Культурна спадщина України: до питання дослідження її стану в контексті наслідків військового вторгнення
Статтю присвячено актуальним питанням стану історико-культурної спадщини під час повномасштабного вторгнення Росії на територію України 2022 року. Порушені в статті проблеми нових реалій і аспектів дослідження полягають у створенні об’єктивного наукового аналізу стану значимих об’єктів національної...
Saved in:
| Published in: | Народна творчість та етнологія |
|---|---|
| Date: | 2022 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
2022
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/203512 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Культурна спадщина України: до питання дослідження її стану в контексті наслідків військового вторгнення / З. Чегусова // Народна творчість та етнологія. — 2022. — № 2. — С. 88–94. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-203512 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Чегусова, З. 2025-05-29T10:19:06Z 2022 Культурна спадщина України: до питання дослідження її стану в контексті наслідків військового вторгнення / З. Чегусова // Народна творчість та етнологія. — 2022. — № 2. — С. 88–94. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. 0130-6936 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/203512 316.722(477):303.4]:355.1 https://doi.org/10.15407/nte2022.02.088 Статтю присвячено актуальним питанням стану історико-культурної спадщини під час повномасштабного вторгнення Росії на територію України 2022 року. Порушені в статті проблеми нових реалій і аспектів дослідження полягають у створенні об’єктивного наукового аналізу стану значимих об’єктів національної історико-культурної спадщини шляхом вивчення та систематизації втрачених чи частково зруйнованих нерухомих пам’яток – архітектурних споруд різного призначення в синтезі з творами монументального й образотворчого мистецтв, а також рухомих пам’яток – творів декоративного мистецтва в музейних колекціях України під час повномасштабної російської збройної агресії на території України 2022 року. Нагальна необхідність у фіксації пошкоджених і зруйнованих мистецьких пам’яток пояснюється необхідністю порушення питання про репарації та їхнє відновлення після перемоги нашого народу в російсько-українській війні. The article is dedicated to the topical issues of the state of historical and cultural heritage during the full-scale invasion of Russia on the territory of Ukraine in 2022. The problems of new realia and aspects of the research raised in the article consist in the creation of the impartial scientific analysis of the state of significant objects of the national historical and cultural heritage by the way of study and systematization of the lost or partly ruined immovable monuments – architectural buildings of various purpose in the synthesis with the works of monumental and fine arts as well as the movable monuments – the works of decorative art in the museum collections of Ukraine during the full-scale Russian armed aggression on the territory of Ukraine in 2022. The urgent necessity of the fixation on damaged and ruined artistic monuments is explained by the exigency to raise questions on the reparations and their renewal after the victory of our people in the Russian-Ukrainian war. uk Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України Народна творчість та етнологія Розвідки та матеріали Культурна спадщина України: до питання дослідження її стану в контексті наслідків військового вторгнення Cultural Heritage of Ukraine: On the Issue of Its State Research in the Context of the Consequences of Military Invasion Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Культурна спадщина України: до питання дослідження її стану в контексті наслідків військового вторгнення |
| spellingShingle |
Культурна спадщина України: до питання дослідження її стану в контексті наслідків військового вторгнення Чегусова, З. Розвідки та матеріали |
| title_short |
Культурна спадщина України: до питання дослідження її стану в контексті наслідків військового вторгнення |
| title_full |
Культурна спадщина України: до питання дослідження її стану в контексті наслідків військового вторгнення |
| title_fullStr |
Культурна спадщина України: до питання дослідження її стану в контексті наслідків військового вторгнення |
| title_full_unstemmed |
Культурна спадщина України: до питання дослідження її стану в контексті наслідків військового вторгнення |
| title_sort |
культурна спадщина україни: до питання дослідження її стану в контексті наслідків військового вторгнення |
| author |
Чегусова, З. |
| author_facet |
Чегусова, З. |
| topic |
Розвідки та матеріали |
| topic_facet |
Розвідки та матеріали |
| publishDate |
2022 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Народна творчість та етнологія |
| publisher |
Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Cultural Heritage of Ukraine: On the Issue of Its State Research in the Context of the Consequences of Military Invasion |
| description |
Статтю присвячено актуальним питанням стану історико-культурної спадщини під час повномасштабного вторгнення Росії на територію України 2022 року. Порушені в статті проблеми нових реалій і аспектів дослідження полягають у створенні об’єктивного наукового аналізу стану значимих об’єктів національної історико-культурної спадщини шляхом вивчення та систематизації втрачених чи частково зруйнованих нерухомих пам’яток – архітектурних споруд різного призначення в синтезі з творами монументального й образотворчого мистецтв, а також рухомих пам’яток – творів декоративного мистецтва в музейних колекціях України під час повномасштабної російської збройної агресії на території України 2022 року. Нагальна необхідність у фіксації пошкоджених і зруйнованих мистецьких пам’яток пояснюється необхідністю порушення питання про репарації та їхнє відновлення після перемоги нашого народу в російсько-українській війні.
The article is dedicated to the topical issues of the state of historical and cultural heritage during the full-scale invasion of Russia on the territory of Ukraine in 2022. The problems of new realia and aspects of the research raised in the article consist in the creation of the impartial scientific analysis of the state of significant objects of the national historical and cultural heritage by the way of study and systematization of the lost or partly ruined immovable monuments – architectural buildings of various purpose in the synthesis with the works of monumental and fine arts as well as the movable monuments – the works of decorative art in the museum collections of Ukraine during the full-scale Russian armed aggression on the territory of Ukraine in 2022. The urgent necessity of the fixation on damaged and ruined artistic monuments is explained by the exigency to raise questions on the reparations and their renewal after the victory of our people in the Russian-Ukrainian war.
|
| issn |
0130-6936 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/203512 |
| citation_txt |
Культурна спадщина України: до питання дослідження її стану в контексті наслідків військового вторгнення / З. Чегусова // Народна творчість та етнологія. — 2022. — № 2. — С. 88–94. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT čegusovaz kulʹturnaspadŝinaukraínidopitannâdoslídžennâíístanuvkontekstínaslídkívvíisʹkovogovtorgnennâ AT čegusovaz culturalheritageofukraineontheissueofitsstateresearchinthecontextoftheconsequencesofmilitaryinvasion |
| first_indexed |
2025-11-26T19:48:32Z |
| last_indexed |
2025-11-26T19:48:32Z |
| _version_ |
1850771545080725504 |
| fulltext |
88
Анотація / Abstract
Статтю присвячено актуальним питанням стану історико-культурної спадщини під час повномасштабного вторг-
нення Росії на територію України 2022 року. Порушені в статті проблеми нових реалій і аспектів дослідження поляга-
ють у створенні об’єктивного наукового аналізу стану значимих об’єктів національної історико-культурної спадщини
шляхом вивчення та систематизації втрачених чи частково зруйнованих нерухомих пам’яток – архітектурних споруд
різного призначення в синтезі з творами монументального й образотворчого мистецтв, а також рухомих пам’яток –
творів декоративного мистецтва в музейних колекціях України під час повномасштабної російської збройної агресії
на території України 2022 року. Нагальна необхідність у фіксації пошкоджених і зруйнованих мистецьких пам’яток
пояснюється необхідністю порушення питання про репарації та їхнє відновлення після перемоги нашого народу в
російсько-українській війні.
Ключові слова: культурно-мистецька спадщина України, російсько-українська війна 2022 року, зруйновані й по-
шкоджені пам’ятки культури, архітектура, монументально-декоративне та образотворче мистецтво, музейні колекції
декоративного мистецтва.
The article is dedicated to the topical issues of the state of historical and cultural heritage during the full-scale invasion of
Russia on the territory of Ukraine in 2022. The problems of new realia and aspects of the research raised in the article consist
in the creation of the impartial scientific analysis of the state of significant oblects of the national historical and cultural heri-
tage by the way of study and systematization of the lost or partly ruined immovable monuments – architectural buildings of
various purpose in the synthesis with the works of monumental and fine arts as well as the movable monuments – the works
of decorative art in the museum collections of Ukraine during the full-scale Russian armed aggression on the territory of
К УЛ ЬТ У РН А СП А Д Щ И Н А У К РА Ї Н И:
ДО П ИТА Н Н Я ДОС Л І Д Ж ЕН Н Я Ї Ї СТА Н У
В КОНТ ЕКСТ І Н АС Л І Д К І В
ВІ ЙСЬКОВОГО ВТОРГН ЕН Н Я
ЧЕГУСОВА ЗОЯ
кандидатка мистецтвознавства, наукова співробітниця відділу образотворчого та декоративно-приклад-
ного мистецтв Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН Укра-
їни, заслужений діяч мистецтв України, лауреатка Національної премії України імені Тараса Шевченка, ла-
уреатка премії імені Платона Білецького
CHEHUSOVA ZOYA
a Ph.D. in Art Studies, a research fellow at the Department of Fine, Decorative and Applied Arts of the NAS of
Ukraine Maksym Rylskyi Institute of Art Studies, Folkloristics and Ethnology, Honoured Figure of the Arts of
Ukraine, Taras Shevchenko National Prize laureate, Platon Biletskyi Prize winner
Бібліографічний опис:
Чегусова, З. (2022) Культурна спадщина України: до питання дослідження її стану в контексті наслідків
військового вторгнення. Народна творчість та етнологія, 2 (394), 88–94.
Chehusova, Z. (2022) Cultural Heritage of Ukraine: On the Issue of Its State Research in the Context of the
Consequences of Military Invasion. Folk Art and Ethnology, 2 (394), 88–94.
УДК 316.722(477):303.4]:355.1
www.etnolog.org.ua
IM
FE
8989
ЗОЯ ЧЕГУСОВА
У період новітніх викликів сучасності,
пов’язаних із повномасштабним вторгненням
російської армії в Україну 24 лютого 2022 року,
надзвичайно актуальним є питання вивчення
та дослідження стану культурно-мистецької
спадщини нашого народу, яку агресор послі-
довно намагається нищити. У великих україн-
ських містах, які ворог щодня і щоночі злочин-
но піддає смертоносному бомбардуванню й
ракетним обстрілам, страждають архітектур-
но-мистецькі пам’ятки, що чудом уціліли під
час Другої світової війни, а згодом були май-
стерно відроджені нашими високопрофесій-
ними реставраторами як за часів радянської
влади, так і за доби Незалежності Української
держави. Уже на сьогодні складається дов-
железний список «культурних жертв» росій-
ських вандалів. Це, зокрема, Харківська дер-
жавна академія культури (колишня бурса в
Харкові, кінець ХVІІІ–ХІХ ст.), адміністра-
тивний будинок на майдані Конституції в
Харкові (1849), будинок ресторану «Старе
місто» в Харкові (1840), Харківська облас-
на філармонія (1859), Державний біотехно-
логічний університет в Харкові (колишнє
Перше реальне училище, 1875–1877), пожеж-
на частина з каланчею в Харкові (комплекс
будівель, 1886), Харківський НДІ венеро-
логії (1889), Харківська спеціальна школа
ім. В. Г. Короленка (будинок колишнього про-
фесійного училища, 1890), Харківський апеля-
ційний суд (колишня будівля судових установ,
1899–1902), Харківська школа № 7 (колишнє
міське училище, 1906–1907), «Палац праці»
в Харкові (колишній прибутковий будинок
страхового товариства «Росія», 1912–1914),
будинок колишньої жіночої гімназії в м. Ізю-
мі Харківської області (1870), будівля вокзалу
вузлової вантажно-пасажирської залізничної
станції Запорізької Придніпровської заліз-
ниці «Запоріжжя ІІ» в м. Запоріжжі (1904),
Кадетський корпус ім. І. Г. Харитоненка в
м. Сумах (початок ХХ ст.), Сумська духо-
вна семінарія імені блаженнішого митропо-
лита Володимира Сабадана (колишні архі-
єрейські покої, 1915), Охтирська залізнич-
на станція Сумської області (1895), колиш-
ній «Народний будинок» у м. Охтирці
Сумської області (1911–1914), залізничне
депо в м. Тростянці Сумської області (1877),
«Круглий двір», палац Л. та Ю. Кенігів, парк-
пам’ятка «Нескучне» в дендрологічному
парку загальнодержавного значення в Україні
«Тростянець» в м. Тростянці Сумської
області (VІІІ – початок ХХ ст.).
Під загрозою руйнації, спричиненої
російськими бомбардуваннями, перебува-
ють тисячі пам’яток архітектури, містобуду-
вання, історичне середовище таких великих
міст України, як Київ, Харків, Одеса, Чернігів,
Дніпро, Суми, Запоріжжя, Херсон, Миколаїв,
Львів та ін. Від військових дій найбільше
постраждали Чернігів, Харків, Маріуполь,
міська забудова яких піддалася майже ціл-
ковитій руйнації. Отримали пошкодження
також численні релігійні споруди – право-
славні собори й церкви в містах і невеличких
українських містечках, селищах. Серед них
назвемо такі пам’ятки дерев’яного зодчества,
як Покровська (Різдва Пресвятої Богородиці)
церква в с. В’язівка Житомирської облас-
ті (1862), Георгіївська церква в с. Заворичі
Київської області (1878), Вознесенська церква
в с. Лук’янівка Броварського району Київської
області (1879) та ін.
Відзначимо, що постраждали не тільки
православні релігійні споруди, а й сигнагоги:
Хоральна синагога (1912–1913), Чоботарська
синагога в Харкові (1912).
Бойові дії російських окупантів завда-
ли значних руйнувань і славетним музе-
ям України (Обласний художній музей
ім. Г. Галагана в м. Чернігові (колишня
жіноча гімназія, 1899), Музей старожит-
ностей Василя Тарновського в м. Чернігові
(кінець ХІХ – початок ХХ ст.), Художній
Ukraine in 2022. Urgent necessity of the fixation of damaged and ruined artistic monuments is explained by the exigency to
raise question on the reparations and their renewal after the victory of our people in Russian-Ukrainian war.
Keywords: cultural and artistic heritage of Ukraine, Russian-Ukrainian war of 2022, ruined and damaged monuments
of Ukraine, architecture, monumental, decorative and visual arts, museum collections of decorative art.
www.etnolog.org.ua
IM
FE
90
I S S N 2 6 6 4 - 42 82 * Н А Р ОД Н А Т В ОР Ч ІС Т Ь ТА Е Т НОЛОГ І Я * 3/2 019
90
I S S N 2 6 6 4 - 42 82 * Н А Р ОД Н А Т В ОР Ч ІС Т Ь ТА Е Т НОЛОГ І Я * 2/2 0 22
музей ім. А. Куїнджі в м. Маріуполі (1902),
Іванківський краєзнавчий музей у Київській
області (ХІХ ст.), комплекс Історико-
архітектурного музею-заповідника «Садиба
Попова» в м. Василівці Запорізької області
(кінець ХІХ ст.), Охтирський краєзнавчий
музей Сумської області (початок ХХ ст.),
Харківський художній музей (1912) та ін.
Це ставить наукову спільноту перед необ-
хідністю повного виявлення пошкоджень і
збитків через російську агресію в Україні,
проведення необхідної експертизи та виро-
блення відповідних методик оцінювання
втрачених і постраждалих пам’яток.
Упродовж багатьох століть стратегічне
становище України між Сходом і Заходом
сприяло активним економічним, політич-
ним і культурним зв’язкам українців з наро-
дами інших країн. Тому завдяки взаємовпли-
ву специфічних особливостей різних культур
протягом тривалого історичного розвитку в
Україні утворилася багатоманітна історико-
культурна спадщина, що сформована з над-
бань різних народів і етносів, які живуть на
її території і свого часу здійснили вагомий
внесок у розвиток її історичного, культурно-
го та суспільного зростання.
Відзначимо, що в кінці ХХ – на початку
ХХІ ст. в українському суспільстві просте-
жується поглиб лення інтересу до історично-
го минулого, виявлення й вивчення лакун в
історії, культурі та їх матеріальному втілен-
ні – об’єктах історико-культурної спадщини.
Нау ковцями все частіше зазначається вирі-
шальна роль культурної спадщини в історич-
ній пам’яті [1–5].
У 2010-х роках на державному обліку в
Україні перебувало понад 130 тис. неру-
хомих пам’яток історії та культури, серед
них – пам’ятки археології, пам’ятки істо-
рії, пам’ятки монументального мистецтва,
пам’ятки архітектури і містобудування (за
даними Міністерства культури України).
Загальновідомо, що до списку всесвітньої
культурної і природної спадщини ЮНЕСКО
включено Софійський собор і Києво-
Печерську лавру в Києві, історичний центр
Львова, об’єкти Геодезичної Дуги Струве,
Букові праліси Карпат та ін. До 2022 року
в Україні було створено історико-культур-
ні (архітектурні, археологічні) заповідни-
ки, функціонували численні національні та
муніципальні, відомчі й громадські музеї,
у фондах яких зберігалися разом мільйони
рухомих пам’яток.
Проте за кілька місяців активних військо-
вих дій (лютий – травень 2022 р.) наша кра-
їна зіштовхнулася з небаченим вандалізмом
з боку ворога, який зумисне цинічно знищує
культурне надбання України, зокрема давні
пам’ятки зодчества та важливі об’єкти й комп-
лекси містобудування. Унаслідок ракетних,
танкових, мінометних обстрілів значно пошко-
джені численні старовинні культові споруди
національного значення періо ду ХІІ – початку
ХХ ст., такі як Єлецький Успенський монастир
в Чернігові (ХІІ–ХІХ ст.), Свято-Успенський
собор у Харкові (1778), Катерининська церк-
ва в Чернігові (1710–1715), Свято-Казанська
церква в Чернігові (1820–1827), церква препо-
добного Антонія Великого в Харкові (1820–
1823), церква Смоленської ікони Божої мате-
рі в Харкові (будинок колишньої семінарії,
середина ХІХ ст.), Успенський собор і готель-
ні корпуси Святогірської Свято-Успенської
лаври (ансамбль ХІХ – початку ХХ ст.) в
м. Святогірську Донецької області, церква
Св. Миколая (Брянська) в Дніпрі (нині там
розташовується Дніпропетровський буди-
нок органної та камерної музики, 1913–1915),
церква Св. Миколая Чудо творця в м. Авдіївці
Донецької області (1898–1899), Свято-
Миколаївська церква в м. Попасні Луганської
області (1900–1909), Катерининська церква в
м. Щасті Луганської області (1914), друга Свято-
Митрофанівська церква в м. Лисичанську
Луганської області (ХІХ ст.), церква Різдва
Пресвятої Богородиці в с. Перемога
Броварського району Київської області
(1892), церква Св. Олександра Невського в
смт Олександрівка Донець кої області (1899).
У зв’язку із цим виникає нагальна необ-
хідність вивчення та фіксації пошкоджених
і зруйнованих історично значущих мис-
www.etnolog.org.ua
IM
FE
9191
ЗОЯ ЧЕГУСОВА
тецьких пам’яток як запоруки для підняття
питання про репарації та їхнє відновлення
після перемоги нашого народу в російсько-
українській війні.
Відділ образотворчого та декоративно-
прикладного мистецтв ІМФЕ ім. М. Т. Риль-
ського на чолі з його завідувачкою доктор-
кою мистецтвознавства, академіком НАМ
України Т. В. Кара-Васильєвою порушив
питання перед науковою частиною Інституту,
а адміністрація ІМФЕ ім. М. Т. Рильського
своєю чергою перед Бюро Президії НАН
України про необхідність мистецтво знавчого
дослідження, яке б передбачало комплексне
наукове вивчення сучасного стану культурної
спадщини в Україні, що вже зазнала значних
втрат через руйнацію або часткове пошко-
дження архітектурно-мистецьких пам’яток,
або знищення чи викрадення агресором окре-
мих музейних збірок. Запропонована тема
для досліджень зумовлена нагальною необ-
хідністю визначення основних втрат культур-
ного надбання України в умовах російської
збройної агресії 2022 року.
Актуальність дослідження зумовлена
соціально-політичними та соціокультурни-
ми реаліями в умовах виняткових викликів
сьогодення, коли РФ без оголошення війни
напала на незалежну Українську державу й
у варварський спосіб знищує не лише інф-
раструктуру міст і сіл, а й пам’ятки худож-
ньої культури українського народу. Сьогодні
українські міста, зокрема Харків, Маріуполь,
Чернігів, Київ, Запоріжжя, Суми, Херсон,
Миколаїв та ін., піддаються варварським
обстрілам російської армії і опиняються
перед загрозою знищення. Проте незмін-
но важливою для України воєнного часу
залишається проблематика збереження та
охорони історичних пам’яток культури, яка
в останні три десятиліття вважалася пріори-
тетною для нашої держави.
Водночас взаємопов’язане з історичним
культурним надбанням питання національної
ідентичності, що в період 1990–2010-х років
неодноразово порушувалося в гуманітарних
науках, в умовах російсько-української війни
набуває ще більшої гостроти. Виконавці
цього дослідження схиляються до вирішаль-
ної ролі культурної спадщини як найпотужні-
шої складової формування української іден-
тичності поряд з мовою, територією, еконо-
мічним життям і спільністю історичної долі,
що перетворюється в чинник національної
консолідації, допомагає українцям усвідом-
лювати себе єдиною нацією, сприяти суспіль-
ному розвиткові, особливо під час новітніх
викликів сьогодення.
Метою нашої розвідки є вивчення, фік-
сація, систематизація, мистецтвознавчий
аналіз втрачених чи частково зруйнованих
нерухомих пам’яток культури – архітектур-
них споруд різного призначення в синтезі з
творами монументального й образотворчого
мистецтв, а також рухомих пам’яток – творів
декоративного мистецтва в музейних колек-
ціях України. Це, зокрема, шедеври старо-
винної архітектури в класичних історичних
стилях, сакральні споруди (храми) з їхнім
художнім опорядженням у вигляді монумен-
тальних розписів, віт ражів, іконостасів тощо
та рухомі пам’ятки найбільш вразливих видів
декоративного мистецтва (кераміка, скло,
витинанка тощо) в колекціях музеїв різного
рівня (національних, обласних, районних,
приватних).
Новизна роботи полягає в колективно-
му науковому пошуку, який здійснюється
вперше в умовах, коли понадтисячолітня
культурна спадщина, що має світове значен-
ня, перебуває під великою загрозою через
російську агресію в Україні. Уважаємо, що
результатом колективного дослідження має
бути науково-довідкове видання, присвячене
актуальним питанням стану історико-куль-
турної спадщини під час повномасштабного
вторгнення Росії на територію України, що
передбачає з’ясування долі музейних колек-
цій та осередків декоративного мистецтва
в умовах екстремальних викликів воєнного
часу та виявлення окремих пошкоджених і
зруйнованих історико-культурних пам’яток
окремих регіонів України під час російсько-
української війни 2022 року.
www.etnolog.org.ua
IM
FE
92
I S S N 2 6 6 4 - 42 82 * Н А Р ОД Н А Т В ОР Ч ІС Т Ь ТА Е Т НОЛОГ І Я * 3/2 019
92
I S S N 2 6 6 4 - 42 82 * Н А Р ОД Н А Т В ОР Ч ІС Т Ь ТА Е Т НОЛОГ І Я * 2/2 0 22
Це видання матиме застосування в нау-
ково-дослідній та практичній роботі архі-
текторів і реставраторів; у науковій роботі
закладів освіти, науки і культур; на ресурсах,
створених для належного документування
злочинів проти української культурної спад-
щини, вчинених російськими окупаційними
військами на території України.
Про необхідність поглибленого вивчення
втрат культурного надбання України вна-
слідок російсько-української війни свід-
чить і занепокоєність ЮНЕСКО. У кінці
березня 2022 року ця поважна міжнародна
організація, що є спеціалізованою устано-
вою Організації Об’єднаних Націй з питань
освіти, науки і культури, оприлюднила в
соціальних мережах свої підрахунки щодо
пошкоджених в Україні культурно-значи-
мих пам’ятників архітектури і культури.
З точки зору ЮНЕСКО, їх було не менше
ніж 53 позиції 1.
Утім, треба визнати, що з кожним днем
ці цифри катастрофічно зростають, про
що свідчить інформація, яка подаєть-
ся ICOMOS Ukraine (Міжнародна рада з
охорони пам’яток та історичних місць) 2 і
Міністерством культури та інформацій-
ної політики України: на початку травня
2022 року ним було оприлюднено цифру в
рази більшу, ніж у ЮНЕСКО – 250 пошко-
джених або зруйнованих в Україні пам’яток
культурної спадщини 3.
Німеччина уже сьогодні обіцяє виділити
нашій державі 20 млн євро на культурну
підтримку (за інформацією «Spiegel»). «За
злочинним задумом російської загарбниць-
кої війни культура та ідентичність України
підлягає знищенню. Тому ми робимо все
можливе, щоб убезпечити об’єкти україн-
ської культурної спадщини від російської
деструктивності», – заявила міністр культу-
ри Німеччини Клаудія Рот 4.
У тих трагічних умовах, що склалися, укра-
їнським мистецтвознавцям, реставраторам,
архітекторам потрібно підготуватися до три-
валих відновлювальних робіт, а в багатьох
випадках до повного відтворення понівече-
них ворогом пам’яток. Саме тому в цій ситу-
ації пропонуємо для дослідження означену
тему, щоб розпочати роботу з фіксації пошко-
джених і зруйнованих пам’яток культурної
спадщини задля укладення довідника втра-
чених об’єктів культурної спадщини в усіх
регіонах України, що мають значну цінність.
Одним із принципів запланованої роботи
буде виявлення і складання списку втрачених
пам’яток художньої культури в умовах сучас-
ної ситуації в Україні. Важливо виявити й про-
демонструвати пошкодження та руйнування
культурної спадщини, що є порушенням між-
народного гуманітарного права. Відзначимо,
що питання захисту культурних цінностей у
разі збройних конфліктів регулюється низ-
кою міжнародних конвенцій і спеціальних
законів, за недотримання яких агресор несе
відповідальність. Створення переліку поні-
вечених пам’яток сприятиме донесенню до
відповідних міжнародних установ фактів ван-
далізму з боку російського агресора.
Завдання цього дослідження полягають
у тому, аби:
– визначити особливості української
культурної спадщини (як базового елемен-
ту національної пам’яті) на прикладах істо-
рико-значимих творів архітектури, мону-
ментального й декоративного мистецтв з
позицій загальної теорії з урахуванням осо-
бистісного доробку сучасних вітчизняних і
зарубіжних учених;
– дослідити знищені або пошкоджені під
час російсько-української війни історич-
ні й мистецькі пам’ятки в таких регіонах,
як Харківщина, Чернігівщина, Сумщина,
Київщина, Полтавщина, Запоріжчина та ін.;
– подати історію створення пам’яток,
функціонування та їхнє місце в історії вітчиз-
няної культури, охарактеризувати стан кож-
ної пам’ятки після знищення або часткового
руйнування в окремих регіонах України;
– вивчити стан і долю музейних колек-
цій декоративного мистецтва, зокрема таких
його вразливих видів, як кераміка (народ-
на й професійна), фарфор, скло, витинанка
тощо, у таких містах, як Харків, Чернігів,
www.etnolog.org.ua
IM
FE
9393
ЗОЯ ЧЕГУСОВА
Суми; у таких регіонах, як Чернігівщина,
Київщина, Сумщина, Запоріжчина;
– налагодити контакти з науковими пра-
цівниками віт чизняних музеїв тимчасово
окупованих, а згодом звільнених територій
для з’ясування, чи постраждали їхні колекції
під час бойових дій; які експонати втраче-
ні, а які пошкоджені; чи підлягають вони
реставрації; які збірки були евакуйовані чи
переміщені до надійніших сховищ та подаль-
шого безпечного збереження кращих набут-
ків нашої культури;
– висвітлити випадки порятунку чи втрат
вкрадених музейних цінностей;
– вивчити сучасні візуальні практики, що
з’явилися в українському мистецтві саме під
час війни; дослідити творчі напрацюван-
ня, новаторські пошуки пластичних рішень
народних митців та професійних художни-
ків; проаналізувати авторські твори деко-
ративного мистецтва, які в умовних худож-
ніх образах розкривають події воєнного
часу, віддзеркалюють мужність українських
захисників та жахіття, вчинені ворогами;
– виявити та продемонструвати струк-
турні й стильові видозміни в народному та
декоративному мистецтві, що продиктовані
сучасними реаліями і введенням в країні
воєнного стану;
– з’ясувати в регіонах, зокрема на
Полтавщині, стан традиційних гончарних
осередків та підприємств системи народних
художніх промислів;
– розглянути творчу діяльність, тематику
й художні особливості творів внутрішніх
переселенців – майстрів традиційної, само-
діяльної, професійної творчості, евакуйо-
ваних здебільшого зі східних промислових
регіонів України на західні терени, зокре-
ма Поділля (Вінницька, Тернопільська,
Хмельницька обл.);
– проаналізувати мистецькі заходи на під-
тримку Збройних сил України: виставкові
проєкти, симпозіуми та акції митців.
Важливим і суспільно значущим завдан-
ням запланованої роботи є осмислення
культурних традицій кожного з постражда-
лих під час бойових дій регіонів України як
невід’ємних складових загальнонаціональної
культурної спадщини, визначення шляхів
формування локальної своєрідності кожно-
го, стильових тенденцій та культурних вза-
ємовпливів, ролі окремих діячів у створенні
та формуванні музейних збірок в регіонах.
Уважаємо, що всі інституції України, які
дотичні до збереження культурної спадщи-
ни, зокрема Центр пам’яткознавства НАН
України, Українське товариство охорони
пам’яток історії та культури, Міністерство
культури та інформаційної політики
України, уже тепер мають складати реєстри
вкраденого окупантами в музейних колек-
ціях для реституції та реєстри зруйнованих
об’єктів культурної спадщини для репарацій
і відновлення в майбутньому. Проте вичерп-
ний перелік втрат пам’яток культурної спад-
щини різних регіонів України можливо буде
зробити лише після вигнання загарбників
із нашої землі. Важливою складовою збере-
ження культурної спадщини після перемо-
ги буде, сподіваємось, новостворений облік,
державна реєстрація й узяття під охорону
пам’яток історії та культури, що має бути
передбачене певними законодавчими акта-
ми, зокрема розробкою «Комплексної про-
грами охорони і збереження об’єктів куль-
турної спадщини на 2023–2030 років».
Запропоноване відділом образотворчо-
го та декоративно-прикладного мистецтв
дослідження потребує його нагальної роз-
робки науковцями, тому що держава в усі
часи – мирні і воєнні – несе відповідальність
як перед своїми громадянами, так і перед
світовим товариством за захист і збереження
культурної спадщини. У міру сил і відповід-
но до положень Конституції та законодав-
ства Україна має формулювати, розвивати і
здійснювати загальнонаціональну політику,
основною метою якої є координація та вико-
ристання всіх можливостей для забезпечення
дієвого захисту, зберігання і створення досто-
їнств своєї культурної спадщини. Питання
охорони пам’яток архітектури залишається
надзвичайно актуальним.
www.etnolog.org.ua
IM
FE
94
I S S N 2 6 6 4 - 42 82 * Н А Р ОД Н А Т В ОР Ч ІС Т Ь ТА Е Т НОЛОГ І Я * 3/2 019
94
I S S N 2 6 6 4 - 42 82 * Н А Р ОД Н А Т В ОР Ч ІС Т Ь ТА Е Т НОЛОГ І Я * 2/2 0 22
Примітки
1 URL : https://teletype.in/@g_vv_b/flash.
2 URL : icomos-ukraine.com.
3 URL : culterecrimes.mkip.gov.ua. 02.05.2022.
4 URL : Viber//pa?chatURI=flash_molniya 28.04.2022.
Джерела та література
1. Денисенко Г. Воєнна історія України в контексті
дослідження і збереження культурної спадщини. Київ :
Ін-т історії України НАН України, 2011. 288 с.
2. Денисенко Г., Денисенко О. Культурна спадщина
України у формуванні історичної пам’яті народу. Краєз-
навство. 2014. № 1. С. 139–150.
3. Зашкільняк Л. Історична пам’ять та історіографія
як дослідницьке поле для інтелектуальної історії. Украї-
на: культурна спадщина, національна свідомість, держав-
ність. Львів, 2006–2007. Вип. 15.
4. Нагорна Л. Історична пам’ять: теорії, дискурси,
рефлексії. Київ : Інститут політичних і етнонаціональних
досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, 2012. 324 с.
5. Федорова Л. Д. До питання про дефініції термінів
«пам’ятник», «пам’ятний знак», «меморіальна дошка»
і «пам’ятне місце» та визнання таких об’єктів пам’ятками
культурної спадщини (за матеріалами «Зводу пам’яток
історії та культури України»). Пам’яткознавчі студії в
Україні: проблеми, практики, перспективи розвитку. Зб.
наук. праць. Київ, 2020. Вип. 1. С. 31–43.
1. DENYSENKO, Halyna. Military History of Ukraine in
the Context of Research and Preservation of the Cultural Heri-
tage: A Monohraph. Viacheslav HORBYK, executive editor.
NAS of Ukraine Institute of History of Ukraine. Kyiv: In-
stitute of History of Ukraine, 2011, 288 pp. [in Ukrainian].
2. DENYSENKO, Halyna, Olena DENYSENKO. Cul-
tural Heritage of Ukraine in the Formation of the People
Historical Memory. In: Oleksandr REYENT, ed.-in-chief.
Local History, 2014, no. 1, pp. 139–150 [in Ukrainian].
3. ZASHKILNIAK, Leonid. Historical Memory and
Historiography as a Research Sphere for the Intellectual His-
tory. In: Ihor SOLIAR, ed.-in-chief. Ukraine: Cultural Heritage,
National Consciousness, Statehood. Lviv, 2006–2007, iss. 15 [in
Ukrainian].
4. NAHORNA, Larysa. Historical Memory: Theories,
Discources, Reflexions. Kyiv: NAS of Ukraine Ivan Kuras In-
stitute of Political and Etnonational Studies, 2012, 324 pp.
[in Ukrainian].
5. FEDOROVA, L. On the Issue on Definitions of the
Terms “Monument”, “Memorial Sign”, “Commemorative
Plaque” and “Memorial Place” and the Recognition of Such
Objects as the Monuments of Cultural Heritage (After the
Materials of the “Code of the Monuments of History and
Culture of Ukraine”). Heritage Studies in Ukraine: Problems,
Practices, Prospects of Development. Collected Scientific Works.
Kyiv, 2020, iss. 1, pp. 31–43 [in Ukrainian].
References
www.etnolog.org.ua
IM
FE
|