Світова прем’єра ораторії «Скорбна мати» Якова Яциневича на поезію Павла Тичини
26 листопада 2022 року у великій залі Національного університету «Києво-Могилянська академія» відбулася знакова подія українського культурного життя в дні війни – світова прем’єра раніше не знаної ораторії «Скорбна мати» Якова Яциневича на поезію Павла Тичини. Це спільний мистецький проєкт Народної...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Народна творчість та етнологія |
|---|---|
| Datum: | 2022 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
2022
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/203678 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Світова прем’єра ораторії «Скорбна мати» Якова Яциневича на поезію Павла Тичини / В. Гетьман // Народна творчість та етнологія. — 2022. — № 4. — С. 115–117. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-203678 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Гетьман, В. 2025-06-06T11:28:39Z 2022 Світова прем’єра ораторії «Скорбна мати» Якова Яциневича на поезію Павла Тичини / В. Гетьман // Народна творчість та етнологія. — 2022. — № 4. — С. 115–117. — укр. 0130-6936 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/203678 26 листопада 2022 року у великій залі Національного університету «Києво-Могилянська академія» відбулася знакова подія українського культурного життя в дні війни – світова прем’єра раніше не знаної ораторії «Скорбна мати» Якова Яциневича на поезію Павла Тичини. Це спільний мистецький проєкт Народної академічної хорової капели «Почайна» НУ «Києво-Могилянська академія» (художній керівник – народний артист України Олександр Жигун), Заслуженого академічного ансамблю пісні і танцю Збройних Сил України (художній керівник – заслужений діяч мистецтв України Дмитро Антонюк) та Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України (музикознавиця, яка вперше опублікувала ноти ораторії Валентина Кузик). uk Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України Народна творчість та етнологія Хроніка Світова прем’єра ораторії «Скорбна мати» Якова Яциневича на поезію Павла Тичини The World Premiere of the Oratorio Sorrowful Mother by Yakiv Yatsynevych to the Poetry of Pavlo Tychyna Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Світова прем’єра ораторії «Скорбна мати» Якова Яциневича на поезію Павла Тичини |
| spellingShingle |
Світова прем’єра ораторії «Скорбна мати» Якова Яциневича на поезію Павла Тичини Гетьман, В. Хроніка |
| title_short |
Світова прем’єра ораторії «Скорбна мати» Якова Яциневича на поезію Павла Тичини |
| title_full |
Світова прем’єра ораторії «Скорбна мати» Якова Яциневича на поезію Павла Тичини |
| title_fullStr |
Світова прем’єра ораторії «Скорбна мати» Якова Яциневича на поезію Павла Тичини |
| title_full_unstemmed |
Світова прем’єра ораторії «Скорбна мати» Якова Яциневича на поезію Павла Тичини |
| title_sort |
світова прем’єра ораторії «скорбна мати» якова яциневича на поезію павла тичини |
| author |
Гетьман, В. |
| author_facet |
Гетьман, В. |
| topic |
Хроніка |
| topic_facet |
Хроніка |
| publishDate |
2022 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Народна творчість та етнологія |
| publisher |
Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
The World Premiere of the Oratorio Sorrowful Mother by Yakiv Yatsynevych to the Poetry of Pavlo Tychyna |
| description |
26 листопада 2022 року у великій залі Національного університету «Києво-Могилянська академія» відбулася знакова подія українського культурного життя в дні війни – світова прем’єра раніше не знаної ораторії «Скорбна мати» Якова Яциневича на поезію Павла Тичини. Це спільний мистецький проєкт Народної академічної хорової капели «Почайна» НУ «Києво-Могилянська академія» (художній керівник – народний артист України Олександр Жигун), Заслуженого академічного ансамблю пісні і танцю Збройних Сил України (художній керівник – заслужений діяч мистецтв України Дмитро Антонюк) та Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України (музикознавиця, яка вперше опублікувала ноти ораторії Валентина Кузик).
|
| issn |
0130-6936 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/203678 |
| citation_txt |
Світова прем’єра ораторії «Скорбна мати» Якова Яциневича на поезію Павла Тичини / В. Гетьман // Народна творчість та етнологія. — 2022. — № 4. — С. 115–117. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT getʹmanv svítovapremêraoratoríískorbnamatiâkovaâcinevičanapoezíûpavlatičini AT getʹmanv theworldpremiereoftheoratoriosorrowfulmotherbyyakivyatsynevychtothepoetryofpavlotychyna |
| first_indexed |
2025-11-24T21:02:57Z |
| last_indexed |
2025-11-24T21:02:57Z |
| _version_ |
1850496798292967424 |
| fulltext |
115
26 листопада 2022 року у великій залі Національного університету «Києво-
Могилянська академія» відбулася знакова подія українського культурного життя
в дні війни – світова прем’єра раніше не знаної ораторії «Скорбна мати» Якова
Яциневича на поезію Павла Тичини.
Це спільний мистецький проєкт Народної академічної хорової капели «почайна»
НУ «києво-Могилянська академія» (художній керівник – народний артист України
Олександр Жигун), Заслуженого академічного ансамблю пісні і танцю Збройних сил
України (художній керівник – заслужений діяч мистецтв України Дмитро Антонюк) та
Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НаН Украї-
ни (музикознавиця, яка вперше опублікувала ноти ораторії Валентина Кузик).
сьогодні сміливо можемо сказати, що скарбниця української музичної спадщини попо-
внилася новою знахідкою. Її автори – яків яциневич (1869–1945) та поет павло Тичина
(1891–1967) – поклали початок новому мегажанру в українській музиці.
Розпочалася історія твору наприкінці буремного 1917 року, коли в театрі Миколи
садовського (Тобілевича) зустрілися музичний керівник трупи, знаний композитор
я. яциневич, якому тоді було 48 років, і молодий 26-річний хормейстер п. Тичина, котрий
СвІТОвА П РЕ М’єРА ОРАТОРІ Ї
«СКОРБН А М АТ И» Я КОвА Я ц И Н Е вИ Ч А
Н А ПОЕ ЗІ ю П А вЛ А Т И Ч И Н И
ГЕТЬМАН ВАЛЕНТиНА
кандидатка мистецтвознавства, старша наукова співробітниця відділу музикознавства та етномузикології
ІМФе ім. М. Т. Рильського НаН України
heTMAn VAlenTynA
a Ph.D. in art Studies, a senior research fellow at the Department of musicology and ethnomusicology of the
NaS of ukraine maksym rylskyi Institute of art Studies, Folkloristics and ethnology
Бібліографічний опис:
Гетьман, В. (2022) світова прем’єра ораторії «скорбна мати» якова яциневича на поезію павла Тичини.
Народна творчість та етнологія, 4 (396), 115–117.
hetman, V. (2022) The World Premiere of the Oratorio Sorrowful Mother by Yakiv Yatsynevych to the Poetry of
Pavlo tychyna. Folk Art and Ethnology, 4 (396), 115–117.
www.etnolog.org.ua
IM
FE
116
I S S N 2 6 6 4 - 42 82 (Pr I N t) * I S S N 2 6 6 4 - 42 82 (oN l I N e) * Н а р од Н а т в ор ч іс т ь та е т НоЛоГ і я * 3/2 019
116
I S S N (pr I N t) 2 6 6 4 - 42 82 * I S S N (oN l I N e) 278 6 - 6181 * Н а р од Н а т в ор ч іс т ь та е т НоЛоГ і я * 4/2 0 22
прийшов влаштовуватися на роботу. У мистецьких колах уже йшов розголос про його само-
бутній поетичний талант, що з потужною силою виявився у збірці «сонячні кларнети»
(1918). Того ж 1918 року п. Тичина пише вірш «скорбна мати» з присвятою «пам’яті моєї
матері», де кожну з 4-х частин позначено римськими цифрами та спільним першим рядком
«проходила по полю…», що властиво нумерації частин музичних масштабних жанрів і дра-
матургії «лейттематизму» – тут словесного «рондотематизму». Ці моменти дуже суттєві,
адже вони безпосередньо вказують на те, що вірші мислилися поетом як вербальна основа
майбутньої ораторії про стражденну долю Богоматері Марії, яка вже в нові часи в пошуках
свого розіп’ятого сина прийшла на лани України. ймовірно, задум про створення ораторії
композитор і поет обговорювали спільно, і праця розпочалася ще того ж 1918 року, а повну
партитуру твору для хору, симфонічного оркестру й солістів було закінчено 1926 року в
одесі. Бо композиторська робота над ораторією потребує часу.
Ім’я творця музики якова яциневича в другій половині хх ст. здебільшого згадувалося
як автора хорової обробки «сусідка» («Заспіваймо пісню веселеньку…»). Натомість його
вагомі твори – «літургія св. Іоанна Златоустого», ораторія, сакральні хори, симфонія, зреш-
тою, близько сотні цікавих хорових аранжувань народних пісень – свідомо замовчувалися.
композитора переслідували і як відомого діяча автокефальної церкви України, і як члена
Товариства ім. М. леонтовича, і як очільника руху українізації та просвіти. арештовували,
засилали в далекі гірські кишлаки кавказу, позбавили права жити на рідній землі.
доробок митця міг бути просто знищеним, як це робилося в часи тоталітаризму. проте
рукопис ораторії, як і низки інших творів я. яциневича, зберігав добрий його знайомець
композитор пилип козицький, який наприкінці 1950-х передав його до фондів ІМФе безпо-
середньо через тогочасного директора Максима Рильського, котрий взяв під свою опіку збе-
реження доробку репресованого композитора та під «прикриттям» Інституту переховував
«до кращих часів». Зрозуміло, про наявність ораторії не афішувалося навіть серед музикан-
тів, щоб це не призвело до її знищення.
Майже сторіччя – 94 роки – рукопис пролежав у схроні, так жодного разу не прозвучавши
зі сцени. але влітку 2019 – з нагоди 150-річчя від дня народження я. яциневича – за ініціа-
тиви директора ІМФе ім. М. Т. Рильського, академіка Ганни Скрипник було надруковано
клавір. Роботу з підготовки публікації здійснила музикознавець Валентина Кузик (розшиф-
ровка нотного тексту і вступна стаття), комп’ютерний набір зробила композиторка Любов
Працюк, а художнє оформлення обкладинки здійснив Ростислав Забашта. Ініціативу
щодо сценічного виконання новознайденої партитури виявив керівник капели «почайна»
Національного університету «києво-Могилянська академія» народний артист країни
Олександр Жигун.
Головний стрижень твору – проспівана Богоматір’ю Марією та підхоплена всім хором
тривожна думка про Україну, про її стражденну долю: «І цій країні вмерти? де він родив-
ся вдруге, яку любив до смерти?». Ці слова, проникливо проспівані Марією (солісткою
Катериною Левицькою) зворушили серця всіх слухачів. художньо-виразна інтерпрета-
ція, з доданням змістовних акцентів і мовних ефектів, яку показав у своєму творчому дебюті
молодий диригент Кирило Семенченко, значно збагатила образний зміст українських
страстей / пасьонів, виявивши нові грані національної ментальності, втіленої в музиці.
поява на музичному обрії України ораторії «скорбна мати» збагатила нашу культуру
цікавим твором крупної вокально-симфонічної форми. Незаперечним фактом стало те, що
ми маємо всі підстави вважати цю ораторію першою в історії української музики як упо-
вні завершений твір (і клавір, і симфонічно-хорова партитура). За жанровою природою він
належить до так званих сакральних Passions [пасьонів] – на зразок 4-х страстей й.-с. Баха
www.etnolog.org.ua
IM
FE
117117
Ва лентина Гетьман
та «Stabat mater» д. перголезі, присвячених стражданням Ісуса христа й Богоматері Марії,
проте вже перенесених на терени «палестини нової доби» – в Україну. євангелічна ідея про-
стежується за кожним образом твору, літургійне дійство відчутне в музичній канві – хорали,
фуги, оази сольного співу самої Марії…
є сподівання, що цьогорічна прем’єра спонукає переписати вже відомі хронологічні дані
в новому ключі та вималює нову картину еволюції жанрів, а також приверне пильну увагу до
такої творчо потужної особистості, як яків яциневич – учня й молодшого соратника Миколи
лисенка, чиє ім’я нині, на жаль, мало відоме навіть освіченим музикантам.
Рукопис партитури засвідчує, що останні такти було дописано композитором 10 липня
1926 року. То був недовгий період його творчості в одесі, де він організував, як і всюди, гар-
ний хор і мав можливість працювати з оркестром. Не судилося. Не знав, що попереду на нього
чекає не прем’єра вистражданої ораторії, а репресії, висилка з України, далекий гірський
край. І лише наприкінці життя він почує українське слово, однак не в рідній Україні, а на
кубані – поміж нащадків колишніх запорозьких козаків...
світова прем’єра ораторії «скорбна мати» мала переконливий успіх, стала потужним
енергійним імпульсом для думок про національне самоутвердження, перемогу сил добра,
воскресіння віри та невідворотну поразку ворога. слухачі з великим піднесенням апло-
дували виконавцям. Зазначу, що публіка зібралася знатна. У залі були присутні ректорат
НУ «києво-Могилянська академія» на чолі з президентом, представники президії та
науковці окремих інститутів НаН України, відомі поети й письменники з Національної
спілки письменників України, діячі української «просвіти», члени Національної спілки
композиторів України, викладачі Національної музичної академії України, представники
волонтерського корпусу, молодь та студентство. Звучали щирі привітання і панував дух
творчої радості за спільно зроб лену музúками та достойно оцінену слухачами велику спра-
ву для збагачення національної культури.
www.etnolog.org.ua
IM
FE
|