місць» та інших проблем у процесах, підвищен-
ня рівня безпеки на виробництві, підвищення
ефективності планування виробництва, більш
ефективне використан ня логістики та даних
для моніторингу й контролю процесів вироб-
ництва, управління запасами та ланцюжками
постачання, зниження витрат, набуття та роз-
виток нових навичок. Довгострок ові — зрос-
тання продуктивності та прибутку, збільшення
товарообігу, зберігання та підвищення рівня
зайнятості (чисельності персоналу), додаткові
інвестиції в технології, роз роблення нових ви-
дів продукції та процесів.
Таким чином, доцільним є подальше дослі-
дження досвіду зарубіжних країн щодо стиму-
лювання розвитку смарт-промисловості; ви-
явлення переваг і недоліків процесів «смарти-
зації» промислових підприємств, розроблення
державних програм підтримки стимулювання
розвитку смарт-промисловості вітчизняної
промисловості з врахуванням особливостей
цифрових трендів та тех нологічної транс-
формації.
ЛІТЕРАТУРА
Вишневський О.С. Смарт-промисловість: визначення та теорія стимулювання розвитку на основі локального про-
текціонізму. Економіка промисловості. 2023. № 3 (103). С. 5—27. https://doi.org/10.15407/econindustry2023.03.005
Залознова Ю.С., Чекіна В.Д. Теоретичні засади фінансово-економічного стимулювання розвитку смарт-промис-
ловості. Економіка промисловості. 2023. № 4 (104). С. 47—64. https://doi.org/10.15407/econindustry2023.04.047
Логвіненко Б.І. Аналіз економіко-математичних моделей монетарного стимулювання розвитку смарт-промис-
ловості. Економіка промисловості. 2024. № 1 (105). С. 39—54. https://doi.org/10.15407/econindustry2024.01.039
Охтень О.О., Дасів А.Ф. Потенціал використання систем моделювання при розробці державних заходів із фінан-
сово-економічного стимулювання розвитку смарт-промисловості. Економіка промисловості. 2023. № 4 (104).
С. 65—85. https://doi.org/10.15407/econindustry2023.04.065
Смарт-промисловість: напрями становлення, проблеми і рішення: монографія / В.П. Вишневський, О.В. Вієць-
ка, О.А. Вієцький, О.А. Воргач, О.М. Гаркушенко, А.Ф. Дасів, …, Т.В. Щетілова; за ред. В.П. Вишневського;
НАН України, Ін-т економіки пром-сті. Київ, 2019. 464 c. URL: https://iie.org.ua/monografi yi/smart-promislovist-
naprjami-stanovlennja-problemi-i-rishennja/
Турлакова С.С., Шуміло Я.М., Логвіненко Б.І. Особливості моделювання складових системи фінансово-еконо-
мічного стимулювання впровадження передових технологій смарт-промислового розвитку. Економіка про-
мисловості. 2023. № 2 (102) С. 24—46. https://doi.org/10.15407/econindustry2023.02.024
Audretsch D. B., Belitski M., Caiazza R., Siegel D. Eff ects of open innovation in startups: theory and evidence. Technol.
Forecast. Soc. Chang. 2023. Vol. 194. Art. 122694. https://doi.org/10.1016/j.techfore.2023.122694
Blanck M., Ribeiro J. L. D. Smart cities fi nancing system: An empirical modeling fromthe European context. Cities. 2021.
Vol. 116. Art. 103268. https://doi.org/10.1016/j.cities.2021.103268
17ISSN 1562-109X. Економіка промисловості. 2025. № 1 (109)
Стимулювання розвитку смарт-промисловості у просторовому аспекті: досвід для України
Chen Y., Cheng L., Lee C. How does the use of industrial robots aff ect the ecological footprint? International evidence.
Ecological Economics. 2022. Vol. 198. Art. 107483. https://doi.org/10.1016/j.ecolecon.2022.107483
Cheng H., Jia R., Li D., Li H. Th e rise of robots in China. Journal of Economic Perspectives. 2019. Vol. 33, P. 71—88. https://
doi.org/10.1257/jep.33.2.71
D ixon J., Hong B., Wu L. Th e Robot Revolution: Managerial and Employment Consequences for Firms. Management
Science. 2021. Vol. 67. Iss. 9. P. 5586—5605. https://doi.org/10.1287/mnsc.2020.3812
Fö rsterling G., Orth R., Gellert B. Transition to a Circular Economy in Europe through New Business Models: Barriers,
Drivers, and Policy Making. Sustainability. 2023. Vol. 15. Iss. 10. Art. 8212. https://doi.org/10.3390/su15108212
Ger ybadze A. R&D, Innovation and Growth: Performance of the World’s Leading Technology Corporations. Innovation
and International Corporate Growth / Ed. by Gerybadze A., Hommel U., Reiners H.W., Th omaschewski D. Springer
Berlin, Heidelberg, 2010 (pp. 11—30). https://doi.org/10.1007/978-3-642-10823-5_2
Hanse n A. K., Christiansen L., Lassen A. H. Technology isn’t enough for Industry 4.0: on SMEs and hindrances to digital
transformation. International Journal of Production Research. 2024. P. 1—21. https://doi.org/10.1080/00207543.2024.
2305800
He Z., Liu Z., Wu H., Gu X., Zhao, Y., Yue X. Research on the impact of green fi nanceand fi ntech in smart city. Comp lexity.
2020. Art. 6673386. https://doi.org/10.1155/2020/6673386
Hervás -Oliver J. L., Parrilli M. D., Rodríguez-Pose A., Sempere-Ripoll F. Th e drivers of SME innovation in the regions of
the EU. Res. Policy. 2021. Vol. 50. Iss. 9. Art. 104316. https://doi.org/10.1016/j.respol.2021.104316
Issa A., Lucke D., Bauernhansl T. Mobilizing SMEs Towards Industrie 4.0-enabled Smart Products. Procedia CIRP. 2017.
Vol. 63. P. 670—674. https://doi.org/10.1016/j.procir.2017.03.346
Mikalef P. , Gupta M. Artifi cial intelligence capability: Conceptualization, measurement calibration, and empirical study
on its impact on organizational creativity and fi rm performance, Information & Management. 2021. Vol. 58. Iss. 3.
Art. 103434. https://doi.org/10.1016/j.im.2021.103434
Miltenović V., Nikolic Z., Milojković M., Perić S., Milovanović M., Spasic M. Role and Importance of Digital Technologies
in the Development of Smart Products. XVI International Conference on Systems, Automatic Control and Measure-
ments — SAUM 2022. Serbia, 2022. P. 81—86.
Moilanen T., Laatik ainen E. Challenges SMES Face in Implementing Artifi cial Intelligence. International Journal of Ad-
vances in Electronics and Computer Science. 2023. Vol. 10. Iss. 10. P. 6—9.
Nunes M., Pereira A ., Alves A. Smart products development approaches for Industry 4.0. Procedia Manufacturing. 2017.
Vol. 13. P. 1215-1222. https://doi.org/10.1016/j.promfg.2017.09.035
Shahrour I. Financi ng of Smart City Projects. Smart Cities. Social and Environmental Challenges and Opportunities for
Local Authorities. / Eds. by Belaïd F., Arora A. Springer, Cham, 2023. P. 33—43. https://doi.org/10.1007/978-3-031-
35664-3_3
Stolwijk C., Yagafaro va A., Otto D. Digitalization of the manufacturing sector in the Netherlands. Smart Industry impact:
looking back and forward. TNO Publisher, Den Haag, 2024. 26 p.
Telukdariea A., Dubea T., Matjutaa P., Philbin S. Th e opportunities and challenges of digitalization for SME. Procedia
Computer Science. 2023. Vol. 217. P. 689—698. https://doi.org/10.1016/j.procs.2022.12.265
Van Langen S.K., Vassi llo C., Ghisellini P., Restaino D., Passaro R., Ulgiati S. Promoting circular economy transition: A
study about perceptions and awareness by diff erent stakeholders groups. Journal of Cleaner Production. 2021. Vol. 316.
Art. 128166. https://doi.org/10.1016/j.jclepro.2021.128166
Yusuf S, Durodola R L., Ocran G., Abubakar J. E. Challenges and opportunities in AI and digital transformation for SMEs:
A cross-continental perspective. World Journal of Advanced Research and Reviews. 2024. Vol. 23. P. 668—678. https://
doi.org/10.30574/wjarr.2024.23.3.2511
Zhao D., Wang M. Smart Manufacturing Promotes High-Quality Development of Enterprises in China, Sustainability.
2024. Vol. 16. Iss. 23. Art. 10431. https://doi.org/10.3390/su162310431
Надійшла до редакції 05.01.2025 р.
18 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2025. № 1 (109)
Ю.С. Залознова, В.Д. Чекіна
REFERENCES
Vyshnevskyi, O.S. (2023). Smart m anufacturing: defi nition and theory of stimulating development based on local pro-
tectionism. Econ. promisl., 3 (103), 5—27. https://doi.org/10.15407/econindustry2023.03.005
Zaloznova, Yu.S., & Chekina, V.D. (2023). Th eoretical principles of fi nancial and economic stimulation of the development
of smart industry. Econ. promisl., 4 (104), 47—64. https://doi.org/10.15407/econindustry2023.04.047
Lohvinenko, B.I. (2024). Analysis of economic and mathematical models of monetary stimulation for the development
of smart industry. Econ. promisl., 1 (105), 39—54. https://doi.org/10.15407/econindustry2024.01.039
Okhten, O.O., & Dasiv, A.F. (2023). Th e potential of using simulation systems in the development of state measures for
the fi nancial and economic stimulation of the development of smart industry. Econ. promisl., 4 (104), 65—85. https://
doi.org/10.15407/econindustry2023.04.065
Vyshnevskii, V.P. (Ed.) (2019). Smart industry: directions of formation, problems and solutions: monograph /
V.P. Vyshnevskii, O.V. Vietska, O.A. Vietskyi, O.A. Vorgach, O.M. Garkushenko, A.F. Dasiv, …, T.V. Shchetilova. In
V.P. Vyshnevskii (Ed.). NAS of Ukraine, Institute of Industrial Economics. Kyiv. Retrieved from https://iie.org.ua/
monografi yi/smart-promislovist-naprjami-stanovlennja-problemi-i-rishennja/
Turlakova, S.S., Shumilo, Yа.M., & Logvinenko, B.I. (2023). Features of modelling the components of the fi nancial and
economic stimulation system of the advanced technologies’ introduction of smart industrial development. Econ.
promisl., 2 (102), 24—46. https://doi.org/10.15407/econindustry2023.02.024
Audretsch, D.B., Belitski, M., Caiazza, R., & Siegel, D. (2023). Eff ects of open innovation in startups: theory and evidence.
Technol. Forecast. Soc. Chang., 194, 122694. https://doi.org/10.1016/j.techfore.2023.122694
Blanck, M., & Ribeiro, J. L. D. (2021). Smart cities fi nancing system: An empirical modeling fromthe European context.
Cities, 116, 103268. https://doi.org/10.1016/j.cities.2021.103268
Chen, Y., Cheng, L., & Lee, C. (2022). How does the use of industrial robots aff ect the ecological footprint? International
evidence. Ecological Economics, 198, 107483. https://doi.org/10.1016/j.ecolecon.2022.107483
Cheng, H., Jia, R., Li, D., & Li, H. (2019). Th e rise of robots in China. Journal of Economic Perspectives, 33, 71—88. https://
doi.org/10.1257/jep.33.2.71
Dixon, J., Hong, B., & Wu, L. (2021). Th e Robot Revolution: Managerial and Employment Consequences for Firms.
Management Science, 67 (9), 5586—5605. https://doi.org/10.1287/mnsc.2020.3812
Försterling, G., Orth, R., & Gellert, B. (2023). Transition to a Circular Economy in Europe through New Business Models:
Barriers, Drivers, and Policy Making. Sustainability, 15 (10), 8212. https://doi.org/10.3390/su15108212
Gerybadze, A. (2010). R&D, Innovation and Growth: Performance of the World’s Leading Technology Corporations.
In: Gerybadze A., Hommel U., Reiners H.W., Th omaschewski D. Innovation and International Corporate Growth
(pp. 11—30). Springer Berlin, Heidelberg. https://doi.org/10.1007/978-3-642-10823-5_2
Hansen, A. K., Christiansen, L., & Lassen, A. H. (2024). Technology isn’t enough for Industry 4.0: on SMEs and hin-
drances to digital transformation. International Journal of Production Research, 1—21. https://doi.org/10.1080/0020
7543.2024.2305800
He, Z., Liu, Z., Wu, H., Gu ,X., Zhao, Y., & Yue, X. (2020). Research on the impact of green fi nanceand fi ntech in smart
city. Complexity, 6673386. https://doi.org/10.1155/2020/6673386
Hervás-Oliver, J. L., Parrilli, M. D., Rodríguez-Pose, A., & Sempere-Ripoll, F. (2021). Th e drivers of SME innovation in
the regions of the EU. Res. Policy, 50 (9), 104316. https://doi.org/10.1016/j.respol.2021.104316
Issa, A., Lucke, D., & Bauernhansl, T. (2017). Mobilizing SMEs Towards Industrie 4.0-enabled Smart Products. Procedia
CIRP, 63, 670-674. https://doi.org/10.1016/j.procir.2017.03.346
Mikalef, P., & Gupta, M. (2021). Artifi cial intelligence capability: Conceptualization, measurement calibration, and
empirical study on its impact on organizational creativity and fi rm performance, Information & Management, 58 (3),
103434. https://doi.org/10.1016/j.im.2021.103434
Miltenović, V., Nikolic, Z., Milojković, M., Perić, S., Milovanović, M., & Spasic, M. (2022). Role and Importance of Digital
Technologies in the Development of Smart Products. XVI International Conference on Systems, Automatic Control and
Measurements - SAUM 2022 (pp. 81—86). Serbia.
Moilanen, T., & Laatikainen, E. (2023). Challenges SMES Face in Implementing Artifi cial Intelligence, International
Journal of Advances in Electronics and Computer Science, 10 (10), 6—9.
Nunes, M., Pereira, A., & Alves, A. (2017). Smart products development approaches for Industry 4.0. Procedia
Manufacturing, 13, 1215—1222. https://doi.org/10.1016/j.promfg.2017.09.035
Shahrour, I. (2023). Financing of Smart City Projects. In: Belaïd F., Arora A. (Eds.) Smart Cities. Social and Environmental
Challenges and Opportunities for Local Authorities. Springer, Cham. P. 33—43. https://doi.org/10.1007/978-3-031-
35664-3_3
Stolwijk, C., Yagafarova, A., & Otto, D. (2024). Digitalization of the manufacturing sector in the Netherlands. Smart
Industry impact: looking back and forward. TNO Publisher, Den Haag, 26 p.
19ISSN 1562-109X. Економіка промисловості. 2025. № 1 (109)
Стимулювання розвитку смарт-промисловості у просторовому аспекті: досвід для України
Telukdariea, A., Dubea, T., Matjutaa, P., & Philbin, S. (2023). Th e opportunities and challenges of digitalization for SME,
Procedia Computer Science, 217, 689—698. https://doi.org/10.1016/j.procs.2022.12.265
Van Langen, S. K., Vassillo, C., Ghisellini, P., Restaino, D., Passaro, R., & Ulgiati, S. (2021). Promoting circular economy
transition: A study about perceptions and awareness by diff erent stakeholders groups. Journal of Cleaner Production,
316, 128166. https://doi.org/10.1016/j.jclepro.2021.128166
Yusuf, S., Durodola, R. L., Ocran, G., & Abubakar, J. E. (2024). Challenges and opportunities in AI and digital transfor-
mation for SMEs: A cross-continental perspective. World Journal of Advanced Research and Reviews, 23, 668—678.
https://doi.org/10.30574/wjarr.2024.23.3.2511
Zhao, D., Wang, M. (2024). Smart Manufacturing Promotes High-Quality Development of Enterprises in China,
Sustainability, 16 (23), 10431. https://doi.org/10.3390/su162310431
Received at the editorial offi ce 05.01.2025
Yuliya S. Zaloznova1, Corres ponding Member
of the National Academy of Sciences of Ukraine,
Doctor of Economic Sciences,Professor
E-mail: zaloznova@nas.gov.ua; https://orcid.org/0000-0003-3106-1490;
Viktoriia D. Chekina1, PhD in Economics, Senior Researcher
E-mail: vdchekina@gmail.com; https://orcid.org/0000-0003-2118-901X
1 Institute of Industrial Economics of NAS of Ukraine,
2 Maria Kapnist Street, Kyiv, 03057, Ukraine
STIMULATING THE DEVELOPMENT OF SMART INDUSTRY
IN THE SPATIAL ASPECT: EXPERIENCE FOR UKRAINE
Th e paper examines the state of industrial digital transformation in EU countries at the current stage of development. Th e
role of industry and the level of industrialization in European countries are determined. Th e reasons for the slowdown in
the pace of smartifi cation of industrial enterprises are identifi ed, including COVID-19 pandemic, slow growth in R&D
spending, insuffi cient level of employees` digital awareness and digital skills. Th e factors that attracted the attention of
experts and prompted the creation of programs and projects to stimulate the development of smart industry in diff erent
spatial environments (international, national, regional, local) are identifi ed: diffi culties of integrating new Industry 4.0
business models into the activities of SMEs, lack of capital investments in smart tools and infrastructure, problems related
to IT security, etc. Th e directions in which the new technical and economic paradigm of Digitizing European Industry
will be implemented are given: creation of an intelligent production system, creation of a virtual copy of the production
environment, decentralization of cyber-physical systems, real-time management, orientation towards IT services, fl ex-
ibility of systems. Th e experience of European countries is considered from the standpoint of their contribution to the
development of smart industry and an analysis of some special development programs based on high-tech clusters, new
mechanisms of interaction between local authorities, business and scientifi c and educational institutions is conducted.
Transnational cooperation projects and programs aimed at implementing strategies to stimulate the development of
smart industry in various areas are analyzed: intellectual specialization, participation of SMEs in European research and
innovation programs, strengthening the circular economy, the implementation of Industry 5.0 in European high-tech
industries. Th e problems faced by industrialists when making decisions on the digitalization of production processes and
administration of economic activity are identifi ed. Proposals have been developed to improve the processes of domestic
industry smartifi cation. Examples of EU projects and initiatives to support Ukrainian researchers and career opportuni-
ties for manufacturers of innovative products have been provided, the advantages of cooperation with European partners
and some diffi culties that need to be eliminated to create new markets and opportunities for the country, regions and
companies have been identifi ed.
Keywords: smart industry, development stimulation, digital transformation, transnational cooperation, development
programs, spatial environment.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-203482 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1562-109Х |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:20:18Z |
| publishDate | 2025 |
| publisher | Інститут економіки промисловості НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Залознова, Ю.С. Чекіна, В.Д. 2025-05-28T17:27:54Z 2025 Стимулювання розвитку смарт-промисловості в просторовому аспекті: досвід для України / Ю.С. Залознова, В.Д. Чекіна // Економіка промисловості. — 2025. — № 1 (109). — С. 3-19. — Бібліогр.: 27 назв. — укр. 1562-109Х https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/203482 330.3:339.9:338.45:339.9 http://doi.org/10.15407/econindustry2025.01.003 У статті розглянуто стан цифрової трансформації промисловості В країнах ЄС на сучасному етапі розвитку. Встановлено причини зниження темпів «смартизації» промислових підприємств. Виявлено чинники, що вплинули на створення програм і проєктів стимулювання розвитку смарт-промисловості в різному просторовому середовищі (міжнаціональні, національні, регіональні, місцеві). Виконано аналіз деяких спеціальних програм розвитку країн Європи, а також проєктів і програм транснаціонального співробітництва, спрямованих на впровадження стратегій стимулювання розвитку смарт-промисловості. Розроблено пропозиції щодо вдосконалення процесів «смартизації» вітчизняної промисловості. The paper examines the state of industrial digital transformation in EU countries at the current stage of development. The role of industry and the level of industrialization in European countries are determined. The reasons for the slowdown in the pace of smartification of industrial enterprises are identified, including COVID-19 pandemic, slow growth in R&D spending, insufficient level of employees` digital awareness and digital skills. The factors that attracted the attention of experts and prompted the creation of programs and projects to stimulate the development of smart industry in different spatial environments (international, national, regional, local) are identified: difficulties of integrating new Industry 4.0 business models into the activities of SMEs, lack of capital investments in smart tools and infrastructure, problems related to IT security, etc. The directions in which the new technical and economic paradigm of Digitizing European Industry will be implemented are given: creation of an intelligent production system, creation of a virtual copy of the production environment, decentralization of cyber-physical systems, real-time management, orientation towards IT services, flexibility of systems. The experience of European countries is considered from the standpoint of their contribution to the development of smart industry and an analysis of some special development programs based on high-tech clusters, new mechanisms of interaction between local authorities, business and scientific and educational institutions is conducted. Transnational cooperation projects and programs aimed at implementing strategies to stimulate the development of smart industry in various areas are analyzed: intellectual specialization, participation of SMEs in European research and innovation programs, strengthening the circular economy, the implementation of Industry 5.0 in European high-tech industries. The problems faced by industrialists when making decisions on the digitalization of production processes and administration of economic activity are identified. Proposals have been developed to improve the processes of domestic industry smartification. Examples of EU projects and initiatives to support Ukrainian researchers and career opportunities for manufacturers of innovative products have been provided, the advantages of cooperation with European partners and some difficulties that need to be eliminated to create new markets and opportunities for the country, regions and companies have been identified. uk Інститут економіки промисловості НАН України Економіка промисловості Стимулювання розвитку смарт-промисловості в просторовому аспекті: досвід для України Stimulating the development of smart industry in the spatial aspect: experience for Ukraine Article published earlier |
| spellingShingle | Стимулювання розвитку смарт-промисловості в просторовому аспекті: досвід для України Залознова, Ю.С. Чекіна, В.Д. |
| title | Стимулювання розвитку смарт-промисловості в просторовому аспекті: досвід для України |
| title_alt | Stimulating the development of smart industry in the spatial aspect: experience for Ukraine |
| title_full | Стимулювання розвитку смарт-промисловості в просторовому аспекті: досвід для України |
| title_fullStr | Стимулювання розвитку смарт-промисловості в просторовому аспекті: досвід для України |
| title_full_unstemmed | Стимулювання розвитку смарт-промисловості в просторовому аспекті: досвід для України |
| title_short | Стимулювання розвитку смарт-промисловості в просторовому аспекті: досвід для України |
| title_sort | стимулювання розвитку смарт-промисловості в просторовому аспекті: досвід для україни |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/203482 |
| work_keys_str_mv | AT zaloznovaûs stimulûvannârozvitkusmartpromislovostívprostorovomuaspektídosvíddlâukraíni AT čekínavd stimulûvannârozvitkusmartpromislovostívprostorovomuaspektídosvíddlâukraíni AT zaloznovaûs stimulatingthedevelopmentofsmartindustryinthespatialaspectexperienceforukraine AT čekínavd stimulatingthedevelopmentofsmartindustryinthespatialaspectexperienceforukraine |