Організація контролю експортних та імпортних операцій

Стаття комплексно аналізує контроль експортних та імпортних операцій в Україні, зосереджуючись на законодавстві та механізмах митного нагляду. Досліджено сучасні тенденції та вплив міжнародних вимог на контроль зовнішньої торгівлі, виявлено ключові виклики щодо балансу спрощення процедур та ефективн...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Published in:Управління економікою: теорія та практика
Date:2024
Main Author: Сидіч М.Ю.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Інститут економіки промисловості НАН України 2024
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/203499
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Організація контролю експортних та імпортних операцій / М.Ю. Сидіч // Управління економікою: теорія та практика: зб. наук. пр. — К: ІЕП НАНУ, 2024. — С. 321-332. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1860188170715398144
author Сидіч М.Ю.
author_facet Сидіч М.Ю.
citation_txt Організація контролю експортних та імпортних операцій / М.Ю. Сидіч // Управління економікою: теорія та практика: зб. наук. пр. — К: ІЕП НАНУ, 2024. — С. 321-332. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.
collection DSpace DC
container_title Управління економікою: теорія та практика
description Стаття комплексно аналізує контроль експортних та імпортних операцій в Україні, зосереджуючись на законодавстві та механізмах митного нагляду. Досліджено сучасні тенденції та вплив міжнародних вимог на контроль зовнішньої торгівлі, виявлено ключові виклики щодо балансу спрощення процедур та ефективного нагляду. Проаналізовано митні ризики (контрабанда, фінансові злочини, ухилення від платежів) та шляхи їх зменшення для гармонізації торгівлі. Розглянуто роль автоматизованих систем аналізу ризиків (АСАУР) у оптимізації митних процедур та зниженні корупції. Підкреслено важливість міжнародної співпраці та обміну інформацією для ефективного контролю та дотримання принципів міжнародної торгівлі. Розглянуто спрощення митного адміністрування для легального бізнесу через цифровізацію. Обґрунтовано необхідність удосконалення митної політики України відповідно до вимог ВМО та ВТО, а також посилення координації між державними органами контролю ЗЕД. This article provides a comprehensive analysis of the organization of export and import operations control in Ukraine, with an emphasis on the regulatory framework and key mechanisms of customs supervision. Modern trends in customs administration and the impact of international requirements on the transformation of approaches to the control of foreign trade flows are investigated. Key challenges facing the control of foreign economic activity are identified, in particular, the need to balance the simplification of customs procedures with effective supervision of the cross-border movement of goods and services. The risks associated with customs regulation, including the fight against smuggling, financial crimes, and evasion of customs payments, and ways to reduce them, which contributes to the harmonization of trade processes, increasing their transparency and efficiency in the context of global economic changes, are analyzed. The role of automated risk analysis systems (ARAS) in optimizing customs procedures, minimizing administrative barriers, and reducing corruption risks is investigated. The importance of international cooperation and information exchange between customs authorities of different countries for the effective control of foreign trade operations, reducing the risks of customs legislation violations, and ensuring compliance with the principles of international trade is highlighted. Mechanisms for simplifying customs administration for legitimate businesses through the introduction of innovative technologies and the digitalization of customs procedures, which contributes to increasing the competitiveness of national enterprises in the global market, are considered. The article substantiates the need to improve Ukraine’s customs policy in accordance with the requirements of international organizations such as the World Customs Organization (WCO) and the World Trade Organization (WTO), as well as to strengthen coordination between state bodies that supervise foreign economic activity.
first_indexed 2025-12-07T18:04:56Z
format Article
fulltext М. Ю. Сидіч ISSN 2221-1187 Управління економікою: теорія та практика. Чумаченківські читання, 2024 321 DOI: https://doi.org/10.37405/2221-1187.2024.321-332 УДК 339.56 М. Ю. Сидіч, аспірантка ORCID 0009-0005-9646-9835 e-mail: sydych.m.u@gmail.com, ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет», м. Дніпро ОРГАНІЗАЦІЯ КОНТРОЛЮ ЕКСПОРТНИХ ТА ІМПОРТНИХ ОПЕРАЦІЙ Вступ. Контроль експортних та імпортних операцій є кри- тично важливим компонентом зовнішньоекономічної діяльності, що забезпечує відповідність торговельних процесів нормативним вимогам, мінімізує ризики нелегітимних транзакцій та сприяє мак- роекономічній стабільності держави. В умовах глобалізації та поси- лення міжнародних торговельних зв'язків ефективне регулювання зовнішньоторговельних потоків набуває особливого значення, ос- кільки воно впливає на макроекономічні індикатори країни, конку- рентоспроможність національного бізнесу та фінансову безпеку. Одним з основних викликів у сфері контролю експортних та імпортних операцій є досягнення балансу між спрощенням про- цедур та забезпеченням надійного митного нагляду. Впровадження автоматизованих систем аналізу ризиків (АСАР), гармонізація на- ціонального законодавства з міжнародними стандартами та по- глиблення міжнародної співпраці є ключовими стратегіями для під- вищення ефективності контролю. Водночас, нестабільність полі- тичного та економічного середовища, зокрема наслідки військових конфліктів та санкційних режимів, створюють додаткові труднощі для регулювання зовнішньої торгівлі. Отже, проблема організації контролю експортних та імпорт- них операцій є багатовимірною та вимагає комплексного підходу, що інтегрує правові, економічні та технологічні аспекти. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблематика контролю експортних та імпортних операцій в Україні привертає значну увагу науковців, які досліджують різні аспекти цієї теми. Зо- крема, О. Романькова та А. Ярмак [1] аналізують особливості ва- лютного регулювання та нагляду за експортними та імпортними операціями, акцентуючи увагу на еволюції понять "валютне регу- ©Видавець Інститут економіки промисловості НАН України, 2024 © Видавець Академія економічних наук України, 2024 М. Ю. Сидіч 322 ISSN 2221-1187 Управління економікою: теорія та практика. Чумаченківські читання, 2024 лювання" та "валютний нагляд", а також на посиленні контролю в умовах економічної нестабільності. У своїй праці [2] В. Тищенко та Ю. Кулик досліджують по- няття та теоретичні основи управління ризиками в митній сфері. Ав- тори систематизують фактори та джерела виникнення митних ризи- ків, що створює підґрунтя для розробки ефективної системи про- гнозування порушень митного законодавства. Незважаючи на значну кількість наукових праць, деякі важ- ливі аспекти залишаються недостатньо розкритими. Зокрема, по- требують подальшого поглибленого вивчення питання гармонізації національних контрольних систем з міжнародними стандартами, вплив новітніх технологій на підвищення ефективності митного на- гляду, а також розробка інноваційних підходів до боротьби з ухи- ленням від митного контролю та незаконним переміщенням това- рів. Мета статті – дослідження організаційних аспектів контролю експортних та імпортних операцій в Україні, проведення аналізу іс- нуючих механізмів регулювання зовнішньоекономічної діяльності і оцінка їхньої ефективності в контексті сучасних викликів. Виклад основного матеріалу дослідження. Організація контролю експортних та імпортних операцій в Україні базується на комплексі нормативно-правових актів, що визначають правила та процедури здійснення зовнішньоекономічної діяльності. Сучасне законодавство охоплює як основні законодавчі документи, так і підзаконні нормативні акти, що деталізують порядок контролю та регулювання операцій, наприклад наступні: 1. Закон України "Про зовнішньоекономічну діяльність" [3], який встановлює загальні принципи та правові засади здійснення зовнішньоекономічної діяльності, визначає суб’єктів цієї діяльності та регламентує основні аспекти експорту та імпорту. 2. Митний кодекс України [4], що регламентує порядок орга- нізації митного контролю на державному кордоні, встановлює ви- моги до оформлення митних декларацій та визначає повноваження митних органів у сфері контролю за переміщенням товарів через кордон. 3. Закон України "Про валюту і валютні операції" [5], що ви- значає правові основи валютного регулювання, встановлює меха- нізми валютного контролю, що є невід’ємною складовою при здій- сненні зовнішньоекономічних операцій, спрямованих на забезпе- чення стабільності національної валюти та фінансової системи дер- жави. М. Ю. Сидіч ISSN 2221-1187 Управління економікою: теорія та практика. Чумаченківські читання, 2024 323 Окрім основних законодавчих актів, нормативно-правове ре- гулювання контролю експортних та імпортних операцій в Україні реалізується за допомогою багатьох постанов Кабінету Міністрів України та наказів відповідних міністерств, зокрема Міністерства економіки та Міністерства фінансів. Дані підзаконні акти деталізу- ють вимоги до організації контролю, визначають порядок взаємодії між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності і контролюючими органами. Комплексне застосування зазначених нормативно-право- вих документів у поєднанні з основним законодавством забезпечує ефективний механізм контролю, спрямований на мінімізацію ризи- ків нелегітимних транзакцій та сприяння макроекономічній ста- більності держави. Зовнішньоекономічна діяльність України має беззаперечну стратегічну важливість, оскільки вона суттєво впливає на форму- вання платіжного балансу, забезпечення монетарної стабільності та оптимізацію функціонування суб'єктів підприємницької та інститу- ційної діяльності. Її вплив на економіку держави є багатогранним і вимагає постійного аналізу та вдосконалення. На рис. 1 показано динаміку обсягу експортних та імпортних операцій України за період 2005–2023 роки [6]. Рис. 1. Зовнішньоторговельний баланс України за 2005 – 2023 рр., млн грн [6] Упродовж вісімнадцяти років статистичні дані, що були зафі- ксовані в період 2005-2023 рр. на рис. 2 надають вичерпну картину змін експортних операцій товарів та послуг, з 2005 р. – 227252 млн М. Ю. Сидіч 324 ISSN 2221-1187 Управління економікою: теорія та практика. Чумаченківські читання, 2024 грн до 2023 р. –1868904 млн грн та імпортних операцій товарів та послуг, з 2005 р. – 223555 млн грн до 2023 р. – 3237014 млн грн [6]. Рис. 2. Зовнішньоторговельний баланс України за 2005 – 2023 рр., млн грн [6] В умовах геополітичної нестабільності та військового конф- лікту, що триває в Україні, зовнішньоекономічна діяльність країни зазнає значних трансформаційних змін. Спостерігається суттєве по- рушення традиційних каналів експорту та імпорту, що вимагає опе- ративного реагування з боку органів державного регулювання. М. Ю. Сидіч ISSN 2221-1187 Управління економікою: теорія та практика. Чумаченківські читання, 2024 325 З метою адаптації до нових економічних реалій, законодав- ство України у сфері зовнішньоекономічної діяльності та валют- ного регулювання зазнало змін. Відповідно до Закону України «Про валюту і валютні операції» [5], а також постанови Кабінету Мініст- рів України від 29 грудня 2021 р. № 1424 «Про затвердження пере- ліків товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та квот на 2022 рік» [7], було внесено корективи до режиму ліцензування експортних операцій. Зокрема, скасовано нульову квоту та запро- ваджено режим ліцензування для експорту окремих категорій това- рів, таких як велика рогата худоба (жива), м'ясо великої рогатої ху- доби (морожене) та м'ясні субпродукти. Валютне регулювання, що здійснюється Національним бан- ком України (НБУ) та, у визначених законодавством випадках, Ка- бінетом Міністрів України, спрямоване на регламентацію валютних операцій суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та уповноваже- них установ. У контексті нестабільної економічної ситуації, дослі- дження питань валютного регулювання набуває особливої актуаль- ності, оскільки забезпечення стабільності валютної системи є кри- тично важливим для економічної безпеки країни. Валютне регулювання розглядається як комплекс заходів, що застосовуються державою через НБУ на основі нормативно-право- вого забезпечення, а також як метод державного управління зов- нішньою торгівлею. У кризових умовах спостерігається тенденція до посилення національного валютного регулювання, що передба- чає регулювання поведінки учасників валютного ринку на рівні дер- жави. Розрізняють два види валютного регулювання: пряме та не- пряме. Пряме здійснюється шляхом застосування обмежувального законодавства та втручання виконавчої влади, тоді як непряме ба- зується на використанні економічних, зокрема валютно-кредитних, методів впливу. Валютний контроль в Україні здійснюється НБУ, Державною фіскальною службою та уповноваженими банками. У кризових си- туаціях НБУ, акцентує увагу на валютному регулюванні з метою запобігання дестабілізації і відновлення стабільності на грошово- кредитному та валютному ринках. Валютний нагляд, що здійснюється уповноваженими бан- ками, іншими фінансовими установами та основними постачальни- ками поштових послуг на національному рівні, спрямований на за- побігання незаконним валютним операціям. Валютний нагляд за експортними та імпортними операціями передбачає контроль за М. Ю. Сидіч 326 ISSN 2221-1187 Управління економікою: теорія та практика. Чумаченківські читання, 2024 термінами здійснення зовнішньоторговельних операцій та дотри- манням правил купівлі валюти імпортером. В умовах воєнного стану, термін валютного нагляду був тим- часово встановлений на рівні 90 днів «Про затвердження Поло- ження про валютний нагляд» № 13 [8]. У 2024 році Національний банк України змінив граничні тер- міни розрахунків за деякими експортними та імпортними опера- ціями. Це сталося на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 21 червня 2024 року № 573-р, яким було внесено зміни до попереднього розпорядження від 13 лютого 2019 року № 76 [9]. Насамперед, Національний банк України (НБУ) скасував об- меження щодо термінів розрахунків за імпорт товарів військового та подвійного призначення, а також обладнання, яке закуповується виконавцями державних оборонних контрактів. Дані зміни також поширюються на імпорт аналогічних товарів та обладнання, що здійснюється для створення або розширення виробничих потуж- ностей з виготовлення оборонної продукції в рамках виконання дер- жавних контрактів. Умовою для застосування цих змін є включення виконавців державних контрактів до спеціального електронного реєстру. Національний банк України (НБУ) вважає, що ці нововве- дення сприятимуть зміцненню обороноздатності та національної безпеки України. Крім того, у відповідь на обговорення з представниками аг- рарних підприємств та профільними міністерствами, НБУ вирішив збільшити граничний термін розрахунків за експорт деяких видів сільськогосподарської продукції з 90 до 120 днів. Зміни стосуються операцій, здійснених починаючи з 12 липня 2024 року, а саме това- рів, що мають такі коди згідно з УКТЗЕД: 1001 (пшениця), 1002 (жито), 1003 (ячмінь), 1004 (овес), 1005 (кукурудза), 1201 (соя), 1205 (ріпак), 1206 00 (соняшник), 1507 (олія соєва), 1512 (олія соня- шникова), 1514 (олія ріпакова) та 2306 (макуха). Подовження термінів розрахунків для експортерів аграрної продукції має підтримати їх в умовах складних логістичних обста- вин. Очікується, що це також полегшить вихід на нові ринки, особ- ливо в Азії та Африці, що є важливим для України під час війни. При цьому, граничний термін розрахунків для згаданих видів агроекспорту все одно буде на 60 днів коротшим, ніж для решти експортних товарів (180 днів). Що і надалі стимулюватиме своє- часне повернення валютної виручки від аграрного сектору в Укра- їну. М. Ю. Сидіч ISSN 2221-1187 Управління економікою: теорія та практика. Чумаченківські читання, 2024 327 Зазначені зміни були затверджені Постановою Правління Національного банку України від 9 липня 2024 року № 84 "Про внесення змін до постанови Правління Національного банку Укра- їни від 14 травня 2019 року № 67", яка набула чинності 11 липня 2024 року [10]. Сучасні тенденції у сфері митного адміністрування характе- ризуються активною цифровізацією та автоматизацією процесів, що включає впровадження електронного декларування, систем уп- равління ризиками на основі штучного інтелекту, «єдиного вікна» та сучасних технічних засобів контролю. Відбувається перехід до управління ризиками, що передбачає використання інтелектуальних систем для виявлення аномалій та підозрілих операцій, та спрощення й гармонізація митних процедур з міжнародними стандартами, зокрема через впровадження інсти- туту авторизованих економічних операторів та приєднання до сис- теми спільного транзиту. Міжнародне співробітництво та поси- лення постмитного контролю також є ключовими напрямками роз- витку. Вплив міжнародних вимог, зокрема СОТ, ЄС та ВМО, сприяє трансформації підходів до контролю зовнішньоторговельних пото- ків, вимагаючи спрощення та гармонізації процедур, забезпечення прозорості та безпеки, а також адаптації до європейських стандар- тів. Трансформація підходів до контролю включає перехід до елек- тронного документообігу, використання аналітичних інструментів для виявлення ризикових операцій, посилення постмитного конт- ролю та міжнародного співробітництва, а також підвищення квалі- фікації митних працівників, що в сукупності сприяє створенню ефективної, прозорої та безпечної системи митного адміністру- вання. Враховуючи євроінтеграційні прагнення України, митний контроль у 2025 році буде зазнавати значних змін, спрямованих на гармонізацію з європейськими стандартами та підвищення ефек- тивності. До основних напрямків трансформації відносяться: цифрові- зація та автоматизація; гармонізація з європейськими стандартами; управління ризиками; управління ризиками; Цифрова трансформація митного адміністрування є ключо- вим напрямком модернізації системи контролю зовнішньоторго- вельних потоків в Україні. Вона передбачає комплексний підхід до впровадження сучасних інформаційних технологій з метою під- М. Ю. Сидіч 328 ISSN 2221-1187 Управління економікою: теорія та практика. Чумаченківські читання, 2024 вищення ефективності контролю і оптимізації митних процедур, за- безпечення прозорості. 1. Впровадження в подальшому електронного документо- обігу і електронного декларування. Даний процес передбачає від- мову від паперових носіїв інформації та перехід на електронний формат подання митних декларацій та інших супровідних докумен- тів. Що сприяє зменшенню тривалості оформлення митних доку- ментів, мінімізує ймовірність людських помилок та забезпечує швидкий обмін даними між суб'єктами зовнішньої торгівлі та мит- ними службами. Впровадження електронного документообігу та- кож сприяє підвищенню рівня прозорості митних процедур та зменшенню корупційних ризиків. 2. Активне використання систем управління ризиками на ос- нові штучного інтелекту для виявлення ризикових операцій: Застосування штучного інтелекту (ШІ) дозволяє автоматизу- вати процес аналізу великих обсягів даних для виявлення аномалій та підозрілих операцій. Алгоритми ШІ здатні виявляти складні схеми ухилення від сплати митних платежів, контрабанди та інших митних правопору- шень, які важко виявити за допомогою традиційних методів. Вони дозволяють митним органам зосередити ресурси на перевірці най- більш ризикових операцій, що підвищує ефективність митного контролю та скорочує час на оформлення товарів для добросовіс- них учасників зовнішньоекономічної діяльності. 3. Розширення застосування «єдиного вікна» для спрощення взаємодії між бізнесом та митними органами. Система «єдиного вікна» передбачає створення єдиної елект- ронної платформи, через яку учасники зовнішньоекономічної дія- льності можуть подавати всі необхідні документи для митного оформлення товарів. Дана система дозволяє спростити та прискорити процес мит- ного оформлення, зменшити адміністративне навантаження на біз- нес та підвищити прозорість взаємодії між бізнесом та митними ор- ганами. Подальше впровадження концепції "єдиного вікна" передба- чає об'єднання інформаційних систем різних державних установ, за- лучених до процедури митного оформлення. 4. Використання сучасних технічних засобів контролю (ска- нери, безпілотні літальні апарати) для підвищення швидкості та точності митного огляду. М. Ю. Сидіч ISSN 2221-1187 Управління економікою: теорія та практика. Чумаченківські читання, 2024 329 Застосування сучасних сканерів дозволяє проводити швид- кий та ефективний огляд вантажів без необхідності їх фізичного розвантаження, що скорочує час на митне оформлення та зменшує ризик пошкодження товарів. Використання безпілотних літальних апаратів (БПЛА) дозво- ляє здійснювати моніторинг великих територій, огляд важко- доступних місць та виявляти порушення митного законодавства. Застосування сучасних технічних засобів контролю підвищує точність митного огляду та зменшує ймовірність помилок, пов'яза- них з людським фактором. Перехід на цифрові технології в митному адмініструванні є ключовим елементом для зростання конкурентоздатності націо- нальної економіки, стимулювання інвестицій та сприяння інтеграції України до європейського економічного простору. Одним із ключових стратегічних підходів для організацій є впровадження автоматизованих систем управління ризиками (АСУР). Такі системи дають змогу завчасно ідентифікувати, аналі- зувати та мінімізувати потенційні ризики. Застосування технологій для оптимізації процесів управління ризиками допомагає компа- ніям скоротити кількість ручних помилок, підвищити продуктив- ність і забезпечити одноманітність у прийнятті рішень, пов'язаних з ризиками. Проблематика автоматизації процесів управління ризиками є значною. Традиційні методи вже не встигають за ризиками, що швидко змінюються. Інструменти автоматизованих процесів управ- ління ризиками не тільки ефективно економлять час, а й надають організаціям можливості отримувати дані та інформацію в реаль- ному часі, дозволяючи їм оперативно протидіяти потенційним за- грозам. Основні переваги впровадження автоматизованих систем уп- равління ризиками (АСУР) включають: Підвищення ефективності: Прискорення процесів ідентифі- кації, оцінки та мінімізації ризиків.  Забезпечення послідовності: Впровадження стандартизова- них і відтворюваних процедур в усіх підрозділах організації. Покращення якості прийняття рішень: Надання цінної ана- літичної інформації завдяки автоматизованій оцінці ризиків, що сприяє розробці обґрунтованих стратегій. Впровадження таких автоматизованих інструментів, як FMEA Automation (автоматизація аналізу видів і наслідків відмов), Risk Mitigation Automation (автоматизація заходів щодо зменшення М. Ю. Сидіч 330 ISSN 2221-1187 Управління економікою: теорія та практика. Чумаченківські читання, 2024 ризиків) та Automated Risk Reporting (автоматизована звітність про ризики), допомагає організаціям зберігати стійкість, відповідати нормативним вимогам та оптимізувати загальні зусилля в сфері уп- равління ризиками. Висновки та перспективи подальших досліджень. Прове- дений аналіз організації контролю експортних та імпортних опера- цій в Україні виявив складну та багатоаспектну систему, що зазнає трансформаційних змін під впливом як внутрішніх, так і зовнішніх факторів. Законодавча база, що регулює зовнішньоекономічну дія- льність, включає широкий спектр нормативно-правових актів, спря- мованих на забезпечення ефективного контролю та стабільності економіки. Геополітична нестабільність і триваючий воєнний конфлікт в Україні спричинили значні збої в традиційних експортних та ім- портних операціях, що вимагає негайного реагування з боку дер- жавних органів. Для адаптації до нових економічних умов у законо- давство України, що регулює зовнішньоекономічну діяльність і ва- лютні операції, були внесені відповідні зміни. Цифрова трансформація митного адміністрування є ключо- вим напрямком модернізації системи контролю зовнішньоторго- вельних потоків в Україні. Вона передбачає комплексний підхід до впровадження сучасних інформаційних технологій, таких як елект- ронне декларування, системи управління ризиками на основі штуч- ного інтелекту, «єдине вікно» та сучасні технічні засоби контролю. Автоматизація управління ризиками (АСАУР) є важливою стратегією для організацій, що дозволяє проактивно виявляти, оці- нювати та зменшувати ризики. Використання технологій для опти- мізації процесів ризиків дозволяє зменшити кількість помилок, що виникають вручну, підвищити ефективність та забезпечити послі- довність рішень, пов’язаних із ризиками. Враховуючи євроінтеграційні прагнення України, митний контроль у 2025 році буде зазнавати значних змін, спрямованих на гармонізацію з європейськими стандартами та підвищення ефек- тивності. Це вимагає подальшого розвитку цифрових технологій, гармонізації законодавства, посилення міжнародного співробіт- ництва та підвищення кваліфікації митних працівників. Література 1. Кононенко С., Кононенко Л., Назарова Г. Стандартизація і сертифікація в обліку і аудиті як фактор підвищення надійності та довіри до інформаційного М. Ю. Сидіч ISSN 2221-1187 Управління економікою: теорія та практика. Чумаченківські читання, 2024 331 забезпечення користувачів фінансової звітності. Наука і техніка сьогодні. 2023. № 9 (23). С. 195–206. DOI: https://doi.org/10.52058/2786-6025-2023-9(23)-195-206. 2. Янушкевич Д. А., Іванов Л. С. Митні ризики: сутність та управління. Еко- номіка та суспільство. 2023. № 55. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2023- 55-15. 3. Про зовнішньоекономічну діяльність: Закон України від 16 квітня 1991 р. № 959-XII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/959-12#Text. 4. Митний кодекс України: Закон України від 13 березня 2012 р. № 4495- VI. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17. 5. Про валюту і валютні операції: Закон України від 21 червня 2018 р. № 2473-VIII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2473-19#Text. 6. Зовнішня торгівля України: експорт та імпорт. URL: https://index.min- fin.com.ua/ua/economy/gdp/eximp. 7. Про затвердження переліків товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та квот на 2022 рік: Постанова Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2021 р. № 1424. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1424-2021- %D0%BF#Text. 8. Про затвердження Положення про валютний нагляд: Постанова Прав- ління Національного банку України від 3 січня 2019 р. № 13. URL: https://za- kon.rada.gov.ua/laws/show/v0013500-19#Text. 9. Про внесення змін до розпорядження Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2019 р. № 76: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 21 червня 2024 р. № 573-р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/573-2024-%D1%80#Text. 10. Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 14 травня 2019 року № 67: Постанова Правління Національного банку України від 9 липня 2024 року № 84. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/v0084500-24#Text. References 1. Kononenko, S., Kononenko, L., Nazarova, H. (2023). Standartyzatsiia i sertyfikatsiia v obliku i audyti yak faktor pidvyshchennia nadiinosti ta doviry do informatsiinoho zabezpechennia korystuvachiv finansovoi zvitnosti [Standardization and certification in accounting and auditing as a factor of increasing reliability and trust in information support for financial reporting users]. Nauka i tekhnika sohodni – Science and Technology Today, 9 (23), рр. 195–206. DOI: https://doi.org/10.52058/2786-6025- 2023-9(23)-195-206 [in Ukrainian]. 2. Yanushevych, D. A., Ivanov, L. S. (2023). Mytni ryzyky: sutnist ta upravlinnia [Customs risks: essence and management]. Ekonomika ta suspilstvo – Economy and society, 55. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2023-55-15 [in Ukrainian]. 3. Pro zovnishnoekonomichnu diialnist: Zakon Ukrainy vid 16 kvitnia 1991 r. № 959-XII [On Foreign Economic Activity: Law of Ukraine of April 16, 1991, No. 959- XII]. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/959-12#Text [in Ukrainian]. 4. Mytnyi kodeks Ukrainy: Zakon Ukrainy vid 13 bereznia 2012 r. № 4495-VI [Customs Code of Ukraine: Law of Ukraine of March 13, 2012, No. 4495-VI]. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 [in Ukrainian]. 5. Pro valiutu i valiutni operatsii: Zakon Ukrainy vid 21 chervnia 2018 r. № 2473- VIII [On Currency and Currency Transactions: Law of Ukraine of June 21, 2018, No. 2473-VIII]. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2473-19#Text [in Ukrainian]. М. Ю. Сидіч 332 ISSN 2221-1187 Управління економікою: теорія та практика. Чумаченківські читання, 2024 6. Zovnishnia torhivlia Ukrainy: eksport ta import [Foreign Trade of Ukraine: Export and Import]. Retrieved from https://index.minfin.com.ua/ua/economy/gdp/eximp [in Ukrainian]. 7. Pro zatverdzhennia perelikiv tovariv, eksport ta import yakykh pidliahaie litsenzuvanniu, ta kvot na 2022 rik: Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 29 hrudnia 2021 r. № 1424 [On Approval of the Lists of Goods, Export and Import of Which Are Subject to Licensing, and Quotas for 2022: Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine1 of December 29, 2021, No. 1424]. Retrieved from https://za- kon.rada.gov.ua/laws/show/1424-2021-%D0%BF#Text [in Ukrainian]. 8. Pro zatverdzhennia Polozhennia pro valiutnyi nahliad: Postanova Pravlinnia Natsionalnoho banku Ukrainy vid 3 sichnia 2019 r. № 13 [On Approval of the Regulation on Currency Supervision: Resolution of the Board of the National Bank of Ukraine of January 3, 2019, No. 13]. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ v0013500-19#Text [in Ukrainian]. 9. Pro vnesennia zmin do rozporiadzhennia Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 13 liutoho 2019 r. № 76: Rozporiadzhennia Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 21 chervnia 2024 r. № 573-r [On Amendments to the Order of the Cabinet of Ministers of Ukraine of February 13, 2019, No. 76: Order of the Cabinet of Ministers of Ukraine of June 21, 2024, No. 573-r]. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/573-2024- %D1%80#Text [in Ukrainian]. 10. Pro vnesennia zmin do postanovy Pravlinnia Natsionalnoho banku Ukrainy vid 14 travnia 2019 roku № 67: Postanova Pravlinnia Natsionalnoho banku Ukrainy vid 9 lypnia 2024 roku № 84 [On Amendments to the Resolution of the Board of the National Bank of Ukraine of May 14, 2019, No. 67: Resolution of the Board of the National Bank of Ukraine of July 09, 2024, No. 84]. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/v0084500-24#Text [in Ukrainian]. Надійшла до редакції: 05.11.2024 р. Рецензовано: 29.11.2024 р.
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-203499
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 2221-1187
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-07T18:04:56Z
publishDate 2024
publisher Інститут економіки промисловості НАН України
record_format dspace
spelling Сидіч М.Ю.
2025-05-28T17:31:30Z
2024
Організація контролю експортних та імпортних операцій / М.Ю. Сидіч // Управління економікою: теорія та практика: зб. наук. пр. — К: ІЕП НАНУ, 2024. — С. 321-332. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.
2221-1187
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/203499
339.56
https://doi.org/10.37405/2221-1187.2024.321-332
Стаття комплексно аналізує контроль експортних та імпортних операцій в Україні, зосереджуючись на законодавстві та механізмах митного нагляду. Досліджено сучасні тенденції та вплив міжнародних вимог на контроль зовнішньої торгівлі, виявлено ключові виклики щодо балансу спрощення процедур та ефективного нагляду. Проаналізовано митні ризики (контрабанда, фінансові злочини, ухилення від платежів) та шляхи їх зменшення для гармонізації торгівлі. Розглянуто роль автоматизованих систем аналізу ризиків (АСАУР) у оптимізації митних процедур та зниженні корупції. Підкреслено важливість міжнародної співпраці та обміну інформацією для ефективного контролю та дотримання принципів міжнародної торгівлі. Розглянуто спрощення митного адміністрування для легального бізнесу через цифровізацію. Обґрунтовано необхідність удосконалення митної політики України відповідно до вимог ВМО та ВТО, а також посилення координації між державними органами контролю ЗЕД.
This article provides a comprehensive analysis of the organization of export and import operations control in Ukraine, with an emphasis on the regulatory framework and key mechanisms of customs supervision. Modern trends in customs administration and the impact of international requirements on the transformation of approaches to the control of foreign trade flows are investigated. Key challenges facing the control of foreign economic activity are identified, in particular, the need to balance the simplification of customs procedures with effective supervision of the cross-border movement of goods and services. The risks associated with customs regulation, including the fight against smuggling, financial crimes, and evasion of customs payments, and ways to reduce them, which contributes to the harmonization of trade processes, increasing their transparency and efficiency in the context of global economic changes, are analyzed. The role of automated risk analysis systems (ARAS) in optimizing customs procedures, minimizing administrative barriers, and reducing corruption risks is investigated. The importance of international cooperation and information exchange between customs authorities of different countries for the effective control of foreign trade operations, reducing the risks of customs legislation violations, and ensuring compliance with the principles of international trade is highlighted. Mechanisms for simplifying customs administration for legitimate businesses through the introduction of innovative technologies and the digitalization of customs procedures, which contributes to increasing the competitiveness of national enterprises in the global market, are considered. The article substantiates the need to improve Ukraine’s customs policy in accordance with the requirements of international organizations such as the World Customs Organization (WCO) and the World Trade Organization (WTO), as well as to strengthen coordination between state bodies that supervise foreign economic activity.
uk
Інститут економіки промисловості НАН України
Управління економікою: теорія та практика
Організація контролю експортних та імпортних операцій
Organization of control of export and import operations
Article
published earlier
spellingShingle Організація контролю експортних та імпортних операцій
Сидіч М.Ю.
title Організація контролю експортних та імпортних операцій
title_alt Organization of control of export and import operations
title_full Організація контролю експортних та імпортних операцій
title_fullStr Організація контролю експортних та імпортних операцій
title_full_unstemmed Організація контролю експортних та імпортних операцій
title_short Організація контролю експортних та імпортних операцій
title_sort організація контролю експортних та імпортних операцій
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/203499
work_keys_str_mv AT sidíčmû organízacíâkontrolûeksportnihtaímportnihoperacíi
AT sidíčmû organizationofcontrolofexportandimportoperations