Символічні чинники державної ідентичності
У статті висвітлюються символічні аспекти формування державної ідентичності в незалежній Україні. Постсоціалістичні трансформації кінця ХХ – початку ХХІ ст. в країнах Центральної і Східної Європи актуалізували проблеми будівництва нової державної ідентичності. Остання є наслідком колективного самоус...
Збережено в:
| Дата: | 2022 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
2022
|
| Назва видання: | Народна творчість та етнологія |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/203511 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Символічні чинники державної ідентичності / О. Курочкін // Народна творчість та етнологія. — 2022. — № 2. — С. 95–99. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| Резюме: | У статті висвітлюються символічні аспекти формування державної ідентичності в незалежній Україні. Постсоціалістичні трансформації кінця ХХ – початку ХХІ ст. в країнах Центральної і Східної Європи актуалізували проблеми будівництва нової державної ідентичності. Остання є наслідком колективного самоусвідомлення всіх етнокультурних спільнот, задіяних у формуванні політичної нації. У конкретних умовах України утвердження в громадському побуті демократичних інститутів і цінностей відбувається одночасно з подоланням спадщини тоталітарного минулого. Уже не одне десятиліття триває процес декомунізації, реальні наслідки якого простежуємо в зміні назв багатьох населених пунктів, площ, вулиць, підприємств, установ тощо. Яскравим показником подолання радянської світоглядної матриці є «ленінопад» – звільнення громадянського простору від пам’ятників В. Леніну та іншим персонажам ідеологічного пантеону СРСР. У розбудові позитивного іміджу державної ідентичності має бути задіяна традиційна і професійна культура. Важлива роль при цьому належить системі нових державних свят і ритуалів, що мають надихати і згуртовувати людей. На всьому пострадянському й постсоціалістичному просторі кардинальні трансформації останніх десятиліть проходять під гаслами звільнення від тоталітарного минулого, деідеологізації всіх сфер духовного і громадського життя. У посттоталітарній Україні свято Незалежності значною мірою перебрало на себе колишні функції свята Жовтневої революції. Мілітарні загрози з боку Росії і значні економічні труднощі не завадили яскраво та урочисто відзначити 30-річчя незалежності України. Це святкування стало важливим показником зрілості української політичної нації, яка обрала шлях побудови демократичного суспільства європейського типу. Загальновизнана система святкових традицій – становий хребет культури й духовності кожної нації. Задовільний стан цієї системи впливає на всі сфери життєдіяльності загального державного організму. Завдання полягає в тому, щоб забезпечити активну роль святково-обрядової культури в процесах зміцнення української незалежності, консолідації політичної нації, утвердженні громадянського суспільства з високими гуманістичними цінностями. Державна ідентичність української нації сьогодні перебуває в процесі формування. Етнологи мають досліджувати цей процес на рівні колективної та індивідуальної свідомості. |
|---|