Питання термінології в неказковій прозі

Питання термінології в неказковій прозі

У статті розглядається масив народної прози з погляду жанрології. Ідеться про легенди, перекази та оповідання в інтерпретації провідних українських дослідників (І. Франко, В. Гнатюк, Ф. Колесса, Г. Сухобрус, С. Мишанич). За основу для диференціації вони брали наявність або відсутність вірувань. Важл...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:Народна творчість та етнологія
Datum:2022
1. Verfasser: Сокіл, В.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України 2022
Schlagworte:
З історії та теорії науки
Online Zugang:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/203668
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Питання термінології в неказковій прозі / В. Сокіл // Народна творчість та етнологія. — 2022. — № 4. — С. 36–41. — Бібліогр.: 20 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-203668
record_format dspace
spelling Сокіл, В.
2025-06-06T11:24:09Z
2022
Питання термінології в неказковій прозі / В. Сокіл // Народна творчість та етнологія. — 2022. — № 4. — С. 36–41. — Бібліогр.: 20 назв. — укр.
0130-6936
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/203668
398.21+395.6](477)“18/20”
https://doi.org/10.15407/nte2022.04.036
У статті розглядається масив народної прози з погляду жанрології. Ідеться про легенди, перекази та оповідання в інтерпретації провідних українських дослідників (І. Франко, В. Гнатюк, Ф. Колесса, Г. Сухобрус, С. Мишанич). За основу для диференціації вони брали наявність або відсутність вірувань. Важливими маркерами для цього були персонажі – міфічні чи християнські герої, історичні особи чи звичайні люди. Немалу роль відігравала часова дистанція змалювання подій (минулий, теперішній час), а також епічна позиція оповідача (безпосередній учасник подій або ні). Представлено критичний погляд учених стосовно терміна «наратив» (О. Ткачук та ін). Викладено дискусійні положення міжнародних фахівців щодо «меморату», «хронікату», «фабулату», які виражають специфічну форму повідомлень. Цю термінологію запропонував шведський учений К. Сидов. У центр розмежування він поклав функцію жанрів: «меморат» – особисте повідомлення власного переживання, «фабулат» – насичена домислами інформація про подію, «хронікат» – послідовність передачі фактів. Інші терміни: «новелат», «химерат», «фікт». Однак і «меморат», і «фабулат» не є окремими жанрами, а представляють форму передачі події. Жанрологічні питання в цій ділянці досі залишаються дискусійними. Мета статті – критично проаналізувати практику розмежування фольклорної прози. Для цього використано історичний та загальнотеоретичний методи дослідження.
The corpus of folk prose is considered in the article from the point of view of genre studies. It is about legends, lore, and stories interpreted by leading Ukrainian researchers (I. Franko, V. Hnatiuk, F. Kolessa, H. Sukhobrus, S. Myshanych). They have used the presence or absence of beliefs as a basis for differentiation. The characters have been considered as important markers. These are mythical or Christian heroes, historical figures, or ordinary people. A considerable role is played by the temporal remoteness of the event's depiction (past, present time), as well as the epic position of the narrator (a direct participant of the events or not). The critical view of scientists regarding the term narrative is submitted (O. Tkachuk and others). The debatable positions of international experts regarding memorate, chronicle, and fabulate, expressing a specific form of messages, are outlined. This terminology is proposed by the Swedish scientist K. Sydov. He has placed the function of genres at the center of the distinction: memorate is a personal message of one’s own experience, fabulate is information about an event full of conjecture, and chronicle is a sequence of conveying facts. However, memorate as well as fabulate are not discrete genres but rather represent a form of event rendering. The issues of genre studies in this area are still debatable. The purpose of the article is to present a critical analysis of the practice of distinguishing folklore prose. Historical and general theoretical research methods are used.
uk
Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
Народна творчість та етнологія
З історії та теорії науки
Питання термінології в неказковій прозі
Issues of Terminology in Non-Fabulous Prose
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title Питання термінології в неказковій прозі
spellingShingle Питання термінології в неказковій прозі
Сокіл, В.
З історії та теорії науки
title_short Питання термінології в неказковій прозі
title_full Питання термінології в неказковій прозі
title_fullStr Питання термінології в неказковій прозі
title_full_unstemmed Питання термінології в неказковій прозі
title_sort питання термінології в неказковій прозі
author Сокіл, В.
author_facet Сокіл, В.
topic З історії та теорії науки
topic_facet З історії та теорії науки
publishDate 2022
language Ukrainian
container_title Народна творчість та етнологія
publisher Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
format Article
title_alt Issues of Terminology in Non-Fabulous Prose
description У статті розглядається масив народної прози з погляду жанрології. Ідеться про легенди, перекази та оповідання в інтерпретації провідних українських дослідників (І. Франко, В. Гнатюк, Ф. Колесса, Г. Сухобрус, С. Мишанич). За основу для диференціації вони брали наявність або відсутність вірувань. Важливими маркерами для цього були персонажі – міфічні чи християнські герої, історичні особи чи звичайні люди. Немалу роль відігравала часова дистанція змалювання подій (минулий, теперішній час), а також епічна позиція оповідача (безпосередній учасник подій або ні). Представлено критичний погляд учених стосовно терміна «наратив» (О. Ткачук та ін). Викладено дискусійні положення міжнародних фахівців щодо «меморату», «хронікату», «фабулату», які виражають специфічну форму повідомлень. Цю термінологію запропонував шведський учений К. Сидов. У центр розмежування він поклав функцію жанрів: «меморат» – особисте повідомлення власного переживання, «фабулат» – насичена домислами інформація про подію, «хронікат» – послідовність передачі фактів. Інші терміни: «новелат», «химерат», «фікт». Однак і «меморат», і «фабулат» не є окремими жанрами, а представляють форму передачі події. Жанрологічні питання в цій ділянці досі залишаються дискусійними. Мета статті – критично проаналізувати практику розмежування фольклорної прози. Для цього використано історичний та загальнотеоретичний методи дослідження. The corpus of folk prose is considered in the article from the point of view of genre studies. It is about legends, lore, and stories interpreted by leading Ukrainian researchers (I. Franko, V. Hnatiuk, F. Kolessa, H. Sukhobrus, S. Myshanych). They have used the presence or absence of beliefs as a basis for differentiation. The characters have been considered as important markers. These are mythical or Christian heroes, historical figures, or ordinary people. A considerable role is played by the temporal remoteness of the event's depiction (past, present time), as well as the epic position of the narrator (a direct participant of the events or not). The critical view of scientists regarding the term narrative is submitted (O. Tkachuk and others). The debatable positions of international experts regarding memorate, chronicle, and fabulate, expressing a specific form of messages, are outlined. This terminology is proposed by the Swedish scientist K. Sydov. He has placed the function of genres at the center of the distinction: memorate is a personal message of one’s own experience, fabulate is information about an event full of conjecture, and chronicle is a sequence of conveying facts. However, memorate as well as fabulate are not discrete genres but rather represent a form of event rendering. The issues of genre studies in this area are still debatable. The purpose of the article is to present a critical analysis of the practice of distinguishing folklore prose. Historical and general theoretical research methods are used.
issn 0130-6936
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/203668
fulltext
citation_txt Питання термінології в неказковій прозі / В. Сокіл // Народна творчість та етнологія. — 2022. — № 4. — С. 36–41. — Бібліогр.: 20 назв. — укр.
work_keys_str_mv AT sokílv pitannâtermínologíívnekazkovíiprozí
AT sokílv issuesofterminologyinnonfabulousprose
first_indexed 2025-11-24T10:40:30Z
last_indexed 2025-11-24T10:40:30Z
_version_ 1850844740229005312

Ähnliche Einträge