Морально-етична термінологія в українській філософській думці

Морально-етична термінологія в українській філософській думці

Наше дослідження є спробою поглянути на поняття ВДЯЧНІСТЬ крізь призму філософської концепції Г. Сковороди, знакової постаті нашої культури, саме сьогодні, коли український етнос бореться за своє існування, а проблема ВДЯЧНОСТІ набуває ще більшої актуальності. Висвітлено феномен ВДЯЧНОСТІ в науковом...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:Народна творчість та етнологія
Datum:2022
1. Verfasser: Мех, Н.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України 2022
Schlagworte:
Розвідки та матеріали
Online Zugang:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/203510
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Морально-етична термінологія в українській філософській думці / Н. Мех // Народна творчість та етнологія. — 2022. — № 2. — С. 100–104. — Бібліогр.: 3 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-203510
record_format dspace
spelling Мех, Н.
2025-05-29T10:18:54Z
2022
Морально-етична термінологія в українській філософській думці / Н. Мех // Народна творчість та етнологія. — 2022. — № 2. — С. 100–104. — Бібліогр.: 3 назв. — укр.
0130-6936
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/203510
130.2+177.77](477)
https://doi.org/10.15407/nte2022.02.100
Наше дослідження є спробою поглянути на поняття ВДЯЧНІСТЬ крізь призму філософської концепції Г. Сковороди, знакової постаті нашої культури, саме сьогодні, коли український етнос бореться за своє існування, а проблема ВДЯЧНОСТІ набуває ще більшої актуальності. Висвітлено феномен ВДЯЧНОСТІ в науковому та культурному просторі як своєрідний засіб та можливість для конкретної людини якісно змінити своє життя, відчути цінність себе та іншого. Ціннісність ВДЯЧНОСТІ для Григорія Сковороди, 300 років від дня народження якого виповнюється цьогоріч, є беззаперечною. Людина, яка задоволена тим, що має, – щаслива. Міркування та погляди Великого Українця є важливими та потрібними в наш час, адже йдеться про вічні, нетлінні цінності, які сягають вглиб століть та актуалізують у свідомості сучасної людини сакральні смисли. У статті подано сучасний погляд на поняття ВДЯЧНІСТЬ, який з’явився в українському культурному просторі, а саме – розуміння ВДЯЧНОСТІ як пам’яті, що діє.
The submitted study is an attempt to consider the notion of GRATITUDE in the light of the philosophical conception of H. Skovoroda, a significant figure of our culture, just today, when Ukrainian ethnos is fighting for existence, and the problem of GRATITUDE becomes even more relevant. The phenomenon of GRATITUDE is described in the scientific and cultural space as a peculiar means and opportunity for a particular person to change life qualitatively, and feel the value of themselves and others. The 300th anniversary of Hryhoriy Skovoroda's birthday is celebrated this year. The value of GRATITUDE for him is undeniable. A person who is satisfied with what he has is happy. The thoughts and views of the Great Ukrainian are important and necessary nowadays because we are talking about eternal, imperishable values running up to centuries and actualizing the sacred meanings in the minds of modern man. A modern view on the concept of GRATITUDE, which has appeared in the Ukrainian cultural space, namely the understanding of GRATITUDE as a memory that works is submitted in the article.
uk
Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
Народна творчість та етнологія
Розвідки та матеріали
Морально-етична термінологія в українській філософській думці
Moral-Ethical Terminology in Ukrainian Philosophical Thought
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title Морально-етична термінологія в українській філософській думці
spellingShingle Морально-етична термінологія в українській філософській думці
Мех, Н.
Розвідки та матеріали
title_short Морально-етична термінологія в українській філософській думці
title_full Морально-етична термінологія в українській філософській думці
title_fullStr Морально-етична термінологія в українській філософській думці
title_full_unstemmed Морально-етична термінологія в українській філософській думці
title_sort морально-етична термінологія в українській філософській думці
author Мех, Н.
author_facet Мех, Н.
topic Розвідки та матеріали
topic_facet Розвідки та матеріали
publishDate 2022
language Ukrainian
container_title Народна творчість та етнологія
publisher Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
format Article
title_alt Moral-Ethical Terminology in Ukrainian Philosophical Thought
description Наше дослідження є спробою поглянути на поняття ВДЯЧНІСТЬ крізь призму філософської концепції Г. Сковороди, знакової постаті нашої культури, саме сьогодні, коли український етнос бореться за своє існування, а проблема ВДЯЧНОСТІ набуває ще більшої актуальності. Висвітлено феномен ВДЯЧНОСТІ в науковому та культурному просторі як своєрідний засіб та можливість для конкретної людини якісно змінити своє життя, відчути цінність себе та іншого. Ціннісність ВДЯЧНОСТІ для Григорія Сковороди, 300 років від дня народження якого виповнюється цьогоріч, є беззаперечною. Людина, яка задоволена тим, що має, – щаслива. Міркування та погляди Великого Українця є важливими та потрібними в наш час, адже йдеться про вічні, нетлінні цінності, які сягають вглиб століть та актуалізують у свідомості сучасної людини сакральні смисли. У статті подано сучасний погляд на поняття ВДЯЧНІСТЬ, який з’явився в українському культурному просторі, а саме – розуміння ВДЯЧНОСТІ як пам’яті, що діє. The submitted study is an attempt to consider the notion of GRATITUDE in the light of the philosophical conception of H. Skovoroda, a significant figure of our culture, just today, when Ukrainian ethnos is fighting for existence, and the problem of GRATITUDE becomes even more relevant. The phenomenon of GRATITUDE is described in the scientific and cultural space as a peculiar means and opportunity for a particular person to change life qualitatively, and feel the value of themselves and others. The 300th anniversary of Hryhoriy Skovoroda's birthday is celebrated this year. The value of GRATITUDE for him is undeniable. A person who is satisfied with what he has is happy. The thoughts and views of the Great Ukrainian are important and necessary nowadays because we are talking about eternal, imperishable values running up to centuries and actualizing the sacred meanings in the minds of modern man. A modern view on the concept of GRATITUDE, which has appeared in the Ukrainian cultural space, namely the understanding of GRATITUDE as a memory that works is submitted in the article.
issn 0130-6936
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/203510
citation_txt Морально-етична термінологія в українській філософській думці / Н. Мех // Народна творчість та етнологія. — 2022. — № 2. — С. 100–104. — Бібліогр.: 3 назв. — укр.
work_keys_str_mv AT mehn moralʹnoetičnatermínologíâvukraínsʹkíifílosofsʹkíidumcí
AT mehn moralethicalterminologyinukrainianphilosophicalthought
first_indexed 2025-11-27T07:54:04Z
last_indexed 2025-11-27T07:54:04Z
_version_ 1850807091569098752
fulltext 10 0 Анотація / Abstract Наше дослідження є спробою поглянути на поняття ВДЯЧНІСТЬ крізь призму філософської концепції Г. Сковороди, знакової постаті нашої культури, саме сьогодні, коли український етнос бореться за своє існування, а  проблема ВДЯЧНОСТІ набуває ще більшої актуальності. Висвітлено феномен ВДЯЧНОСТІ в науковому та культурному просторі як своєрідний засіб та можливість для конкретної людини якісно змінити своє життя, відчути цінність себе та іншого. Ціннісність ВДЯЧНОСТІ для Григорія Сковороди, 300  років від дня народження якого виповнюється цьогоріч, є беззаперечною. Людина, яка задоволена тим, що має, – щаслива. Міркування та погляди Великого Українця є важливими та потрібними в наш час, адже йдеться про вічні, нетлінні цінності, які сягають вглиб століть та актуалізують у свідомості сучасної людини сакральні смисли. У статті подано сучасний погляд на поняття ВДЯЧНІСТЬ, який з’явився в українському культурному просторі, а саме – розуміння ВДЯЧНОСТІ як пам’яті, що діє. Ключові слова: ВДЯЧНІСТЬ, цінності, щастя, щаслива людина, природні здібності, пам’ять. The submitted study is an attempt to consider the notion of GRATITUDE in the light of the philosophical conception of H. Skovoroda, a significant figure of our culture, just today, when Ukrainian ethnos is fighting for existence, and the problem of GRATITUDE becomes even more relevant. The phenomenon of GRATITUDE is described in the scientific and cultural space as a peculiar means and opportunity for a particular person to change life qualitatively, feel the value of themselves and others. The 300th anniversary of Hryhoriy Skovoroda birthday is celebrated this year. The value of GRATITUDE for him is undeniable. A person who is satisfied with what he has is happy. The thoughts and views of the Great Ukrainian are important and necessary nowadays, because we are talking about eternal, imperishable values running up to centuries and actualize the sacred meanings in the minds of modern man. A  modern view on the concept of GRATITUDE, which has appeared in the Ukrainian cultural space, namely the understanding of GRATITUDE as a memory that works is submitted in the article. Keywords: GRATITUDE, values, happiness, happy man, natural abilities, memory. МОРА Л ЬНО-ЕТ И Ч Н А Т ЕРМ І НОЛОГІ Я В У К РА Ї НСЬК І Й ФІ ЛОСОФСЬК І Й ДУ М Ц І УДК 130.2+177.77](477) МЕХ НАТАЛІЯ докторка філологічних наук, професорка, в. о. завідувача відділу екранно-сценічних мистецтв та культурології Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України. ORCID: http://Orcid.Org/0000-0002-5846-505X MEKH NATALIIA a Doctor of Philology, a professor, acting head of the Department of Screen and Performing Arts and Culturology at the NAS of Ukraine Maksym Rylskyi Institute of Art Studies, Folkloristics and Ethnology. ORCID: http://Orcid.Org/0000-0002-5846-505X Бібліографічний опис: Мех, Н. (2022). Морально-етична термінологія в українській філософській думці. Народна творчість та етнологія, 2 (394), 100–104. Mekh, N. (2022). Moral-Ethical Terminology in Ukrainian Philosophical Thought. Folk Art and Ethnology, 2 (394), 100–104. www.etnolog.org.ua IM FE 101101 НАТА ЛІЯ МЕХ Сьогодні, коли Україна з її незламним народом переживає надскладні випробуван- ня, фактично український етнос бореться за своє існування, проблема ВДЯЧНОСТІ набуває ще більшої актуальності. Ми від- чуваємо велику ВДЯЧНІСТЬ усім нашим людям, українським захисникам та захисни- цям, що боронять рідну землю від страшної навали, українцям із діаспори, закордонним друзям та партнерам, які підставили своє міцне плече в лиху годину. В  умовах росій- ської військової агресії проти України усві- домлення цінності своєї держави, можли- вості жити, робити вільний вибір, творити майбутнє, бути господарями на своїй землі суттєво зросло в усіх українців із різних куточків нашої волелюбної Батьківщини. Неймовірна мить, коли ми усвідомили підтримку всього світу... ВДЯЧНІСТЬ, яка надихає український народ на подальшу боротьбу, яка дає сили встояти, а потім ще й перемогти... Дякуємо Богу за все! Феномен ВДЯЧНОСТІ в науковому та культурному просторі як своєрідний засіб та можливість для конкретної людини якіс- но змінити своє життя, відчути цінність себе та іншого розглядають психологи та філософи, зосібна Елізабет Данн, Стефані Браун, Роберт Еммонс, Керол Райф та  ін. Наголошується, що, підтримуючи іншо- го, кожна людина, навіть не усвідомлюю- чи цього, підтримує себе, стає спокійною, упевненою та задоволеною. Зв’язок з іншим членами соціуму робить наше життя більш значущим. Людина, яка вміє дякувати, стає щасливою. ВДЯЧНІСТЬ... Яка глибина закладена в цьому, на перший погляд, відомому всім понятті. Воно є складним і виникає вна- слідок поєднання позитивної раціональної оцінки ситуації та цілого згустку позитив- них емоцій, таких як радість, захват, захо- плення, відчуття щастя. Академічний тлумачний словник в оди- надцяти томах визначає його, як «почут- тя подяки, готовність віддячити за послугу, допомогу, зроблене добро. Не раз із вдяч- ністю згадував [Семен] Романа, що не тіль- ки допоміг купити ґрунт, але й на весілля позичив тридцять карбованців (Михайло Коцюбинський,  І, 1955, 109);  – Ніколи не зітруться в пам’яті нашого народу найглиб- ша повага й безмежна вдячність тим, хто приніс у жертву свою кров і життя (Максим Рильський,  ІІІ, 1956, 56); Наталя з глибо- кою вдячністю слухала цю пораду (Олесь Донченко, Шахта..., 1949, 115)» [3, c. 314]. Цього року виповнюється 300  років від дня народження видатного українського філософа Григорія Сковороди, непересічної особистості, ВІЛЬНОЇ ЛЮДИНИ, знакової постаті нашої культури, світоглядна кон- цепція якого суттєво вплинула на розвиток вітчизняної та світової філософської думки. Він у своїй творчості неодноразово звертав- ся до ВДЯЧНОСТІ. Нам відома навіть окре- ма праця, яку було присвячено осмисленню цього поняття. Твір «Вдячний Еродій» філософ нази- вав плетеницею чи корзинкою, яку сплів у це 1787-е літо своєму другові Семенові Никифоровичу Дятлову з такими словами: «Це тобі дар, друже! Прийми його, Еродія, по-еродієвому, прийми летючого і сам-бо летючий. Прийми серцем Еродієве серце. Птиця птицю. “Душа наша, наче птиця”. Хай буде ця плетінка дзеркалом тобі мого серця і пам’яткою нашої дружби в останні літа. Адже ти батько і сам своїх пташат виховуєш. Я ж бо є друг твій, який приніс оцю плетінку. В  ній для молодого розуму твоїх пташат знайдеш прісний хліб від таких хлібів: “Хліб серце людини укріпить”. Засій у них це зерно: коли живе серед вас щось дивне, чудне, дивовижне й преславне, що має з’явитися у свій йому час. Ви ж з пошаною ждіте, мов раби, що сподіваються Господа свого...» [2, c. 103]. Мислитель усвідомлював, що його погля- ди можуть допомагати вихованню в наступ- них поколінь такого необхідного вміння бути вдячним, цінувати ВДЯЧНІСТЬ, як великий ДАР, особливо молоді, молодого розуму, що потребує постійної уваги стар- www.etnolog.org.ua IM FE 102 I S S N 2 6 6 4 - 42 82 * Н А Р ОД Н А Т В ОР Ч ІС Т Ь ТА Е Т НОЛОГ І Я * 3/2 019 102 I S S N 2 6 6 4 - 42 82 * Н А Р ОД Н А Т В ОР Ч ІС Т Ь ТА Е Т НОЛОГ І Я * 2/2 0 22 ших, мудрої поради, спрямування та щирої підтримки на життєвому шляху. Розмірковуючи над успішним вихован- ням, Сковорода вказує на важливу умову цього процесу, а  саме  – на природні зді- бності, які всіляко сприяють досягненню успіху в будь-якій справі. Він наголошує, що «народженого до добра неважко навчити добру – навчити, чи принатурити, чи призви- чаїти. Навчений, принатурений, призвичає- ний – це одне і те ж. Від природи, яко від мате- рі, легесенько сама від себе розвивається наука. Вона всерідна, справжня і єдина навчителька. Сокола досить швидко навчиш літати, але не черепаху. Орла за хвилину призвичаїш диви- тися на сонце й мати від того задоволення, але не сову. [...] Коли все будує примудра й блаженна природа, чи не єдина вона і вигоює, і  навчає? Усяка справа має успіх, коли природа спри- яє. Не заважай лише природі і, коли хочеш, зни- щуй перепони, ніби очищаючи їй шлях: воісти- ну, все вона чисто й справно зробить. Клубок сам від себе покотиться з гори: забери лише камінь, що лежить на перепоні. Не вчи його котитися, а  лише допомагай. Не вчи яблуню родити яблука: вже сама природа її навчила. Загороди її лише від свиней, зріж будяки, про- чисть від гусені ... і таке інше» [2, c. 108]. Не заважати розвиватися, а всіляко допо- магати розкритися закладеному в людині природою обдаруванню – ось на чому напо- лягає філософ. Про виховання Сковорода пише: «Виховання ж іде від природи, що вли- ває в серце сім’я доброї волі, та помалу-малу, вирісши без перепон, самостійно й охоче роби- мо все те, що святе й бажане перед Богом та людьми» [2, c. 109]. Він порушує вічні питання, на які кожен читач дає відповідь особисто: «Яка користь із ангельської мови, коли в неї немає доброї думки? Чи є плодом тонка наука, коли недобре серце?» [2, c.  109]. І  далі мудро та дотепно резюмує: «Добра природа початок усьому, а без неї ніколи не бувало благості. Дякую неви- мовно Богу в образі святім його  – у  батькові моїм, що від нього на добро я народився. Друга ікона Божа для нас  – матір наша. Отже, основні Божі обдарування  – від батьків моїх, усе інше людське: чин, багатства, науки і всі вітроносні їхні вкладаю у хвіст, без якого голо- ва живе й шанується, але не хвіст без голови» [2, c. 109]. Осмислюючи сковородинські висловлю- вання народжений на добро та добра природа, не можемо оминути їх зв’язку з поняттям добре серце, яке Григорій Савич трактує так: «Добре серце  – те саме, що невисякне джере- ло, яке завше точить чисті струмені, тобто думки ... Сім’я добрих справ. … Добрі плоди, що приносяться Богові, батькам, добродійникам у честь, славу і у жертву» [2, c. 110]. Український мислитель, неквапливо, мудро й переконливо демонструє всю велич і складність поняття ВДЯЧНІСТЬ у наступ- ному фрагменті твору «Вдячний Еродій»: «П  і  ш  е  к. Яка ж твоя природа чи врода? До чого ти народжений, що в тебе вроджене, скажи, прошу тебе?.. Е  р  о  д  і  й. Вдячність  – ось вам початок і кінець мого природження. [...] П і ш е к. То чи ж тільки того навчає тебе твій батько? Е р о д і й. Тільки того. Він дав мені крила, а  я сам навчився літати. Він дав мені добре серце, а  я самохітно здобував навички і радість, тобто забавляюся вдячністю. Він тільки часто відсікає мені колюки, розумій, мої вчинки, супротивні вдячності, й орошує бесі- дою, що оживляє мене до вдячності» [2, c. 110]. Сковорода акцентує увагу на виключній важливості цього почуття для людини, спо- нукає навчатися ВДЯЧНОСТІ та плекати її: «Сину, ... учися самої вдячності. Вчися, сидячи вдома, літаючи в дорозі, засинаючи і прокида- ючись. Ти народжений на добро, і  ця наука є дочкою природи твоєї. Хай буде вона тобі найсолодшим і вечірнім, і  раннім, і  обіднім шматком!  [...] Приймай і повертай усе на добро.  ... Вдячність же – твердість і здоров’я серця, що приймає все на добро й уміцнює. Плоди блаженного життя  – радість, весе- лість і задоволення, корінь же їхній і з добрим листям дерево  – тиша сердечна, а  зерном кореня є вдячність» [2, c. 110–111]. www.etnolog.org.ua IM FE 103103 НАТА ЛІЯ МЕХ Філософ називає ВДЯЧНІСТЬ духом чис- тим, тихим, добродушним, запашним і навіть весною і доброю погодою світлого смислу. А далі читач натрапляє на переконання автора, яке є наскрізним для його світогляду: «Ех! Діти мої, діти! ОСЬ ВАМ НАДІЯ І ГАВАНЬ! ЄВХАРИСТІЯ! […] Елліни іменують цим сло- вом вдячність. … Богові, батькам і благодійни- кам. Бо це Богові  – жертва, батькам  – честь, а благодійникам – віддяка» [2, c. 111]. Ціннісність ВДЯЧНОСТІ для Григорія Сковороди є беззаперечною. Людина, яка задоволена тим, що має, – щаслива. У вигля- ді дружньої настанови та поради можемо сприймати мудру пісеньку батька Еродія: Вмій малим ти вдовольнятися. За великим не женися, Сіті кинуто на лови, їх ти вельми бережися. <…> Хто подячний бува Богу, з малим може жити, Невдоволеного світом цілим не наситиш. Лиш подячна душа ще омине ті сіті, Замість неї потраплять в сіті ці неситі. Наш батько повчання завжди позначає подякою. Всяке добро, каже, так заховано у вдячність, як вогонь і світло ховаються в кре- мінці. Вірую і сповідую. Бо хто може підняти руки на чуже крім того, хто згубить раніше вдячність, яка задовольняється своїм власним, що посилається від Бога?» [2, c. 112]. Мудрі, глибокі й водночас прості мір- кування Великого Українця щодо поняття ВДЯЧНІСТЬ є важливими та потрібними в наш час, адже йдеться про вічні, нетлін- ні цінності, які сягають вглиб століть та актуалізують в свідомості сучасної людини сакральні смисли. Нам імпонує погляд на поняття ВДЯЧНІСТЬ, який з’явився в сучасно- му українському культурному просторі, а саме – розуміння ВДЯЧНОСТІ як пам’яті, що діє. Цей погляд може бути проілюстрова- ний, зокрема, книгою «День вдячності» [1]. Прагнення та зусилля великого авторсько- го колективу сучасних українських діячів культури й науки представити свої розвідки про важливі постаті, які були з українським народом у найтяжчі часи, широкому зага- лу вводить Україну в загальноєвропейський історичний контекст. В  анотації до книги закцентовано на цінності ВДЯЧНОСТІ для окремої людини та цілого суспільства: «Перше, що ми маємо зробити, здобувши, нарешті, шанс збудувати свою державу, – це подякувати. Зокрема, й іноземцям – здебіль- шого про них ця книга. Подякувати тим, хто подав нам руку в тяжкі часи, хто чітко бачив Україну на мапі світу, любив її душу, розумів її вагу у світі, хто розповідав про нас між- народній спільноті, хто, ризикуючи життям, писав правду про Голодомор. Гарет Джонс та Фрітьоф Нансен, Ланселот Лоутон та Андрій Сахаров, Джон Мак-кейн і Валерія Новодворська... І ще десятки людей, знаменитих і маловідомих. Подякувати їм  – це справа цілком прагматична, бо без цього не буде перевиховання, перенавчання покоління, яке вступає в життя. Саме здат- ність бути вдячним за добро є визначальною ознакою правдиво шляхетної людини. А без цього в України не буде майбутнього. Вся наша нація мала б молитовно, через роки і століття, підносити цим людям своє “Дякую”...» [1, c. 568]. Авторка задуму цього проєкту відзначає, що вихід книги є частиною стратегії пере- навчання українського суспільства, першим кроком у напрямі великого руху подяки, що є суголосним з поглядами та переконаннями Григорія Сковороди. Отже, ВДЯЧНІСТЬ  – це ключ до щастя. Усвідомлення важливості ВДЯЧНОСТІ як для окремої людини, так і для суспільства загалом є запорукою побудови повноцінно- го гармонійного життя. Потрібно всіляко заохочувати прагнення досягти цієї чесно- ти. Варто розвивати ВДЯЧНІСТЬ з дитин- ства, постійно та наполегливо сприяти її якнайбільшому зростанню, адже ВДЯЧНА ЛЮДИНА – ЩАСЛИВА ЛЮДИНА. www.etnolog.org.ua IM FE 10 4 I S S N 2 6 6 4 - 42 82 * Н А Р ОД Н А Т В ОР Ч ІС Т Ь ТА Е Т НОЛОГ І Я * 3/2 019 10 4 I S S N 2 6 6 4 - 42 82 * Н А Р ОД Н А Т В ОР Ч ІС Т Ь ТА Е Т НОЛОГ І Я * 2/2 0 22 Джерела та література 1. День вдячності / за ред. Л. Івшиної. Видання пер- ше. Київ : Українська прес-група, 2019. 568 с. 2. Сковорода Г. Твори : у 2 т. Київ : Обереги, 1994. (Гарвард. б-ка давнього укр. Письменства). Т. 2 : Тракта- ти. Притчі. Переклади. Листи. 480 с. 3. Словник української мови : в 11 т. / АН Україн- ської РСР, Інститут мовознавства ім.  О.  О.  Потебні  ; редкол.: І. К. Білодід (голова) та ін. Київ : Наукова дум- ка, 1970–1980. Т. 1 : А–В / ред. тому : П. Й. Горецький та ін. 1970. XXVII, 799 с. References 1.  IVSHYNA, Larysa, ed. Thanksgiving Day. The first edition. Kyiv: Ukrainian Press-Group, 2019, 568  pp. [in Ukrainian]. 2.  SKOVORODA, Hryhoriy. Works: In Two Volumes. Kyiv: Charms, 1994. Vol.  2: Treatises. Parables. Transla- tions. Letters. 480 pp. (Harvard Library of Early Ukrainian Literature) [in Ukrainian]. 3.  BILODID, Ivan, editorial board’s chairper- son.  Dictionary of the Ukrainian Language: In Eleven Vol- umes. Academy of Sciences of Ukrainian SSR. Oleksandr Potebnia Institute of Linguistics. Kyiv: Scientific Thought, 1970–1980. Petro HORETSKYI et al., volume eds. Vol. 1: А–В. 1970, 27, 799 pp. [in Ukrainian]. www.etnolog.org.ua IM FE

Ähnliche Einträge