Питання термінології в неказковій прозі

• Дата: 2022
• Автор: Сокіл, В.
• Формат: Стаття
• Мова: Ukrainian
• Опубліковано: Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України 2022
• Назва видання: Народна творчість та етнологія
• Теми: З історії та теорії науки
• Онлайн доступ: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/203668
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: Питання термінології в неказковій прозі / В. Сокіл // Народна творчість та етнологія. — 2022. — № 4. — С. 36–41. — Бібліогр.: 20 назв. — укр.

У статті розглядається масив народної прози з погляду жанрології. Ідеться про легенди, перекази та оповідання в інтерпретації провідних українських дослідників (І. Франко, В. Гнатюк, Ф. Колесса, Г. Сухобрус, С. Мишанич). За основу для диференціації вони брали наявність або відсутність вірувань. Важливими маркерами для цього були персонажі – міфічні чи християнські герої, історичні особи чи звичайні люди. Немалу роль відігравала часова дистанція змалювання подій (минулий, теперішній час), а також епічна позиція оповідача (безпосередній учасник подій або ні). Представлено критичний погляд учених стосовно терміна «наратив» (О. Ткачук та ін). Викладено дискусійні положення міжнародних фахівців щодо «меморату», «хронікату», «фабулату», які виражають специфічну форму повідомлень. Цю термінологію запропонував шведський учений К. Сидов. У центр розмежування він поклав функцію жанрів: «меморат» – особисте повідомлення власного переживання, «фабулат» – насичена домислами інформація про подію, «хронікат» – послідовність передачі фактів. Інші терміни: «новелат», «химерат», «фікт». Однак і «меморат», і «фабулат» не є окремими жанрами, а представляють форму передачі події. Жанрологічні питання в цій ділянці досі залишаються дискусійними. Мета статті – критично проаналізувати практику розмежування фольклорної прози. Для цього використано історичний та загальнотеоретичний методи дослідження.