Етнорелігійний склад населення Могилівського повіту на початку ХХ століття
The author states a number of the ethnostatistical researches concerning Podillia and specifically Mohyliv district and gives the data regarding the ethnoreligious population’s composition of the latter according to the 1897 and 1906 censuses.
Saved in:
| Published in: | Народна творчість та етнографія |
|---|---|
| Date: | 2009 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
2009
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/20363 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Етнорелігійний склад населення Могилівського повіту на початку ХХ століття / С. Чорний // Народна творчість та етнографія. — 2009. — № 4-5. — С. 41-46. — Бібліогр.: 23 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859609218224488448 |
|---|---|
| author | Чорний, С. |
| author_facet | Чорний, С. |
| citation_txt | Етнорелігійний склад населення Могилівського повіту на початку ХХ століття / С. Чорний // Народна творчість та етнографія. — 2009. — № 4-5. — С. 41-46. — Бібліогр.: 23 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Народна творчість та етнографія |
| description | The author states a number of the ethnostatistical researches concerning Podillia and specifically Mohyliv district and gives the data regarding the ethnoreligious population’s composition of the latter according to the 1897 and 1906 censuses.
|
| first_indexed | 2025-11-28T10:06:39Z |
| format | Article |
| fulltext |
4141
Етнос. Культура. Релігія.Етнос. Культура. Релігія.
Етнорелігійний склад населення на терито-
рії колишнього Могилівського повіту форму-
вався відповідно до історичних змін. З при-
єднанням даної частини Поділля в 1434 році
до Польського Королівства тут з’являються
польські переселенці, а за ними і євреї. З 1793
року край перейшов до складу Російської ім-
перії, і, відповідно, сюди почали переселятися
росіяни. У даній статті розглянуто етнічний та
релігійний склад населення Поділля на почат-
ку ХХ ст. Саме в цей час з’являються перші
ґрунтовні відомості про склад населення пові-
ту. У 1897 році в Російській імперії проводив-
ся перепис населення, а в 1906 – обстеження
Подільської губернії, за яким було визначено
релігійний склад людності.
При визначенні етнічного складу мешкан-
ців краю в 1897 році виникають певні трудно-
щі через те, що переписом визначалася тільки
рідна мова населення. Багато українців ви-
знавало рідною російську мову, а багато по-
ляків – українську, проте дані про релігійний
склад населення, а також про місце народжен-
ня – допомагають уточнити їхню чисельність.
Цінними є дані П. П. Чубинського, який ви-
значив чисельність поляків разом із їхньою со-
ціальною приналежністю.
Значним недоліком перепису 1897 року було
і те, що в підсумках показано мовний склад на-
селення тільки за великими адміністративними
одиницями – губерніями і повітами, – проте
було опубліковано дані про релігійний склад
людності в поселеннях з чисельністю мешкан-
ців більше 500 чоловік.
Крім перепису автором опрацьовано дані
обстеження 1906 року, які дозволяють вста-
новити релігійний склад населення не тільки
повітів, але й волостей і майже всіх поселень
Подільської губернії.
Загалом досліджень і ґрунтовних праць з
етностатистики Поділля небагато, а детальних
картосхем – одиниці. Усі найголовніші геогра-
фічні, історичні, етнографічні відомості про всі
поселення Поділля містить праця Ю. Й. Сі-
цинського «Приходы и церкви Подольской
епархии» 1. Вивченням даної теми займав-
ся П. П. Чубинський 2, В. К. Гульдман 3,
А. П. Крилов 4, В. В. Малий 5, Л. Л. Місінке-
вич 6. Деякі дані зустрічаються в довідниках:
«Памятная книжка Подольской губернии…»,
«Обзор Подольской губернии…», «Сведе-
ния о населении Подольской губернии в 1906
году» (Кам’янець-Подільський, 1907), багато
відомостей міститься в підсумках перепи-
сів: «Первая всеобщая перепись населения
Российской империи 1897 года. Подольская
губерния» (СПб., 1905); «Населенные места
Российской империи в 500 и более жителей
с указанием всего наличного в них населения
и числа жителей преобладающих вероиспове-
даний, по данным первой всеобщей переписи
населения 1897 г.» (СПб., 1905). За підсумка-
ми експедиції П. П. Чубинського, К. Л. Мор-
жецький уклав карти: «Карта еврейского на-
селения Юго-Западного края» (СПб., б. р.);
«Карта католиков, в том числе поляков, Юго-
Западного края», інші картосхеми показували
етнорелігійний склад населення Поділля за-
галом.
Отже, за переписом 1897 року в Могилів-
ському повіті налічувалося 227 672 мешкан-
ці, з них українців за мовою – 183 353 чол.
(80,53 %); євреїв – 33 036 чол. (14,51 %); ро-
сіян – 6 377 чол. (2,8 %); поляків – 4 249 чол.
(1,87 %); інших – 657 чол. (0,29 %) 7. Питома
вага етнічних груп була близькою до середньої
по Подільській губернії, за винятком дещо ви-
щої частки євреїв. Якщо розглядати міське і
Сергій Чорний
етноре лігійний ск л а д н асе ленн я
моги лівського повіт У н а поч атк У
х х століт тя
4242
ISSN 01306936 * НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ ТА ЕТНОГРАФІЯ * 4-5/2009
сільське населення, то в містах більшість насе-
лення становили євреї (в Могилеві – 54,6 %,
у Барі – 57,7 %), там проживала половина
росіян, відсоток поляків хоча і був вищим за
середній по повіту, проте ¾ їх складали сіль-
ські мешканці 8. Хоча російських сіл у повіті
не було, значну частину населення села Балки
становили старообрядці (за переписом 1897
року це село показано в складі Бара).
Релігійний склад населення повіту в 1897
році був таким: православні – 174 119 чол.
(76,48 %); іудеї – 33 297 чол. (14,62 %); римо-
католики – 19 605 чол. (8,61 %); старообряд-
ці – 307 чол. (0,13 %); протестанти – 175 чол.
(0,08 %); інші – 169 чол. (0,08 %) 9. Майже
всі православні були росіянами й українця-
ми, майже всі іудеї розмовляляли єврейською
мовою, проте серед римо-католиків поляки
за мовою складали тільки п’яту частину, ре-
шта була україномовною. Поляками за етніч-
ною приналежністю були майже всі поміщики
римо-католицького віросповідання, частина
католиків-міщан і незначна кількість католиків-
селян. Більшість поляків мешкала в селах навко-
ло Бара, Лучинця, Сніткова і Шаргорода. У се-
редньому по Подільській губернії частка поляків
серед римо-католиків складала 22–40 % 10.
За переписом 1897 року етнорелігійний склад
міст Могилівського повіту був таким: у Могилеві
українців налічувалося 6 512 (29,18 %); росіян –
2 668 (11,96 %); православних – 8 808 (39,47 %);
євреїв – 12 188 (54,62 %); іудеїв – 12 344 (55,32 %);
поляків – 684 (3,07 %); римо-католиків – 978
(4,38 %) 11. Як бачимо, частина євреїв і поляків
уважала рідною російську мову, бо чисельність
православних є дещо меншою, ніж українців і ро-
сіян за мовною ознакою. Розмовляла російською
мовою і частина українців, проте точно встановити
їх кількість немає можливості. Якщо аналізувати
соціальну структуру населення (росіяни складали
значну частину адміністрації, аристократії і вій-
ськових), то росіян за походженням у Могилеві
було вдвічі менше, ніж за мовою. Українців і росіян
у Барі налічувалося, відповідно, 3 332 (33,38 %) і
485 (4,86 %); православних – 2 639 (26,44 %);
старообрядців (усі вони мешкали в передмісті Бал-
ки) – 233 (2,33 %); євреїв – 5 764 (57,74 %); іу-
деїв – 5 772 (57,82 %); поляків – 378 (3,79 %);
римо-католиків – 1 332 (13,34 %) 12. Аналізуючи ці
дані, можна зробити висновок, що приблизно 1 тис.
римо-католиків уважала рідною українську мову,
проте за даними перепису 1926 року етнічних по-
ляків серед них було менше половини.
Етнорелігійний склад сільського населення
Могилівського повіту був таким: українці – 173
509 (88,81 %); росіяни – 3 224 (1,65 %); пра-
вославні – 162 672 (83,26 %); євреї – 15 084
(7,72 %); іудеї – 15 181 (7,77 %); поляки – 3 187
(1,63 %); римо-католики – 17 295 (8,85 %) 13,
тобто 14 тис. католиків розмовляло українською
мовою, проте етнічних поляків, за даними пере-
пису 1926 року, нараховувалося 5–6 тис. чол.
За оцінкою автора в кінці ХІХ ст. етнічний
склад Могилівського повіту був таким: україн-
ці – 181–182 тис. чол.; євреї – 33,3 тис. чол.;
поляки – 7 тис. чол.; росіяни – 5 тис. чол.;
інші – близько 1 тис. чол.
Цікавими є дані перепису 1897 року про ста-
новий склад населення: 97,4 % селян складали
українці; 71,4 % містян – євреї; майже половину
(49 %) поміщиків становили поляки; 28 % –
українці; 23 % – росіяни 14; тобто головні позиції
в суспільстві й економіці повіту займали етнічні
меншини – євреї, поляки, росіяни.
Через відсутність детальних даних про
етнічний склад сільського населення Моги-
лівського повіту розглянемо його релігійний
склад. Отже, за переписом 1897 року право-
славні складали більшість населення в май-
же всіх селах і містечках (містечками вважа-
ли великі поселення, в яких євреї складали
більше 10 %), окрім деяких сіл навколо Бара
(Шершні, Чемериські Хутори) і Шаргоро-
да (Козлівка, Шостаківка), а також містечок
Копайгород, Снітків, Шаргород. Відомості
1906 року про населення Подільської губер-
нії показують ще декілька сіл, де православ-
ні складали меншість: Адамівка, Лодзіївка,
Окладне, Ястрембець у Терешківській волості
і Розкіш у Шаргородській – тут переважали
римо-католики. Загальна чисельність і відсо-
ток православних у 1906 році були такими:
4343
Етнос. Культура. Релігія.Етнос. Культура. Релігія.
Таблиця 1. Православні Могилівського повіту за статистикою 1906 року 15
Волості Загалом Православні %
Бронницька 9740 9605 98,61 %
Вендичанська 10529 10197 96,85 %
Хоньковецька 13764 13328 96,83 %
Сербівська 15578 15062 96,69 %
Кукавська 12039 11429 94,93 %
Мар’янівська 14775 13036 88,23 %
Котюжанська 12067 10636 88,14 %
Яришівська 14336 12470 86,98 %
Озаринецька 9853 8414 85,40 %
Терешківська 20974 17501 83,44 %
Копайгородська 20155 16568 82,20 %
Лучинецька 10621 8225 77,44 %
Снітківська 11658 8631 74,03 %
Шаргородська 21343 11744 55,03 %
Разом 197432 166846 84,51 %
Отже, в Могилівському повіті православні
становили більшість населення у всіх волостях,
меншим за середній по повіту їх відсоток був у
Копайгородській волості (тут проживало чимало
іудеїв), Лучинецькій, Снітківській, Шаргород-
ській (переважали іудеї і римо-католики), Те-
решківській (проживало багато римо-католиків).
Другими за чисельністю в повіті були іудеї.
Вони в Польщі мали привілеї, даровані королями
Болеславом ІІ і Казимиром ІІІ у ХІІІ–ХІV ст.,
тому, зазнаючи утисків і переслідувань у Захід-
ній Європі, вони почали активно переселятися
до Польського Королівства. Очевидно, що після
входження Західного Поділля до його складу в
1434 році сюди активно починають переселятися
іудеї. Головними заняттями євреїв у Могилівсько-
му повіті були оренда, торгівля і ремісництво. За
переписом 1897 року 54,4 % їх чисельності меш-
кало в Барі і Могилеві, ще 35,6 % – у восьми міс-
течках повіту, тобто тільки кожний десятий єврей
мешкав у сільській місцевості. Більше половини
населення іудеї складали в містечках Шаргород
(72,15 %) і Копайгород (58,31 %) 16. За відо-
мостями 1906 року частка іудеїв була найвищою
саме в тих волостях, у складі яких були містечка.
Винятком було село Попівці, де чисельність іудеїв
була значною (511 чол. і 14,8 %), проте статусу міс-
течка воно не мало. Докладні дані про іудеїв Мо-
гилівського повіту подано в наступних таблицях:
Таблиця 2. Іудеї Могилівського повіту за відомостями 1897 року 17
Населені пункти Загалом Іудеї %
Шаргород 5529 3989 72,15 %
Копайгород 2950 1720 58,31 %
Бар 9982 5773 57,83 %
Могилів 22315 12344 55,32 %
Яришів 3642 1499 41,16 %
Снітків 2886 1126 39,02 %
Ялтушків 3533 1238 35,04 %
Лучинець 3869 1050 27,14 %
Озаринці 3954 994 25,14 %
Верхівка 1344 251 18,68 %
Попівці 3454 511 14,79 %
Комаровецькі (Барські) Хутори 495 58 11,72 %
Інші поселення 163719 2744 1,68 %
Разом 227672 33297 14,62 %
4444
ISSN 01306936 * НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ ТА ЕТНОГРАФІЯ * 4-5/2009
Римо-католики на Поділлі з’являються,
ймовірно, із середини ХІV ст., вже з 1375 року
тут існувало Кам’янецьке біскупство. Польська
колонізація Поділля продовжувалася весь час
перебування краю в складі Речі Посполитої.
На території Могилівського повіту найдавні-
шою римо-католицькою парафією була бар-
ська. У кінці ХІХ ст. в складі Могилівського
деканату налічувалося дев’ять парафій: бар-
ська, копайгородська, лучинецька, могилів-
ська, озаринецька, снітківська, шаргородська,
ялтушківська, яришівська. За переписом 1897
року римо-католики становили більшість на-
селення в таких селах: Шостаківка (91,5 %),
Козлівка (69,4 %), Шершні (64,1 %). На
відміну від іудеїв, 9/10 яких мешкало в десяти
населених пунктах, римо-католики в Могилів-
ському повіті жили розпорошено – у 31 посе-
ленні, де питома вага їх перевищувала 10 %,
налічувалося всього 11,4 тис. католиків або
58 % від загальної кількості 19. Загалом чи-
сельність римо-католиків у повіті була такою:
Таблиця 3. Іудеї Могилівського повіту за статистикою 1906 року 18
Волості Всього Іудеї %
Шаргородська 21343 5322 24,94 %
Копайгородська 20155 2618 12,99 %
Лучинецька 10621 1210 11,39 %
Озаринецька 9853 1079 10,95 %
Яришівська 14336 1508 10,52 %
Снітківська 11658 1191 10,22 %
Терешківська 20974 1271 6,06 %
Мар’янівська 14775 829 5,61 %
Котюжанська 12067 200 1,66 %
Кукавська 12039 192 1,59 %
Хоньковецька 13764 200 1,45 %
Вендичанська 10529 101 0,96 %
Сербівська 15578 140 0,90 %
Бронницька 9740 82 0,84 %
Разом 197432 15943 8,08 %
Таблиця 4. Римо-католики Могилівського повіту за переписом 1897 року 20
Населені пункти Загалом
Римо-
католики
%
Шостаківка 1348 1233 91,47 %
Козлівка 877 609 69,44 %
Шершні 626 401 64,06 %
Чемериські Хутори 556 245 44,06 %
Плебанівка 2194 895 40,79 %
Митки 1243 434 34,92 %
Горай 1027 342 33,30 %
Киянівка 623 163 26,16 %
Снітків 2886 738 25,57 %
Конева 945 236 24,97 %
Гибалівка 1756 436 24,83 %
Котюжани 2109 471 22,33 %
Ольчедаїв Вищий 2767 568 20,53 %
Голубівка 552 104 18,84 %
Долиняни 1326 246 18,55 %
Лучинчик 2414 435 18,02 %
4545
Етнос. Культура. Релігія.Етнос. Культура. Релігія.
Барок 782 128 16,37 %
Хрінівка 1510 245 16,23 %
Теклівка 844 134 15,88 %
Кошаринці 1410 208 14,75 %
Попівці 3454 500 14,48 %
Бар 9982 1332 13,34 %
Лозова 2709 339 12,51 %
Сеферівка 646 78 12,07 %
Супівка 979 109 11,13 %
Комаровецькі (Барські) Хутори 495 54 10,91 %
Серебринець 1754 187 10,66 %
Берлинці Польові 947 98 10,35 %
Грабівці 1098 113 10,29 %
Степанки 956 97 10,15 %
Михайлівці 2153 217 10,08 %
Інші поселення 174704 8210 4,70 %
Разом 227672 19605 8,61 %
За відомостями 1906 року майже ¾ чисельнос-
ті римо-католиків повіту мешкало в п’яти волостях:
Шаргородській (4 277 чол., 20,04 % від усього на-
селення), Снітківській (1 827, 15,67 %), Лучинець-
кій (1 183, 11,14 %), Терешківській (2 198, 10,48 %),
Котюжанській (10,2 %) �21. Окрім зазначених по-
селень відсоток католиків був значним також у се-
лах поблизу Бара (Терешківська волость): Оклад-
ному (97,16 %), Адамівці (80,11 %), Ястрембці
(63,92 %), Лодзіївці (62,09 %), Пляцині (37,04 %),
Войнашівці (12,41 %); поблизу Шаргорода: Розко-
ші (86,8 %), хуторах Добровольського (43,18 %)
і Дьяковського (36,47 %), Коропівні (10,34 %) 22.
Зважаючи на дані перепису 1926 року, етнічними
поляками можна вважати римо-католиків у селах
Адамівка, Горай, Лодзіївка, Окладне, Снітків, Че-
мериські Хутори, Шершні, значну частину католи-
ків у Котюжанах, Плебанівці, у місті Бар.
Росіяни на Поділлі з’явилися в другій половині
XVIII ст., коли старовіри, тікаючи від пересліду-
вань, заснували ряд сіл. Другу хвилю переселень
можна простежити після приєднання краю до
Російської імперії в 1793 році. Серед росіян пе-
реважали поміщики, чиновники, військові й ду-
ховенство. У Могилівському повіті старообряд-
ницьких сіл не було, проте в селі Балки старовіри
становили значну частину населення. Привертає
увагу той факт, що за відсутності російських по-
селень більше 3 тис. чол. у сільській місцевості
вказали рідною російську мову. Очевидно, що як
і в містах, значну частину російськомовного на-
селення складали українці.
Окрім євреїв, поляків, росіян і українців
у Могилівському повіті мешкали також німці
(175 чол.), татари (121 чол.), чехи (101 чол.),
удмурти (40 чол.) 23.
1 Сицинский Ю. Труды Подольского епархиально-
го историко-статистического комитета. Выпуск
девятый. – Кам’янець-Подільський, 1901.
2 Чубинский П. Труды этнографическо-
статистической экспедиции в Западно-Русский
край. – СПб., 1872–1878.
3 Гульдман В. Справочная книжка Подольской
губернии. – Кам’янець-Подільський, 1888;
Гульдман В. Подольская губерния. Опыт гео-
графического и статистического описания. –
Кам’янець-Подільський, 1889; Гульдман В. К.
Населенные места Подольской губернии. –
Кам’янець-Подільський, 1893.
4 Крылов А. Населенные места Подольской губер-
нии. – Кам’янець-Подільський, 1905.
5 Малий В. Етнічний і релігійний склад населен-
ня Поділля наприкінці XIX ст. – Кам’янець-
Подільський, 1995.
6 Місінкевич Л. Єврейська і польська національні мен-
шини Поділля (20–30-ті роки XX ст.). – К., 2001.
7 Первая всеобщая перепись населения Россий-
ской империи 1897 г. – СПб., 1904. – Т. 32. По-
дольская губ. – С. 98–101. Розрахунки автора.
8 Розраховано за: Первая всеобщая перепись на-
селения Российской империи 1897 г. – СПб.,
1904. – Т. 32. Подольская губ. – С. 98–101.
4646
ISSN 01306936 * НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ ТА ЕТНОГРАФІЯ * 4-5/2009
9 Розраховано за: Первая всеобщая перепись на-
селения Российской империи 1897 г. – СПб.,
1904. – Т. 32. Подольская губ. – С. 96, 97.
10 Гульдман В. Подольская губерния. Опыт гео-
графического и статистического описания. –
Кам’янець-Подільський, 1889. – С. 91, 92.
11 Розраховано за: Первая всеобщая перепись на-
селения Российской империи 1897 г. – СПб.,
1904. – Т. 32. Подольская губ. – С. 96–101.
12 Там само.
13 Там само.
14 Там само. – С. 266–269.
15 Розраховано за: Сведения о населении По-
дольской губернии в 1906 году. – Кам’янець-
Подільський, 1907. – С. 7.
16 Населенные места Российской империи в 500
и более жителей с указанием всего налично-
го в них населения и числа жителей преобла-
дающих вероисповеданий, по данным первой
всеобщей переписи населения 1897 г. – СПб.,
1905. – С. 162, 169.
17 Населенные места Российской империи в 500
и более жителей с указанием всего налично-
го в них населения и числа жителей преобла-
дающих вероисповеданий, по данным первой
всеобщей переписи населения 1897 г. – СПб.,
1905. – С. 158–170.
18 Розраховано за: Сведения о населении По-
дольской губернии в 1906 году. – Кам’янець-
Подільський, 1907. – С. 7.
19 Розраховано за: Населенные места Российской
империи в 500 и более жителей с указанием
всего наличного в них населения и числа жи-
телей преобладающих вероисповеданий, по
данным первой всеобщей переписи населения
1897 г. – СПб., 1905. – С. 158–170.
20 Там само.
21 Розраховано за: Сведения о населении По-
дольской губернии в 1906 г. – Кам’янець-
Подільський, 1907. – С. 7.
22 Там само. – С. 59–61.
23 Первая всеобщая перепись населения Россий-
ской империи 1897 г. – СПб., 1904. – Т. 32. По-
дольская губ. – С. 98–101.
The author states a number of the ethnostatistical researches concerning Podillia and specifically Mohyliv
district and gives the data regarding the ethnoreligious population’s composition of the latter according to the
1897 and 1906 censuses.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-20363 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0130-6936 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-28T10:06:39Z |
| publishDate | 2009 |
| publisher | Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Чорний, С. 2011-05-27T19:08:30Z 2011-05-27T19:08:30Z 2009 Етнорелігійний склад населення Могилівського повіту на початку ХХ століття / С. Чорний // Народна творчість та етнографія. — 2009. — № 4-5. — С. 41-46. — Бібліогр.: 23 назв. — укр. 0130-6936 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/20363 The author states a number of the ethnostatistical researches concerning Podillia and specifically Mohyliv district and gives the data regarding the ethnoreligious population’s composition of the latter according to the 1897 and 1906 censuses. uk Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України Народна творчість та етнографія Етнос. Культура. Релігія Етнорелігійний склад населення Могилівського повіту на початку ХХ століття The ethnoreligious structure of the Mohyliv district’s population in the beginning of the XX century Article published earlier |
| spellingShingle | Етнорелігійний склад населення Могилівського повіту на початку ХХ століття Чорний, С. Етнос. Культура. Релігія |
| title | Етнорелігійний склад населення Могилівського повіту на початку ХХ століття |
| title_alt | The ethnoreligious structure of the Mohyliv district’s population in the beginning of the XX century |
| title_full | Етнорелігійний склад населення Могилівського повіту на початку ХХ століття |
| title_fullStr | Етнорелігійний склад населення Могилівського повіту на початку ХХ століття |
| title_full_unstemmed | Етнорелігійний склад населення Могилівського повіту на початку ХХ століття |
| title_short | Етнорелігійний склад населення Могилівського повіту на початку ХХ століття |
| title_sort | етнорелігійний склад населення могилівського повіту на початку хх століття |
| topic | Етнос. Культура. Релігія |
| topic_facet | Етнос. Культура. Релігія |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/20363 |
| work_keys_str_mv | AT čorniis etnorelígíiniiskladnaselennâmogilívsʹkogopovítunapočatkuhhstolíttâ AT čorniis theethnoreligiousstructureofthemohylivdistrictspopulationinthebeginningofthexxcentury |