Публічно-приватне партнерство у повоєнній відбудові України: основні виклики та напрями розвитку
У статті розглядаються основні виклики та можливості використання публічно-приватного партнерства (ППП) у контексті повоєнної відбудови України. Метою статті є визначення пріоритетних напрямів розвитку ППП, а також обґрунтування шляхів підвищення ефективності взаємодії держави, бізнесу і суспільства...
Saved in:
| Published in: | Управління економікою: теорія та практика |
|---|---|
| Date: | 2024 |
| Main Authors: | , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2024
|
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/203494 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Публічно-приватне партнерство у повоєнній відбудові України: основні виклики та напрями розвитку / І.П. Петрова, П. І. Шилепницький // Управління економікою: теорія та практика: зб. наук. пр. — К: ІЕП НАНУ, 2024. — С. 140-153. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-203494 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Петрова, І.П. Шилепницький, П.І. 2025-05-28T17:30:32Z 2024 Публічно-приватне партнерство у повоєнній відбудові України: основні виклики та напрями розвитку / І.П. Петрова, П. І. Шилепницький // Управління економікою: теорія та практика: зб. наук. пр. — К: ІЕП НАНУ, 2024. — С. 140-153. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. 2221-1187 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/203494 330.341.1:338.2:338.246.8+346(477) https://doi.org/10.37405/2221-1187.2024.140-153 У статті розглядаються основні виклики та можливості використання публічно-приватного партнерства (ППП) у контексті повоєнної відбудови України. Метою статті є визначення пріоритетних напрямів розвитку ППП, а також обґрунтування шляхів підвищення ефективності взаємодії держави, бізнесу і суспільства. Описані сценарії розвитку ППП на 2024–2030 роки дозволяють виявити ключові фактори, які визначають успіх чи невдачу таких ініціатив. Підкреслюється необхідність формування законодавчої та інституційної бази для успішної реалізації ППП, а також на необхідності інтеграції інноваційних підходів і міжнародного досвіду. Зокрема, пропонується використання ітеративного підходу до розробки стратегій ППП, який дозволяє адаптуватися до змінюваних економічних та політичних умов. Для підвищення ефективності ППП рекомендується активно залучати суспільство до процесу ухвалення рішень, створюючи механізми прозорості та підзвітності. В результаті, ППП має потенціал стати важливим інструментом для відновлення та модернізації інфраструктури України в умовах повоєнного відновлення, що потребує залучення як внутрішніх, так і міжнародних інвестицій. The article examines the main challenges and opportunities for using public-private partnerships (PPP) in the context of Ukraine’s post-war reconstruction. The aim of the article is to identify the priority areas for PPP development and to justify ways to enhance the effectiveness of interaction between the government, business, and society. The described scenarios for PPP development from 2024 to 2030 allow for the identification of key factors that determine the success or failure of such initiatives. The necessity of establishing a legislative and institutional framework for the successful implementation of PPPs is emphasized, as well as the need for integrating innovative approaches and international experience. Specifically, the article proposes using an iterative approach to developing PPP strategies, which enables adaptation to changing economic and political conditions. To improve PPP effectiveness, it is recommended to actively involve society in decision-making processes by creating mechanisms for transparency and accountability. As a result, PPPs have the potential to become a key tool for the restoration and modernization of Ukraine’s infrastructure in the post-war reconstruction period, requiring the involvement of both domestic and international investments. uk Інститут економіки промисловості НАН України Управління економікою: теорія та практика Публічно-приватне партнерство у повоєнній відбудові України: основні виклики та напрями розвитку Public-private partnership in the post-war reconstruction of ukraine: key challenges and development directions Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Публічно-приватне партнерство у повоєнній відбудові України: основні виклики та напрями розвитку |
| spellingShingle |
Публічно-приватне партнерство у повоєнній відбудові України: основні виклики та напрями розвитку Петрова, І.П. Шилепницький, П.І. |
| title_short |
Публічно-приватне партнерство у повоєнній відбудові України: основні виклики та напрями розвитку |
| title_full |
Публічно-приватне партнерство у повоєнній відбудові України: основні виклики та напрями розвитку |
| title_fullStr |
Публічно-приватне партнерство у повоєнній відбудові України: основні виклики та напрями розвитку |
| title_full_unstemmed |
Публічно-приватне партнерство у повоєнній відбудові України: основні виклики та напрями розвитку |
| title_sort |
публічно-приватне партнерство у повоєнній відбудові україни: основні виклики та напрями розвитку |
| author |
Петрова, І.П. Шилепницький, П.І. |
| author_facet |
Петрова, І.П. Шилепницький, П.І. |
| publishDate |
2024 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Управління економікою: теорія та практика |
| publisher |
Інститут економіки промисловості НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Public-private partnership in the post-war reconstruction of ukraine: key challenges and development directions |
| description |
У статті розглядаються основні виклики та можливості використання публічно-приватного партнерства (ППП) у контексті повоєнної відбудови України. Метою статті є визначення пріоритетних напрямів розвитку ППП, а також обґрунтування шляхів підвищення ефективності взаємодії держави, бізнесу і суспільства. Описані сценарії розвитку ППП на 2024–2030 роки дозволяють виявити ключові фактори, які визначають успіх чи невдачу таких ініціатив. Підкреслюється необхідність формування законодавчої та інституційної бази для успішної реалізації ППП, а також на необхідності інтеграції інноваційних підходів і міжнародного досвіду. Зокрема, пропонується використання ітеративного підходу до розробки стратегій ППП, який дозволяє адаптуватися до змінюваних економічних та політичних умов. Для підвищення ефективності ППП рекомендується активно залучати суспільство до процесу ухвалення рішень, створюючи механізми прозорості та підзвітності. В результаті, ППП має потенціал стати важливим інструментом для відновлення та модернізації інфраструктури України в умовах повоєнного відновлення, що потребує залучення як внутрішніх, так і міжнародних інвестицій.
The article examines the main challenges and opportunities for using public-private partnerships (PPP) in the context of Ukraine’s post-war reconstruction. The aim of the article is to identify the priority areas for PPP development and to justify ways to enhance the effectiveness of interaction between the government, business, and society. The described scenarios for PPP development from 2024 to 2030 allow for the identification of key factors that determine the success or failure of such initiatives. The necessity of establishing a legislative and institutional framework for the successful implementation of PPPs is emphasized, as well as the need for integrating innovative approaches and international experience. Specifically, the article proposes using an iterative approach to developing PPP strategies, which enables adaptation to changing economic and political conditions. To improve PPP effectiveness, it is recommended to actively involve society in decision-making processes by creating mechanisms for transparency and accountability. As a result, PPPs have the potential to become a key tool for the restoration and modernization of Ukraine’s infrastructure in the post-war reconstruction period, requiring the involvement of both domestic and international investments.
|
| issn |
2221-1187 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/203494 |
| citation_txt |
Публічно-приватне партнерство у повоєнній відбудові України: основні виклики та напрями розвитку / І.П. Петрова, П. І. Шилепницький // Управління економікою: теорія та практика: зб. наук. пр. — К: ІЕП НАНУ, 2024. — С. 140-153. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT petrovaíp publíčnoprivatnepartnerstvoupovoênníivídbudovíukraíniosnovníviklikitanaprâmirozvitku AT šilepnicʹkiipí publíčnoprivatnepartnerstvoupovoênníivídbudovíukraíniosnovníviklikitanaprâmirozvitku AT petrovaíp publicprivatepartnershipinthepostwarreconstructionofukrainekeychallengesanddevelopmentdirections AT šilepnicʹkiipí publicprivatepartnershipinthepostwarreconstructionofukrainekeychallengesanddevelopmentdirections |
| first_indexed |
2025-11-27T02:41:54Z |
| last_indexed |
2025-11-27T02:41:54Z |
| _version_ |
1850795004090384384 |
| fulltext |
І. П. Петрова, П. І. Шилепницький
140 ISSN 2221-1187 Управління економікою: теорія та практика. Чумаченківські читання, 2024
DOI: https://doi.org/10.37405/2221-1187.2024.140-153
УДК 330.341.1:338.2:338.246.8+346(477)
І. П. Петрова, к.е.н.
старший дослідник
ORCID 0000-0002-0515-5349
e-mail: msirynapetrova@gmail.com,
Інститут економіки промисловості
НАН України, м. Київ,
П. І. Шилепницький, д.е.н., проф.
ORCID 0000-0002-5517-5858,
Чернівецький національний університет
ім. Ю. Федьковича, м. Чернівці
ПУБЛІЧНО-ПРИВАТНЕ ПАРТНЕРСТВО
У ПОВОЄННІЙ ВІДБУДОВІ УКРАЇНИ:
ОСНОВНІ ВИКЛИКИ ТА НАПРЯМИ РОЗВИТКУ
Вступ. Війна в Україні призвела до масштабних руйнувань
інфраструктури, житлового фонду, об’єктів промисловості та соці-
альної сфери. Значні втрати, завдані національній економіці та сус-
пільству, вимагають не лише відновлення пошкодженого, але й по-
будови сучасної, стійкої та інноваційної держави. Для досягнення
цієї мети необхідно залучити колосальні фінансові ресурси, модер-
нізувати інституційне середовище та забезпечити ефективне вико-
ристання доступних інвестицій. Одним із ключових інструментів у
процесі повоєнної відбудови є публічно-приватне партнерство
(ППП), що передбачає об'єднання ресурсів, компетенцій і зусиль
держави, приватного сектору та суспільства задля реалізації страте-
гічно важливих проєктів у сферах інфраструктури, енергетики, охо-
рони здоров’я, освіти, цифровізації та екологічної модернізації. У
сучасних умовах публічно-приватне партнерство виступає не лише
фінансовим, а й інноваційним інструментом розвитку, що дозволяє
імплементувати передові технології, кращі управлінські практики
та нові моделі взаємодії між державними інституціями і бізнесом.
Успішна реалізація проєктів ППП може стати основою для побу-
дови сталої економіки, підвищення якості життя населення та зміц-
нення інституційної спроможності України в середньо- та довго-
строковій перспективі.
Аналіз сучасних наукових і аналітичних джерел свідчить
про зростаюче значення ППП як ключового інструменту повоєнної
©Видавець Інститут економіки промисловості НАН України, 2024
© Видавець Академія економічних наук України, 2024
І. П. Петрова, П. І. Шилепницький
ISSN 2221-1187 Управління економікою: теорія та практика. Чумаченківські читання, 2024 141
реконструкції економіки. Так, у дослідженні Олени Гадомської ак-
центується увага на необхідності адаптації механізмів ППП до ви-
мог державної допомоги для забезпечення їх ефективності в умовах
повоєнного розвитку [1]. Організація Transparency International
Ukraine підкреслює важливість тристороннього партнерства для за-
лучення інвестицій і модернізації пошкодженої інфраструктури [2].
Роман Степаненко у своїй роботі розглядає напрями залучення при-
ватних інвесторів через ППП та визначає найбільш перспективні
сектори для відновлення економіки [3].
Офіційна позиція Міністерства економіки України також під-
креслює важливість розвитку ППП. Зокрема, законопроєкт №7508
передбачає вдосконалення механізмів залучення приватного капі-
талу до реалізації інфраструктурних проєктів, що має сприяти при-
скоренню відновлення країни [4]. Очікується, що реалізація нових
норм дозволить залучати до 8–10 мільярдів гривень щороку за умов
реалізації в середньому п’яти великих проєктів на область вартістю
50-100 мільйонів гривень кожен. Сприяння розвитку електронних
закупівель і спрощення процедур мають додатково стимулювати
притік приватних інвестицій, що забезпечить мультиплікативний
ефект для економіки України [5].
Дослідження Євгена Матвіїшина та Юрія Вершигора висвіт-
люють стратегічні аспекти впровадження ППП в умовах повоєнної
відбудови, підкреслюючи необхідність створення сприятливого
правового та інституційного середовища [6]. Світлана Богуславська
аналізує потенціал використання інструментів ППП для віднов-
лення економіки України, наголошуючи на їх гнучкості й ефектив-
ності [7]. У такій ситуації публічно-приватне партнерство може ві-
діграти визначальну роль у забезпеченні сталого відновлення і роз-
витку країни. Водночас для досягнення максимального ефекту від
цього механізму необхідно не лише оцінити його потенціал, а й ви-
значити існуючі бар'єри та перспективи його впровадження в умо-
вах повоєнного періоду. У зв'язку з цим мета статті полягає в тому,
щоб виокремити пріоритетні напрямки розвитку ППП в Україні та
обґрунтувати шляхи підвищення ефективності взаємодії між держа-
вою, бізнесом та суспільством.
Виклад основного матеріалу. Враховуючи масштаби збит-
ків, завданих війною, та потреби в значному фінансуванні відбу-
дови, питання ефективного використання ресурсів для відновлення
країни стає надзвичайно актуальним. За оцінками Ради Безпеки
ООН, загальна потреба у фінансуванні відновлення України стано-
вить близько 500 мільярдів доларів США [8]. У цьому контексті
І. П. Петрова, П. І. Шилепницький
142 ISSN 2221-1187 Управління економікою: теорія та практика. Чумаченківські читання, 2024
публічно-приватне партнерство може стати критичним інструмен-
том для залучення необхідних інвестицій та забезпечення сталого
розвитку.
Для цього здійснено детальний аналіз статистичних даних,
зокрема про укладання та виконання договорів ППП в Україні за
період з 2018 по 2023 роки (табл. 1).
Таблиця 1
Кількість договорів публічно-приватного партнерства
в Україні з 2018 по 2023 рік
2018 2019 2020 2021 2022 2023
Кількість договорів ППП 189 187 192 193 193 198
Реалізуються 58 52 39 31 18 22
Не реалізуються 131 135 153 162 175 176
Не виконуються 113 113 116 119 116 115
Розірвані 14 18 31
43 46 51
Закінчився термін дії 4 4 6
Призупенені у зв'язку
з воєнними подіями 0 0 0 0 13 10
Джерело: складено за даними Міністерства економіки України [9].
Протягом досліджуваного періоду кількість укладених дого-
ворів ППП зросла з 189 у 2018 році до 198 у 2023 році, що свідчить
про стабільний інтерес до цього механізму з боку держави і при-
ватного сектора. Проте, це зростання не є однозначно позитивним,
оскільки супроводжується численними труднощами у реалізації
цих договорів. Одним із найбільш тривожних сигналів є значне зме-
ншення кількості реалізованих угод: з 58 у 2018 році до 22 у
2023 році. Зростання кількості нереалізованих договорів, яке з 2018
по 2023 рік збільшилося з 131 до 176, вказує на накопичення про-
блем у цій сфері. Це може бути результатом недосконалого плану-
вання, недостатньо чітких умов угод або відсутності належної
координації між державою та приватними партнерами. Одночасно,
кількість розірваних договорів зросла з 14 у 2018 році до 51 у
2023 році, що свідчить про збільшення випадків, коли сторони при-
пиняють співпрацю, ймовірно через невідповідність початкових
умов угоди реальним обставинам або неспроможність ефективно
вирішувати конфлікти.
Введення воєнного стану з 2022 року також стало новим важ-
ливим фактором, який вплинув на процес реалізації договорів ППП.
У 2022 році було призупинено 13 договорів через воєнні дії, а у
І. П. Петрова, П. І. Шилепницький
ISSN 2221-1187 Управління економікою: теорія та практика. Чумаченківські читання, 2024 143
2023 році кількість таких договорів зменшилася до 10, що підкрес-
лює необхідність адаптації існуючих моделей ППП до нових реалій.
Кількість договорів, термін дії яких завершився (від 4 до 6 за
період з 2018 по 2020 рік), свідчить про певну стабільність у вико-
нанні частини угод, проте в загальному контексті це не змінює не-
гативної тенденції в сфері ППП.
Аналізуючи дані про застосування публічно-приватного
партнерства в Україні за секторами економіки в період з 2018 по
2023 рік, можна виділити низку ключових тенденцій, які вказують
на зміни у структурі економіки та вплив зовнішніх факторів
(табл. 2).
Таблиця 2
Розподіл публічно-приватного партнерства
за секторами економіки (2018-2023 роки)
Сектори економіки/роки 2018 2019 2020 2021 2022 2023
Виробництво, розподілення та поста-
чання електричної енергії 3 3 3 3 0 0
Виробництво, транспортування і поста-
чання тепла та розподіл і постачання
природного газу
12 8 8 8 5 4
Збір, очищення та розподілення води 25 21 13 8 5 8
Поводження з відходами, крім збирання
та перевезення 1 1 2 1 1 2
Будівництво та/або експлуатація авто-
страд, доріг, залізниць, злітно-посадко-
вих смуг на аеродромах, мостів, шляхо-
вих естакад, тунелів і метрополітенів,
морських і річкових портів та їх інфра-
структури
6 7 3 3 0 0
Туризм, відпочинок, рекреація, культура
та спорт 1 3 5 2 2 4
Охорона здоров'я 4 2 2 2 2 2
Управління нерухомістю 2 0 0 0 0 0
Пошук та розвідка корисних копалин 1 1 0 0 0 0
Інші 3 6 3 4 3 2
Загалом 58 52 39 31 18 22
Джерело: складено за даними Міністерства економіки України [9].
Як видно з наведених даних, спостерігається значне змен-
шення активності у секторах електроенергетики та теплопоста-
чання, зокрема припинення укладання угод у секторі електричної
енергії з 2021 року (пов'язано з ускладненнями в енергетичній ін-
І. П. Петрова, П. І. Шилепницький
144 ISSN 2221-1187 Управління економікою: теорія та практика. Чумаченківські читання, 2024
фраструктурі та високими ризиками для інвесторів, що зменшило
зацікавленість у цих галузях). Однак у секторі газопостачання
і теплопостачання, попри скорочення кількості проєктів, інтерес до
інвестування залишився на певному рівні.
Сектор водопостачання, який показував високий рівень ак-
тивності в 2018 році, знизив кількість договорів до 8 у 2023 році.
Водночас деяка стабільність у цьому секторі вказує на нові ініціа-
тиви з модернізації водопостачальних мереж, що є важливою час-
тиною відновлення інфраструктури після війни.
У галузі інфраструктури (будівництво доріг, мостів, заліз-
ниць) спостерігається значне скорочення активності – з 6 проєктів
у 2018 році до 0 у 2023 році, що обумовлено як обмеженим фінан-
суванням, так і високими ризиками, зумовленими руйнуваннями
внаслідок бойових дій.
Натомість сектор туризму та рекреації продовжує демонстру-
вати відносну стабільність, зростаючи до 4 проєктів у 2023 році, що
може свідчити про зростаючий інтерес інвесторів до відновлення
туристичних об'єктів і культурних інфраструктур.
Сфера охорони здоров'я залишається стабільною, з 2 угодами
щороку, що підкреслює важливість інвестицій у медичну інфра-
структуру в умовах війни та для подальшого відновлення країни.
Попри певну стабільність і навіть зростання інтересу до ін_
вестицій в окремих секторах, загальна ситуація з реалізацією про-
єктів публічно-приватного партнерства в Україні продовжує бути
складною. Високі ризики, особливо в енергетичній сфері та інфра-
структурних проєктах, а також проблеми з фінансуванням і забез-
печенням належного управління, значно ускладнюють процес реа-
лізації таких проєктів. Труднощі ставлять під загрозу потенціал для
розвитку інфраструктури та соціальних ініціатив, що є ключовими
для повоєнного відновлення країни.
У цьому контексті особливо важливо аналізувати причини не-
вдачі проєктів ППП, оскільки вони можуть вказувати на ключові
проблеми, що потребують негайного вирішення для відновлення ін-
вестиційної привабливості і стабільності ринку [10]. Тому вивчення
факторів, що призводять до припинення таких проєктів, є необхід-
ним кроком для оптимізації механізмів реалізації партнерських іні-
ціатив у майбутньому.
Однією з головних причин є недостатня увага з боку держави
до впровадження ефективної політики у сфері співпраці між вла-
дою, бізнесом і суспільством. Відсутність чіткої політичної підтри-
мки і проблеми в управлінні часто призводять до затримок або на-
І. П. Петрова, П. І. Шилепницький
ISSN 2221-1187 Управління економікою: теорія та практика. Чумаченківські читання, 2024 145
віть скасування проєктів. Також важливою причиною є відсутність
належного моніторингу за виконанням зобов'язань партнерів, що
ускладнює контроль і реалізацію проєктів.
Юридичні проблеми, такі як зміни в законодавстві або непра-
вильно оцінені правові ризики, також значно впливають на хід реа-
лізації проєктів. Невірна оцінка правових аспектів може призвести
до скасування чи зміни законодавчих ініціатив, що має серйозний
вплив на проєкти. Крім того, недостатня публічність і неадекватне
висвітлення цілей проєкту можуть спричинити протест громад-
ськості, що, у свою чергу, веде до зупинення реалізації або скасу-
вання тендерів.
Також важливим фактором є економічна доцільність про-
єктів. Якщо на етапі техніко-економічного обґрунтування виявля-
ються невідповідності між прогнозованими і фактичними витра-
тами і вигодами, проєкт може бути зупинений. Важливо також мати
чіткі механізми координації між органами державної влади та
ефективну систему управління проєктами, щоб уникнути зриву
через погане планування.
Інші проблеми, які можуть виникнути після підписання дого-
вору, включають невиконання зобов'язань державним або приват-
ним партнером, а також неплатоспроможність приватного парт-
нера. Розірвання договору або заміна партнера через фінансові
труднощі суттєво ускладнюють реалізацію проєкту. Проблеми з ін-
вестиційним кліматом і захистом прав власності інвесторів також є
важливими чинниками, що знижують ефективність проєктів.
У ситуації конфліктів і війни ризики для проєктів значно
зростають. Фізичні ушкодження інфраструктури, затримки в реалі-
зації проєктів і збільшення фінансових ризиків можуть суттєво
ускладнити ситуацію. Для зниження цих ризиків важливо забезпе-
чити належне страхування і ефективне управління ризиками.
Таким чином, для успішної реалізації проєктів ППП в Україні
необхідно здійснити низку стратегічних кроків, спрямованих на
удосконалення нормативно-правової бази, підвищення прозорості
та створення сприятливих умов для залучення інвестицій. Окрім
того, важливим є забезпечення ефективної координації між ор-
ганами державної влади та приватними партнерами, а також роз-
робка надійних механізмів управління ризиками, що сприятиме
зниженню ймовірності невдач у майбутньому [11].
Враховуючи виклики повоєнного відновлення, визначення
основних напрямків, у яких публічно-приватне партнерство може
бути застосоване для відновлення України після війни, набуває
І. П. Петрова, П. І. Шилепницький
146 ISSN 2221-1187 Управління економікою: теорія та практика. Чумаченківські читання, 2024
особливої важливості. Кожен сектор вимагає комплексного підходу
до відновлення, що включає не лише фінансування, але й іннова-
ційні рішення для модернізації інфраструктури, послуг і технологій.
Зокрема, важливими є сфери освіти, охорони здоров’я, енергетики,
транспорту, оборони та цифрової трансформації, де ППП може бути
застосоване для вирішення найгостріших проблем, що постали пе-
ред Україною в умовах повоєнного відновлення.
Освіта та охорона здоров'я. Внаслідок війни зруйновано
значну кількість шкіл і медичних установ, що зумовлює необхід-
ність їх відновлення як одного з ключових чинників підтримки со-
ціальної стабільності. Співпраця між урядовими структурами, при-
ватним сектором і громадськими організаціями забезпечить не
лише фізичну реконструкцію об'єктів, а й модернізацію інфра-
структури із застосуванням новітніх технологій, що, у свою чергу,
сприятиме підвищенню якості освітніх і медичних послуг, віднов-
ленню довіри до державних інституцій і розширенню доступу насе-
лення до базових соціальних послуг.
Енергетика. Після руйнувань, завданих війною, енергетична
інфраструктура потребує термінового відновлення для забезпе-
чення стабільного енергопостачання країни. Публічно-приватне
партнерство стане важливим інструментом для залучення інвести-
цій у відновлювальну енергетику, розбудову енергетичних мереж, а
також для модернізації існуючих енергетичних об'єктів. Інвестиції
в нові технології та зменшення викидів вуглецю допоможуть Укра-
їні стати більш екологічно стійкою і енергоефективною в після-
воєнний період.
Транспортна інфраструктура. Після війни значна частина
транспортної інфраструктури потребує відновлення. Залучення
приватних інвестицій у рамках публічно-приватного партнерства
забезпечить відновлення зруйнованих доріг, мостів, тунелів та ін-
ших об'єктів транспортної інфраструктури. Крім того, ППП спри-
ятиме створенню нових транспортних маршрутів, які з'єднають від-
далені регіони України, підвищать доступність та оптимізують ло-
гістичні процеси, що, у свою чергу, стимулюватиме економічне
зростання, розвиток підприємництва і формування нових робочих
місць.
Оборонний сектор. Одним із ключових напрямів відновлення
є розвиток оборонно-промислового комплексу. Залучення приват-
ного капіталу в рамках публічно-приватного партнерства забезпе-
чить виробництво сучасної військової техніки, модернізацію
озброєнь і розроблення нових оборонних технологій. Такий підхід
І. П. Петрова, П. І. Шилепницький
ISSN 2221-1187 Управління економікою: теорія та практика. Чумаченківські читання, 2024 147
сприятиме істотному підвищенню обороноздатності держави, вод-
ночас створюючи можливості для отримання стабільного доходу
приватними інвесторами, які братимуть участь у відповідних про-
єктах.
Цифрова трансформація. Відновлення цифрової інфраструк-
тури є одним із важливих напрямів повоєнного розвитку. Залучення
інвестицій у рамках ППП забезпечить створення сучасних інфра-
структурних рішень у сфері зв'язку, кібербезпеки, електронних по-
слуг і цифрових платформ. Реалізація таких проєктів сприятиме під-
вищенню ефективності державного управління, забезпеченню про-
зорості процесів і розширенню доступу громадян до новітніх циф-
рових сервісів.
У цьому контексті виникає потреба у формуванні стратегіч-
ного бачення майбутнього розвитку партнерської взаємодії. Для за-
безпечення комплексного підходу до прогнозування розвитку пуб-
лічно-приватного партнерства в Україні доцільно розглянути три
основні сценарії розвитку взаємодії між владою, бізнесом та сус-
пільством: оптимістичний, базовий та песимістичний [12]. Ці сце-
нарії враховують різноманітні фактори, які можуть суттєво впли-
нути на успішність реалізації проєктів ППП, зокрема зміну еконо-
мічної ситуації, законодавчі ініціативи та загальний інвестиційний
клімат в Україні. Прогнозовані показники в кожному зі сценаріїв
базуються на ретельному аналізі поточних тенденцій, думок екс-
пертів [1-7; 12], а також на припущеннях щодо майбутніх змін у за-
конодавчому середовищі та економічній ситуації [11]. Врахування
цих сценаріїв дозволить створити більш точну картину можливих
результатів та ризиків, що виникають при реалізації проєктів ППП
у процесі повоєнного відновлення (табл. 3).
Зважаючи на це, описані сценарії розвитку ППП на 2024-
2030 роки дозволяють виявити ключові фактори, що визначають
успіх чи невдачу таких ініціатив. Важливим аспектом є визначення
кількості успішно реалізованих проєктів, залучених інвестицій та
рівня інноваційності рішень у різних сценаріях, що відображає по-
тенціал відбудови країни та розвитку її інфраструктури в умовах,
що змінюються.
Отже, оптимістичний сценарій передбачає значний успіх у
розвитку ППП завдяки значному залученню інвестицій, ефективній
державній політиці та покращенню законодавчої бази. Очікується,
що більше половини проєктів будуть успішно реалізовані, з актив-
ним залученням нових інвестицій та інноваційних підходів. Базовий
І. П. Петрова, П. І. Шилепницький
148 ISSN 2221-1187 Управління економікою: теорія та практика. Чумаченківські читання, 2024
Таблиця 3
Опис сценаріїв розвитку ППП в Україні на 2024-2030 роки [12]
Сценарій Основні
фактори
Очікувані
результати
Кількість
успішно
реалізова-
них проєк-
тів, %
Кіль-
кість
нових
проєктів
Залу-
чення ін-
вестицій,
млрд грн
Час реа-
лізації
про-
єкту,
роки
Частка
проєктів з
іннова-
ційними
рішен-
нями, %
Оптиміс-
тичний
Інтенсивне залу-
чення інвестицій,
ефективна політика
держави, покра-
щення законодав-
ства, економічна
стабільність
Значне збіль-
шення кількості
успішних проєк-
тів, модернізація
інфраструктури,
активна відбу-
дова країни
> 50 > 300 > 70 10-30 > 40
Базовий Помірне залучення
інвестицій, посту-
пове покращення
законодавства, ста-
більний економіч-
ний розвиток
Зростання кіль-
кості успішних
проєктів на се-
редньому рівні,
поступова модер-
нізація інфра-
структури
35-50 200-300 40-70 15-40 25-40
Песиміс-
тичний
Обмежене залу-
чення інвестицій,
економічні труд-
нощі, нестабільна
політична ситуація
Невелике збіль-
шення кількості
успішних проєк-
тів, повільна від-
будова, значна
частка розірваних
договорів
< 35 < 200 < 40 20-50 < 25
сценарій передбачає помірковане зростання кількості успішних
проєктів, з помірним зростанням інвестицій і невеликими змінами
в законодавстві. За таких умов передбачається, що від 35 до 50%
проєктів будуть реалізовані успішно. Песимістичний сценарій вра-
ховує можливі економічні труднощі та політичну нестабільність,
які можуть гальмувати розвиток ППП і призвести до зменшення кі-
лькості успішних проєктів та обмеженого залучення інвестицій.
Важливим елементом для успішної реалізації проєктів ППП є
створення відповідної законодавчої та інституційної бази. На сьо-
годні в Україні відсутня цілісна та ефективна стратегія розвитку
ППП, що є однією з головних причин недостатньої інтеграції цього
інструменту в державне управління. Багато стратегічних докумен-
тів згадують ППП, однак вони не забезпечують конкретні меха-
нізми реалізації, не визначають чітких інструментів та завдань на
регіональному та місцевому рівнях.
Для підвищення ефективності ППП необхідно створити чіткі
інституційні рамки, які визначатимуть ролі і відповідальність кож-
ної зі сторін партнерства. Окрім цього, потрібно постійно оновлю-
вати законодавчу базу з урахуванням нових економічних реалій і
міжнародного досвіду, що дозволить забезпечити адаптацію ППП
І. П. Петрова, П. І. Шилепницький
ISSN 2221-1187 Управління економікою: теорія та практика. Чумаченківські читання, 2024 149
до змінюваних умов і викликів, які виникають в умовах повоєнного
відновлення та економічних реформ.
Одним із способів підвищення ефективності ППП є викорис-
тання ітеративного підходу до реалізації державної політики в цій
сфері. Ітеративний підхід передбачає, що стратегії розвитку ППП
мають бути гнучкими, регулярно переглядатися і коригуватися на
основі моніторингу результатів та аналізу поточної ситуації. Такий
підхід дає змогу своєчасно адаптуватися до нових викликів і тен-
денцій, забезпечувати високий рівень співпраці між учасниками
партнерства й оперативно реагувати на зміни в економіці та політи-
чному середовищі. Важливою складовою ітеративного підходу є
постійний діалог між державними органами, бізнесом і громад-
ськістю. Завдяки активній комунікації можна своєчасно виявляти
проблеми на ранніх етапах реалізації проєктів ППП і здійснювати
необхідні коригування стратегій для досягнення оптимальних ре-
зультатів.
Для того, щоб публічно-приватне партнерство стало ефек-
тивним механізмом розвитку, необхідно інтегрувати його в регіо-
нальні стратегії. Інтеграція передбачає, що ППП має бути не лише
елементом загальнодержавної політики, а й враховувати специфіку
кожного регіону, його потреби та можливості. Регіональні стратегії
розвитку повинні включати конкретні завдання для реалізації ППП,
які відповідають актуальним потребам територій, а також передба-
чати чіткі механізми їх впровадження. Такий підхід дозволить зосе-
редити зусилля на розвитку пріоритетних галузей і об'єктів інфра-
структури, забезпечити оптимальне використання ресурсів і залу-
чити інвестиції для економічного зростання на місцевому рівні.
Публічно-приватне партнерство має потенціал стати важливим ін-
струментом для розв’язання проблем, що виникають в умовах об-
межених фінансових можливостей держави.
Не менш важливою є інтеграція інноваційних підходів у роз-
виток ППП. У сучасних умовах технологічні інновації можуть стати
основою для створення нових бізнес-моделей і підвищення ефек-
тивності існуючих проєктів. Важливо використовувати досвід між-
народних організацій та країн, де ППП довело свою ефективність.
Міжнародні практики, такі як «build back better», можуть стати ос-
новою для відновлення України після війни, зокрема для створення
стійкої та інклюзивної економіки. Залучення міжнародних інвесто-
рів і донорських організацій у рамках ППП дозволить використову-
вати не лише фінансові ресурси, а й інтелектуальний потенціал для
І. П. Петрова, П. І. Шилепницький
150 ISSN 2221-1187 Управління економікою: теорія та практика. Чумаченківські читання, 2024
впровадження сучасних інноваційних рішень у різних секторах еко-
номіки.
Прозорість у прийнятті рішень і підзвітність за їх реалізацію
є важливими складовими успіху ППП. Громадянське суспільство
повинно бути залучене до процесу ухвалення рішень, моніторингу
та оцінки результатів. Створення механізмів прозорості, таких як
відкриті платформи для обговорення проєктів ППП і публікація зві-
тів, сприятиме довірі між учасниками партнерства. Покращення
ефективності проєктів та підвищення рівня довіри громадян до дер-
жавних органів і бізнесу сприятимуть більш активному залученню
громадян до реалізації державної політики.
Підвищення ефективності взаємодії держави, бізнесу та сус-
пільства через публічно-приватне партнерство є важливим завдан-
ням для забезпечення сталого розвитку та відновлення економіки
України. Для цього необхідне постійне вдосконалення інституцій-
ної та законодавчої бази, інтеграція інноваційних підходів та між-
народного досвіду, а також створення механізмів прозорості та
підзвітності. Лише через тісну співпрацю всіх сторін і адаптацію
стратегій до реалій можна досягти стратегічних цілей і забезпечити
успішну реалізацію проєктів ППП.
Висновки. Публічно-приватне партнерство є важливим ін-
струментом для відновлення економіки України після війни, ос-
кільки дозволяє залучити як державні, так і приватні інвестиції, а
також міжнародні фінансові потоки. Воно дає можливість реалізу-
вати масштабні інфраструктурні проєкти, необхідні для віднов-
лення життєзабезпечення, енергетичної та транспортної інфра-
структури, а також для стимулювання економічного зростання
через створення нових робочих місць. Проте Україна стикається з
низкою серйозних викликів, серед яких відсутність достатньо роз-
виненої законодавчої бази для ефективної реалізації ППП, відсут-
ність чіткої стратегії розвитку цієї моделі на національному рівні та
недосконала інституційна спроможність для управління такими
партнерствами.
Аналіз показує, що ключовими пріоритетами для розвитку
ППП в умовах повоєнного відновлення є сфери освіти, охорони здо-
ров’я, енергетики, транспорту, оборони та цифрової трансформації.
Залучення приватного капіталу дасть змогу не лише відновити
зруйновану інфраструктуру, а й впровадити новітні технології для
підвищення якості послуг та енергоефективності, а також створити
сучасну цифрову інфраструктуру, що сприятиме покращенню
управлінських процесів.
І. П. Петрова, П. І. Шилепницький
ISSN 2221-1187 Управління економікою: теорія та практика. Чумаченківські читання, 2024 151
Для ефективної реалізації ППП необхідно здійснити ряд клю-
чових кроків: розробити чітку інституційну та правову базу, що за-
безпечить прозорість і регулювання процесів; створити цифрові
платформи для управління проєктами ППП, що сприятимуть підви-
щенню ефективності та доступності управлінських процесів; забез-
печити активне залучення громадянського суспільства до процесів
ухвалення рішень і моніторингу проєктів; підвищити міжнародну
координацію і залучення іноземних інвестицій для відновлення еко-
номіки та модернізації інфраструктури.
Література
1. Гадомська О. Відновлення України: як працює державно-приватне парт-
нерство за правилами держдопомоги. 2022. 23 квітня. www.asterslaw.com. URL:
https://www.asterslaw.com/ua/press_center/publications/vidnovlennya_ukraini_yak_
pratsyue_derzhavnoprivatne_partnerstvo_za_pravilami_derzhdopomogi/.
2. Державно-приватне партнерство як інструмент відбудови України.
Transparency International Ukraine. 14 Вересня 2023 р. URL: https://ti-
ukraine.org/research/derzhavno-pryvatne-partnerstvo-yak-instrument-vidbudovy-
ukrayiny/.
3. Степаненко Р. Державно-приватне партнерство: які сфери економіки
зможуть відновити приватні інвестори? www.asterslaw.com. 2024. 22 лютого. URL:
https://www.asterslaw.com/ua/press_center/publications/derzhavnoprivatne_partnerstvo
_yaki_sferi_ekonomiki_zmozhut_vidnoviti_privatni_investori/.
4. Залучення інвестицій через механізм державно-приватного партнерства
є одним з пріоритетів у відбудові країни, – Юлія Свириденко. Міністерство еконо-
міки України. 12.07.2023. URL: https://me.gov.ua/News/Detail?lang=uk-
UA&id=3e7abbe0-ffb1-4b72-9c21-12ec74196e05&title=ZaluchenniaInvestitsiiCherez.
5. Висновок на проект Закону України про внесення змін до деяких законо-
давчих актів України щодо вдосконалення механізму залучення приватних інвес-
тицій з використанням механізму державно-приватного партнерства для пришви-
дшення відновлення зруйнованих війною об’єктів та будівництва нових об’єктів,
пов’язаних з післявоєнною перебудовою економіки України (реєстр. № 7508).
Комітет Верховної Ради України з економічного розвитку. 19 вересня 2022 р.
URL: https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/pubFile/1476371.
6. Матвіїшин Є. Г., Вершигора Ю. З. Перспективи використання державно-
приватного партнерства для відбудови України у повоєнний період. Демократичне
врядування. 2022. Вип. 2. С. 29–43. DOI: https://doi.org/10.23939/dg2022.02.029.
7. Богуславська С. І. Використання інструментів державно-приватного пар-
тнерства для повоєнного відновлення економіки України. Бізнес Інформ. 2023.
№10. C. 76–85. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2023-10-76-85.
8. Зорик А. України коштуватиме майже 500 мільярдів доларів. 15 лютого
2024. 24tv.ua. URL: https://24tv.ua/economy/vidbudova-ukrayini-skilki-koshtuye-
vidnovlen nya-krayini-ekonomika_n2495490.
9. Стан здійснення ДПП в Україні. Міністерство економіки України. 2018-
2023 рр. URL: https://me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=9fc90c5e-2f7b-
44b2-8bf1-1ffb7ee1be26&title=StanZdiisnenniaDppVUkraini.
І. П. Петрова, П. І. Шилепницький
152 ISSN 2221-1187 Управління економікою: теорія та практика. Чумаченківські читання, 2024
10. Петрова І. П. Досвід реалізації інвестиційних проектів на засадах парт-
нерства влади, бізнесу та суспільства в Україні. Вісник економічної науки України.
2024. № 1 (46). С. 61-67. DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2024.1(46).61-67.
11. Петрова І. П. До питання про інституціональне забезпечення публічно-
приватного партнерства в Україні. Економічний вісник Донбасу. 2023. №3 (73).
С. 143-152. DOI: https://doi.org/10.12958/1817-3772-2023-3(73)-143-152.
12. Петрова І.П. Реалізація інвестиційних проектів на засадах партнерства
влади, бізнесу та суспільства в Україні: сучасні тенденції та прогнозування розви-
тку. Економічний вісник Донбасу. 2024. № № 1-2 (75-76). С. 178-189. DOI:
https://doi.org/10.12958/1817-3772-2024-1-2(75-76)-178-189.
References
1. Hadomska, O. (2022, April 23). Vidnovlennia Ukrainy: yak pratsiuie
derzhavno-pryvatne partnerstvo za pravylamy derzhdopomohy [Reconstruction of
Ukraine: How public-private partnerships work under state aid rules].
www.asterslaw.com. Retrieved from https://www.asterslaw.com/ua/press_center/publi-
cations/vidnovlennya_ukraini_yak_pratsyue_derzhavnoprivatne_partnerstvo_za_
pravilami_derzhdopomogi/ [in Ukrainian].
2. Derzhavno-pryvatne partnerstvo yak instrument vidbudovy Ukrainy [Public-
private partnerships as a tool for the reconstruction of Ukraine.]. (2023, September 14).
Transparency International Ukraine. Retrieved from https://ti-ukraine.org/research/
derzhavno-pryvatne-partnerstvo-yak-instrument-vidbudovy-ukrayiny/ [in Ukrainian].
3. Stepanenko, R. (2024, February 22). Derzhavno-pryvatne partnerstvo: yaki
sfery ekonomiky zmozhut vidnovyty pryvatni investory? [Public-private partnerships:
Which sectors of the economy can private investors help restore?]. www.asterslaw.com.
Retrieved from https://www.asterslaw.com/ua/press_center/publications/derzhavno
privatne_partnerstvo_yaki_sferi_ekonomiki_zmozhut_vidnoviti_privatni_investori/ [in
Ukrainian].
4. Zaluchennia investytsii cherez mekhanizm derzhavno-pryvatnoho partnerstva
ye odnym z priorytetiv u vidbudovi krainy, – Yuliia Svyrydenko [Attracting investment
through public-private partnership mechanisms is one of the priorities in the country’s
reconstruction, – Yuliya Svyrydenko]. (2023, July 12). Ministry of Economy of Ukraine.
Retrieved from https://me.gov.ua/News/Detail?lang=uk-UA&id=3e7abbe0-ffb1-4b72-
9c21-12ec74196e05&title=ZaluchenniaInvestitsiiCherez [in Ukrainian].
5. Vysnovok na proekt Zakonu Ukrainy pro vnesennia zmin do deiakykh za-
konodavchykh aktiv Ukrainy shchodo vdoskonalennia mekhanizmu zaluchennia pryv-
atnykh investytsii z vykorystanniam mekhanizmu derzhavno-pryvatnoho partnerstva dlia
pryshvydshennia vidnovlennia zruinovanykh viinoiu obiektiv ta budivnytstva novykh
obiektiv, poviazanykh z pisliavoiennoiu perebudovoiu ekonomiky Ukrainy (reiestr.
№ 7508) [Conclusion on the Draft Law of Ukraine on amendments to certain legislative
acts of Ukraine regarding the improvement of the mechanism for attracting private in-
vestments through public-private partnerships for accelerating the reconstruction of war-
damaged objects and the construction of new ones related to the post-war restructuring
of Ukraine's economy (Reg. No. 7508)]. (2022, September 19). Committee of the
Verkhovna Rada of Ukraine on Economic Development. Retrieved from
https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/pubFile/1476371 [in Ukrainian].
6. Matviishyn, Ye., & Vershyhora, Yu. (2022). Perspektyvy vykorystannia
derzhavno-pryvatnoho partnerstva dlia vidbudovy Ukrainy u povoiennyi period [Pro-
spects of using public and private partnership for the reconstruction of Ukraine in the
І. П. Петрова, П. І. Шилепницький
ISSN 2221-1187 Управління економікою: теорія та практика. Чумаченківські читання, 2024 153
post-war period]. Demokratychne vriaduvannia – Democratic Governance, 15(2),
рр. 29-43. DOI: https://doi.org/10.23939/dg2022.02.029 [in Ukrainian].
7. Bohuslavska, S. I. (2023). Vykorystannia instrumentiv derzhavno-pryvatnoho
partnerstva dlia povoiennoho vidnovlennia ekonomiky Ukrainy [Using public-private
partnership tools for the post-war recovery of Ukraine’s economy]. Business Inform, 10,
рр. 76–85. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2023-10-76-85 [in Ukrainian].
8. Zoryk, A. (2024, February 15). Ukrainy koshtuvatyme maizhe 500 miliardiv
dolariv [Ukraine’s reconstruction will cost almost 500 billion dollars]. 24tv.ua. Retrieved
from https://24tv.ua/economy/vidbudova-ukrayini-skilki-koshtuye-vidnovlennya-
krayini-ekonomika_n2495490 [in Ukrainian].
9. Stan zdiisnennia DPP v Ukraini. 2018–2023 [State of public-private partner-
ship implementation in Ukraine. 2018–2023]. Ministry of Economy of Ukraine. Retrieved
from https://me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=9fc90c5e-2f7b-44b2-8bf1-
1ffb7ee1be26&title=StanZdiisnenniaDppVUkraini [in Ukrainian].
10. Petrova, I. P. (2024). Dosvid realizatsii investytsiinykh proektiv na zasadakh
partnerstva vlady, biznesu ta suspilstva v Ukraini [Experience of implementing invest-
ment projects based on the partnership of government, business, and society in Ukraine].
Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, 1(46), рр. 61–67. DOI: https://doi.org/10.37405/
1729-7206.2024.1(46).61-67 [in Ukrainian].
11. Petrova, I. P. (2023). Do pytannia pro instytutsionalne zabezpechennia
publichno-pryvatnoho partnerstva v Ukraini [On the issue of institutional support for
public-private partnerships in Ukraine]. Ekonomichnyi visnyk Donbasu – Economic Her-
ald of the Donbas, 3(73), рр. 143–152. DOI: https://doi.org/10.12958/1817-3772-2023-
3(73)-143-152 [in Ukrainian].
12. Petrova, I. P. (2024). Realizatsiia investytsiinykh proektiv na zasadakh part-
nerstva vlady, biznesu ta suspilstva v Ukraini: suchasni tendentsii ta prohnozuvannia
rozvytku [Implementation of investment projects based on the partnership of govern-
ment, business, and society in Ukraine: Modern trends and forecasting development].
Ekonomichnyi visnyk Donbasu – Economic Herald of the Donbas, 1-2 (75-76), рр. 178–
189. DOI: https://doi.org/10.12958/1817-3772-2024-1-2(75-76)-178-189 [in Ukrainian].
Надійшла до редакції: 11.10.2024 р.
Рецензовано: 06.11.2024 р.
|