Вимушена міграція в надзвичайних умовах російсько-української війни та її негативні наслідки для генофонду України
У статті висвітлюється нова тема – вимушені міграційні процеси в Україні та за її межами, спровоковані нинішньою гарячою фазою восьмирічної російсько-української війни. Уперше досліджено моментальний негативний вплив цього феномену на демографічну ситуацію в Україні та майбутні наслідки для генофонд...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Народна творчість та етнологія |
|---|---|
| Datum: | 2022 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
2022
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/203545 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Вимушена міграція в надзвичайних умовах російсько-української війни та її негативні наслідки для генофонду України / Т. Рендюк // Народна творчість та етнологія. — 2022. — № 3. — С. 5–14. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859590767003041792 |
|---|---|
| author | Рендюк, Т. |
| author_facet | Рендюк, Т. |
| citation_txt | Вимушена міграція в надзвичайних умовах російсько-української війни та її негативні наслідки для генофонду України / Т. Рендюк // Народна творчість та етнологія. — 2022. — № 3. — С. 5–14. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Народна творчість та етнологія |
| description | У статті висвітлюється нова тема – вимушені міграційні процеси в Україні та за її межами, спровоковані нинішньою гарячою фазою восьмирічної російсько-української війни. Уперше досліджено моментальний негативний вплив цього феномену на демографічну ситуацію в Україні та майбутні наслідки для генофонду населення Української держави. У розвідці досліджуються особливості вимушеної міграції в надзвичайних умовах цієї війни, такі як кількісні показники мігрантів та емігрантів, віковий та статевий зрізи їх суб’єктності, напрями слідування мігрантів у межах України та емігрантів за її межами, проблеми, з якими стикаються переселенці в країні й за кордоном тощо. Мета дослідження – показати той величезний та неочікуваний удар масштабних військових операцій, розпочатих окупаційною російською регулярною армією, на життя і долю мирних мешканців України. Чверть із них стали вимушеними біженцями та переселенцями. Також продемонстровано цифрами та фактами трагедію мільйонів сімей і окремих осіб, які були вимушені покинути рідну оселю, залишаючи всі блага, набуті впродовж життя. Актуальність роботи обґрунтована потребою негайного узагальнення сучасної вимушеної міграційної кризи в надзвичайних умовах нинішньої російсько-української загарбницької війни. Для дослідження застосовано загальнонаукові та конкретно-історичні: методи: аналізу і синтезу (у ході роботи з джерелами); об’єктивності (визначення масштабів внутрішньої та зовнішньої міграції, спровокованої гарячою фазою восьмирічної російсько-української війни); узагальнення (для осмислення реального стану вимушених міграційних процесів в Україні й за кордоном та для вироблення висновків); статистичний (для використання в роботі різноманітних за характером і значенням кількісних показників міграції та еміграції); хронологічний (для викладу матеріалу в послідовно-хронологічному порядку); синхронний (під час проведення порівняльної характеристики становища вимушених переселенців в Україні та в зарубіжних країнах). Наукова новизна статті полягає у всебічному аналізі нових статистичних і демографічних даних щодо безпрецедентних масштабів вимушеного переселенського 7-мільйонного руху в межах України та примусової еміграції майже 6 млн її мешканців і негативний вплив цих явищ на генофонд нашої держави. Практична цінність роботи полягає в тому, що наведений фактичний матеріал, висловлені авторські міркування й зроблені висновки можуть бути використані для підготовки праць із сучасної історії України, а також окремих зарубіжних країн та української діаспори.
The article covers an exclusively new topic – forced migration processes in Ukraine and abroad, provoked by the current hot phase of the eight-year Russian-Ukrainian war. The immediate negative impact of this phenomenon on the demographic situation in Ukraine and future consequences for the gene pool of the population of the Ukrainian state is studied for the first time. The features of forced migration in the extraordinary conditions of this war, such as quantitative indicators of migrants and emigrants, age and gender of their subjectivity, directions of migrants running within Ukraine and emigrants abroad, problems faced by migrants in the country and abroad, etc. are investigated in the article. The aim of the study is to show the huge and unexpected impact of large-scale military operations launched by the occupying Russian regular army on the lives and fate of the peaceful and innocent people of Ukraine. A quarter of them have become forced refugees and displaced persons. The figures and facts also show the tragedy of millions of families and individuals who have been forced to leave their homes, leaving all the benefits acquired during their lives. The relevance of the work is justified by the necessity of immediate generalization and study of the latest statistical and demographic data on the current forced migration crisis in the extraordinary conditions of the current Russian-Ukrainian aggressive war. The methods of research include general and specific historical: analysis and synthesis (in the course of working with sources); objectivity (determining the scale of internal and external migration provoked by the hot phase of the eight-year Russian-Ukrainian war); generalization (to understand the real state of forced migration processes in Ukraine and abroad and to draw conclusions); statistical (for the use in the work of quantitative indicators of migration and emigration various in nature and importance); chronological (to present the material in sequential chronological order); synchronous (during the comparative characterization of the situation of internally displaced persons in Ukraine and abroad). The scientific novelty of the article is a comprehensive analysis of new statistical and demographic data on the unprecedented scales of the 7 million forced resettlement movement within Ukraine the forced emigration of almost 6 million inhabitants and the extremely negative impact of these phenomena on our state gene pool. The practical value of the work comes down to the fact that the factual material, the author’s views, and conclusions can be used to prepare works on the modern history of Ukraine, some foreign countries, and the Ukrainian diaspora.
|
| first_indexed | 2025-11-27T14:58:43Z |
| format | Article |
| fulltext |
5
РЕНДюК ТЕОфІЛ
доктор історичних наук, провідний науковий співробітник відділу «Український етнологічний центр»
Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НаН України
Rendiuk TeoFil
a Doctor of history, a leading research fellow at the Ukrainian Ethnological Centre Department of the NaS of
ukraine maksym rylskyi Institute of art Studies, Folkloristics and ethnology
DOI https://doi.org/10.15407/nte2022.03.005
Бібліографічний опис:
Рендюк, Т. (2022) Вимушена міграція в надзвичайних умовах російсько-української війни та її
негативні наслідки для генофонду України. Народна творчість та етнологія, 3 (395), 5–14.
Rendiuk, T. (2022) Forced Migration in the Extraordinary Conditions of the Russian-Ukrainian War and
Its Negative Consequences for the Gene Pool of Ukraine. Folk Art and Ethnology, 3 (395), 5–14.
Анотація / Abstract
У статті висвітлюється нова тема – вимушені міграційні процеси в Україні та за її межами, спровоковані ниніш-
ньою гарячою фазою восьмирічної російсько-української війни. Уперше досліджено моментальний негативний
вплив цього феномену на демографічну ситуацію в Україні та майбутні наслідки для генофонду населення Україн-
ської держави. У розвідці досліджуються особливості вимушеної міграції в надзвичайних умовах цієї війни, такі як
кількісні показники мігрантів та емігрантів, віковий та статевий зрізи їх суб’єктності, напрями слідування мігрантів
у межах України та емігрантів за її межами, проблеми, з якими стикаються переселенці в країні й за кордоном тощо.
Мета дослдіження – показати той величезний та неочікуваний удар масштабних військових операцій, розпочатих
окупаційною російською регулярною армією, на життя і долю мирних мешканців України. чверть із них стали ви-
мушеними біженцями та переселенцями. Також продемонстровано цифрами та фактами трагедію мільйонів сімей і
окремих осіб, які були вимушені покинути рідну оселю, залишаючи всі блага, набуті впродовж життя.
актуальність роботи обґрунтована потребою негайного узагальнення сучасної вимушеної міграційної кризи в
надзвичайних умовах нинішньої російсько-української загарбницької війни.
для дослідження застосовано загальнонаукові та конкретно-історичні: методи: аналізу і синтезу (у ході роботи
з джерелами); об’єктивності (визначення масштабів внутрішньої та зовнішньої міграції, спровокованої гарячою фа-
зою восьмирічної російсько-української війни); узагальнення (для осмислення реального стану вимушених мігра-
ційних процесів в Україні й за кордоном та для вироблення висновків); статистичний (для використання в роботі
різноманітних за характером і значенням кількісних показників міграції та еміграції); хронологічний (для викладу
ВИ М У Ш ЕН А М І Г РА Ц І Я В Н А ДЗВИ Ч А Й Н И Х У МОВА Х
РОСІ ЙС ЬКО-У К РА Ї НСЬКОЇ ВІ Й Н И ТА Ї Ї Н ЕГАТ И ВН І
Н АС Л І Д К И Д Л Я ГЕНОФОН ДУ У К РА Ї Н И
УДК 314.15.045:316.485.26(470+571:477)
www.etnolog.org.ua
IM
FE
6
I S S N 2 6 6 4 - 42 82 * Н а р од Н а т в ор ч іс т ь та е т НоЛоГ і я * 3/2 019
6
I S S N 2 6 6 4 - 42 82 * Н а р од Н а т в ор ч іс т ь та е т НоЛоГ і я * 3/2 0 22
матеріалу в послідовно-хронологічному порядку); синхронний (під час проведення порівняльної характеристики
становища вимушених переселенців в Україні та в зарубіжних країнах).
Наукова новизна статті полягає у всебічному аналізі нових статистичних і демографічних даних щодо безпреце-
дентних масштабів вимушеного переселенського 7-мільйонного руху в межах України та примусової еміграції майже
6 млн її мешканців і негативний вплив цих явищ на генофонд нашої держави.
практична цінність роботи полягає в тому, що наведений фактичний матеріал, висловлені авторські міркування
й зроблені висновки можуть бути використані для підготовки праць із сучасної історії України, а також окремих за-
рубіжних країн та української діаспори.
Ключові слова: повномасштабна російсько-українська війна, внутрішньо переміщені особи, вимушені біженці,
переселенці, шукачі притулку, мігранти та емігранти, примусово евакуйовані до Росії, демографічні втрати, генофонд
України.
The article covers an exclusively new topic – forced migration processes in ukraine and abroad, provoked by the current
hot phase of the eight-year russian-ukrainian war. The immediate negative impact of this phenomenon on the demograph-
ic situation in ukraine and future consequences for the gene pool of the population of the ukrainian state are studied for
the first time. The features of forced migration in the extraordinary conditions of this war, such as quantitative indicators of
migrants and emigrants, age and gender of their subjectivity, directions of migrants running within ukraine and emigrants
abroad, problems faced by migrants in the country and abroad, etc. are investigated in the article.
The aim of the study is to show the huge and unexpected impact of large-scale military operations launched by the occu-
pying russian regular army on the lives and fate of peaceful and innocent people of ukraine. a quarter of them has become
forced refugees and displaced persons. The figures and facts also show the tragedy of millions of families and individuals
who have been forced to leave their homes, leaving all the benefits acquired during their lives.
The relevance of the work is justified by the necessity of immediate generalization and study of the latest statistical and
demographic data on the current forced migration crisis in the extraordinary conditions of the current russian-ukrainian
aggressive war.
The methods of research include general and specific historical: analysis and synthesis (in the course of working with
sources); objectivity (determining the scale of internal and external migration provoked by the hot phase of the eight-year
russian-ukrainian war); generalization (to understand the real state of forced migration processes in ukraine and abroad
and to draw conclusions); statistical (for the use in the work of quantitative indicators of migration and emigration various
in nature and importance); chronological (to present the material in sequential chronological order); synchronous (during
the comparative characterization of the situation of internally displaced persons in ukraine and abroad).
The scientific novelty of the article is a comprehensive analysis of new statistical and demographic data on the unprec-
edented scales of the 7 million forced resettlement movement within ukraine and the forced emigration of almost 6 million
inhabitants and the extremely negative impact of these phenomena on our state gene pool.
The practical value of the work comes down to the fact that the factual material, the author’s views and conclusions can
be used to prepare works on modern history of ukraine, some foreign countries and the ukrainian diaspora.
keywords: full-scale russian-ukrainian war, internally displaced persons, forced refugees, migrants, asylum seekers,
migrants and emigrants, forcibly evacuated to russia, demographic losses, gene pool of ukraine.
повномасштабна російсько-українська
війна, яка розпочалася 24 лютого 2022 року
віроломним нападом Російської Федерації
на Україну, призвела до безпрецедентного з
часів другої світової війни явища – масової
міграції населення Української держави й
появи невідомого раніше в українському сус-
пільстві феномену багатомільйонних виму-
шених мігрантів, внутрішньо переміщених
осіб (Впо), біженців, переселенців, шукачів
притулку та емігрантів. Історія європи і
світу за останні пів століття зазнала чима-
ло потужних міграційних криз – афганська
(1979–1989), яка спровокувала появу понад
6 млн біженців та емігрантів, венесуельська
(2013–2019) – 3 млн та сирійська (2019–
2020) – майже 3 млн осіб [9].
Утім, за своїми масштабами, географією
охоплення, кількісними показниками та
часовими рамками сучасна українська виму-
шена міграційна криза не має аналогів і зна-
чно перевершує всі поперед ні. За даними
Управління Верховного комісара у справах
біженців організації об’єднаних Націй
(УВкБ ооН), лише за перші півтора міся-
ця від початку гарячої фази нинішньої вось-
мирічної російсько-української війни свої
домівки залишили 11,4 млн українців [13],
www.etnolog.org.ua
IM
FE
77
Теофіл Рендюк
а в кінцевому підсумку ця цифра може досяг-
ти 16 мільйонів. В умовах гіршого сценарію
25 млн людей можуть потребувати гуманітар-
ної допомоги до кінця поточного року. З них
на 1 травня 2022 року межі України залиши-
ли 5 563 959 українців. З іншого боку, згідно
з оцінкою Міжнародної організації з міграції
ооН, ще 7,7 млн громадян України вважають-
ся внутрішньо переміщеними особами, тобто
вони залишилися в країні, але були змушені
виїхати з власного будинку. У Міністерстві
освіти і науки України (МоНУ) повідомили,
що, за статистикою, близько чверті всіх пере-
селенців є школярами або студентами. однак
у наведених даних не враховано тих осіб,
які є громадянами інших країн і на момент
початку повномасштабної війни перебува-
ли на території нашої держави. як правило,
за допомогою посольств відповідних країн
переважна більшість із них також залишила
територію України. Така масштабна хвиля
вимушених внутрішньо переміщених осіб та
емігрантів породила безліч проблем безпеко-
вого, соціального, економічного, фінансово-
го, сімейного та демографічного характеру.
остання матиме вкрай негативні наслідки
для генофонду населення України на наступ-
ні десятиліття. Із цього погляду проблемати-
ка сучасної вимушеної міграційної кризи в
надзвичайних умовах нинішньої російсько-
української загарбницької війни набуває осо-
бливої актуальності.
Більшість Впо екстрено передислоку-
валися в індивідуальному порядку або за
допомогою уповноважених державних орга-
нів влади зі східних і центральних регіонів
України до львівської, Івано-Франківської,
чернівецької, Закарпатської, Волинської,
Рівненської, Тернопільської, хмельницької
та Вінницької областей. Водночас київ, звід-
ки на початку війни виїхала майже половина
мешканців, став місцем переїзду біженців,
зазвичай із лівобережної України. На 1 трав-
ня 2022 року в столиці зареєструвалося
37 тис. внутрішньо переміщених осіб 1. лише
за останній тиждень квітня в києві кіль-
кість Впо збільшилася на понад 10 тис. осіб.
Найбільше їх зареєстровано в дарницькому
районі – 6102 , дніпровському – 5833 та
оболонському – 4300 [11].
Щодо західних областей України, то від
початку війни лише в Закарпатській облас-
ті кількість населення збільшилася майже
на 30 % [4]. На львівщину за перші два
тижні війни прибуло майже 110 тис. вну-
трішньо переміщених осіб. За словами голо-
ви львівської обласної військової адміні-
страції (облВЦа) М. козицького, для кра-
щої координації роботи з переселенцями
область налагодила спів працю з УВкБ ооН:
«Із представницею Управління кароліною
ліндхольм Біллінг ми домовилися розпо-
чати співпрацю з розміщення тимчасово
переміщених осіб на базі тих приміщень,
які є в області, але потребують додатко-
вого облаштування для комфорту людей».
львівська облВЦа з перших днів напливу
переселенців активно розпочала роботу на
двох напрямках. З одного боку, розміщува-
лись тимчасові намети поблизу міжнарод-
них пунктів пропуску, де виникла складна
ситуація у зв’язку з напливом людей. Це
відбулося в найбільших чотирьох містах
області, де були створені центри допомо-
ги переселенцям, що дало змогу зменшити
навантаження на львів. З іншого – із парт-
нерами з ооН також було розпочато імпле-
ментацію проєкту будівництва модульних
споруд для тривалого проживання людей,
яких з дому вигнала війна [7]. Водночас у
львівській області облаштували 13 гурто-
житків для переселенців. Разом з тим, за
рішенням кабінету Міністрів України, за
повідомленням «Українського радіо» від
4 травня 2022 року, для них в області най-
ближчим часом буде виділено 45 земельних
ділянок для будівництва постійного житла.
Річ у тім, що в кінцевому підсумку 400 тис.
Впо обрали львівську область як нове місце
для постійного проживання, що потребує
значних додаткових мультиаспектних зусиль
на місцевому та центральному рівнях. 60 тис.
з них, за словами мера львова а. садового,
уже влаштовані та вирішують питання щодо
www.etnolog.org.ua
IM
FE
8
I S S N 2 6 6 4 - 42 82 * Н а р од Н а т в ор ч іс т ь та е т НоЛоГ і я * 3/2 019
8
I S S N 2 6 6 4 - 42 82 * Н а р од Н а т в ор ч іс т ь та е т НоЛоГ і я * 3/2 0 22
роботи або навчання. Це означає, що ця кате-
горія Впо остаточно залишаться у львові та
області, із часом вони позбудуться стату-
су біженця, що позитивно відобразиться на
демографічну ситуацію в регіоні.
під час бесіди автора з головою
чернівецької облВЦа с. осачуком було
з’ясовано, що впродовж перших двох міся-
ців, що минули з початку війни Росії проти
України, до області прибуло понад 800 тис.
переселенців, 40 тис. з яких остаточно осіли
в обласному центрі. Їхній статус подібний до
ситуації з переселенцями на львівщині – від-
сутність житла, робочих місць, проблеми з
навчанням тощо. З метою нагального вирі-
шення житлової проблеми місцеві волонте-
ри звернулися до чернівчан, які мають віль-
ні квартири, аби ті надавати їх для пересе-
ленців. Зокрема, голова штабу «Волонтери
Буковини» к. пономарьова попросила свої
квартири давати тих, хто наразі перебуває за
кордоном. У чернівцях працює цілодобовий
гуманітарний штаб. психологи-волонтери
безкоштовно допомагають онлайн і очно
вимушеним переселенцям. працівники куль-
тури та освіти доглядають за дітьми людей
з інших регіонів. єдина відмінність від емі-
грантів до польщі зводиться до того, що
абсолютна більшість біженців до Буковини
із самого початку мала намір лише транзи-
тувати територію чернівецької області й
самого міста в напрямі сусідньої Румунії та
Республіки Молдова. Задля сприяння цьому
процесу із залізничного вокзалу чернівців до
пропускного пункту «порубне», що на укра-
їнсько-румунському кордоні, облВЦа було
організовано безкоштовний автобус для тих,
хто не має власного транспорту. Цей комфор-
табельний автобус дотепер щодня чергує біля
вокзалу та в міру напов нення в порядку живої
черги охочими їхати до Румунії відправляєть-
ся в майже 50-кілометровий рейс [14].
Водночас важливими точками для при-
йняття біженців з південно-східних облас-
тей України залишаються міста Центральної
України. Згідно з картою ооН, на захо-
ді України перебуває понад 2,9 млн Впо,
у центральних областях на правому бере-
зі дніпра – 1,4 млн, на північний схід від
києва – 1,3 млн, на південь від києва й на
північ від одеси та Миколаєва – по 357 тис.
і на лівому березі дніпра (у Запорізькій
і херсонській областях) – 857 тис. [10].
Наприклад, від початку війни до середини
квітня 2022 року в Запоріжжя гуманітарним
коридором було евакуйовано 114 125 осіб з
донецької та херсонської областей, з них –
29 405 дітей [1]. Запоріжжя прий мало біжен-
ців безперервно, до останнього переселенця:
160 цивільних, евакуйованих з Маріуполя,
за даними «Українського радіо», було при-
йнято та влаштовано 3 травня 2022 року.
Навіть до прифронтового південного міста
Миколаєва регулярно прибувають вимуше-
но переміщені особи. Упродовж першого пів-
тора місяця війни 1592 наші співвітчизники
отримали тут статус внутрішньо переміще-
ної особи, з них – 407 дітей. Миколаївська
міська рада, за всіх складнощів матеріально-
технічного характеру та підвищеного рівня
небезпеки, надає необхідну допомогу
постраждалим від дій агресора – тимчасове
поселення, гуманітарну допомогу, їх беруть
на облік в районних управліннях соціальних
виплат і компенсацій департаменту праці та
соціального захисту населення [5].
Глибоко імпонує міцна громадянська
позиція тих мешканців, які опинилися на
тимчасово окупованих територіях. Україні
і світові відомо, скажімо, з якою сміливістю
та послідовністю мешканці херсона висту-
пають проти намірів окупантів створити в
області «хнр – херсонську народну республі-
ку». Завдяки їхній твердій позиції, так зва-
ний референдум щодо цього питання пере-
носиться вже другий місяць поспіль. «иди
домой, если хочешь быть живой» – під таким
гаслом, починаючи з 20 березня 2022 року,
в тимчасово окупованому херсоні місцеві
мешканці системно виходять на акції про-
тесту проти російських окупантів, зриваючи
їхні підступні плани і наміри.
держава розпочинає будівництво житла
для людей, які втратили його через повно-
www.etnolog.org.ua
IM
FE
99
Теофіл Рендюк
масштабну війну, що її розпочала РФ.
Будуватимуть у 10 регіонах й обиратимуть
проєкти, які можна завершити за 3–4 місяці.
про це заявив заступник керівника офісу
президента України к. Тимошенко в інтерв’ю
Forbes Україна, передає УНН. «один з прі-
оритетів – гуманітарна допомога кожному
мешканцю у кожному регіоні. люди не мають
залишитись без їжі, без теплого одягу чи ще
без чогось необхідного. друге завдання –
житло для переміщених осіб. Ми побудуємо
для них не якісь модульні тимчасові спору-
ди, а нормальні домівки в 10 регіонах. люди
не повинні жити в спортзалах або школах.
Ми вибрали проєкти, які можна втілити за
три місяці», – розповів Тимошенко. За його
словами, це будуть саме квартири – переваж-
но двокімнатні, але будуть і однокімнатні,
і трикімнатні. «після того, як ми відновимо
домівки переселенців в містах, де вони жили
до війни, вони переїдуть, а ці квартири будуть
віддані військовим і всім іншим, хто стояв
у чергах», – зазначив Тимошенко. На запи-
тання, скільки мільйонів квадратних метрів
планують побудувати, Тимошенко відповів:
«потрібно побудувати декілька десятків
тисяч квартир. перші квартири маємо отри-
мати через три-чотири місяці. Існує багато не
введених в експлуатацію, але фактично гото-
вих житлових будинків. У найближчий місяць
держава почне їх викуповувати і надавати
переселенцям» [2]. У цілому для внутрішньо
вимушених переселенців в Україні буде побу-
довано понад 600 тис. нових квартир.
оскільки процес евакуації мешканців при-
фронтової зони триває, Укрзалізниця разом з
Міністерством цифрової трансформації та
офісом президента України, починаючи з
травня 2022 року, запустила проєкт «Там,
де вас чекають». Він покликаний спростити
процес евакуації, пошуку житла та отриман-
ня гуманітарної допомоги на новому місці
тим українцям, які вимушені полишати свої
домівки через війну Росії проти України.
Зокрема, Міністерство цифрової трансфор-
мації створило спеціальний сайт, на якому
відображається кількість місць, які кожна
західна область може запропонувати для
безкоштовного розселення тимчасово пере-
міщених громадян зі сходу України. Також
там є номери телефонів контактних центрів
у кожній області, куди можна звертатися
самостійно з відповідним запитом – місцеві
органи влади супроводжують евакуйованих
українців від вокзалів до місця розселення.
Так, на п’яти вокзалах, звідки відправляють
людей (у києві, харкові, одесі, Запоріжжі та
лозовій), стюарди реєструватимуть тих, хто
евакуюється, у єдиній системі та допомагати-
муть визначитися з місцем майбутнього тим-
часового поселення. Водночас на чотирьох
вокзалах, де приймають людей (у львові,
Ужгороді, чернівцях та Івано-Франківську),
евакуйованих, які були зареєстровані, зустрі-
чають інші співробітники залізниці та волон-
тери, котрі організовано передають їх пред-
ставникам місцевої влади. Ті своєю чергою
доставляють евакуйованих з вокзалу до місця
поселення [12].
як зазначалося вище, на 1 травня
2022 року 5,6 млн українців були вимуше-
ні залишити – тимчасово або на завжди –
територію України. Більшість із них поїхала
до польщі – понад 3 млн осіб. За остан-
німи даними, до Румунії також виїхало
понад 817 тис. осіб, до Угорщини – майже
520 тис., до Молдови – понад 443 тис., до
словаччини – майже 372 тис. і до Білорусі –
понад 25 тис. [4]. отже, дружні та сусідні з
Україною центральноєвропейські держави
прийняли першу й найбільш складну хвилю
вимушених переселенців з України.
Цікаво, що українських мігрантів, на від-
міну від таких самих вихідців з країн азії,
африки та латинської америки, у європі,
сша і в канаді приймають знач но тепліше
й щиріше. На нашу думку, це пояснюється
багатьма позитивними показниками – висо-
ким рівнем освіченості українців, їх належ-
ною вихованістю, природною толерантніс-
тю, володінням іноземними мовами, пра-
целюбністю, відкритістю до спілкування,
готовністю поділитися особистими нави-
чками (фаховими, кулінарними, побутови-
www.etnolog.org.ua
IM
FE
10
I S S N 2 6 6 4 - 42 82 * Н а р од Н а т в ор ч іс т ь та е т НоЛоГ і я * 3/2 019
10
I S S N 2 6 6 4 - 42 82 * Н а р од Н а т в ор ч іс т ь та е т НоЛоГ і я * 3/2 0 22
ми) тощо. У цьому контексті папа Римський
Франциск заговорив навіть про «позитивну
дискримінацію» щодо українців, тобто до
них в європейських державах та в цивіліза-
ційних країнах світу, куди вони потрапля-
ють внаслідок еміграції, ставлення є в рази
більш позитивним у порівнянні зі сприйнят-
тям емігрантів з багатьох країн азії, африки
та латинської америки.
слід наголосити на тому, що для тако-
го позитивного ставлення до наших спів-
вітчизників-емігрантів є серйозні підстави.
Українці привезли із собою та навчають охо-
чих зарубіжних громадян шити сорочки-
вишиванки, хрести-обереги, хустки-обереги
та тризуби-обереги, які передають на фронт
разом з гуманітарною допомогою. За тради-
цією такі обереги починають виготовляти на
початку нового Місяця, по вівторках та чет-
вергах, коли вони, на думку генераторів поши-
рення цих прекрасних традицій, набувають
магічної сили. Цей шляхетний рух дедалі
більше поширюється за кордоном. Так, до
дня української вишиванки весь світ, умовно
кажучи, був одягнутий у них. Уже давно за
кордоном у вишиванках ходить все більше
іноземців на знак солідарності з Україною,
яка відстоює не лише власну незалежність,
але і європейські цінності. яскравим прикла-
дом є шляхетний жест з боку королеви Іспанії
та прем’єр-міністра канади, які періодично
носять українські вишиванки. Їх дедалі час-
тіше одягають повсякденно, насамперед у
сім’ях, де за межами нашої країни прожива-
ють українці-переселенці.
4 червня 2022 року у Відні відкрилася нова
галерея Albert Art. Вона розпочала робо-
ту виставкою Stages («етапи»), що стала
спільним проєктом українських художниць
олени штепури, ксенії дацюк та австрій-
ської мисткині еріки Навас. художниці
познайомилися у Відні, де українки тим-
часово перебувають через війну в рідній
країні. У березні цього року о. штепурі та
к. дацюк довелося залишити київ. Наталія
Ткаченко, засновниця платформи сучасно-
го мистецтва Spilne art, з якою співпрацю-
ють мисткині, знайшла для них тимчасовий
прихисток в австрії – двері свого будинку
та майстерні відкрила е. Навас. Упродовж
трьох місяців художниці працювали разом.
Результатом плідної співпраці стала вистав-
ка Stages, основна тема якої – етапи прий-
няття неминучого. За допомогою зображен-
ня тілесності мисткині передають емоцій-
ні стани людини через рух, адже кожний
боїться, що замало робить для перемоги над
рашистами. експозиція Stages – про шлях
до себе, прийняття нових себе за кордоном,
це чудовий симбіоз унікального потенціалу
українських та австрійських художниць.
як видно з наведених даних, найбільше
українців виїхало до польщі. Ця держава
втричі багатша за Україну й має фінансові
можливості утримувати біженців. Важливим
показником у цьому плані є те, що польська
влада не вимагатиме від біженців виїжджа-
ти з польщі до інших країн єс або через
океан. Таку заяву зробив віце-прем’єр польщі
я. качинський в інтерв’ю Рolska Times. «У нас
є правило – ніяких переїздів. якщо хтось
хоче залишитися тут, він залишається, а якщо
хоче піти, він іде. Ми нікого не змушуємо
нічого робити. І друге правило – ми не про-
симо допомоги. Звичайно, ми вважаємо,
що заслуговуємо на таку допомогу, але про-
сити її не будемо». Він також підкреслив,
що економічна ситуація в польщі дозволяє
забезпечити всім необхідним українських
біженців 2. Таке шляхетне ставлення офіцій-
ної Варшави до раптової появи на території
польщі багатомільйонної хвилі українських
біженців призвело до того, що лише незначна
частина українських емігрантів прагне пере-
їхати з польщі виключно до багатих країн
європи та світу, маючи за собою персональну
амбітність, статус високоосвіченої людини та
кваліфікованого фахівця, а також прагнення
жити і працювати в цивілізованому світі.
отже, Республіка польща виявилася най-
більш підготовленою – інфраструктурно,
матеріально-фінансово, морально-психоло-
гічно – до прийняття масової хвилі пересе-
ленців з України. Ще до початку повномасш-
www.etnolog.org.ua
IM
FE
1111
Теофіл Рендюк
табної російсько-української війни польська
сторона заявляла про готовність прийняти
половину з очікуваних тоді 4 млн біженців у
разі вибуху такої війни. проте реалії виявили-
ся зовсім неочікуваними: польща прийняла
на свою територію майже всю прогнозовану
кількість евакуйованих з України, почина-
ючи з першого дня започаткування так зва-
ної «спецоперації» Москви. І річ не так у
попередньо заявленій польською стороною
«готовності» прийняти українців-біженців,
як у мотиваційних аргументах останніх обра-
ти саме цю країну для переїзду на тимчасове
(для багатьох – на постійне) проживання.
Головними аргументами на користь вибору
польського напряму евакуації були такі:
– мовний чинник, тобто достатня близь-
кість між українською та польською мовами,
що дозволяє новоприбульцям з України яко-
мога краще і швидше порозумітися в польщі;
– близькість та доступність українсько-
польського державного кордону, протяж-
ність якого понад 500 км та вздовж якого
традиційно функціонує майже десяток
контрольно-пропускних пунктів, які у форс-
мажорній ситуації виявилися зовсім відкри-
тими для біженців з України;
– попереднє знайомство з польськими реа-
ліями – чимало вихідців з України до війни
побували в польщі чи то в ролі трудових
мігрантів, чи то як туристи або як студенти
в польських вищих навчальних закладах. але
війна внесла свої корективи: раніше йшла
мова про економічну / трудову та освітянську
хвилю, а зараз – про хаотичну, неконтрольо-
вану, багаторівневу із соціальної, професіо-
нальної та освітньої точок зору еміграцію;
– більш високий рівень розвитку польщі як
країни-члена європейського союзу в порів-
нянні з Україною, у чому багато емігрантів до
цієї держави вбачають не лише кращий рівень
життя в польських реаліях, але й нові можли-
вості для самореалізації. Нинішні українські
вимушені емігранти – не дешеві працівники,
готові до будь-якої праці заради швидкого
заробітку, як більшість їхніх попередників,
а, як правило, – уже сформовані висококвалі-
фіковані фахівці, бізнесмени, носії високого
рівня знань, що шукають у польщі аналогічні
або кращі умови праці та самореалізації, які в
них були в Україні;
– спрощена можливість виїхати з польщі
до третіх країн, насамперед до розвинутих
держав Західної європи, до сша, канади,
австралії та ін. З польщі, наприклад, орга-
нізовано регулярні пасажирські потяги для
українських емігрантів до Німеччини, чехії,
Нідерландів та ін. проте, на нашу думку, до
цивілізованих країн європи та світу треба
виїхати підготовленими, за попередньо
перевіреними адресами, а не хаотично, щоб
не створювати проблем за новим місцем при-
бування й не розпочати всю історію вимуше-
ного емігранта з початку.
Утім, зауважимо ще раз, польська сторо-
на із самого початку зробила і продовжує
робити все можливе заради того, щоб якомо-
га більше українських мігрантів залишилося
на території країни, вбачаючи в них великий
потенціал робочої сили, що особливо важливо
для польщі в умовах власного економічного
процвітання та значного витоку своїх, поль-
ських, кваліфікованих кадрів до ФРН, Великої
Британії, сша, канади та інших країн. Тобто
представники нинішньої вимушеної емігра-
ційної хвили істотно доповнюють попередній
майже 3-мільйонний загін українських тру-
дових мігрантів, без яких польська економіка
просто впала б в рецесію. Звідси й підвище-
ний інтерес Варшави та польських працедавців
до потенціалу нової примусової еміграційної
хвили з охопленої війною України.
очевидним негативним результатом
вимушеної масової еміграції молодої час-
тини населення України, насамперед жінок
репродуктивного віку, до перелічених вище
зарубіжних країн стане значне знижен-
ня кількості населення держави в цілому.
Зокрема, у 2022 році в Україні вже залиши-
лося на 11 % менше мешканців, у порівнянні
з 2021 роком 3. переважну кількість емі-
грантів складають матері та вагітні жінки.
Наприклад, з початку повномасштабної
війни в РФ проти України в польщі наро-
www.etnolog.org.ua
IM
FE
12
I S S N 2 6 6 4 - 42 82 * Н а р од Н а т в ор ч іс т ь та е т НоЛоГ і я * 3/2 019
12
I S S N 2 6 6 4 - 42 82 * Н а р од Н а т в ор ч іс т ь та е т НоЛоГ і я * 3/2 0 22
дилося понад 600 українських немовлят [3].
Вони автоматично отримали право стати і
громадянами Республіки польща, замість
того, щоб бути лише повноправними укра-
їнськими громадянами. Така ситуація про-
стежується і в інших країнах, де поза своєї
волі опинилося чимало вагітних жінок-укра-
їнок. крім того, 44 % українських сімей в
умовах війни проживають роз’єднано через
вимушену евакуацію. отже, ідеться про сут-
тєві демографічні втрати Україною, хоча в
самій країні природний процес народжуван-
ня дітей не припиняється. Так, з 24 лютого
по 10 квітня 2022 року в києві народилося
1189 малюків: 629 хлопчиків та 560 дівчаток.
серед новонароджених – 29 двійнят. За цей
період одружилося 1439 пар 4. Згідно з дани-
ми Фонду ооН у сфері народонаселення, на
весну 2022 року в Україні припадало при-
близно 240 000 вагітних жінок, і 80 000 з них
мали народити дітей впродовж перших трьох
місяців війни. після російського вторгнення
24 лютого українські жінки змушені наро-
джувати навіть у бомбосховищах [3].
однак усе це не рятує складної демогра-
фічної ситуації в Україні, що вже склалася
внаслідок російської агресії. лише 79,2 %
біженців з України має намір повернути-
ся на Батьківщину після закінчення війни,
а 10,9 % повертатися не планують. про це
свідчать результати опитування, проведеного
соціологічною службою Центру Разумкова
на пунктах пропуску в Закарпатській області
з 15 березня до 1 квітня 2022 року. під час
дослідження опитали 101 респондента віком
від 16 років, що прямував з України пішки або
автомобільним транспортом. 89,1 % опитаних
упевнені, що Україна переможе в цій війні,
лише 1 % висловили думку про те, що про-
грає, решті важко визначитись із відповіддю.
Заслуговує на увагу те, що 83,2 % біженців –
жінки. 63,4 % виїжджають разом із дітьми й
лише 12,9 % самостійно. Разом узяте, на наше
переконання, – це велика демографічна втра-
та для України, оскільки в жінок-емігранток
є підвищений шанс вийти заміж за інозем-
ців і ніколи не повернутися на Батьківщину.
36,6 % становлять ті, хто залишає країну у віці
30–39 років, 25,7 % – 40–49 років, 18,8 % –
16–29 років, 7,9 % – 50–59 років, 10,9 % – стар-
ше 60 років. Відносна більшість біженців –
з києва та харківської області (по 18,8 %),
трохи менше з київської (11,9 %), донецької
(7,9 %), Запорізької (6,9 %), Миколаївської,
одеської, херсонської (по 5 %) областей.
З Волинської, львівської, хмельницької,
Івано-Франків ської, чернівецької, Тернопіль-
ської областей ніхто не виїжджав. 55,4 %
заявили, що виїхали з населеного пункту, де
точилися бойові дії, 12,9 % – тому, що бойові
дії відбувалися поряд, 9,9 % – тому, що бойових
дій не було, але їхній населений пункт бом-
бардували або обстрілювали, 13,9 % – тому,
що це відбувалося в сусідньому населеному
пункті, і лише 7,9 % зазначили, що бойових дій
та стрілянини ні в їхньому населеному пунк-
ті, ні поряд не було. 26,7 % респондентів пові-
домили, що отримували допомогу від держав-
них органів, 53,5 % – від волонтерів, 8,9 % – від
релігійних організацій, 6,9% – від підпри-
ємств (зокрема, за місцем роботи), 40,6 % – від
родичів та друзів, 44,6 % – від незнайомих
співгромадян, 20,8 % не отримували допомо-
ги взагалі. 63,4 % біженців заявили, що мовою
спілкування вдома в них є російська й лише
30,7 % – що українська, проте тільки 21,8 %
опитаних назвали російську рідною, 65,3 %
рідною назвали українську і 4 % рідною назва-
ли іншу мову [8].
На нашу думку, такі соціологічні дослі-
дження є цінними тому, що вони дають комп-
лексну уяву про демографічний розріз при-
мусово переміщених осіб, половина з яких
тимчасово або на завжди залишили кордони
України. ключовою інформацією результатів
зазначеного опитування є показник 10,9 % –
тих, хто повертатися додому не планує. а це –
606,5 тис. дорослих громадян нашої держави,
переважна більшість яких є репродуктивно-
го віку. За нашими підрахунками, ця цифра
може досягти, у разі продовження війни на
більш тривалий період, до 1 млн осіб.
Разом з певними втратами Збройними
силами України живої сили під час бойових
www.etnolog.org.ua
IM
FE
1313
Теофіл Рендюк
дій з рашистами, а також з десятками тисяч
загиблих серед мирного населення на лінії
зіткнення та в глибині української терито-
рії від нанесених агресором систематичних
ударів крилатими й балістичними ракетами
і внаслідок періодичних бомбардувань авіа-
цією противника міст України чисельність
населення нашої держави зазнає істотно-
го скорочення. але найбільшу втрату спри-
чиняє примусова незворотна еміграція, що
негативно впливає на генофонд українсько-
го народу.
1 див: Вечірній київ. 2 травня 2022 року. url :
https://vechirniy.kyiv.ua›.
2 див.: польща не відправлятиме українських бі-
женців до інших країн єс і не проситиме допомогу на
їх утримання. Оbozrevatel. 25 березня 2022 року. url :
https://news.obozrevatel.com/ukr/economics/analytics-
and-forecasts/polscha-ne-vidpravlyatime-ukrainskih-
bizhentsiv-do-inshih-krain-es-i-ne-prositime-dopomogu-na.
3 див.: кількість населення в Україні є на 11 % мен-
шим від 2021 року. Агрономія сьогодні. 9 квітня 2022 року.
url : http://agronomy.com.ua/novyny/1035-stalo-
vidomo-iakymy-budut-tsiny-na-ovochi-borshchovoho-
naboru.html.
4 ua Cуспільне мовлення. 28 квітня 2022 року.
1. Від початку війни до Запоріжжя було евакуйо-
вано понад 114 тисяч людей. Іnterfax-Україна. 10 квіт-
ня 2022 року. url : https://interfax.com.ua/news/
general/823004.html.
2. житло для переселенців: в оп заявили, що оби-
ратимуть проєкти, які можна завершити за 3–4 місяці.
УНН. 11 квітня 2022 року. url : https://www.unn.com.
ua/uk/news/1972016-zhitlo-dlya-pereselentsiv-v-op-
zayavili-scho-obiratimut-proekti-yaki-mozhna-zavershiti-
za-3-4-misyatsi.
3. З початку війни у польщі народилося понад
600 українських немовлят. Еспресо. 10 квітня 2022 року.
url : https://espreso.tv/z-pochatku-viyni-u-polshchi-
narodilosya-ponad-600-ukrainskikh-nemovlyat.
4. З України вже виїхали майже 5,5 мільйона біжен-
ців – ооН. ТСН. 30 квітня 2022 року. url : https://
tsn.ua/ato/z-ukrayini-vzhe-viyihali-mayzhe-5-5-milyona-
bizhenciv-oon-2050408.html.
5. За час війни понад 1,5 тисяч українців отримали в
Миколаєві статус внутрішньо переміщеної особи. З них
407 дітей. Корабелов інфо. 9 квітня 2022 року. url :
https://korabelov.info/2022/04/241651/za-chas-vijni-
ponad-1-5-tisyach-ukrainciv-otrimali-v-mikolaievi-status-
vnutrishno-peremishhenoi-osobi.
6. За час повномасштабної війни РФ проти Укра-
їни в києві народилося 1189 немовлят і одружилося
1439 пар – кМда. Еспресо. 10 квітня 2022 року. url :
https://espreso.tv/za-chas-povnomasshtabnoi-viyni-
rf-proti-ukraini-v-kievi-narodilosya-1189-nemovlyat-i-
odruzhilosya-1439-par-kmda.
7. львівщина співпрацюватиме з ооН з питань
вимушених переселенців. Іnterfax-Україна. 8 березня
2022 року. url : https://interfax.com.ua/news/
general/809245.html.
8. Майже 80 % біженців хочуть повернутись в Укра-
їну після війни – соцопитування Центру Разумкова.
Іnterfax-Україна. 4 квітня 2022 року. url : https://
interfax.com.ua/news/general/820950.html.
9. Найважчі міграційні кризи у світі за останні роки.
Слово і діло. 11 листопада 2021 року. url : https://www.
slovoidilo.ua/2021/11/11/infografika/svit/najvazhchi-
mihraczijni-kryzy-sviti-ostanni-roky.
10. ооН підвищила оцінку внутрішньо переміще-
них осіб в Україні до 7,1 млн. Interfax-Україна. 10 квіт-
ня 2022 року. url : https://interfax.com.ua/news/
general/822930.html.
11. У києві зареєстровано понад 37 тисяч пересе-
ленців – кМда. РБК-Україна. 2 травня 2022 року. url :
https://www.rbc.ua/ukr/news/kieve-zaregistrirovano-37-
tysyach-pereselentsev-1651508138.html.
12. Укрзалізниця разом з Мінцифри та офісом
президента України допомагатиме з розселенням
евакуйованим мешканцям України. Армія-Inform.
3 травня 2022 року. url : https://armyinform.com.
ua/2022/05/03/ukrzaliznyczya-razom-z-minczyfry-
ta-of isom-prezydenta-ukray iny-dopomagatyme-z-
rozselennyam-evakujovanym-meshkanczyam.
13. через війну свої домівки покинули 11,4 млн.
українців – ооН. РБК-Україна. 9 квітня 2022 року.
url : https://www.rbc.ua/ukr/news/voyny-svoi-doma-
pokinuli-11-4-mln-ukraintsev-1649511897.html.
14. Cernăuţi, loc de refugiu pentru ucrainenii din estul
țării. Zorile Bucovinei. 7 martie 2022. url : http://www.
zorilebucovinei.com/news/show/3603.
Примітки
Джерела та література
www.etnolog.org.ua
IM
FE
14
I S S N 2 6 6 4 - 42 82 * Н а р од Н а т в ор ч іс т ь та е т НоЛоГ і я * 3/2 019
14
I S S N 2 6 6 4 - 42 82 * Н а р од Н а т в ор ч іс т ь та е т НоЛоГ і я * 3/2 0 22
1. more than 114 000 of People have been evacuated
to zaporizzhia from the Beginning of the War. Іnterfax-
Ukraine. april 10, 2022. available from: https://interfax.
com.ua/news/general/823004.html [in ukrainian].
2. Dwelling for the resettlers: the OP has Declared, that
They will Choose the Projects, which can be Finished in
3–4 months. UNN. april 11, 2022 [online]. available from:
https://www.unn.com.ua/uk/news/1972016-zhitlo-dlya-
pereselentsiv-v-op-zayavili-scho-obiratimut-proekti-yaki-
mozhna-zavershiti-za-3-4-misyatsi [in ukrainian].
3. more than 600 ukrainian Infants have been Born in
Poland from the Beginning of War. Espreso. april 10, 2022
[online]. available from: https://espreso.tv/z-pochatku-
viyni-u-polshchi-narodilosya-ponad-600-ukrainskikh-
nemovlyat [in ukrainian].
4. almost 5,5 million of refugees have already left
ukraine – uNO. TSN. april 30, 2022 [online]. available
from: https://tsn.ua/ato/z-ukrayini-vzhe-viyihali-
mayzhe-5-5-milyona-bizhenciv-oon-2050408.html [in
ukrainian].
5. more than 1,5 Thousand of ukrainians have Got the
Status of Internally Displaced Person in mykolaiv during
the War. 407 Children are among Them. Korabelov info.
april 9, 2022 [online]. available from: https://korabelov.
info/2022/04/241651/za-chas-vijni-ponad-1-5-tisyach-
ukrainciv-otrimali-v-mikolaievi-status-vnutrishno-
peremishhenoi-osobi [in ukrainian].
6. During the Full-Scale War of the rF against
ukraine 1189 Infants have been Born in Kyiv and
1439 Pairs have married, – KCSa. Espreso. april 10,
2022 [online]. available from: https://espreso.tv/za-
chas-povnomasshtabnoi-viyni-rf-proti-ukraini-v-kievi-
narodilosya-1189-nemovlyat-i-odruzhilosya-1439-par-
kmda [in ukrainian].
7. lviv region will Cooperate with the uNO in the
Issues of the Forced resettlers. Іnterfax-Ukraine. march 8,
2022 [online]. available from: https://interfax.com.ua/
news/general/809245.html [in ukrainian].
8. almost 80 % of the refugees want to return to ukraine
after the War – Sociological Poll of the razumkov Centre.
Іnterfax-Ukraine. april 4, 2022 [online]. available from:
https://interfax.com.ua/news/general/820950.html [in
ukrainian].
9. The hardest migration Crises in the World for the
last Years. World and Affair. November 11, 2021 [online].
available from: https://www.slovoidilo.ua/2021/11/11/
infografika/svit/najvazhchi-mihraczijni-kryzy-sviti-
ostanni-roky [in ukrainian].
10. The uNO has Increased the appraisal of
Internally Displaced Persons in ukraine to 7,1 million.
Interfax-Ukraine. april 10, 2022 [online]. available from:
https://interfax.com.ua/news/general/822930.html [in
ukrainian].
11. more than 37 Thousand of resettlers are registered
in Kyiv, – KCSa. RBC-Ukraine. may 2, 2022 [online].
available from: https://www.rbc.ua/ukr/news/kieve-
zaregistrirovano-37-tysyach-pereselentsev-1651508138.
html [in ukrainian].
12. ukrainian railways along with the ministry of
Digital transformation and the President of ukraine Office
help the evacuated Inhabitants with the Settling. Army-
Inform. may 3, 2022 [online]. available from: https://
armyinform.com.ua/2022/05/03/ukrzaliznyczya-
razom-z-minczyfry-ta-ofisom-prezydenta-ukrayiny-
d o p o magat y m e - z -roz sel en ny am - eva ku jovany m -
meshkanczyam [in ukrainian].
13. 11,4 million of ukrainians have left their
houses because of the War, – uNO. RBC-Ukraine.
april 9, 2022 [online]. available from: https://www.
rbc.ua/ukr/news/voyny-svoi-doma-pokinuli-11-4-mln-
ukraintsev-1649511897.html [in ukrainian].
14. Cernăuţi, loc de refugiu pentru ucrainenii din estul
țării [Chernivtsi, a Place of refuge for ukrainians of the
east of the Country]. Dawn of Bukovyna. march 7, 2022
[online]. available from: http://www.zorilebucovinei.
com/news/show/3603 [in moldavian].
References
www.etnolog.org.ua
IM
FE
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-203545 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0130-6936 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-27T14:58:43Z |
| publishDate | 2022 |
| publisher | Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Рендюк, Т. 2025-05-30T09:15:27Z 2022 Вимушена міграція в надзвичайних умовах російсько-української війни та її негативні наслідки для генофонду України / Т. Рендюк // Народна творчість та етнологія. — 2022. — № 3. — С. 5–14. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. 0130-6936 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/203545 314.15.045:316.485.26(470+571:477) https://doi.org/10.15407/nte2022.03.005 У статті висвітлюється нова тема – вимушені міграційні процеси в Україні та за її межами, спровоковані нинішньою гарячою фазою восьмирічної російсько-української війни. Уперше досліджено моментальний негативний вплив цього феномену на демографічну ситуацію в Україні та майбутні наслідки для генофонду населення Української держави. У розвідці досліджуються особливості вимушеної міграції в надзвичайних умовах цієї війни, такі як кількісні показники мігрантів та емігрантів, віковий та статевий зрізи їх суб’єктності, напрями слідування мігрантів у межах України та емігрантів за її межами, проблеми, з якими стикаються переселенці в країні й за кордоном тощо. Мета дослідження – показати той величезний та неочікуваний удар масштабних військових операцій, розпочатих окупаційною російською регулярною армією, на життя і долю мирних мешканців України. Чверть із них стали вимушеними біженцями та переселенцями. Також продемонстровано цифрами та фактами трагедію мільйонів сімей і окремих осіб, які були вимушені покинути рідну оселю, залишаючи всі блага, набуті впродовж життя. Актуальність роботи обґрунтована потребою негайного узагальнення сучасної вимушеної міграційної кризи в надзвичайних умовах нинішньої російсько-української загарбницької війни. Для дослідження застосовано загальнонаукові та конкретно-історичні: методи: аналізу і синтезу (у ході роботи з джерелами); об’єктивності (визначення масштабів внутрішньої та зовнішньої міграції, спровокованої гарячою фазою восьмирічної російсько-української війни); узагальнення (для осмислення реального стану вимушених міграційних процесів в Україні й за кордоном та для вироблення висновків); статистичний (для використання в роботі різноманітних за характером і значенням кількісних показників міграції та еміграції); хронологічний (для викладу матеріалу в послідовно-хронологічному порядку); синхронний (під час проведення порівняльної характеристики становища вимушених переселенців в Україні та в зарубіжних країнах). Наукова новизна статті полягає у всебічному аналізі нових статистичних і демографічних даних щодо безпрецедентних масштабів вимушеного переселенського 7-мільйонного руху в межах України та примусової еміграції майже 6 млн її мешканців і негативний вплив цих явищ на генофонд нашої держави. Практична цінність роботи полягає в тому, що наведений фактичний матеріал, висловлені авторські міркування й зроблені висновки можуть бути використані для підготовки праць із сучасної історії України, а також окремих зарубіжних країн та української діаспори. The article covers an exclusively new topic – forced migration processes in Ukraine and abroad, provoked by the current hot phase of the eight-year Russian-Ukrainian war. The immediate negative impact of this phenomenon on the demographic situation in Ukraine and future consequences for the gene pool of the population of the Ukrainian state is studied for the first time. The features of forced migration in the extraordinary conditions of this war, such as quantitative indicators of migrants and emigrants, age and gender of their subjectivity, directions of migrants running within Ukraine and emigrants abroad, problems faced by migrants in the country and abroad, etc. are investigated in the article. The aim of the study is to show the huge and unexpected impact of large-scale military operations launched by the occupying Russian regular army on the lives and fate of the peaceful and innocent people of Ukraine. A quarter of them have become forced refugees and displaced persons. The figures and facts also show the tragedy of millions of families and individuals who have been forced to leave their homes, leaving all the benefits acquired during their lives. The relevance of the work is justified by the necessity of immediate generalization and study of the latest statistical and demographic data on the current forced migration crisis in the extraordinary conditions of the current Russian-Ukrainian aggressive war. The methods of research include general and specific historical: analysis and synthesis (in the course of working with sources); objectivity (determining the scale of internal and external migration provoked by the hot phase of the eight-year Russian-Ukrainian war); generalization (to understand the real state of forced migration processes in Ukraine and abroad and to draw conclusions); statistical (for the use in the work of quantitative indicators of migration and emigration various in nature and importance); chronological (to present the material in sequential chronological order); synchronous (during the comparative characterization of the situation of internally displaced persons in Ukraine and abroad). The scientific novelty of the article is a comprehensive analysis of new statistical and demographic data on the unprecedented scales of the 7 million forced resettlement movement within Ukraine the forced emigration of almost 6 million inhabitants and the extremely negative impact of these phenomena on our state gene pool. The practical value of the work comes down to the fact that the factual material, the author’s views, and conclusions can be used to prepare works on the modern history of Ukraine, some foreign countries, and the Ukrainian diaspora. uk Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України Народна творчість та етнологія Актуальні проблеми сучасної гуманітаристики Вимушена міграція в надзвичайних умовах російсько-української війни та її негативні наслідки для генофонду України Forced Migration in the Extraordinary Conditions of the Russian-Ukrainian War and Its Negative Consequences for the Gene Pool of Ukraine Article published earlier |
| spellingShingle | Вимушена міграція в надзвичайних умовах російсько-української війни та її негативні наслідки для генофонду України Рендюк, Т. Актуальні проблеми сучасної гуманітаристики |
| title | Вимушена міграція в надзвичайних умовах російсько-української війни та її негативні наслідки для генофонду України |
| title_alt | Forced Migration in the Extraordinary Conditions of the Russian-Ukrainian War and Its Negative Consequences for the Gene Pool of Ukraine |
| title_full | Вимушена міграція в надзвичайних умовах російсько-української війни та її негативні наслідки для генофонду України |
| title_fullStr | Вимушена міграція в надзвичайних умовах російсько-української війни та її негативні наслідки для генофонду України |
| title_full_unstemmed | Вимушена міграція в надзвичайних умовах російсько-української війни та її негативні наслідки для генофонду України |
| title_short | Вимушена міграція в надзвичайних умовах російсько-української війни та її негативні наслідки для генофонду України |
| title_sort | вимушена міграція в надзвичайних умовах російсько-української війни та її негативні наслідки для генофонду україни |
| topic | Актуальні проблеми сучасної гуманітаристики |
| topic_facet | Актуальні проблеми сучасної гуманітаристики |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/203545 |
| work_keys_str_mv | AT rendûkt vimušenamígracíâvnadzvičainihumovahrosíisʹkoukraínsʹkoívíinitaíínegativnínaslídkidlâgenofonduukraíni AT rendûkt forcedmigrationintheextraordinaryconditionsoftherussianukrainianwaranditsnegativeconsequencesforthegenepoolofukraine |