[Рецензія] Фольклор українців півночі Молдови: пісні та речитативи / записали, упорядкували Надія Пастух та Ольга Харчишин. Нотні транскрипції Анни Черноус, Христини Попович. Львів : Інститут народознавства НАН України, 2020. 800 с., із іл.

Рецензована книга – унікальне видання, яке, на думку рецензента, буде мати і вже має широкий резонанс у наукових колах не лише України, а й Молдови, Румунії та інших країн близького зарубіжжя. Як сказано в анотації, «це видання є першим в Україні спеціальним дослідженням, що присвячене фольклорній к...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :Народна творчість та етнологія
Дата:2022
Автор: Іваннікова, Л.
Формат: Стаття
Мова:Українська
Опубліковано: Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України 2022
Теми:
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/203531
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:[Рецензія] Фольклор українців півночі Молдови: пісні та речитативи / записали, упорядкували Надія Пастух та Ольга Харчишин. Нотні транскрипції Анни Черноус, Христини Попович. Львів : Інститут народознавства НАН України, 2020. 800 с., із іл. / Л. Іваннікова // Народна творчість та етнологія. — 2022. — № 3. — С. 126–130. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1860039075798450176
author Іваннікова, Л.
author_facet Іваннікова, Л.
citation_txt [Рецензія] Фольклор українців півночі Молдови: пісні та речитативи / записали, упорядкували Надія Пастух та Ольга Харчишин. Нотні транскрипції Анни Черноус, Христини Попович. Львів : Інститут народознавства НАН України, 2020. 800 с., із іл. / Л. Іваннікова // Народна творчість та етнологія. — 2022. — № 3. — С. 126–130. — укр.
collection DSpace DC
container_title Народна творчість та етнологія
description Рецензована книга – унікальне видання, яке, на думку рецензента, буде мати і вже має широкий резонанс у наукових колах не лише України, а й Молдови, Румунії та інших країн близького зарубіжжя. Як сказано в анотації, «це видання є першим в Україні спеціальним дослідженням, що присвячене фольклорній культурі українців Молдови». До книги увійшли народні пісні та речитативи, записані протягом 2005–2009 років та 2016 року в 43 населених пунктах 10 районів на півночі Молдови. Основу видання становлять народні пісні в записах Ольги Харчишин та Надії Пастух. Це 414 пісень з варіантами, усього 608 вербально-музичних текстів. Мелодії транскрибували Анна Черноус та Христина Попович. Видання призначене для фольклористів, етнологів, етнолінгвістів, культурологів, працівників освіти та культури, а також для широкого кола шанувальників народної пісні. За едиційними принципами та рівнем наукового опрацювання польового матеріалу це один із найкращих сучасних регіональних збірників фольклору.
first_indexed 2025-12-07T16:55:19Z
format Article
fulltext 12 6 Насамперед постає питання, чи багато зробили українські фольклористи для вивчен- ня фольклору нашої діаспори в різних країнах. чи багато здійснювали туди експедицій, результатом яких стало видання класичних академічних збірників фольк лору? На жаль, пригадати можу лише кілька резонансних наукових видань: «Народні пісні українців Зеленого клину  / записи Василя сокола; нотні транскрипції лариси лукашенко» (львів, 1999, 272 с.), «Традиційні пісні українців північного підляшшя за матеріалами експедицій 1999–2001 років лариси лукашенко та Галини похилевич» (львів, 2006, 308 с.), «Народні пісні українців Банату (Румунія)  /записи Івана хланти, розшифрування мелодій І.  лібер» (Ужгород, 2009, 744  с.) та монографію Надії супрун-яремко «Українці кубані та їх пісні» (київ, 2005, 784 с.), яка вміщує і солідну збірку пісень. Рецензована книга – п’ята в цьому пере- ліку, до якого долучилася й група львівських фольклористів. перед нами справді унікальне видання, яке, на мою думку, буде мати і вже має широкий резонанс у наукових колах не лише України, а й Молдови, Румунії та інших країн близького [Рецензія] фольк лор українців півночі Молдови: пісні та речитативи  / записали, упорядкували Надія Пасту х та Ольга Харчишин. Нотні тран- скрипції Анни Черноус, Христини Попович. Львів  : Інститут народознав- ства НАН України, 2020. 800 с., із іл. ІВАННІКОВА ЛюДМИЛА кандидатка філологічних наук, старша наукова співробітниця відділу української та зарубіжної фольклористики Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім.  М.  Т.  Рильського НаН України iVAnnikoVA liudMylA a Ph.D. in Philology, senior research fellow at ukrainian and Foreign Folklore Studies Department of the maksym rylskyi Institute of art Studies, Folkloristics and ethnology of the NaS of ukraine Бібліографічний опис: Іваннікова, л. (2022) [Рецензія] Фольклор українців півночі Молдови: пісні та речитативи  / записали, упорядкували Надія пастух та ольга харчишин. Нотні транскрипції анни черноус, христини попович. львів : Інститут народознавства НаН України, 2020. 800 с., із іл. Народна творчість та етнологія, 3 (395), 126–130. Ivannikova, l. (2022) [review] Folklore of ukrainians of the North of moldova: Songs and recitatives. recorded and compiled by Nadiya PaStuKh and Olha KharChYShYN. Note transcriptions by anna CherNOuS, Khrystyna POPOVYCh. lviv, Institute of ethnology of the NaS of ukraine, 2020, 800 pp., ills. Folk Art and Ethnology, 3 (395), 126–130. www.etnolog.org.ua IM FE 127127 ЛюдмиЛ а ІваннІкова зарубіжжя. як сказано в анотації, «це видання є першим в Україні спеціальним досліджен- ням, що присвячене фольклорній культурі українців Молдови». до книги увійшли народні пісні та речитативи, записані протягом 2005–2009 років та 2016 року в 43 населених пунктах 10  районів на півночі Молдови. основу видання становлять народні пісні в записах ольги харчишин та Надії пастух. Це 414  пісень з варіантами, усього 608  вербально-музичних текстів. Мелодії транскрибували анна черноус та христина попович. Видання призначене для фольклористів, етнологів, етнолінгвістів, культурологів, працівників освіти та культури, а також для широкого кола шанувальників народної пісні. книга має дві передмови: «Від упорядниць» та «Від музичного редактора», а також три аналітичні розвідки, які відображають стан побутування фольклорної традиції українців Молдови на сучасному етапі, досвід польової роботи та музичні особливості пісень цього регіону. передмова Надії пастух та ольги харчишин «Фольклорна традиція українців Молдови: збереженість, особливості побутування, новітні зміни в піснях та речитативах» має моногра- фічний характер. Це ґрунтовне синхронічне дослідження пісенної культури досить вузького регіону за порівняно короткий часовий період, так званий «сучасний зріз», здійснене в широ- кому етнографічному та історичному контексті, починаючи з історії розселення українців на території Молдови. Це дуже важливий і необхідний для фольклористики аспект досліджен- ня, адже він дає змогу пізнати джерела тих чи інших пісенних зразків, пояснює текстологічні й музичні особливості, контамінацію різних традицій, які в кінцевому підсумку якраз і утво- рюють самобутню місцеву традицію. Таке явище характерне для всіх пограничних земель, наприклад для південної України. дослідниці виділяють три основні групи переселенців до Молдови: вихідці з Галичини, Буковини та покуття, вихідці з поділля та переселенці зі слобідської України. І  справді, якщо глянути на пісенні тексти, відразу впадають в око й мовні, і сюжетно-тематичні особливості тих чи інших творів, варіанти яких широко відомі або на поділлі, або на Буковині. І збереженість цих творів, особливо їх архаїчного обрядо- вого пласта, просто вражає! Зрозуміло, що ці пісні були для їхніх носіїв важливим чинником самозбереження та самоідентифікації в чужому іншоетнічному оточенні. Тож не дивно, що учасникам експедиції в селах Молдови «вдалося зафіксувати низку етнокультурних реліктів, уже здебільшого втрачених на основному масиві». до таких належать детальні спогади про звичай колядування на снопі, повні й надзвичайно поетичні космогонічні коляди, багатий на архаїку обрядовий комплекс Маланки, архаїчний обряд «гейкання» (обрядова оранка), запозичений від молдаван та адаптований в українському фольклорному середо вищі, жива традиція викликання дощу шляхом архаїчного обряду «похорону ляльки», похоронно-голо- сильна традиція тощо. Ретельно досліджена авторками й історія збирання, публікації та вивчення українського фольклору в північних районах Молдови, починаючи із середини XIX  ст. і до наших днів. дуже важливою в науково-теоретичному плані можна вважати ту частину передмови, яка присвячена характеристиці календарно-обрядових та родинно-обрядових пісень. З неї дізна- ємося про особливості побутування пісень і речитативів різних жанрів, історію їх фіксації та дослідження, стан їхньої збереженості на сьогодні, жанрову специфіку, поетику, симво- ліку образів, про унікальні обряди, ритуали та звичаї, які супроводжуються цими піснями. Зокрема, детально описано архаїчний звичай колядування на стерні, у  якому, власне, спо- стерігаємо єдність кінця і початку річного кола народного календаря; карнавальне дійство «Маланка», зокрема обрядовий «пляс». Цікаві відомості наведено про весняно-літній цикл обрядів та пісень, що їх супроводжують (дитячі ігри, веснянки, купальські пісні), наприклад приурочені до Великодня, дня святого Юрія, Зелених свят, свята купала, показана прагма- www.etnolog.org.ua IM FE 128 I S S N 2 6 6 4 - 42 82 * Н а р од Н а т в ор ч іс т ь та е т НоЛоГ і я * 3/2 019 128 I S S N 2 6 6 4 - 42 82 * Н а р од Н а т в ор ч іс т ь та е т НоЛоГ і я * 3/2 0 22 тика цих ритуалів. підрозділ «Родинно-обрядові пісні та речитативи» цікавий детальною характеристикою хрестинних, весільних, похоронних пісень та голосінь, які також подано в обрядовому контексті. слід зауважити, що особливу увагу приділено весільному обряду, який зазнав значного впливу молдавського весілля: тут бачимо і викрадання молодої паруб- ком, що був раніше закоханий у неї, і відомий з творчості Михайла коцюбинського звичай «пекоптьор», тобто насильне сватання покритки до її кривдника. Н. пастух та о. харчишин відзначають і той факт, що молдавсько-румунська весільно-музична традиція (оркестри) майже повністю витіснила українські весільні пісні. предметом дослідження упорядників стала також похоронно-поминальна традиція і фольклор, а саме поминальні жертвоприношення, обрядовий сміх та обрядовий плач (голо- сіння). до оригінальних похоронних звичаїв належать звичай «містків» (зупинки похорон- ної процесії та перестеляння рушничків з покладеними на них калачами і ласощами), обдару- вання гробарів живою куркою, передавання через живу людину шматка верети й «колача» попередньому покійнику, який нібито вартував у воротях кладовища, ігри при мерці, обря- довий сміх при покійнику вночі у формі розповідання веселих історій та анекдотів тощо. характеризуючи похоронні голосіння, автори передмови констатують факт збіднення їхньої поетики. Зафіксовано й описано також низку пародійних, сороміцьких і метафоричних голо- сінь (голосіння за грибами та за лялькою, яку хоронили дівчатка під час посухи). У ще одній передмові під назвою «польові дослідження українського фольклору пів- ночі Молдови (2005–2009, 2016  рр.)» Надія пастух та ольга харчишин діляться досвідом та методикою експедиційної роботи на різних її етапах, практикою вибору інформантів, надають повну інформацію про весь масив зібраного матеріалу (а  це, крім пісень, знач ний пласт фольклорної прози, зокрема усних народних оповідань про розкуркулення, арешти та ув’язнення, виселення в сибір, голод 1946–1947 рр., німецьку окупацію тощо), який ще чекає свого опрацювання в наступних томах. Важливим внеском у сучасну етномузикологію можна вважати й ґрунтовний аналіз музичних особливостей поданих у збірці пісень, здійснений Василем ковалем. як самі пісні, так і їх дослідження підтверджують генетичну єдність фольклору українців Молдови із загальноукраїнською пісенною традицією, передусім з її буковинською та подільською скла- довими частинами. У виданні відображено й іншоетнічні нашарування, які постали протягом багатовікових контактів українців із молдаванами та іншими народами, що проживають на цій території. стосовно наукових принципів укладання збірника в передмові «Від упорядниць» зазна- чено, що в ньому якнайповніше представлено пісні та речитативи з ознаками реліктовості, глибокої архаїчності та унікальності. перевагу надано творам у добре збереженій повній формі. Укладачі прагнули показати найхарактерніші для цього терену вияви традиції. Звернено увагу також на ті зразки, за якими можна простежити міжетнічні словесні й музич- ні впливи. Формуючи збірник, упорядниці намагалися витримати певні пропорції в поданні матеріалу з різних районів та сіл, а  також від різних вікових та соціальних груп. Усі тексти подано без редакторського втручання. У  цій же передмові розглянуто основні фонетичні та морфологічні особливості покутсько-буковинської говірки, які проявляються в піснях. Важливо, що під час упорядкування враховано не лише наукову, але й народну класифікацію пісень, подано низку народних номінацій звичаїв та ритуалів. книга упорядкована згідно з академічними засадами, за жанрово-тематичним принци- пом. Розділ  1  – «обрядові пісні та речитативи»  – охоплює такі підрозділи: «календарно- обрядові», до яких входять пісні та речитативи зимового (колядки і щедрівки, фольк- лоризовані коляди, маланкові пісні, гейкання, посівання, віншування, вечорничні парован- www.etnolog.org.ua IM FE 129129 ЛюдмиЛ а ІваннІкова ки) та весняно-літнього циклу (веснянки, купальські пісні), а  також «Родинно-обрядові» (хрестинні, весільні, поховальні пісні та похоронні голосіння). серед обрядових пісень, як уже зазначено, найбагатше представлено зимовий цикл кален- даря. Ці твори, як стверджують упорядники, досі активно побутують в обрядовому контексті, наприклад маланкові пісні. Ці пісні споріднені з петрівчаними. серед них найоригінальніші пісні до плясу та гейкання, а також діалоги-віншування. оригінальною здається й локальна традиція виконувати дитячі речитативні колядки як віншування чи поздоровлення, адже на всій території України вони існують як окремий, найархаїчніший пласт колядок і щедрівок. Вражає і значна кількість добре збережених дохристиянських коляд з типовим для Буковини сюжетом про «три товариші» – сонце, місяць і дощик. представлено досить великий пласт християнських коляд, за жанровими ознаками споріднених із псальмами про розп’яття та воскресіння Ісуса христа. оскільки систематизацію матеріалу здійснено не лише за жанрово-тематичним, а  й за функціональним принципом, очевидно, саме тому до зимового циклу обрядових пісень упо- рядники зарахували, як сказано в передмові, «такий локальний жанр, виявлений на півночі Молдови, як вечорничні парованки, які виконували під час місцевого матримоніального парування в часі традиційних вечорниць, які розпочиналися з пилиповим постом» (с. 10). як свідчать автори дослідження, ці пісні вже вийшли з ужитку і зберігаються в пасивній пам’яті виконавців. Насправді ж за поетикою, структурою вірша та мелодикою вони мають усі жанрові ознаки веснянок, гаївок та петрівчаних пісень. десятки таких творів зафіксовано нами переважно на правобережній Україні. Це пісні з побутовими мотивами, які не мають обрядового значення, однак носії фольклору завжди ідентифікують їх або як веснянки, або як купальські пісні. Наведемо паралелі із власних записів: «ой яром, яром, бережиною їде Їванко вечориною», «Гай, мати, гай, зашумів гай» (веснянка, хмельниччина); «ой за ворітьми сніжок впав, аж там Іванко з коня впав» (веснянка, Волинь); «ой летіла пава серед села впала» (веснянка, Вінниччина, Тернопільщина); «Бриніли ріки, бриніли, аж до Галюні прямо в сіни» (черкащина, Вінниччина); «За поповим садом три місяці рядом» (купальська, Вінниччина; веснянка, хмельниччина); «ой котився без село золотий півбочок» (гаївка, львівщина) тощо. Тож, на мою думку, питання залишається дискусійним: чи є це окремий жанр фольклору, чи лише різновид пісень певних жанрів. Усе це дуже цікаво й потребує ще ретельнішого вивчення 1. Розділ  2  – «Необрядові пісні та речитативи»  – демонструє широке жанрове розмаїття пісень українців Молдови. Це  – балади, співанки-хроніки, родинно-побутові, соціально- побутові, жартівливі й сатиричні пісні, пісні літературного походження та народні романси. Найбільшою повнотою матеріалу відзначається підрозділ «соціально-побутові пісні», де вміщено козацькі, чумацькі, бурлацькі, наймитські, рекрутські, солдатські, воєнні та релігій- ні пісні, в окремі групи виділено пісні про народних месників та про недолю на чужині. Ще один підрозділ необрядової лірики  – «дитячі пісні та речитативи», що включає колискові пісні, молитви, забавлянки, вірші, заклички, ігри та лічилки. Розділ 3 має назву «Іншомовний фольклор із голосу українців» і вміщає відповідно обря- дові (календарно-обрядові, зокрема гейкання та родинно-обрядові, а  саме весільні пісні та голосіння) і необрядові пісні та речитативи. Завершальну частину збірки складають «примітки й коментарі» та «додатки». дуже важливими в науковому плані є додатки, особливо розділ «обрядовий контекст словами носіїв традиції». У  ньому вміщено розповіді виконавців про багатство обрядів та зви- чаїв у минулому. достатньо назвати такі підрозділи додатка: «колядування на снопі», «Вечорниці. “клаки”. Ворожба “на андрея”», «святвечір, деревце, “носити вечерю”, коля- www.etnolog.org.ua IM FE 130 I S S N 2 6 6 4 - 42 82 * Н а р од Н а т в ор ч іс т ь та е т НоЛоГ і я * 3/2 019 130 I S S N 2 6 6 4 - 42 82 * Н а р од Н а т в ор ч іс т ь та е т НоЛоГ і я * 3/2 0 22 дування», «обходи зі звіздою», «спалювання дідуха», «Маланкування» (цей підрозділ займає с.  677–683 і, крім опису різночасових звичаїв, містить сценарій дійства Маланки другої половини XX  ст. з м.  липкани (с.  681–683)), «плугошори. Гейкання. посівання», «данець. Вивести дівку в данець», «йордан», «Вечорничні парування», «Весняні ігри», «передвеликоднє паління вогнів. купання сонця», «Великдень», «обрядодії на Юрія», «Зелені свята. “Русали”, “Розрови”», «Івана купала», «Народини, хрестини», «Весілля» (с.  698–717), «похорон» (с.  721–724), «ховання ляльки під час засухи» (с.  724–727). Уже навіть сам перелік розкриває всю унікальність зібраних етнографічних матеріалів, аналогів яким дуже мало на сьогодні в Україні. до додатків також належать «список умовних скорочень використаних джерел», «покажчик виконавців», «покажчик географії записів», «алфавітний покажчик посе- лень», «Малозрозумілі слова та діалектизми», «Фотоілюстрації», «Умовні скорочення», «алфавітний покажчик пісень». Важливо додати, що книга ілюстрована значною кількістю фотознімків, розкиданих по сторінках теоретичної частини. Безперечно, у  короткій рецензії ми не можемо повністю розкрити всю унікальність та знаковість нового фольклористичного видання львівських науковців. однак за едиційними принципами та рівнем наукового опрацювання польового матеріалу це один із найкращих сучасних регіональних збірників фольклору. якщо ж урахувати ще й глибокі теоретичні уза- гальнення упорядників, то його можна сміливо назвати першим монографічним досліджен- ням пісенного фольклору українців північної Молдови. Примітка 1 детальніше див.: харчишин о. пісні-парованки в обрядовій традиції українців Молдови. Міфологія і фольк лор. 2010. № 3–4 (7). с. 92–103; харчишин о. Вечорничні пісні-парованки українців півночі Молдови: локальне, регіо- нальне, загальнонаціональне. Народознавчі зошити. 2013. № 3 (111). с. 387–397. www.etnolog.org.ua IM FE
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-203531
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 0130-6936
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-07T16:55:19Z
publishDate 2022
publisher Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
record_format dspace
spelling Іваннікова, Л.
2025-05-30T09:10:37Z
2022
[Рецензія] Фольклор українців півночі Молдови: пісні та речитативи / записали, упорядкували Надія Пастух та Ольга Харчишин. Нотні транскрипції Анни Черноус, Христини Попович. Львів : Інститут народознавства НАН України, 2020. 800 с., із іл. / Л. Іваннікова // Народна творчість та етнологія. — 2022. — № 3. — С. 126–130. — укр.
0130-6936
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/203531
Рецензована книга – унікальне видання, яке, на думку рецензента, буде мати і вже має широкий резонанс у наукових колах не лише України, а й Молдови, Румунії та інших країн близького зарубіжжя. Як сказано в анотації, «це видання є першим в Україні спеціальним дослідженням, що присвячене фольклорній культурі українців Молдови». До книги увійшли народні пісні та речитативи, записані протягом 2005–2009 років та 2016 року в 43 населених пунктах 10 районів на півночі Молдови. Основу видання становлять народні пісні в записах Ольги Харчишин та Надії Пастух. Це 414 пісень з варіантами, усього 608 вербально-музичних текстів. Мелодії транскрибували Анна Черноус та Христина Попович. Видання призначене для фольклористів, етнологів, етнолінгвістів, культурологів, працівників освіти та культури, а також для широкого кола шанувальників народної пісні. За едиційними принципами та рівнем наукового опрацювання польового матеріалу це один із найкращих сучасних регіональних збірників фольклору.
uk
Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
Народна творчість та етнологія
Рецензії
[Рецензія] Фольклор українців півночі Молдови: пісні та речитативи / записали, упорядкували Надія Пастух та Ольга Харчишин. Нотні транскрипції Анни Черноус, Христини Попович. Львів : Інститут народознавства НАН України, 2020. 800 с., із іл.
[Review] Folklore of Ukrainians of the North of Moldova: Songs and Recitatives. Recorded and compiled by Nadiya PASTUKH and Olha KHARCHYSHYN. Note transcriptions by Anna CHERNOUS, Khrystyna POPOVYCH. Lviv, Institute of Ethnology of the NAS of Ukraine, 2020, 800 pp., ills.
Article
published earlier
spellingShingle [Рецензія] Фольклор українців півночі Молдови: пісні та речитативи / записали, упорядкували Надія Пастух та Ольга Харчишин. Нотні транскрипції Анни Черноус, Христини Попович. Львів : Інститут народознавства НАН України, 2020. 800 с., із іл.
Іваннікова, Л.
Рецензії
title [Рецензія] Фольклор українців півночі Молдови: пісні та речитативи / записали, упорядкували Надія Пастух та Ольга Харчишин. Нотні транскрипції Анни Черноус, Христини Попович. Львів : Інститут народознавства НАН України, 2020. 800 с., із іл.
title_alt [Review] Folklore of Ukrainians of the North of Moldova: Songs and Recitatives. Recorded and compiled by Nadiya PASTUKH and Olha KHARCHYSHYN. Note transcriptions by Anna CHERNOUS, Khrystyna POPOVYCH. Lviv, Institute of Ethnology of the NAS of Ukraine, 2020, 800 pp., ills.
title_full [Рецензія] Фольклор українців півночі Молдови: пісні та речитативи / записали, упорядкували Надія Пастух та Ольга Харчишин. Нотні транскрипції Анни Черноус, Христини Попович. Львів : Інститут народознавства НАН України, 2020. 800 с., із іл.
title_fullStr [Рецензія] Фольклор українців півночі Молдови: пісні та речитативи / записали, упорядкували Надія Пастух та Ольга Харчишин. Нотні транскрипції Анни Черноус, Христини Попович. Львів : Інститут народознавства НАН України, 2020. 800 с., із іл.
title_full_unstemmed [Рецензія] Фольклор українців півночі Молдови: пісні та речитативи / записали, упорядкували Надія Пастух та Ольга Харчишин. Нотні транскрипції Анни Черноус, Христини Попович. Львів : Інститут народознавства НАН України, 2020. 800 с., із іл.
title_short [Рецензія] Фольклор українців півночі Молдови: пісні та речитативи / записали, упорядкували Надія Пастух та Ольга Харчишин. Нотні транскрипції Анни Черноус, Христини Попович. Львів : Інститут народознавства НАН України, 2020. 800 с., із іл.
title_sort [рецензія] фольклор українців півночі молдови: пісні та речитативи / записали, упорядкували надія пастух та ольга харчишин. нотні транскрипції анни черноус, христини попович. львів : інститут народознавства нан україни, 2020. 800 с., із іл.
topic Рецензії
topic_facet Рецензії
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/203531
work_keys_str_mv AT ívanníkoval recenzíâfolʹklorukraíncívpívnočímoldovipísnítarečitativizapisaliuporâdkuvalinadíâpastuhtaolʹgaharčišinnotnítranskripcííanničernoushristinipopovičlʹvívínstitutnarodoznavstvananukraíni2020800sízíl
AT ívanníkoval reviewfolkloreofukrainiansofthenorthofmoldovasongsandrecitativesrecordedandcompiledbynadiyapastukhandolhakharchyshynnotetranscriptionsbyannachernouskhrystynapopovychlvivinstituteofethnologyofthenasofukraine2020800ppills