Колоніальна спадщина Росії в українському кінематографі: проблеми подолання
Колоніальна експансія імперської Росії на теренах України має трьохсотлітню історію, яка дістала своє логічне продовження у ХХ–ХХІ ст. У статті аналізується соціокультурна динаміка колоніальної війни імперського центру проти України та її народу впродовж останнього століття, починаючи від нищення ку...
Saved in:
| Date: | 2022 |
|---|---|
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
2022
|
| Series: | Народна творчість та етнологія |
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/203671 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Колоніальна спадщина Росії в українському кінематографі: проблеми подолання / С. Тримбач // Народна творчість та етнологія. — 2022. — № 4. — С. 7-16. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| Summary: | Колоніальна експансія імперської Росії на теренах України має трьохсотлітню історію, яка дістала своє логічне продовження у ХХ–ХХІ ст. У статті аналізується соціокультурна динаміка колоніальної війни імперського центру проти України та її народу впродовж останнього століття, починаючи від нищення культурних інституцій на межі 1920–1930-х, арештів і страти цілого покоління діячів літератури й мистецтва, винищення хліборобської культури та її носіїв в голодоморні роки. Потому було десятиліття пізніх сталінських років (1944–1954), коли саме існування України та українців було оголошено нелегітимним, десятиліття (1954–1964, 1964–1974) легітимізації українських політичних еліт, з умовою їх роботи на фактичну ліквідацію української культури й мови, та спротиву молодого покоління (шістдесятники) новій імперській політиці. Наступні десятилітні періоди мають свою специфіку, одначе навіть за часів настання української незалежності не вщухала експансія Росії, на озброєнні якої вироблені століттями культурно-інформаційні технології впливу, переформатування свідомості мас. Кінематограф є одним із найпотужніших засобів формування сенсів, наративів і образів, які й спрямовувалися на території, потрактовані як зони традиційно нібито російської цивілізації. Насправді ці зони є прикордонними; тут дійсно відбувається протистояння цивілізацій. За популярною і авторитетною нині концепцією «зіткнення цивілізацій» американського соціолога й політолога Семюеля Гентінгтона, найважливіші кордони, що поділяють людство в сучасному світі, визначаються не ідеологією, не економікою, а культурою. Конфліктують сьогодні не нації-держави (хоча їхня роль у світі ще дуже помітна), а нації і групи, які належать до різних цивілізацій. Зіткнення цивілізацій перетворюється на панівний фактор світової політики. Конфлікт між цивілізаціями, який переростає у справжню війну, – завершальна фаза еволюції глобальних конфліктів у сучасному світі. У цьому контексті російсько-українська війна є справді війною за ствердження цивілізаційних сенсів і установок. З боку України це боротьба за повернення до Західної цивілізації. Боротьба, яка ведеться, зокрема, і засобами суто культурно-мистецького спрямування, про що свідчить наведений матеріал з новітньої історії українського кіно. |
|---|