Передумови цифрового розвитку національної економіки
Цифрова економіка є одним із найбільш обговорюваних чинників глобального соціально-економічного процесу на даний момент, вона має численні, багатогранні та різноманітні прояви. Головний принцип цифрової економіки – поглиблене впровадження цифрових технологій. Головний принцип цифрової економіки – по...
Saved in:
| Published in: | Управління економікою: теорія та практика |
|---|---|
| Date: | 2024 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2024
|
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/203497 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Передумови цифрового розвитку національної економіки / М.В. Новицька // Управління економікою: теорія та практика: зб. наук. пр. — К: ІЕП НАНУ, 2024. — С. 342-352. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859476972638306304 |
|---|---|
| author | Новицька, М.В. |
| author_facet | Новицька, М.В. |
| citation_txt | Передумови цифрового розвитку національної економіки / М.В. Новицька // Управління економікою: теорія та практика: зб. наук. пр. — К: ІЕП НАНУ, 2024. — С. 342-352. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Управління економікою: теорія та практика |
| description | Цифрова економіка є одним із найбільш обговорюваних чинників глобального соціально-економічного процесу на даний момент, вона має численні, багатогранні та різноманітні прояви. Головний принцип цифрової економіки – поглиблене впровадження цифрових технологій. Головний принцип цифрової економіки – поглиблене впровадження цифрових технологій. Для цього використовуються різноманітні апаратні та програмні засоби збору, обробки та передачі цифрової інформації в усіх сферах господарської діяльності.
У статті уточнено визначення нової економічної категорії «цифрова економіка», обґрунтовано комплекс теоретичних положень, які розкривають сутність соціально-економічного розвитку та підходи до управління економічним розвитком в умовах цифрової економіки.
У статті рекомендовано структуру системи оцінки впливу цифрових технологій на соціально-економічні відносини у вигляді тривимірної системи збору та аналізу інформації, запропоновано систему принципів вибору пріоритетних напрямків розвитку цифрової економіки, визначено два типи регіональних програм розвитку цифрової економіки.
Цифрова економіка розширює потенціал економічного розвитку, водночас створює низку обмежених у часі зобов’язань і витрат, джерела яких необхідно планувати та своєчасно визначати. В умовах цифрової економіки регіони можуть виступати самостійними суб’єктами глобальних процесів, що виводить міжрегіональну конкуренцію за межі національної економіки – у глобальний цифровий простір.
Розвиток цифрової економіки не має ставати самоціллю, її розвиток має бути спрямований на вирішення існуючих проблем та цілей, визначених у стратегічних документах. У рамках заходів щодо досягнення конкретних цілей мають бути розроблені механізми найбільш доцільного використання коштів та інструментів цифрової економіки для вирішення завдань розвитку регіону.
Пріоритетні напрями розвитку цифрової економіки, як з точки зору завдань, що вирішуються, так і з точки зору використання цифрових інструментів, мають визначатися регіонами самостійно, виходячи зі своєї специфіки як територіальної соціально-економічної одиниці, що прагне зберегти власну ідентичність у глобальному просторі, та поточної ситуації.
The digital economy is one of the most widely discussed factors of the global socio-economic process at present, it has numerous, multifaceted and diverse manifestations. The main principle of the digital economy is the in-depth implementation of digital technologies.The main principle of the digital economy is the in-depth implementation of digital technologies. For this, a variety of hardware and software tools are used to collect, process and transmit digital information in all spheres of economic activity.
The article clarifies the definition of the new economic category “digital economy”, substantiates a set of theoretical provisions that reveal the nature of socio-economic development and approaches to managing economic development in a digital economy.
The article recommends the structure of the system for assessing the impact of digital technologies on socio-economic relations in the form of a three-dimensional system of information collection and analysis, proposed a system of principles for choosing priority directions for the development of the digital economy, identified two types of regional programs for the development of the digital economy.
The digital economy expands the potential of economic development, while creating a number of time-bound obligations and expenses, the sources of which must be planned and identified in a timely manner. In the conditions of the digital economy, regions can act as independent subjects of global processes, which moves interregional competition beyond the borders of the national economy – into the global digital space.
The development of the digital economy should not become an end in itself, its development should be aimed at solving existing problems and goals set in strategic documents. The mechanisms of the most appropriate use of funds and tools of the digital economy to solve the tasks of the region’s development should be developed within the framework of measures to achieve specific goals.
The priority directions of the development of the digital economy, both from the point of view of the tasks to be solved and from the point of view of the use of digital tools, must be determined by the regions independently, based on their specificity as a territorial socio-economic unit that seeks to preserve its own identity in the global space, and the current situation.
|
| first_indexed | 2025-11-24T11:40:36Z |
| format | Article |
| fulltext |
М. В. Новицька
342 ISSN 2221-1187 Управління економікою: теорія та практика. Чумаченківські читання, 2024
DOI: https://doi.org/10.37405/2221-1187.2024.342-352
УДК 330.52:004
М. В. Новицька, здобувач
ступеня доктора філософії
ORCID 0009-0002-8455-1231
e-mail:official5858@gmail.com,
Черкаський національний університет
імені Богдана Хмельницького
ПЕРЕДУМОВИ ЦИФРОВОГО РОЗВИТКУ
НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ
Постановка проблеми. Розвиток національної економіки є
складним процесом і має розглядатися за допомогою багатовимір-
ного підходу. При аналізі факторів, що визначають перебіг цього
процесу, слід враховувати, що деякі фактори впливають безпосе-
редньо, тоді як інші впливають опосередковано. До факторів роз-
витку, які добре узгоджуються з класичними моделями економіч-
ного розвитку, можна віднести такі:
– стратегічне розташування має велике значення і може забез-
печувати перевагу з точки зору наявності та якості основних при-
родних факторів – землі, повітря та води;
– політика на місцевому, регіональному та національному
рівнях може відігравати важливу роль у прийнятті рішень, пов'яза-
них з регіональним розвитком;
– наявність природних ресурсів може бути вирішальним чин-
ником з погляду економічної продуктивності та стійкості;
– доступність людських ресурсів залежно від рівня кваліфіка-
ції може суттєво впливати на економічний розвиток.
У дослідженнях останніх десятиліть як фактори регіональ-
ного розвитку часто розглядається наявність так званих промисло-
вих кластерів, тобто територіального зосередження компаній однієї
або кількох суміжних галузей, включаючи компанії, що входять до
ланцюжка постачання. Усе викладене вище підтверджує актуаль-
ність теми дисертаційного дослідження та визначає її мету, для до-
сягнення якої в рамках дослідження ставиться та вирішується ряд
завдань.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. У сучасних дослі-
дженнях питанням цифрового розвитку економіки приділяли ве-
лику увагу наступні дослідники: О. Гуцалюк, А. Доманський,
© Видавець Інститут економіки промисловості НАН України, 2024
© Видавець Академія економічних наук України, 2024
М. В. Новицька
ISSN 2221-1187 Управління економікою: теорія та практика. Чумаченківські читання, 2024 343
М. Дубина, А. Жаворонок, І. Іртищева, К. Ковтонюк, Л. Лігоненко,
Л. Любохинець, В. Ляшенко, М. Макарова, В. Марченко,О. Сєнке-
вич, О. Степанова, І. Струтинська, А. Хрипко, К. Шапошников,
С. Шкарлет, Є. Шпуляр та ін.
Цифрова економіка як новий соціально-економічний уклад,
що формується на основі нових технологічних можливостей, є
об’єктом багатьох робіт футурологів та філософів. Проте власне
економічних досліджень у цьому напрямі менше, ніж можна було б
очікувати, виходячи із масштабів явища. Серед зарубіжних авторів
таких робіт можна назвати Х. Варіана (H. Varian), М. Блікса
(M. Blix), Т. Пірсона (T. Pearson), Ф. Голдфарба (A. Goldfarb),
С. Грінштейна (S. Greenstein), К. Такер (C. Tucker) та ін. Великий
обсяг досліджень проводиться під егідою міжнародних організацій
(наприклад, ОЕСР), національними дослідницькими організаціями
різних країн та ініціативними групами (наприклад, MIT Initiative on
the Digital Economy, IDE). Однак важливість, специфічність та скла-
дність розвитку аспектів цифрової економіки, на нашу думку, недо-
оцінюється, через що вони залишаються недостатньо опрацьова-
ними.
Метою статті є розробка теоретичних положень та методич-
них рекомендацій щодо вдосконалення механізмів розвитку націо-
нальної економіки в умовах цифровізації.
Основні результати дослідження. Цифрова економіка є од-
ним із найбільш широко обговорюваних факторів глобального со-
ціально-економічного процесу в даний час, має численні, багатоп-
ланові та різноманітні прояви. Головний принцип цифрової еконо-
міки полягає у поглибленому впровадженні цифрових технологій.
Для цього використовуються різноманітні апаратно-програмні за-
соби збору, обробки та передачі цифрової інформації у всі сфери
економічної діяльності. Незважаючи на те, що оцінки явища циф-
рової економіки суперечливі, дослідники вважають, що його більш
детальне вивчення є абсолютно необхідним, і тільки наукове осми-
слення може дозволити досягти гармонійного поєднання техніко-
технологічного прогресу та соціально-економічного життя.
Цифрова економіка – це комплекс ефектів, зумовлених засто-
суванням цифрових технологій у соціально-економічній діяльності.
В табл. 1 виділено основні завдання, що стосуються розвитку
цифрової економіки, які має вирішити держава. Всі ці завдання
торкаються інтересів регіонів країни і без їх участі не можуть бути
вирішені [1].
М. В. Новицька
344 ISSN 2221-1187 Управління економікою: теорія та практика. Чумаченківські читання, 2024
Таблиця 1
Завдання цифрової економіки щодо розвитку
національної економічної системи
Завдання держави Роль регіонів
Гарантувати стійкість та безпеку
інфраструктури
У регіонах має бути забезпечено обґрунтова-
ний базовий рівень забезпеченості інфра-
структурою та сформовано механізми його
підтримки
Забезпечити належний рівень
освіти населення, включаючи циф-
рову грамотність
Зв'язування потреби в освіті, включаючи циф-
рову грамотність, з вихідним рівнем та мож-
ливостями регіональної системи освіти та її
кадрового забезпечення
Створити «правила гри», які залу-
чають інтелектуальні ресурси, а не
відлякують їх
На регіональному рівні має бути створена
єдина основа регулювання, що перешкоджає
недобросовісній конкуренції та дискримінації
у всіх проявах, відштовхуючись від якої кожен
регіон встановлює «правила гри», виходячи з
конкретної ситуації
Зв'язати цифрову економіку із бан-
ківською, поштовою, медійною,
індустріальною сферою. Зв'язати
національну інфраструктуру з
міжнародною цифровою промис-
ловістю
Регіони повинні планувати зміни, виходячи з
наявності на їх території об'єктів перерахова-
них сфер і зв'язків, що склалися, з подібними
об'єктами інших регіонів
Дати промисловості необхідні орі-
єнтири шляхом перспективного
прогнозування
Враховуючи вихідну гетерогенність регіонів,
орієнтири мають формуватися для регіональ-
ного рівня з метою недопущення негативних
соціальних змін
Джерело: розроблено автором на основі [1].
Розвиток цифрової економіки має бути спрямований на вирі-
шення існуючих проблем та поставлених у стратегічних докумен-
тах цілей, а не має ставати самоціллю.
В рамках глобального цифрового простору регіони можуть
виступати як самостійні суб'єкти глобальних процесів, а соціально-
економічна структура регіону в умовах цифрової економіки стає не
лише умовою самоідентифікації, а й системною власністю. В умо-
вах цифрової економіки інформація стає в регіональній соціально-
економічній системі новим економічним ресурсом, який доповнює
в економічних моделях «класичну» тріаду «земля, працю, капітал»
у масштабі соціально-економічної системи регіону [2].
Напрямки впливу цифрових технологій на декомпозицію еко-
номіки, на нашу думку, можна використовувати як структурну ос-
нову аналітичного інструментарію для оцінки впливу цифровізації
на соціально-економічну систему (рис. 1).
М. В. Новицька
ISSN 2221-1187 Управління економікою: теорія та практика. Чумаченківські читання, 2024 345
Рис. 1. Фактори та сукупність підходів
до ефективності економічної системи
Системи показників, що використовуються в даний час, є дво-
мірними. З використанням цифрових технологій аналітики великих
даних, система оцінки може бути вбудована в систему управління
національною економікою на підставі доведеного твердження, що
промислова політика та інституційний розвиток можуть служити
механізмом балансування темпів розвитку технологічних змін та
швидкості адаптації до них, що забезпечує соціальну стабільність
та реалізацію зважених рішень як технологічних, і політичних [3].
Визначальний вплив мають глобальні чинники, які впливають фор-
мування умов розвитку регіонів у межах держави як безпосередньо,
і опосередковано через загальнонаціональні чинники. Загальнона-
ціональні чинники доповнюють певною мірою сукупність глобаль-
них факторів (рис. 2) [4; 5].
Усі чинники ефективності регіональної економічної системи
зазнають впливу з боку цифрової економіки, причому прояви цього
впливу з позицій регіонів може бути як позитивними, і негатив-
ними. Особливості ціноутворення на ринках інформаційних про-
дуктів і послуг визначають інтенсивність розвитку економіки [6-7].
Реалізація
конкурентних
переваг
Формування
економічної
основи
Забезпечення умов
для інтенсифікації еко-
номічного розвитку
ЕФЕКТИВНІСТЬ ЕКОНОМІЧНОЇ СИСТЕМИ
Як частка
від
розподілу
результатів
на витрати
Як темпи
зростання
важливих
показників
розвитку
економіки
Як рівень
якісної
відмінності
від конку-
рентів
Як наявність
інфраструктур-
них умов
підвищення
ефективності
Як позитив-
ного сприй-
няття еко-
номіки країни
Зовнішні
умови, що
впливають на
ефективність
Ринки товарів,
праці, капіталу,
інновацій, інве-
стицій та їх
взаємозв’язок
Економічний
потенціал (при-
родньо-ресурс-
ний, виробничий,
кадровий та ін.)
Галузеві
ланцюжки
створення та
розподілу дода-
ної вартості
Інститути влас-
ності, судового
захисту, ци-
вільного права
М. В. Новицька
346 ISSN 2221-1187 Управління економікою: теорія та практика. Чумаченківські читання, 2024
Рис. 2. Піраміда факторів економічного розвитку
в умовах цифрової економіки
У табл. 2 сформульовано напрями впливу цифрової еконо-
міки на фактори ефективності економічної системи.
Система принципів вибору пріоритетних напрямів розвитку
цифрової економіки включає [8-9]:
– принципи самостійності;
– принципи збереження ідентичності;
– принципи обліку специфіки та поточної ситуації;
– принципи створення збалансованої структури економіки;
– принципи підтримання базового рівня самодостатності.
Вказані чинники дозволяють розкрити механізми впливу
цифрової економіки на розвиток країни на основі дослідження
масштабних мережевих ефектів, які полягають у тому, що для бага-
тьох цифрових послуг близькі до нуля маржинальні витрати при
формуванні мереж, що є основою цифрової економіки, наближають
модель функціонування ринку до ідеальної. Показано, що немає
підстав вважати, що створення нових робочих місць припиниться,
хоча неправильні інституційні рішення можуть створити диспропо-
рції ринку праці. Довгострокова тенденція старіння населення та
дисбаланс на ринку праці посилюють стимули до автоматизації, що
робить ринок праці більш гнучким та посилює конкуренцію на
цьому ринку.
На основі вищевикладеного можна виокремити два типи про-
грам розвитку цифрової економіки [10]:
1) соціально-економічні програми підтримуючої діджиталіза-
ції, які можна визначити як спрямовані на підтримку глобальної
Регіональні
фактори
Глобальні фактори
Загальнонаціональні
фактори
М. В. Новицька
ISSN 2221-1187 Управління економікою: теорія та практика. Чумаченківські читання, 2024 347
Таблиця 2
Вплив цифрової економіки на фактори ефективності
національної економічної системи
Чинник Вплив цифрової економіки
позитивне негативне
Ринки праці, ка-
піталу, товарів,
інновацій, інвес-
тицій та їх взає-
мозв'язок
Глобалізація як розширення
можливостей доступу до рин-
ків на умовах, що наближа-
ються до досконалої конкурен-
ції, сприяють встановленню
єдиної рівноважної ціни, тобто
уніфікованих
Глобалізація як загострення
конкуренції та посилення нега-
тивного прояву відставання. В
рамках конкуренції, що загост-
рилася, – недостатність при-
бутку, що забезпечується рів-
новажною ціною для стимулю-
вання розвитку діяльності
Галузеві ланцю-
жки створення та
розподілу дода-
ної вартості
Розширення можливостей про-
сторового розподілу ланок
ланцюжка створення вартості
на користь регіону на основі
тяжіння до джерел сировини
та/або ринків збуту як най-
менш мобільних «реперних то-
чок».
Відділення центрів вироб-
ництва від центрів управління.
Уніфікація та тиражованість
виробництв/бізнесів/сервісів
Перенесення ланок ланцюжків
створення вартості за межі ре-
гіону з посиленням залежності
попередніх та наступних ланок
від позарегіональних умов.
Концентрація на території ре-
гіону найбільш «відсталих» та
«брудних» етапів ланцюжка,
що не сприяє розвитку техно-
логій та елементів регіональ-
ного потенціалу
Економічний по-
тенціал регіону
(природно ре-
сурсний, кадро-
вий та ін.)
Формування збалансованої
структури регіонального еко-
номічного потенціалу з допо-
могою використання глобаль-
них можливостей.
Концентрація в регіоні пер-
спективних технологій та еле-
ментів потенціалу
Формування дисбалансу між
елементами регіонального еко-
номічного потенціалу Хижа-
цьке використання важковідно-
вних елементів регіонального
економічного потенціалу, обу-
мовлене глобальним тиском
ринку
Інститути влас-
ності, судового
захисту, цивіль-
ного та загаль-
ного права
Формування уніфікованих ін-
ститутів, що визначають умови
економічної діяльності та роз-
виток соціально-економічного
середовища, підтримання ба-
лансу між темпами розвитку
технологій та готовністю соці-
уму. Розширення можливостей
моніторингу, контролю функ-
ціонування інститутів
Позбавлення регіонів можли-
востей інституційного обліку
особливостей їх розвитку
Зовнішні умови,
що впливають на
ефективність
Зміна змісту поняття «зовнішні
умови», інтерналізація зовніш-
ніх умов у всі елементи потен-
ціалу та процеси, що відбува-
ються на території регіону
Залежність сили впливу зов-
нішніх умов від початкового
стану
Неготовність до інтерналізації
зовнішніх умов
М. В. Новицька
348 ISSN 2221-1187 Управління економікою: теорія та практика. Чумаченківські читання, 2024
конкурентоспроможності за рахунок забезпечення високого техно-
логічного рівня найбільш розвинених секторів, що дають великий
внесок в економіку регіону;
2) соціально-економічні програми розвиваючої діджиталіза-
ції, спрямовані на підвищення ефективності функціонування секто-
рів, які передбачається розвивати для підтримки статусу та автен-
тичності у глобальному просторі.
Пріоритетні напрями розвитку цифрової економіки як з по-
гляду розв'язуваних завдань, так і з точки зору використання циф-
рових інструментів повинні визначатися регіонами самостійно, ви-
ходячи з його специфіки як територіальної соціально-економічної
одиниці, яка прагне зберегти власну ідентичність як у глобальному
просторі, так і в поточній ситуації [11-13]. Наприклад, в аграрних
регіонах пріоритетом діджиталізації може стати сільське господар-
ство, а в індустріальних регіонах основний ефект може бути досяг-
нутий від діджиталізації промислового виробництва. Вибір пріори-
тетних напрямів розвитку цифрової економіки має також врахову-
вати необхідність створення збалансованої структури економіки ре-
гіонів, активізацію підприємств IT-сфери, підтримки базового рівня
самодостатності для задоволення основних потреб населення Укра-
їни [14-16].
Для більш точного обліку вкладу цифрової економіки слід
було б виділити у статистичному обліку сектор інформаційно-кому-
нікаційних технологій як самостійний, що дозволить відстежувати
прямий внесок цифровізації в економіку та оцінювати непрямий та
індукований вклади шляхом виявлення залежностей на основі ста-
тистичних даних.
Таким чином, програми розвитку діджиталізації мають бути
спрямовані:
а) на підтримку глобальної конкурентоспроможності за раху-
нок забезпечення високого технологічного рівня найбільш розвине-
них секторів, що дають великий внесок в економіку регіону – під-
тримуюча діджиталізація;
б) на підвищення ефективності функціонування секторів, які
регіон має намір розвивати для підтримки свого статусу та автен-
тичності у глобальному просторі – діджиталізація, що розвивається.
Висновки та перспективи подальших розвідок. Цифрова
економіка розширює потенціал розвитку економіки, створюючи
при цьому низку необмежених у часі зобов'язань та витрат, джерела
покриття яких мають плануватись та своєчасно виявлятися. В умо-
вах цифрової економіки регіони можуть виступати як самостійні
М. В. Новицька
ISSN 2221-1187 Управління економікою: теорія та практика. Чумаченківські читання, 2024 349
суб'єкти глобальних процесів, що переносить міжрегіональну кон-
куренцію за межі національної економіки – у глобальний цифровий
простір.
Розвиток цифрової економіки не повинен ставати самоціллю,
її розвиток має бути спрямований на вирішення існуючих проблем
та поставлених у стратегічних документах цілей. Механізми най-
більш доцільного використання коштів та інструментів цифрової
економіки для вирішення завдань розвитку регіону мають розроб-
лятися в рамках заходів щодо досягнення конкретних цілей.
Пріоритетні напрями розвитку цифрової економіки, як з
точки зору розв'язуваних завдань, так і з точки зору використання
цифрових інструментів повинні визначатися регіонами самостійно,
виходячи з їхньої специфіки як територіальної соціально-економіч-
ної одиниці, що прагне зберегти власну ідентичність у глобальному
просторі, так і поточної ситуації.
Література
1. Пищуліна О. Цифрова економіка: тренди, ризики та соціальні де-
термінанти. Київ. Видавництво «Заповіт», 2020. 274 с.
2. Тульчинська С. О., Корзун Л. С. Цифровізація як засіб трансформації
економіки України. Актуальні проблеми державного управління: зб. наук. праць.
2021. Т. 2. № 83. С. 53.
3. Zakharova, O., Podluzhna, N., Yakusheva, O.,Yakushev, O. Regional policy
of advanced ICT inthemindsoff or ming economy knowledge. ICT in Education,
Research and Industrial Applications 16 th International Conference. Volume I: Main
Conference, ICTERI 2020. Kharkiv. URL: https://er.chdtu.edu.ua/bitstream/ChSTU/
2077/1/ilovepdf_merged.pdf.
4. Havryliuk O., Yakushev O., Prodanova L., Yakusheva O., Kozlovska S. Dig-
ital banking and e-commerce in the context of digitization of business management..
Фінансово-кредитна діяльність: проблеми теорії та практики. 2021. № 5 (40).
С. 4-15.
5. Жекало Г. І. Цифрова економіка України: проблеми та перспективи
розвитку. Науковий вісник Ужгородського національного університету. 2019.
№ 26. С. 56-60.
6. Коляденко С. В. Цифрова економіка: передумови та етапи становлення в
Україні і у світі. Економіка. Фінанси. Менеджмент: актуальні питання науки і
практики. 2016. № 6. С. 105-112.
7. Кирилюк Є. М. Особливості ціноутворення на ринках інформаційних
продуктів і послуг. Інноваційна економіка. 2015. № 3 (58). С. 248-251.
8. Личковська М. Р., Меджидова В. О. Цифровізація економіки: нові мож-
ливості та проблеми підвищення інноваційної спрямованості праці і професійної
мобільності. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія:
Міжнародні економічні відносини та світове господарство. 2019. № 27 (1). С. 93-
98.
9. Нікітін Ю. О., Кульчицький О. І. Цифрова парадигма як основа визна-
чень: цифровий бізнес, цифрове підприємство, цифрова трансформація. Марке-
М. В. Новицька
350 ISSN 2221-1187 Управління економікою: теорія та практика. Чумаченківські читання, 2024
тинг і цифрові технології. 2019. № 4. Т. 3. C. 77-87. DOI:
https://doi.org/10.15276/mdt.3.4.2019.7.
10. Руденко М. В. Цифровізація економіки: нові можливості та перспек-
тиви. Економіка та держава. 2018. № 11. С. 61-65. DOI: https://doi.org/10.32702/
2306-6806.2018.11.61
11. Рудь Ю. Л. Всеосяжний розвиток як нова модель економічного розвитку
національної економіки. Причорноморські економічні студії. 2017. Вип. 13-1.
С. 237-244.
12. Україна 2030Е – країна з розвинутою цифровою економікою. URL:
https://strategy.uifuture.org/kraina-z-rozvinutoyu-cifrovoyu-ekonomikoyu.html#6-2-1.
13. Якушев О. В. Перспективи розвитку електронної комерції у бізнес-про-
цесах на ринку інформаційних послуг Зб. наук. праць. Вісник Донецького універси-
тету економіки та права. 2014. № 1. С. 140-145.
14. Havryliuk O., Yakushev O., Petchenko M., Zachosova N., Bielialov T.,
Kozlovska S. Cyber security and artificial intelligence in the context of ensuring business
security in war time. Фінансово-кредитна діяльність: проблеми теорії та прак-
тики. 2023. № 6 (53). С. 451-459. DOI: https://doi.org/10.55643/fcaptp.6.53.
2023.4130.
15. Якушев О. В. Електронна комерція як важіль регулювання розвитку ІТ-
сфери України: виклики та можливості. Економiка i організація управлiння. 2023.
№ 2 (50). С. 142-150. DOI: https://doi.org/10.31558/2307-2318.2023.2.13.
16. Якушев О. В. Розробка дорожньої карти активізації розвитку
підприємств ІТ-сфери в регіонах України. Економіка і організація управління. 2023.
№ 1 (49). С. 131-142. DOI: https://doi.org/10.31558/2307-2318.2023.1.13.
17. Kolodynskyi S., Hutsaliuk O., Kramskyi S., Zakharchenko O. Internet
Marketing and Structural Changes E-Commerce in Ukraine. Економічний вісник Дон-
басу. № 4 (70). Р. 38-44. DOI: https://doi.org/10.12958/1817-3772-2022-4(70)-38-44.
18. Колодинський С. Б., Гуцалюк О. М. Технологічні парки як центри еко-
номічного зростання українських підприємств. Вісник післядипломної освіти. Сер.:
Соціальні та поведінкові науки. 2022. Вип. 22 (51). С. 179-199. DOI:
https://doi.org/10.32405/2522‐9931‐2022‐22(51)‐179‐199.
19. Hutsaliuk O., Bondar Iu., Kravchenko M. Transformational Processes of
Logistics Activities of Corporate Enterprises in Integration with the Digital Economy.
Економічний вісник Донбасу. 2023. № 4 (74). С. 16-25. DOI:
https://doi.org/10.12958/1817-3772-2022-4(70)-16-25.
20. Kolodіnskyi S. B., Hutsaliuk O. M., Kramskyi S. O. Management of inter-
firm cooperative relations for the exchange of innovations by enterprises of Ukraine.
Intellectualization of logistics and Supply Chain Management. 2022. Vol. 15. Р. 46-55.
DOI: https://doi.org/10.46783/smart-scm/2022-15-4.
21. Hutsaliuk O., Bondar Iu., Remzina N., Lizut R. Modifications of Digital
Technologies by Client-oriented Service of Logistics Activities in the Management Sys-
tem of the Enterprise. Philosophy, Economics and Law Review. 2023. Vol. 3. No. 1.
P. 91-102. DOI: https://doi.org/10.31733/2786-491X-2023-1-91-102.
References
1. Pyshchulina O. (2020). Cyfrova ekonomika: trendy, ryzyky ta socialni deter-
minanty [Digital economy: trends, risks and social determinants]. Kyiv, «Zapovit» Pub-
lishing House. 274 p. [in Ukrainian].
М. В. Новицька
ISSN 2221-1187 Управління економікою: теорія та практика. Чумаченківські читання, 2024 351
2. Tulchynska, S. O., Korzun, L. S. (2021). Tsyfrovizatsiia yak zasib transfor-
matsii ekonomiky Ukrainy [Digitization as a means of transforming the economy of
Ukraine]. Aktualni problemy derzhavnoho upravlinnia – Actual problems of public ad-
ministration, Vol. 2, no. 83, рр. 53 [in Ukrainian].
3. Zakharova, O., Podluzhna, N., Yakusheva, O., Yakushev, O. (2020). Regional
policy of advanced ICT in the minds of forming economy knowledge. ICT in Education,
Research and Industrial Applications: Proceedings of the 16th International Conference.
Volume I: Main Conference, ICTERI 2020. Kharkiv. Retrieved from
https://er.chdtu.edu.ua/bitstream/ChSTU/2077/1/ilovepdf_merged.pdf.
4. Havryliuk, O., Yakushev, O., Prodanova, L., Yakusheva, O., Kozlovska, S.
(2021). Digital banking and e-commerce in the context of digitization of business man-
agement. Finansovo-kredytna diialnist: problemy teorii ta praktyky – Financial and
credit activity: problems of theory and practice, 5 (40), рр. 4-15.
5. Zhekalo, G. I. (2019). Cyfrova ekonomika Ukrainy: problemy ta perspektyvy
rozvytku [Digital economy Ukraine: problems and prospects for development]. Naukovyi
visnyk Uzhhorodskoho natsionalnoho universytetu – Scientific Bulletin of the Uzhhorod
National University, 26, рр. 56-60 [in Ukrainian].
6. Kolіadenko. S. V. (2016). Cyfrova ekonomika: peredumovy ta etapy
stanovlennіa v Ukraini i u sviti [Digital economy: prerequisites and stages of formation
in Ukraine and in the world]. Ekonomika. Finansy. Menedzhment: aktualni pytannia
nauky i praktyky – Economy. Finances. Management: current issues of science and
practice, 6, рр. 105-112 [in Ukrainian].
7. Kirilіuk, E. M. (2015). Osoblyvosti tsinoutvorennia na rynkakh informatsi-
inykh produktiv i posluh [Peculiarities of pricing in the markets of information products
and services]. Innovatsiina ekonomika – Innovative economics, 3(58), рр. 248-251 [in
Ukrainian]
8. Lychkovska, M. R., Medzhidova, V. O. (2019). Tsyfrovizatsiia ekonomiky:
novi mozhlyvosti ta problemy pidvyshchennia innovatsiinoi spriamovanosti pratsi i
profesiinoi mobilnosti [Digitization of the economy: new opportunities and problems of
increasing the innovative orientation of work and professional mobility]. Naukovyi visnyk
Uzhhorodskoho natsionalnoho universytetu. Seriia: Mizhnarodni ekonomichni vid-
nosyny ta svitove hospodarstvo – Scientific Bulletin of Uzhhorod National University.
Series:International economic relations and the world economy, 27, рр. 93-98 [in Ukra-
inian].
9. Nikitin, Yu. O., Kulchytskyi, O. I. (2019). Tsyfrova paradyhma yak osnova
vyznachen: tsyfrovyi biznes, tsyfrove pidpryiemstvo, tsyfrova transformatsiia [The digi-
tal paradigm as the basis of definitions: digital business, digital enterprise, digital trans-
formation]. Marketynh i tsyfrovi tekhnolohii – Marketing and digital technologies, no. 4,
Vol. 3, рр. 77-87. DOI: https://doi.org/10.15276/mdt.3.4.2019.7 [in Ukrainian].
10. Rudenko, M. V. (2018). Tsyfrovizatsiia ekonomiky: novi mozhlyvosti ta per-
spektyvy [Digitalization of the economy: new opportunities and prospects]. Ekonomika
ta derzhava, 11, рр. 61-65. DOI: https://doi.org/10.32702/2306-6806.2018.11.61 [in
Ukrainian].
11. Rud, Yu. L. (2017). Vseosiazhnyi rozvytok yak nova model ekonomichnoho
rozvytku natsionalnoi ekonomiky [Comprehensive development as a new model of eco-
nomic development of the national economy]. Prychornomorski ekonomichni studii –
Black Sea Economic Studies, Issue 13-1, рр. 237-244 [in Ukrainian].
12. Ukraina 2030 E – kraina z rozvynutoiu tsyfrovoiu ekonomikoiu [Ukraine
2030E is a country with a developed digital economy]. Retrieved from https://stra-
М. В. Новицька
352 ISSN 2221-1187 Управління економікою: теорія та практика. Чумаченківські читання, 2024
tegy.uifuture.org/kraina-z-foroventoyu-cifrovoyu-ekonomikoyu.html#6-2-1 [in Ukra-
inian].
13. Yakushev, O. V. (2014). Perspektyvy rozvytku elektronnoi komertsii u
biznes-protsesakh na rynku informatsiinykh posluh [Prospects for the development of
electronic commerce in business processes in the market of information services]. Visnyk
Donetskoho universytetu ekonomiky ta prava – Bulletin of the Donetsk University of Eco-
nomics and Law, 1, рр. 140-145 [in Ukrainian].
14. Havryliuk, O., Yakushev, O., Petchenko, M., Zachosova, N., Bielialov, T.,
Kozlovska, S. (2023). Cyber security and artificial intelligence in the context of ensuring
business security in wartime. Finansovo-kredytna diialnist: problemy teorii ta praktyky
– Financial and credit activity: problems of theory and practice, 6 (53), рр. 451-459.
DOI: https://doi.org/10.55643/fcaptp.6.53.2023.4130.
15. Yakushev, O. V. (2023). Elektronna komertsiia yak vazhil rehuliuvannia
rozvytku IT-sfery Ukrainy: vyklyky ta mozhlyvosti [Electronic commerce as a lever for
regulating IT sphere development in Ukraine: challenges and opportunities]. Ekonomika
i orhanizatsiia upravlinnia – Economiсs and organization of management, 2 (50),
рр. 142-150. DOI: https://doi.org/10.31558/2307-2318.2023.2.13 [in Ukrainian].
16. Yakushev, O. V. (2023). Rozrobka dorozhnoi karty aktyvizatsii rozvytku
pidpryiemstv IT-sfery v rehionakh Ukrainy [Development of a road map for the
activation of the development of IT-sphere enterprises in the regions of Ukraine].
Ekonomika i orhanizatsiia upravlinnia – Economiсs and organization of management, 1
(49), рр. 131-142. DOI: https://doi.org/10.31558/2307-2318.2023.1.13 [in Ukrainian].
17. Kolodynskyi, S., Hutsaliuk, O., Kramskyi, S., Zakharchenko, O. (2022). In-
ternet Marketing and Structural Changes e-Commerce in Ukraine. Ekonomichnyi visnyk
Donbasu – Economic Herald of the Donbas, 4 (70), pp. 38-44. DOI:
https://doi.org/10.12958/1817-3772-2022-4(70)-38-44.
18. Kolodynskyi, S. B., Hutsaliuk, O. M. (2022). Tekhnolohichni parky yak tsen-
try ekonomichnoho zrostannia ukrainskykh pidpryiemstv [Technological parks as centers
of economic growth of Ukrainian enterprises]. Visnyk pisliadyplomnoi osvity. Seriia: Sot-
sialni ta povedinkovi nauky – Bulletin of postgraduate education. Series: Social and be-
havioral sciences, 22 (51), рр. 179-199. DOI: https://doi.org/10.32405/2522‐9931‐2022‐
22(51)‐179‐199 [in Ukrainian].
19. Hutsaliuk, O., Bondar, Iu., Kravchenko, M. (2023). Transformational
Processes of Logistics Activities of Corporate Enterprises in Integration with the Digital
Economy. Ekonomichnyi visnyk Donbasu – Economic Herald of the Donbas, 4 (74),
рр. 16-25. DOI: https://doi.org/10.12958/1817-3772-2022-4(70)-16-25.
20. Kolodіnskyi, S. B., Hutsaliuk, O. M., Kramskyi S.O. (2022). Management of
inter-firm cooperative relations for the exchange of innovations by enterprises of
Ukraine. Intellectualization of logistics and Supply Chain Management, 15, pp. 46-55.
DOI: https://doi.org/10.46783/smart-scm/2022-15-4.
21. Hutsaliuk, O., Bondar, Iu., Remzina, N., Lizut, R. (2023). Modifications of
Digital Technologies by Client-oriented Service of Logistics Activities in the Manage-
ment System of the Enterprise. Philosophy, Economics and Law Review, 3(1), pp. 91-
102. DOI: https://doi.org/10.31733/2786-491X-2023-1-91-102.
Надійшла до редакції: 04.10.2024 р.
Рецензовано: 25.10.2024 р.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-203497 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2221-1187 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-24T11:40:36Z |
| publishDate | 2024 |
| publisher | Інститут економіки промисловості НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Новицька, М.В. 2025-05-28T17:31:17Z 2024 Передумови цифрового розвитку національної економіки / М.В. Новицька // Управління економікою: теорія та практика: зб. наук. пр. — К: ІЕП НАНУ, 2024. — С. 342-352. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. 2221-1187 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/203497 330.52:004 https://doi.org/10.37405/2221-1187.2024.342-352 Цифрова економіка є одним із найбільш обговорюваних чинників глобального соціально-економічного процесу на даний момент, вона має численні, багатогранні та різноманітні прояви. Головний принцип цифрової економіки – поглиблене впровадження цифрових технологій. Головний принцип цифрової економіки – поглиблене впровадження цифрових технологій. Для цього використовуються різноманітні апаратні та програмні засоби збору, обробки та передачі цифрової інформації в усіх сферах господарської діяльності. У статті уточнено визначення нової економічної категорії «цифрова економіка», обґрунтовано комплекс теоретичних положень, які розкривають сутність соціально-економічного розвитку та підходи до управління економічним розвитком в умовах цифрової економіки. У статті рекомендовано структуру системи оцінки впливу цифрових технологій на соціально-економічні відносини у вигляді тривимірної системи збору та аналізу інформації, запропоновано систему принципів вибору пріоритетних напрямків розвитку цифрової економіки, визначено два типи регіональних програм розвитку цифрової економіки. Цифрова економіка розширює потенціал економічного розвитку, водночас створює низку обмежених у часі зобов’язань і витрат, джерела яких необхідно планувати та своєчасно визначати. В умовах цифрової економіки регіони можуть виступати самостійними суб’єктами глобальних процесів, що виводить міжрегіональну конкуренцію за межі національної економіки – у глобальний цифровий простір. Розвиток цифрової економіки не має ставати самоціллю, її розвиток має бути спрямований на вирішення існуючих проблем та цілей, визначених у стратегічних документах. У рамках заходів щодо досягнення конкретних цілей мають бути розроблені механізми найбільш доцільного використання коштів та інструментів цифрової економіки для вирішення завдань розвитку регіону. Пріоритетні напрями розвитку цифрової економіки, як з точки зору завдань, що вирішуються, так і з точки зору використання цифрових інструментів, мають визначатися регіонами самостійно, виходячи зі своєї специфіки як територіальної соціально-економічної одиниці, що прагне зберегти власну ідентичність у глобальному просторі, та поточної ситуації. The digital economy is one of the most widely discussed factors of the global socio-economic process at present, it has numerous, multifaceted and diverse manifestations. The main principle of the digital economy is the in-depth implementation of digital technologies.The main principle of the digital economy is the in-depth implementation of digital technologies. For this, a variety of hardware and software tools are used to collect, process and transmit digital information in all spheres of economic activity. The article clarifies the definition of the new economic category “digital economy”, substantiates a set of theoretical provisions that reveal the nature of socio-economic development and approaches to managing economic development in a digital economy. The article recommends the structure of the system for assessing the impact of digital technologies on socio-economic relations in the form of a three-dimensional system of information collection and analysis, proposed a system of principles for choosing priority directions for the development of the digital economy, identified two types of regional programs for the development of the digital economy. The digital economy expands the potential of economic development, while creating a number of time-bound obligations and expenses, the sources of which must be planned and identified in a timely manner. In the conditions of the digital economy, regions can act as independent subjects of global processes, which moves interregional competition beyond the borders of the national economy – into the global digital space. The development of the digital economy should not become an end in itself, its development should be aimed at solving existing problems and goals set in strategic documents. The mechanisms of the most appropriate use of funds and tools of the digital economy to solve the tasks of the region’s development should be developed within the framework of measures to achieve specific goals. The priority directions of the development of the digital economy, both from the point of view of the tasks to be solved and from the point of view of the use of digital tools, must be determined by the regions independently, based on their specificity as a territorial socio-economic unit that seeks to preserve its own identity in the global space, and the current situation. uk Інститут економіки промисловості НАН України Управління економікою: теорія та практика Передумови цифрового розвитку національної економіки Prerequisites for the digital development of the national economy Article published earlier |
| spellingShingle | Передумови цифрового розвитку національної економіки Новицька, М.В. |
| title | Передумови цифрового розвитку національної економіки |
| title_alt | Prerequisites for the digital development of the national economy |
| title_full | Передумови цифрового розвитку національної економіки |
| title_fullStr | Передумови цифрового розвитку національної економіки |
| title_full_unstemmed | Передумови цифрового розвитку національної економіки |
| title_short | Передумови цифрового розвитку національної економіки |
| title_sort | передумови цифрового розвитку національної економіки |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/203497 |
| work_keys_str_mv | AT novicʹkamv peredumovicifrovogorozvitkunacíonalʹnoíekonomíki AT novicʹkamv prerequisitesforthedigitaldevelopmentofthenationaleconomy |