Фольклорний концепт: «за» і «проти» міждисциплінарної термінології
Стаття присвячена представленню терміна «фольклорний концепт» як продуктивного інструмента фольклористики. В останніх дослідженнях на цю тему почали розглядати питання «для чого вводити новий міждисциплінарний термін?» як риторичне. З’ясовано місце цього терміна в зарубіжних студіях про народне поня...
Saved in:
| Published in: | Народна творчість та етнологія |
|---|---|
| Date: | 2022 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
2022
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/203521 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Фольклорний концепт: «за» і «проти» міждисциплінарної термінології / О. Кузьменко // Народна творчість та етнологія. — 2022. — № 2. — С. 43-50. — Бібліогр.: 20 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860028382571397120 |
|---|---|
| author | Кузьменко, О. |
| author_facet | Кузьменко, О. |
| citation_txt | Фольклорний концепт: «за» і «проти» міждисциплінарної термінології / О. Кузьменко // Народна творчість та етнологія. — 2022. — № 2. — С. 43-50. — Бібліогр.: 20 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Народна творчість та етнологія |
| description | Стаття присвячена представленню терміна «фольклорний концепт» як продуктивного інструмента фольклористики. В останніх дослідженнях на цю тему почали розглядати питання «для чого вводити новий міждисциплінарний термін?» як риторичне. З’ясовано місце цього терміна в зарубіжних студіях про народне поняття (folk concept) та в нових фольклористичних працях, які формують український науковий дискурс. Подано авторське визначення цього терміна. Запропоновано змінену п’ятирівневу класифікацію базових фольклорних концептів (універсально-екзистенційні, емотивні, cуб’єктні, просторові, морально-ціннісні). Вони були виокремлені на основі вивчення українського історичного фольклору. Авторка пропонує приклад фольклорного концепту «війна», за допомогою якого виражені універсальні знання і драматичний досвід українців про світові війни. Зроблено висновок, що у фольклорній картині світу концепт «війна» займає важливе й постійне місце. Він об’єктивізується через сталий ланцюг семантичних еквівалентів, виражених низкою понять, які наскрізно функціонують у структурі фольклорних творів різних жанрів як мотивеми (або елементи мотивів) чи універсальні символічні образи. У комплексі концепти демонструють когнітивний потенціал фольклору бути важливим інформаційним ресурсом. У висновках стверджується, що фольклорний концепт має особливості, пов’язані не тільки з канонами семантики та символічної інтерпретації змісту класичних зразків фольклору, а й із комунікативною заданістю «на майбутнє» народного твору, із соціальною природою фольклоризованих та стилізованих «під народне» текстів, що входять у репертуар сучасних носіїв традиції.
The article is dedicated to the presentation of the term folklore concept as a productive instrument of folkloristics. Recent research on this theme has started to consider an issue why a new interdisciplinary term should be introduced? as a rhetorical question. The place of this term in foreign studies on a folk concept and in the recent Ukrainian scientific discourse has been ascertained. The authoress’s definition of the term is submitted. The changed five-level classification of basic folklore concepts (universal-existential, emotional, individual, spatial, morally-value) is proposed. They are distinguished on the basis of research on Ukrainian historical folklore. The authoress is putting an example of the folklore concept of war which helps to express the universal knowledge and the dramatic experience of Ukrainians about World Wars. It is concluded that this concept of war takes a significant and constant place in the Ukrainian folklore picture of the world. It is objectivized through a stable chain of semantic equivalents expressed by a set of notions. These conceptions function through the structure of folklore works of various genres as motivemes (or elements of motives) or as universal symbolic images. Taken together, these definitions demonstrate the cognitive potential of Ukrainian folklore as a significant information resource. It is stated in the conclusions that the folklore concept has peculiarities connected both with the canons of semantics and symbolic interpretation of the content of the classical examples of folklore and also with the communicative task for the future of a folk work, with the social nature of folklorized and stylized as folk texts from the repertoire of modern bearers of tradition and performers.
|
| first_indexed | 2025-12-07T16:51:47Z |
| format | Article |
| fulltext |
43
Анотація / Abstract
Стаття присвячена представленню терміна «фольклорний концепт» як продуктивного інструмента
фольклористики. В останніх дослідженнях на цю тему почали розглядати питання «для чого вводити новий
міждисциплінарний термін?» як риторичне. З’ясовано місце цього терміна в зарубіжних студіях про народне поняття
(folk concept) та в нових фольклористичних працях, які формують український науковий дискурс.
Подано авторське визначення цього терміна. Запропоновано змінену п’ятирівневу класифікацію базових
фольклорних концептів (універсально-екзистенційні, емотивні, cуб’єктні, просторові, морально-ціннісні). Вони
були виокремлені на основі вивчення українського історичного фольклору.
Авторка пропонує приклад фольклорного концепту «війна», за допомогою якого виражені універсальні знання і
драматичний досвід українців про світові війни. Зроблено висновок, що у фольклорній картині світу концепт «війна»
займає важливе й постійне місце. Він об’єктивізується через сталий ланцюг семантичних еквівалентів, виражених
низкою понять, які наскрізно функціонують у структурі фольклорних творів різних жанрів як мотивеми (або
елементи мотивів) чи універсальні символічні образи. У комплексі концепти демонструють когнітивний потенціал
фольклору бути важливим інформаційним ресурсом.
У висновках стверджується, що фольклорний концепт має особливості, пов’язані не тільки з канонами семантики
та символічної інтерпретації змісту класичних зразків фольклору, а й із комунікативною заданістю «на майбутнє»
народного твору, із соціальною природою фольклоризованих та стилізованих «під народне» текстів, що входять у
репертуар сучасних носіїв традиції.
Ключові слова: термін, фольклористика, концепт, фольклорний концепт, український фольклор, війна, досвід.
The article is dedicated to the presentation of the term folklore concept as a productive instrument of the folkloristics.
Recent researches in this theme have started to consider an issue why a new interdisciplinary term should be introduced?
ФОЛ ЬК ЛОРН И Й КОН Ц ЕПТ: «ЗА» І «П РОТ И»
М І Ж Д ИСЦ И П Л І Н А РНОЇ Т ЕРМ І НОЛОГІ Ї
УДК 398:801.81](477)
DOI https://doi.org/10.15407/nte2022.02.043
КУЗЬМЕНКО ОКСАНА
докторка філологічних наук, старша наукова співробітниця відділу соціальної антропології Інституту
народознавства НАН України. ORCID https://orcid.org/0000-0002-0512-6388
KUZMENKO OKSANA
a Doctor of Philology, a senior research fellow at the Department of Social Anthropology of the NAS of Ukraine
Institute of Ethnology
Бібліографічний опис:
Кузьменко О. (2022) Фольклорний концепт: «за» і «проти» міждисциплінарної термінології. Народна
творчість та етнологія, 2 (394), 43–50.
Kuzmenko, O. (2022) The Folklore Concept: For and Against Interdisciplinary Terminology. Folk Art and
Ethnology, 2 (394), 43–50.
www.etnolog.org.ua
IM
FE
4 4
I S S N 2 6 6 4 - 42 82 * Н А Р ОД Н А Т В ОР Ч ІС Т Ь ТА Е Т НОЛОГ І Я * 3/2 019
4 4
I S S N 2 6 6 4 - 42 82 * Н А Р ОД Н А Т В ОР Ч ІС Т Ь ТА Е Т НОЛОГ І Я * 2/2 0 22
as a rhetorical question. The place of this term in foreign studies on a folk concept and in the recent Ukrainian scientific
discourse has been ascertained.
The authoress’s definition of the term is submitted. The changed five-level classification of basic folklore concepts
(universal-existential, emotional, individual, spatial, morally-value) is proposed. They are distinguished on the basis of
research of Ukrainian historical folklore.
The authoress is putting an example of folklore concept of war which helps to express the universal knowledge and
the dramatic experience of Ukrainians about World Wars. It is concluded that this concept of war takes a significant and
constant place in the Ukrainian folklore picture of the world. It is objectivized through a stable chain of semantic equivalents
expressed by a set of notions. These conceptions function through the structure of folklore works of various genres as
motivemes (or elements of motives) or as universal symbolic images. Taken together, these definitions demonstrate the
cognitive potential of Ukrainian folklore as a significant information resource.
It is stated in the conclusions that the folklore concept has peculiarities connected both with the canons of semantics
and symbolic interpretation of the content of the classical examples of folklore and also with the communicative task for the
future of a folk work, with the social nature of folklorized and stylized as folk texts from the repertoire of modern bearers of
tradition and performers.
Keywords: term, folkloristics, concept, folklore concept, Ukrainian folklore, war, experience.
«Фольклорний концепт» як самостій-
ний термін у народознавчій науці досі
викликає різні думки й аргументи, попри
те, що його вживання практиковано майже
два десятиліття у слов’янській фолькло-
ристиці, зокрема в українській (вживаєть-
ся в працях Я. Гарасима, І. Грищенко О.
Гінди, О. Івановської, І. Коваль-Фучило,
О. Микитенко, Л. Мушкетик, І. Павленко,
Т. Шевчук та ін.), а також у польській, росій-
ській, сербській [1; 8; 16; 17]. Родовий термін
«концепт» вважається одним із найпродук-
тивніших для низки гуманітарних наук, осо-
бливо в лінгвістичних та літературознавчих
дисциплінах. Через багатозначність та різні
підходи до розуміння цей міждисциплінар-
ний термін передбачає гіперо-гіпонімічні
відношення. Відтак сьогодні в ієрархії термі-
нологічних понять з’являються атрибутивні
уточнення, наприклад, «елементарні уні-
версальні концепти» [4, c. 43], «когнітивний
концепт», «художній концепт», «лінгво-
культурний концепт», «національно-куль-
турний концепт» [3, с. 90].
Про історію входження та використання
у вітчизняній науці терміна «фольклорний
концепт», про його структурні параметри,
типи ми ширше писали в статті, яка вийшла
в «Народознавчих зошитах» 2018 року [6].
Головні теоретичні фрагменти цієї студії
були включені згодом у розвідку молодої
дослідниці Ю. Собори, яка подала власний
аналіз змісту поняття «концепт» з ураху-
ванням сучасних підходів до його тлума-
чення в лінгво стилістиці задля аргумента-
ції інтерпретації концептів у паремійному
жанрі, який є об’єктом її досліджень [12].
Відтак актуальність представленої статті
полягає в потребі виявлення та узагальнен-
ня нових напрацювань у ділянці задіяності
терміна «концепт» у фольклористиці.
Метою статті є потреба уточнення специ-
фічних і неспецифічних властивостей термі-
нологічного поняття «концепт», доповне-
ння в дефініції та типології «фольк лорного
концепту», пояснення специфіки його вияв-
лення та функціонування у фольклорній сис-
темі.
Виклад основного матеріалу дослі-
дження. Трудність упровадження в широ-
кий обіг фольклористики словосполучення
«фольклорний концепт», очевидно, полягає
в динаміці та кодифікації терміна з міжна-
родним компонентом. Це також стосується
його перекладу і тлумачення. В англійській
мові, яка найбільше затребувана в академіч-
ному світі, є два відповідники: 1) the concept,
що у фольклористичних працях (folk studies)
дублює етимологічне значення латинського
слова conceptus – «поняття, думка» (відпо-
відно вживається словосполучення з озна-
ченням «народний, фольклорний» як «the
folk concept», що вказує на «народне понят-
тя» на противагу будь-якому загальнопоши-
www.etnolog.org.ua
IM
FE
4545
ОКСАНА КУЗЬМЕНКО
реному поняттю) та 2) «the conception of» –
«концепція», що вказує на ширший засяг у
позначенні культурного явища та знань про
нього. Адже, як доводять лінгвісти, концепт
містить поняття, але не обмежене тільки
ним, а поєднує і денотативну, і конотативну
складові значення концептуального слова.
Англійська атропологиня й письменни-
ця Сара Перрі погоджується з тим, що бага-
то дисциплін використовують поняття «the
folk concept», зокрема антропологія, соціо-
логія, ботаніка, психологія, фольклор та
історія науки. Кожна дисципліна, імовірно,
має своє особливе значення для цього тер-
міна, яке, якщо не визначено явно, то зако-
довано в його вживанні. Авторка визнає, що
термін «фольклорний концепт» рідко вико-
ристовується навіть тими вченими, котрі
вивчають народні поняття» [20]. Водночас
литовський дослідник Бернюнас Ренатас у
спеціальній статті доводить, що теоретич-
на база експериментальної філософії може
послугувати інструментом для розуміння
фольклорного концепту «людина», у якому
закладені народні уявлення, що не тотожні
сучасному пізнанню людини. Він зауважує,
що «…з когнітивної наукової перспекти-
ви народні концепти обговорюються або з
точки зору їх власного внутрішнього складу
на особистісному рівні, або з точки зору
когнітивних / нейронних механізмів, які
лежать в їх основі, тобто на субособистіс-
ному рівні. Усе те, що часто виражається в
термінах онтогенетичного (індивідуально-
го) та філогенетичного (еволюційного) роз-
витку» [18, c. 65–66].
Американський дослідник трансдисци-
плінарних знань Джей Бернштейн у стат-
ті «Folk concept» (2010) наголосив, що
«фольклорний концепт – це поняття, яке
має загальне, загальноприйняте значення,
характерне для соціокультурної групи, але
яке не було формально визначене чи стандар-
тизоване» [19, с. 848].
Багато інших дослідників народної куль-
тури не сумніваються в тому, що терміни
мають право на міждисциплінарність, осо-
бливо тоді, коли є потреба дослідити багато-
рівневі системи, якою є фольклор. Скажімо,
Анатолій Каргін уважав, що «тільки вико-
ристання у повному обсязі необхідного
наукового інструментарію (а це означає –
інструментарію різних наук) дозволяє вия-
вити внутрішні і зовнішні зв’язки фольклор-
ного тексту, зрозуміти його зміст» [5, с. 34].
Фольклорна мова й лексика народних
творів надалі є популярним об’єктом дослі-
дження мовознавчих дисцип лін [13], які при
спільному інструментарії дозволяють плюра-
лістичне бачення не тільки специфіки фоль-
клорної картини світу та комунікації, але й
особливостей кожного національного світу.
Сміливий крок до віднайдення універ-
сальних знань через пошук універсальних
слів (key words) здійснила Анна Вєжбицька в
працях «Understanding cultures through their
key words: English, Russian, Polish, German,
and Japanes» (New York : Oxford University
Press, 1997), «Words and Meanings: Lexical
Semantics Across Domains, Languages, and
Cultures»(Oxford University Press, 2014), у яких
представила вивчення семантики культур-
но значущих ключових слів: людина, пам’ять,
мило сердя, правда, смерть, доля, мати [4].
Важливим теоретико-методологічним
орієнтиром для фольклористики є досягнен-
ня етнолінгвістичної школи, яка займається
дослідженням ментальності суб’єкта культу-
ри, концептуальних основ свідомості носія
культури. У цій дисципліні є свої національ-
ні нау кові школи: російська (С. Толстая,
О. Бєлова, Т. Агапкіна, Л. Виноградова),
польська (Є. Бартмінський і люблінський
гурток). Дослідники через мову фольклор-
них текстів вивчають образ світу, елементи
культурних кодів та концепти, що розумі-
ються як певні еквіваленти до терміна «сте-
реотип» [17, с. 15]. Давньою є також укра-
їнська школа, яку започаткував Олександр
Потебня. Його напрацювання, що тривали
й у ХХI cт., зумовили окремий напрям лінг-
вофольклористики (праці С. Ярмоленко,
В. Жайворонка, І. Голубовської, Н. Давидюк,
В. Кононенка, Т. Беценко та ін.).
www.etnolog.org.ua
IM
FE
4 6
I S S N 2 6 6 4 - 42 82 * Н А Р ОД Н А Т В ОР Ч ІС Т Ь ТА Е Т НОЛОГ І Я * 3/2 019
4 6
I S S N 2 6 6 4 - 42 82 * Н А Р ОД Н А Т В ОР Ч ІС Т Ь ТА Е Т НОЛОГ І Я * 2/2 0 22
Концептний підхід у мовознавстві – це
з’ясування характеристик через значен-
ня мовних одиниць, їхні словникові дані,
актуальний мовленнєвий контекст, які
виражають певний лінгвістичний концепт.
Об’єктом аналізу є смисли, що передають
слова, словосполучення, фрагменти тексту,
повні тексти. Відповідно ключовий тер-
мін «концепт» у цій дисципліні має різно-
го обсягу дефініції, які взаємодоповнюють
одна одну. Наприклад, за відомим виразом
Юрія Степанова, концепт – це «одиниця
ментальної дійсності», «згусток культури у
свідомості людини». У філософії мови про-
понується важливе уточнення одиничності,
за яким концепт – це мінімальна одиниця
аналітичного мислення, гносеологічна оди-
ниця синтетичного мислення.
У своєму дослідженні українського істо-
ричного фольклору ХХ ст. ми апробували
концептуальний підхід, який опирали на
теорію переходу від мотивеми (та мотивів,
які її формують) до концепту [7, с. 196–220].
Засадничим для нас було розуміння мотиву
як певної одиниці змісту, закріпленої тра-
дицією. За концепцією Б. Путилова, яку ми
поділяємо, мотив – це «одиниця сюжету у
вигляді деякого елементарного узагальнен-
ня»; і «це сама одиниця у вигляді конкрет-
ного текстового втілення». У згаданій робо-
ті ми виклали основні позиції, які дозволи-
ли обґрунтувати теоретико-методологічні
засади наукового терміна «фольклорний
концепт», а також запропонували визначен-
ня, яке тут повторимо з деяким уточненням,
а саме: фольклорний концепт – це стійка
одиниця ментальних та психологічних ресур-
сів фольклорної свідомості як способу духовно-
практичного освоєння дійсності, що словесно
виражена через ядерне слово й низку інших
структурно-семантичних форм. Концепт дає
змогу виявляти ієрархію цінностей та різні
виміри життєвого досвіду: мовний, естетич-
ний, чуттєвий, релігійний, гендерний.
Запропонований структурований опис
концепту має таку послідовність дій: 1) виді-
лення ключового слова (в одиничному тексті,
у парадигмі варіантів); 2) визначення групи
мотивів із ключовим словом у текстах різ-
них жанрів (на основі покажчиків мотивів);
3) формування семантичного поля концепту
(виявлення субконцептів, концептуальної
мережі); 4) аналіз інтерпретаційного поля
(контекст побутування твору, в якому виді-
лено ядерне слово, особливості інтонаційно-
го виконання твору, стереотипність елемен-
тів тексту, репертуарний вплив).
Існують інші (нові) формулювання тер-
міна. У докторському дослідженні міфо-
логічної складової народної прози Олесі
Наумовської за 2021 рік запропоновано
власне визначення. Концептуальна характе-
ристика міфеми «смерть» та розшифруван-
ня однойменного концепту в українській
казці дозволили ствердити, що фольклорний
концепт – це «ментофакт етнокультури, що
сприяє розумінню цілісної картини світу»
[10, c. 16]. Фольклористка бачить три рівні
вияву концепту в тексті: 1) як об’єкт, утіле-
ний через образ смерті); 2) як процес, реа-
лізований через мотив «помирання героя»;
3) як просторове поняття, виражене через
локус потойбіччя.
Оскільки для багатьох дослідників важли-
вим є спосіб вербалізації одиниці концепту,
то не зайвим буде нагадати, що у фольклор-
ному тексті він проявляється як «центральна
сема, що стає опорним словом константи»
(Оксана Микитенко). Концепт у фольклорно-
му тексті виявляється через етноконстанти
(стійкі вирази, формули, асоціативні ряди),
найчастіше повторювані фольк лорні тропи
(постійні епітети, метафори, порівняння),
через суб’єктні образи (мати, солдат) та образи-
символи. Наприклад, фольклорний концепт
«війна» виявляється через архаїчний образ
крові («пролитої крові», «крові по коліна»,
«кривавого бою»), через мотиви поранення
чи загибелі жовніра / солдата, дівчини в нево-
лі; мотивеми «розлука», «бій», «молитва»,
«смерть» (у тому числі через фольклорні
метафори дім = могила, весілля = похорон)
тощо [7, с. 237–272]. Показовою в сенсі вті-
лення головного сталого мотиву «герой / -їня
www.etnolog.org.ua
IM
FE
4747
ОКСАНА КУЗЬМЕНКО
гине / помирає на війні / чужині» є парадиг-
ма варіантів популярної воєнної пісні «Я сьо-
годні від вас уїзжаю». У час війни пісню
записали багато фольклористів (І. Байдиков,
П. Бойко, М. Гайдай, Л. Болобан, К. Кушнір,
А. Маньковський, М. Шостопал та ін.). Вона
має три версії: «червоноармійська», «остар-
байтерівська» і «повстанська». В одному з
варіантів, що був зафіксований у листопаді
1944 року на Харківщині, знаходимо оригі-
нальний куплет, у якому висловлено докір
загарбникові («нємєц проклятой»), кот рий
розв’язав війну [2, од. зб. 30, арк. 22]. Через
війну герой (червоноармієць, повстанець) /
героїня (остарбайтерка), залишивши родину
(дружину, матір), втрачають важливі складові
життя, ціннісні для людини будь-якого часу.
Відтак окреслюється концепт «щастя», що в
тексті виражений знаковими часопросторо-
вими образами та процесуальними діями в
мотивах ходіння дівчини по саду, побачення з
коханим / коханою, що символізують любов
(до матері, дівчини, рідного краю):
Ой згадай же, матусю, то время,
Ой згадай же, рідненька, той час
Як я в нашім садочку ходила,
А тепер від’їзжаю від вас.
(запис М. Гайдая, 1944 р. на Вінниччині)
[2, од. зб. 12, арк. 14 зв.];
Та згадай ту щасливу годину
Коли вірно тебе я кохав,
Як у лісі вечірньой порою
Я під дубом у лісі стояв.
(запис Л. Болобана, 1944 р. на Харківщині)
[2, од. зб. 30, арк. 22];
Ой не плачте, старенька матусю,
Бо синочка на світі вже нема,
Він загинув на східному фронті,
Гей, залишилась могила сумна.
(запис М. Іванюка, 1943 р. на Гуцульщині)
[11, с. 32].
Отож, давні народні знання, фольклорні
знаки світових воєн і повсякденні уявлення
про збройні конфлікти як нещастя, фаталь-
ну смерть, героїчну загибель чи як «брак
правди, порушення соціальної справедли-
вості, кінець світу» [9, с. 57], доповнюють
загальну інтерпретаційну картину онтології
війни, понятійну рамку та семантику тер-
міна «війна» [15]. Сьогодні вони набува-
ють, за Галиною Яворською, дуже важливого
когнітивно- лінгвістичного значення в дослі-
дженнях з проблем безпеки та колізій між
різним розумінням парних категорій війна –
мир [14, с. 112].
Завдяки продуктивності концептуально-
го вивчення текстів і контекстів народної
вербальної і невербальної творчості словник
фольклорних концептів, якими оперують
сучасні дослідники, постійно розширюєть-
ся і не є завершеним. Зауважмо, що виокрем-
лені концепти не повністю вкладаються в
запропоновану раніше класифікацію. Тому
доцільно сформувати п’яту групу морально-
ціннісних концептів. Відтак найбільш заді-
яною в українському фольклорі є така пара-
дигма одиничних та парних концептів, які
можуть творити концептуальні мережі та
концептосфери:
1) універсально-екзистенційні концепти:
доля, життя – смерть, віра (= молитва), нево-
ля – свобода, душа, щастя, любов – ненависть,
війна – мир, гріх – кара та ін.;
2) емотивні концепти: біль, страх, туга,
сум – радість, надія та ін.;
3) суб’єктні концепти: воїн, ворог, мати
та ін.;
4) просторові концепти: земля, дім (= хата,
село), могила, Україна (= Батьківщина)та ін.;
5) морально-ціннісні концепти: краса,
добро – зло, відвага, слава, гідність, щастя та ін.
У цій класифікації ми замінили назву тре-
тьої групи з «персонажні» на «суб’єктні»,
адже головною одиницею тріади моти-
ву (суб’єкт – дія – об’єкт) є «суб’єкт».
Наприк лад, у фольк лорному концеп-
ті мати, типового компонента світового
фольклору та культури, акумульовано смис-
ли, які набувають універсального значення
для кожного слова «мати» (у денотативно-
му й реферативному вираженні через фор-
мули «стара мати», «рідна мати», «стара
www.etnolog.org.ua
IM
FE
48
I S S N 2 6 6 4 - 42 82 * Н А Р ОД Н А Т В ОР Ч ІС Т Ь ТА Е Т НОЛОГ І Я * 3/2 019
48
I S S N 2 6 6 4 - 42 82 * Н А Р ОД Н А Т В ОР Ч ІС Т Ь ТА Е Т НОЛОГ І Я * 2/2 0 22
вдова»): поняття – жінка, яка народжує
дитину, годує, виховує, оберігає її; архетип-
ний образ – особа, наділена лімінальними
та подвійними ознаками; суб’єкт – одна з
головних дійових осіб в українській родин-
ній обрядовості та в текстах обрядового
фольклору; типовий персонаж українського
історичного фольклору ХХ ст.
Схожим широким концептуальним
полем наділений образ дому, який має
найвищий рейтинг в аксіологічній
парадигмі всіх слов’янських лінгвокультур
[17]. В українському фольклорі він
охоплює низку просторових об’єктів,
які мають символічне значення та стійкі
(часто спільні) атрибутивні компоненти:
відібрана, покинута земля, спалене село,
спалена, відібрана хата, спалена, розібрана
церква. Образи родини, хати, церкви, що є
складовими просторового концепту «дім»,
мають виняткове національно-культурне
значення, оскільки в них закорінено смисли
гідності українців та проявів «добра».
У поєднанні з концептом «Україна»
ці надважливі категорії національного
буття формують гештальт Батьківщини,
визначають мету жертовної смерті героїв
у «межових» ситуаціях, набирають ознак
моральної структури, дієвої в часи вибору,
кардинальних суспільних змін та катастроф.
Висновки. Проведений аналіз дозволяє
погодитися з тим, що «концепт» в термі-
нологічній орбіті фольклористики є продук-
тивним. Аргументів «за» для цього є кілька:
фольклорний концепт є поняттям сучасної
народознавчої науки (folklore studies), яка
перебуває в силовому полі антропоцентрич-
них підходів до вербальних і невербальних
текстів культури; концепт окреслює стійкі
ключові слова в дуже динамічній фольклорній
традиції, які формують аксіологічний лек-
сикон кожної національної культури; кон-
цепт дозволяє інтерпретувати спільності різ-
ножанрових та різноетнічних фольклорних
новотворів, що виникають і функціонують в
умовах масової / популярної / писемної куль-
тур у добу цифрових технологій. Істотно, якщо
«світ, що стиснутий сучасними технологіч-
ними досягненнями» (А. Дандес), не впливає
на те, як люди розуміють ті чи інші поняття, і
вони залишаються народними, то ми маємо
справу з фольклорними поняттями-концеп-
тами; фольклорний концепт має особливості,
пов’язані не тільки з канонами семантики та
символічної інтерпретації змісту класичних
зразків фольклору, але й із комунікативною
заданістю «на майбутнє» народного твору,
із соціальною природою фольклоризованих
та стилізованих «під народне» текстів, що
входять у репертуар сучасних носіїв традиції.
1. Ајдачић Д. О концепту части као високе врлине
у словенским језицима. Српска народна култура измећу
Истока и Запада: зб. радова / уред. Лубинко Раденковић.
Београд, 2014. С. 69–76.
2. Архівні наукові фонди рукописів та фонозаписів
Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнології
ім. М. Т. Рильського. Ф. 14–3. Од. зб. 12; 30.
3. Бацевич Ф. Словник термінів міжкультурної ко-
мунікації / М-во освіти і науки України, Львів. нац. ун-т
ім. І. Франка. Київ : Довіра, 2007. 205 с.
4. Вежбицкая А. Семантические универсалии и
базисные концепты. Москва : Языки славянских куль-
тур, 2011. 568 с. (Язык. Семиотика. Культура).
5. Каргин А. С. Комплексный подход к изучению
фольклора: от полидисциплинарности к интеркон-
текстуальной фольклористике. Первый Всероссийский
конгресс фольклористов. Сб. докладов. Москва : ГРЦРФ,
2005. Т. 1. С. 29–43.
6. Кузьменко О. Фольклорний концепт: визначення
терміна, структурні параметри та типи. Народознавчі зо-
шити. 2018. № 6 (144). С. 1439–1447. DOI : https://doi.
org/10.15407/nz2018.06.1439.
7. Кузьменко О. Драматичне буття людини в укра-
їнському фольклорі: концептуальні форми вираження
(період Першої та Другої світових воєн) : монографія.
Львів : Інститут народознавства НАН України, 2018.
728 с.
8. Морозов А. Фольклорный концепт святости:
свои или чужие? Etnolingwistyka. 2007. № 19. C. 143–
152.
Джерела та література
www.etnolog.org.ua
IM
FE
4949
ОКСАНА КУЗЬМЕНКО
9. Мушкетик Л. Народні погляди на війну та вояч-
чину в українській фольклорній традиції. Слов’янський
світ. 2019. Вип. 18. С. 42–60.
10. Наумовська О. В. Міфологічна тріада «жит-
тя → смерть → безсмертя» у народній прозі : автореф.
дис. … д-ра філолог. наук: 10.01.07. Київ, 2021. С. 42.
11. Повстанські пісні в записах Михайла Іванюка /
мел. з голосу М. Іванюка записав К. Смаль. Вижниця,
1999.
12. Собора Ю. Поняття «концепт» та проблеми
його порівняльного аналізу у фольклористиці. Народо-
знавчі зошити. 2021. № 1 (157). С. 40–45. DOI : https://
doi.org/10.15407/nz2021.01.040.
13. Федорюк Л. В. Реалізація концепту СМЕРТЬ в
українській народній прозі (на матеріалі українських на-
родних казок). Мова та культура: сучасні співвідношен-
ня : матеріали міжнар. науково-практичної конф., м. Оде-
са, 20–21 листопада 2015 року. Одеса : Міжнародний
гуманітарний університет, 2015. С. 32–35.
14. Яворська Г. М. Війна і мир у сучасних парадигмах
безпекових досліджень. Стратегічні пріоритети. 2019.
№ 1 (49). С. 110–116.
15. Яворська Г. М. Концепт «війна»: семантика і
прагматика. Стратегічні пріоритети. 2016. № 1 (38).
С. 14–23.
16. Эмер Ю. А. Фольклорный концепт: жанрово-
дискурсивный аспект. Вестник Томского государствен-
ного университета. Серия: Филология. Томск, 2010. № 1
(9). С. 91–99.
17. Bartmiński J. DOM – concept uniwersalny i
specyficzny kulturowo. Leksykon aksjologiczny słowian
i ich sąsiadów / red. Jerzy Bartmiński, Iwona Bielińska-
Gardziel, Beata Żywicka. Lublin : Wyd-wo Un-tu M. Curie-
Skłodowskiej, 2015. T. 1. Dom. S. 15–33.
18. Berniūnas R. Folk Concept of a Person: Structure
and Warrant. Problemos. 2012. P. 63–77. DOI : https://doi.
org/10.15388/Problemos.2012.0.1872.
19. Bernstein, J. H. Folk concepts. 21 st Century
Anthropology: а Reference Handbook / edited by H. J. Birx.
Thousand Oaks, CA: SAGE Publications, 2010. P. 848–
855. DOI : https://doi.org/10.4135/9781412979283.n85.
20. Perry S. Folk Concepts. Ribbonfarm. 2017. 16
November. URL : https://www.ribbonfarm.com/2017/
11/16/folk-concepts/.
1. AJDAČIĆ, Dejan. On the Concept of Parts as High
Virtues in Slavic Languages. In: Lubinko RADENKOVIĆ,
ed. Serbian Folk Culture between East and West: Collected Pa-
pers. Belgrade, 2014, pp. 69–76 [in Serbian].
2. Archival Scientific Funds of Manuscripts and Audio-
Recordings of the NAS of Ukraine Maksym Rylskyi IASFE,
fund 14–3, units of issue 12, 30 [in Ukrainian].
3. BATSEVYCH, Floriy. Dictionary of Terms of Intercul-
tural Communication. Ministry of Education and Science of
Ukraine, Ivan Franko Lviv National University. Kyiv: Trust,
2007, 205 pp. [in Ukrainian].
4. WIERZBICKA, Anna. Semantic Universals and Basic
Concepts. Translated from English. Moscow: Languages of
Slavic Cultures, 2011, pp. 568 (Language. Semiotics. Cul-
ture) [in Russian].
5. KARGIN, A. A Comprehensive Approach to the
Study of Folklore: from Polydisciplinarity to Intercontex-
tual Folkloristics. First All-Russian Congress of Folklorists:
Collected Papers. Moscow: SRCRF, 2005, vol. 1, pp. 29–43
[in Russian].
6. KUZMENKO, Oksana. Folklore Concept: the Defi-
nition of the Term, Structural Parameters and Types. In:
Stepan PAVLIUK, ed.-in-chief. The Ethnology Notebooks,
2018, no. 6 (144), pp. 1439–1447 [in Ukrainian]. DOI :
https://doi.org/10.15407/nz2018.06.1439.
7. KUZMENKO, Oksana. Dramatic Existence of the
Person in Ukranian Folklore: Conceptual Forms of Expression
(the Period of the First and Second World Wars): A Mono-
graph. Lviv: NAS of Ukraine Institute of Ethnology, 2018,
728 pp. [in Ukrainian].
8. MOROZOV, Andrey. The Conception of Holiness
in Folklore: One’s Own or Other’s? Etnolingwistyka. 2007,
no. 19, pp. 143–152 [in Russian].
9. MUSHKETYK, Lesia. Folk Views on War and
Military Service in the Ukrainian Folklore Tradition. In:
Hanna SKRYPNYK, ed.-in-chief. Slavic World, 2019,
iss. 18, pp. 42–60 [in Ukrainian].
10. NAUMOVSKA, Olesia. Mythological Triad
«Life → Death → Immortality» in Folk Prose. Extended
Abstract of a Doctor of Philology Thesis: 10.01.07
(Folkloristics). Kyiv, 2021, pp. 42 [in Ukrainian].
11. Insurgent Songs in the Records of Mykhailo Ivaniuk.
Melodies from the voice of M. Ivaniuk are recorded by
Kuzma Smal. Vyzhnytsia, 1999, pp. 110 [in Ukrainian].
12. SOBORA, Yuliya. The «Сoncept» Term and the
Problems of Its Comparative Analysis in Folkloristics. In:
Stepan PAVLIUK, ed.-in-chief. The Ethnology Notebooks,
2021, no. 1 (157), pp. 40–45 [in Ukrainian]. DOI : https://
doi.org/10.15407/nz2021.01.040.
13. FEDORIUK, Liliya. Realization of the Concept
of Death in Ukrainian Folk Prose (After the Material of
Ukrainian Folk Tales). Language and Culture: Modern
Relations: Materials of International Theoretical and
Practical Conference. Odesa, November, 20–21 2015.
Odesa: International University of Humanities, 2015,
pp. 32‒35 [in Ukrainian].
References
www.etnolog.org.ua
IM
FE
50
I S S N 2 6 6 4 - 42 82 * Н А Р ОД Н А Т В ОР Ч ІС Т Ь ТА Е Т НОЛОГ І Я * 3/2 019
50
I S S N 2 6 6 4 - 42 82 * Н А Р ОД Н А Т В ОР Ч ІС Т Ь ТА Е Т НОЛОГ І Я * 2/2 0 22
14. YAVORSKA, Halyna. War and Peace in
Contemporary Paradigms of Security Studies. Strategic
Priorities, 2019, no. 1 (49), pp. 110–116 [in Ukrainian].
15. YAVORSKA, Halyna. «War» Concept: Semantics
and Pragmatics. Strategic Priorities, 2016, no. 1 (38),
pp. 14–23 [in Ukrainian].
16. EMER, Yuliya. Folklore Concept: Genre-Discursive
Aspect. In: Irina AIZIKOVA, ed.-in-chief. Bulletin of Tomsk
State University. Philology Series. Tomsk, 2010, no. 1 (9),
pp. 91–99 [in Russian].
17. BARTMIŃSKI, Jerzy. HOME – the Universal and
Culturе-Specific Concept. In: Jerzy BARTMIŃSKI, Iwona
BIELIŃSKA-GARDZIEL, Beata ŻYWICKA, eds. The
Axiological Lexicon of Slavs and Their Neighbors. Lublin :
Maria Curie-Skłodowska University Press, 2015, vol. 1.
Home, pp. 15–33 [in Polish].
18. BERNIŪNAS, Renatas. Folk Concept of a Per-
son: Structure and Warrant. Problemos, 2012, pp. 63–77
[in English]. DOI :https://doi.org/10.15388/Prob-
lemos.2012.0.1872
19. BERNSTEIN, Jane Holmes. Folk Concepts. In: Har-
ry James BIRX, ed. 21st Century Anthropology: A Reference
Handbook. CA: SAGE Publications, 2010, pp. 848–855 [in
English]. DOI :https://doi.org/10.4135/9781412979283.
n85.
20. PERRY, Sarah. Folk Concepts. Ribbonfarm. Novem-
ber, 16 2017 [online]. Available from: https://www.rib-
bonfarm.com/2017/11/16/folk-concepts/ [in English].
www.etnolog.org.ua
IM
FE
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-203521 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0130-6936 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:51:47Z |
| publishDate | 2022 |
| publisher | Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Кузьменко, О. 2025-05-29T10:21:04Z 2022 Фольклорний концепт: «за» і «проти» міждисциплінарної термінології / О. Кузьменко // Народна творчість та етнологія. — 2022. — № 2. — С. 43-50. — Бібліогр.: 20 назв. — укр. 0130-6936 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/203521 398:801.81](477) https://doi.org/10.15407/nte2022.02.043 Стаття присвячена представленню терміна «фольклорний концепт» як продуктивного інструмента фольклористики. В останніх дослідженнях на цю тему почали розглядати питання «для чого вводити новий міждисциплінарний термін?» як риторичне. З’ясовано місце цього терміна в зарубіжних студіях про народне поняття (folk concept) та в нових фольклористичних працях, які формують український науковий дискурс. Подано авторське визначення цього терміна. Запропоновано змінену п’ятирівневу класифікацію базових фольклорних концептів (універсально-екзистенційні, емотивні, cуб’єктні, просторові, морально-ціннісні). Вони були виокремлені на основі вивчення українського історичного фольклору. Авторка пропонує приклад фольклорного концепту «війна», за допомогою якого виражені універсальні знання і драматичний досвід українців про світові війни. Зроблено висновок, що у фольклорній картині світу концепт «війна» займає важливе й постійне місце. Він об’єктивізується через сталий ланцюг семантичних еквівалентів, виражених низкою понять, які наскрізно функціонують у структурі фольклорних творів різних жанрів як мотивеми (або елементи мотивів) чи універсальні символічні образи. У комплексі концепти демонструють когнітивний потенціал фольклору бути важливим інформаційним ресурсом. У висновках стверджується, що фольклорний концепт має особливості, пов’язані не тільки з канонами семантики та символічної інтерпретації змісту класичних зразків фольклору, а й із комунікативною заданістю «на майбутнє» народного твору, із соціальною природою фольклоризованих та стилізованих «під народне» текстів, що входять у репертуар сучасних носіїв традиції. The article is dedicated to the presentation of the term folklore concept as a productive instrument of folkloristics. Recent research on this theme has started to consider an issue why a new interdisciplinary term should be introduced? as a rhetorical question. The place of this term in foreign studies on a folk concept and in the recent Ukrainian scientific discourse has been ascertained. The authoress’s definition of the term is submitted. The changed five-level classification of basic folklore concepts (universal-existential, emotional, individual, spatial, morally-value) is proposed. They are distinguished on the basis of research on Ukrainian historical folklore. The authoress is putting an example of the folklore concept of war which helps to express the universal knowledge and the dramatic experience of Ukrainians about World Wars. It is concluded that this concept of war takes a significant and constant place in the Ukrainian folklore picture of the world. It is objectivized through a stable chain of semantic equivalents expressed by a set of notions. These conceptions function through the structure of folklore works of various genres as motivemes (or elements of motives) or as universal symbolic images. Taken together, these definitions demonstrate the cognitive potential of Ukrainian folklore as a significant information resource. It is stated in the conclusions that the folklore concept has peculiarities connected both with the canons of semantics and symbolic interpretation of the content of the classical examples of folklore and also with the communicative task for the future of a folk work, with the social nature of folklorized and stylized as folk texts from the repertoire of modern bearers of tradition and performers. uk Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України Народна творчість та етнологія З історії та теорії науки Фольклорний концепт: «за» і «проти» міждисциплінарної термінології The Folklore Concept: For and Against Interdisciplinary Terminology Article published earlier |
| spellingShingle | Фольклорний концепт: «за» і «проти» міждисциплінарної термінології Кузьменко, О. З історії та теорії науки |
| title | Фольклорний концепт: «за» і «проти» міждисциплінарної термінології |
| title_alt | The Folklore Concept: For and Against Interdisciplinary Terminology |
| title_full | Фольклорний концепт: «за» і «проти» міждисциплінарної термінології |
| title_fullStr | Фольклорний концепт: «за» і «проти» міждисциплінарної термінології |
| title_full_unstemmed | Фольклорний концепт: «за» і «проти» міждисциплінарної термінології |
| title_short | Фольклорний концепт: «за» і «проти» міждисциплінарної термінології |
| title_sort | фольклорний концепт: «за» і «проти» міждисциплінарної термінології |
| topic | З історії та теорії науки |
| topic_facet | З історії та теорії науки |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/203521 |
| work_keys_str_mv | AT kuzʹmenkoo folʹklorniikonceptzaíprotimíždisciplínarnoítermínologíí AT kuzʹmenkoo thefolkloreconceptforandagainstinterdisciplinaryterminology |