Пам'ятки художньої культури, утрачені під час російсько-української війни 2022 року

У статті йдеться про пам’ятки художньої культури, що зазнали руйнації внаслідок військової агресії, розпочатої РФ 24 лютого 2022 року проти народу України. Показано, що через наміри керівництва тоталітарної держави, спрямовані на знищення української нації з її самобутньою автентичною культурою, вел...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:	Народна творчість та етнологія
Datum:	2022
Hauptverfasser:	Кара-Васильєва, Т., Соколюк, Л.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainisch
Veröffentlicht:	Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України 2022
Schlagworte:	Розвідки та матеріали
Online Zugang:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/203513
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Пам'ятки художньої культури, утрачені під час російсько-української війни 2022 року / Т. Кара-Васильєва, Л. Соколюк // Народна творчість та етнологія. — 2022. — № 2. — С. 82–87. — Бібліогр.: 11 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1860096177661280256
author	Кара-Васильєва, Т. Соколюк, Л.
author_facet	Кара-Васильєва, Т. Соколюк, Л.
citation_txt	Пам'ятки художньої культури, утрачені під час російсько-української війни 2022 року / Т. Кара-Васильєва, Л. Соколюк // Народна творчість та етнологія. — 2022. — № 2. — С. 82–87. — Бібліогр.: 11 назв. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Народна творчість та етнологія
description	У статті йдеться про пам’ятки художньої культури, що зазнали руйнації внаслідок військової агресії, розпочатої РФ 24 лютого 2022 року проти народу України. Показано, що через наміри керівництва тоталітарної держави, спрямовані на знищення української нації з її самобутньою автентичною культурою, величезних пошкоджень зазнали пам’ятки, що вціліли навіть у період Другої світової війни й відіграють важливу роль у системі культурних цінностей українців. The article is about the monuments of artistic culture ruined as the result of military aggression against the people of Ukraine, started by the RF on February 24, 2022. It is shown, that in the consequences of the intentions of the leader of the totalitarian state, aimed at the destruction of the Ukrainian nation with its original authentic culture, the monuments, which have escaped ruination even in the period of the Second World War, are damaged greatly. They are of fundamental importance in the system of cultural values of Ukrainians.
first_indexed	2025-12-07T17:26:09Z
format	Article
fulltext	82 Анотація / Abstract У статті йдеться про пам’ятки художньої культури, що зазнали руйнації внаслідок військової агресії, розпочатої РФ 24 лютого 2022 року проти народу України. Показано, що через наміри керівництва тоталітарної держави, спрямовані на знищення української нації з її самобутньою автентичною культурою, величезних пошкоджень зазнали пам’ятки, що вціліли навіть у період Другої світової війни й відіграють важливу роль у системі культурних цінностей українців. Ключові слова: Україна, художня культура, російсько-українська війна 2022 року, втрачені пам’ятки, методики оцінювання. The article is about the monuments of artistic culture ruined in the result of military aggression against the people of Ukraine, started by the RF on February 24, 2022. It is shown, that in the consequences of the intentions of the leaders of to- talitarian state, aimed at the destruction of Ukrainian nation with its original authentic culture, the monuments, which have escaped ruination even in the period of the Second World War, are damaged greatly. They are of fundamental importance in the system of cultural values of Ukrainians. Keywords: Ukraine, artistic culture, Russian-Ukrainian War of 2022, lost monuments, estimation technique. П А М’ЯТ К И Х УДОЖ Н ЬОЇ К УЛ ЬТ У РИ, У Т РАЧ ЕН І П І Д Ч АС РОСІ ЙСЬКО-У К РА Ї НСЬКОЇ ВІ Й Н И 2022 РОК У КАРА-ВАСИЛЬЄВА ТЕТЯНА докторка мистецтвознавства, завідувачка відділу образотворчого та декоративно-прикладного мистецтв Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України, академік НАМ України KARA-VASYLYEVA TETIANA a Doctor of Art Studies, a head of the Department of Fine, Decorative and Applied Arts of the NAS of Ukraine Maksym Rylskyi Institute of Art Studies, Folkloristics and Ethnology, academician of the National Academy of Arts of Ukraine СОКОЛЮК ЛЮДМИЛА членкиня-кореспондентка Національної академії мистецтв України, докторка мистецтвознавства, професорка кафед- ри теорії і історії мистецтва Харківської державної академії дизайну і мистецтв SOKOLIUK LIUDMYLA a Corresponding Member of the National Academy of Arts of Ukraine, a Doctor of Art Studies, a professor of the Depart- ment of the Theory and History of Art at Kharkiv State Academy of Design and Arts Бібліографічний опис: Кара-Васильєва, Т., Соколюк, Л. (2022) Пам’ятки художньої культури, втрачені під час російсько-української війни 2022 року. Народна творчість та етнологія, 2 (394), 82–87. Kara-Vasylyeva, T., Sokoliuk, L. (2022) The Monuments of Artistic Culture, Lost During Russian-Ukrainian War of 2022. Folk Art and Ethnology, 2 (394), 82–87. Вступ. Українська художня культура про- тягом століть титанічними зусиллями вибо- рювала своє право на становлення та збере- ження власної національної ідентичності. УДК 7.025:316.722]:355.1(47+57+477)“2022” www.etnolog.org.ua IM FE 8383 ТЕТЯНА К АРА-ВАСИЛЬЄВА, ЛЮДМИЛ А СОКОЛЮК Чимало пам’яток культурної спадщини неза- лежної Української держави мають світове значення і входять до складу тих, що обері- гаються законами ЮНЕСКО. Утім, сьогодні українські міста, включаючи ті, де зберіга- ються найдавніші взірці художньої культури людства, піддаються варварським обстрілам російської армії й опинилися перед загро- зою знищення. Збройні сили України чинять героїчний опір, зірвавши плани ворога щодо блискавичного захоплення української сто- лиці й інших міст та продовження політи- ки русифікації української культури. А втім, серйозних втрат зазнали пам’ятки художньої культури низки українських міст-героїв, де точилися запеклі бої, зокрема Чернігова, Харкова, Маріуполя та ін. Наразі немає спе- ціального наукового дослідження, присвя- ченого цій проблемі, що потребує нагальної актуалізації. Постановка проблеми. У сучасних укра- їнських реаліях, коли РФ без оголошення війни напала на незалежну Українську дер- жаву й у варварський спосіб знищує не лише інфраструктуру міст і сіл, а й пам’ятки худож- ньої культури українського народу, питан- ня національної ідентичності, що останнім часом дедалі частіше порушувалися в соці- ально-гуманітарних науках, сьогодні набу- вають особливої гостроти і ставлять науко- ву спільноту перед необхідністю виявлення пошкоджень та збитків внаслідок російської агресії в Україні, проведення необхідної експертизи й вироблення відповідних мето- дик оцінювання втрачених і пошкоджених пам’яток. Метою нашого дослідження є аналіз стану культурної спадщини України в умо- вах російсько-української війни, виявлен- ня втрат культурної спадщини України та визначення методики їх оцінювання. Мета зумовила такі завдання: 1. Охарактеризувати втрати в культурній спадщині України, заподіяні армією РФ, що вторглась в Україну 24 лютого 2022 року. 2. Проаналізувати роль пошкоджених пам’яток у загальній системі художніх цін- ностей України внаслідок нанесення вогне- вих ударів по українській цивільній інфра- структурі армією агресора. 3. Визначити основні методи оцінювання пошкоджених пам’яток в умовах воєнного часу в Україні. Результати дослідження та їх обгово- рення. Від 24 лютого 2022 року подальший успішний розвиток української художньої культури, музейні скарби України опини- лися перед загрозою знищення через масо- ваний обстріл і наступ російських військ на українські землі без оголошення війни. Особливо складна обстановка склалася в регіонах, де велися активні бойові дії. На сході України нещадним бомбардуванням ворога було піддано Харків, де зосереджено чимало визначних пам’яток української куль- тури, принципово важливих для її історії. Серед постраждалих пам’яток культурної спадщини в середмісті Харкова – будівля Харківського художнього музею (ХХМ), зведена ще 1912 року за проєктом видатно- го українського зодчого, академіка архітек- тури Олексія Бекетова. Майолікові встав- ки над вікнами цього основного корпусу ХХМ, що свого часу функціонував як осо- бняк, створюють м’які живописні ефекти на фасаді [7, с. 123]. У цей будинок, що вці- лів в окупованому фашистами Харкові під час Другої світової війни, після звільнення міста від німецько-фашистських загарбників переїхав ХХМ, довоєнне приміщення якого ворог спалив перед відступом. 75 відсотків унікальних експонатів було втрачено. Але повернулась з евакуації надзвичайно цінна частина колекції, закуплена ще на почат- ку ХІХ ст. засновником Харківського уні- верситету Василем Каразіним для потреб університетського музею. Доповнена згодом подарованими високохудожніми творами, зібраними випускниками Іваном Бецьким і Аркадієм Алфьоровим для своєї alma-mater [7, с. 34], ця збірка склала основу фондів май- бутнього Художнього музею міста, відкрито- го в 1885 році, до речі, першого в Україні. І до сьогодні зберігається її значення не лише www.etnolog.org.ua IM FE 8 4 I S S N 2 6 6 4 - 42 82 * Н А Р ОД Н А Т В ОР Ч ІС Т Ь ТА Е Т НОЛОГ І Я * 3/2 019 8 4 I S S N 2 6 6 4 - 42 82 * Н А Р ОД Н А Т В ОР Ч ІС Т Ь ТА Е Т НОЛОГ І Я * 2/2 0 22 для Харкова, а й для української художньої культури загалом. Утім, історія повторилася. На почат- ку березня 2022 року по центру міста були нанесені артилерійські удари російськи- ми військами. І в цьому головному корпусі ХХМ, і в розташованому поряд виставко- вому приміщенні, так само спроєктовано- му О. Бекетовим, де в ХІХ ст. працювала славнозвісна недільна школа для жінок, від- крита подвижницею на ниві народної осві- ти Христиною Алчевською, після нанесе- них тепер уже рашистами артилерійських обстрілів ударною хвилею повибивало вікна, двері, а через неможливість відразу при- ступити до порятунку художніх цінностей у музейних залах мало не дві доби гуляв вітер, протяги, і розвішані художні твори, що потребують особливого температурного режиму, піддавались жорстоким випробу- ванням. Дирекція та співробітники музею вжили всіх необхідних заходів, щоб терміново, наскільки це було можливо, винести музей- ні експонати і сховати їх в надійному місці за домовленістю. Пошкоджені в обох будів- лях близько 150 вікон представники цієї музейної команди якось позабивали дошка- ми, затягли плівкою, привезеною волонте- рами. Однак дерев’яні рами старовинних будівель потребують заміни й засклення. Над виявленням пошкоджень мистецьких творів працює реставратор, запрошений із Харківської академії дизайну і мистецтв. Проводиться експертиза та аналіз завданих збитків. Водночас унаслідок бомбардувань постраждала й Харківська державна нау- кова бібліотека ім. В. Короленка (ХДНБК), побудована в 1899–1901 роках так само за проєктом вищезгаданого О. Бекетова [8] – автора досить значної частини громадських і житлових будівель міста, що й досі вхо- дять до золотого фонду архітектурної спад- щини Харкова. В ХДНБК ударною хвилею теж повибивало вікна, а колектив бібліотеки нині стурбований необхідністю застосуван- ня заходів щодо збереження старовинних архівів і цінної колекції рідкісних книг, яким загрожує надмірна вологість у приміщеннях. Подібне відбулося також у розміщеній непо- далік одній із найбільших в Україні синагог. В іншій харківській синагозі, що на вулиці Чеботарській, пошкоджено дах. 20 березня 2022 року було понівечено пам’ятник жерт- вам Голо косту. Минуло понад місяць від початку війни, і ворог, зрозумівши, що не зможе завоюва- ти Харків, знову вдався до терактів, спря- мованих на центр міста. Серед мистець- ких закладів через обстріли з далекобійної артилерії руйнувань зазнала Харківська державна академія дизайну і мистецтв, яка нещодавно відзначила своє 100-ліття. І це в статусі вищого навчального закладу, бо його головний корпус, який містяни лас- каво називають «теремок», було введено в експлуатацію ще 1913 року. Він пережив усі лихоліття, включаючи німецько-фашист- ську окупацію. Цей будинок є одним із най- більш унікальних взірців стилю українсько- го модерну в архітектурі, засновником якого став відомий у світі мистець і архітектор Василь Кричевський, котрий удосконалю- вав свою виучку в архітектурному бюро не раз згаданого вище О. Бекетова. Справу В. Кричевського продовжив у Харкові художник і архітектор Костянтин Жуков, який 1911 року на конкурсі на проєкт фасаду Харківського художнього училища отримав першу премію. «На фасаді, що відзначився яскравою образністю та оригінальністю у використанні засобів українського народно- го зодчества, було розміщено три майоліко- вих панно. На той час з поширенням стилю модерн поливна архітектурна кераміка, що раніше використовувалася хіба що для оздо- блення камінів і печей, почала виходити на фасади будівель… Тематика декоративних панно на бічних частинах фасаду відтворює певні етапи мистецької освіти в Харкові: дата 1896 – перетворення приватної школи малювання М. Раєвської-Іванової (функці- онувала з 1869 р.) у міську художню школу, і дата 1912 – реорганізація цього закладу у www.etnolog.org.ua IM FE 8585 ТЕТЯНА К АРА-ВАСИЛЬЄВА, ЛЮДМИЛ А СОКОЛЮК Харківське художнє училище. На вигнутій центральній частині фасаду – назва навчаль- ного закладу і рослинний орнамент, мотиви якого знаходять продовження над вікна- ми, на колонах ґанку, що несуть невисокий фронтон, оздоблений майолікою із зобра- женням герба Харкова – рога достатку і жезла Меркурія… Завдяки відображенню світла на поливі цих керамічних деталей кольори набувають численних нюансних відтінків, що підсилює декоративний ефект, не заступаючи архітектуру» [7, с. 122–123]. І це тільки щодо зовнішнього вигляду фаса- ду будівлі, не згадуючи про розписи, вітражі, мистецькі твори не одного покоління тала- новитих художників-викладачів і студентів цього нині вищого мистецького навчаль- ного закладу, що знаходились усередині на той момент, коли пролунав вибух від раке- ти. Ударною хвилею з боку задньої частини ХДАДМ повибивало вікна в скульптурній та столярній майстернях, пошкодило вітра- жі в холі будівлі, а уламки скла, розліта- ючись, били по стінах, паркетній підлозі, кам’яних сходах цієї дбайливо доглянутої, унікальної споруди з великим історичним минулим. Тепер господарча частина підра- ховує збитки. За приблизними попередніми даними, вони складають не один мільйон гривень. Зауважимо, що цим далеко не обмежуєть- ся список пошкоджених пам’яток культурної спадщини Харкова через військову агресію РФ. Архітектурний образ міста-героя був би далеко не повним без такої визначної пам’ятки конструктивізму, як Палац заліз- ничників, споруджений у 1927–1930 роках за проєктом О. Дмитрієва [2]. Унікальність проєкту в тому, що це не просто робітничий клуб. І не тільки тому, що його основні при- міщення знач но укрупнені (1500 місць у теа- тральному залі, читальний зал розрахований на 300 осіб, лекційна аудиторія на 250 місць тощо). Він має низку додаткових приміщень – технічний кабінет, музей, музичну школу, художні студії. Більше того, у Харківському палаці залізничників розміщена унікальна фреска роботи Є. Лансере, чия творчість, як і його сестри З. Серебрякової, міцно пов’язана із цим слобожанським містом. Слід відзна- чити надзвичайну цілісність планувального рішення споруди, монументальність форм, виразні можливості залізобетону, з якого побудовано цей палац. Проте використан- ня міцних матеріалів, на жаль, не вбере- гло будівлі від руйнувань внаслідок ворожої агресії. Вибуховою хвилею з тильного боку споруди повиносило вікна, а вітер і воло- ге повітря увірвались усередину. Збитки ще будуть підраховувати. Найцінніша частина культурної спад- щини Харкова, найкрасивіші будинки роз- ташовані в центральних районах міста, що з особливою жорстокістю і циніз- мом піддаються бомбардуванням. Серед них – майдан Конституції з Харківським національним університетом мистецтв ім. І. Котляревського [10], який тепер, після бомбардування, зустрічає перехожих порож- німи отворами колишніх вікон. Ще важко підрахувати шалені збитки від втрат, завда- них не лише архітектурі, а й дорогим музич- ним інструментам, які не здатні витримати морозів і вологи. Можна сказати, що пев- ною мірою більше пощастило розташованій неподалік будівлі колишнього оперного теа- тру, нещодавно переобладнаного на філар- монію, адже уламки касетної бомби пере- творили на металобрухт чималу кількість скупчених поряд авто. Нова постмодерніст- ська будівля Харківського державного опер- ного театру ім. М. Лисенка [6], що зводилася за проєктом групи київських архітекторів під керівництвом С. Миргородського про- тягом двадцяти років (1970–1990), також зазнала руйнувань – від ударної хвилі театр залишився без частини вікон. Розлітаючись, уламки скла в старовинному Успенському соборі, який розташований неподалік і є пам’яткою архітектури ХVІІІ ст., били по старовинних іконах, що падали. Харківська державна служба з надзвичайних ситуацій безперервно виїжджає на прибирання міста після чергових обстрілів. Лантухами з піс- www.etnolog.org.ua IM FE 86 I S S N 2 6 6 4 - 42 82 * Н А Р ОД Н А Т В ОР Ч ІС Т Ь ТА Е Т НОЛОГ І Я * 3/2 019 86 I S S N 2 6 6 4 - 42 82 * Н А Р ОД Н А Т В ОР Ч ІС Т Ь ТА Е Т НОЛОГ І Я * 2/2 0 22 ком обставлена одна із сакральних харків- ських святинь – пам’ятник Т. Г. Шевченку в міському парку його імені. Ворог не зупиняється у своїх намірах, спрямованих на знищення пам’яток укра- їнської художньої культури. 7 травня 2022 року внаслідок ракетного удару було розгромлено Літературно-меморіальний музей Григорія Сковороди в Сковородинівці на Харківщині [4], де в старовинній садибі ХVІІІ ст. незадовго до смерті оселився видат- ний український філософ, людина високого європейського рівня освіченості, поет, відо- мий ще й своїми символічними малюнка- ми, – Г. С. Сковорода. Тут знаходиться його могила, 700-річний дуб, під яким він працю- вав. У його кімнаті було створено обстанов- ку, що відтворювала дух часу, а тепер її немає. Правда, працівники музею встигли винести з приміщення найцінніші експонати й надій- но їх сховати. Утім, величезні збитки, завда- ні внаслідок руйнації старовинної садиби, а заодно й одного з найважливіших просвіт- ницьких і туристичних центрів Харківщини, ще доведеться з’ясувати. 23 березня 2022 року прямим попадан- ням авіабомби знищено будівлю Художнього музею ім. Архипа Куїнджі в місті Маріуполі. Музей займав 300 квадратних метрів на двох поверхах. Це так звана колишня «садиба Геоцинтова» – будівля 1902 року. Експозиція Музею містила майже 2000 експонатів: твори живопису, графіки, скульптури, вироби декоративно-прикладного мис- тецтва. У Музеї зберігалися твори Івана Айвазовського, Тетяни Яблонської, значна частина творів сучасних українських митців, а також меморіальні предмети, пов’язані з життям і творчістю Архипа Куїнджі [11]. Директор Вишгородського історико-кра- єзнавчого музею Лада Литовченко повідоми- ла, що 28 лютого 2022 року в селищі Іванків на Київщині згорів історико- краєзнавчий музей, у якому зберігалися унікальні робо- ти лауреата Національної премії України ім. Т. Шевченка народної художниці Марії Приймаченко. У Музеї було близько двох з половиною десятків робіт мисткині, що становили окрасу експозиції. За останніми (неперевіреними) даними, багато її робіт врятовано місцевими жителями. У Музеї знищено також роботи відомої ткалі й вишивальниці Ганни Верес [5]. За свідченням місцевих жителів, у Чернігові під час варварського бомбар- дування пошкоджено на дві третини буди- нок кінця ХІХ – початку ХХ ст., зведений для колекції Тарновського; будівлю (поча- ток ХХ ст.) стилю модерн, у якій містилася Обласна універсальна наукова бібліотека імені В. Г. Короленка і Центральна міська бібліотека імені М. М. Коцюбинського [6]; також на дві третини пошкоджено літера- турно-меморіальний музей-заповідник Михайла Коцюбинського; зруйновано аль- танку 1911 року на оглядовому майданчику біля Свято- Троїцького собору. На жаль, сумні звістки надходять щодня. Так, в Одесі внаслідок ракетного обстрілу військами РФ пошкоджено одну з перлин міста – Воронцовський палац. Вибуховою хвилею зачепило вікна та елементи ліпнини. Це пам’ятник архітектури ХІХ ст., побудо- ваний італійським архітектором Ф. Боффо в стилі пізнього класицизму [1]. Висновки. Як свідчить аналіз пошко- джених пам’яток по всій території України, вони потребують капітальних реставрацій- них робіт у майбутньому. Виявлено пам’ятки художньої культури, що зазнали руйнації внаслідок військової агресії, розпочатої РФ 24 лютого 2022 року проти народу України. Показано, що в результаті намірів керівни- цтва тоталітарної держави, спрямованих на знищення української нації з її самобутньою автентичною культурою, величезних пошко- джень зазнали пам’ятки, що вціліли навіть у період Другої світової війни й відіграють принципово важливу роль в системі куль- турних цінностей українців. www.etnolog.org.ua IM FE 8787 ТЕТЯНА К АРА-ВАСИЛЬЄВА, ЛЮДМИЛ А СОКОЛЮК Джерела та література 1. В Одесі внаслідок ракетного обстрілу рф пошко- джений Воронцовський палац. URL : https://www. ukrinform.ua/rubric-regions/3482012-v-odesi-vnaslidok- raketnogo-obstrilu-rf-poskodzenij-voroncovskij-palac. html. 2. ДК Железнодорожников в Харькове напоминает. URL : https://redpost.com.ua › themes › 1159647-dk- zhelezn. 3. Косів В. Українська ідентичність у графічному ди- зайні 1945–1989 років : монографія. Київ : Родовід, 2019. 480 c. 4. Літературно-меморіальний музей Григорія Ско- вороди. Харківська обл. URL : https://find-way.com.ua/ oblast/kharkivska/skovorodinivka-cikavi-miscya-ukraini. 5. На Київщині зруйновано музей з творами Ма- рії Примаченко. URL : https://museum.net.ua/news/ na-ki%D1%97vshhini-zrujnovano-muzej-z-tvorami- mari%D1%97-primachenko/. 6. Російські асвабадітєлі зруйнували черні- гівську бібліотеку імені Коцюбинського. URL : https://siver.com.ua/news/rosijski_asvabaditeli_ z r u j n u v a l i _ c h e r n i g i v s k u _ b i b l i o t e k u _ i m e n i _ kocjubinskogo/2022-03-01-30504. 7. Соколюк Л. Д. Школа Раєвської-Іванової: мис- тецько-промислова освіта у Харкові (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.). Харків : Видавець Олександр Савчук, 2020. 248 с., 311 іл. 8. Харківська державна наукова бібліотека ім. В. Г. Короленка. URL : https://uaculture.org/ organisations/harkivska-derzhavna-naukova-biblioteka- im-v-g-korolenka/. 9. Харківський національний академічний театр опе- ри та балету. URL : https://varta.kharkov.ua/location/ harkivskiy-natsionalniy-akademichniy-teatr-operi-ta- baletu-im-m-v-lisenka. 10. ХНУМ імені І. П. Котляревського. URL : http:// num.kharkiv.ua/. 11. Художній музей імені Куїнджі. URL : https:// mistomariupol.com.ua/uk/hudozhnij-muzej-imeni- ku%D1%97ndzhi. References 1. Vorontsov Palace in Odesa is Damaged in the Result of Rocket Bombardment of the rf [online]. Available from: https://www.ukrinform.ua/rubric-regions/3482012- v-odesi-vnaslidok-raketnogo-obstrilu-rf-poskodzenij- voroncovskij-palac.html [in Ukrainian]. 2. The House of Culture of the Railwaymen in Kharkov Reminds [online]. Available from: https://redpost.com.ua › themes › 1159647-dk-zhelezn [in Russian]. 3. KOSIV, Vasyl. Ukrainian Identity in the Graphic De- sign of the 1945–1989: A Monograph. Kyiv: Genealogy, 2019, 480 pp. [in Ukrainian]. 4. Hryhoriy Skovoroda Literary-Memorial Museum. Kharkiv Oblast [online]. Available from: https://find-way. com.ua/oblast/kharkivska/skovorodinivka-cikavi-miscya- ukraini [in Ukrainian]. 5. Museum with the Works by Mariya Prymachenko is Ruined in Kyiv Region [online]. Available from: https:// museum.net.ua/news/na-ki%D1%97vshhini-zrujnovano- muzej-z-tvorami-mari%D1%97-primachenko/ [in Ukrai- nian]. 6. Russian Liberators have Ruined Kotsiubynskyi Cherni- hiv Library [online]. Available from: https://siver.com. ua/news/rosijski_asvabaditeli_zrujnuvali_chernigivsku_ biblioteku_imeni_kocjubinskogo/2022-03-01-30504 [in Ukrainian]. 7. SOKOLIUK, Liudmyla. School of Rayevska-Ivanova: Artistic-Industrial Education in Kharkiv (Second Half of the 19th – Early 20th Century). Kharkiv: Bookmaker Oleksandr Savchuk, 2020, 248 pp., 311 ills. [in Ukrainian]. 8. Volodymyr Korolenko Kharkiv State Scientific Li- brary [online]. Available from: https://uaculture.org/ organisations/harkivska-derzhavna-naukova-biblioteka- im-v-g-korolenka/ [in Ukrainian]. 9. Mykola Lysenko Kharkiv National Academic The- atre of Opera and Ballet [online]. Available from: https:// varta.kharkov.ua/location/harkivskiy-natsionalniy- akademichniy-teatr-operi-ta-baletu-im-m-v-lisenka [in Ukrainian]. 10. Ivan Kotliarevskyi Kharkiv National University of Arts [online]. Available from: http://num.kharkiv.ua/ [in Ukrainian]. 11. Kuyindzhi Artistic Museum [online]. Available from: https://mistomariupol.com.ua/uk/hudozhnij-muzej- imeni-ku%D1%97ndzhi [in Ukrainian]. www.etnolog.org.ua IM FE
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-203513
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	0130-6936
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-07T17:26:09Z
publishDate	2022
publisher	Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
record_format	dspace
spelling	Кара-Васильєва, Т. Соколюк, Л. 2025-05-29T10:19:14Z 2022 Пам'ятки художньої культури, утрачені під час російсько-української війни 2022 року / Т. Кара-Васильєва, Л. Соколюк // Народна творчість та етнологія. — 2022. — № 2. — С. 82–87. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. 0130-6936 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/203513 7.025:316.722]:355.1(47+57+477)“2022” https://doi.org/10.15407/nte2022.02.082 У статті йдеться про пам’ятки художньої культури, що зазнали руйнації внаслідок військової агресії, розпочатої РФ 24 лютого 2022 року проти народу України. Показано, що через наміри керівництва тоталітарної держави, спрямовані на знищення української нації з її самобутньою автентичною культурою, величезних пошкоджень зазнали пам’ятки, що вціліли навіть у період Другої світової війни й відіграють важливу роль у системі культурних цінностей українців. The article is about the monuments of artistic culture ruined as the result of military aggression against the people of Ukraine, started by the RF on February 24, 2022. It is shown, that in the consequences of the intentions of the leader of the totalitarian state, aimed at the destruction of the Ukrainian nation with its original authentic culture, the monuments, which have escaped ruination even in the period of the Second World War, are damaged greatly. They are of fundamental importance in the system of cultural values of Ukrainians. uk Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України Народна творчість та етнологія Розвідки та матеріали Пам'ятки художньої культури, утрачені під час російсько-української війни 2022 року The Monuments of Artistic Culture, Lost During Russian-Ukrainian War of 2022 Article published earlier
spellingShingle	Пам'ятки художньої культури, утрачені під час російсько-української війни 2022 року Кара-Васильєва, Т. Соколюк, Л. Розвідки та матеріали
title	Пам'ятки художньої культури, утрачені під час російсько-української війни 2022 року
title_alt	The Monuments of Artistic Culture, Lost During Russian-Ukrainian War of 2022
title_full	Пам'ятки художньої культури, утрачені під час російсько-української війни 2022 року
title_fullStr	Пам'ятки художньої культури, утрачені під час російсько-української війни 2022 року
title_full_unstemmed	Пам'ятки художньої культури, утрачені під час російсько-української війни 2022 року
title_short	Пам'ятки художньої культури, утрачені під час російсько-української війни 2022 року
title_sort	пам'ятки художньої культури, утрачені під час російсько-української війни 2022 року
topic	Розвідки та матеріали
topic_facet	Розвідки та матеріали
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/203513
work_keys_str_mv	AT karavasilʹêvat pamâtkihudožnʹoíkulʹturiutračenípídčasrosíisʹkoukraínsʹkoívíini2022roku AT sokolûkl pamâtkihudožnʹoíkulʹturiutračenípídčasrosíisʹkoukraínsʹkoívíini2022roku AT karavasilʹêvat themonumentsofartisticculturelostduringrussianukrainianwarof2022 AT sokolûkl themonumentsofartisticculturelostduringrussianukrainianwarof2022

Пам'ятки художньої культури, утрачені під час російсько-української війни 2022 року

Institution

Ähnliche Einträge