Міжнародна конференція з вивчення балад
1–5 вересня 2022 року в Тирані та Джірокастрі (Албанія) відбулася 50-та Міжнародна конференція з вивчення балад, організована Міжнародною баладною комісією (kommission für Volksdichtung / kfV) та Академією наук Республіки Албанія. Для цьогорічної ювілейної Конференції було обрано важливу та багатоас...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Народна творчість та етнологія |
|---|---|
| Datum: | 2022 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
2022
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/203675 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Міжнародна конференція з вивчення балад / О. Микитенко // Народна творчість та етнологія. — 2022. — № 4. — С. 99–102. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-203675 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Микитенко, О. 2025-06-06T11:27:47Z 2022 Міжнародна конференція з вивчення балад / О. Микитенко // Народна творчість та етнологія. — 2022. — № 4. — С. 99–102. — укр. 0130-6936 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/203675 1–5 вересня 2022 року в Тирані та Джірокастрі (Албанія) відбулася 50-та Міжнародна конференція з вивчення балад, організована Міжнародною баладною комісією (kommission für Volksdichtung / kfV) та Академією наук Республіки Албанія. Для цьогорічної ювілейної Конференції було обрано важливу та багатоаспектну проблему в галузі фольклору – «Балади та аудиторія у часі й просторі». Тематика передбачала широке обговорення питань, пов’язаних із висвітленням взаємозв’язку: співець / виконавець – слухач / аудиторія (як у синхронному аспекті, так і в діахронному); історичний аналіз жанру та вплив писемної традиції; сучасне побутування балад та інших пісенних жанрів фольклору тощо. uk Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України Народна творчість та етнологія Хроніка Міжнародна конференція з вивчення балад International Conference on the Study of Ballads Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Міжнародна конференція з вивчення балад |
| spellingShingle |
Міжнародна конференція з вивчення балад Микитенко, О. Хроніка |
| title_short |
Міжнародна конференція з вивчення балад |
| title_full |
Міжнародна конференція з вивчення балад |
| title_fullStr |
Міжнародна конференція з вивчення балад |
| title_full_unstemmed |
Міжнародна конференція з вивчення балад |
| title_sort |
міжнародна конференція з вивчення балад |
| author |
Микитенко, О. |
| author_facet |
Микитенко, О. |
| topic |
Хроніка |
| topic_facet |
Хроніка |
| publishDate |
2022 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Народна творчість та етнологія |
| publisher |
Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
International Conference on the Study of Ballads |
| description |
1–5 вересня 2022 року в Тирані та Джірокастрі (Албанія) відбулася 50-та Міжнародна конференція з вивчення балад, організована Міжнародною баладною комісією (kommission für Volksdichtung / kfV) та Академією наук Республіки Албанія. Для цьогорічної ювілейної Конференції було обрано важливу та багатоаспектну проблему в галузі фольклору – «Балади та аудиторія у часі й просторі». Тематика передбачала широке обговорення питань, пов’язаних із висвітленням взаємозв’язку: співець / виконавець – слухач / аудиторія (як у синхронному аспекті, так і в діахронному); історичний аналіз жанру та вплив писемної традиції; сучасне побутування балад та інших пісенних жанрів фольклору тощо.
|
| issn |
0130-6936 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/203675 |
| citation_txt |
Міжнародна конференція з вивчення балад / О. Микитенко // Народна творчість та етнологія. — 2022. — № 4. — С. 99–102. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT mikitenkoo mížnarodnakonferencíâzvivčennâbalad AT mikitenkoo internationalconferenceonthestudyofballads |
| first_indexed |
2025-11-25T20:42:16Z |
| last_indexed |
2025-11-25T20:42:16Z |
| _version_ |
1850527439917154304 |
| fulltext |
99
1–5 вересня 2022 року в Тирані та Джірокастрі (Албанія) відбулася 50-та Міжнарод-
на конференція з вивчення балад, організована Міжнародною баладною комісією
(kommission für Volksdichtung / kf V) та Академією наук Республіки Албанія. Для
цього річної ювілейної Конференції було обрано важливу та багатоаспектну проблему
в галузі фольклору – «Балади та аудиторія у часі й просторі».
Тематика передбачала широке обговорення питань, пов’язаних із висвітленням
взаємозв’язку: співець / виконавець – слухач / аудиторія (як у синхронному аспекті, так і в
діахронному); історичний аналіз жанру та вплив писемної традиції; сучасне побутування
балад та інших пісенних жанрів фольклору тощо. Міждисциплінарний розгляд покликаний
був дати відповідь на питання, яка роль аудиторії у створенні фольклорного тексту та яким
чином вона впливає на його трансформацію; у чому виявляється взаємозв’язок співець / вико-
навець – аудиторія на сучасному етапі, в умовах розвинених технологій. комплексний аналіз
одного з найважливіших фольклорних жанрів та складової нематеріальної духовної спадщи-
ни людства передбачав розгляд у багатьох площинах і з різних перспектив – семантики та
прагматики тексту, виконавства, комунікації, побутування тощо. соціокультурний контекст
зумовив звернення до історичної долі фольклорного тексту, зокрема балад, у хх ст., особливо
впродовж другої половини, у колишніх соціалістичних країнах. яке місце займають балади
та інші пісенні жанри фольклору в сучасній культурі? У чому проявляються жанрові зміни
та модифікації, як відбувається процес створення тексту, його передача та виконання? чи
М І Ж Н А РОд Н А КОНФЕРЕН ц І Я З вИ вЧ ЕН Н Я БА Л А д
МиКиТЕНКО ОКСАНА
докторка філологічних наук, провідна наукова співробітниця відділу української та зарубіжної
фольклористики Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НаН
України
MykyTenko okSAnA
a Doctor of Philology, a leading research fellow at the ukrainian and Foreign Folklorisitcs Department of the
NaS of ukraine maksym rylskyi Institute of art Studies, Folkloristics and ethnology
Бібліографічний опис:
Микитенко, о. (2022) Міжнародна конференція з вивчення балад. Народна творчість та етнологія,
4 (396), 99–102.
mykytenko, O. (2022) International Conference on the Study of Ballads. Folk Art and Ethnology, 4 (396),
99–102.
www.etnolog.org.ua
IM
FE
10 0
I S S N 2 6 6 4 - 42 82 (Pr I N t) * I S S N 2 6 6 4 - 42 82 (oN l I N e) * Н а р од Н а т в ор ч іс т ь та е т НоЛоГ і я * 3/2 019
10 0
I S S N (pr I N t) 2 6 6 4 - 42 82 * I S S N (oN l I N e) 278 6 - 6181 * Н а р од Н а т в ор ч іс т ь та е т НоЛоГ і я * 4/2 0 22
можна вважати сучасну творчість продовженням традиції? Ці та інші питання стали пред-
метом обговорення під час роботи конференції.
про важливість проведення авторитетного міжнародного наукового заходу в албанії, яка
справедливо пишається своєю багатою фольклорною традицією, наголосив, відкриваючи
конференцію, президент академії наук Республіки албанія академік скендер джінуші.
Вітаючи учасників, він зазначив, що науковці албанії вважають за особливу честь рішення про-
вести конференцію в албанії спільно з Міжнародною баладною комісією та Університетом
у м. абердині (Велика Британія). про досвід, здобутки, наукові видання, широкий авторитет
та наукові контакти комісії у світі розповіла її президент професор, доктор Марієтка Голеж-
каучич (словенія) (онлайн). куратори конференції – доктор олімбі Велай (албанія) та про-
фесор, доктор арбнора душі (косово) у спільній доповіді ознайомили учасників з науковим
доробком албанських учених у вивченні народної творчості в локальному, регіональному та
міжнародному контекстах. Унікальну національну вокальну традицію поєднання ізо-поліфо-
нічного співу та одного голосу, яка вважається нематеріальним духовним надбанням албанії,
було представлено присутнім у документальному фільмі «поліфонія з ізо та одним голосом»
(реалізація Ілди Мара, за підтримки єс) (англійською мовою).
Учасниками конференції (також у форматі онлайн) були як відомі, так і молоді науков-
ці – фольклористи, етнологи, культурологи, мистецтвознавці з багатьох країн європи, азії,
африки та сша. досить потужно було представлено європейські регіони, зокрема країни
Західної та південно-східної європи, країни Балтії та північної європи. З України приїхали
чотири учасниці, котрі представляли Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етно-
логії ім. М. Т. Рильського НаН України (київ), львівську національну музичну академію
ім. Миколи лисенка та львівський національний університет імені Івана Франка.
Зважаючи на чималу кількість заявлених доповідей, робота конференції проходила у
двох паралельних секціях. для кожної доповіді (презентації) відводилося тридцять хви-
лин. Загалом було заслухано понад шістдесят доповідей, водночас до виданого до початку
конференції збірника тез (Ballads and the audience in time and space. 50th International Conference
of International Ballad Commission / Book of Abstracts. – Tirana: Academy of Sciences of Albania, 2022)
увійшло сто шість авторських текстів.
Тематично можна виокремити кілька основних проблемних блоків, у межах яких було роз-
глянуто різночасовий та географічно широкий матеріал різнопланового фольклористичного
аналізу. Це, по-перше, доповіді, що порушували теоретичні проблеми міждисциплінарного
наукового дискурсу. скажімо, у доповіді (онлайн) професора, доктора Марієтки Голеж-
каучич (словенія) «Виконавець, аудиторія та словенські балади: від участі до споглядання»
йшлося про «чотири різні перформативні позиції». Виходячи з теоретичних напрацювань
щодо проблеми виконавець – аудиторія, доповідачка на матеріалі словенської баладної тради-
ції виокремила такі різночасові перформативні позиції (етапи), як «живий фольклорний спів
та музична традиція, знайдена на терені», коли існує т. зв. «внутрішня аудиторія»; фольк-
лорні фестивалі та музичні зібрання локального значення, аудиторію яких можна визначити
як «пасивну», або «зовнішню»; співочі фольклорні концерти в урбаністичному середовищі
з переважно пасивною споглядальною аудиторією; позиція формату фольклорних фестива-
лів-змагань, що вимагає активного відгуку та участі аудиторії. Водночас спільним для різних
перформативних позицій є комунікативний зв’язок між виконавцем та аудиторією, важливий
як «міст» між різними ідентичностями.
професор, доктор Томас Маккін – директор ельфінстонського інституту в Університеті
м. абердина (Велика Британія) та екс-президент Міжнародної баладної комісії (Kf V) – роз-
глянув проблему значення пісні з перспективи рецептивної теорії (Ізер, портер), наголосив-
www.etnolog.org.ua
IM
FE
101101
Оксана МикитенкО
ши, що, по суті, мовиться про існування «двох значень», які виникають «у просторі» між
співцем і слухачем та залежать від індивідуальної інтерпретації та / або зовнішнього впливу.
У доповіді «Відтворені фольклорні пісні африкаанс: досвід аудиторії у сучасній культурі»
професора, доктора Матільди Бурден (південна африка), яка свого часу була ініціатором про-
ведення конференції Міжнародної баладної комісії в Університеті м. стелленбоша (південна
африка), було проаналізовано, виходячи з методології праць Р. дорсона, а. дандеса, В. Войта,
Г. Баусінгера, Р. Бендикс, л. дег та ін., концепт «аудиторія», що включає як «живе виконан-
ня, так і наявність одного чи декількох слухачів, а також відтворення фольклорних записів».
до типологічно схожої епічної традиції виконання в Центральній азії привернув увагу у
своїй доповіді «Втрата емпатії: зміни щодо реакції аудиторії до усного епічного виконання у
пострадянській Центральній азії» професор, доктор карл Рейхл (Німеччина).
На матеріалі різних фольклорних жанрів і традицій, а також у широкому хронологічному
розрізі висвітлювалася багатоаспектна проблема взаємовідношення виконавець – аудиторія:
професор, доктор джон Найлз (сша) – «Традиційний співець та його аудиторія: дункан
Віл’ямсон»; доктор дейвід аткінсон (Велика Британія) – «хавкі [У. камерон – О. М.] та його
аудиторія»; доктор джеймс дутч (сша) – «Добре його знає Оклахома: Вуді Гутрі, “гарнень-
кий хлопчик” Флойд та їхня аудиторія»; доктор ева Гуіллорел (Франція) – «пісні-дифамації
та їхня аудиторія у Франції хVІІІ ст.»; доктор Румен Іштван Цьорд – «Тайна та публічна
історія пісні Ракочі (хVІІІ–хІх ст.)»; професор, доктор Марія клобчар (словенія) –
«перформативні історії про “двoх нещасливих італійців” у різному історичному контексті та
питання аудиторії»; доктор лііна саарло (естонія) – «коли аудиторія пішла. Міжособистісні
взаємовідношення між співцем, збирачем та аудиторією»; доктор Ціара Томпсон (Ірландія) –
«хто слухає? Ірські традиційні колискові як форма зв’язку, наслідування і самовираження
для співця-автора-виконавця та їхні слухачі»; доктор філологічних наук оксана Микитенко
(Україна) – «“Усні поетеси”(єлена шауліч) – народні плакальниці» та ін.
Балади (як виразні лірико-епічні твори) є яскравим художньо-поетичним і музичним
маркером кожної національної традиції. до текстологічного й типологічного аналізу балад-
ної творчості як «коду» локальної та регіональної ідентичності звернулися у своїх допо-
відях академік Васіл с. Толе (албанія) – «Ізо-поліфонічна каба як балада без тексту»;
академік сабіна Іспас (Румунія) – «співці балад із берегів дунаю»; професор, доктор
Іраклі кочолларі (албанія) – «“Алі Пашаїда” – епічна балада у тисячах рядків»; доктор
Вісар Муніші (албанія) – «пісня “Хазіме”: аудиторія та контекст»; доктор альберт дойя
(Франція) – «Міфологічна думка та соціологічна організація: до структурного аналізу мор-
фодинаміки балад та усної літератури Балкан»; доктор астрід Нора Рессем (Норвегія) –
«“Хагбард та Сігне”: потрійне вбивство у баладах та легендах. У пошуках невидимої аудиторії
та легендарної істини»; доктор ардіан кичику (Румунія) – «Ціна та роль жертви у житті
Балкан (Інтердисциплінарний погляд на балади “Розафат” та “Хазяїн Маноле”)»; доктор
Рігелс халілі (польща) – «Між географією та мотивами. картографування в албанії у хх ст.
балад про замурування”»; доктор лумніє кадріу (косово) – «“Беса Бесе” – плинність пісен-
них конотацій від національного до субнаціонального контексту»; кандидат мистецтвознав-
тсва лариса лукашенко (Україна) – «карпатська балада про довбуша: варіанти мелодій та
виконавські інтерпретації» та ін.
серед доповідей, присвячених історії фіксації балад та дослідженню архівів, можна назва-
ти доповіді: спільну – професора Ірини довгалюк та кандидата мистецтвознавства ліни
добрянської (Україна) – «початки фонографічних музичних записів української епічної
традиції: історія, проблеми, досягнення»; доктора Інгрід акессон (швеція) – «Невидима
аудиторія, непряма референтність? сліди індивідуальної інтерпретації баладних наративів
www.etnolog.org.ua
IM
FE
102
I S S N 2 6 6 4 - 42 82 (Pr I N t) * I S S N 2 6 6 4 - 42 82 (oN l I N e) * Н а р од Н а т в ор ч іс т ь та е т НоЛоГ і я * 3/2 019
102
I S S N (pr I N t) 2 6 6 4 - 42 82 * I S S N (oN l I N e) 278 6 - 6181 * Н а р од Н а т в ор ч іс т ь та е т НоЛоГ і я * 4/2 0 22
в архівних матеріалах». професор, доктор Ніколо скалдаферрі (Італія) у доповіді «Нові
перспективи у вивченні албанської епічної пісні: від голосу до тіла» (на матеріалі власних
спостережень та архівних записів Мілмана паррі) наголосив на значенні аудіовізуального
аналізу виконання та ролі жестів.
чимало доповідачів розглянули балади літературного походження й проблему взаємодії
усного / письмового тексту, особливо актуальну в умовах урбаністичного середовища, впли-
ву Інтернету та сучасних медіа: професор, доктор ено кочо (албанія) – «албанська міська
пісня, аудиторія та критичні зауваження у першій половині хх ст.»; професор е. Він джеймс
(Велика Британія) – «Уельська літературна балада хх ст.: македонські паралелі»; доктор
Мацей яніцкі, доктор каті калліо (Фінляндія) – «Усна аудиторія друкованих творів»; док-
тор Віріон Граці (албанія) – «сучасний албанський роман у пошуках балад»; професор,
доктор Віола Ізуфай – «Балади у сучасних літературних творах Ісмаїла кадара»; професор,
доктор арбнора душі (косово) – «аудиторія баладних пісень: від рукописних текстів до
дигітальних медіа»; доктор йілберза халілі (косово) – «Балади дигітальної доби та роль
інтернет-аудиторії (на прикладі двох албанських балад)» та ін.
соціокультурологічний аналіз побутування жанру в умовах тоталітарного режиму, зміни,
що відбуваються сьогодні у створенні та виконанні творів, зокрема сучасна практика фести-
вальної презентації балад, спрямована на відродження традиції та якнайширше залучення
аудиторії, стали предметом розгляду в доповідях: доктор олімбі Велай (албанія) – «Народні
пісні: відхилення у механізмі створення та сприйняття у часи соціалізму»; доктор аня Моріц
(словенія) – «Націоналістичні “бійки” навколо готщирських [німецькомовної спільноти. –
О. М.] народних пісень»; доктор яніка ораз (естонія) – «Традиційна пісня в естонії у другій
половині хх ст.»; доктор Тайве сарг (естонія) – «комунікація між співцями та аудиторією
під час музичних концертів»; доктор Варса ліуткуте-Закарієне (литва) – «Взаємозв’язок між
учасниками міських фольклорних ансамблів та сільськими виконавцями фольклору (за про-
грамами концертів та фестивалів)» та ін.
актуальний в останні роки екологічний напрям етнокультурних і культурологічних дослі-
джень зумовив звернення до висвітлення нових аспектів створення балад та їхнього побуту-
вання. У доповідях доктора ееро пелтонена (Фінляндія) – «джерела співу: яким чином через
виконавство сучасних співаків проявляє себе давній світ?», професора, доктора Валентини
Болд (Велика Британія) – «“Центральною дорогою”: креативна етнологія та сучасна балада»
йшлося про наукові проєкти в регіонах живої фольклорної традиції, де збереглися риси дав-
ньої співочої культури. Такі проєкти є поєднанням фольклористичних польових досліджень
і практики туристичних маршрутів, а також здобули широку популярність, зокрема, серед
молоді.
Учасники конференції мали можливість переконатися в неперервності фольклорної спі-
вочої традиції в албанії, відвідавши регіональний фольклорний фестиваль у м. джірокастра,
що традиційно відбувається в цьому, внесеному до переліку культурних пам’яток ЮНеско,
місті.
50-та Міжнародна конференція з вивчення балад, організована Міжнародною баладною
комісією та академією наук албанії, завершила свою роботу підведенням підсумків і робо-
чим засіданням комісії, на якому вкотре було підкреслено важливість наукових контактів у
непростий час глобальних випробувань. Щирими оплесками учасники конференції вітали
колег з України, висловлюючи їм незмінну підтримку та віру в перемогу.
www.etnolog.org.ua
IM
FE
|