Музична культура України на виклики часу

Нині Україна живе в історично визначальну добу, коли йде російсько-українська війна і в суспільстві стверджується відчуття національної гідності та особистого достоїнства цивілізованої європейської людини. Постійно постають порівняння подій 1918–1921 років – часи вперше проголошеної незалежної Украї...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2022
Автор:	Кузик, В.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України 2022
Назва видання:	Народна творчість та етнологія
Теми:	З історії та теорії науки
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/203670
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Музична культура України на виклики часу / В. Кузик // Народна творчість та етнологія. — 2022. — № 4. — С. 17–24. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-203670
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-2036702025-07-31T00:09:27Z Музична культура України на виклики часу Musical Culture of Ukraine against the Challenges of Time Кузик, В. З історії та теорії науки Нині Україна живе в історично визначальну добу, коли йде російсько-українська війна і в суспільстві стверджується відчуття національної гідності та особистого достоїнства цивілізованої європейської людини. Постійно постають порівняння подій 1918–1921 років – часи вперше проголошеної незалежної Української Народної Республіки – і 2022 року, коли з особливою агресією проявилася позиція ворога «остаточно покінчити з українським питанням». Значну роль у тих історичних подіях відіграла також Українська республіканська капела під орудою Олександра Кошиця – перший культурний амбасадор України в Західній Європі та Америці. У сучасному протистоянні цивілізації та дикунства орди потужною «гуманітарною зброєю» стали дії представників української культури, зокрема музикантів. Концертна діяльність наших виконавців охопила музичні естради й театральні сцени різних країн світу. Багато провідних зарубіжних колективів взяли до виконання українську музику. Найбільшого поширення набули Державний Гімн України, пісні «Ой у лузі червона калина» (версія Андрія Хливнюка й ансамблю Pink Floyd), «Стефанія» Kalush-orchestra (переможці Євробачення‑2022). У європейській музичній культурі нині помітні три суттєві складові, що потребують серйозної уваги: 1) Творча спадщина, тобто «русскоє наслєдіє», що насаджувалося впродовж століть; 2) Виконавські сили, тобто пріоритет музикантів з України; 3) Вирішення проблеми в самій Україні, насамперед з названим «русскім наслєдієм». Російсько-українська війна поставила крапки над «і» над багатьма сутнісними явищами життя і стала потужним імпульсом для реорганізаційних процесів як у національній, так і світовій музичній культурі. Currently, Ukraine is living in a historically defining period of the Russian-Ukrainian war, when the feeling of national dignity and self-respect of a civilized European person is asserted in society. Comparison of the events of 1918–1921 appears constantly – the times of the first proclaimed independent Ukrainian People’s Republic, and 2022, when the enemy’s position to put an end to the Ukrainian question finally is manifested with particular aggression. The Ukrainian Republican Chapel under the leadership of Oleksandr Koshyts – the first cultural ambassador of Ukraine in Western Europe and America – has been of great significance in those historical events. The actions of representatives of Ukrainian culture, musicians in particular, have become a powerful “humanitarian weapon” in the contemporary confrontation between civilization and the savagery of the horde. The concert activity of our performers has covered musical and theater stages of various countries of the world. Many leading foreign groups have decided to perform Ukrainian music. The National Anthem of Ukraine and the songs Oi u luzi chervona kalyna / Oh, Red Viburnum in the Meadow (version by Andrii Khlyvnyuk and the Pink Floyd ensemble), Stefania by Kalush Orchestra (winners of Eurovision Song Contest–2022) have become the most widespread. Nowadays there are three essential components in European musical culture, that require serious attention: 1) Creative heritage, i.e. Russian heritage, spread over the centuries; 2) Performing forces, namely the priority of musicians from Ukraine; 3) Solving the problem in Ukraine itself, primarily with the so-called Russian heritage. The Russian-Ukrainian war has dotted all the “i” over many essential phenomena of life and become a powerful impetus for reorganization processes both in national and world musical culture. 2022 Article Музична культура України на виклики часу / В. Кузик // Народна творчість та етнологія. — 2022. — № 4. — С. 17–24. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. 0130-6936 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/203670 78(477)“19/20” https://doi.org/10.15407/nte2022.04.017 uk Народна творчість та етнологія application/pdf Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	З історії та теорії науки З історії та теорії науки
spellingShingle	З історії та теорії науки З історії та теорії науки Кузик, В. Музична культура України на виклики часу Народна творчість та етнологія
description	Нині Україна живе в історично визначальну добу, коли йде російсько-українська війна і в суспільстві стверджується відчуття національної гідності та особистого достоїнства цивілізованої європейської людини. Постійно постають порівняння подій 1918–1921 років – часи вперше проголошеної незалежної Української Народної Республіки – і 2022 року, коли з особливою агресією проявилася позиція ворога «остаточно покінчити з українським питанням». Значну роль у тих історичних подіях відіграла також Українська республіканська капела під орудою Олександра Кошиця – перший культурний амбасадор України в Західній Європі та Америці. У сучасному протистоянні цивілізації та дикунства орди потужною «гуманітарною зброєю» стали дії представників української культури, зокрема музикантів. Концертна діяльність наших виконавців охопила музичні естради й театральні сцени різних країн світу. Багато провідних зарубіжних колективів взяли до виконання українську музику. Найбільшого поширення набули Державний Гімн України, пісні «Ой у лузі червона калина» (версія Андрія Хливнюка й ансамблю Pink Floyd), «Стефанія» Kalush-orchestra (переможці Євробачення‑2022). У європейській музичній культурі нині помітні три суттєві складові, що потребують серйозної уваги: 1) Творча спадщина, тобто «русскоє наслєдіє», що насаджувалося впродовж століть; 2) Виконавські сили, тобто пріоритет музикантів з України; 3) Вирішення проблеми в самій Україні, насамперед з названим «русскім наслєдієм». Російсько-українська війна поставила крапки над «і» над багатьма сутнісними явищами життя і стала потужним імпульсом для реорганізаційних процесів як у національній, так і світовій музичній культурі.
format	Article
author	Кузик, В.
author_facet	Кузик, В.
author_sort	Кузик, В.
title	Музична культура України на виклики часу
title_short	Музична культура України на виклики часу
title_full	Музична культура України на виклики часу
title_fullStr	Музична культура України на виклики часу
title_full_unstemmed	Музична культура України на виклики часу
title_sort	музична культура україни на виклики часу
publisher	Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
publishDate	2022
topic_facet	З історії та теорії науки
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/203670
citation_txt	Музична культура України на виклики часу / В. Кузик // Народна творчість та етнологія. — 2022. — № 4. — С. 17–24. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.
series	Народна творчість та етнологія
work_keys_str_mv	AT kuzikv muzičnakulʹturaukraíninaviklikičasu AT kuzikv musicalcultureofukraineagainstthechallengesoftime
first_indexed	2025-11-27T01:52:51Z
last_indexed	2025-11-27T01:52:51Z
_version_	1849906562610495488
fulltext	17 КУЗиК ВАЛЕНТиНА кандидатка мистецтвознавства, старша наукова співробітниця відділу музикознавства та етномузикології Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НаН України, членкиня Національної спілки композиторів України, лауреатка премії ім. М. В. лисенка. OrCID: https://orcid. org/0000-0002-0110-6937 kuzyk VAlenTynA a Ph.D. in art Studies, a senior research fellow at the Department of musicology and ethnomusicology of the NaS of ukraine maksym rylskyi Institute of art Studies, Folkloristics and ethnology, a member of the National union of Composers of ukraine, the m. lysenko Prize winner. OrCID: https://orcid.org/0000-0002-0110- 6937 DOI https://doi.org/10.15407/nte2022.04.017 Анотація / Abstract Нині Україна живе в історично визначальну добу, коли йде російсько-українська війна і в суспільстві стверджу- ється відчуття національної гідності та особистого достоїнства цивілізованої європейської людини. постійно по- стають порівняння подій 1918–1921 років – часи вперше проголошеної незалежної Української Народної Респу- бліки – і 2022 року, коли з особливою агресією проявилася позиція ворога «остаточно покінчити з українським питанням». Значну роль у тих історичних подіях відіграла також Українська республіканська капела під орудою олександра кошиця – перший культурний амбасадор України в Західній європі та америці. У сучасному протистоянні цивілізації та дикунства орди потужною «гуманітарною зброєю» стали дії представ- ників української культури, зокрема музикантів. концертна діяльність наших виконавців охопила музичні естради й театральні сцени різних країн світу. Багато провідних зарубіжних колективів взяли до виконання українську музику. Найбільшого поширення набули державний Гімн України, пісні «ой у лузі червона калина» (версія андрія хливню- ка й ансамблю Pink Floyd), «стефанія» Kalush-orchestra (переможці євробачення-2022). У європейській музичній культурі нині помітні три суттєві складові, що потребують серйозної уваги: 1) Творча спадщина, тобто «русскоє наслєдіє», що насаджувалося впродовж століть; 2) Виконавські сили, тобто пріоритет музикантів з України; 3) Вирішення проблеми в самій Україні, насамперед з названим «русскім наслєдієм». Росій- сько-українська війна поставила крапки над «і» над багатьма сутнісними явищами життя і стала потужним імпуль- сом для реорганізаційних процесів як у національній, так і світовій музичній культурі. Ключові слова: музична культура України, російсько-українська війна, Українська республіканська капела, Націо- нальна спілка композиторів України, державний Гімн України, «Щедрик», «стефанія», «ой у лузі червона калина». М У ЗИ Ч Н А К УЛ ьТ У РА У К РА Ї Н И Н А вИ К Л И К И Ч АС У УДК 78(477)“19/20” Бібліографічний опис: кузик, В. (2022). Музична культура України на виклики часу. Народна творчість та етнологія, 4 (396), 17–24. Kuzyk, V. (2022). musical Culture of ukraine against the Challenges of time. Folk Art and Ethnology, 4 (396), 17–24. www.etnolog.org.ua IM FE 18 I S S N 2 6 6 4 - 42 82 (Pr I N t) * I S S N 2 6 6 4 - 42 82 (oN l I N e) * Н а р од Н а т в ор ч іс т ь та е т НоЛоГ і я * 3/2 019 18 I S S N (pr I N t) 2 6 6 4 - 42 82 * I S S N (oN l I N e) 278 6 - 6181 * Н а р од Н а т в ор ч іс т ь та е т НоЛоГ і я * 4/2 0 22 Нинішньому поколінню українців випа- ло жити в історично визначальну добу, коли сталий для історії оберт по спіралі в про- міжку 100 років визначив новий Виклик часУ. Нам пощастило ствердити перервану незалежність і суверенність, підступно обі- рвану 1921 року, виростити нове свідоме покоління громадян, народжених уже після 1991 року, відновити в суспільстві відчуття національної гідності та особистого досто- їнства цивілізованої європейської людини. Такі процеси змогли відбутися тільки тоді, коли кращі представники нації в різних лан- ках і прошарках суспільства, серед яких не останнє місце посідали й люди мистецтва, у попередні роки плекали та за умов своєрід- ної «інтелігентської конспірації» передава- ли ідеали незалежної самостійної України своїм нащадкам, ризикуючи не тільки влас- ною свободою, але й життям. За часів офіційно продекларованої понад 300-річної «дружби» з «братніми ворі- женьками» ми фактично підлягали політиці русифікації українського люду: було допу- щено руйнацію системи національної філо- софії, просвіти / освіти, технічної думки, літератури, музики, малярства, театру. Усе краще з названого – релігійні святині, історію України-Руси з княжих часів і далі, постаті талановитих представників нашої культури – привласнено й записано на раху- нок «старшого брата». як не дивно, але сту- пінь брутального і зневажливого ставлення до України нещодавно висловив на типово кримінальному слензі, властивому ґвалтів- никам, очільник РФ: «Нравіцца, нє нравіц- ца – тєрпі, моя красавіца». Іншої долі, аніж «терпіти», нам не передбачалося. Не даремно нині думки й вислови бага- тьох політичних і культурних огляда- чів апелюють до порівняння подій 1918– 1921 років – доби вперше проголошеної неза- лежної Української Народної Республіки 1, і 2022 року, коли з особливою агресією про- явилася позиція «остаточно покінчити з українським питанням». однак на цей раз після супротиву і звільнення київщини від ворожої орди провалилися також потуги захопити харків (нібито цілковито «рус- скоговорящій») і, можливо, знову зробити його столицею, як століття тому. Щоправда, у першому випадку – 1919 року – не вда- лося утвердити на мапі світу появу нової суверенної держави України. Від тих подій на культурному обрії нашої історії наза- вжди залишився спалах яскравої зірки – Української республіканської капели під орудою олександра кошиця, яка стала пер- Currently, ukraine is living in a historically defining period of the russian-ukrainian war, when the feeling of national dignity and self-respect of a civilized european person is asserted in society. Comparison of the events of 1918–1921 appears constantly – the times of the first proclaimed independent ukrainian People’s republic, and 2022, when the enemy’s position to put an end to the Ukrainian question finally is manifested with particular aggression. The ukrainian republican Chapel under the leadership of Oleksandr Koshyts – the first cultural ambassador of ukraine in Western europe and america – has been of a great significance in those historical events. The actions of representatives of ukrainian culture, musicians in particular, have become a powerful “humanitarian weapon” in the contemporary confrontation between civilization and the savagery of the horde. The concert activity of our performers has covered musical and theater stages of various countries of the world. many leading foreign groups have decided to perform ukrainian music. The National anthem of ukraine and the songs Oi u luzi chervona kalyna / Oh, Red Viburnum in the Meadow (version by andrii Khlyvnyuk and the Pink Floyd ensemble), Stefania by Kalush Orchestra (winners of eurovision Song Contest–2022) have become the most widespread. Nowadays there are three essential components in european musical culture, requiring serious attention: 1) Creative heritage, i. e. Russian heritage, spread over the centuries; 2) Performing forces, namely the priority of musicians from ukraine; 3) Solving the problem in ukraine itself, primarily with the so-called Russian heritage. The russian-ukrainian war has dotted all the “i” over many essential phenomena of life and become a powerful impetus for reorganization processes both in national and world musical culture. keywords: musical culture of ukraine, russian-ukrainian war, ukrainian republican Chapel, National union of Composers of ukraine, National anthem of ukraine, Shchedryk, Stefania, Oi u luzi chervona kalyna / Oh, Red Viburnum in the Meadow. www.etnolog.org.ua IM FE 1919 Ва лентина КузиК шим культурним амбасадором України та понесла у світи кращі здобутки національної хорової культури 2. Тріумфальний успіх капе- ли маніфестував самобутність українського мистецтва зі сцен різних держав Західної європи, північної та південної америки. У її репертуарі були твори й обробки Миколи лисенка, кирила стеценка, Миколи леонтовича, Василя Барвінського, самого Маестро та інших відомих авторів [7]. однак світова слухацька аудиторів 1920-х років насамперед виокремила «Щедрик» Миколи леонтовича, – імовірно, спрацювали якісь загальні універсальні механізми образно- слухового сприйняття, властиві людству саме в ту історичну добу. Нині виповню- ється 100-річчя початку гастролей капели у сша та країнах Нового світу, де 5 жовтня 1922 року відбувся перший концерт на аме- риканському континенті в найпрестижнішій концертній залі Нью-йорка Carnegie Hall (після того тільки в самих сша капелянами було дано понад 200 концертів у 36 штатах країни) 3. Новий 2022 рік відповідні культурні уста- нови сша та України розпочали тим, що поринули в готування великої культурної акції, пов’язаної зі згаданим 100-річчям кон- церту в Carnegie Hall і можливістю повто- рити це з кращими хорами України. У свою чергу науковцями нашого Інституту 25 січня було проведено Міжнародний круглий стіл «світовий тріумф “Щедрика” М. леонтовича (до 100-річчя гастролей Української респу- бліканської капели під орудою о. кошиця в америці)» із залученням широкого кола науковців та діячів культури 4. Рік тільки розпочався, і громадилися нові плани й про- єкти, незважаючи на те, що на східному кор- доні країни вже восьмий рік ішли позиційні бої. За місяць – 24 лютого – життєва ситуація кардинально змінилася, Україна виявила- ся в загостреному воєнному протистоянні з давнім північним ворогом. Розпочалася запекла війна, справжню оцінку якій дасть людство після нашої перемоги. Нині історія вивела Україну на воєнне протистояння з тим самим ворогом, проте ситуація скла- лася інша. супротив нашого народу став неочікуваним для «братішки» та викликав у світі величезну хвилю – справжнє цунамі – міжнародної підтримки, з допомогою якої ми сподіваємося досягти перемогти. адже Україна вже не була terra incognito, світ офі- ційно її знав як одну із засновниць ооН. У протистоянні цивілізації та дикунства орди значною «гуманітарною зброєю» стали дії представників української культури, зокрема музикантів. концертна діяльність наших виконавців охопила музичні естра- ди й театральні сцени багатьох країн світу. колектив уславленої «Метрополітен-опера» в Нью-йорку заклав традицію з-поміж сві- тових оперних театрів і філармоній на знак підтримки боротьби України з агресором перед спектаклем виконувати державний Гімн України Михайла Вербицького – павла чубинського. Багато концертних програм та оперних спектаклів різних країн світу долу- чили до співу нашого державного Гімну ще й духовний гімн-молитву «Боже, єдиний, Великий» Миколи лисенка – олександра кониського. Заполонили світовий ефір і укра- їнські пісні – «ой у лузі червона калина» степана чарнецького (нова версія андрія хливнюка, згодом і ансамблю Pink Floyd) 5. Усіх приголомшив тисячоголосий спів a cappella цієї пісні січових стрільців естон- ськими хористами. Не очікувано вона стала навіть частиною недільної Меси в кафедраль- ному костелі Варшави [2]. На площі Відня сто- голосо зазвучала «Рідна мати моя» платона Майбороди – андрія Малишка (за роялем імпровізував євген хмара). З-поміж виконав- ців популярної музики варто виокремити спі- вака дзідзьо (Михайло хома), який до свят- кування 30-річчя проголошення незалежнос- ті України як соліст записав державний Гімн України, що в ці дні звучить майже щогоди- ни в засобах масової інформації, піднімаючи дух бойового супротиву нації 6. Неабиякий внесок у спільну боротьбу зробила співач- ка джамала – переможниця євроконкурсу www.etnolog.org.ua IM FE 2 0 I S S N 2 6 6 4 - 42 82 (Pr I N t) * I S S N 2 6 6 4 - 42 82 (oN l I N e) * Н а р од Н а т в ор ч іс т ь та е т НоЛоГ і я * 3/2 019 2 0 I S S N (pr I N t) 2 6 6 4 - 42 82 * I S S N (oN l I N e) 278 6 - 6181 * Н а р од Н а т в ор ч іс т ь та е т НоЛоГ і я * 4/2 0 22 вокалістів світу. Вона об’єднала відомих вико- навців планети в єдину онлайн-концертну марафон-програму для збору коштів на під- тримку Збройних сил України. попри ведення бойових дій, «музи не змовкають». 180-річний ювілей українського композитора-класика Миколи лисенка уро- чисто було відзначено в києві (24 березня, у Великому концертному залі ім. В. сліпака при НМаУ), львові (26 березня, на площі перед львівською національною оперою). Відкритий концерт на площі перед оперним театром провели й хор та оркестр одеси. Ювілейну дату українського композито- ра-класика відзначили також у програмах німецьких, шведських, австрійських, італій- ських музик. Багатостраждальний та нескорений харків, незважаючи на атаки ворога, провів фестиваль класичної музики KharkivMusicFest. Майданчиками для «концертів поміж вибу- хів» стали станції метро та захищені схови- ща бізнес-центрів. справжнім вибухом став тріумф укра- їнського хіта «стефанія» Kalush-orchestra на євробаченні-2022. Неймовірно, але наші пісні, ніби «Гарпуни» й «джавеліни», одра- зу й однозначно вирішили проблему з росій- ською попсою в Україні [3]. Трагічна ситуація від 24 лютого 2022 року, яка отримала 11 квітня визначення як «Українська народна війна» (Володимир В’ятрович), стала також і новим історичним викликом для членів Національної спілки композиторів України. 8 березня 2022 року в засобах комунікації було засновано Групу кк (київський композитор), що від травня стала називатися «Українське музичне життя: композитори, проєкти, афіші». Ініціатором створення групи був голова НскУ компо- зитор Ігор Щербаков, який перейняв на себе цю роль після раптової смерті очільниці київської організації НскУ, талановитої композиторки Ганни Гаврилець († 27 люто- го 2022 р.), чиє серце не витримало трагіч- ної напруги. На жаль, ця втрата не перша та не єдина від початку війни: 5 березня не стало видатної вченої-фольклористки софії Грици; 25 березня – київського композитора Юрія шевченка, 14 квітня – харківського композитора Володимира птушкіна. Зовсім недавно відійшов у горні світи й видатний учений-етнолог, лірник і кобзар Михайло хай († 15 жовтня 2022 р.). Від першого дня роботи «Групи» в Інтернеті вдалося вийти на контакт із багатьма членами київської організації НскУ та дізнатися про їхнє місцеперебу- вання й потреби. показово, що «Група» стала швидко розширюватися за рахунок під’єднання відомих київських музикан- тів: диригентів – Володимира сіренка, Володимира й а лли шейко, Василя Василенка, струнників – Богдани півненко, катерини супрун, Назарія стеця, піаніс- тів – Ірини шестеренко, андрія кутесевича та багатьох інших. до її лав підключили- ся композитори, музикознавці, виконавці зі львова, Ужгорода, харкова, чернівців, митці з польщі, австрії, Німеччини, швеції, швейцарії, канади, сша, японії та ін. У цей час випробувань дуже зміцніли кон- такти митців польщі та України, і це не диви- на, адже польща найпершою протягла руку допомоги нашому народові, прийняла міль- йони біженців з дітьми, надає допомогу в усіх сферах воєнного, соціального й культурного життя. серед помітних явищ – благодійний концерт «солідарні з Україною» в сілезькій опері (відбувся 26 березня; присвячений дню театру). польські афіші презентують програми концертів із творів українських і польських композиторів за місяць напе- ред – у кракові, Варшаві, Гданську, Щеціні, Вроцлаві та інших містах. У тих акціях беруть активну участь музи- канти, які змушені були тимчасово покину- ти Україну, а також ті, які працювали ще до війни за контрактами з різними відомими філармоніями й оперними театрами країн європи та америки. серед творів симфо- нічної музики часто обирають до виконан- ня знамениту Увертюру Миколи лисенка – левка Ревуцького до опери «Тарас Бульба», www.etnolog.org.ua IM FE 2121 Ва лентина КузиК симфонії Бориса лятошинського, оркестро- ві твори Мирослава скорика, композиторів молодшої генерації Вікторії польової, Ганни Гаврилець, Богдани Фроляк, Володимира Зубицького, Богдана кривопуста, олега Безбородька, Золтана а лмаші, євгена ланюка, любави сидоренко, Богдана сегіна, Віктора камінського. особлива увага в європейських концертних устано- вах була зосереджена на творчості компо- зиторів-ювелярів євгена станковича та Валентина сильвестрова. Зазначу, що остан- нього знають у Західній європі найбільше, тому ювілейний концерт із камерних і хоро- вих творів Валентина сильвестрова відбув- ся в престижній музичній залі уславленого оксфордського університету (фортепіанні твори представили олег Безбородько, євген Громов, вокальні – Інна Галатенко, хорові – знаменитий камерний хор «київ» під ору- дою Миколи Гобдича) [6]. поширенню української хорової музики у світі дуже посприяла публікація 2019 року видавництвом «Музична Україна» повно- го корпусу хорових творів М. леонтовича з латинською транслітерацією кожного зраз- ка, що зараз активно співаються багатьма капелами різних країн світу. парадоксально, але бойкот російській культурі в дні протистояння двох світів – «світла й темряви» – поширився із Заходу у квітневі дні. Те, що нам не вдавалося зробити в себе з 1991 року, а особливо після 2014-го, ГУРТоМ виявилося можливим здійснити впродовж травня 2022 року [4]. Цей процес має три суттєві складові: 1) Творча спадщина, тобто «русскоє наслє- діє». Річ у тім, що опери, балети, симфонічні, інструментальні та вокальні твори, які були заплановані на 2–3 роки наперед у концерт- них і театральних сезонах, треба було пере- глянути. Це пов’язано з такими іменами, як Михайло Глінка, петро чайковський, Модест Мусоргський, олександр Бородін, Микола Римський-корсаков, сергій Рахманінов. спірними залишаються Ігор стравинський, сергій прокоф’єв. З’явився неймовірний попит на українські нотні видання, до чого ми, зізнаймося, виявилися неготовими (нот, а особливо симфонічних партитур із пар- тіями в електронних технологіях обмаль). Роботу із забезпечення нотного матеріа- лу взяла на себе група молодих львів’ян на чолі з Іваном остаповичем. У цьому плані неабияку роль відіграє ФакТоР РиЗикУ, адже твори названих російських компози- торів, визнані шедеВРаМи та відібрані багатолітньої сценічною практикою, дово- диться замінювати невідомою музикою, яка жодного разу не бралася до репертуару. чи сприйме слухач? Найбільш активно на такі ризики йдуть у польщі, чехії та Німеччині. Зокрема, польська музична критика повідо- мила, що виконання у шльонській філармо- нії (м. катовіце, 11 червня) другої симфонії л. Ревуцького стало справжнім відкриттям незнаного досі шедевру та мало шалений успіх. У Німеччині (м. Берлін) з нечуваним успіхом сприйняли симфонічну «Молитву за Україну» Валентина сильвестрова. І так майже щодня зусюди приходять чудові звіст- ки про відкриття «океаНУ МУЗики» з України. З ініціативи видатного музикоз- навця Михайла Бялика 7, який жив у Гамбурзі, саме у дні війни реалізується великий проєкт проведення Фестивалю української музики в знаменитій ельбській філармонії. 2) Виконавські сили. Не секрет, що з бажанням мати широкий ангажемент та покращити фінансово життя багато талано- витих музикантів з колишніх союзних респу- блік, а нині – самостійних країн, виїхали пра- цювати на Захід, до сша, японії. особливо з Росії. після початку російсько-української війни, коли більшість світових оперних теа- трів та філармонічних установ відмовилися співпрацювати з російськими виконавцями, заангажованість українських музикантів (спі- ваків, диригентів, інструменталістів, режи- серів) значно зросла. Згадаємо хоча б імена диригентів оксани линів і кирила карабиця. Зрозуміло, це викликало чимало крупних і дрібних скандалів, що вихлюпнулися в ефір та на сторінки преси. особливо коли «зірка» www.etnolog.org.ua IM FE 22 I S S N 2 6 6 4 - 42 82 (Pr I N t) * I S S N 2 6 6 4 - 42 82 (oN l I N e) * Н а р од Н а т в ор ч іс т ь та е т НоЛоГ і я * 3/2 019 22 I S S N (pr I N t) 2 6 6 4 - 42 82 * I S S N (oN l I N e) 278 6 - 6181 * Н а р од Н а т в ор ч іс т ь та е т НоЛоГ і я * 4/2 0 22 була досить «променистою», як-от диригент, «музичний магнат» Валерій Гергієв. початок цього маніфестувало позапланове (30 квіт- ня 2022 р.) запрошення української співачки людмили Монастирської до «Метрополітен- опера» в Нью-йорку на виконання партії Турандот в однойменній опері дж. пуччіні (замість проанонсованої раніше російської співачки анни Нетребко). Тріумфальне вико- нання ролі китайської принцеси заверши- лося виходом співачки на фінальний уклін з державним прапором України. доречно зауважити, що зарубіжна музична крити- ка визнала людмилу Монастирську зіркою світового вокалу, продовжувачкою тради- цій соломії крушельницької, Марії каллас, Монсерат кабальє. 3) Вирішення проблеми в самій Україні. Відомо, що в нас імена російських компози- торів носять уславлена НМаУ (ім. петра чайковського), дніпропетровська академія музики (ім. Михайла Глінки), Волинський музичний коледж (ім. Ігоря стравинського), концертний зал Запорізької обласної філармонії (ім. Михайла Глінки), додам ще й донецьку музичну академію (ім. сергія прокоф’єва). Ці іменування з’явилися в різні часи та з різним історичним підтекстом. Нині особливо гострі дискусії у світовому музичному просторі (це не перебільшен- ня) точаться навколо київської Аlma Mater. На мою думку, варто було б поставити це питання на паузу. Згадую, як за часів мого студентства Миколу ділецького, Максима Березовського, дмитра Бортнянського однозначно називали російськими компо- зиторами. Знадобилося майже пів століття й чимало зусиль десятка музикознавців, щоб перебороти неймовірно сильний супротив «старшого брата» та довести світові, що це діячі української культури, а також й залу- чити їх до нашого національного реєстру. Щодо Михайла Глінки можу зазначити – він етнічний білорус (але білоруські колеги говорять про це поміж собою пошепки). Ігор стравинський в еміграції відкрито позиці- онував себе як нащадка українського роду з гербом «сулима», хоча й був «руского- ворящім». Відносно петра чайковського теж ситуація неоднозначна. адже станіслав людкевич застерігав – «не кидайтеся чайковським». як людина, котра в студентські роки пра- цювала в музеях чайковського і в кам’янці (Україна), і в клину (РФ), де ознайомила- ся з різними цікавими історичними доку- ментами, сприймаю це як заклик до ниніш- ніх поколінь музикознавців України побо- ротися за НашоГо чайковського. адже неспроста його музику насамперед на Заході сприймають як «втілення російської душі» (на відміну від Росії, де ті лаври віддають Модесту Мусоргському, Миколі Римському- корсакову). Це засвідчує європейський век- тор таланту митця. а той вектор пролягає через Україну, яку він любив і не раз звер- тався до українських фольклорних джерел. а ще – його родовід, покоління предків. Генетику не приховати. І «Голос кРоВІ» могутній аргумент. саме цей «Голос» привів євреїв діаспори через 2 тисячоліття поневірянь до утворення власної держави. преконана, саме «Голос кРоВІ» весь час кликав петра Ілліча до України, україн- ського фольк лору та української тематики. однак є знак історичної несправедливості – ім’я петра чайковського дали консервато- рії після того, як у боротьбі з «буржуазним націоналізмом» її позбавили імені Миколи лисенка (1933 , маю на увазі Музично- драматичний інститут ім. Миколи лисенка, куди входила й консерваторія). Тобто це питання дуже делікатне, потребує часу на осмислення. Варто наголосити, що сьогодні науковці- музикознавці задіяні в поширенні інфор- мації про українських композиторів, вико- навців, співаків, окремі творчі колективи, подаючи її в іномовних викладах, переважно англійською, німецькою, польською мова- ми 8. Багато з тих музикознавців, які виїха- ли за межі країни, намагаються працюва- ти з творчими музичними колективами на місцях, допомагаючи нотами, біографічни- www.etnolog.org.ua IM FE 2323 Ва лентина КузиК ми довідками про митців, транслітерацією українських слів (для співаків). Було б не зле, щоби ми – українські музи- кознавці – увійшли в щільніший контакт із західноєвропейськими музикознавцями, зокрема теоретиками й музичними психо- логами, фольклористами, аби привести до певної уніфікації наші термінологічні роз- біжності. адже панування в державній вер- хівці в тоталітарні часи «культрегертів у штатському», які здебільшого не мали про- фесійної освіти (у кращому разі – партійці зі стажем, журналісти, ткалі, агрономи), при- звело до створення таких невідповідних і неоковирних по суті термінів, що з ними нині не годиться виходити на цивілізований культурний рівень. попри воєнні дії, всередині України теж нуртує мистецьке життя. правління НскУ доклало всіх зусиль, аби 2022 року відбув- ся традиційний «київ Музик Фест», при- урочений Міжнародному дню музики (1 жов- тня). На базах музичних академій києва, львова, харкова проводилися вагомі за про- блематикою наукові конференції. Не стоїть осторонь і наша наукова громада Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етно- логії ім. М. Т. Рильського НаН України. Ми об робляємо та надсилаємо багато повідо- млень про зруйновані музеї, концертні уста- нови, театри; поширюємо в електронних медіях інформацію про видатних діячів наці- ональної музичної культури, ще малознаних світовому загалові. саме влітку 2022 року колектив відділу музикознавства (незважаю- чи на те, що ми комунікували через Zoom, бо частина співробітників з дітьми виїхали зі сто- лиці до інших міст Ураїни, а також до Франції, шотландії, польщі, естонії) подав до опу- блікування 6-й том «Української музичної енциклопедії» (головний редактор – акаде- мік Ганна скрипник). плануємо це багато- томне видання (а буде 8 томів) представити і в англомовній версії. Така наукова праця є нашою формою боротьби з підступним воро- гом за утвердження світлих цивілізаційних ідеалів людства. Наостанок дещо позитивне, маю на увазі дивовижні графічні прояви життєдайної енер- гії, які графічно проступають у таких «брендо- вих» шедеврах української музики, що стали знаками України у світовій спільноті 1919 року («Щедрик») та 2022 року («стефанія», «ой у лузі червона калина» та ін.). Музичні хвилі кожного з них групуються у графічні форми квітки. За абрисами й пелюстками це різні квіти, однак це кВІТи жиТТя, якими роз- квітне МайБУТТя рідної землі, нашої укра- їнської спільноти. Нині працюю над розвід- кою про той дивовижний ВІНок пісень-квітів, що збагачують обрії музичної семіотики, а вод- ночас і сучасне українське музикознавство. Завдань багато. Роботи багато. Війна поставила крапки над «і» над багатьма сутнісними явищами життя взагалі та мис- тецького зокрема. Треба їх вирішувати нам, нинішньому поколінню суверенної європей- ської держави. 1 УНР, четвертий Універсал Української Централь- ної Ради від 22 січня 1918 р. 2 для західної публіки було дивиною слухати повно- цінні на 2 відділи концерти українського хору a cappella з бездоганно чистим інтонуванням (без звичного для західної хорової традиції супроводу оркестру, органа чи фортепіано, що давали постійну підтримку тональності). 3 див.: світовий тріумф «Щедрика»: 100 років куль- турної дипломатії України / концепція, текст, упорядкуван- ня документів Т. пересунько. київ : артек, 2018, с. 367 [7]. 4 За матеріалами круглого столу редакційним відді- лом ІМФе ім. М. Т. Рильського НаН України підготов- лено до друку монографічну збірку (київ, 2022). 5 доля цієї пісні-гімну, що вважається народною, ди- вовижна. Її витоки простежуються ще в часи хмельнич- чини, що засвідчено на сторінках збірки «историческiя пѣсни малорусскаго народа съ объясненiями» В. ан- тоновича й М. драгоманова [1]. однак наспів не був відомим. У 1913 році віршований текст доповнив і об- робив с. чарнецький (на той час режисер львівського Примітки www.etnolog.org.ua IM FE 2 4 I S S N 2 6 6 4 - 42 82 (Pr I N t) * I S S N 2 6 6 4 - 42 82 (oN l I N e) * Н а р од Н а т в ор ч іс т ь та е т НоЛоГ і я * 3/2 019 2 4 I S S N (pr I N t) 2 6 6 4 - 42 82 * I S S N (oN l I N e) 278 6 - 6181 * Н а р од Н а т в ор ч іс т ь та е т НоЛоГ і я * 4/2 0 22 1. историческiя пѣсни малорусскаго народа съ объясненiями Вл. антоновича и М. драгоманова. Томъ первый. кiевъ, 1874. 50 с. 2. кузик В. алгоритми конструювання симво- лічної образності пісні «ой у лузі червона калина». Інтернет-журнал «Музика». 2022. 8 серп. url : http://mus.art.co.ua/alhor y tmy-konstruiuvannia- symvolichnoi-obraznosti-pisni-oy-u-luzi-chervona- kalyna/?fbclid=Iwar0cuqu2Pt4oz_tkWfdqKf B6z4te7wf hmvolzubvukI9VPOkngKGvcplfaI. 3. кузик В. алгоритми секретів хіта «стефанія». Ін- тернет-журнал «Музика». 2022. 12 черв. url : http:// mus.art.co.ua/alhorytmy-sekretiv-khita-stefaniia/. 4. кузик В. М’яка сила музики: український кон- текст / Інтерв’ю вела сніжана Мазуренко. Прес-служба НАН України. 2022. 8 серп. url : https://www.nas.gov. ua/ua/messages/Pages/View.aspx?messageID=9425. 5. Маслій М. степан чарнецький – автор другого, неофіційного гімну українців «ой у лузі червона кали- на…». url : https://www.facebook.com/messenger_ file/?attachment_id=1015426669141399&message_id= mid.%24caaaaBhkmKmaIs3cceWCgjhSYXcFr&thre ad_id=100000487156496. 6. олійник л. Український тиждень в оксфорді під знаком Валентина сильвестрова. Інтернет журнал «Музика». 2022. 11 жовт. url : http://mus.art.co.ua/ ukrainskyy-tyzhden-v-oksfordi-pid-znakom-valentyna- sylvestrova/. 7. світовий тріумф «Щедрика»: 100 років куль- турної дипломатії України / концепція, текст, упоряд- кування документів Т. пересунько. київ : артек, 2018. 367 с. Джерела та література References 1. Historical Songs of Ukrainian People with Explanations of V. Antonovych and M. Drahomanov. Kiev, 1874, vol. 1, pp. 50 [in russian]. 2. KuzYK, Valentyna. algorithms for the Construction of the Symbolic Imagery of the Song Oi u luzi chervona kalyna / Oh, Red Viburnum in the Meadow. Music Internet- Journal. august 8, 2022. available from: http://mus.art.co.ua/alhorytmy-konstruiuvannia- symvolichnoi-obraznosti-pisni-oy-u-luzi-chervona- kalyna/?fbclid=Iwar0cuqu2Pt4oz_tkWfdqKf B6z4te7wf hmvolzubvukI9VPOkngKGvcplfaI [in ukrainian]. 3. KuzYK, Valentyna. algorithms of the Secrets of the hit Song Stefania. Music Internet-Journal. June 12, 2022. available from: http://mus.art.co.ua/alhorytmy-sekretiv- khita-stefaniia/ [in ukrainian]. 4. KuzYK, Valentyna. Soft Power of music: ukrainian Context / Interview conducted by Snizhana mazurenko. Press Service of the NAS of Ukraine. august 8, 2022. available from: https://www.nas.gov.ua/ua/messages/Pages/View. aspx?messageID=9425 [in ukrainian]. 5. maSlII, mykhailo. Stepan Charnetskyi is the author of the Second, unofficial anthem of ukrainians Oi u luzi chervona kalyna / Oh, Red Viburnum in the Meadow. available from: https://www.facebook.com/messenger_ file/?attachment_id=1015426669141399&message_id= mid.%24caaaaBhkmKmaIs3cceWCgjhSYXcFr&thre ad_id=100000487156496 [in ukrainian]. 6. OlIINYK, lesia. ukrainian Week in Oxford under the Sign of Valentyn Sylvestrov. Music Internet-Journal. October 11, 2022. available from: http://mus.art.co.ua/ ukrainskyy-tyzhden-v-oksfordi-pid-znakom-valentyna- sylvestrova/ [in ukrainian]. 7. PereSuNKO, tina, compiler. World Triumph of “Shchedryk”: 100 Years of Cultural Diplomacy of Ukraine. Kyiv, artek, 2018, pp. 367 [in ukrainian]. театру «Руська бесіда») та ввів до нової постановки п’єси «сонце руїни» В. пачовського, за мелодію він узяв наспів народної пісні «Розлилися бережечки». У 1914 році січові стрільці на своєму з’їзді в Галичині ви- знали пісню своїм гімном [5]. На подніпрянській Укра- їні пісня поширилася з 1918/1919 років. У часи радян- ської влади вона була заборонена, але жила в «підпіллі» як гімн українського дисидентського руху опору. 6 У часи помаранчевої революції виконанням дер- жавного Гімну України уславив своє ім’я співак олек- сандр пономарьов. 7 На превеликий жаль, життя Михайла Григоровича Бялика – вченого-музикознавця європейської слави, ро- дом з києва – обірвалося 16 жовтня 2022 року. Він мріяв про перемогу України над ворогом і, незважаючи на по- хилий вік, багато робив для популяризації нашої музики у світі. 8 Музикознавиця І. сікорська поширила англомовну інформацію про композитора-класика Миколу лисенка, авторка цієї статті – в англомовній версії біографії компо- зиторів левка Ревуцького та Миколи леонтовича, а також інформацію про «Щедрик» Миколи леонтовича. www.etnolog.org.ua IM FE

Музична культура України на виклики часу

Репозитарії

Схожі ресурси